Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 490/3578/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 04.10.2022. Зареєстровано: 05.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 17.01.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/490/488/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022150000000056

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Центральний районний суд м. Миколаєва
		_____________________________________________________________________________________
		Справа № 490/3578/22 
		Провадження № 1-кп/490/488/2022 
		У Х В А Л А
		 
		19 вересня 2022 року
		 
		Центральний районний суд міста Миколаєва
		 
		У складі : головуючого        - судді? ? Алєйнікова В.О.
		       ? ? ? ? ? суддів            -     Черенкової Н.П.
		                       -    ? ?Шолох Л.М.
		       ? ? ? ? ?        
		при секретарі? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?-? ?     ОСОБА_1 
		 
		за участі прокурора        ? ? ? ? ? ? ? -     ОСОБА_2 
		   ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? обвинуваченого    ? ? ? ? ? ? ? -     ОСОБА_3 .? /онлайн/
		   ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? його захисника        -     Калажнова В.І. /онлайн/
		? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження №? ? 22022150000000056 про обвинувачення 
		ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Добренька Красногорівського району Харківської області, є громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 
		у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 111? Кримінального Кодексу України, -
		 
		 
		 
		В? ? С? ? Т? ? А? ? Н? ? О В? ? И? ? В? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? :
		 
		 
		 
		Судом призначено та проведено підготовче судове засідання у справі про обвинувачення  ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 111 Кримінального Кодексу України.
		Після вислуховування сторін та дослідження наданих суду матеріалів суд дійшов такого.
		 
		 
		 
		А. Стосовно предмету кримінального провадження.
		 
		На розгляд суду надійшов складений 07 вересня 2022 року? ?начальником слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Миколаївській області Щербаком А.О. та у той же день затверджений начальником відділу процесуального керівництва у кримінальних провадження Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону Мілевським А.М. обвинувальний акт, у якому викладена версія обвинувачення щодо вчинення злочину ОСОБА_3 .
		Зміст цього обвинувального акту може бути усвідомленим таким чином.
		 
		1.Як зазначив автор обвинувального акту:
		ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 … у 2014 році, виїхала на територію РФ, та, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, не погоджуючись з політикою представників державної влади України, активно співпрацює та здійснює обмін інформацією з представниками військових формувань та спецслужб РФ, з громадянином РФ ОСОБОЮ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 ,який,в своючергу,координує таспрямовує діяльність ОСОБИ_1 (матеріали щодо вказаних осіб виділені в окреме провадження).
		1.1. Так, з 2014 року, більш точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 почав здійснювати публічну інформаційну діяльність для необмеженого кола осіб в глобальній мережі Інтернет, створюючи та поширюючи на відео платформі «YouTube», в соціальній мережі «Facebook», програмі для обміну миттєвими повідомленнями через мережу Інтернет «Telegram» відео- та фотоматеріали, спрямовані на підтримку дій та рішень держави-агресора, а також висвітлюючи антиукраїнську пропаганду у засобах масової інформації РФ. 
		 
		1.2. З початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України, ОСОБА_1, точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 13.03.2022, на виконання отриманого від громадянина РФ ОСОБА_2 завдання, використовуючи наявні в його розпорядження загально доступні засоби дистанційної комунікації, здійснював активний пошук, підбір та підготовку агентурної мережі з числа читачів на йогоканалах тамедіа платформах  громадян України, військовослужбовців ЗС України, представників органів державної влади та правоохоронних органів, які б мали аналогічні з ним проросійсько налаштовані погляди та погодилися б виконувати поставлені ним та його кураторами (керівниками) завдання на шкоду основам національної безпеки України та допомоги РФ у веденні агресивної війни проти України..
		 
		 
		 
		2. Далі автор обвинувального акту зазначив, що:
		На початку березня 2022 року, але не пізніше 15.03.2022, більш точну дату та час встановити не виявилось за можливе, громадянин України  ОСОБА_5 , перебуваючи в м. Миколаєві, обіймаючи посадукерівника Миколаївськоїокружної прокуратури, не погоджуючись з інформаційною політикою органів державної влади України щодо висвітлення причин і наслідків ведення РФ військової агресії проти України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканості, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України, зміни меж території України, та бажаючи їх настання, а також з метою подальшого призначення на керівні посади в правоохоронних органах у разі захоплення ЗС РФ м. Миколаєва, з власної ініціативи вирішив сприяти іноземній державі  РФ у веденні агресивної війни проти України шляхом надання представникам цієї держави наявної в його розпорядженні інформації.
		Зокрема, на початку березня 2022 року, але не пізніше 15.03.2022, більш точну дату та час встановити не виявилось за можливе, перебуваючи за місцем свого тимчасового проживання, за адресою:  АДРЕСА_2 ,  будучи читачем та глядачем каналів та медіа платформ ОСОБИ_1, а також прихильником розповсюджуваних останнім в мережі Інтернет на вказаних вище порталах та засобах масової інформації ідей та поглядів антиукраїнського змісту з виправдуванням агресивної війни РФ проти України, будучи обізнаним з вказаних відео про зв`язок ОСОБИ_1 зі спецслужбамиРФ тавиконання останнімїх доручень, діючи умисно, використовуючи власний мобільний телефон марки «Iphone XR», моделі «МRY92RM/A», з IMEI НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , із серійним номером НОМЕР_3 , сім карткою з номером НОМЕР_4 , та програму дляобміну миттєвимиповідомленнями черезмережу Інтернет«Telegram», з власної ініціативи знайшов Telegram-канал « ІНФОРМАЦІЯ_4 », перейшовши та підписавшись на вказаний канал, звернувся до адміністратора каналу в текстовому повідомленні, в якому просив надати йому особисті контактні дані ОСОБИ_1. Отримавши від адміністратора зазначеного Telegram-каналу контактні дані ОСОБИ_1 обліковий запис (нікнейм) « ІНФОРМАЦІЯ_5 », знайшовши в пошуковій строці вказаний обліковий запис та перейшовши за ним звернувся до останнього з особистим повідомленням, в якому заявив про себе та про свої наміри співпрацювати з ним на шкоду основам національної безпеки України, на що отримав згоду, а також завдання від ОСОБИ_1 передавати йому всю наявну в його розпорядженні, як у керівника Миколаївської окружної прокуратури, інформацію військового та оперативно-службового характеру щодо обстановки в м. Миколаєві та Миколаївській області.
		 
