Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 592/14811/21 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Надіслано для оприлюднення: 23.09.2022. Зареєстровано: 23.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 26.09.2022.
Дата набрання законної сили: 24.03.2023
Результат оскарження 24.03.2023 Сумський апеляційний суд: залишено постанову суду першої інстанції без змін
Номер судового провадження: 3/592/23/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                    Справа №592/14811/21
		                                   Провадження №3/592/23/22
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		23 вересня 2022 року                                 м.Суми    
		Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Алфьоров Андрій Миколайович, розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності 
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої суддею Зарічного районного суду м. Суми
		за ч. 1 ст. 130 КУпАП, 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		17.11.2021 р. о 14 год. 56 хв. в м. Суми, вул. Роменська, 90, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом RENAULT Clio, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, запах алкоголю з порожнини роту. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 7510» та проведення такого огляду у медичному закладі відмовилася у присутності двох свідків, чим порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху.
		У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася.
		Крім того, ОСОБА_1 обізнана, що відносно неї в суді розглядається справа про адміністративне правопорушення та скористалася правом на захист.
		Представництво інтересів ОСОБА_1 у суді здійснювали фахівці в галузі права  адвокати Скляр В.В. та Онопко В.С., які належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, ознайомлювалися з матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
		Адвокати неодноразово заявляли клопотання про відкладення розгляду справи, але суд розцінює вказану поведінку, як навмисне затягування розгляду справи з метою уникнення відповідальності шляхом забезпечення перебігу визначеногост.38 КУпАП строку, протягом якого може бути застосовано адміністративне стягнення.
		Відповідно до п. 24Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди повинні неухильно виконувати вимогист. 268 КУпАП, щодо розгляду справи про адміністративні правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи, це можливо у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і від неї не надійшло клопотання про його відкладення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (даліЄСПЛ) як джерело права.
		Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (даліКонвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
		Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі ст. 6 ЄСПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співвставити їх з матеріалами судової справи.
		Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
		З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
		Суд наголошує, що законодавством встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу. Передусім такі строки слугують інтересам особи, яка зазнає заходів впливу, оскільки наявність визначеного строку дає розуміння того, скільки триватиме такий вплив. Водночас протягом такого строку особу наділено процесуальними правами та обов`язками, що дає особі можливість, в тому числі з використанням адміністративного ресурсу (повноважень суду щодо витребування доказів, допиту свідків тощо), представити суду доводи на захист своєї правової позиції. Добросовісна участь особи у процесі вирішення її справи полягає в активній участі у розгляді її справи і недопущенні зловживань наданими їй правами.
		Дотримання балансу між інтересами всіх сторін при розгляді справи покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін, також зобов`язаний дотримуватися встановлених законодавством правил та строків розгляду справи.
		Стаття 268 КУпАП містить виключний перелік статтей при розгляді справ про адміністративні правопорушення яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.
		Частина 1 статті 130 КУпАП до вказаного переліку не відноситься.
		Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
		Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлюють наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
		Щодо підстав для зупинки транспортного засобу, суд зазначає наступне.
		Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
		Тобто, положення Закону надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.
		На підтвердження правомірності своїх дій інспектор поліції надав суду відеозапис з нагрудної камери інспектора та зі службового транспортного засобу.
		З наданого до суду відеозапису з службового автомобіля вбачається, що 17.11.2021 р. о 14 год. 56 хв. в м. Суми, вул. Роменська, 90, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом RENAULT Clio, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час паркування біля магазину «Наш маркет» не увімкнула лівий покажчик повороту, про що водія було інспектором поліції повідомлено.
		Свобода пересування є конституційним правом кожної людини, котра законно перебуває на території України (ст. 33 Конституції України), тому зупинка автомобіля повинна відбуватись на підставах та в порядку, передбачених Законом України «Про національну поліцію» та ПДР України. 
		Вичерпний перелік підстав зупинення транспортного засобу вказаний в ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію»: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту. 
		Наведений вище перелік підстав зупинки транспортного засобу є вичерпним. Інші підстави є незаконними.
		Під час зупинки транспортного засобу поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки (ч. 2 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію»). Безпідставна зупинка автомобіля є незаконною.
		Зупинка транспортного засобу, яким керувала ОСОБА_1 , та наступні дії інспектора поліції, на думку суду, відповідають вимогам ст. 35 Закону України «Про національну поліцію».
		Щодо виявлення у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду на стан сп`яніння, суд приходить до наступного висновку.
		Установленим порядком проходження медичного огляду, є визначена у ст. 266 КУпАП, розділі ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (затвердженанаказом МВС України 07.11.2015 № 1395, зареєстрована в МЮ України 10.11.2015 р. № 1408/27853), розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджена спільнимнаказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 р. № 1452/735та зареєстрована в МЮ України 11.11.2015 р. за № 1413/27858) і п.п.3-8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (затвердженийпостановою КМУ 17.12.2008 р. № 1103, з послідуючими змінами), процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння і безпосередньо порядок проведення такого огляду.
		Згідно встановленої вказаним законодавством України процедури огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом і, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки; з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції, у присутності 2-х свідків. Огляд на стан сп`яніння проводиться. Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Результати огляду зазначаються у відповідному акті. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд осіб на стан алкогольного сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше 2-х годин з моменту встановлення підстав для його здійснення і проводиться в присутності поліцейського.
		З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
		З наданого до суду відеозапису з форменого одягу поліцейського та службового автомобіля вбачається, що 17.11.2021 р. о 14 год. 56 хв. інспекторами поліції, в м. Суми, по вул. Роменська, 90, було виявлено транспортний засіб RENAULT Clio, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_1 (як вбачається з відео). Інспектором було виявлено у водія ознаки алкогольного сп`яніння. Водію було запропоновано на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу Drager пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, в присутності двох свідків, остання відмовилася. На вимогу інспектора поліції пройти вказаний огляд у закладі охорони здоров`я, водій ОСОБА_1 відповіла відмовою. Дії інспекторів поліції на предмет їх законності не оскаржувала, поводила себе невимушено. 
		Таким чином, зібрані по справі докази у своїй сукупності, доводять факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
		Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1  судом не встановлено.
		Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан та обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
		Згідно ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» суд стягує з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 496 грн. 20 коп.
		Керуючись ст.ст. 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, 283 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»,
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 496 грн. 20 коп.
		На постанову може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня її винесення.        
		 
		 
		Суддя                                        А.М. Алфьоров

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...