Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 705/2987/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 30.09.2022. Зареєстровано: 30.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 03.10.2022.
Дата набрання законної сили: 25.01.2023
Результат оскарження 25.01.2023 Апеляційний суд Черкаської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/705/1888/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                              Справа №705/2987/22
		                            2/705/1888/22
		 
		       
		                  
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		30 вересня 2022 року     м. Умань
		Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко В.Л., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди , 
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди. В позові зазначає, що він є народним депутатом України обраним по одномандатному виборчому окрузі №200 з центром в м. Умань. 13.05.2022 о 15:48 на сторінці загальнодоступної групи «Офіційна група міста Умань» в соціальній мережі Facebook (далі - Група), адміністратором ОСОБА_3 була розміщена текстова публікація, до якої додано відеозапис, автором якого і особою яка озвучує є ОСОБА_4 . Вказана публікація та інформація з відеозапису, що викладена у формі ствердження містить неправдиву інформацію негативного характеру стосовно позивача, чим принижує його честь, гідність, ділову репутацію та дискредитує в очах суспільства і його виборців.
		В розділі «Інформація» Групи, зазначено, що Групу створено 08.07.2012, є загальнодоступною, видимою, тобто будь хто може знайти групу, місце розташуванням є ОСОБА_5 . В розділі «Адміністратори» Групи зазначено, що єдиним адміністратором є ОСОБА_4 . Підписниками Групи є 42,3 тисячі учасників, які безпосередньо у своїй стрічці в соціальній мережі Facebook бачать опубліковані в Групі публікації, зокрема і публікацію, розповсюджену щодо позивача з негативною неправдивою інформацією.
		Так, вищевказана публікація (відеозапис), що розміщена в Групі за посиланням: https://www.fасеbооk.соm/grоuрs/206710039454621/реrmalink/4917760535016191/ містить наступні стверджувальні факти озвучені ОСОБА_6 щодо позивача, які не відповідають дійсності, створені з умислом розповсюдити неправдиву негативну інформацію щодо останнього, принизити його честь, гідність, ділову репутацію з метою дискредитувати його в очах суспільства і виборців, а саме: «З 23лютого вінухиляється відвиконання своїхдепутатських повноваженьу ВерховнійРаді»;«намагається знищитиблагодійні фонди,зацькувати волонтерів,і військових,які зараззахищають країнувигаданими кримінальнимисправами.Нині нардепб`є повсім хтодопомагає країніоборонятися,округу №200мобілізуватися,а Україніперемогти»;«Уже 23числа передракетними обстріламийого немаєу ВерховнійРаді,його немаєна роботі,він знав.Його сторінкау ОСОБА_7 поширюють тількифотографії згуманітарки,стиль текстуявно не ОСОБА_8 ,ви знаєтеяк вінпише.Ніякого контактуз виборцями,суха статистикаі фотозвіт,все!»;«І чекає,він чекаєколи відбудетьсяокупація»;«Іось улюбленавлада ОСОБА_9 збирається у ОСОБА_10 (зпопереднім озвученимним текступід владоюмається наувазі ПартіяРегіонів),самого народногодепутата нарадарах невидно,виникає питанняде вінбув?Чого чекаві прощо домовлявся.Україна відбилацей наступ,на якомусьетапі Антонзрозумів,що йомудоведеться продовжитите,що віні робив.Але вінне можезупинитись іатакує волонтерів,військових,громадських активістів,ще цікавотак атакує,як Путін!Говорить,що війнавсередині,не начасі,але ініціюєкримінальні справи,обвинувачує громадськихактивістів»;«Обзиваєтих,хто працюєна перемогубанд формуванням,точно таксамо як ОСОБА_11 називаєнаші збройнісили нацистами»;« ОСОБА_9 постійно наголошує,що занього проголосувало70%виборців,може цевін самеговорив підчас перемовинз окупантамищоб ОСОБА_5 і Уманськийрайон підеза нимколи вінскаже,може вінсаме той,хто обіцяв,що ОСОБА_5 не чинитимеопір івін дужезлий,що йогодомовленості зірвалиті самівійськові, волонтери, громадські активісти, тероборона. Нинішня діяльність нардепа ОСОБА_9 , яка підриває обороноздатність країни у військовий час - це прямий виклик ОСОБА_12 і всій Україні».
		Вищенаведена негативнаінформація,озвучена увідеозаписі ОСОБА_6 ,яка невідповідає дійсності,не єоціночним судженням,а є твердженням,висловленим увигляді фактів,адже передїх озвученням ОСОБА_4 чітко наголосивнаступне «дивіться,які фактия зібрав:», після чого почав оголошувати вищенаведену інформацію, тобто доносити до загальної маси людей негативну інформацію щодо позивача під виглядом тверджень, фактів, які не відповідають дійсності.
		Таким чином, з усього процитованого вище вбачається, що поширена та процитована особисто відповідачем інформація щодо позивача не є оціночним судженням, оскільки Відповідач висловив фактичні твердження. Вважає, що поширена відповідачем стосовно нього інформація є констатацією недостовірних фактів, є виключно домислами відповідача, відвертою нісенітницею та наклепом, яке грубо порушує особисті немайнові права позивача.