		 
		 
		3. Автор обвинувального акту вказав про такі дії, вчинені обвинуваченим на виконання згаданого завдання.
		 
		3.1. Так:
		15.03.2022,у невстановленийдосудовим розслідуваннямчас,але непізніше 12год.51хв., ОСОБА_3 ,перебуваючи ум.Миколаєві, більшточне місцевстановити невиявилось заможливе, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на надання допомоги іноземній державі  РФ в проведенні підривної діяльності проти України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканості, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України, зміни меж території України, та бажаючи настання таких наслідків, на виконання наданого йому ОСОБОЮ_1 завдання,використовуючи вказаний вище власний мобільний телефон, в аналогічний спосіб через програму для обміну миттєвими повідомленнями через мережу Інтернет «Telegram», надіслав останньому відомості про російських військовослужбовців, учасників незаконних збройних формувань (далі за текстом  НЗФ) та диверсійно-розвідувальних груп (далі за текстом  ДРГ), що брали участь з 24.02.2022 та в подальшому у збройній агресії проти України та потрапили в полон, у вигляді документу формату «.doc», з назвою: «Список плен»,  з зазначенням їх персональних даних (ПІБ, дата народження, місце проживання, звання, приналежність до військової частини, місце потрапляння у полон, тощо).
		В цей же день, у невстановленийдосудовим розслідуваннямчас,але непізніше 13год.44хв., ОСОБА_3 ,перебуваючи ум.Миколаєві, більшточне місцевстановити невиявилось заможливе, продовжуючи злочинну діяльність, використовуючи той же мобільний телефон, в аналогічний спосіб, надіслав ОСОБІ_1 відомості щодо кількості загиблих військовослужбовців, поліцейських та цивільних осіб, станом на 15.03.2022, а також свої особисті спостереження за соціально-побутовою та оперативною обстановкою в м.Миколаєві (стан мостів, завантаженість основних доріг, настрої діючих та колишніх співробітників правоохоронних органів, тощо), у вигляді документу формату «.docx», з назвою: «Ситуация Николаев».
		 
		3.2. Крім цього:
		16.03.2022, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 15 год. 27 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи у м. Миколаєві, більш точнемісце встановитине виявилосьза можливе, продовжуючизлочинну діяльність,використовуючи тойже мобільнийтелефон,в аналогічнийспосіб, надіслав ОСОБІ_1 в текстовому повідомленні відомості щодо кількості загиблих військовослужбовців, поліцейських та цивільних осіб, станом на 16.03.2022, а також свої особисті спостереження щодо особливостей роботи правоохоронних органів в регіоні.
		В цей же день, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 18 год. 59 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи у м. Миколаєві, більш точнемісце встановитине виявилосьза можливе, продовжуючи злочинну діяльність, використовуючи той же мобільний телефон, в аналогічний спосіб, надіслав ОСОБІ_1 відомості щодо російських військовослужбовців, учасників НЗФ та ДРГ, що брали участь з 24.02.2022 та в подальшому у збройній агресії проти України та потрапили в полон, станом на 16.03.2022, у вигляді документу формату «.rtf», з назвою: «Список»,  з зазначенням їх персональних даних (ПІБ, дата народження, місце проживання, звання, приналежність до військової частини, місце потрапляння у полон, тощо).
		 
		3.3. Крім цього:
		17.03.2022 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 17 год. 36 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи у м. Миколаєві, більш точнемісце встановитине виявилосьза можливе, продовжуючи злочинну діяльність, використовуючи той же мобільний телефон, в аналогічний спосіб, надіслав ОСОБІ_1 відомості щодо кількості загиблих військовослужбовців, поліцейських та цивільних осіб, станом на 17.03.2022, інформацію щодо особливостей процесуального оформлення військовополонених, а також дані щодо утворених для останніх дільниць в установах виконання покарань,у виглядідокументу формату«.xlsx»,з назвою:«Дільниці_для_військовополонених»,  з зазначенням назви установи, адреси її розташування, наповненості, ПІБ керівників таких установ та їх номерів мобільного телефону. 
		 
		3.4. Крім цього:
		23.03.2022 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20 год. 06 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи у м. Миколаєві, більш точнемісце встановитине виявилосьза можливе, продовжуючи злочинну діяльність, використовуючи той же мобільний телефон, в аналогічний спосіб, надіслав ОСОБІ_1 відомості щодо загиблих військовослужбовців ЗС України внаслідок бойових дій, у вигляді документу формату «.doc», з назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_6 », - в якому зазначено ПІБ військовослужбовця, його дата народження, приналежність до конкретної військової частини, ймовірної території загибелі, та причин смерті. 
		 
		3.5. Крім цього:
		30.03.2022 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 12 год. 22 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи у м. Миколаєві, більш точнемісце встановитине виявилосьза можливе, продовжуючи злочинну діяльність, використовуючи той же мобільний телефон, в аналогічний спосіб, надіслав ОСОБІ_1 зображення оперативного зведення ВП № 1 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області щодо наслідків ракетного обстрілу приміщення Миколаївської обласної військової адміністрації, з зазначенням дати та часу такого обстрілу, кількості загиблих та постраждалих осіб, в т.ч. з конкретизацією щодо приналежності загиблих до конкретного військового формування чи правоохоронного органу. 
		В цей же день, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 16 год. 49 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи у м. Миколаєві, більш точнемісце встановитине виявилосьза можливе, продовжуючи злочинну діяльність, використовуючи той же мобільний телефон, в аналогічний спосіб, надіслав ОСОБІ_1 відомості щодо загиблих військовослужбовців ЗС України внаслідок бойових дій, у вигляді документу формату «.doc», з назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_6 »,  в якому зазначено ПІБ військовослужбовця, його дата народження, приналежність до конкретної військової частини, ймовірної території загибелі, та причин смерті, а також дані щодо загиблих цивільних осіб внаслідок бойових дій, у вигляді документу формату «.doc», з назвою: «Цивільні загиблі», в якому зазначено ПІБ особи, його дата народження, ймовірної території загибелі та причин смерті.
		 
