Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/5969/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 26.09.2022. Зареєстровано: 28.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 28.09.2022.
Дата набрання законної сили: 19.09.2022
Номер судового провадження: К/9901/22790/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 вересня 2022 року 
		м. Київ
		 
		справа № 420/5969/19
		адміністративне провадження № К/9901/22790/20  
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Усенко Є.А.,
		суддів: Гімона М.М.,  Яковенка М.М., 
		секретар судового засідання Буденко В.І.,
		представники: позивача - не з`явився, 
		відповідача - Малюченко А.С.,
		розглянувши у судовому засіданні з фіксуванням судового процесу технічними засобами справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 (суддя Танцюра К.О.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2020 (головуючий суддя - Скрипченко В.О., судді Косцова І.П., Осіпов Ю.В.),
		У С Т А Н О В И В:
		У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» (далі - ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС, відповідач), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.07.2019:
		-№0032731402, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 654 771 837,12 грн;
		-№0032711402, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 680,00 грн.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство вказувало на те, що основною підставою для прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень стало не врахування ним факту припинення зобов`язання контрагента-нерезидента компанії «Вlаск Sea Commodities Limited» (Об`єднані Арабські Емірати) перед ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» шляхом заліку зустрічних однорідних вимог. Позивач стверджував, що до перевірки були надані усі належні первинні документи, у тому числі контракти, договори переведення боргу, акти звірки взаєморозрахунків, угоди про залік зустрічних однорідних вимог, листи банку про зняття з контролю експортних операцій за вищезазначеними контрактами, однак, посадові особи ГУ ДПС при аналізі взаєморозрахунків Товариства із зазначеним контрагентом не прийняли факт припинення зобов`язання шляхом заліку, пославшись на неможливість такого зарахування в силу закону. Позивач зазначав, що угодами про залік зустрічних однорідних вимог між ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» та компанією «Black Sea Commodities Limited» визначено, що сторони мають зустрічні однорідні вимоги, узгоджені  актами звірки взаєморозрахунків та договором про переведення боргу, по зобов`язанням, строк виконання яких настав, на підставі статті 601 Цивільного кодексу України дійшли згоди про залік зустрічних однорідних вимог. Угоди про залік, акти звірки та договори про переведення боргу, на підставі яких було здійснено взаємозалік, були надані під час перевірки. Позивач стверджував, що проведення розрахунку за зовнішньоекономічним контрактом шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог не суперечить вимогам законодавства, а відтак і про відсутність порушення з його боку строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД). Враховуючи викладене, ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» вважало безпідставним нарахування відповідачем пені, оскільки простроченої дебіторської заборгованості не існувало. Щодо неподання Товариством декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, та не відображення простроченої дебіторської заборгованості по нерезиденту компанії «Black Sea Commodities Limited» позивач вказував, що валютні цінності, що належали ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» у вигляді заборгованості в іноземній валюті на звітні дати за межами України не знаходились, і, відповідно, не вимагали декларування, у зв`язку із чим підстав для накладення на нього штрафу також немає.
		Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2020, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2020, позов задоволено.
		Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що резидент є вільним у виборі форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України, у зв`язку з чим та обставина, що такі операції не зняті з валютного контролю, сама по собі не спричиняє наслідку у вигляді застосування штрафних санкцій (пені), передбачених статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою гарантованого Конституцією України права на свободу підприємницької діяльності та може бути обмежено виключно законами України.
		За висновком судів, правочини щодо зарахування зустрічних вимог не суперечать актам цивільного законодавства України, так само, як і припинення зобов`язання за зовнішньоекономічними договорами зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Суди попередніх інстанцій встановили, що за змістом угод про залік зустрічних однорідних вимог між позивачем та компанією «Black Sea Commodities Limited» сторони, що мають зустрічні однорідні вимоги, узгоджені актами звірки взаєморозрахунків та договорами про переведення боргу по зобов`язанням, строк виконання яких настав, у порядку статті 601 Цивільного кодексу України, дійшли згоди про припинення зобов`язання компанії «Black Sea Commodities Limited» перед Товариством сплатити за поставлений товар (зерно пшениці, кукурудзи, ячменю, олії із зерна пшениці) в загальній сумі 50      183      932,04 долари США (така прострочена дебіторська заборгованість встановлена за результатами перевірки ТОВ  «Олімпекс Купе Інтеренейшнл»  за зовнішньо-економічними (експортними) контрактами з компанією «Black Sea Commodities Limited»). Врахувавши зазначену обставину, суди виснували про безпідставне встановлення контролюючим органом простроченої дебіторської заборгованості ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» з компанією «Black Sea Commodities Limited» на вказану суму  та, відповідно, про відсутність підстав для нарахування пені та штрафу.
		ГУ ДПС подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2020, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
		Доводи касаційної скарги обґрунтовані посиланням, зокрема, на те, що суди попередніх інстанцій не дослідили характер та зміст контрактів між компаніями-нерезидентами та резидентами про поставку товарів на територію України, заборгованості між яким були враховані при взаємозаліках заборгованостей між позивач та компанією «Black Sea Commodities Limited», зокрема: від 15.04.2011 року № Е8S-01, від 01.11.2015 № 0111-PJP-01, від 18.01.2016 № 0111-PJP-01/1, від 23.12.2016 № 077-WС, від 10.11.2014 № 004-11-2014, від 15.04.2011 № ЕS-01, від 02.10.2015 № ЕDСV02/15, від 04.09.2014 №VIT-04/2014, від 01.04.2013 № DМ 1/04-13.
		ГУ ДПС також зазначає, що взаємозалік зустрічних однорідних вимог передбачає однорідність змісту операцій, умов та однорідність валюти, однак, суди попередніх інстанцій не встановили такі обставини щодо сум заборгованостей, які були враховані при взаємозаліках  між позивачем та зазначеним нерезидентом. Водночас, в акті перевірки встановлені обставини, які дають підстави виснувати, що угоди про залік зустрічних однорідних вимог та акти взаємозаліку між ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» та компанією «Black Sea Commodities Limited» на загальну суму 682 592 220,10 грн не відповідають вимогам чинного валютного законодавства (у них відсутні вимоги, які випливають із взаємних зобов`язань між резидентом та нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями).
