Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/21023/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Грабіж.
Надіслано для оприлюднення: 23.09.2022. Зареєстровано: 23.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 26.09.2022.
Дата набрання законної сили: 22.09.2022
Номер судового провадження: 11-кп/4820/635/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021243000001372

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		22 вересня 2022 року
		м. Хмельницький
		 
		Справа № 686/21023/21
		Провадження № 11-кп/4820/635/22
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
		судді - доповідача        Бережного С.Д.,
		суддів                 Кулеші Л.М., Матущака М.С.,
		з участю секретаря        Якимець М.О.,
		прокурора            Бондар Н.Д.,                
		захисника            Кримчака О.А.,                
		обвинуваченого          ОСОБА_1                 
		розглянувши в режимі відеоконференцзв`язку у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника Кримчака О.А. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 червня 2022 року, - 
		в с т а н о в и л а :
		Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 червня 2022 року 
		    ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мала Шурка, Ново-Ушицького району, Хмельницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, не працюючого, раніше судимого: 
		- 06.12.2016 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді чотирьох років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком три роки; 
		- 03.05.2017 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за ч.2 ст.186, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців, звільненого 26.02.2021 року по відбуттю строку покарання;
		визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4роки 6 місяців. 
		 
		 Строк відбуття покарання ОСОБА_1 постановлено обчислювати з дня набрання вироком законної сили.
		 
		 На підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано у строк призначеного ОСОБА_1 покарання строк його попереднього ув`язнення з дня затримання, тобто з 28.07.2021 року до дня набрання вироком законної сили.
		 
		 Раніше обраний обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили  залишено без змін. 
		 
		 Процесуальні витрати по справі в сумі 1029 грн. 72 коп.постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.
		 
		 Арешт накладений на майно згідно ухвал слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29.07.2021 року та 05.08.2021 року  скасовано.
		 
		Доля речових доказів вирішена у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
		 
		Вилучений з місця події та належний обвинуваченому ОСОБА_1  велосипед з написом на рамі «Formula», який зберігаються в камері речових доказів  повернуто за належністю ОСОБА_1 .
		 
		За вироком суду, 27 липня 2021 року, приблизно о 23 год. 50 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи неподалік буд. №32, що по вул. Завадського в м. Хмельницький, помітив незнайому йому ОСОБА_2 з жіночою сумкою через плече і мобільним телефоном в руках та прийняв рішення про її пограбування. 
		Тоді ж і втому ж місці, ОСОБА_1 , діючи з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на викрадення чужого майна, з метою подолання опору, наблизився з-заду до потерпілої ОСОБА_2 та вхопивши останню за волосся з силою потягнув її назад, після чого штовхнув потерпілу від чого вона впала на землю. Внаслідок падіння потерпіла ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді: поверхневих саден шкіри задньої нижньої третини передпліччя лівої руки, задньої поверхні правої половини грудної клітки в проекції лопатки (численні), підшкірних крововиливів лівої скроневої ділянки голови та зовнішньої поверхні верхньої третини плеча лівої руки, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричиняють короткочасного розладу здоров`я чи незначної втрати працездатності, а мають незначні скороминущі наслідки.
		В той час, коли ОСОБА_2 лежала на землі, ОСОБА_1 , з метою припинити крик потерпілої, схопив її руками та з силою стиснув за шию, внаслідок чого спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді: поверхневих саден шкіри лівої половини шиї, підщелепної ділянки шиї під підборіддям, правої бічної поверхні шиї, переднє-бічної поверхні шиї під правою половиною хрящів гортані, передньої правої половини грудної клітки на рівні ключиці, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричиняють короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності, а мають незначні скороминущі наслідки.
		Подолавши таким чином із застосуванням насильства опір потерпілої, ОСОБА_1 , повторно, відкрито викрав з землі та заховав до кишені своїх шортів належний ОСОБА_2 мобільний телефон марки «Xiaomi», моделі «Redmi Note 9S», 4/64Гб, кольору «Aurora Blue Global», IMEI НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , вартістю 4200 грн., з сім-картами операторів мобільного зв`язку Київстар» та «Водафон», які для потерпілої матеріальної цінності не становлять, в чохлі у вигляді книжечки синього кольору, вартістю 105 грн., загальною вартістю 4305 грн., який випав з рук потерпілої під час боротьби. 
		 