		3.6. Крім цього:
		01.04.2022, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 19 год. 57 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи у м. Миколаєві, більш точнемісце встановитине виявилосьза можливе, продовжуючи злочинну діяльність, використовуючи той же мобільний телефон, в аналогічний спосіб, надіслав ОСОБІ_1 відомості щодо загиблих військовослужбовців ЗС України внаслідок бойових дій, у вигляді документу формату «.doc», з назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_6 »,  в якому зазначено ПІБ військовослужбовця, його дата народження, приналежність до конкретної військової частини, ймовірної території загибелі, та причин смерті, а також дані щодо загиблих цивільних осіб внаслідок бойових дій, у вигляді документу формату «.doc», з назвою: «Цивільні загиблі (2)»,  в якому зазначено ПІБ особи, його дата народження, ймовірної території загибелі та причин смерті.
		 
		3.7. Крім цього:
		02.04.2022 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше не пізніше 17 год. 07 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи у м.Миколаєві, більш точнемісце встановитине виявилосьза можливе, продовжуючи злочинну діяльність, використовуючи той же мобільний телефон, в аналогічний спосіб, надіслав ОСОБІ_1 відомості щодо загиблих військовослужбовців ЗС України внаслідок бойових дій, у вигляді документу формату «.doc», з назвою: «Військові загиблі 2.04», - в якому зазначено ПІБ військовослужбовця, його дата народження, приналежність до конкретної військової частини, ймовірної території загибелі, та причин смерті, а також дані щодо загиблих цивільних осіб внаслідок бойових дій, у вигляді документу формату «.doc», з назвою: «Цивільні загиблі 2.04»,  в якому зазначено ПІБ особи, його дата народження, ймовірної території загибелі та причин смерті.
		Цього ж дня, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20 год. 16 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи у м. Миколаєві, більш точнемісце встановитине виявилосьза можливе, продовжуючи злочинну діяльність, використовуючи той же мобільний телефон, в аналогічний спосіб, надіслав ОСОБІ_1 відомості про паролі для проходження блок постів по м.Миколаєву та області у період з 02.04.2022 по 03.04.2022,а також,в цейже день(02.04.2022),у невстановленийдосудовим розслідуваннямчас,але непізніше 23год.07хв., використовуючи той же мобільний телефон, в аналогічний спосіб, надіслав ОСОБІ_1 відомості про змінені паролі.
		 
		3.8. До того ж:
		04.04.2022 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 03 год. 25 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи у м. Миколаєві, більш точнемісце встановитине виявилосьза можливе, продовжуючи злочинну діяльність, використовуючи той же мобільний телефон, в аналогічний спосіб, надіслав ОСОБІ_1 відомості про результати роботи ДСНС в Миколаївській області з ліквідації наслідків збройної агресії РФ станом на 15 год. 30 хв. 03.04.2022, у вигляді документу формату «.docx», з назвою: «ОДА 03.04.22_15 30», в якому є інформація щодо кількості випадків залучення ДСНС з конкретним районом і вулицею відповідного населеного пункту, кількості пошкоджених об`єктів, кількості постраждалих та загиблих осіб, з виокремленням серед них військовослужбовців, кількості знешкодження вибухонебезпечних пристроїв та відпрацьованих заяв громадян щодо таких випадків, станом на конкретний день, та загалом з 24.02.2022, кількості населених пунктів відключених від електро- та газопостачання.
		 
		3.9.Вказані дії ОСОБА_3  органами досудового розслідування та публічним обвинуваченням кваліфіковані за частиною 2 статті 111 Кримінального Кодексу України  як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом надання іноземній державі, іноземній організації та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинена в умовах воєнного стану.
		 
		 
		 
		Б. Щодо подальшого руху кримінального провадження.
		 
		Позиції сторін
		 
		1. Прокурор подав клопотання про направлення цього кримінального провадження до Миколаївського апеляційного суду для звернення з поданням до Касаційного Кримінального Суду у складі Верховного Суду для вирішення питання про його передачу на розгляд до Приморського районного суду міста Одеси.
		Під час підготовчого судового засідання в обґрунтування цього клопотання прокурор послався загалом про те, що обвинувачений у цьому кримінальному провадженні обіймав посаду керівника Миколаївської окружної прокуратури, в зв`язку із чим, забезпечуючи реалізацію функцій прокуратури, взаємодіяв з іншими правоохоронними органами та судами.
		Таке, на думку сторони обвинувачення, створює об`єктивні підстави для сумнівів у безсторонності та неупередженості суддів Миколаївської області під час вирішення справи відносно нього.
		 
		 
		 
		2. Захисник під час судового розгляду кримінального провадження клопотання прокурора підтримав та повідомив суд, що захист зі свого боку звернувся із аналогічним клопотанням безпосередньо до Касаційного Кримінального Суду у складі Верховного Суду.
		Підтримуючи клопотання прокурора, захисник доповнив викладені у ньому міркування таким.
		 
		2.1. Наразі місто Миколаїв перебуває у зоні проведення бойових дій, з огляду на що об`єктивний розгляд справи на території цього міста відносно особи, яка обвинувачується у тому, що у той чи інший спосіб є винною у ситуації, що склалась у місті, навряд чи є можливим.
		 
		2.2. До того ж, з огляду на обстріли на території міста Миколаєва Центральний районний суд міста Миколаєва неодноразово припиняв свою роботу та наразі працює із певними особливостями та обмеженнями, які створюють додаткові складнощі в організації ефективного розгляду цього кримінального провадження.
		Та ситуація ускладнюється ще й тим, що як прокурор, так й захисники постійно здійснюють свою діяльність у місті Одеса, в зв`язку із чим відчувають складнощі у прибутті до приміщення Центрального районного суду міста Миколаєва для участі у судовому засіданні.
		 
		 
		 
		3. Обвинувачений у суді вважав клопотання прокурора таким, що підлягає задоволенню та підтримав доводи як прокурора, так й його захисника.
		 