		Верховний Суд відповідно до підстав касаційного оскарження, наведених у касаційній скарзі, ухвалою від 28.09.2020 відкрив касаційне провадження у справі на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328, пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). У додаткових письмових поясненнях ГУ ДПС вказує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм статті 601 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, зокрема  в постанові від 29.07.2021 у справі №817/1200/15. Відповідач наголошує, що у межах розгляду справи спірним питанням є не правильність застосування норм права щодо можливості зняття з обліку заборгованості нерезидента внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог, а відсутність належного документального підтвердження заборгованості ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» перед компанією «Black Sea Commodities Limited» як підстави, за якої  таке зарахування було б можливим та правомірним.
		Товариство у відзиві на касаційну скаргу просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну та необґрунтовану, а ухвалені у справі судові рішення - без змін. 
		Позивач доводить, що наданими до перевірки та під час судового розгляду документами (контрактами, договорами про переведення боргу, актами звірки взаєморозрахунків, угодами про залік зустрічних однорідних вимог, листами банку про зняття з контролю експортних операцій) підтверджується факт припинення зобов`язань компанії «Black Sea Commodities Limited» перед ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл». Позивач наголошує, що проведення розрахунку за зовнішньоекономічним контрактом шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог не суперечить вимогам законодавства та вказує на відсутність порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД.
		Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2022 визначено склад колегії суддів для касаційного перегляду справи № №420/5969/19: головуючий суддя Усенко Є.А., судді Гімон М.М., Яковенко М.М. Підставою для проведення повторного автоматизованого розподілу є звільнення з посади суддів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду.
		У судовому засіданні представник відповідача підтримав касаційну скаргу, наведені в ній підстави касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій та доводи на їх обґрунтування.
		Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (ідентифікатор внутрішнього поштового відправлення 0102936890420). Враховувавши, що  норма частини четвертої статті 344 КАС не встановлює перешкоду касаційного перегляду справи в разі неявки в судове засідання суду касаційної інстанції  учасника у справі, який належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання,  а також наявність у матеріалах справи відзиву позивача на касаційну скаргу, в якій позивач виклав свою позицію щодо вимог ГУ ДПС, колегія суддів визнала за можливе здійснення касаційного перегляду справи за відсутності  представника позивача.
		Відповідно до частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 
		Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, обґрунтування заперечень позивача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
		Суди попередніх інстанцій встановили, що Головне управління ДФС в Одеській області з 26.04.2019 по 11.06.2019 провело документальну виїзну перевірку ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» з питань дотримання податкового та валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 по 31.12.2018.
		За результатами проведення перевірки контролюючим органом складено акт від 19.06.2019 №344/15-32-14-08/20005502 (далі - акт перевірки).
		Згідно з висновками, зробленими в акті перевірки, відповідачем встановлені порушення Товариством, зокрема:
		1) статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» - в частині несвоєчасного отримання валютної виручки на поточний валютний рахунок за контрактами з компанією «Вlаск Sea Commodities Limited» (Об`єднані Арабські Емірати) про поставку сільськогосподарської продукції, виробленої (вирощеної) в Україні (зерна пшениці, кукурудзи, ячменю, олії із зерна пшениці):