		Відповідно до ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Статтею 201 Цивільного кодексу України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.
		Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		Відповідно до ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
		Разом з тим, згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язку не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь та ділову репутацію.
		У зв`язкуз цимстаттею 32Конституції Українизакріплено,що кожномугарантується судовийзахист праваспростовувати недостовірнуінформацію просебе ічленів своєїсім`їта прававимагати вилученнябудь-якоїінформації,а також право навідшкодування матеріальноїі моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		Позови про захист честі, гідності та ділової репутації вправі пред`являти фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім`ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права (пункт 6 Постанова Пленуму ВСУ №1).
		Ст. 1 Закону України «Про інформацію» визначено, що інформація  будь - які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
		Інформація щодо позивача була поширена відповідачем на сторінці групи «Офіційна група міста Умань» в соціальній мережі Facebook, підписниками якої є 42,3 тисячі учасників, група є загальнодоступною, відкритою для всіх, публікації поширені в групі не мають обмеження у колі осіб щодо перегляду, тобто доступні до перегляду всім користувачам соціальної мережі Facebook у тому числі і публікація поширена з негативною інформацією про нього.
		Таким чином поширена відповідачем інформація щодо позивача була доведена до необмеженого кола осіб, зокрема 1153 користувачів соціальної мережі поділились відповідною публікацією у стрічці новин на своїх сторінках.
		Зокрема публікація з розповсюдженням негативної інформації щодо позивача відповідачем закріплено у розділі «Актуальні» на сторінці групи «Офіційна група міста Умань» в соціальній мережі Facebook для охоплення більшої кількості переглядів - тобто для стрімкого та масового розповсюдження.
		Як передбачено ч. 2 ст. 302 Цивільного кодексу України фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності.
		Згідно абз. 5, 6 п. 15 Постанови Пленуму ВСУ №1 недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Згідно з частиною третьою статті 277 Цивільного кодексу України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
		Тобто для визнання інформації негативною, а відтак недостовірною, та покладення на відповідача обов`язку довести протилежне, достатньо щоб позивач вважав, що інформація порушує його немайнові права.
		Беззаперечно, що поширення окресленої інформації порушує немайнові права на честь, гідність та ділову репутацію.
		У відповідності до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ №1 чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
		Поширення неправдивої інформації свідчить про принизливе ставлення відповідача до позивача, що в свою чергу впливає на зниження цінності його особи.
		Враховуючи вищевикладене, вважає, що поширенням недостовірної інформації щодо нього, відповідачем завдано шкоди його немайновим інтересам, порушивши його гідність, честь та ділову репутацію.
		Просить визнатинедостовірною татакою,що порушуєправа ОСОБА_1 на повагудо йогогідності,честі танедоторканості діловоїрепутації, вище зазначенуінформацію,розповсюджену ОСОБА_2 13.05.2022року насторінці загальнодоступноїгрупи «Офіційнагрупа містаУмань» всоціальній мережіFacebook;зобов`язати ОСОБА_2 не пізнішедесяти календарнихднів здня набраннярішенням судузаконної силиспростувати недостовірнуінформацію щодо ОСОБА_1 шляхомпублікації вступноїта резолютивноїчастини судовогорішення насторінці загальнодоступної групи«Офіційна групаміста Умань»в соціальніймережі Facebook; зобов`язати ОСОБА_2 не пізніше десяти календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1 шляхом публікації вступної та резолютивної частини судового рішення на своїй особистій сторінці в соціальній мережі Facebook; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації в розмірі 50 000 грн. та судові витрати. 
		Ухвалою судді від 10 серпня 2022 року було відкрите провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику ) сторін за наявними у справі матеріалами. Також роз`яснено відповідачу його право подати відзив на позовну заяву у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. 
		Відповідач ОСОБА_2 09.09.2022надіслав наадресу судувідзив,в якомузазначив,що позивачє Народнимдепутатом України,обраним помажоритарному округу№200,а значитьє державноюпосадовою особою,отримує заробітнуплату збюджету Українита згіднодекларацій депутатаза 2014-2021роки,не маєприватного бізнесу.Відповідач проживаєв межахокругу №200та євиборцем даногодепутата.А відтак,має праваі обов`язкипо контролюдіяльності депутата,критики дійта правона висловленняневдоволення діяминародного депутата,вимагати звітнародного депутатаі т.д.Позивач прирівнюєОфіційну групуміста Уманьв соціальніймережі Фейсбукдо ЗМІ.Відповідно доДекларації просвободу політичнихдебатів узасобах масовоїінформації,схваленої 12лютого 2004року,а такожрекомендацій,що містятьсяу Резолюції1165(1998)Парламентської Європипро правона недоторканістьприватного життязазначається,що публічнимифігурами єособи,які обіймаютьдержавні посадиі (або)користуються державнимиресурсами,а такожусі ті,хто відіграєпевну рольу суспільномужитті (угалузі політики,економіки,мистецтва,соціальній сфері,спорті чив будь-якійіншій галузі).У статтях3,4,6Декларації вказується,що оскількиполітичні діячіта посадовіособи,які обіймаютьпублічні посадиабо здійснюютьпублічну владуна місцевому,регіональному,національному чиміжнародному рівнях,вирішили апелюватидо довіригромадськості тапогодилися «виставити»себе напублічне політичнеобговорювання,то вонипідлягають ретельномугромадському контролюі потенційноможуть зазнатигострої тасильної громадськоїкритики узасобах масовоїінформації зприводу того,як вонивиконували абовиконують своїфункції.Вважає, що висловлювання відповідача щодо особи позивача, як державної посадової особи, є його оціночним судженням та вираженням суб`єктивної думки, критичною оцінкою певних фактів, які не можуть бути предметом судового захисту. Просить у задоволенні позову відмовити.
		Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
		Відповідно до ч.1 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Як визначено ч.3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		Згідно ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
		Положеннями ч.3 ст.12, ч.1 ст.81ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		За змістом ст.15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1ст. 16 ЦК України).
		У статтях 28, 68Конституції України передбачено, що кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий такому поводженню, що принижує його гідність.
		Разом з тим у статті 34Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
		Враховуючи наведене, беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.
		Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції Українита статті 277ЦК Україникожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.
		Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
		Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
		Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.
		Судом встановлено, що між сторонами виник спір про захист особистого немайнового права, що забезпечує соціальне буття фізичної особи право на повагу до гідності та честі, недоторканість ділової репутації, спростування недостовірної інформації.
		Разом з тим, за змістом зазначеного законодавства кожному гарантується право на свободу висловлення поглядів, в тому числі право поширювати інформацію без втручання органів державної влади, за умови, що вони діють добросовісно і надають правильну і достовірну інформацію, не завдаючи при цьому шкоди репутації окремих осіб і не порушуючи їх прав.
		У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року № 1(надалі - постанови Пленуму ВСУ) судам роз`яснено, що статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки та слова, правом на вільне вираження своїх поглядів і переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте й сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.
		Відповідно до пункту 15 постанови Пленуму ВСУ юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Згідно зі статтею 277 ЦК України і статтею 12ЦПК України обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
		Крім того, відповідно до вимог п.19 постанови Пленуму ВСУ, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		Відповідно до частини другої статті 30Закону України«Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.
		Так, у Рішенні Європейського суду з прав людини від 08 липня 1986 року у справі Лінгенса (12/1984/84/131) зазначається, що свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2, свобода вираження стосується не лише тієї "інформації" чи тих "ідей", які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких "демократичне суспільство" неможливе.
		Публічна особа, державний службовець повинен бути готовим до підвищеного рівня критики, у тому числі у грубій формі, до прискіпливої уваги суспільства та підвищеної зацікавленості до його діяльності та/або особистого життя тощо, адже вони, обираючи кар`єру публічної особи, погодились на таку увагу.
		Застосовуючи положення статті 10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод в рішеннях у справах «Нікула проти Фінляндії», «Яновський проти Польщі» та інших, Європейський суд з прав людини підкреслює, що межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої ж інформації щодо звичайних громадян.
		Відповідно до пункту 21 постанови, при поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі - Декларація), схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції № 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя. Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальної сфери, спорті чи будь-якій іншій галузі).
		У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися "виставити" себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
		Позивач ОСОБА_1 є народним депутатом України, тобто є публічною особою, яка обіймає публічну посаду, а тому межа допустимої критики та обсяг поширеної інформації щодо нього є значно ширшим, оскільки він безпосередньо відіграє важливу роль у діяльності держави, та його безпосередні дії становлять суспільний інтерес.
		Дослідивши всі наявні у справі докази у їх сукупності та співставленні, надавши їм належну оцінку, суд вважає, що у публікації в соціальній мережі Facebook здійснені відповідачем у бік позивача, за своїм змістом є оціночними судженнями, що виражають суб`єктивну думку.
		Разом із тим, слід зазначити, що у частині другій статті 30Закону України«Про інформацію» визначено, що якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.
		Таким чином, відповідно достатті 277 ЦК Українине є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
		Згідно зі статтею 10 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свободі частин другої та третьої статті34Конституції Україникожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.
		Таким чином, установивши, що вжиті в оскаржуваній публікації відповідачем висловлювання щодо позивача відображають лише власну оцінку реальних подій, висловлену у формі оціночних суджень, критичних зауважень, припущень, а тому, позовні вимоги ОСОБА_1 про захист честі, гідності і ділової репутації є безпідставними.
		Керуючись статтями 3,32,34,68 Конституції України, статтями 3,277,302 ЦК України, ст.ст. 1,30 ЗУ «Про інформацію», ст.ст.13,19,42,81,141,263,264,265,268 ЦПК України, суд, 
		В И Р І Ш И В:
		В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди відмовити.
		Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
		 
		 
		Суддя В.Л. Гудзенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...