Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/5187/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; домашній арешт.
Надіслано для оприлюднення: 23.09.2022. Зареєстровано: 23.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 26.09.2022.
Дата набрання законної сили: 26.09.2022
Номер судового провадження: 1-кс/953/3427/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022220000001963

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                 Справа № 953/5187/22 
		                            н/п 1-кс/953/3427/22 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"19" вересня 2022 р.                                 м. Харків
		Київський районний суд м. Харкова у складі:
		слідчої судді- Лисиченко С.М., 
		за участю секретарясудовий засідань  Кот Я.А.,
		прокурора  Омельченка І.І., 
		підозрюваної  ОСОБА_1 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м.Харкові клопотання слідчого слідчого відділу УСБУ в Харківській області Сластіна Ярослава Володимировича, погоджене прокурором у кримінальному провадженні  прокурором відділу 10/2 Харківської обласної прокуратури Омельченком І., по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022220000001963 від 17.06.2022, про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту:
		підозрюваній  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянці України, уродженці Харківської області, Куп`янського району, см.т Шевченкове, із середньою спеціальною освітою, заміжній, пенсіонерці, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей немає, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		19 вересня 2022 року до суду надійшло клопотання слідчого слідчого відділу УСБУ в Харківській області Сластіна Я.В. по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022220000001963 від 17.06.2022, про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 
		В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що слідчим відділом УСБУ в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022220000001963 від 17.06.2022.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що у громадянинки України ОСОБА_1 , яка перебувала на території смт. Шевченкове Куп`янського району Харківської області, у період не раніше березня місяця 2022 року виник злочинний умисел, направлений на передачу матеріальних ресурсів збройним (воєнізованим) формуванням держави-агресора  військовослужбовцям збройних сил РФ.
		Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною та незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаагськими конвенціями 1907 року, IV Женевськими конвенціями 1949 року, а також усупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Діючи в порушення норм міжнародного гуманітарного права, президент Російської Федерації (далі  РФ) ОСОБА_2 , а також інші невстановлені на даний час досудовим розслідуванням представники влади РФ, всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН та Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), підготували та розв`язали агресивну війну та військовий конфлікт підрозділів ЗС РФ на території України.
		24.02.2022 на виконання вищевказаного злочинного наказу військовослужбовці Збройних Сил РФ, шляхом збройної агресії, із загрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Харківській, Донецькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та вчинили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, що мають важливе народногосподарське або оборонне значення, та вчинили окупацію частин зазначеної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України з порушенням порядку, встановленого Конституцією України, яка триває до теперішнього часу та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		24 лютого 2022 року Указом Президента України Володимира Зеленського № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України.
		ОСОБА_1 , переслідуючи мету надання допомоги представникам збройних сил РФ, у період не раніше березня 2022 року, з моменту окупації смт.Шевченкове Куп`янського району Харківської області, за невстановлених обставин, вирішила добровільно здійснювати колабораційну діяльність, а саме - передавати їжу та інші матеріальні ресурси збройним (воєнізованим) формуванням держави-агресора  військовослужбовцям збройних сил РФ. 
		Так, ОСОБА_1 , знаходячись в смт. Шевченкове Куп`янського району Харківської області, разом зі своїм чоловіком - ОСОБА_3 здійснювала приготування їжі, якою в подальшому забезпечувала окупаційні війська ЗС РФ за місцем свого проживання, а також фактичним місцем перебування останніх в смт. Шевченкове. Крім того, встановлений факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на регулярній основі надавали військовослужбовцям РФ у користування власний гараж, в якому у подальшому окупаційні війська зберігали продовольчі матеріали та паливо. Також, ОСОБА_1 , серед місцевих жителів смт. Шевченкове, підтримувала та виправдовувала рішення та дії РФ спрямовані на агресію проти України, неодноразово відвідувала блокпости, на яких знаходились військові ЗС РФ.
		Узв`язку зчим,17.09.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України. 
		Підставою для звернення до слідчої судді із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.111-1 КК України та наявність ризиків, передбачених пунктами 1,3,5 частини 1 статті 177 КПК України, саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, здійснювати вплив на свідчення свідків, а також продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, та вчинити інші кримінальні правопорушення.
		Сторона обвинувачення у судовому засіданні клопотання про обрання підозрюваній ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підтримала. Прокурор зазначив, що зібрані на час розгляду клопотання докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-1 ККУкраїни та підтверджують наявність ризиків, передбаченихпунктами 1,3,5 частини 1 статті 177 КПК України. 
		Підозрювана всудовому засіданніпросила відмовитиу задоволенніклопотання слідчогоу зв`язкуіз необґрунтованістюповідомленої підозрита недоведеністюіснування зазначенихв клопотанніризиків.Крім того,зазначила,що зісвідками укримінальному провадженні,які надалипоказання органудосудового розслідування,остання маєнеприязні стосунки,а томусвідки зметою прикриттяїхньої співпраціз військовимиРФ,надали неправдивісвідчення. Підозрювана прохала суд при розгляду данного клопотання врахувати її вік, а також те, що на даний час за місцем її проживання відсутнє світло та вода, а також те, що на її утриманні перебуває матір віком 89 років, яка проживає на відстані 12 кілолметрів від с. Шевченко та потребує сторонної догляду. 