		№ W 1710/2016-ОКІ/1 від 17.10.2016, № W 1710/2016-ОКІ/2 від 17.10.2016, № W 1710/2016-ОКІ/З від 17.10.2016, № W 1710/2016-ОКІ/9 від 17.10.2016, № W 2709/2016-ОКІ/1 від 27.09.2016, № W 2709/2016-ОКІ/2 від 27.09.2016, № W 2809/2016-ОКІ/1 від 28.09.2016, №W 2809/2016-ОКІ/2 від 28.09.2016, № С 0912/2016-ОКІ/1 від 09.12.2016, № С 0912/2016-ОКІ/2 від 09.12.2016, № С 0912/2016-ОКІ/З від 09.12.2016, № С 0912/2016-ОКІ/4 від 09.12.2016, № С 0912/2016-ОКІ/5 від 09.12.2016, № С 0912/2016-OKI/7 від 09.12.2016, № С0912/2016-ОКІ/8 від 09.12.2016, № W 1710/2016-ОКІ/4 від 17.10.2016. № W 1710/2016-ОКІ/5 від 17.10.2016, № W 1710/2016-ОКІ/6 від 17.10.2016, № W 1710/2016-ОКІ/7 від 1 7.10.2016, № W 1710/2016-ОКІ/8 від 17.10.2016, № W 1912/2016-ОКІ/1 від 19.12.2016, № С 1101/2017-ОКІ/1 від 11.01.2017, № С 1101/2017-ОКІ/2 від 11.01.2017, № С 1701/2017-ОКІ/1 від 17.01.2017, № С 1701/2017-ОКІ/2 від 17.01.2017р., № С 2203/2017-ОКІ/1 від 22.03.2017, № С 2203/2017-ОКІ/2 від 22.03.2017, № С 2203/2017-ОКІ/З від 22.03.2017, № С 2203/2017-ОКІ/4 від 22.03.2017, № С 2203/2017-ОКІ/5 від 22.03.2017, № С 2203/2017-ОКІ/6 від 22.03.2017, № С 2203/2017-ОКІ/8 від 22.03.2017, № С 2203/2017-ОКІ/9 від 22.03.2017, № С 1503/2017-ОКІ/1 від 15.03.2017, № С 1503/2017-ОКІ/2 від 15.03.2017, № С 1503/2017-ОКІ/З від 15.03.2017, № С 2004/2017-ОКІ/5 від 20.04.2017, № С 2004/2017-ОКІ/8 від 20.04.2017, № W 2505/2017-OKI/1 від 25.05.2017, № W 2505/2017-ОКІ/2 від 25.05.2017, № W 2505/2017-ОКІ/З від 25.05.2017, № W 2505/2017-ОКІ/4 від 25.05.2017, № W 3005/2017-ОКІ/1 від 30.05.2017, № W 3005/2017-ОКІ/2 від 30.05.2017, № W 3005/2017-ОКІ/З від 30.05.2017, № W 3005/2017-ОКІ/4 від 30.05.2017, № W 3005/2017-ОК1/5 від 30.05.2017, № W 3005/2017-ОКІ/6 від 30.05.2017, № W 3005/2017-ОК1/7 від 30.05.2017. № W 3005/2017-ОКІ/8 від 30.05.2017, № W 3005/2017-ОКІ/9 від 30.05.2017, № W 3005/2017-ОКІ/Ю від 30.05.2017, № W 3005/2017-ОКІ/11 від 30.05.2017, №W 1606/2017-ОКІ/З від 16.06.2017, № W 1606/2017-ОКІ/4 від 16.06.2017, № W 2707/2017-ОКІ/2 від 27.07.2017, № W 1108/2017-ОКІ/З від 11.08.2017, №W 1108/2017-ОКІ/4 від 11.08.2017, № W 0809/2017-ОКІ/7 від 08.09.2017, № W 0809/2017-ОКІ/8 від 08.09.2018, № В 1509/2017-ОКІ/1 від 15.09.2017, № В 1509/2017-ОКІ/2 від 15.09.2017, № В 1509/2017-ОКІ/З від 15.09.2017, № В 1509/2017-ОКІ/4 від 15.09.2017, № W1509/2017-ОКІ/1 від 15.09.2017, № W 1509/2017-ОКГ2 від 15.09.2017, № W 1509/2017-ОКІ/З від 15.09.2017, № В 2609/2017-ОКІ/1 від 26.09.2017, № В 2609/2017-ОКІ/2 від 26.09.2017, № В 2609/2017-ОКІ/З від 26.09.2017, № В 2709/2017-ОКІ/1 від 27.09.2017, № В 2709/2017-ОКІ/2 від 27.09.2017. № W 0610/2017-ОКІ/1 від 06.10.2017, № W 0610/2017-ОКІ/2 від 06.10.2017, № W 1409/2017-ОКІ/1 від 14.09.2017, № W 1409/2017-ОКІ/2 від 14.09.2017, № W 1409/2017-ОКІ/З від 14.09.2017, № W 1409/2017-OKI/4 від 14.09.2017, № W 1409/2017-ОЮ/5 від 14.09.2017, № W 1409/2017-ОКІ/6 від 14.09.2017, № W 1409/2017-ОКІ/7 від 14.09.2017, № W 1409/2017-ОК1/8 від 14.09.2017, № W 1409/2017-ОКІ/9 від 14.09.2017, № W 2010/2017-ОКІ/1 від 20.10.2017, № W 2010/2017-OKI/2 від 20.10.2017, № С 2909/2017-ОКІ/2 від 29.09.2017, № С 2909/2017-OK1/3 від 29.09.2017, № W 2909/2017-OK1/1 від 29.09.2017, № W 2909/2017-OKI/2 від 29.09.2017, № W 2909/2017-OK1/3 від 29.09.2017, № W 2411/2017-ОКІ/1 від 24.11.2017, № W 2411/2017-OKI/2 від 24.11.2017, № W 2411/2017-ОКІ/З від 24.11.2017, № W 2411/2017-OKI/4 від 24.11.2017, № W 2411/2017-OKI/5 від 24.11.2017, № W 2411/2017-OK1/6 від 24.11.2017, № W 2411/2017-OKI/7 від 24.11.2017, № W 2411/2017-OKI/8 від 24.11.2017, № W 2411/2017-OKI/9 від 24.11.2017, № W 2308/2017-ОЮ/1 від 23.08.2017, № W 2308/2017-ОЮ/2 від 23.08.2017, № W 2308/2017-ОЮ/З від 23.08.2017, № С 2712/2017-ОЮ/1 від 27.12.2017, № С 2712/2017-ОЮ/2 від 27.12.2017, № С 2712/2017-ОЮ/З від 27.12.2017, № С 2712/2017-ОЮ/4 від 27.12-.2017, № С 1210/2017-ОЮ/1 від 12.10.2017, № С 1210/2017-ОЮ/2 від 12.10.2017, № С 1210/2017-ОКІ/4 від 12.10.2017, № С 2912/2017-ОЮ/2 від 29.12.2017, № С 2912/2017-ОЮ/З від 29.12.2017, № С 1011/2017-ОЮ/1 від 10.11.2017, № С 1011/2017-ОЮ/2 від 10.11.2017, № С 1011/2017-ОКІ/З від 10.11.2017, № С 1011/2017-ОКІ/4 від 10.11.2017, № С 1011/2017-ОЮ/5 від 10.11.2017, № С 1011/2017-ОКІ/6 від 10.11.2017, № W 0802/2018-ОЮ/1 від 08.02.2018, № W 0802/2018-ОЮ/2 від 08.02.2018, № С 2401/2018-ОЮ/1 від 24.01.2018, № С 2401/2018-ОКІ/2 від 24.01.2018, № W 0902/2018-ОЮ/1 від 09.02.2018. № W 0902/2018-ОЮ/2 від 09.02.2018, № W 0902/2018-ОЮ/З від 09.02.2018. № W 0902/2018-ОКІ/4 від 09.02.2018, № W 0902/2018-ОЮ/5 від 09.02.2018, № В 0412/2017-ОЮ/1 від 04.12.2017. № С 1602/2018-ОЮ/1 від 16.02.2018, № С 1602/2018-ОЮ/2 від 16.02.2018, № W 1203/2018-ОЮ/1 від 12.03.2018, № W 1203/2018-ОЮ/2 від 12.03.2018, № W 1203/2018-ОЮ/З від 12.03.2018, № С 2202/2018-ОЮ/1 від 22.02.2018, № С 2202/2018-ОЮ/2 від 22.02.2018, № С 2202/2018-ОКІ/З від 22.02.2018, № С 2202/2018-ОЮ/4 від 22.02.2018, № W 1804/2018-ОЮ/1 від 18.04.2018, № W 1804/2018-ОЮ/2 від 18.04.2018, № W 1804/2018-ОКІ/З від 18.04.2018. № W 1804/2018-ОЮ/4 від 18.04.2018.