		 
		 
		Встановлені судом обставин із посиланням на докази
		 
		І......Згідно обвинувального акту, місцем вчинення злочину є місто Миколаїв /більш точного місця в ході досудового розслідування не встановлено.
		В обвинувальному акті також зазначається, що готування обвинуваченого до вчинення злочину здійснювалось за адресою:   АДРЕСА_2 , що відноситься до юрисдикції Заводського районного суду міста Миколаєва.
		 
		ІІ......Досудове розслідування цього кримінального провадження здійснював слідчий відділ Управління Служби Безпеки України в Миколаївській області.
		Цей орган досудового розслідування розташований за адресою: АДРЕСА_3 , що відноситься до юрисдикції Центрального районного суду міста Миколаєва.
		 
		ІІІ......Обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні був затверджений прокурором Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону.
		Цей прокурор здійснює свої повноваження за адресою: місто Миколаїв, вул. Пироговська, 11, що відноситься до юрисдикції Приморського районного суду міста Одеса.
		 
		 
		 
		IV…...Матеріали справи доводять, що на теперішній час як сторона обвинувачення, так й сторона захисту мають сумніви у безсторонності судів на території Миколаївської області, посилаючись при цьому на обставини, що існують в дійсності.
		 
		1. Так, сторона обвинувачення посилається про те, що ОСОБА_3 обіймав посаду керівника Миколаївської окружної прокуратури, з огляду на що має зв`язки у правоохоронних органах, які можуть завадити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
		Та матеріали кримінального провадження доводять, що той факт, що ОСОБА_3 обіймав вказану прокурором посаду, відповідає дійсності.
		 
		 
		 
		2. Сторона захисту посилається, окрім іншого, про те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні дій, що можуть бути розціненими, як такі, що потягли за собою погіршення оперативної обстановки у місті Миколаєві, зокрема  створення небезпеки для мешканців міста, зокрема  учасників судового розгляду. Таке, на думку захисту, цілком здатне завадити суду ухвалити законне та обгрунтоване рішенні
		 
		2.1. Такі посилання захисту узгоджуються із змістом висунутого ОСОБА_3 обвинувачення, зокрема  із тим, що він обвинувачується у тому, що повідомляв відомості про паролі дляпроходження блокпостів пом.Миколаєву,а також  данні, які можуть бути використаними при оцінці оперативної обстановки у місті Миколаєві, а отже  під час планування подальших заходів щодо впливу на таку обстановку.
		 
		2.2. При цьому загальновідомим є те, що, починаючи з 24 лютого 2022 року, місто Миколаїв потерпає від дій російських окупантів, зокрема  внаслідок того, що постійно піддається обстрілам та іншим ворожим діям.
		Таке зумовило, мовою автора обвинувального акту: "соціально-побутову та оперативну обстановку в м.Миколаєві", яка не може вважатись ані  нормальною, ані  цілком задовільною.
		 
		2.3. До того ж з огляду на регулярні обстріли території міста Миколаєва, існує необхідність вжиття заходів щодо забезпечення життя та здоров`я як відвідувачам суду, так і суддям та працівникам апарату суду та переміщення цих осіб до бомбосховища. Що у свою чергу має наслідком відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні.
		Та ситуація ускладняється ще й тим, що як прокурор, так й захисники постійно здійснюють свою діяльність у місті Одеса, в зв`язку із чим відчувають складнощі у прибутті до приміщення Центрального районного суду міста Миколаєва для участі у судовому засіданні.
		 
		 
		 
		V…...Відповідно до Відповідно до статті 1 Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року (затвердженого Законом України № 2102- ІХ від 24 лютого 2022 року) /із змінами, внесеними Указами: від 14 березня 2022 року № 133/2022 (затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ); від 18 квітня 2022 року № 259/2022 (затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), від 17 травня 2022 року № 341/2022 (затвердженим Законом України від 23 травня 2022 року № 2263-ІХ), від 12 серпня 2022 року № 573/2022 (затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ/ з 24 лютого 2022 року й до теперішнього часу в Україні безперервно діє військовий стан.
		 
		 
		 
		Положення закону та настанови судової практики, якими керувався суд під час постановлення ухвали.
		 
		І......Питання підсудності кримінального провадження на теперішній час є врегульованими таким чином.
		 
		1. Відповідно до частини 1 статті 32 Кримінального Процесуального Кодексу України
		Кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. ... Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. 
		 
		 
		 
		2. Відповідно до частини 9 статті 615 Кримінального Процесуального Кодексу України
		Під час дії воєнного стану обвинувальні акти ... скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об`єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством. 
		 
		 
		3. Віповідно до частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"
		Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. 
		 
		Касаційний Кримінальний Суд у складі Верховного Суду сформулював висновки, відповідно до яких
		При визначенні поняття і форм закінчення досудового розслідування необхідно виходити з положень Глави 24 КПК України, яка регулює відповідні аспекти.
		Зокрема, відповідно до положень ч. 2 ст. 283 КПК України, якими визначаються загальні положення закінчення досудового розслідування, прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
		Таким чином, як вбачається зі змісту наведеної норми, певну форму закінчення досудового розслідування законодавець пов`язує з конкретною дією, яку зобов`язаний вчинити саме прокурор.
		…
		Таким чином, на думку колегії суддів, під час дії воєнного стану при вирішенні питання належного суду, який має розглядати кримінальне провадження, в аспекті суду, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування, потрібно виходити з приписів ч. 9 ст. 615 КПК України у їх взаємозв`язку з положеннями ч. 2 ст. 283 КПК України щодо визначення форм закінчення досудового розслідування.
		/див., окім іншого, ухвалити колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду в ухвалі від 08 липня 2022 року у справі № 490/1755/22 та колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду в ухвалі від 14 липня 2022 року колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 490/1752/22/
		 
		 
		 
		 
		 
		ІІ......Під час вирішення питання про наявність/відсутність перешкод для здійснення Центральним районним судом міста Миколаєва правосуддя у цьому кримінальному провадженні суд враховує такі приписи законодавства.
		 
		1. Відповідно до статті 8 Кримінального Процесуального Кодексу України
		Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		/частина 1/
		Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		/частина 2/
		 
		Відповідно до частини 5 статті 9 Кримінального Процесуального Кодексу України 
		Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. 
		 
