Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 639/2114/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано судом: 30.09.2022. Зареєстровано: 30.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 24.01.2023.
Дата набрання законної сили: 01.11.2022
Номер судового провадження: 1-кп/638/1176/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42022222030000027

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 639/2114/22
		                            Провадження № 1-кп/638/1176/22
		 
		В И Р О К
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		   30 вересня 2022 року     Дзержинський райсуд м. Харкова у складі : головуючого судді         ОСОБА_1 
		при секретарі             ОСОБА_2 
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні вприміщенні судув м.Харкові обвинувальнийакт укримінальному провадженні№ 42022222030000027від 25.01.2022 у відношенні :
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженої у м. Ростов-на-Дону, РФ, громадянки РФ, росіянки, з середньою освітою, не заміжньої, не працюючої, не військовозобов`язаної, раніше не судимої, яка зареєстрована та фактично мешкає за адресою : АДРЕСА_1 ,
		обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ст.ст. 15 ч. 3 - 190 ч. 4, 146 ч. 2 КК України, -
		за участю :
		прокурора ОСОБА_4 
		захисника                 ОСОБА_5 
		обвинуваченої     ОСОБА_3 
		 
		            В С Т А Н О В И В :
		   
		   Підсудна ОСОБА_3 , діючи умисно, із корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, вчинила незакінчений замах направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою, в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, а також незаконне викрадення людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів при наступних обставинах:
		   Підсудна ОСОБА_3 , у невстановлену в ході досудового розслідування та судового провадження дату, проміжок часу, місці та за невстановлених обставинах, переслідуючи корисливий умисел та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, розуміючи протиправність своїх умисних дій та усвідомлюючи їх суспільно небезпечний характер, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи за попередньою змовою в групі із невстановленими в ході досудового розслідування та судового провадження особами, матеріали досудового розслідування щодо яких виділені в окреме провадження, отримавши відомості про факт наявності в приватної власності потерпілої ОСОБА_6 , квартири 
		АДРЕСА_2 розробили та попередньо узгодили між собою злочинний план, спрямований на заволодіння вказаною квартирою, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_6 . 
		   Реалізуючи свій злочинний умисел, підсудна ОСОБА_3 у період часу з грудня 2021 року по січень 2022 року, більш точний проміжок часув ходідосудового розслідуваннята судовогопровадженнявстановити не виявилось можливим, при невстановлених в ходідосудового розслідуваннята судовогопровадженняобставинах познайомилась з потерпілою ОСОБА_6 , з якою, діючи відповідно до розробленого спільного з іншими особами злочинного плану,
		почала проживати разом у належній ОСОБА_6 квартирі АДРЕСА_2 , з метою отримання доступу до оригіналів правовстановлюючих документів на вказану квартиру, а також з метою встановлення довірливих відносин з ОСОБА_6 .
		   У подальшому, 05 січня 2022 року, зловживаючи довірою ОСОБА_6 , підсудна ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою в групі із невстановленими в ході досудового розслідування та судового провадження особами, матеріали досудового розслідування щодо яких виділені в окреме провадження, забезпечили нотаріальне посвідчення приватним нотаріусом ХМНО
		ОСОБА_7 довіреності, якою ОСОБА_6 , не повною мірою усвідомлюючи значення та наслідки своїх дій внаслідок свого похилого віку, уповноважила раніше їй не знайому ріелтора ОСОБА_8 на вчинення дій, пов`язаних зі збором документів щодо квартири АДРЕСА_2 .
		   Після цього, підсудною ОСОБА_3 було установлено, що ОСОБА_6 усі наявні в неї документи на квартиру, зокрема, оригінал свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 29.06.1999 та технічний паспорт, передала на зберігання своїй знайомій ОСОБА_9 , яка проживає у сусідньому будинку АДРЕСА_3 . 
		   Користуючись тим, що ОСОБА_6 є самотньою особою похилого віку та не має близьких родичів, маючи корисливий протиправний умисел, направлений на заволодіння належним потерпілої ОСОБА_6 нерухомим майном, підсудна ОСОБА_3 12 січня 2022 року у вечірній час доби, спільно з потерпілою ОСОБА_6 прийшла до ОСОБА_9 , яка знаходилася за місцем свого мешкання, де ОСОБА_3 , зловживаючи довірою ОСОБА_6 та фактично керуючи діями останньої, заволоділа наявними у ОСОБА_9 правовстановлюючими документами на квартиру АДРЕСА_2 .
		   Продовжуючи свою злочинну діяльність, усвідомлюючи необхідність оформлення за ОСОБА_6 спадщини після померлого сина