		Встановлена прострочена дебіторська заборгованість по розрахунках з компанією «Вlаск Sea Commodities Limited» по 140 контрактах у загальному розмірі 50 183 932,04 доларів США, в тому числі, по контрактах:
		-№ W 1710/2016-ОКІ/1 від 17.10.2016 - 500 000,00 дол. США,
		- № W 1710/2016-ОКІ/2 від 17.10.2016- 500 000,00 дол.США,
		-№ W 1710/2016-ОКІ/3 від 17.10.2016 - 500 000,00 дол.США,
		-№ W 1710/2016- ОКІ /9 від 17.10.2016 - 363 340,00 дол.США,
		-№ W 2709/2016- ОКІ /1 від 27.09.2016 - 500 000,00 дол.США,
		-№ W 2709/2016- ОКІ /2 від 27.09.2016 - 487 210,90 дол.США,
		-№ W 2809/2016- ОКІ /1 від 28.09.2016 - 500 000,00 дол.США,
		-№ W 2809/2016- ОКІ /2 від 28.09.2016 - 500 000,00 дол.США,
		-№ С 0912/2016- ОКІ /1 від 09.12.2016 - 429 000,00 дол.США,
		-№ С 0912/2016- О ОКІ /2 від 09.12.2016 - 405 600,00 дол.США,
		-№ С 0912/2016- ОКІ /З від 09.12.2016 - 500 000,00 дол.США,
		- № С 0912/2016- ОКІ /4 від 09.12.2016 - 257 400.00 дол.США,
		-№ С 0912/2016-ОКІ/5 від 09.12.2016 - 500 000,00 дол.США,
		- № С 0912/2016- ОКІ /7 від 09.12.2016 - 312 000,00 дол.США,
		-№ С 0912/2016- ОКІ /8 від 09.12.2016 - 382 200,00 дол.США,
		-№ W 1710/2016- ОКІ /4 від 17.10.2016 - 500 000,00 дол.США,
		-№ W 1710/2016- ОКІ /5 від 17.10.2016-500 000,00 дол.США,
		-№ W 1710/2016- ОКІ /6 від 17.10.2016 - 500 000,00 дол.США,
		- № W 1710/2016- ОКІ /7 від 17.10.2016 - 407 000,00 дол.США,
		-№W 1710/2016- ОКІ /8 від 17.10.2016 - 347 682,53 дол.США.,
		- № W 1912/2016-ОКІ/1 від 19.12.2016 - 500 000,00 дол.США,
		- № С 1101/2017-ОКІ/1 від 11.01.2017 - 500 000,00 дол.США,
		-№ С 1101/2017- ОКІ /2 від 11.01.2017 - 500 000,00 дол.США.,
		- № С 1701/2017-ОКІ/1 від 17.01.2017 - 500 000,00 дол.США,
		-№ С 1701 /2017-ОК1/2 від 17.01.2017 - 346 500,00 дол.США,
		-№ С 2203/2017- ОКІ /1 від 22.03.2017 - 330 000,00 дол.США,
		-№ С 2203/2017- ОКІ /2 від 22.03.2017 - 330 000,00 дол.США,
		- № С 2203/2017-ОКІ/З від 22.03.2017 - 226 377,62 дол.США.,
		- № С 2203/2017- ОКІ /4 від22.03.2017- 330 000,00 дол.США.,
		-№ С 2203/2017-ОКІ/5 від 22.03.2017-330 000,00 дол.США.,
		- № С 2203/2017- ОКІ /6 від 22.03.2017 - 330 000.,00 дол.США,
		-№ С 2203/2017- ОКІ /8 від 22.03.2017 - 330 000,01 дол.США,
		-№ С 2203/2017- ОКІ /9 від 22.03.2017 - 330 000,00 дол.США,
		-№ С 1503/2017- ОКІ /1 від 15.03.2017 - 330 000,00 дол.США,
		-№ С 1503/2017- ОКІ /2 від 15.03.2017 - 330 000,00 дол.США,
		-№ С 1503/2017-ОКІ/З від 15.03.2017 - 330 000,00 дол.США,
		-№ С 2004/2017- ОКІ /5 від 20.04.2017- 330 000,00 дол.США,
		-№ С 2004/2017-ОКІ/8 від 20.04.2017 - 379 500,00 дол.США,
		-№W 2505/2017- ОКІ /1 від 25.05.2017 - 485 625,00 дол.США,
		- № W 2505/2017- ОКІ /2 від 25.05.2017 - 485 625,00 дол.США,
		- № W 2505/2017- ОКІ /З від 25.05.2017 - 485 625,00 дол.США.,
		- № W 2505/2017- ОКІ/4 від 25.05.2017 - 485 625,00 дол.США,
		-№ W 3005/2017-ОКІ/1 від 30.05.2017 - 193 181,20 дол.США,
		-№ W 3005/2017-OKI/2 від 30.05.2017 - 340 000,00 дол.США,
		-№ W 3005/2017-ОКІ/З від 30.05.2017- 239 543,60 дол.США,
		-№ W 3005/2017-ОКІ/4 від 30.05.2017 - 425 000,00 дол.США,
		-№W 3005/2017-OKI/5 від 30.05.2017 - 425 617,10 дол.США.,
		-№ W 3005/2017-OKI/6 від 30.05.2017- 328 407,70 дол.США,
		-№ W 3005/2017-ОКІ/7 від 30.05.2017 - 467 499,49 дол.США,
		-№ W 3005/2017-ОКІ/8 від 30.05.2017 - 457 358,99 дол.США,
		-№ W 3005/2017-ОКІ/9 від 30.05.2017 - 467 499,15 дол.США,
		-№ W 3005/2017-ОКІ/10 від 30.05.2017 - 467 499,15 дол.США,
		- № W 3005/2017-OKI/11 від 30.05.2017 - 233 750,00 дол.США,
		-№ W 1606/2017-ОКІ/З від 16.06.2017 - 234 849,05 дол.США,
		-№W 1606/2017-ОКІ/4 від 16.06.2017-335 240,00 дол.США,
		-№ W 2707/2017- ОКІ/2 від 27.07.2017 - 485 625,00 дол.США,
		-№ W 1108/2017-ОКІ/З від 11.08.2017 - 437 500,00 дол.США,
		-№ W 1108/2017-ОКІ/4 від 11.08.2017 - 338 409,75 дол.США,
		-№ W 0809/2017-ОКІ/7 від 08.09.2017- 393 141,06 дол.США,
		-№ W 0809/2017-ОК1/8 від 08.09.2017 - 285 941.55 дол.США,
