Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/114/22 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 01.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 03.10.2022.
Дата набрання законної сили: 18.10.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		           КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		                                    
		Апеляційне провадження                                              
		№22-вк/824/123/2022 
		 
		         У Х В А Л А
		 
		             30 вересня 2022 року                                                                     місто Київ
		                                                                                                             справа № 824/114/22                               
		 
		Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В., вивчивши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОФТ 2020» про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражу створеного для вирішення конкретного спору від 29 липня 2022 року, ухваленого у складі арбітра Венської О.О. у справі №ВОО/А5/1-22 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЛОФТ 2020» до Партнерства «TRENDCORPORATION SCOTTISHLIMITEDPARTNERSHIP» (резидент Сполученого королівства Великої Британії та Північної Ірландії) про стягнення заборгованості, -
		                                                                                                          
		                                                 В С Т А Н О В И В:
		 
		23 вересня 2022 року заявник ТОВ «ЛОФТ 2020» звернувся до Київського апеляційного суду з заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражу створеного для вирішення конкретного спору від 29 липня 2022 року у справі №ВОО/А5/1-22 за позовом ТОВ «ЛОФТ 2020» до Партнерства «TREND CORPORATION SCOTTISH LIMITED PARTNERSHIP» про стягнення заборгованості.
		Заява обґрунтована тим, що рішенням Міжнародного комерційного арбітражу створеного для вирішення конкретного спору від 29 липня 2022 року стягнуто з Партнерства «TREND CORPORATION SCOTTISH LIMITED PARTNERSHIP» на користь ТОВ «ЛОФТ 2020» заборгованість у розмірі 888750 доларів США, однак Партнерство «TRENDCORPORATION SCOTTISH LIMITED PARTNERSHIP» відмовляється від добровільного виконання вказаного рішення суду.
		Дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що заява підлягає поверненню ТОВ «ЛОФТ 2020», виходячи з наступного.
		Статтею 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» визначено, що арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36.
		Процесуальні аспекти розгляду справ про визнання та надання дозволу на виконання арбітражних рішень в Україні, у тому числі питання визначення міжнародної підсудності українським судам заяв про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо його місце знаходиться за межами України, регулюється Главою 3 Розділу IX ЦПК України.
		Частиною першою статті 475 ЦПК України визначено, що питання визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом за заявою стягувача відповідно до цієї глави, якщо боржник має місце проживання (перебування) або місцезнаходження на території України.
		Відповідно до частини другої статті 475 ЦПК України якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України, або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме, то питання про надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом, якщо на території України знаходиться майно боржника.
		Таким чином, при визначенні міжнародної підсудності судам України справ про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу стаття 475 ЦПК України керується такими прив`язками: місце проживання (перебування), місцезнаходження боржника на території України і знаходження на території України майна божника.
		При цьому останній критерій визначення підсудності - знаходження на території України майна божника, застосовується, якщо боржник не має на території України місця проживання (перебування) або місцезнаходження.
		Визначені статтею 475 ЦПК України правила підсудності українському суду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу є втіленням принципу «достатнього зв`язку» держави, суд якої видає дозвіл на визнання і примусове виконання арбітражного рішення, із особою боржника.
		Крім того, правила статті 475 ЦПК України узгоджується із положеннями Закону України «Про виконавче провадження», що стосуються місця виконання рішення.
		За загальним правилом, визначеним частиною першою статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.
		Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
		Як вбачається, з заяви та доданих до неї матеріалів, адресу реєстрації боржника Партнерства «TRENDCORPORATIONSCOTTISHLIMITEDPARTNERSHIP» зазначено як: 101 RoseStreet SouthLane, Edinburg, Scotland, UnitedKingdomEN2 3JG.
		Заявник до заяви не надав доказів того, що боржник має місцезнаходження на території України.
		У заяві ТОВ «ЛОФТ 2020» вказував на те, що відповідно до інформації, яка розміщена в мережі Інтернет, боржник проводив добровільний продаж з аукціону свого нерухомого майна, розташованого за адресами:
		Закарпатська область, м.Мукачеве, вул.Валенберга буд.3а ;
		Закарпатська область, м.Мукачеве, вул.Маргітича Івана, буд.25 ;
		Закарпатська область, м.Мукачеве, вул.Івана Франка, буд.31.1 . За відомостями з сайту https://sale.dtrade.biz.ua аукціон був скасований.
		Заявник вважає, що боржник має на території України майно, а тому звернення до суду України з даною заявою ґрунтується на законі.
		На підтвердження факту належності вказаного нерухомого майна боржнику, заявником до заяви було долучено роздруківки сторінок в мережі Інтернет.
		Разом з тим, роздруківки сторінок в мережі Інтернет не є належними доказами того, що зазначене майно належить на праві власності боржнику.
		Інших належних доказів (витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) на підтвердження наявності у Партнерства «TRENDCORPORATION SCOTTISHLIMITEDPARTNERSHIP» на території України будь-якого майна, заявником до заяви надано не було.
		Таким чином, враховуючи, що боржник Партнерство «TRENDCORPORATION SCOTTISHLIMITEDPARTNERSHIP» не має місцезнаходження на території України та приймаючи до уваги, що заявник не надав належних та допустимих доказів знаходження на території України майна належного на праві власності боржнику, яке у розумінні ч.2 ст.475 ЦПК України може бути підставою для віднесення даного спору під юрисдикцію судів України, тому апеляційний суд вважає, що заява ТОВ «ЛОФТ 2020» про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, підлягає поверненню особі, яка її подала.
		В своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
		Керуючись ст.475 ЦПК України, -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОФТ 2020» про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражу створеного для вирішення конкретного спору від 29 липня 2022 року, ухваленого у складі арбітра Венської О.О. у справі №ВОО/А5/1-22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОФТ 2020» до Партнерства «TRENDCORPORATIONSCOTTISHLIMITEDPARTNERSHIP» (резидент Сполученого королівства Великої Британії та Північної Ірландії) про стягнення заборгованості повернути заявнику.
		 
		Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів.
		 
		Суддя:                                                                                                Борисова О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...