Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 932/5375/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; факту смерті, з них: на тимчасово окупованій території України.
Надіслано для оприлюднення: 22.09.2022. Зареєстровано: 23.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 26.09.2022.
Дата набрання законної сили: 22.10.2022
Номер судового провадження: 2-о/932/120/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа №932/5375/22
		Провадження №2-о/932/120/22
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		21 вересня 2022 року м. Дніпро 
		 
		Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі: 
		головуючого судді: Овчиннікової О.С.
		за участю секретаря судового засідання Мотуз Я.А.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за заявою  ОСОБА_1 , заінтересована особа Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про встановлення факту смерті, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Заявниця звернулася до суду з заявою, у якій просить встановити факт смерті її чоловіка, громадянина України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Маріуполь Донецької області у віці 83 роки. На час смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 .
		В обґрунтування заяви зазначила, що чоловік ОСОБА_2 зареєстрований та проживав разом із нею по АДРЕСА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_2 за таких обставин: 16 березня 2022 року в результаті бомбардування російськими військами міста Маріуполь, згорів їх житловий будинок за адресою АДРЕСА_3 , в якому до тла вигоріла їх квартира, в якій вони проживали з чоловіком. Згоріло все майно та належні їм документи, крім паспортів, ідентифікаційних номерів та пенсійних посвідчень, які були при них. Вони залишилися живими та перебралися жити в підвал сусідського будинку по АДРЕСА_2 . Її чоловік був похилого віку, мав ряд захворювань, пересувався з паличкою. Проживаючи в підвалі, без світла в нелюдських умовах чоловік почував себе дуже погано, задихався, нервував, повноцінну медичну допомогу отримати не міг, неможливо взагалі було вийти з підвалу на свіже повітря, вибухи продовжувались поряд з будинком. Вночі ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловік помер. Це вже була не перша смерть в підвалі. Трупи зносили ближче до виходу з підвалу. Люди бідкалися, як поховати трупи, зареєструвати смерті через бойові дії неможливо. ІНФОРМАЦІЯ_2 її донька  ОСОБА_3 та зять  ОСОБА_4 , які проживали також в м. Маріуполі прийшли до них в підвал, також дізнались про смерть батька, бачили, що він помер. Саме в цей день донька із зятем , дітьми та хворими сватами на розбитому автомобілі тікали з м. Маріуполя, пропонували їй також евакуюватися, але на той час вона відмовилась, бо хотіла дізнатися, де похований її чоловік. Труп її чоловіка з іншими трупами забрали так звані «МЧС росіі». В подальшому, проживаючи в цьому підвалі, ризикуючи життям, вона зверталася до окупаційної влади щодо місця поховання її чоловіка та надання відповідних документів про смерть. Їй показували альбом з фотографіями похованих, але чоловіка на них вона не впізнала, документів про смерть не отримала, в подальшому проживання в підвалі було неможливе, тому на початку червня 2022 року вона змушена була евакуюватися до доньки в м. Дніпро, де 10.06.2022 року отримала довідку про взяття на облік, як внутрішньо переміщена особа. Для проведення державної реєстрації смерті чоловіка, вона звернулася до Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), однак працівники відділу її повідомили про неможливість реєстрації смерті, у зв`язку з відсутністю підтверджуючих документів факту смерті. Враховуючи той факт, що у неї відсутні будь-які медичні документи, що підтверджують смерть її чоловіка, вона вимушена звернутися до суду із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 .
		В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 заяву підтримала, на її задоволенні наполягала. 
		Представник заінтересованої особи Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про відправу документів на електрону адресу, про причини неявки суду не повідомили.
		З показань допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_3 судом встановлено, що її батьки проживали в багатоквартирному буд. АДРЕСА_3 , батькові було 83 роки, він хворів та пересувався з паличкою. Вони з чоловіком проживали в іншому районі міста. Під час бойових дій в березні 2022 року через відсутність мобільного зв`язку та інтенсивні обстріли міста вони не знали, що з батьками, вирішили виїжджати з міста. 28.03.2022 року з трудом добралися до будинку батьків у центрі. Але він вигорів. Знайшли мати в підвалі сусіднього будинку. Від неї дізналися, що батько  ОСОБА_2 помер вночі 27.03.2022 року, його тіло знаходилося неподалік від входу в підвал, поховати не було можливості через постійні обстріли. Евакуйовуватися мати відмовилася в той день через бажання поховати батька та знати місце поховання. Потім в червні 2022 року вона нарешті виїхала з м. Маріуполя до них у м. Дніпро. Ані мати, ані вони не знають, де похований батько.
		З показань допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_4 судом встановлено, що 28.03.2022 року вони з дружиною  ОСОБА_3 з трудом знайшли тещу  ОСОБА_1 у підвалі сусіднього будинку, яка повідомила про смерть тестя  ОСОБА_2 вночі 27.03.2022 року, він був похилого віку  83 роки. Вони з дружиною бачили тіло тестя біля будинку. Де батька поховали, вони не знають. Теща намагалася дізнатися, але марно. Виїхала до них у м. Дніпро на початку червня 2022 року. 
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши заявницю по справі ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Так, відповідно до п. 8 ч. 1ст. 315 ЦПК Українисуд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
		Згідно з абз. 2 ч. 1ст. 317 ЦПК Українизаява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
		Відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
		Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
		Згідно з вимогами ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для про ведення державної реєстрації смерті є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
		У відповідності до положень ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів
		Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України упостанові № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
		Положеннямист. 2 ЗУ «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях»передбачено, що діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв`язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.
		Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, померлий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є чоловіком заявниці ОСОБА_1 ,, ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Згідно пояснень заявниці та показань свідків, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у підвалі будинку в АДРЕСА_2 .
		Вирішуючи питання щодо оцінки доказів у справі, суд застосовує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства є джерелом права, зокрема рішення у справах «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey», «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia», де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної сторони.
		Враховуючи наведене, а також значення, яке має встановлення факту смерті для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявника, суд бере до уваги та надає оцінку документам про смерть особи, як доказами у справі документам, що видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
		За таких обставин, оскільки заявник фактично просить встановити факт смерті особи у певний час та в певному місці, що тягне за собою можливі юридичні наслідки, суд приходить до висновку, що вимоги заяви обґрунтовані та підлягають задоволенню.
		Таким чином, керуючись ст. ст.12,81,89,263-265,273,293,315,317,319 ЦПК України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		Заяву  ОСОБА_1 , заінтересована особа Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про встановлення факту смерті - задовольнити.
		Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця: село Грунівка Краснопілського району Сумської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Маріуполь Донецької області, у віці 83 роки.
		Відповідно до вимог ч. ч. 4, 5ст. 317 ЦПК Українидопустити негайне виконання рішення шляхом його невідкладного направлення до Шевченківського відділудержавної реєстраціїактів цивільногостану ум.Дніпрі Південно-Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Дніпро) - для державної реєстрації смерті ОСОБА_2 .
		Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Суддя          О.С. Овчиннікова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...