		ОСОБА_10 на належну йому за життя частку у праві власності на квартиру, а також приведення документації для відчуження належної потерпілій квартири, у відповідність до норм чинного законодавства, підсудна ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою в групі із невстановленими в ході досудового розслідування та судового провадження особами, матеріали досудового розслідування щодо яких виділені в окреме провадження, при невстановлених в ході досудового розслідування та судового провадження обставинах, зловживаючи довірою ОСОБА_6 , замовили та в подальшому, орієнтовно 18 січня 2022 року, отримали новий технічний паспорт та інші документи, на належну потерпілій ОСОБА_6 квартиру.
		   У подальшому, з 20 січня 2022 року на сайті рекламних оголошень «OLX» ріелтором ОСОБА_8 , яка діяла від імені ОСОБА_6 за наданою останньою нотаріально посвідченою довіреністю від 05.01.2022 приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7 , за відсутності передбачених вказаною довіреністю повноважень щодо розпорядження майном довірителя, опубліковано оголошення (ID: 737830872) щодо термінового продажу належної потерпілої ОСОБА_6 вищезазначеної квартири за 41900$ ( що за офіційним курсом НБУ складає 1189096 гривен ), при ринкової вартості вказаної квартири, яка складала 768650 гривен, що є особливо великим розміром. 
		   Однак підсудна ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою в групі із невстановленими в ході досудового розслідування та судового провадження особами, матеріали досудового розслідування щодо яких виділені в окреме провадження, не вчинивши усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, довести свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном  належною потерпілій ОСОБА_6 вищезазначеною квартирою, шляхом обману та зловживання довірою, в особливо великих розмірах, до кінця не змогли з причин, які не залежали від їх волі, так як під час вчинення злочину, 02 лютого 2022 року, протиправна діяльність підсудної ОСОБА_3 була припинена співробітниками поліції.
		   Крім того, підсудна ОСОБА_3 переслідуючи корисливий умисел та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, розуміючи протиправність своїх умисних дій та усвідомлюючи їх суспільно небезпечний характер, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи за попередньою змовою в групі із невстановленими в ході досудового розслідування та судового провадження особами, матеріали досудового розслідування щодо яких виділені в окреме провадження, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на заволодіння належною потерпілій ОСОБА_6 квартирою АДРЕСА_2 шляхом обману та зловживання довірою, орієнтовно 23 січня 2022 року, більш точний проміжок часув ходідосудового розслідуваннята судовогопровадженнявстановити не виявилось можливим, діючи з корисливих мотивів, розуміючи наявність ризику того, що ОСОБА_6 вийде з-під її впливу та усвідомить протиправний мотив направлених щодо неї діянь, що може завадити відчуженню належного ОСОБА_6 майна та заволодіння коштами з такого відчуження, бажаючи довести свій злочинний протиправний умисел до кінця, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_6 , незаконно викрала останню, перемістивши з належної їй квартири АДРЕСА_2 , де вона вільно перебувала за власною волею, до квартири АДРЕСА_4 , яку тимчасово винаймала ОСОБА_3 , де й до припинення їх протиправної діяльності співробітниками поліції, а саме до 02 лютого 2022 року, незаконно утримували потерпілу ОСОБА_6 . 
		   У судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 15 ч. 3 - 190 ч. 4, 146 ч. 2 КК України визнала повністю. При цьому, підсудна ОСОБА_3 показала, що дійсно, при вищевказаних обставинах, викладених в обвинувальному акті, вона в грудні 2021 року познайомилась з потерпілою ОСОБА_6 та з`ясувала, що остання має у приватної власності квартиру АДРЕСА_2 , на заволодіння якої у неї виник злочинний умисел. З метою реалізації свого злочинного умислу вона почала мешкати разом з потерпілою в її квартирі. Після чого вона залучила до вчинення злочину інших осіб, анкетні дані яких її невідомі, приймала участь в оформленні технічної документації на вказану квартиру з метою її подальшої реалізації та заволодіння коштами від реалізації квартири, з цією метою під її контролем ОСОБА_6 здійснювала відповідні дії. Насильство до потерпілої вона не застосовувала, однак остання перебувала під її впливом та виконувала її розпорядження. Після чого вона перемістила потерпілу ОСОБА_6 в квартири АДРЕСА_4 , яку з цією метою орендувала, де й утримувала ОСОБА_6 до 02.02.2022, до моменту її затримання співробітниками поліції. Квартиру вона та інші особи не встигли реалізувати, так як її злочинні дії були припинені співробітниками поліції. Зазначені події на теперішній час докладно не пам`ятає, у зв`язку зі спливом часу. В повної мірі розуміла, що вчиняє злочини, однак їх вчинення було обумовлено наявним на той час тяжким матеріальним становищем, необхідністю лікування членів своєї родини. У вчиненні вказаного злочину свою вину визнає в повному обсязі, кається у скоєному, шкодує про те, що трапилось. 