		-№ В 1509/2017-ОКІ/1 від 15.09.2017 - 350 000,00. дол.США,
		-№ В 1509/2017-ОКІ/2 від 15.09.2017 - 350 000,00 дол.США,
		- № В 1509/2017-ОКІ/З від 15.09.2017 - 350 000,00 дол.США,
		- № В 1509/2017- ОКІ/4 від 15.09.2017 - 350 000,00 дол.США,
		-№ W 1509/2017-ОКІ/1 від 15.09.2017 - 144 823,35 дол.США,
		-№ W 1509/2017-ОКІ/2 від 15.09.2017 - 150 000,00 дол.США,
		-№ W 1509/2017-ОКІ/3 від 15.09.2017- 150 000,00 дол.США,
		-№ В 2609/2017-ОКІ/1 від 26.09.2017-407 000,00 дол.США,
		-№ В 2609/2017-ОКІ/2 від 26.09.2017 - 407 000,00 дол.США.,
		- № В 2609/201 7-ОКІ/З від 26.09.2017 - 203 500,00 дол.США,
		- № В 2709/2017-ОКІ/1 від 27.09.2017 - 250 613,03 дол.США.,
		- № В 2709/2017-ОКІ/2 від 27.09.2017 - 397 831,77 дол.США,
		-№ W 0610/2017-ОКІ/1 від 06.10.2017 - 279 225,32 дол.США,
		-№ W 0610/2017-ОКІ/2 від 06.10.2017 - 165 096,04 дол.США,
		-№ W 1409/2017-ОКІ/1 від 14.09.2017 - 271 361,18 дол.США,
		-№ W 1409/2017-ОКІ/2 від 14.09.2017 - 428 264,78 дол.США,
		-№ W 1409/2017-ОКІ/З від 14.09.2017 - 442 499,29 дол.США,
		-№ W 1409/2017-ОКІ/4 від 14.09.2017 - 420 155,17 дол.США,
		-№W 1409/2017-ОКІ/5 від 14.09.2017-168 599,58 дол.США.,
		- № W 1409/2017- ОКІ/6 від 14.09.2017 - 354 000,01 дол.США,
		- № W 1409/2017-ОКІ/7 від 14.09.2017 - 354 000.30 дол.США,
		- № W 1409/2017-ОКІ/8 від 14.09.2017 - 354 000,00 дол.США.,
		- № W 1409/2017-ОК1/9 від 14.09.2017 - 336 300,00 дол.США,
		- № W 2010/2017-ОКІ/1 від 20.10.2017 - 370 000,00 дол.США,
		-№ W 2010/2017-ОКІ/2 від 20.10.2017 - 340 742,25 дол.США.,
		-№ С2909/2017-ОКІ/2 від 29.09.2017- 336 000,00 дол.США,
		-№ С 2909/2017-ОКІ/З від 29.09.2017 - 288 000,00 дол.США,
		- № W 2909/2017- ОКІ/1 від 29.09.2017 - 53 222,33 дол.США,
		- № W 2909/2017-ОКІ/2 від 29.09.2017 - 442 500,00 дол.США,
		- № W 2909/2017-ОКІ/З від 29.09.2017 - 417 720,00 дол.США,
		- № W 2411/2017-ОКІ/1 від29.09.2017- 370 000,00 дол.США,
		-№ W 2411/2017-ОКІ/2 від 24.11.2017 - 185 000,00 дол.США,
		-№ W 2411/2017-ОКІ/З від 24.11.2017 - 370 000,00 дол.США,
		-№ W 2411/2017-ОКІ/4 від 24.11.2017- 370 000,00 дол.США,
		-№ W 2411/2017-ОКІ/5 від 24.11.2017 - 359 504,95 дол.США,
		-№ W 2411/2017-ОКІ/6 від 24.11.2017 - 370 000,00 дол.США.,
		- № W 2411/2017-ОКІ/7 від 24.11.2017 - 370 000,00 дол.США,
		-№ W 2411/2017-ОКІ/8 від 24.11.2017 - 370 000,00 дол.США,
		-№ W 2411/2017- ОКІ/9 від 24.11.2017 - 62 030,50 дол.США,
		-№ W 2308/2017-ОКІ/1 від 23.08.2017 - 500 000,00 дол.США,
		-№ W 2308/2017-ОКІ/2 від 23.08.2017 - 500 000,00 дол.США,
		- № W 2308/2017-ОКІ/З від23.08.2017- 200 377,10 дол.США,
		- № С 2712/2017-ОКІ/1 від 27.12.2017 - 475 750,01 дол.США,
		- № С 2712/2017-ОКІ/2 від 27.12.2017 - 475 750,00 дол.США,
		-№ С 2712/2017-ОКІ/З від 27.12.2017 - 475 750,00 дол.США,
		-№ С 2712/2017-ОКІ/4 від 27.12.2017 - 369 079,93 дол.США,
		-№ С 1210/2017- ОКІ/1 від 12.10.2017 - 112 000,00 дол.США,
		-№ С 1210/2017-0КІ/2 від 12.10.2017 - 112 000,00 дол.США,
		- № С 1210/2017-ОКІ/4 від 12.10.2017 - 272 000,00 дол.США,
		- № С 2912/2017-ОКІ/2 від 29.12.2017- 450 975,53 дол.США,
		-№ С 2912/2017-ОКІ/З від 29.12.2017 - 403 724,48 дол.США,
		-№ С 1011/2017-ОКІ/1 від 10.11.2017 - 208 000,00 дол.США,
		-№ С 1011/2017-ОКІ/2 від 10.11.2017 - 312 000,00 дол.США,
		-№С 1011/2017-ОКІ/З від 10.11.2017 - 104 000,00 дол.США,
		- № С 1011/2017- ОКІ/4 від 10.11.2017 - 104 000,00 дол.США,
		- № С 1011/2017-ОКІ/5 від 10.11.2017 - 400 000,00 дол.США,
		- № С 1011/2017-ОКІ/6 від 10.11.2017 - 320 000,00 дол.США,
		-№ W 0802/2018-ОКІ/1 від 08.02.2018- 366 298,15 дол.США,
		-№ W 0802/2018-ОКІ/2 від 08.02.2018 - 296 001.85 дол.США,
		-№ С 2401/2018-ОКІ/1 від 24.01.2018 - 411 250,00 дол.США,
		- № С 2401/2018-ОКІ/2 від 24.01.2018 - 411 250,00 дол.США,
		-№ W 0902/2018-ОКІ/1 від 09.02.2018-407 000.00 дол.США,
		- № W 0902/2018- ОКІ/2 від 09.02.2018 - 317 745,83 дол.США,
		-№ W 0902/2018-ОКІ/З від 09.02.2018 - 406 999,27 дол.США,
