Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 991/2733/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано судом: 23.09.2022. Зареєстровано: 24.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 28.09.2022.
Дата набрання законної сили: 20.09.2022
Номер судового провадження: 11-сс/991/281/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Cправа № 991/2733/22
		Провадження № 11-сс/991/281/22
		Слідчий суддя: Біцюк А.В.
		Суддя-доповідач: Павлишин О.Ф.
		 
		 
		ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
		АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		 
		 
		20 вересня 2022 року                                                                         місто Київ
		 
		 
		Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
		 
		головуючого - судді Павлишина О.Ф.,
		суддів: Никифорова А.С., Чорної В.В.,
		 
		секретар судового засідання Возна К.М.,
		 
		за участю:
		прокурора - Макара О.І.
		представника ОСОБА_1 - адвоката Бухуна Ю.В.,
		 
		       розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бухуна Юрія Володимировича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 серпня 2022 року,
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		        Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.08.2022 задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) Офісу Генерального прокурора Макара О.І. про арешт майна в рамках кримінального провадження № 52022000000000184 від 18.07.2022 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. Накладено арешт на віртуальні активи, що належать підозрюваному ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у вигляді заборони відчуження та розпорядження:
		- криптовалюти Tether (USDT) у кількості 25377,8 одиниць (що станом на 28.07.2022 становить 25383,82 доларів США), Tron (TRX) у кількості 116,770185 одиниць (що станом на 28.07.2022 становить 8 доларів США), розміщенні на електронному мультивалютному криптогаманці TLVPmB4kgNAZEjjMWxo8DvFAAN1GGKGgty;
		- криптовалюти Tether (USDT) у кількості 32003 одиниць (що станом на 28.07.2022 становить 32010,52 доларів США), Ethereum (ETH) у кількості 0,006163 одиниць (що станом на 28.07.2022 становить 10 доларів США), розміщенні на електронному мультивалютному криптогаманці 0x68e65cf04625D577961ff9b76AdC806496Bd0D12.
		       Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, представник ОСОБА_1  -  адвокат Бухун Ю.В. подав апеляційну скаргу. Просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.08.2022 про накладення арешту та зняти арешт з віртуальних активів та зобов`язати уповноважену особу Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) або САП повернути віртуальні активи ОСОБА_1 шляхом переказу на наступні криптогаманці, які належать ОСОБА_1 :
		- TDNet5Eqgn81d3PEmghHNZTRo7yKt3YTvU
		- 0xf10dfE0B138Ce89E8FC911f3C4F710cAbFe781E1. 
		       Посилається на таке.
		       Під час розгляду клопотання про арешт віртуальних активів, до якого додані лише доводи сторони обвинувачення, слідчий суддя дійшов помилкового висновку щодо належності вказаних криптоактивів ОСОБА_2 , виключно із наявності у нього ключів доступу до гаманців, які належать іншій особі, що суперечить вимогам КПК України з огляду на засади змагальності та законності.
		       Власником криптовалюти є ОСОБА_1 , який здійснює приватну підприємцьку діяльність  у сфері комп`ютерного програмування. Відповідні криптогаманці використовувались для надходження коштів від клієнтів  ОСОБА_1  за виконану ним роботу, про що є відповідні договори та платіжні документи.  У зв`язку з виїздом за кордон з метою забезпечення фінансової безпеки батьків, наприкінці травня 2022 року ОСОБА_1 надав своїй сестрі ОСОБА_3 , яка є дружиною ОСОБА_2 , паролі для доступу (seed фрази) до зазначених криптогаманців. Надалі ОСОБА_3 у зв`язку з виїздом на невизначений термін з Україні на початку червня 2022 року, за згодою ОСОБА_1 , передала паролі для доступу (seed фрази) до зазначених криптогаманців своєму чоловікові ОСОБА_2 з тією ж метою - фінансування потреб батьків. 30.07.2022 ОСОБА_1 дізнався що обидва арештовані криптовалютні гаманці мають нульовий баланс. 
		       Вказані криптовалютні активи не можуть бути предметом спецконфіскації, оскільки набуті ОСОБА_1 у законний спосіб та не мають відношення до розслідуваного у цьому провадженні кримінального правопорушення.
		       Таким чином, слідчий суддя не гарантував судовою процедурою дотримання прав, свобод та законних інтересів власника майна - ОСОБА_1 , не забезпечив умов, за яких він не був би підданий необґрунтованому процесуальному обмеженню, порушив його права як законного власника коштів та безпідставно обмежив його у праві вільно користуватись та розпоряджатись власним майном.