		Суд, заслухавши позицію сторін,дослідивши надані матеріали та докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.
		З наданихматеріалів встановлено,що слідчимвідділом УСБУв Харківськійобласті проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022220000001963 від 17.06.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України.
		Відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 111-1 КК України внесені до ЄРДР 17.06.2022 за фактом того, що відповідно до повідомлення ГВ КР УСБУ в Харківській області під час проведення оперативних заходів отримано інформацію стосовно громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканців смт Шевченкове, які у період з 24 лютого 2022 року по теперішній час надавали допомогу військовослужбовцям РФ в будівництві блокпостів, а саме надавали мішки з піском, деревину та лопати. Крім того, забезпечують приготування їжі для окупантів, відповідають за зберігання речей окупантів, на постійній основі відвідують блокпости, на яких розміщені військовослужбовці РФ.
		В межах розгляду даного клопотання встановлено, що ОСОБА_1 об 11 годині 37 хвилин 17.09.2022 у кримінальному провадженні №22022220000001963 від 17.06.2022 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України, тобто вчиненні дій, спрямованих на передачу матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та збройним (воєнізованим) формуванням держави-агресора. Повідомлення про підозру та пам`ятка про процесуальні права та обов`язки вручені особисто ОСОБА_1 , права підозрюваного оголошені та роз`яснені 17.09.2022.
		Зазначений факт підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 , який міститься в підозрі та пам`ятці про процесуальні права та обов`язки підозрюваного.
		З огляду на зазначене, слідча суддя приходить до висновку, що відповідно до вимог ст.42 КПК України, ОСОБА_1 має статус підозрюваної у цьому кримінальному провадженні. 
		Відповідно до статті 177КПКУкраїни метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно зі статтею 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
		Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
		- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
		- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
		- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1стаття 194 КПК України).
		Щодо наявності обґрунтованої підозри слідча суддя зазначає наступне.
		Відповідно до частини 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі  ЄСПЛ), яка відповідно достатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права.
		Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою ЄСПЛ.
		У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
		«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).
		При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи
		Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.
		Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
		Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученогс Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».
		З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України, а саме за вчиненні дій, спрямованих на передачу матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та збройним (воєнізованим) формуванням держави-агресора.
		Слідчою суддею встановлено, що на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, ОСОБА_1 є осудною особою, яка досягла 16-річного віку.
		24 лютого 2022 року Україна зазнала чергового акту збройної агресії з боку Російської Федерації. Відбулося широкомасштабне вторгнення в Україну збройних сил Росії, що триває і досі.
		Згідноз Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні»із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан. Відповідно доУказу Президента України № 573/2022 від 12.08.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
		За результатами розгляду даного клопотання про застосування запобіжного заходу слідчою суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів: даними, які містяться в повідомленні про протиправне діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення за підписом заступника начальника ГВ КР Управління СБ України в Харківській області полковника Сохань С. від 17.06.2022; показаннями свідка ОСОБА_4 , які містяться в протоколі допиту від 17.06.2022; показаннями свідка ОСОБА_5 , які містяться в протоколі допиту від 24.07.2022; показаннями свідка ОСОБА_6 , які містяться в протоколі допиту від 05.09.2022.
		Крім того, слідча суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини та положеня кримінального прооцесуального закону, суд повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується. 
		З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідча суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України за викладених у клопотанні обставин.
		Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
		Щодо наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України слідча суддя зазначає наступне.
		Згідно з частиною 1 статті 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статті 177 КПК України.
		Слідча суддя враховує наявність ризиків,передбачених пунктами 1,3 частини 1 статті 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваною: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
		Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
		Крім того, слідча суддя вважає за необхідне зазначити, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
		Слідча суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання. А в контексті з тим, що 24.02.2022 Російська Федерація розпочала військову агресію проти України, у зв`язку з чим цього ж дня Президентом України підписаноУказ «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 64/2022, який триває до тепер, і на даний час, для громадян України існує реальна можливість спрощеного режиму перетину кордону та отримання дозволу на проживання в багатьох країнах світу, спроба переховуватися від органів досудового розслідування чи суду може виявлятися та підтверджуватися, наприклад, отриманням дозволу на проживання в певній країні, отриманням громадянства іншої країни або подання відповідних заяв і документів для активізації цього процесу, поданням документів на отримання статусу біженця тощо.
		ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином, а саме злочином проти основ національної безпеки України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років. 
		Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідча суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_1 у сукупності з іншими обставинами.
		При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановленуКПКпроцедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті23, стаття224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4статті 95 КПК).
		За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
		Слідча суддя бере до уваги, що існує коло осіб, які на даний час не допитані в якості свідків. Вищезазначене дає підстави обґрунтовану ймовірність незаконного впливу зі сторони підозрюваної, як на свідків, так і на інших невстановлених органом досудового розслідування осіб.