		- № W 0902/2018-ОКІ/4 від 09.02.2018 - 406 517,15 дол.США.,
		-№ W 0902/2018-ОКІ/5 від 09.02.2018- 201 156,98 дол.США,
		-№ В 0412/2017-ОКІ/1 від 04.12.2017 - 304 815,25 дол.США,
		- № С 1602/2018-ОКІ/1 від 16.02.2018 - 378 000,00 дол.США,
		- № С 1602/2018-ОКІ/2 від 16.02.2018 - 378 000,00 дол.США,
		- №W 1203/2018-ОКІ/1 від 12.03.2018-340 990,15 дол.США,
		-№ W 1203/2018- ОКІ/2 від 12.03.2018 - 370 294,71 дол.США,
		-№ W 1203/2018-ОКІ/З від 12.03.2018 - 398 715,15дол. США,
		- № С 2202/2018-ОКІ/1 від 22.02.2018 - 195 026,50 дол.США,
		-№ С 2202/2018-ОКІ/2 від 22.02.2018 - 495 000,00 дол.США,
		- № С 2202/2018-ОКІ/3 від 22.02.2018 - 339 058,80 дол.США,
		- № С 2202/2018-ОКІ/4 від 22.02.2018 - 171 487,80 дол.США,
		-№ W 1804/2018-ОКІ/1 від 18.04.2018 - 440 000,00 дол.США,
		-№ W 1804/2018-ОК1/2 від 18.04.2018-440 000,00 дол.США,
		-№ W 1804/2018- ОКІ/3 від 18.04.2018 - 426 664,00 дол.США,
		-№ W 1804/2018-ОКІ/4 від 18.04.2018 - 354 890,00 дол.США.
		2) статті 1 Указу Президента України від 18.06.1994 № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» № 15-93 від 19.02.1993 (із змінами та доповненнями) щодо порушення строків декларування валютних цінностей, які знаходяться за межами України, станом на 01.04.2018, 01.07.2018, 01.10.2018, 01.01.2019.
		На підставі акта перевірки ГУ ДФС прийнято податкові повідомлення-рішення від 10.07.2019:
		-№0032731402, яким Товариству нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 654 771 837,12 грн;
		-№0032711402, яким Товариству нараховано штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 680,00 грн.
		Частиною першою статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 №185/94-ВР (далі - Закон №185/94-ВР) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - так само; Закон втратив чинність з 07.02.2019) встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації (z0374-12)) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.
		Відповідно до частини першої статті 4 цього Закону порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
		За змістом і сутністю наведених норм (за відсутності прямої вказівки в статті 4 Закону №185/94-ВР про інше) презюмується, що валютна виручка повинна надійти відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту за існуючим зобов`язанням. У разі якщо зобов`язання припинено, підстав для надходження валютної виручки немає.
		Згідно із нормами частини четвертої статті 6 та частини першої статті 14 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 №959-ХІІ суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України, та самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.
		Відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Правила припинення зобов`язання визначені нормами глави 50 ``Припинення зобов`язання`` розділу І книги п`ятої ``Зобов`язальне право`` ЦК. Норми цієї глави передбачають, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина 1 статті 598 ЦК), зокрема зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги (стаття 601 ЦК). Аналогічні положення закріплені також у статті 203 Господарського кодексу України (далі - ГК), згідно з частиною третьою якої господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
		При застосуванні наведених норм слід виходити з того, що зустрічність вимог передбачає одночасну участь сторін у двох зобов`язаннях, де кредитор за одним зобов`язанням є боржником в іншому. Тобто, сторони одночасно беруть участь у двох зобов`язаннях, при цьому кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, і навпаки. Що ж до однорідності вимог, то вона визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням) і не залежить від підстав, що зумовили виникнення зобов`язань. Це означає, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов`язання сторін стосовно одна до одної мають бути виконані однаково, тоді як підстави виникнення зобов`язань можуть бути різними.
