Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/4562/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про виплату заробітної плати.
Надіслано для оприлюднення: 23.09.2022. Зареєстровано: 24.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 28.09.2022.
Дата набрання законної сили: 25.10.2022
Номер судового провадження: 2/201/2468/2022

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 201/4562/22
		        Провадження № 2/201/2468/2022
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		23 вересня 2022р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в особі головуючого - судді Ткаченко Н.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Матролюкс» про стягнення заборгованості по заробітній платі,
		ВСТАНОВИВ:
		В провадження Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 18.07.2022р. надійшов позов ОСОБА_1 до ТОВ «Матролюкс» про стягнення заборгованості по заробітній платі (а.с. № 2-4).
		Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 25.07.2022р. позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження по справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного  провадження                             без  повідомлення  (виклику) сторін (а.с.№ 17). 
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він є працівником ТОВ «Матролюкс» і підприємство заборгувало йому заробітну плату, розмір якої орієнтовно складає 15 000грн. Суму заборгованості він точніше зазначити не може, оскільки відповідач не повідомляє його про розмір та склад належних йому виплат.
		                Позивач, посилаючись на ст. 43 Конституції України, ст.ст. 47, 115 КЗпП України,  просив  задовольнити   позовні   вимоги  та  стягнути  з  відповідача  на його користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 15 000 грн.
		Представник відповідача - ТОВ «Матролюкс» - адвокат Кощеєв В.М. (діє на підставі ордеру від 17.08.2022р. - а.с. № 43) в порядку ст. 178 ЦПК України 30.08.2022р. скерував суду відзив на позов (а.с. № 26-28). Не погоджуючись з позовними вимогами, останній звертав увагу суду на те, що через воєнний стан в державі, підприємство має складнощі в організації роботи виробництва. Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 , то представник відповідача зазначав, що останнім робота саме з 01.03.2022р. по 24.03.2022р. не виконувалася, тобто відсутні підстави для нарахування та виплати заробітної плати. Також, зазначалося про те, що через воєнний стан в державі та зміни в трудовому законодавстві директор товариства не міг звільнити працівника через його невихід на роботу у зв`язку з бойовими діями. 
		У зв`язку з викладеним представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
		              Від представника позивача  - адвоката Дрозда Р.Ю. (діє  на підставі  ордеру від 07.09.2022р. -                      а.с. № 63) 07.09.2022р.  в  порядку ст. 179 ЦПК України  надійшла  суду  відповідь  на відзив (а.с. № 46-54), де останній зауважував на тому, що відповідач вводить суд в оману, стверджуючи, що позивач не здійснював роботу з 01.03.2022р. по 24.03.2022р., ці твердження можу спростувати свідок, а також переписка працівників в групі «Viber» і ця переписка підтверджує, що позивач та інші працівники не працювали не з власної ініціативи, а через простій, який повинен оплачувати у відповідності до трудового законодавства. 
		Окрім, відповіді на відзив, від представника позивача 07.09.2022р. надійшли клопотання про розгляд цивільної справи в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін, а також про допит свідків (а.с. № 65-68, 69-71).
		Відповідач правом подачі заперечень на відповідь на відзив у встановлені ухвалою судді  Ткаченко Н.В. від 25.07.2022р. строки не скористався. 
		Суд, вивчивши матеріали справи, зміст заперечень стосовно позовних вимог, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення стосовно них, об`єктивно оцінивши докази за принципами ст. 89 ЦПК України у сукупності з нормами чинного законодавства України, вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.
		З урахуванням підстав відмови в задоволенні позову, судом не знайдено аргументів для задоволення клопотань представника позивача від 07.09.2022р. про розгляд цивільної справи в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін, а також про допит свідків.
		Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).
		Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. (ч. 1. ст.13 ЦПК України).
		Судом при розгляді справи встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
		З 16.09.2019р. ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з ТОВ «Матролюкс», посада - оператор швацького устаткування швейного цеху (а.с. № 40).
		Як, зазначає по тесту позову позивач, та що не заперечує відповідач, з 01.03.2022р. позивач не отримує заробітну плату.
		Позивач посилається, що він працював протягом березня 2022р., втім не усі дні і лише за викликом майстра швейного цеху ТОВ «Матролюкс» ОСОБА_2 . Крім того, в певні дні, а саме 21.03.2022р. та 22.03.2022р. він не був включений до списку осіб, що працюють, а виклики на роботу здійснювалися шляхом надіслання працівникам повідомлень в групі Viber. 