		Оскільки підсудна ОСОБА_3 та інші учасники судового провадження у судовому засіданні не оспорювали вказані вище фактичні обставини справи, суд відповідно до вимог ст. 349 ч. 3 КПК України визнав недоцільним в повному обсязі дослідження доказів щодо цих обставин, які ніким не оспорюються, визнавши необхідним у судовому засіданні дослідити висновок судово - оціночно - будівельної експертизи та дані, які характеризують особу підсудної ОСОБА_3 . 
		З оголошеного і дослідженого у судовому засіданні висновку судово - оціночно - будівельної експертизи № 5808 від 22.06.2022 вбачається, що проведеною судово  оціночно - будівельною експертизою встановлена ринкова вартість належної потерпілої ОСОБА_6 квартири АДРЕСА_2 , яка на момент вчинення підсудною ОСОБА_3 в групі з іншими особами кримінального правопорушення, а саме станом на січень 2022 року, складала 768650 гривен.
		Аналізуючи вищевикладені докази суд вважає, що дії підсудної ОСОБА_3 за ст.ст. 15 ч. 3  190 ч. 4, 146 ч. 2 КК України кваліфіковані вірно, так як вона своїми умисними діями вчинила : не закінчений замах безпосередньо спрямований на вчинення заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою ( шахрайство ), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, при цьому ОСОБА_3 з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінці; незаконне викрадання людини, вчинене з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб.
		При визначенні підсудної ОСОБА_3 виду та розміру покарання суд враховує суспільну небезпечність та тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, данні про особу підсудної, яка раніше не судима та не притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, не працює у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, має міцні сімейні та соціальні зв`язки, на диспансерному обліку в ОНД та МПНД не перебуває, за місцем перебування в місці попереднього ув`язнення характеризується з позитивної сторони. 
		У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, обставиною, яка пом`якшує покарання підсудної ОСОБА_3 судом визнається щире каяття. 
		Крім того,судом такожвраховується таобставина,що врезультаті протиправнихдій підсудної ОСОБА_3 наслідків, які могли бути віднесені до категорії тяжких не настало. 
		Обставин, які, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання підсудної ОСОБА_3 судом не встановлено.
		На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність призначити підсудної ОСОБА_3 покарання, у межах санкцій ст.ст. 190 ч. 4, 146 ч. 2 КК України, з урахуванням положень ч. 3 ст. 68 КК України, а саме у виді позбавлення волі на відповідний строк.
		Однак, враховуючи приписи ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, приймаючи до уваги вищезазначені обставини, дані які характеризують особу підсудної ОСОБА_3 , наявність обставини, яка пом`якшує покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання підсудної, відношення до скоєних злочинів, щире каяття, обставини які є причиною вчинення злочинів та наслідки протиправної діяльності підсудної, наявність міцних соціальних і сімейних зв`язків, обставини вчинення вказаних кримінальних правопорушень, а також те, що в результаті протиправних дій підсудної тяжких наслідків не настало, зважаючи на те, що протиправні діяння підсудної ОСОБА_3 були зумовлені вказаними обставинами, а саме тяжким матеріальним положенням, відсутності можливості працевлаштування, необхідністю утримання своєї родини, та не носили систематичний характер, суд вважає що виправлення та перевиховання підсудної ОСОБА_3 можливо без ізоляції її від суспільства, з застосування до неї положень ст. 75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням та покладанням відповідних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
		При призначенніпокарання, у відповідності до санкції ч. 4 ст. 190 КК України, передбачено застосування обов`язкового додаткового покарання у вигляді конфіскації майна засудженого. 
		Суд вважає, що додаткове покарання підсудної ОСОБА_3 у вигляді конфіскації майна, яке є її власністю, не підлягає застосуванню, так як відповідно до ст. 77 КК України та п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.2003 « Про практику призначення судами кримінального покарання », в разі прийняття рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, передбачене санкцією статті ( санкцією частини статті ) як обов`язкове, додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, не застосовується, оскільки ст. 77 КК України передбачено вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у такому випадку, серед яких конфіскація майна відсутня.
		Суд вважає, що таке покарання відповідатиме гуманності й справедливості, та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
		   Ухвалою слідчого судді Жовтневого райсуду м. Харкова від 04.02.2022 у відношенні підсудної ОСОБА_3 на час досудового розслідування був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», з обчислюванням тримання під вартою з 02 лютого 2022, який неодноразово продовжувався відповідними ухвалами слідчого судді, останній раз ухвалою слідчого судді Жовтневого райсуду м. Харкова від 29.06.2022 на строк до 03 серпня 2022 року.