		Із цього приводу Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду та Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в низці судових рішень дотримуються послідовної позиції щодо умов, яким мають відповідати вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, зокрема, вони мають: ``1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань із передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог поширюється на їхню правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги`` (постанова від 31.01.2020 у справі №1340/3649/18; постанова від 16.04.2019 у справі №911/483/18; постанова від 21.11.2018 у справі №755/9929/15-ц;).
		На можливість припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором зарахуванням зустрічних однорідних вимог прямо зазначено в пункті 1.11 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 № 136, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 за №338/3631 (далі - Інструкція №136) (Інструкцію доповнено цим пунктом постановою Правління Національного банку України від 13.12.2006 N455; Інструкція втратила чинність з 07.02.2019), яким встановлено, що експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов`язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання тощо.
		Чинним законодавством не заборонено та не обмежено законні форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, що не передбачають, власне, надходження іноземної валюти на рахунок резидента. Так само, чинне законодавство не пов`язує застосування інституту зарахування однорідних зустрічних вимог з певними видами договорів як обов`язковою умовою припинення зобов`язання у такий спосіб, крім випадків, коли зарахування не допускається.
		Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 31.01.2020 у справі №1340/3649/18 за позовом ТОВ «Верболіз» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення зробив висновок щодо застосування наведених норм у правовідносинах щодо відповідальності резидента за ненадходження валютної виручки в разі припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Відповідно до правової позиції, сформованої в цій постанові, резидент є вільним у виборі форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України, а тому перебування таких операцій на валютному контролі саме по собі не спричиняє наслідку у вигляді застосування штрафних санкцій (пені), передбачених статтею 4 Закону №185/94-ВР. Припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою гарантованого Конституцією України права на свободу підприємницької діяльності та може бути обмежено виключно законами України.
		У розвиток наведеної правової позиції щодо застосування норм частини першої статті 1, частини першої статті 4 Закону №185/94-ВР, пункту 1.11 Інструкції №136 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 29.07.2021 у справі №817/1200/15 сформулював такий висновок: у разі припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у строк, встановлений нормами Закону №185/94-ВР для розрахунків у іноземній валюті, підстави для притягнення резидента до відповідальності за порушення термінів розрахунків у іноземній валюті (за ненадходження валютної виручки) відсутні, незалежно від підстав виникнення зустрічних однорідних вимог та складу учасників зарахування зустрічних однорідних вимог. Обставини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення внаслідок цього зобов`язань за зовнішньоекономічним договором підлягають встановленню судом з дослідженням належних щодо цього доказів.
		Ухвалені у цій справі судові рішення вказаним висновкам Верховного Суду не відповідають.
		За змістом ухвалених у справі судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій не встановили обставини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог. Так, суди обмежилися фактично перерахуванням документів, які надав позивач на підтвердження факту зарахування. 
		Висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову вмотивовано тим, що контролюючий орган безпідставно встановив прострочену дебіторську заборгованість ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» з компанією «Вlаск Sea Commodities Limited», оскільки відповідно до угод про залік зустрічних однорідних вимог, узгоджених актами звірки взаєморозрахунків, позивач із вказаним контрагентом дійшли згоди про припинення грошової заборгованості, що не суперечить вимогам чинного законодавства.
		Такий висновок судів першої та апеляційної інстанцій є передчасним з огляду на те, що поза увагою судів залишились наступні обставини.
		Згідно з висновками в акті перевірки у ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» станом на 31.12.2018 встановлена прострочена дебіторська заборгованість компанії «Вlаск Sea Commodities Limited» (Об`єднані Арабські Емірати) у розмірі 50 183 932,04 доларів США по 140 контрактах, перелік яких наведено вище. По контрактах № W 1710/2016-ОКІ/1 від 17.10.2016, № W 1710/2016-ОКІ/2 від 17.10.2016, № W 1710/2016-ОКІ/3 від 17.10.2016, № W 1710/2016- ОКІ /9 від 17.10.2016, № W 2709/2016- ОКІ /1 від 27.09.2016, № W 2709/2016- ОКІ /2 від 27.09.2016, № W 2809/2016- ОКІ /1 від 28.09.2016, № W 2809/2016- ОКІ /2 від 28.09.2016, № W 1710/2016- ОКІ /4 від 17.10.2016 ,№ W 1710/2016- ОКІ /5 від 17.10.2016, № W 1710/2016- ОКІ /6 від 17.10.2016, № W 1710/2016- ОКІ /7 від 17.10.2016, №W 1710/2016- ОКІ /8 від 17.10.2016 пеня нараховувалась попередніми актами перевірок: акт від 28.11.2017 №1724/15-32-14-02/20005502 з період з 26.02.2017 по 21.11.2017; акт від 11.05.2018 №000394/15-32-14-08/20005502 за період з 22.11.2017 по 28.02.2018. Відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки. Цією перевіркою пеня на суму 6      105      233,43 доларів США не нараховувалась.
		Таким чином, сума пені була розрахована з простроченої дебіторської заборгованості по 127 контрактах, що також підтверджується розрахунком пені в розмірі 654 771 837,12 грн, наведеному у додатку №1 до акта перевірки (а.с.121 т.1-й).
		Водночас, згідно з матеріалами справи зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 25 695 440,35 доларів США (682 592 190,80 грн) відбулося по 88 контрактах (ст. 38-81 акта перевірки, а.с. 64-86, т.1-й).
		Скасовуючи у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 10.07.2019 №0032731402, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 654 771 837,12 грн, суди попередніх інстанцій вищезазначених обставин не врахували.
		Судами також не були встановлені й інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме: чи відповідає  загальна вартість контрактів Товариства з компанією «Вlаск Sea Commodities Limited» загальній сумі зарахованих зустрічних однорідних вимог; чи настав строк виконання за зустрічними вимогами; чи були зустрічні вимоги однорідними.