		Окрім цих аргументів, позивач вважає, що навіть, якщо у швейному цеху ТОВ «Матролюкс» були дні простою, то вони мали бути оплачені за вимогами законодавства (2/3 частини від заробітної плати).
		Відповідач, в свою чергу зазначає, що з 01.03.2022р. по 24.03.2022р. ОСОБА_1 не виконував свої трудові обов`язки, які обумовлені трудовим договором, про що складені певні акти. Оскільки, роботодавець через воєнний стан в державі та зміни в трудовому законодавстві не міг звільнити працівника через його невихід на роботу у зв`язку з бойовими діями, то директором ТОВ «Матролюкс» ОСОБА_3 було видано Наказ № 114/1/к від 24.03.2022р. «Про призупинення дії трудового договору».
		В Наказі № 114/1/к від 24.03.2022р. «Про призупинення дії трудового договору» йдеться про призупинення дії трудового договору з декількома працівниками, в тому числі зі ОСОБА_1 . В цьому Наказі йде посилання на положення ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136 - IX від 15.03.2022р (а.с. № 41).
		З приводу зазначених положень трудового законодавства, запроваджених на час дії воєнного стану, а також предмету позовних вимог ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
		У відповідності до положень частини 3 статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136 - IX від 15.03.2022р. (зі змінами від 01.07.2022р.) роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці (за певних умов).
		                А у відповідності до положень частини 5 статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин  в умовах воєнного стану» № 2136 - IX від 15.03.2022р. (зі змінами від 01.07.2022р.) у разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
		Статтею 13 вищезазначеного Закону України № 2136 - IX від 15.03.2022р. (зі змінами від 01.07.2022р.) передбачено призупинення дій трудового договору і наведено визначення цього поняття.
		В частині 1 статті 13 вищезазначеного Закону України чітко зазначено, що призупинення дії трудового договору, окрім іншого, виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.
		Як свідчать матеріали цивільної справи, роботодавцем позивача, а саме директором ТОВ «Матролюкс» Черняк П. було 24.03.2022р. видано Наказ № 114/1/к «Про призупинення дії трудового договору» (а.с. № 41).
		Отже, роботодавець призупинив дію трудового договору відносно певної кількості працівників ТОВ «Матролюкс» у відповідності до норм трудового законодавства, яке діє під час воєнного стану, а з цього слідує, що відносно цих працівників роботодавець видав наказ (отже, оголосив, визначився) про неможливість зі своєї сторони тимчасово виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.
		Суд зазначає, що пред`явлення позову ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі є передчасним, оскільки Наказ № 114/1/к від 24.03.2022р. «Про призупинення дії трудового договору» не скасовано, а отже законодавець допускає для роботодавця можливість (тимчасову) не виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором, зокрема, щодо строків виплати заробітної плати, в тому числі і оплати праці будь кого працівників в умовах простою (у розмірі не нижче 2/3 частин тарифної ставки (окладу) у відповідності до положень ст. 113 КЗпП України). 
		            За вищезазначеного суд  оцінює  критично  позицію  позивача  та  його представника, яка викладена по тексту  позову та відповіді на  відзив, а також відхиляє інші заперечення проти позовних вимог,                               які  викладені  представником відповідача  по тексту відзиву  на позов.   
		Варто зазначити, що гарантіями відновлення порушеного права позивача на отримання заборгованості по заробітній платі є, по-перше, те, що обмеження положень ст. 43 Конституції України (в тому числі, в частині права на заробітну плату) у відповідності до абзацу 2 статті 1 Закону України № 2136 - IX від 15.03.2022р. (зі змінами від 01.07.2022р.) можливо тільки на період дії воєнного стану, по-друге, те, що призупинення трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин з позивачем, а по-третє, те, що для позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі не встановлено строків позовної давності.
		Обговорюючи питання розподілу судових витрат у відповідності до ст.141 ЦПК України та приймаючи до уваги, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, а також тих обставин, що позивач за законом був звільнений від сплати судового збору при подачі позову, судові витрати по цій справі по оплаті судового збору у розмірі 992 грн. 40коп. суд вважає необхідним компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136 - IX від 15.03.2022р. (зі змінами від 01.07.2022р.), ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 274, 275 ЦПК України, суд, 
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		В задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Матролюкс» про стягнення заборгованості по заробітній платі - відмовити.
		 
		Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
		 
		                Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
		 
		 
		Суддя:                                                  Ткаченко Н.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...