		До того ж, відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"
		Суди застосовуютьпри розглядісправ Конвенцію [про захист прав людини та основних свобод] та практику [Європейського] Суду [з прав людини] як джерело права. 
		 
		 
		 
		2. Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод
		Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи ... незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який ... встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. 
		 
		 
		 
		3. Відповідно до сталої практики Європейського Суду з прав людини, безсторонність визначається як відсутність упередженості або наперед складеної думки.
		 
		3.1. Для вирішення питання про те, чи був суд безстороннім, Європейський Суд з прав людини застосовує
		1.суб`єктивний підхід (спробу встановити переконання або особистий інтерес певного судді у відповідній справі); 
		2.об`єктивний підхід (встановлення, чи суддя надав достатні гарантії, які виключають будь-які правомірні сумніви з приводу відсутності в нього певних переконань або особистого інтересу)
		При цьому Європейський Суд з Прав Людини наголошує на тому, що межа між цими двома поняттями не є герметичною, оскільки не лише сама поведінка судді може, з точки зору зовнішнього спостерігача, породити об`єктивно виправдні сумніви у його неупередженості (об`єктивний підхід), але й може свідчити про його особисте переконання (суб`єктивний підхід). Тому застосування одного з цих критеріїв, або ж обох, залежатиме від конкретних обставин, пов`язаних із спірною поведінкою. 
		 
		3.2. Стосовно суб`єктивного підходу Європейський Суд з прав людини вважає, що: "Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного".
		Стосовно виду необхідних доказів Європейський Суд з Прав людини перевіряє обгрунтованість тверджень про те, що суддя виявив виявляв будь-яку ворожість або, керуючись особистими мотивами, добився того, що справа була призначена саме йому.
		 
		3.3. Стосовно об`єктивного підходу Європейський Суд з прав людини наголошує на необхідності поставити питання про те, чи є, незалежно від особистого ставлення судді, певні факти, котрі можна перевірити, що дозволяють піддати сумніву безсторонність складу суду.
		Для того, щоб вирішити, чи у даній справі є правомірні підстави сумніватись в неупередженості судді, слід взяти до уваги думку скаржника, якій, проте, не можна надавати вирішальної ролі. Визначальною є потреба встановити, чи його оцінка /сумніви/ можуть вважатись об`єктивно виправданими. 
		Далі Суд підкреслює, що: "З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" 
		Наголошує суд й на тому, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві"
		 
		/див., окрім іншого, рішення у справах "Білуха проти України" /пункти 49-53/; "Бочан проти України" /пункт 66/; "Мироненко і Мартенко проти України" /пункт 66/, 
		а також рішення у справах "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. 
		Belgium) /пункти 25, 26/; "Кастілло Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain) /пункт 45/, «Fey проти Австрії» /пункти 28 та 30/, "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) /пункти 42/; Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), Kyprianou проти Кіпру /пункт 118, 119, 121/; Micallef проти Мальти /пункти 93, 97/, Piersack проти Бельгії /пункт 30/; Grieves проти Сполученого Королівства /пунтк 69/, Моріс проти Франції /пункт 73/, Hauschildt проти Данії /пункт 47/ , Ferrantelli і Santangelo проти Італії /пункт 58/; Padovani проти Італії /пункт 27/, Pullar проти Сполученого Королівства /пункт 38/ , Castillo Algar проти Іспанії /пункт 45/, Pfeifer і Plankl проти Австрії /пункт 6/; Oberschlick проти Австрії (№ 1) /пункт 50/; Pescador Valero проти Іспанії /пункти 24-29/ та інші/.
		 
		 
		 
		ІІІ......Порядок направленні кримінального провадження з одного суду до іншого є врегульованим таким чином.
		 
		1. Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 314 Кримінального Процесуального Кодексу України під час підготовчого провадження суд може прийняти рішення, зокрема, про направлення обвинувального акту до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
		 
		 
		 
		2. Відповідно до статті 34 Кримінального Процесуального Кодексу України:
		Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого ... , про що постановляється вмотивована ухвала. 
		/частина 2/
		 
		Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів ... вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого ... , про що постановляється вмотивована ухвала. 
		/частина 3/
		 
		 
		 
		Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.
		 
		І......Процитовані вище норми законодавства, що визначають підсудність кримінального провадження, доводять таке.
		 
		1. Норма першого реченнячастини 1статті 32 Кримінального Процесуального Кодексу України є загальною та визначає загальне правило визначення підсудності кримінального провадження.
		 
		2. Норма, зокрема, процитованого вище третього речення частини 1 статті 32 Кримінального Процесуального Кодексу України є спеціальною нормою-доповненням до запровадженої першим реченнямчастини 1статті 32 цього Кодексу загальної норми.
		Ця спеціальна норма встановлює додаткові правила визначення підсудності у разі неможливості застосування загального правила через неможливість визначення запровадженої ним ознаки.
		Правова ситуація, якої стосується ця спеціальна норма, визначається тим, що місце вчинення стверджуваного злочину не може бути встановленим.
		 
		3. Процитована вище норма частини 9 статті 615 Кримінального ПроцесуальногоКодексу України наразі є спеціальною нормою-доповненням до запровадженої першим реченням частини 1 статті 32 цього Кодексу загальної норми.
		Ця спеціальна норма встановлює додаткові правила визначення підсудності у разі неможливості застосування загального правила через неможливість виконання її приписів.
		Правова ситуація, якої стосується ця спеціальна норма, визначається тим, що місце вчинення стверджуваного злочину є встановленим, але суд, під юрисдикцією якого перебуває місце вчинення злочину, є позбавленим можливості здійснювати судочинство.
		 
		4. За загальним правилом вирішення конкуренції загальної та спеціальних норм за таких обставин застосуванню підлягає спеціальна норма, що найбільш відповідає правовій ситуації, що склалась у цьому кримінальному провадженні, а у разі відсутності такої норми  загальна норма.
		 
		 
		 
		ІІ......Таке дозволяє вирішити питання про підсудність цього кримінального провадження таким чином.
		 
