Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/14363/21 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Спонукання виконати певні дії, що не випливають з договірних зобов’язань.
Надіслано судом: 29.09.2022. Зареєстровано: 30.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 30.09.2022.
Дата набрання законної сили: 27.09.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 вересня 2022 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  910/14363/21 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: 
		Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю., Селіваненка В.П.,
		за участю  секретаря судового засідання Пасічнюк С.В.,
		 
		представників учасників справи:
		позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Брайтон ЛТД" - Яковенко   Є.М., адвокат (довіреність від 04.02.2022),
		відповідача - акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" - Тищенко   А.В., адвокат (довіреність від 01.10.2021 №54),
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні 
		касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Брайтон ЛТД" 
		на рішення господарського суду міста Києва від 01.12.2021 (суддя Спичак О.М.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 (колегія суддів: Агрикова О.В.(головуючий), Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.)
		зі справи № 910/14363/21
		за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Брайтон ЛТД" (далі - ТОВ "Брайтон ЛТД")
		до акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк")
		про зобов`язання вчинити дії.
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ 
		Короткий зміст позовних вимог
		ТОВ "Брайтон ЛТД" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до АТ КБ "Приватбанк" про зобов`язання вчинити дії.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не поінформував позивача як позичальника за Кредитним договором від 26.10.2016  №416104Г про актуальні номери банківських рахунків після їх зміни відповідно до формату IBAN, відкритих позивачем в АТ КБ "Приватбанк", що унеможливлює виконання позивачем своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
		Рішенням господарського суду міста Києва від 01.12.2021 у справі №   910/14363/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
		Рішення мотивовано тим, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, які свідчать про порушення прав позивача як позичальника за Кредитним договором від 26.10.2016 №416104Г та які виразились у неможливості виконання позивачем обов`язку з погашення кредиту та сплати процентів за вказаним кредитним договором саме у зв`язку з тим, що відповідач не повідомив позивача про реквізити рахунків у форматі IBAN.
		Разом з тим, суд апеляційної інстанції відмовив позивачу у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки  на дату прийняття рішення судом першої інстанції лист від 24.11.2021 (у якому зазначався номер банківського рахунку у форматі IBAN) не було надано стороною, що свідчить про  існування спору між сторонами на дату винесення рішення.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		ТОВ "Брайтон ЛТД", не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 01.12.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 та закрити провадження у справі.
		 
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга подана з посиланням на приписи пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та мотивована неврахуванням висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №13/51-04 та у постановах Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №914/144/18, від 14.05.2020 у справі №907/737/18, від 13.06.2018 у справі № 905/1584/15, щодо застосування приписів статей 231, 278 ГПК України стосовно необхідності закриття провадження у справі, оскільки на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції предмет спору вже був відсутній.
		 
		Доводи інших учасників справи
		Від АТ КБ "Приватбанк" (електронною поштою та засобами поштового звязку) надійшли відзиви на касаційну скаргу, в яких останнє просить у задоволенні касаційної скарги ТОВ "Брайтон Лтд" на рішення господарського суду міста Києва від 01.12.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 відмовити. 
		 
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено таке.
		Між ТОВ "Брайтон Лтд" (позичальник) та ПАТ КБ "Приватбанк" (банк) укладено кредитний договір від 26.10.2016 №416104Г, відповідно до умов якого банк за наявності вільних коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом - 4   100   000   000,00 грн для фінансування поточної діяльності не пізніше 5 днів з моменту надання позичальнику розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум у порядку, передбаченому пунктом 2.4.2 договору, в обмін на зобов`язання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди в обумовлені цим договором терміни. Якість послуг має відповідати законодавству України, нормативним актам НБУ, що регулюють кредитні правовідносини. 
		Відповідно до пункту 1.2 договору термін повернення кредиту - 28.10.2024.
		Згідно з пунктом А.5 розділу "Істотні умови кредитування" договору виконання зобов`язань позичальника забезпечується договором застави.
		Пунктом А.6 розділу "Істотні умови кредитування" договору передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує відсотки за фіксованою ставкою у розмірі 10,5 % річних.
		Відповідно до пункту 2.1.1 договору банк зобов`язався відкрити для обслуговування кредиту рахунки, зазначені у пункті А.4.
		У пункті А.4 розділу "Істотні умови кредитування" договору вказано рахунки, а саме: позичковий рахунок № НОМЕР_1 , рахунок по відсотках НОМЕР_2 та рахунок для сплати винагороди № НОМЕР_3.
		Згідно з пунктом 2.1.2 договору банк зобов`язався надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на підставі розрахункових документів позичальника у межах суми, визначеної у пункті 1.1, а також за умови виконання позичальником зобов`язань, передбачених пунктами 2.2.1, 2.2.11.
		Відповідно до пункту 2.1.3 договору банк зобов`язаний забезпечити позичальника консультаційними послугами з питань виконання договору.
		Пунктом 2.2.1 договору передбачено, що позичальник зобов`язався використовувати кредит на цілі, зазначені у пункті 1.1 цього договору.
		Також відповідно до пункту 2.2.2 договору позичальник зобов`язався сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до пунктів 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 цього договору.
		Крім того, згідно з пунктом 2.2.3 договору позичальник зобов`язався повернути кредит у строки/терміни, встановлені пунктами 1.2, 2.3.2, 2.2.14.
		Відповідно до пункту 6.1 договору цей договір у частині пункту 4.4 набирає чинності з моменту підписання і скріплення печатками сторін, в інших частинах - з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором.
		Договір може бути змінений або розірваний за ініціативою однієї із сторін у встановленому законом і цим договором порядку (пункт 6.2 договору).
		В матеріалах справи наявні листи від 15.04.2020 №1/4.20, від 27.03.2021, від 29.04.2021, якими позивач звертався до відповідача та з метою погашення періодичних платежів просив повідомити рахунки у форматі IBAN, оскільки відсутність актуальних номерів рахунків унеможливлює сплату позивачем заборгованості за кредитним договором.
		Також у матеріалах справи наявна скарга, адресована Національному банку України, в якій позивач просив вжити заходів щодо усунення      АТ КБ "Приватбанк" порушень, які призводять до блокування можливості ТОВ "Брайтон Лтд" виконання обов`язків за кредитним договором від 26.10.2016 №416104Г. 
		 
		Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. 
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
		Предметом судового розгляду в цій справі є поданий ТОВ "Брайтон ЛТД" позов про зобов`язання АТ КБ "Приватбанк" надати інформацію про актуальні номери банківських рахунків після їх зміни відповідно до формату IBAN, відкритих позивачем в АТ КБ "Приватбанк".
		Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, які свідчать про порушення прав позивача як позичальника за Кредитним договором від 26.10.2016 №416104Г та які виразились у неможливості виконання позивачем обов`язку з погашення кредиту та сплати процентів за вказаним кредитним договором саме у зв`язку з тим, що відповідач не повідомив позивача про реквізити рахунків у форматі IBAN.
		Підставою для скасування судових рішень ТОВ "Брайтон ЛТД" зазначає неправомірну відмову судом апеляційної інстанції у задоволенні клопотання ТОВ "Брайтон ЛТД" про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України.
		За доводами скаржника, 11.01.2022 позивач отримав відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач вказав, що позивачу 24.11.2021 листом було повідомлено номер банківського рахунку в форматі IBAN. Позивач зазначає, що даний лист ним був отриманий після судового засідання, яким було завершено розгляд справи. Отже, предмет спору на момент звернення з апеляційною скаргою відсутній, що є підставою для закриття провадження у справі. 
		Колегія суддів, розглянувши доводи касаційної скарги та висновки суду апеляційної інстанції, зазначає таке.
		Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи. 
		За змістом пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України (у редакції, чинній до 08.02.2020, яка діяла на час відкриття апеляційного провадження у цій справі) господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
		Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
		Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. 
		Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Як предмет позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
		Аналогічну правову позицію висловили Велика Палата Верховного Суду у справі      № 13/51-04 (постанова від 26.06.2019) і Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, зокрема у справі № 916/144/18 (постанова від 25.07.2019).
		Водночас, апеляційний суд, переглядаючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі, зазначеної правової позиції не врахував, помилково обмежився застереженням про те, що обставин, зазначених у клопотанні, не існувало на час прийняття рішення місцевим господарським судом, і не дослідив питання наявності предмета спору на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, що призвело до передчасної відмови у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження та розгляду справи по суті.
		Крім цього, апеляційний господарський суд залишив поза увагою, що згідно зі статтею 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу, а згідно з частиною другою статті 241 ГПК України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. 
		Отже, ухвалюючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі без дослідження обставин, викладених у ньому, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для вирішення цієї справи.
		У контексті доводів позивача, наведених в обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, колегією суддів частково приймаються доводи щодо неврахування судами попередніх інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26.06.2019 у справі №13/54-04, від 25.07.2019 у справі №916/144/18  від 14.05.2020 у справі №907/737/18, від 13.06.2018 у справі №905/1584/15 щодо порядку застосування пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України після ухвалення судового рішення судом першої інстанції, що є підставою для часткового задоволення вимог касаційної скарги.
		Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам не відповідають.
		Висновки Верховного Суду
		Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		У частині другій статті 287 ГПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		За змістом пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		Згідно з частиною третьою статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не   дослідив зібрані у справі докази.   
		За наведених обставин, ураховуючи положення чинного законодавства, колегія суддів вважає висновок суду апеляційної інстанцій передчасним і таким, що зроблений без дослідження всіх доводів та зібраних у справі доказів, тому оскаржувану постанову  Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 у справі необхідно скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Під час нового розгляду справи суд апеляційної інстанції має взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін і, залежно від встановленого та відповідно до чинного законодавства вирішити спір із належним обґрунтуванням мотивів і підстав такого вирішення у судовому рішенні.
		 
		Розподіл судових витрат
		Оскільки касаційну скаргу належить частково задовольнити, а справу - передати на новий розгляд, з урахуванням положень статті 129 ГПК України розподіл судових витрат у справі має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Брайтон ЛТД" задовольнити частково. 
		Постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 у справі               №   910/14363/21 скасувати, справу передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		 
		Суддя                                                                                                               І. Булгакова 
		 
		Суддя                                                                                                               Б. Львов
		 
		Суддя                                                                                                               В. Селіваненко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...