Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/5294/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 24.09.2022. Зареєстровано: 24.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 27.09.2022.
Дата набрання законної сили: 30.09.2022
Номер судового провадження: 1-кс/953/3512/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022220000002895

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                 Справа № 953/5294/22 
		                            н/п 1-кс/953/3512/22 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"24" вересня 2022 р.                                 м. Харків
		Київський районний суд м. Харкова у складі:
		слідчої судді - Лисиченко С.М.,
		за участю секретаря судового засідання  Кот Я.А.,
		прокурора  Омельченка І.І., 
		захисника  адвоката Зуєвої Л.В.,
		підозрюваного  ОСОБА_1 ,                    
		розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого з ОВС 3-го відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області Моспанюка Руслана Юрійовича, погоджене прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні Стрільцем А.В., по кримінальному провадженню №22022220000002895 від 15.09.2022 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Велика Кам`янка Ізюмського району Харківської області, громадянину України, із базовою середньою освітою, одруженому, який є пенсіонером, на утримані малолітніх, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, зареєстрованому та який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,
		підозрюваномуу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України,-
		                               
		ВСТАНОВИВ:
		 
		24 вересня 2022 року до суду надійшло клопотання слідчого з ОВС 3-го відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області Моспанюка Р.Ю., по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022220000002895 від 15.09.2022, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без визначення розміру застави.
		В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022220000002895 від 15.09.2022. 
		В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 в умовах воєнного стану, в період часу з середини червня по 23.09.2022, перебуваючи на території м. Ізюм Ізюмського району Харківської області добровільно займав посаду водія в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а саме в «Ізюмському міському райвідділі міліції управління внутрішніх справ у Харківській області».
		Вказану протиправну діяльність ОСОБА_1 продовжував здійснювати до моменту свого затримання.
		23.09.2022 о 17 год. 45 хв. в порядку, визначеному ст.ст. 208, 615 КПК України, ОСОБА_1 був затриманий слідчим СВ Управління.
		23.09.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення  злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
		Підставою длязвернення дослідчої суддііз клопотаннямпро обраннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою сталинаявність достатніхпідозр вважати,що ОСОБА_1 вчинив кримінальнеправопорушення,передбачене ч.7ст.111-1 КК України та наявність ризиків, передбачених пунктами 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, саме: переховування від органів досудового розслідування та суду; здійснювати незаконний вплив на свідків у даному кримінальному провадженні; продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється та вчинити інші кримінальні правопорушення.
		Сторона обвинуваченняу судовомузасіданні клопотанняпро обранняпідозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходуу виглядітримання підвартою підтримала.Прокурор зазначив,що зібрані доказисвідчать прообґрунтованість підозриу вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення,передбаченого ч.7ст.111-1 КК України та підтверджують наявність ризиків, передбаченихпунктами 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України. Обрання більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваного, у зв`язку з чим, сторона обвинувачення просила застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
		Сторона захисту не заперечувала проти пред`явленої підозри. Разом з цим, заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на недоведеність існування ризиків, передбаченихч.1 ст.177 КПК України. Крім того, при розгляді даного клопотання прохала слідчу суддю врахувати дані, які характеризують особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, одружений, є пенсіонером, тобто має міцні соціальні зв`язки. Сторона захисту прохала відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обравши більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
		Слідча суддя, заслухавши позицію сторін,дослідивши надані матеріали та документи у їх сукупності, прийшла до наступного висновку.
		З наданихматеріалів встановлено,що Слідчимвідділом УСБУв Харківськійобласті проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022220000002895 від 15.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України. 
		Відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 7 статті 111-1 КК України внесені до ЄРДР 15.09.2022 за фактом того, що головним відділом КР Управління СБ України в Харківській області отримано інформацію стосовно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який період з 02.04.2022 по 10.09.2022, перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Ізюм Ізюмського району Харківської області, добровільно займав посаду в правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а саме влаштувався до поліції у м. Ізюм на посаду водія та керував службовим автотранспортом, доставляв оперативно-слідчі групи російської федерації на місце події.
