Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/8495/22 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування.
Надіслано для оприлюднення: 04.10.2022. Зареєстровано: 04.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 05.10.2022.
Дата набрання законної сили: 03.10.2022
Номер судового провадження: 33/802/536/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 161/8495/22  Провадження №33/802/536/22 Головуючий у 1 інстанції:Гринь О. М. Категорія: ч.1 ст.173-2 КпАП УкраїниДоповідач: Гапончук  В. В.
		 
		ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		03 жовтня 2022 року                                 місто Луцьк
		 
		Волинський апеляційний суд в складі:
		судді - Гапончука В.В.,
		потерпілого  ОСОБА_1 , 
		представника потерпілого  Можайка І.О.,
		особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності -  ОСОБА_2 ,
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні вприміщенні судуапеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1  на постанову судді Луцького міськрайонногосуду Волинської області від 12 вересня 2022 року, якою провадження у справі щодо ОСОБА_2 закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України у зв`язку з відсутністю у його діях складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України,
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Вказаною постановою суду провадження у справі щодо ОСОБА_2 закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України у зв`язку з відсутністю у його діях складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України.
		Протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 737486 від 24.06.2022 року фіксується, що з початку поточного місяця 2022 року ОСОБА_2 вчиняє відносно свекра ОСОБА_1 домашнє насильство психологічного характеру, а саме: на постійній основі погрожує фізичною розправою, залякує та принижує його честь та гідність.
		Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 737485 від 24.06.2022 року ОСОБА_2 з початку червня 2022 року вчиняє відносно швагра ОСОБА_3 домашнє насильство психологічного характеру, а саме: погрожує фізичною розправою йому та його сім`ї, постійно залякує та пише провокаційні смс-повідомлення.
		Зі зміступротоколу проадміністративне правопорушеннясерії ВАБ№ 737483від 24.06.2022року ОСОБА_2  з початку червня систематично погрожує фізичною розправою, принижує, залякує, пише провокаційні смс-повідомлення громадянці ОСОБА_4 , чим вчиняє домашнє насильство психологічного характеру відносно останньої.
		Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення ВАБ № 737484 від 24.06.2022 року вбачається, що ОСОБА_2 з початку червня 2022 року систематично вчиняє відносно племінника ОСОБА_5 домашнє насильство психологічного характеру, а саме: погрожує фізичною розправою, ображає нецензурною лайкою, залякує та принижує.
		Такі дії ОСОБА_2 працівниками поліції кваліфіковано за ч.1 ст.173-2 КпАП України.
		Не погоджуючись з оскаржуваною постановою ОСОБА_1 вважає постанову необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Просить постанову скасувати та постановити нову, якою ОСОБА_2 визнати винним за ч.1 ст.173-2 КпАП України та застосувати щодо нього адміністративне стягнення, відповідно до санкції ч.1 ст.173-2 КпАП України.
		Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши думку ОСОБА_1 та його представника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, ОСОБА_2 , який проти задоволення апеляційної скарги заперечив, суддя приходить до наступного висновку.
		Згідно з ст. 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
		Доказами у справах про адміністративні правопорушення, згідно з приписами ст.251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		При цьому, орган (посадова особа), відповідно до ст.252 КпАП України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у відповідності з вимогами ст.280 КпАП України, орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Суддею першої інстанції цих вимог закону в повній мірі було дотримано, а тому суддя дійшов правильного висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України.
		Диспозицією ч.1 ст.173-2 КпАП України передбачено, що вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, є умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення тягне за собою юридичну відповідальність.
		Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
		Нормами наведеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
		Таким чином, самі по собі, зокрема, погрози чи словесні образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі дії спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у потерпілої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
		Згідно з протоколів про адміністративні правопорушення ОСОБА_2 вчиняє відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 домашнє насильство психологічного характеру, а саме: на постійній основі погрожує фізичною розправою, залякує, принижує, а також пише провокаційні смс-повідомлення.
		Разом з тим місцевий суд дослідивши матеріали справи, дійшов вірного висновку, що об`єктивних доказів вчинення ОСОБА_2 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КпАП України, окрім заяви ОСОБА_1 та письмових пояснень ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , матеріали справи не містять.
		Крім того ОСОБА_2 пояснив, з особами, які зазначені потерпілими в протоколах про адміністративне правопорушення не спілкується близько двох років. Зазначив, що вказані особи є родичами його дружини, однак він давно не підтримує з ними жодних контактів та не цікавиться їхнім життям. Також вказав, що ОСОБА_1 навмисно та на ґрунті особистої неприязні звертається в поліцію з надуманими заявами про вчинення ним певних дій, що може стати підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності. Також відомостями з системи «АРМОР» підтверджується, що ОСОБА_1 вже був суб`єктом завідомо неправдивих звернень щодо ОСОБА_2 , за що притягувався до адміністративної відповідальності.
		Що стосується інших наявних в матеріалах справи документів, то вони жодним чином не доводять вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України. 
		Відтак, у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України, а тому постанова судді про закриття провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КпАП України є обґрунтованою та відповідає фактичним обставинам справи.
		Суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про незаконність постанови судді, оскільки висновок судді підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів.
		Порушень норм матеріального чи процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції допущено не було. Відповідно до ст.ст.245, 280 КпАП України суддя повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
		З огляду на викладене апеляційний суд дійшов до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування чи зміни постанови судді немає.
		На підставі викладеного, керуючись ст.294 КпАП України апеляційний суд, 
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційну скаргупотерпілого ОСОБА_1 залишити беззадоволення,а постановуЛуцького міськрайонногосуду Волинської області від 12 вересня 2022 року, якою провадження у справі щодо ОСОБА_2 закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України у зв`язку з відсутністю у його діях складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України, залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя В.В. Гапончук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...