		Разом з тим, слідча суддя вважає не доведеним ризики продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1 , та вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки підозрювана раніше не судима, стороною обвинувачення не надано доказів, які б підтверджували, що підозрювана вчиняла подібні дії у минулому. А тому, будь-які обґрунтовані підстави вважати, що наявний ризик можливого продовження вчинення кримінального правопорушення, в якому вона підозрюється, або вчинення інших кримінальних правопорушень, без надання вагомого і достатнього підтвердження цього є неприпустимим і суперечить презумпції невинуватості.
		Згідно з вимогами статті181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
		Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (частина 2 статті 181 КПК України).
		Разом з цим, пунктами 3, 4, 5, 8 частини 1статті 178 КПК Українипередбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного.
		Слідчою суддею встановлено дані щодо особи підозрюваної, яка раніше не судима, має зареєстроване місце проживання, заміжня, є пенсіонеркою, зі слів останеньої на її утриманні перебуває матір віком 89 році, яка проживає окоремо та потребує сторонного догляду.
		Дослідивши в сукупності докази наданні як стороною обвинувачення, так і стороною захисту, а також данні щодо особи підозрюваної, слідча суддя прийшла до висновку, що прокурор довів шляхом доказування в судовому засіданні, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, у порівнянні з домашнім арештом буде достатнім заходу забезпечення кримінального провадження.
		Крім того, слідча суддя вважає за необхідне зазначити, що 24 лютого 2022 року Україна зазнала чергового акту збройної агресії з боку Російської Федерації, відбулося широкомасштабне вторгнення в Україну збройних сил Росії, що триває і досі. На цей час місто Харків та територія Харківської області піддається постійним ракетним ударам та артобстрілам з боку Російської Федерації, ведуться активні бойові дії в передмісті міста Харкова та на території Харківської області. 
		За викладених у сукупності обставин, слідча суддя дійшла висновку, що саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби в повній мірі відповідає меті його застосування забезпеченню виконання підозрюваною покладних на неї процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені частиною 1статті 177 КПК України.
		Враховуючи, що чинне законодавство надає можливість покладення додаткових обов`язків при обранні такого запобіжного заходу, як домашній арешт, слідча суддя вважає за необхідне покладення на підозрювану додаткових обов`язків, передбачених частиною 5статті 194 КПК України,а саме: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. 
		Наявність контролю з боку уповноважених осіб стане надійною запорукою щодо унеможливлення ризиків, передбаченихстаттею 177 КПК України, в тому числі на які посилався слідчий та прокурор при виявленні обставин, які будуть свідчити про фактичну неефективність домашнього арешту в певний час доби, оскільки сторона обвинувачення не позбавлена процесуальної можливості, в будь-який момент звернутись з відповідним клопотанням до слідчого судді, щодо зміни запобіжного заходу на більш тяжкий.
		З оглядунате,щостороноюобвинуваченнядоведенонеможливостізастосуваннядопідозрюваної іншогобільшм`якогозапобіжногозаходу,слідчасуддяприходитьдовисновкупрочасткове задоволенняклопотанняслідчого. Застосувати до підозрюваноїзапобіжний у вигляді домашнього арешту за місцем проживання, а саме заборонити підозрюваному залишати житлоу періодз 22-00години до06-00години заадресою: АДРЕСА_2 , із покладенням на неї обов`язків, передбачених частиною 5статті 194 КПК України, оскільки такий запобіжний захід стане надійною запорукою дотримання підозрюваною своїх процесуальних обов`язків, а покладення на неї додаткових обов`язків забезпечить дотримання вимог статті 2та частини 2 статті28 КПК України, щодо проведення досудового розслідування у розумні строки. 
		Враховуючи те, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022220000001963 від 17.06.2022, закінчується 17.11.2022, то з урахуванням положень частини 1 статті 219 КПК України, строк дії ухвали про тримання під домашнім арештом, а також виконання обов`язків належить визначити на 59 (п`ятдесят дев`ять) днів до 16.11.2022 включно в межах строку досудового розслідування.
		Керуючись статтями 177, 178, 181, 183, 194, 372, 376 ч.2 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Клопотанняслідчого слідчоговідділу УСБУв Харківськійобласті СластінаЯрослава Володимировича  задовольнити частково.
		Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний західу виглядідомашнього арештуза місцемпроживання,а самезаборонити підозрюванійзалишати житлоу періодз 22-00години до06-00години заадресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в межах строку досудового розслідування, на 59 (п`ятдесят дев`ять) днів  до 16листопада 2022року включно.
		На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрювану  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. 
		Ухвалу направити для виконання органу поліції за місцем проживання підозрюваної ОСОБА_1 через слідчого слідчого відділу УСБУ в Харківській області молодшого лейтенанта юстиції Сластіна Я.В.
		Встановити строк дії ухвали до 16.11.2022. 
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваною - в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчої судді. 
		Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		Повний текст ухвали складено 23 вересня 2022 року.
		 
		Слідча суддя                С.М. Лисиченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...