Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/8865/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування видів г.д.; нагляду у сфері г.д.; реалізації державної регуляторної політики у сфері г.д.; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки.
Надіслано для оприлюднення: 29.09.2022. Зареєстровано: 30.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 03.10.2022.
Дата набрання законної сили: 27.09.2022
Номер судового провадження: 852/356/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		27 вересня 2022 року м. Дніпросправа № 280/8865/21
		Третій апеляційний адміністративний суд 
		у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
		 суддів: Суховарова А.В., Добродняк І.Ю., 
		розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби геології та надр України на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року (суддя Батрак І.В.) в адміністративній справі за позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник-2007» про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Державна служби геології та надр України звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник-2007», в якому просила: 
		- припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №5124 від 28.01.2010, наданого відповідачу.
		Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року позовну заяву Державної служби геології та надр України залишено без руху. Недоліки позовної заяви мали бути усунені шляхом надання позивачем суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений, разом із доказами на підтвердження таких обставин.
		Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року визнано неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та залишено без розгляду позовну заяву Державної служби геології та надр України. 
		Приймаючи рішення про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції дійшов висновку, що жодних об`єктивних причин, підтверджених належними доказами, за яких позивач не міг звернутись до суду в тримісячний строк, встановлений абзацем 2 частиною 2 статті 122 КАС України, судом не встановлено, позивачем не надано належних та достатніх доказів, які б засвідчували факт наявності об`єктивно непереборних обставин, які унеможливлювали звернення до суду у цей строк. 
		В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги стверджує, що відділ представництва інтересів Держгеонадр в судових органах, крім представництва інтересів Служби в судових органах, відповідно до покладених завдань, веде переписку з судовими, правоохоронними органами, координує роботу підприємств у сфері претензійно-позовної роботи, які належать до сфери управління Держгеонадр, та виконує інші завдання відповідно до положення про Відділ. Окрім цього, працівники відділу представництва інтересів Держгеонадр в судових органах здійснюють представництво інтересів Держави на всій території України, тобто регулярно направляються у службові відрядження, більшість з яких здійснюється по всій території України (у зв`язку з місцезнаходженням надрокористувачів). Звертає увагу, що на сьогодні кількість судових справ у роботі відділу становить близько 2500, при цьому, станом на сьогодні в даному відділі, з 5 передбачених штатним розписом посад (одна з яких начальник відділу), одна посада є вакантною, що об`єктивно ускладнює можливість забезпечення явки представників у судові засідання та вчинення всіх необхідних процесуальних дій в передбачені законодавством або встановлені судом строки. Зауважує, що у зв`язку з відсутністю у працівників Відділу документообігу та контролю юридичної освіти, позовна заява була зареєстрована в базі документообігу та направлена до суду засобами поштового зв`язку з пропуском тільки 08.09.2021 (5 днів). Таким чином, у зв`язку з великим навантаженням Відділу представництва інтересів Держгеонадр в судових органах, позивачем направлено позовну заяву з пропуском строку. 
		Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
		Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
		Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строків звернення із позовом до суду, суд першої інстанції правильно виходив з того, що до даних правовідносин застосовуються строки звернення, які визначені абз.2 ч.2 ст.122 КАС України, а саме тримісячний строк.
		За правилами ч.ч. 1, 2 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
		Тобто, у цій категорії справ, законодавець визнав, що строк в три місяці, з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог є достатнім для звернення до суду.
		Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
		Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
		Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
		Необхідно зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
		Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
		При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
		Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
		Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26.05.2021 у справі №380/5093/20.
		У спірному випадку суд першої інстанції встановив, що 02.06.2021 на адресу позивача надійшов лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник-2007» від 31.05.2021 № 6989/01/07-20 (вх. №9432/02/07-21) про те, що останній заперечує проти припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надр №5124 від 28.01.2010. Отже, починаючи з 03.06.2021 у позивача - суб`єкта владних повноважень виникли підстави, що дають йому право на пред`явлення визначених частиною 2 статті 26 Кодексу про надра України вимог.
		У зв`язку з чим, слід зазначити, що строк звернення із позовом до суду, враховуючи положення абз.2 ч.2 ст.122 КАС України, сплинув 03.09.2020.
		Оскільки позивач направив до суду засобами поштового зв`язку позов 08.09.2021, суд першої інстанції правильно зазначив про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, який встановлено абз.2 ч.2 ст.122 КАС України.
		Разом з цим, суд зазначає, що вказані заявником причини пропуску строку не можна вважати поважними, оскільки організація внутрішньої роботи суб`єкта владних повноважень перебуває у прямій залежності від волі скаржника.
		Верховний Суд в ухвалі від 04.06.2020 у справі №826/15308/17 зазначив, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої організації роботи суб`єкта владних повноважень, яка перебуває у прямій залежності від волі скаржника. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.
		Також слід зазначити, що у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії суд звернув увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
		У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
		Тобто, виходячи з принципу належного урядування, державні органи загалом зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді відкриття провадження у справах, строк звернення до суду в яких не дотримано.
		Застосовуючи положення національного законодавства, суд апеляційної інстанції зазначає, що конкретно визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
		Таким чином, оскільки право на звернення до суду не є абсолютним, що, зокрема, зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі, і у спірному випадку таке право обмежено строками, що визначені ч.2 ст.122 КАС України та враховуючи те, що наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду неможливо визнати поважними, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
		На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 321, 322, 325 КАС України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення.
		Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		Головуючий - суддяТ.І. Ясенова 
		 
		 суддяА.В. Суховаров 
		 
		 суддяІ.Ю. Добродняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...