		Колегія суддів звертає увагу, що при встановленні обставин щодо зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення внаслідок цього зобов`язань за зовнішньоекономічними договорами слід також з`ясувати, чи зміна боржника/кредитора за грошовими вимогами не завдала шкоди експортно-імпортному торговому балансу України, з метою захисту якого були введенні відповідні обмеження згідно із Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
		Так, порушенням експортно-імпортного балансу буде: ненадходження товару за імпортними операціями за умови оплати такого товару, внаслідок чого відбувається непродуктивний відтік капіталу з України, або несплата за поставлений товар згідно з експортними операціями, що призведе до ненадходження валютної виручки до України.
		Як суд першої інстанції, так і апеляційний суд не встановили факт та вартість імпорту товарів від компаній-нерезидентів («PRODUCTION INVESTMENT MANAGEMENT LTD», «JPL SALES L.P.», «KRONOPOL»,«WARNER CONSTRUCTION LP», «BIOMER TARIM URUNLERI SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI», «CHINA INTERNATIONAL TREDE GROUP LIMITED», «KOAG LIMITED», «CHINESE INTERNATIONAL TRADING CORP.» , «Sanfrukt s.c.», «LOR1SON CORP. LP», «WAYTRANS LIMITED CORPORATE», «JIA YU TOY TRADE Co, LTD», «PRECIOUS BUSINESS LP») до товариств-резидентів (ТОВ «Експосклад», ТОВ «Пальміра-Юг 2016», ТОВ «ПЛАНТ ГРУП», ТОВ «Консалтингова компанія «Юг-Стандарт», TOB «ВІТЕЗ», ТОВ «ГАЛІОНІС», TOB «ОНІС-629», ТОВ «Максвелторг», ТОВ «Орбіта трейд», ТОВ «Євротех ЛТД», ТОВ «Лампочка», ТОВ «Фейгара»), не проаналізували зміст угод про переведення боргу за зовнішньоекономічними контрактами, на що справедливо вказує ГУ ДПС у касаційній скарзі.
		Позивач посилається на те, що у нього виникла заборгованість перед компанією «Вlаск Sea Commodities Limited» на суму, яка рівнозначна сумі заборгованості зазначеного нерезидента за поставку продукції, відповідно до договорів про переведення боргу по ланцюгу взаємовідносин з участю ТОВ «Експосклад», ТОВ «Пальміра-Юг 2016», ТОВ «ПЛАНТ ГРУП», ТОВ «Консалтингова компанія «Юг-Стандарт», TOB «ВІТЕЗ», ТОВ «ГАЛІОНІС», TOB «ОНІС-629», ТОВ «Максвелторг», ТОВ «Орбіта трейд», ТОВ «Лампочка», ТОВ «Фейгара». Суди попередніх інстанцій визнали цю обставину доведеною лише на підставі договорів про переведення боргу. Однак, договір про переведення боргу як правочин не є достатнім доказом наявності заборгованості. Встановлення факту заборгованості, крім правової підстави виникнення зобов`язання, якою є правочин, вимагає також встановлення обставин щодо здійснення господарської операції, вчиненої на виконання зобов`язання за правочином, як фактичної підстави виникнення заборгованості (постачання товару (надання послуги) тощо).
		За визначенням в статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов`язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.
		Відповідно до положень статей 3, 4 цього Закону інформація про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій повинна відображатися підприємством у фінансовій звітності, яка ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, як обов`язкового виду обліку для підприємства. У свою чергу, як встановлено  частиною першою статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
		Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку (абзац третій частини третьої цієї ж статті). 
		Частиною другою статті 73 КАС встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до частини першої статті 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Отже, встановлення факту заборгованості Товариства перед компанією «Вlаск Sea Commodities Limited» в розмірі 25 695 440,35 доларів США (682 592 190,80 грн) вимагає дослідження первинних документів, які відображають господарські операції, за якими виникла заборгованість, зобов`язаною стороною за якою, як стверджує позивач, він став і яка зазначена в актах взаємозаліку з компанією «Вlаск Sea Commodities Limited». Дослідження такого роду документів повинно враховувати також доводи контролюючого органу щодо можливості господарських операцій (в тому числі, з переведення боргу на позивача) з участю ТОВ «Експосклад», ТОВ «Консалтингова компанія «Юг-Стандарт», TOB «ОНІС-629», ТОВ «Максвелторг», ТОВ «Євротех ЛТД». Відповідно до інформації, наведеній в акті перевірки, ці суб`єкти господарювання відсутні за місцезнаходженням, не подають документів обов`язкової звітності впродовж тривалого строку.
		Вищезазначене стосується також і висновку судів про протиправність податкового повідомлення-рішення №0032711402, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 680,00 грн, який ґрунтується на встановленні судами факту відсутності у позивача простроченої дебіторської заборгованості та, як наслідок, відсутності у Товариства обов`язку  задекларувати валютні цінності.
		Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
		Згідно з частиною першою статті 90 КАС суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Відповідно до частин першої-третьої та п`ятої статті 242 КАС рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Беручи до уваги наведені порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм частини четвертої статті 9, частини другої статті 73, статей 90 та 242 КАС, стверджувати, що суди попередніх інстанцій правильно встановили обставини справи, а відтак і що правильно застосували норми матеріального права, не можна.
		Виходячи із меж перегляду справи судом касаційної інстанції, встановлених частинами першою, другою статті 341 КАС, Верховний Суд, як суд права, не наділений повноваженнями на встановлення обставин у справі, без яких правильне вирішення спору неможливе.
		Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 КАС підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
		Зважаючи на викладене, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2020 підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
		У зв`язку з реформуванням податкової системи і реорганізацію податкових органів на час касаційного перегляду цієї справи органом, який виконує функції, зокрема у сфері реалізації державної податкової політики, є Державна податкова служба України та її територіальні органи. Отже, є встановлені статтею 52 КАС підстави для задоволення клопотання ГУ ДПС про заміну відповідача у справі на Головне управління ДПС в Одеській області, яке утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44069166).
		Керуючись статтями 250, 344, 349, 353, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити частково. 
		Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2020 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон   М.М. Яковенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...