		1. Характер висунутого ОСОБА_3 обвинувачення та зміст наданого суду обвинувального акту свідчать про те, що в цьому випадку місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо.
		Так, в цьому випадку характер стверджуваного злочину полягає у направленні повідомлень за допомогою засобів /в тому числі  портативних/ електронної комунікації, які не є пов`язаними з певним місцем. В свою чергу, такий характер стверджуваного злочину та способу його вчинення об`єктивно виключає визначення місця вчинення злочину.
		Суд також відзначає, що ця обставина публічним обвинуваченням не заперечується.
		 
		2. Внаслідок такого виникає правова ситуація, що є врегульованою спеціальною нормою  третім реченням частини 1 статті 32 Кримінального Процесуального Кодексу України.
		 
		3. При цьому спеціальна норма, закріплена у частині 9 статті 615 Кримінального Процесуального Кодексу України в цьому випадку не може бути застосована через відсутність відповідній цій нормі правової ситуації.
		Так, передумовою для виникнення такої правової ситуації та, відповідно, частини 6 статті 615 Кримінального Процесуального Кодексу України  є наявність певного визначеного місця вчинення кримінального правопорушення.
		В цьому ж випадку, як доведено вище, ця обставина є відсутньою.
		 
		Наведене у сукупності доводить, що відповідно до ознак цього кримінального провадження для визначення його підсудності слід керуватись нормою, що міститься у третьому реченні частини 1 статті 32 Кримінального Процесуального Кодексу України.
		Підстави ж для застосування норми частини 9 статті 615 цього Кодексу наразі є відсутніми.
		 
		 
		 
		ІІІ......Отже, це кримінальне провадження має розглядати суд, у межахтериторіальної юрисдикціїякого закінченодосудове розслідування 
		 
		1. При визначенні місця закінчення досудового розслідування цього кримінального провадження суд керується процитованими вище настановами судової практики.
		Й, не зважаючи на те, що процитовані вище висновки про застосування норм права були зробленими під час тлумачення приписів частини 9 статті 615 Кримінального Процесуального Кодексу України в редакції Закону від 14 квітня 2022 року, яка наразі не діє, суд вважає ці висновки релевантними відносно третього речення частини 1 статті 32 цього Кодексу.
		 
		1.1. Так, приписи частини 9 статті 615 Кримінального Процесуального Кодексу України в редакції Закону від 14 квітня 2022 року визначали, що кримінальне провадження розглядаються судами, в межах територіальної юрисдикції яких закінчено досудове розслідування.
		 
		1.2. Приписи третього речення частини 1 статті 32 Кримінального Процесуального Кодексу України також визначають, що кримінальні провадження розглядаються судами, в межах територіальної юрисдикції яких закінчено досудове розслідування.
		 
		1.3. Згадані вище висновки Верховного Суду про застосування норм права стосувались саме та виключно, вирішення питання визначення місця закінчення досудового розслідування.
		 
		1.4. При цьому підстави вважати, що в ідентичні терміни законодавець вкладав різний зміст вочевидь є відсутніми.
		 
		За такого, суд приходить до висновку про те, що в цьому випадку кримінальне провадження має здійснювати суд, в межах територіальної юрисдикції якого прокурор затвердив наданий до суду обвинувальний акт.
		 
		 
		 
		2. Як доведено вище, в цьому випадку обвинувальний акт був затверджений прокурором в місці, яке перебуває в межах територіальної юрисдикції Приморського районного суду міста Одеси.
		 
		Отже, це кримінальне провадження не підсудне Центральному районному суду міста Миколаєва та має здійснюватись Приморським районним судом міста Одеси.
		 
		 
		 
		IV…...До того ж, матеріали справи доводять, що це кримінальне провадження не може здійснюватись Центральним районним судом міста Миколаєва.
		Так, як доведено вище, в цьому випадку обидві сторони кримінального провадження /як обвинувачення, так й захист/ мають сумніви у безсторонності цього суду, що ґрунтуються на об`єктивних обставинах, які /обставини/, як видається, повною мірою виправдовують побоювання сторін.
		За такого, під час розгляду справи Центральним районним судом міста Миколаєва наразі не видається за можливе забезпечити розгляд кримінального провадження судом, який є "безстороннім" в сенсі частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, тобто  судом, який здатен "вселити довіру" в учасників процесу та суспільстві в цілому.
		 
		 
		 
		Відповідно до прямих приписів пункту 4 частини 3 статті 314 Кримінального Процесуального Кодексу України за таких обставин суд зобов`язаний направити це кримінальне провадження до Миколаївського апеляційного суду для вирішення питання про його передачу на розгляд до іншого суду.
		 
		 
		В. Стосовно? застосування запобіжного заходу до обвинуваченого. 
		 
		Позиції сторін.
		 
		І......Прокурор подав клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
		 
		 
		 
		1. Під час підготовчого судового засідання в обгрунтування цього клопотання послався загалом про те, що обвинувачений обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України та існують ризики того, що, перебуваючи на волі, він може продовжити свою злочинну поведінку, чим продовжити вчинення злочину, у вчиненні якого підозрюється, або вчинити новий злочин. При цьому суспільна небезпека таких злочинів на теперішній час є надзвичайною.
		 
		 
		 
		2. Обвинувачений проти задоволення цього клопотання в цілому не заперечував.
		При цьому просив визначити суму застави, за умови внесення якої він підлягав би звільненню з-під варти. При цьому суму застави, яку він ладен внести задля звільнення з-під варти обвинувачений вказати не спромігся.
		 
		3. Захисник під час судового розгляду кримінального провадження позицію свого підзахисного щодо застосування запобіжного заходу підтримав.
		При цьому уточнив, що вважає достатньою для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_3 заставу у сумі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 
		 
		 
		 
		Встановлені судом обставин із посиланням на докази.
		 
		Під час вирішення цього клопотання суд, окрім обставин, встановлених вище, враховує й таке.
		 
		1. Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва Скрипченко С.М. від 06 квітня 2022 року відносно ОСОБА_3 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 04 червня 2022 року. При цьому розмір застави, за умови внесення якої обвинувачений підлягав звільненню з-під варти, не визначався.
		 