		В апеляційній скарзі захисник Кримчак О.А. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 просить вирок суду змінити, перекваліфікувати дії обвинуваченого на ч.1 ст. 296 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки. 
		Вважає, що покази обвинуваченого та потерпілої у судовому засіданні щодо заволодіння ОСОБА_1 мобільним телефоном ОСОБА_2 не узгоджуються між собою і ця суперечність жодним чином не була оцінена судом.
		Звертає увагу, що обвинувачений взяв мобільний телефон потерпілої випадково із землі разом зі своїми речами, які випали у нього із кишень шортів. Зазначає, що обвинувачений не ставив вимоги потерпілій на передачу йому будь  яких речей, не намагався їх вирвати із рук потерпілої та не намагався втекти чи залишити місце події начебто після заволодіння майном.
		 
		Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника на підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає за таких підстав.
		Відповідно дост.404 КПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Відповідно до вимогст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно дост.94 цього ж Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та кваліфікація його дій за ч.2 ст. 186 КК України, за наведених в вироку обставин підтверджуються зібраними в справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд першої інстанції дав вірну оцінку, з якою погоджується колегія суддів.
		Дії  ОСОБА_1 суд першої інстанції вірно кваліфікував за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно.
		В суді першої та апеляційної інстанції ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.186 КК України визнав частково, а саме у спричиненні потерпілій за вищевказаних обставин тілесних ушкоджень та заперечував свою винуватість у відкритому викраденні майна потерпілої. При цьому показав, що дійсно 27 липня 2021 року, приблизно о 23 год., коли він на велосипеді повертався додому, то на вул. Завадського побачив потерпілу, з якою вирішив познайомитись. Оскільки потерпіла розмовляла по телефону і на його звернення не реагувала, він взяв її за плече та розвернув до себе внаслідок чого остання впала на землю, а він впав поруч неї. Коли ж він намагався встати, то потерпіла тягнула його за шорти, а він виривався і у нього з кишень повипадали особисті речі: ключі, гаманець, пачка цигарок, мобільний телефон, які він піднявшись позбирав і тоді ж помилково підняв та поклав в кишеню шортів телефон потерпілої, який схожий на його особистий. Тілесні ушкодження потерпілій він спричинив необережно, оскільки коли піднімався, то опирався рукою близько до її шиї. Блузка потерпілої розірвалась, скоріше за все під час їхньої спільної шарпанини, а ланцюжка на шиї у потерпілої він не бачив. Коли він відходив від потерпілої, його затримали люди, які зібрались на крики потерпілої та яким він будь-якого опору не чинив. При цьому, коли у нього в кишені задзвонив телефон потерпілої він намагався його повернути та виклав на землю неподалік від останньої. 
		Суд першоїінстанції повноюмірою перевіривтакі твердженняобвинуваченого,навів спростуваннятаких доводівобвинуваченого,з якимипогоджується колегіясуддів,позаяк такідоводи обвинуваченого,на переконанняапеляційного суду,вказують про намагання обвинуваченого уникнути настання відповідальності за вчинене.
		Вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186ККУкраїни підтверджується наступними доказами, які дослідженні судом першої інстанції, яким суд дав вірну оцінку з якою погоджується колегія суддів.
		Із показів потерпілої ОСОБА_2 в суді першої інстанції вбачається, що 27 липня 2021 року, приблизно о 23 год. 30 хв., коли вона по вул. Завадського поверталась додому, до неї став приставати обвинувачений, який пропонував познайомитись. Про невідомого, який слідує за нею вона відправила смс-повідомлення своєму хлопцеві ОСОБА_3 та попросила її зустріти. В той же час, у відповідь на її відмову познайомитись, обвинувачений спочатку схопив її з-заду за волосся та потягнув, на що вона намагалась відштовхнути останнього і вдарити телефоном, який тримала в руці та почала кричати про виклик поліції. Однак, ОСОБА_1 схопив її за плече, вибив телефон з рук та штовхнув від чого вона впала на землю. Далі, обвинувачений схилився над нею і обома руками став душити її за шию, вимагаючи припинити крик. Коли ж вона вже не могла кричати, обвинувачений відпустив її, при цьому підняв з землі та поклав до своєї кишені її мобільний телефон і почав відступати від неї. В цей час, люди, які зійшлися на її крики затримали обвинуваченого. При цьому, вона бачила і чула, як її телефон на який дзвонив її хлопець світився та сигналізував про виклик в кишені у обвинуваченого.
		Із показів свідка ОСОБА_3  співмешканця потерпілої, вбачається, що 27 липня 2021 року, приблизно о 23 год., коли він перебував за місцем проживання та очікував на повернення ОСОБА_2 , то отримав від останньої смс-повідомлення в якому вона просила вийти їй на-зустріч по вулиці Завадського, оскільки її переслідує невідомий. По дорозі, він спочатку почув крики потерпілої, а потім побачив в світлі ліхтаря ОСОБА_2 та обвинуваченого, які стояли і між ними відбувалась шарпанина, при цьому обвинувачений тягнув за сумку потерпілої. На його крик, залишити потерпілу, обвинувачений відпустив сумку та почав відступати. В цей час, на місце пригоди почали сходитись з ближніх будинків люди, які і затримали обвинуваченого. Прибувши на місце пригоди, він побачив у ОСОБА_2 розірвану блузку та забруднений одяг, остання плакала і скаржилась, що їй важко ковтати. Також він бачив як світився і чув, як дзвонив в кишені шортів у обвинуваченого телефон потерпілої на який він зі свого власного телефону в цей час здійснював виклик. Про те, що обвинувачений утримує телефон потерпілої він вказав людям, які зібрались на місці пригоди, після чого ОСОБА_1 виклав з кишені і поклав поруч з собою на бетонній плиті мобільний телефон потерпілої. На місце пригоди він ( ОСОБА_3 ) викликав працівників поліції.
		Із показів свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - подружжя, кожного окремо, в суді першої інстанції вбачається, що 27 липня 2021 року, приблизно о 24 год., коли вони перебували за місцем проживання по вул. Завадського, то почули крик дівчини, яка просила викликати поліцію. Коли ж вони вийшли з подвір`я на вулицю, то побачили, як на узбіччі дороги лежала потерпіла, а над нею схилився обвинувачений. При цьому, останній піднявшись почав відступати, а потерпіла в свою чергу піднявшись намагалась вдарити обвинуваченого сумкою. В цей час до місця пригоди біг по вул. Завадського хлопець і кричав що це його дівчина. На потерпілій була розірвана блузка, остання була налякана і говорила, що обвинувачений її душив і забрав її телефон. В свою чергу обвинувачений пояснював, що він лише хотів познайомитись. Крім них, тобто подружжя ОСОБА_6 на місце пригоди зібрались і інші люди з ближніх будинків, всього приблизно 10-15 громадян, які викликали поліцію і на вимогу яких обвинувачений залишився на місці та поводився спокійно. Також вони бачили, як в кишені шортів у обвинуваченого світився та дзвонив телефон потерпілої, на що ОСОБА_1 пояснив, що випадково підняв його, після чого дістав з кишені та поклав поруч з собою. 
		 