		       Прокурор подав заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до якого вважає доводи апеляційної скарги неаргументованими та такими, що не відповідають обставинам провадження, оскільки вапеляційній скарзі не наведено жодних доказів на підтвердження права власності ОСОБА_1  на арештовані віртуальні активи, а також факту розпорядження криптовалютою з моменту її створення до моменту застосування заходу забезпечення у кримінальному провадженні № 52022000000000184 від 18.07.2022 у вигляді арешту. ОСОБА_2  під час проведення затримання жодних заяв про те, що вилучені грошові кошти належать не йому, а ОСОБА_1  не робив і до тексту протоколу не вносив. Стороною обвинувачення під час проведення огляду мобільного телефону, що належить ОСОБА_2 та вилучений у нього 26.07.2022 під час затримання за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено наявність застосунків мобільного телефону, які пов`язані з криптовалютою та підтверджують обізнаність ОСОБА_2 з особливостями обігу віртуальних активів та їх використанням. Також оглядом встановлена наявність у мобільному телефоні фотографій seed-фраз криптогаманців та використання даних гаманців, листування з цієї теми з іншими особами. При цьому, оглядом листування з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , яке наявне в мобільному телефоні ОСОБА_2 , не виявлено жодної інформації на підтвердження факту передачі seed-фраз для зберігання або використання з метою надання фінансової допомоги будь-яким особам. 
		        ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, про поважність причин свого неприбуття не повідомив, тому відповідно до ч.4 ст.405 КПК України апеляційна скарга розглядається без його участі.
		       Представник ОСОБА_1 - адвокат Бухун Ю.В. у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, просив її задовольнити та надав пояснення, що аналогічні її доводам. 
		       Прокурор у судовому засіданні заперечив вимоги апеляційної скарги та надав пояснення, які аналогічні доводам заперечення на апеляційну скаргу. 
		       Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Бухуна Ю.В. та прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не є обґрунтованою.
		       Слідчим суддею встановлено такі обставини. 
		       У кримінальному провадженні № 52022000000000184 від 18.07.2022 здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. 
		26.07.2022 року під час затримання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , вилучено, окрім інших речей та документів, два аркуші паперу із рукописними записами, на кожному з яких зазначено 12 слів англійською мовою, які не пов`язані між собою за змістом, які були в подальшому ідентифіковані органами досудового розслідування під час огляду 28.07.2022 року з метою перевірки наявності віртуальних активів у підозрюваного ОСОБА_2 , як фрази для відновлення доступу (seed фрази) до криптогаманців, та виявлено наявність віртуальних активів. 
		       28.07.2022 постановою тимчасово виконуючого повноваження Директора НАБУ про попередній арешт майна накладено попередній арешт строком до 48 годин у вигляді заборони відчуження та розпоряджання віртуальними активами.
		       28.07.2022 прокурор подав клопотання до слідчого судді Вищого антикорупційного суду про арешт майна в рамках кримінального провадження № 52022000000000184 від 18.07.2022 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
		       01.08.2022 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду задоволено клопотання прокурора про арешт майна та накладено арешт на віртуальні активи у вигляді заборони відчуження та розпорядження криптовалютою, що розміщена на електронних мультивалютних криптогаманцях.
		       Задовольняючи клопотання прокурора про арешт майна, слідчий суддя дійшов таких висновків. 
		       У кримінального провадженні № 52022000000000184 від 18.07.2022 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме: прохання надати неправомірну вигоду для себе та одержання службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, або в інтересах інших осіб, дій з використанням службового становища, поєднані з вимаганням. 
		       Санкція ч. 4 ст. 368 КК України передбачає обов`язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна, що може бути застосовано до ОСОБА_2 , у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину. 
		       Наявні достатні підстави вважати, що віртуальні активи, а саме: криптовалюти Tether (USDT) у кількості 25377,8 одиниць (що станом на 28.07.2022 становить 25383,82 доларів США), Tron (TRX) у кількості 116,770185 одиниць (що станом на 28.07.2022 становить 8 доларів США), розміщенні на електронному мультивалютному криптогаманці TLVPmB4kgNAZEjjMWxo8DvFAAN1GGKGgty; криптовалюти Tether (USDT) у кількості 32003 одиниць (що станом на 28.07.2022 становить 32010,52 доларів США), Ethereum (ETH) у кількості 0,006163 одиниць (що станом на 28.07.2022 становить 10 доларів США), розміщенні на електронному мультивалютному криптогаманці 0x68e65cf04625D577961ff9b76AdC806496Bd0D12, належать підозрюваному ОСОБА_2 , а тому є предметом можливої конфіскації майна, як виду покарання, що передбачене санкцією ч. 4 ст. 368 КК України, яке може бути призначене ОСОБА_2 судом, у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.