		2. Подальшими ухвалами слідчих суддів того ж суду строк тримання ОСОБА_3 під вартою продовжувався неодноразово, востаннє  ухвалою від 27 липня 2022 року  до 24 вересня 2022 року включно.
		При цьому розмір застави, за умови внесення якої обвинувачений підлягав звільненню з-під варти, також не визначався.
		 
		3. Під час обрання цього запобіжного заходу та продовження строку його дії слідчий суддя та суд виходили з наявності ризиків того, що обвинувачений може вдатись до дій щодо переховування від слідства та суду, а також  вчинення ним іншого кримінального правопорушення або продовження раніше розпочатої ним злочинної діяльності.
		 
		 
		 
		Положення закону та настанови судової практики, якими керувався суд під час постановлення ухвали.
		 
		1. Відповідно до частини 3 статті 315 Кримінального Процесуального Кодексу України
		Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. 
		 
		 
		 
		2. Відповідно до частини 1 статті 5 Кримінального Процесуального Кодексу України
		Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення. 
		 
		При цьому відповідно до частини 3 статті 22 Конституції України: "При прийняттінових законівабо внесеннізмін дочинних законівне допускаєтьсязвуження змістута обсягуіснуючих праві свобод".
		 
		 
		 
		3. Відповідно до статті 177 Кримінального Процесуального Кодексу України
		метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
		1.переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
		2.знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
		3.незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
		4.перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
		5.вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити перелічені дії.
		 
		 
		 
		4. Норми статті 176 Кримінального Процесуального Кодексу України приписують таке.
		 
		4.1. Відповідно до приписів цієї статті /в редакції Закону від 13 квітня 2012 року, що діяла на момент початку застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 / відносно нього могли бути застосовані такі запобіжні заходи:
		1)особисте зобов`язання;
		2)особиста порука;
		3)застава;
		4)домашній арешт;
		5)тримання під вартою.
		 
		 
		 
		4.2. Відповідно до приписів цієї статті в редакції Закону від 16 серпня 2022 року, що діє на момент розгляду цього кримінального провадження судом:
		Запобіжними заходами є:
		1)особисте зобов`язання;
		2)особиста порука;
		3)застава;
		4)домашній арешт;
		5)тримання під вартою.
		/частина 1/
		Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-1142 ... Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті. 
		/частина 6/
		 
		 
		 
		5. Порядок застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є врегульованим таким чином.
		 
		5.1. Відповідно до приписів статті 183 Кримінального Процесуального Кодексу України /в редакції Закону від 27 квітня 2021 року, що діяла на момент початку застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 /
		Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу 
		/частина 1/
		 
		Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
		В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
		/частина 3/
		Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
		-щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
		-щодо злочину, який спричинив загибель людини;
		-щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
		-щодо злочину, передбаченого статтями 255 - 255-3 Кримінального кодексу України;
		-щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
		/частина 4/
		 
		5.2. Відповідно до приписів статті 183 Кримінального Процесуального Кодексу України /в редакції Закону від 16 серпня 2022 року, що діє на момент розгляду цього кримінального провадження судом/
		Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою ...статті 176 цього Кодексу. 
		/частина 1/
		Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
		В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
		/частина 3/
		Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
		1)щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
		2)щодо злочину, який спричинив загибель людини;
		3)щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
		4)щодо злочину, передбаченого статтями 255 - 255-3 Кримінального кодексу України;
		5)щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
		...
		Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109  114 2 Кримінального кодексу України. 
		/частина 4/
		 
		5.3. Зі змісту статті 7 Закону України "Про попереднє ув`язнення" сутність цього запобіжного заходу полягає у триманні осіб у встановлених для цього місцях, які забезпечують їх ізоляцію, постійний нагляд за ними і роздільне тримання їх у порядку, передбаченому статтею 8 цього Закону.
		 
		 
		 
		6. Відповідно до статті 199 Кримінального Процесуального Кодексу України строк тримання під вартою може бути продовженим у разі наявності вказаних вище обставин та додаткового доведення того, що завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали не є можливим, а раніше заявлені ризики не зменшились або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
		 
		 
		 
		7. Відповідно до частини 1 статті 182 Кримінального Процесуального Кодексу України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
		 
		Відповідно до частини 5 цієї статті розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		При цьому: "У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно".
		 
		 
		 
		8. Відповідно до частини 5 статті 194 Кримінального Процесуального Кодексу України у разі застосування до обвинуваченого застави суд
		зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:
		1)прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
		2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
		4)утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
		5)не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
		6)пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
		7)докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
		8)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
		9)носити електронний засіб контролю.
		 
		 
		9. Відповідно до статті 8 Кримінального Процесуального Кодексу України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Окрім того, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року Конвенція про захист прав та основоположних свобод /далі - Конвенція/ та практика Європейського суду з прав людини визнаються в Україні джерелом права
		 
		9.1. Відповідно до визначеного Європейським судом з прав людини поняттям під час вирішення питання щодо запобіжного заходу під обґрунтованою підозрою слід розуміти добросовісне припущення про вчинення особою певного діяння, яке ґрунтується на об`єктивних відомостях, які: 
		-можна перевірити у судовому розгляді;
		-спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.
		Добросовісним можна вважати припущення, яке висунуте компетентним органом у встановленому законом порядку та ґрунтується на підході до справи, що характеризується правдивістю, сумлінністю та ретельністю.
		 
		9.2. Відповідно до правової позиції, що сформована Європейським Судом з прав людини, для продовження строку тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку. Також суд вказав, що пункт 3 статті 5 Конвенції визначає право заарештованого на розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження, при цьому таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання. Сторона обвинувачення зобов`язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м`який.
		Європейський суд з прав людини судом також відзначає, що "ризик втечі або уникнення правосуддя" зменшується з часом, адже включення строку запобіжного ув`язнення до строку покарання, якого мав підстави боятися заявник, зменшує це побоювання і його наміри втекти. 
		Далі відзначається, що таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
		Європейський суд з прав людини також наголошував, що "саме національні судові органи мають подбати про те, щоб тривалість попереднього ув`язнення обвинуваченого у відповідній справі не перевищила розумного строку. Для цього вони мають дослідити всі факти на користь і проти існування реального суспільного інтересу, який, за належного врахування принципу забезпечення презумпції невинуватості, виправдовує відхід від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи, і викласти ці міркування у своїх рішеннях про подовження строку тримання під вартою… Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні заарештованою особою відповідного злочину є обов`язковою і неодмінною умовою законності подовження строку тримання під вартою, але зі спливом певного часу ця умова перестає бути достатньою… Згідно з пунктом 3 статті 5 Конвенції, визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні посадові особи зобов`язані розглянути й альтернативні заходи забезпечення її явки до суду. Фактично, це положення не лише проголошує право на "розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження", а й передбачає, що "звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання".
		/див. рішення у справі "Тодоров проти України" від 12.01.2012 року, "Пунцельт проти Чехії", "Харченко проти України" та інші/
		 