		Згідно рапорту чергового ГУНП в Хмельницькій області від 27.07.2021 року, о 23 год. 55 хв. надійшла інформації про пограбування дівчини по АДРЕСА_3 , невідомим, який намагався викрасти телефон та якого затримано на місці події. На місці пригоди працює СОГ ХРУП, затриманий назвався ОСОБА_7 .
		 
		Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні першої інстанції підтвердив, що дійсно представився працівникам поліції, які прибули на місце події під прізвищем ОСОБА_8 , однак логічно пояснити чому повідомив неправдиву інформацію стосовно своєї особи не зміг.
		 
		Відповідно до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 28.07.2021 року потерпіла ОСОБА_2 звернулась в правоохоронні органи з приводу відкритого викрадення невідомим належного їй мобільного телефону марки «Xiaomi», моделі «Redmi Note 9S», із застосуванням фізичного насильства, яке трапилось по вул. Завадського, 28 у м. Хмельницький, близько 00 год. 05 хв. 28.07.2021 року.
		 
		Належність вищевказаного мобільного телефону потерпілій ОСОБА_2 підтверджується долученим до матеріалів провадження за її заявою гарантійним талоном на такий мобільний телефон.
		 
		Протоколом огляду місця події від 28.07.2021 року, з долученою фототаблицею, підтверджується місце пригоди, а саме територія по вул. Завадського, поруч з домогосподарством буд. АДРЕСА_4 , неподалік перехрестя з вул. Володимирською, де було виявлено належні потерпілій ОСОБА_2 частину жіночого ланцюжка срібного кольору, навушник, мобільний телефон марки «Xiaomi», моделі «Redmi Note 9S», а також належний обвинуваченому велосипед з написом на рамі «Formula».
		 