		ОСОБА_1 о 20 годині 30 хвилин 23.09.2022 у кримінальному провадженні №22022220000002895 від 15.09.2022 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, тобто у добровільному зайнятті посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а саме в «Ізюмському міському райвідділі міліції управління внутрішніх справ у Харківській області». Повідомлення про підозру та пам`ятка про процесуальні права та обов`язки вручені особисто ОСОБА_1 , права підозрюваного оголошені та роз`яснені 23.09.2022.
		Зазначений факт підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 , який міститься в підозрі та пам`ятці про процесуальні права та обов`язки підозрюваного, а також не заперечується стороною захисту.
		З огляду на зазначене, слідча суддя приходить до висновку, що повідомлення про підозру було вручено у встановлений законом строк, а отже, відповідно до вимог ст.42 КПК України, ОСОБА_1 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні. 
		Відповідно до ст.177КПКУкраїни метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст.178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
		Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідча суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
		- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
		- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідча, прокурор;
		- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1ст. 194 КПК України).
		Щодо наявності обґрунтованої підозри слідча суддя зазначає наступне.
		Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі  ЄСПЛ), яка відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права.
		Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідча суддя користується практикою ЄСПЛ.
		У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
		«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).
		При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
		Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.
		Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
		Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученогс Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».
		З матеріалів доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.7ст.111-1 КК України, тобто за добровільне зайняття посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а саме в «Ізюмському міському райвідділі міліції управління внутрішніх справ у Харківській області».
		Слідчою суддею встановлено, що на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 підозрюється, останній є осудною особою, яка досягла 16-річного віку та є громадянином України.
		24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому було неодноразово продовжено.
		Після незаконного вторгнення на територію України та окупації частини території України, представниками збройних сил та інших державних органів Російської Федерації створено незаконні органи влади та окупаційні адміністрації, зокрема, на території Куп`янського району Харківської області.
		За результатамирозгляду даногоклопотання прозастосування запобіжногозаходу слідчоюсуддею встановлено,що висновкиоргану досудовогорозслідування пронаявність підозриу вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення,передбаченого ч.7ст.111-1 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів, а саме: даними, які містяться в заяві ОСОБА_1 від 23.09.2022; даними, які містяться в листі заступника начальника ГВ КР УСБУ в Харківській області полковника ОСОБА_2 від 23.09.2022; даними, які містяться в повідомленні про кримінальне правопорушення (в порядку ст.214 КПК України) заступника начальника ГВ КР Управління СБ України в Харківській області полковника Сохань С. від 13.09.2022; показаннями свідка ОСОБА_3 , які містяться в протоколах допиту від 17.09.2022, 23.09.2022; показаннями ОСОБА_1 , які містяться в протоколі допиту від 17.09.2022; показаннями свідка ОСОБА_4 , які містяться в протоколі допиту від 17.09.2022; показаннями свідка ОСОБА_5 , які містяться в протоколі допиту від 17.09.2022; показаннями свідка ОСОБА_6 , які містяться в протоколах допиту від 17.09.2022, 23.09.2022; показаннями свідка ОСОБА_7 , які містяться в протоколах допиту від 17.09.2022, 23.09.2022; показаннями свідка ОСОБА_8 , які містяться в протоколах допиту від 17.09.2022, 23.09.2022; даними, які містяться в протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_9 від 23.09.2022 з додатками до протоколу (фототаблицею до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.09.2022 та довідкою до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.09.2022); даними, які містяться в протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_7 від 23.09.2022 з додатками до протоколу (фототаблицею до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.09.2022 та довідкою до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.09.2022); даними, які містяться в протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_3 від 23.09.2022 з додатками до протоколу (фототаблицею до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.09.2022 та довідкою до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.09.2022); даними, які містяться в протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_6 від 23.09.2022 з додатками до протоколу (фототаблицею до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.09.2022 та довідкою до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.09.2022).