		   Під час судового провадження, стороною обвинувачення відповідних клопотань щодо обрання у відношенні підсудної ОСОБА_3 запобіжного заходу на час судового провадження не заявлялось, а тому 03 серпня 2022 року підсудну ОСОБА_3 було звільнено з ДУ «Харківський слідчий ізолятор» у зв`язку з закінчення строку тримання під вартою визначеного ухвалою слідчого судді Жовтневого райсуду м. Харкова від 29.06.2022. 
		Таким чином, підсудна ОСОБА_3 в межах зазначеного кримінального провадження перебувала під вартою з 02.02.2022 по 03.08.2022 та утримувалася в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», у зв`язку з чим, відповідно до ч. 5ст. 72 КК України, суд вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_3 у строк відбуття покарання її попереднє ув`язнення з 02.02.2022 по 03.08.2022 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Запобіжний захід у відношенні підсудної ОСОБА_3 на час судового провадження не обирався.
		Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено. 
		При проведенні судово - оціночно - будівельної експертизи державною спеціалізованою установою  ННЦ «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса» були витрачені кошти в сумі 22652 гривни 40 копійки, які цільовим призначенням були виділені цієї установі з Державного бюджету України, які судом відносяться, у відповідності зі ст. 122 КПК України, до процесуальних витрат. 
		Суд вважає, що дані документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта, відповідно до вимог ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з підсудної ОСОБА_3 на користь держави.
		   Ухвалою слідчого судді Жовтневого райсуду м. Харкова від 04.02.2022 було накладено арешт на належну потерпілій ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_2 .
		   Приймаючи до уваги, що вказане майно не відповідає ознакам майна, визначеним в ч. 1 ст. 96-2 КК України, як таке, що підлягає спеціальної конфіскації, так як належить на праві приватної власності потерпілої ОСОБА_6 та було об`єктом злочинного посягання, суд вважає за необхідне, відповідно до приписів ч. 4 ст. 174 КПК України, скасувати арешт щодо зазначеного майна. 
		   Речові докази, які перелічені та зазначені в постановах про визнання та долучення до кримінального провадження речових доказів від 03.02.2022, та які зберігаються в камері речових доказів ВП № 1 ХРУП № 3 ГУНП в Харківської області, - підлягають подальшому зберіганню у визначеному місці зберігання, так як вказані речові докази мають доказове значення по виділеному в окреме провадження № 12022221210000542 від 26.07.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 15 ч. 3 - 190 ч. 4, 146 ч. 2 КК України. 
		   На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України суд, - 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		    ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 15 ч. 3 - 190 ч. 4, 146 ч. 2 КК України та призначити її покарання на підставі цього закону :
		- за ст. 190 ч. 4 КК України у виді 5 років позбавлення волі, без конфіскації майна ; 
		- за ст. 146 ч. 2 КК України у виді 3 років позбавлення волі. 
		   У відповідності до ст. 70 КК України, за сукупністю скоєних злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_3 визначити до відбуття покарання у виді 5 років позбавлення волі, без конфіскації майна.
		   На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати засудженої ОСОБА_3 її попереднє ув`язнення в період з 02 лютого 2022 року по 03 серпня 2022 року з розрахункуодин деньпопереднього ув`язненняза одиндень позбавленняволі.
		На підставі ст. 75 КК України засуджену ОСОБА_3 звільнити від відбування вказаного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю в 3 роки, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки. 
		   На підставі ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_3 наступні обов`язки : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
		   Запобіжний захід у відношенні засудженої ОСОБА_3 , на час судового розгляду, не обирався.
		   Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 22652 гривни 40 копійки.
		   Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого райсуду м. Харкова від 04.02.2022 на належну потерпілій ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_2 .
		    Речові докази, які перелічені та зазначені в постановах про визнання та долучення до кримінального провадження речових доказів від 03.02.2022, та які зберігаються в камері речових доказів ВП № 1 ХРУП № 3 ГУНП в Харківської області, - підлягають подальшому зберіганню у визначеному місці зберігання.
		   Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		   Вирок відповідно до ст.ст. 393, 395 КПК України може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду, через Дзержинський районний суд м. Харкова, протягом 30 діб з моменту проголошення.
		Згідно зі ст. 376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в Дзержинському райсуді м. Харкова копію цього вироку, подавши відповідну заяву.
		 
		Вирок постановлено в нарадчої кімнаті в одному примірнику.
		 
		 
		 
		Суддя                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...