Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 307/2766/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про розірвання шлюбу.
Надіслано для оприлюднення: 29.09.2022. Зареєстровано: 29.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 30.09.2022.
Дата набрання законної сили: 26.10.2022
Номер судового провадження: 2/307/571/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		          Справа № 307/2766/22
		                             Провадження № 2/307/571/22
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		   26 вересня 2022 року                             м. Тячів
		Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого Чопик В.В. при секретарі Мотринець Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. 
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
		Свої вимогиобґрунтовує тим,що 19 січня 2021 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем по справі ОСОБА_2 , актовий запис № 39. Шлюб зареєстрований Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), Україна. Причиною розпаду сім`ї стало те, що на протязі останніх місяців сімейне життя між ними поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Кожен з них має діаметрально протилежні погляди на шлюб, та сім`ю. Вони з відповідачем мають різні характери та погляди на життя через, що виключає їх подальше життя. Тому просить суд розірвати шлюб та залишити її дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
		Позивачка в судове засідання не з`явилася, однак надала суду заяву в якій просить суд справу розглянути у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити, а тому суд на підставі ст. 223 ЦПК України справу розглянув у їх відсутності. 
		Відповідач в судове засідання не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, а тому суд на підставі ст. 223 ЦПК України справу розглянув у його відсутності. 
		У зв`язку з неявкою сторін, на підставі ст. 247 ч. 2 ЦПК Українифіксація судового засідання технічними засобами не проводилась. 
		Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити виходячи з наступного.
		Згідно статті 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя. Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чоловіка прав та обов`язків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення органів державної реєстрації актів цивільного стану.
		Відповідно до ч. 1 ст. 24 та ст. 25 цього ж Кодексу шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі, жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
		Із статті 56 СК України убачається, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
		З даної норми слідує, що кожен із подружжя має право на припинення шлюбних відносин і таке право не залежить від бажань іншого з подружжя.
		За правилами ч. 3 статті 105 СК шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу згідно якої позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
		Статтею 111 СК України передбачено, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
		У пункті 10 постанови Пленум Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" № 11 від 21.12.2007 року роз`яснено, що передбачене ч. 1 ст. 111 СК вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (ч. 5 ст. 191 ЦПК). Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей. При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.
		Статтею 112 Сімейного Кодексу передбачено, що під час розгляду справи про розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
		З матеріалів справи вбачається, що 19 січня 2021 рокуміж позивачкою та відповідачем був укладений шлюб, зареєстрований Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), Україна, актовий запис № 39.
		Від спільногоподружнього життяу сторіндітей немає.  
		В судовому засіданні встановлено, що сторони втратили почуття любові та поваги однин до одного. Це підтверджується тим, що вони спільно не проживають два роки і не підтримують ніяких відносин. 
		Наведене дозволяє суду зробити висновок про те, що сім`я розпалася остаточно, а цей шлюб існує лише формально і подальше його збереження суперечить інтересам позивача.
		Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
		Відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначенням засад діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану, регулює Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
		Відповідно до ч. 1 ст. 15 зазначеного Закону, державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану у встановлених законом випадках.
		За положеннями ч. 6 ст. 15 Закону, той з подружжя, який бажає відновити своє дошлюбне прізвище, повинен заявити про це в органі державної реєстрації актів цивільного стану під час державної реєстрації розірвання шлюбу.
		Враховуючи те, що Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» встановлено відповідний порядок зміни прізвища на дошлюбне прізвище, відповідно до якого необхідне звернення позивачки в даному випадку до відповідного органу реєстрації актів цивільного стану для вирішення питання про зміну прізвища на дошлюбне, у зв`язку з реєстрацією розірвання шлюбу, суд вважає, що позовні вимоги в частині зміни прізвища на дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 » є передчасними, а тому в їх задоволенні слід відмовити.
		Керуючись ст.ст.5,12,81, 200,209, 223, 247,263,265 ЦПК України, ст.ст.104, 105, 110-112, 113 СК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		 
		Позов задовольнити частково.     
		Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , зареєстрований 19 січня 2021 року Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), Україна, актовий запис № 39  
		р о з і р в а т и. 
		В решті позову відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днівз дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Позивач:  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
		Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .
		 
		Суддя: В.В. Чопик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...