		Згідно протоколу огляду предметів від 28.07.2021 року з долученою фототаблицею, вбачається, що потерпіла ОСОБА_2 добровільно надала за відповідною заявою свої особисті речі, як то блузка в яку вона була одягнена та жіноча сумка, яка знаходилась при ній на момент пригоди. В ході такого огляду встановлено вміст жіночої сумки серед яких предмети косметики, гаманець та грошові кошти, а також встановлено пошкодження блузки.
		 
		Висновками судово-медичних експертів №580 від 06.08.2021 року та №668 від 19.08.2021 року слідує, що за результатами обстеження ОСОБА_2 та дослідження її медичної документації у останньої, станом на 28.07.2021 року мали місце тілесні ушкодження у вигляді: а) поверхневих саден шкіри: лівої половини шиї (1), підщелепної ділянки шиї під підборіддям (1), правої бічної поверхні шиї (10), переднє-бічної поверхні шиї під правою половиною хрящів гортані (2), передньої поверхні правої половини грудної клітки на рівні ключиці (1), задньої поверхні нижньої третини передпліччя лівої руки (3), задньої поверхні правої половини грудної клітки в проекції лопатки (численні); б) саден шкіри: тильної поверхні нігтьової фаланги 3-го пальця правої кисті (1), тильної поверхні нігтьової фаланги 3-го пальця лівої кисті (численні), долонної поверхні нігтьової фаланги 2-го пальця лівої кисті (3); в) підшкірних крововиливів: лівої скроневої ділянки голови (1), зовнішньої поверхні верхньої третини плеча лівої руки (1). Поверхневі садна шкіри шиї потерпілої та передньої поверхні її правої половини грудної клітки на рівні ключиці, підшкірний крововилив зовнішньої поверхні верхньої третини плеча її лівої руки могли утворитись від стискання цих ділянок тупими предметами з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути кисті рук людини. з тертям об ці ділянки шорсткої поверхні зазначених вище предметів, про що свідчать специфічна локалізація та характерні властивості цих тілесних ушкоджень. Підшкірний крововилив лівої скроневої ділянки голови потерпілої міг утворитись як від не менше ніж одноразової дії тупого твердого предмету (без можливості визначити точні характеристики цього предмету через відсутність будь-яких специфічних ознак у тілесного ушкодження) так і не менше ніж від одного зіткнення лівої половини голови потерпілої з таким предметом, за механізмом «удар», про що свідчать відповідна локалізація та характерні властивості цього тілесного ушкодження. Поверхневі садна шкіри задньої поверхні нижньої третини передпліччя лівої руки потерпілої могли утворитись від дії групи тонких або плоских твердих тупо-загострених предметів, якими могли бути, до прикладу, нігті пальців руки людини, за механізмом «стискання-тертя», про що свідчать відповідна локалізація та характерні властивості цих тілесних ушкоджень. Садна шкіри 3-го пальця правої кисті потерпілої та 2-го пальця її лівої кисті, поверхневі садна шкіри задньої поверхні правої половини її грудної клітки могли утворитись від дії тупих твердих предметів або предмету з переважаючою шорсткою контактуючою поверхнею, за механізмом "притискання  тертя», про що свідчать відповідна локалізація та характерні властивості цих тілесних ушкоджень.
		За своїм характером тілесні ушкодження у ОСОБА_2 (як кожне з них окремо, так і всі вони в сукупності) відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричиняють короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності, а мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше як шість днів.
		Характер травми (локалізація тілесних ушкоджень, їх ознаки та властивості) в обстежуваної не є специфічним чи характерним для самовільного падіння людини з висоти власного зросту. Судячи по кольору та стану загоєння тілесних ушкоджень, вони можуть мати давність утворення в межах 1-ї доби до початку судово-медичної експертизи 28.07.2021 року. Ці тілесні ушкодження могли утворитись таким чином, як розповіла та продемонструвала потерпіла під час проведення з нею слідчого експерименту, про що свідчать відповідна локалізація та характерні властивості цих тілесних ушкоджень, а також отримані слідчим шляхом дані про обставини події.
		 
		Згідно даних протоколів від 12.08.2021 року та 05.08.2021 року про проведення з потерпілою ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_9 слідчого експерименту та відеозаписами таких слідчих дій, вони послідовно надавали аналогічні вищенаведеним показання і в ході досудового розслідування, а крім того демонстрували на місці пригоди обставини події.
		 