		Окрім того, як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Летельє проти Франції" (рішення від 26.06.1991 року), "особлива тяжкість деяких злочинів може викликатитаку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення принаймні, протягом певного часу. За виняткових обставинах цей момент може бути врахований у світлі Конвенції, у всякому разі в тій мірі, в якій внутрішнє право … визнає поняття порушення публічного порядку внаслідок скоєння злочину. Однак цей фактор можна вважати виправданим і необхідним, тільки, якщо є підстави вважати, що звільнення затриманого реально порушить публічний порядок, або якщо цей порядок дійсно перебуває під загрозою. Попереднє затримання не має передувати покаранню у вигляді позбавлення свободи, не може бути "формою очікування" обвинувального вироку" (п.51).
		 
		 
		 
		Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.
		 
		I…...З огляду на процитовані приписи діючого законодавства суд, повертаючись до обставин розгляду цього кримінального провадження, відзначає таке.
		 
		1. Обгрунтованість висунутої підозри для мети запобіжного заходу сторонами не оспорюється.
		 
		2. Характер же висунутої підозри доводить наявність ризиків того, що обвинувачений може переховуватись від суду (з огляду на те, що йому загрожує безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 15 років або довічного позбавлення волі) а також  продовжити вчиняти злочин або вчинити новий злочин (з огляду на мотиви його дій та обставини їх вчинення)
		 
		3. Посилання захисту ж не містять даних, спроможних спростувати висновки суду про наявність таких ризиків.
		 
		4. Суд також відзначає, що з огляду на характер висунутої ОСОБА_3 підозри його подальше тримання під вартою поза розумним сумнівом відповідає вимогам суспільного інтересу, а звільнення обвинуваченого з-під варт наразі цілком здатне порушити публічний порядок, який наразі дійсно перебуває під загрозою.
		 
		Отже, заявлене прокурором клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_3 під вартою підлягає задоволенню.
		 
		 
		 
		ІІ......Щодо міркувань захисту про визначення суми застави, за умови внесення якої ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти суд відзначає таке.
		 
		1. Аналіз процитованих вище норм права доводить таке.
		 
		1.1. Зміст процитованих вище норм статті 5 Кримінального Процесуального Кодексу України та статті 22 Конституції України, до кримінально-процесуальних правовідносин застосовується та норма права, що діяла на момент виникнення, зміни та припинення таких правовідносин.
		 
		1.2. Системний аналіз процитованих вище приписів статей 176, 183 Кримінального Процесуального Кодексу України /в редакції Закону від 16 серпня 2022 року доводить, що під час дії військового стану до осіб, що обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 111 Кримінального Кодексу України, застава не може бути застосована, адже до таких осіб не може бути застосований інший запобіжний захід, ніж тримання під вартою.
		 
		1.3. Та, з огляду на категоричну вказівку у статті 176 Кримінального Процесуального Кодексу України, посилання у статті 183 цього Кодексу лише на відсутність обов`язку визначати суму застави наведеного вище висновку про неможливість її застосування не спростовує.
		 
		 
		 
		2. З огляду на таке, стосовно обставин цього кримінального провадження, суд зауважує про таке.
		 
		2.1. Як зазначалось вище, 06 квітня 2022 року відносно ОСОБА_3 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави; цей запобіжний захід застосовується до нього до теперішнього часу.
		З огляду на таке, 06 квітня 2022 року виникли процесуальні правовідносини за участі ОСОБА_3 , зміст яких полягав у застосуванні до нього передбачених для тримання під вартою обмежень та не передбачав можливість зміни таких обмежень у разі внесення суми застави.
		 
		2.2. Наразі захистом ставиться питання про зміну змісту цих правовідносин шляхом надання обвинуваченому права на зміну застосованих до нього обмежень у разі внесення суми застави.
		 
		 
		 
		3. Оцінюючи ці обставини, суд відзначає таке.
		 
		3.1. На момент виникнення процесуальних правовідносин, пов`язаних із застосуванням відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу, дійсно діяли процесуальні норми, які передбачали можливість застосування до нього менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, а також  зобов`язували визначити розмір застави, за умови внесення якої він підлягав звільненню з під варти.
		 
		3.2. Проте, наразі захист ставить питання про зміну таких правовідносин. З огляду на таке, до заявленого захистом клопотання норми, що діяли до 16 серпня 2022 року, застосовуватись не можуть; можуть застосовуватись лише норми, що є чинними на момент винесення цієї ухвали.
		 
		Наведене у сукупності доводить, що клопотання захисту не грунтується на законі, з огляду на що у його задоволенні слід відмовити.
		 
		Керуючись ст.ст. 369-372; 376 КПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		1.Кримінальному провадженні № 22022150000000056 за обвинуваченням  ОСОБА_4  у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 111 Кримінального Кодексу України - направити до Миколаївського апеляційного суду для вирішення питання про передачу його на розгляд до іншого суду.
		 
		2.Клопотання прокурора - задовольнити.
		Продовжити строк тримання під вартою  ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 - до 18 листопада 2022 року включно.
		 
		3.У задоволенні клопотання захисту про зміну запобіжного заходу - відмовити.
		 
		Ухвала в частині продовження строку тримання обвинуваченого під вартою може бути оскарженою безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів, в решті оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		   Головуючий - суддя                        =АЛЄЙНІКОВ В.О.=? ? 
		 
		Суддя                                =ЧЕРЕНКОВА Н.П.=
		 
		Суддя                                =ШОЛОХ Л.М.=

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...