		Слідча суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини та положення кримінального процесуального закону, суд повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується. Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.
		З оглядуна зазначене,не вирішуючипитання продоведеність винита правильністькваліфікації дій ОСОБА_1 ,виходячи знаявних усуду матеріалівклопотання,слідча суддяпереконана,що наданідостатні підставидля наявностіобґрунтованої підозристосовно можливоговчинення ОСОБА_1 дій,що кваліфікуютьсяза ч.7ст.111-1 КК України за викладених у клопотанні обставин.
		Вказане можебути підставоюдля застосуваннязаходу забезпеченнякримінального провадженняу видізапобіжного заходу. 
		Щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України слідча суддя зазначає наступне.
		Згідно ч.1 ст.183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
		Слідча суддя враховує наявність ризиків,передбаченого п.1,3,5 ст.177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду; здійснювати незаконний вплив на свідків у даному кримінальному провадженні; продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється та вчинити інші кримінальні правопорушення.
		Крім того, слідча суддя вважає за необхідне зазначити, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
		Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»). 
		Слідча суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання. 
		ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким, а саме злочином проти основ національної безпеки України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі від дванадцяти до п`ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої. 
		А отже, очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідча суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_1 у сукупності з іншими обставинами.
		При встановленні наявності ризику впливу на свідків та потерпілих, слід враховувати встановленуКПКпроцедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст.23, ст.224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомуст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4ст. 95 КПК).
		За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
		Доводи сторони захисту про відсутність вищезазначених ризиків не спростовують наведених вище висновків слідчої судді. 
		Також достатньо обґрунтованим є ризик продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1 та вчинити інші кримінальні правопорушення,оскільки єрозумна підозравважати,що замовникиздійснення протиправноїдіяльності перебуваютьна територіїРосійської Федерації. 
		Крім того, слідча суддя враховує у сукупності наступні обставини: 
		- ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким, а саме злочином проти основ національної безпеки України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі від дванадцяти до п`ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої; 
		- дані щодо особи ОСОБА_1 , який має базову середню освіту, одружений, є пенсіонером, на утримані малолітніх, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, має зареєстроване місце проживання, раніше не судимий.
		Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
		Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
		Слідча суддя вважає, що з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , те,що злочинза ч.7ст.111-1КК України,у вчиненіякого підозрюється ОСОБА_1 є злочиномпроти основнаціональної безпекиУкраїни,який вчиненийпід часдії воєнногостану,а отжеу цьомукримінальному провадженнінаявний суспільнийінтерес,який полягаєу необхідностізахисту високихстандартів охорониправ якінтересів суспільстватак ідержави вцілому, сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вказує на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для забезпечення підозрюваним виконувати покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, в умовах дії воєнного стану на території України.
		При цьому слідча суддя зазначає, що при оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі застава, домашній арешт, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
		Відповідно до аб. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.
		Так, слідча суддя, з урахуванням положень абз. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, а саме злочину проти основ національної безпеки України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі від дванадцяти до п`ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років.
		За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
		Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, суд,-
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Клопотання слідчого з ОВС 3-го відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області Моспанюка Руслана Юрійовича, погоджене прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні Стрільцем А.В., по кримінальному провадженню №22022220000002895 від 15.09.2022 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  задовольнити. 
		Застосувати допідозрюваного  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 60 (шістдесят) днів  до 21 листопада 2022 року включно, без визначення розміру застави.
		Зобов`язати слідчого з ОВС 3-го відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області капітана юстиції Моспанюка Руслана Юрійовича негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_1 про взяття під варту останнього. 
		Встановити строк дії ухвали до 21.11.2022 включно. 
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.
		Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		Повний текст ухвали складено 24 вересня 2022 року.
		 
		Слідча суддя   С.М. Лисиченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...