		Відповідно до протоколів пред`явлення особи для впізнання від 28.07.2021 року, свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 бачили на місці пригоди ОСОБА_1 . 
		 
		Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.08.2021 року свідок ОСОБА_10 , яка серед інших громадян підійшла на місце пригоди на крики потерпілої, впізнала на фотознімку ОСОБА_1 .
		 
		Показання потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 підтверджуються та узгоджуються і з даними протоколу огляду предмету, а саме добровільно наданого слідчому згідно заяви від 28.07.2021 року, мобільного телефону свідка ОСОБА_3 в частині смс-повідомлень о 23 год. 48 хв. 27.07.2021 року потерпілої з проханням забрати її на вул. Завадського, оскільки там невідомий.
		 
		Інкримінована обвинуваченому ОСОБА_1 вартість відкрито викраденого мобільного телефону потерпілої марки «Xiaomi», моделі «Redmi Note 9S» в сумі 4200 грн. та чохла до телефону в сумі 105 грн. станом на момент вчинення грабежу 27.07.2021 року ніким з учасників судового розгляду не оспорюється та підтверджується висновком експерта  товарознавця №СЕ-19/123-21/5998-ТВ від 05.08.2021 року.
		 
		Окрім цього, винуватість обвинуваченого підтверджується і речовими доказами, а саме вищевказаними, вилученими на місці пригоди мобільним телефоном потерпілої марки «Xiaomi», моделі «Redmi Note 9S», пошкодженим одягом потерпілої, тобто блузкою білого кольору, правим безпровідним навушником, частиною жіночого ланцюжка із срібла.
		 
		Наявність у ОСОБА_1 на момент вчинення кримінального правопорушення непогашених судимостей за вчинення, як аналогічного за ч.2 ст.186 КК України так і іншого за ч.3 ст.185 КК України корисливих тяжких злочинів проти власності підтверджується вимогою ОСК ГУНП в Хмельницькій області від 28.07.2021 року та вироками Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06.12.2016 року та 03.05.2017 року.
		 
		Зібрані та досліджені докази давали суду підстави для обґрунтованого висновку про вчинення  ОСОБА_1 злочину,за якиййого засуджено,тому доводиапеляційної скаргизахисника,що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що в діях обвинуваченого відсутній склад злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, оскільки не здобуто об`єктивних та реальних доказів його вини, не можуть бути враховані, так як суперечать сукупності досліджених судом першої інстанції доказів, яким суд першої інстанції дав вірну кримінально правову оцінку.
		Твердження захисника, що мобільний телефон марки «Xiaomi»,моделі «RedmiNote9S»обвинувачений употерпілої невикрадав,а випадкововзяв ізземлі разоміз своїмиречами,які випалиу ньогоіз кишеньшортів, колегія суддів розцінює як спосіб захисту обвинуваченого з метою уникнення кримінальної відповідальності, та такими, що спростовуються матеріалами кримінального провадження, яким суд дав вірну кримінально  правову оцінку. 
		 
		Доводи захисника про неповноту судового слідства, колегія суддів також вважає такими, що суперечать зібраним доказам, оскільки з матеріалів кримінального провадження вбачається, що впродовж судового розгляду були допитані всі свідки, ретельно досліджені докази по справі, які підтверджують обставини справи та якими в повному обсязі доведено вину обвинуваченого.
		 
		Крім того, суд апеляційної інстанції ретельно перевірив версію захисту про те, що дії ОСОБА_1 слід перекваліфікувати на ч.1 ст. 296 КК України, оскільки в результаті дій обвинуваченого було грубо порушено громадський порядок, так як останній фактично безпідставно почав чіплятися до невідної особи та наніс їй тілесних ушкоджень, в результаті бійки у громадському місці. Цю версію правильно визнано безпідставною, оскільки вона суперечить встановленим фактичним обставинам, спростовується показаннями потерпілої та свідків, які в сукупності дають підстави вважати, що в цьому випадку обвинувачений діяв із прямим умислом на заволодіння майном потерпілої. 
		Колегія суддів погоджується із висновком суду, що матеріалами кримінального провадження, які були дослідженні у судовому засіданні, не підтверджують покази обвинуваченого ОСОБА_1 що у нього не було прямого умислу та корисливого мотиву на відкрите заволодіння мобільним телефоном потерпілої. Дані покази обвинуваченого є суперечливі та не узгоджуються із показами свідків та потерпілої щодо конкретних обставин справи вчинення кримінального правопорушення, а також матеріалами кримінального провадження, яким суд дав вірну кримінально  правову оцінку за ч.2 ст.186 КК України, оскільки об`єктом посягання обвинуваченого були саме суспільні відносини, які охороняють право власності особи. 
		 