		       Тому, зважаючи на те, що досудовим розслідуванням встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та на неможливість запобігання ризикам приховування, передачі чи відчуження майна підозрюваного третім особам без накладення на нього арешту, слідчий суддя дійшов до висновку, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вищеназваних віртуальних активів відповідає принципу розумності та не створюватиме негативних наслідків для третіх осіб, а такий ступінь втручання у права ОСОБА_2 є співрозмірним завданням кримінального провадження та виправдовує потреби досудового розслідування.
		       Висновки слідчого судді достатньо мотивовані та відповідають положенням закону, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують. 
		       Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 7 ч. 2 цієї статті передбачено такий вид заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна. 
		       Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		       Окрім іншого, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання тобто на підставі п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.
		       У цьому випадку, згідно із ч. 5  170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна. 
		       Згідно з пунктами 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
		       Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не підтверджують порушення слідчим суддею вимог пунктів 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна. 
		        Доводи апеляційної скарги про те, що передача віртуального ключа викликана необхідністю забезпечення фінансування потреб батьків, є неспроможними, оскільки не ґрунтуються на фактах, та фактично спростовуються посиланням в апеляційній скарзі на те, що кошти для цих потреб ОСОБА_2 не використовувались. 
		       Згідно із Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», у поточній редакції від 07.05.2022, ч. 1 ст. 1, єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Відповідно до положень ч. 1 ст. 14 цього Закону, у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. 
		       Колегія суддів зазначає, що завірення англомовних документів ОСОБА_1  та надання завірених адвокатом Бухуном Ю.В. копії з оригіналів, не відповідає стандарту належності доказу та не надає можливості використати у якості доказів документи надані іноземною мовою - англійською, без належно завірених перекладів на державну мову, на якій згідно із законом здійснюється судочинство на території України.
		       Таким чином, надані стороною захисту копії документів англійською мовою: інвойсів та договорів, що містять платіжні доручення без підтвердження достовірності оригіналів та без належно завіреного перекладу на державну мову є неналежними доказами. 
		А тому твердження сторони захисту в апеляційній скарзі щодо того, що ОСОБА_1  являється законним  власником арештованих віртуальних активів з посиланням на вищезазначені копії документів є голослівним. 
		       На даний час відповідно до положень ЦК України право власності на віртуальний актив набувається за фактом створення віртуального активу, і володілець ключа віртуального активу є власником такого віртуального активу.
		       Разом з тим до апеляційної скарги не додано жодного доказу на підтвердження створення віртуального активу саме ОСОБА_1 , при тому, що органом досудового розслідування безспірно встановлено, що володільцем віртуального ключа був саме ОСОБА_2 .
		       Також помилковим є посилання в апеляційній скарзі на відсутність підстав для спеціальної конфіскації, оскільки судом вирішувалося питання щодо забезпечення конфіскації майна як виду покарання, тобто на підставі п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.
		       У зв`язку з цим колегія судді вважає безпідставними доводи апеляційної скарги щодо того, що слідчий суддя не гарантував судовою процедурою дотримання прав, свобод та законних інтересів власника майна - ОСОБА_1 та не забезпечив умов, за яких він не був би підданий необґрунтованому процесуальному обмеженню, порушив його права як законного власника коштів та безпідставно обмежив його у праві вільно користуватись та розпоряджатись власним майном.
		       Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення та ухвалу слідчого судді - без змін. 
		       Керуючись ст.ст. 404, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів, -
		 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		 
		       Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бухуна Юрія Володимировича залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 серпня 2022 року - без змін.
		       Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		Головуючий:          Судді:  О.Ф. Павлишин          А.С. Никифоров 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		В.В. Чорна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...