		В апеляційній скарзі захисник не конкретизує та не наводить переконливих аргументів, за яких надані стороною обвинувачення та досліджені судом докази, покладені в основу вироку, слід визнати неналежними та недопустимими згідно з критеріями, визначеними ст.ст.84-87 КПК України, а також не конкретизовано та не аргументовано, яка саме однобічність та неповнота дослідження обставин справибула допущенаорганами досудового розслідування та судом, які саме обставини, що мають істотне значення для кримінального провадження, належним чином не з`ясовані,та на яку саменеузгодженість всіх обставин з матеріалами провадження місцевий суд не звернув своєї увагу.
		Відповідно дост.94 КПКУкраїни оцінкадоказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок і який оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку.
		Згідно з ч.2ст.1 КПКта відповідно дост.17Закону Українивід 23лютого 2006року №3477-IV«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положеньКонституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких наданаВерховною Радою України, цього Кодексута інших законів України.
		Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
		Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (див. Рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
		Також ЄСПЛ відзначав, що з метою оцінки доказів суд повинен застосовувати особливо ретельний контроль, прийняття стандарту доведення «поза розумним сумнівом», проте такий доказ може випливати із співіснування достатньо сильних і узгоджуваних висновків або неспростованих фактів(Ghedir and others v. France, п. 110).
		Оцінюючи, чи було все відповідне провадження в цілому справедливим, слід взяти до уваги якість існуючих доказів і, зокрема, те, чи породжують обставини, за яких вони були здобуті, які-небудь сумніви щодо їхньої достовірності й точності.
		Апеляційний суд вважає, що вищенаведені докази були належним чином досліджені під час судового розгляду в суді першої інстанції та перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами відповідно до вимог ст.ст.84-86 КПК, оцінені судом згідно ізст.94 КПК, та в своїй сукупності спростовують доводи апеляційної скарги захисника про не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості обвинуваченого у вчиненні злочину за ч. 2 ст.186 КК України.
		В ході дослідження оскарженого вироку та матеріалів кримінального провадження, апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції, ухвалюючи вирок та призначаючи обвинуваченому  ОСОБА_1 покарання, повністю дотримався вимог кримінального та кримінально процесуального законодавства.
		Частиною 1Постанови № 7 від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання"із змінами Пленум Верховного Суду України звернув увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимогст. 65 ККстосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. 
		Колегія суддів вважає, що призначене обвинуваченому ОСОБА_1 покарання узгоджується з вимогами ст. ст.50,65 КК Українита роз`ясненнями, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004 «Про практику призначення судами кримінального покарання».
		Згідно вимог ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як самими засудженими, так і іншими особами.
		При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений вчинив умисний корисливий тяжкий насильницький злочин, внаслідок якого потерпілій було спричинено тілесні ушкодження та матеріальну шкоду, такий злочин обвинувачений вчинив маючи непогашену судимість за вчинення аналогічних тяжких корисливих злочинів проти власності і через нетривалий період у п`ять місяців після звільнення з місць позбавлення волі, що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку та відверте небажання ставати на шлях виправлення. Вказані обставинихарактеризують обвинуваченогояк особу,схильну допротиправних проявів,і цедає підставивважати,що,перебуваючи наволі,він можепродовжити злочиннудіяльність. 
		Призначене судом покарання, на думку колегії суддів, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
		Врахувавши вищевикладені обставини, суд першої інстанції призначив обвинуваченому покарання в виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		 
		На думку колегії суддів, у цьому провадженні надані відповіді на всі суттєві аргументи поданої апеляційної скарги. 
		 
		Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для зміни або скасування вироку суду, не виявлено.
		Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вирок ухвалений у відповідності до вимог ст.ст. 373, 374 КПК України, підстав для зміни чи скасування вироку в межах поданої апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
		Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів,-
		п о с т а н о в и л а :
		 
		Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 червня 2022 року щодо  ОСОБА_1  залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника  без задоволення.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржений у касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.    
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...