Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 707/1284/22 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Військові адміністративні правопорушення; Відмова від виконання законних вимог командира (начальника).
Надіслано судом: 04.10.2022. Зареєстровано: 05.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 06.10.2022.
Дата набрання законної сили: 23.09.2022
Номер судового провадження: 33/821/374/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 33/821/374/22 Справа № 707/1284/22 Категорія: ст. 172-10 КУпАП Головуючий у І інстанції Миколаєнко Т. А.   Доповідач в апеляційній інстанції Белах А. В.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		        
		   
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		 
		23 вересня 2022 року  м. Черкаси 
		 
		Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., розглянувши у відкритому судо-вому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисниці Ейбут Є.І. на постанову Черкась-кого райсуду Черкаської обл. від 15.08.2022 р., якою ОСОБА_1 -
		                           вича, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , грома-
		                           дянина України, який має вищу освіту, од-
		ружений, має на утриманні неповнолітню
		доньку 2016 р. н., командира роти зв`язку 
		ВЧ НОМЕР_1 , проживає 
		 
		АДРЕСА_1 , 
		притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 17210 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста сорока п`яти неоподатковуваних міні-мумів доходів громадян, що становить 2 465 (дві тисячі чотириста шістдесят п`ять) грн., стягнуто судовий збір в розмірі 496,2 грн., - 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Відповідно до постанови суду першої інстанції, командир роти зв`язку ВЧ НОМЕР_2 ка- ОСОБА_2 , в умовах особливого періоду, а саме 23.06.2022 р. о 12 год. 45 хв. на тери-торії тимчасового місця розташування військової частини НОМЕР_2 в АДРЕСА_2 у присутності начальника штабу ОСОБА_3 та пом. командира ба-тальйону з правової роботи ОСОБА_4 відмовився виконувати наказ командира ВЧ НОМЕР_2 № 21дск від 22.06.2022 р. «Про створення служби спеціального зв`язку ВЧ НОМЕР_2 », чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 17210 КУпАП.
		 
		Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, захисниця ОСОБА_5 в інтере-сах Кириченка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_6 складу адміністративного правопорушення. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що постанова суду винесена з порушенням норм процесуального права та неправиль-ним застосуванням норм матеріального права. Командиром ВЧ НОМЕР_2 надано суду витяг з наказу № 21дск. Проте командиром ВЧ НОМЕР_2 умисно приховано та не надано суду витяг із зазначенням п. п. 1 та 3, в яких зазначено на кого покладаються завдання та функції даної служби та строки відпрацювання «Положення про службу спеціального зв`язку». ОСОБА_6 без спеціальної підготовки, відсутності обладнання і приміщень, як того вимагає наказ Міні-стерства оборони України № 63дск від 31.07.2017 р. «Про затвердження інструкції щодо ор-ганізації та забезпечення функціонування мережі обміну службовою інформацією ІНФОРМАЦІЯ_2 », мав виконати незаконні вимоги командира. Кириченком командиру ВЧ НОМЕР_2 були надані письмові пояснення, які обґрунтовують підстави відмови виконувати не законний наказ свого командира. Надані пояснення знайшли підтвердження в роз`ясненні, наданому начальником штабу-заст. командира ВЧ НОМЕР_3 . Судом не взяті до уваги пояснення ОСОБА_7 , в яких він довів підстави та неможливість об`єктивно виконати наказ № 21дск в той же день, як того вимагав сам наказ командира. 
		Від командира ВЧ НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_8 надійшов відзив на апеляційну скар-гу, який головуючий по справі вважав за необхідне долучити до справи в якості письмового доказу, розглянути його та дати йому оцінку під час апеляційного розгляду з огляду на те, що в матеріалах справи, протоколі про адмінправопорушення та апеляційній скарзі порушу-ється низка питань які потребують додаткової інформації про організацію діловодства та до-кументообігу у ЗСУ. У відзиві командир ВЧ НОМЕР_2 зазначає, що ОСОБА_6 у 2001 р. отри-мав вищу освіту за спеціальністю «конструювання біомедичної апаратури», також отримав військову спеціальність: ВОС-121200, застосування підрозділів і частин із засобами радіо-зв`язку, відповідно до атестаційних листів успішно підтверджував свою компетенцію в вій-ськовій спеціальності, отримував чергові військові звання запасу, останнє з яких є капітан, тому незрозуміло чому ОСОБА_6 в рапорті вказує на свою некомпетентність. Наказом по ВЧ НОМЕР_4 № 47 від 28.02.2022 р. ОСОБА_6 призначений на посаду командира роти зв`язку ВЧ НОМЕР_2 , командиром ВЧ НОМЕР_2 компетенція капітана ОСОБА_6 під сумнів не ставилася. 25.06.2022 р. ОСОБА_6 надав пояснення начальнику штаба корпусу резерву і саме цього дня був виданий наказ № 191 «Про призначення службової перевірки». Своїми діями капітан ОСОБА_6 порушив ст. 14 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, зокрема, із службових та осо-бистих питань військовослужбовець повинен звертатися до безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити  до наступного прямого начальника. Результати службової перевірки не встановили факту тиску підполковника ОСОБА_8 на капітана ОСОБА_6 . 
		 
		Апеляційний суд, заслухавши захисницю ОСОБА_5 , правопорушника ОСОБА_6 , які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити в повному обсязі, свідка ОСОБА_4 , вивчивши матеріали справи про адмінправопорушення та додані матеріа-ли, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість пос-танови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступних висновків.
		 
		Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподія-но майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушен-ня на розгляд громадської організації, трудовому колективу, а також з`ясувати інші обстави-ни, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до положень ч. 7ст. 294 КУпАПапеляційний суд переглядає справу в ме-жах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушен-ня норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або не-обґрунтованим відхилення їх місцевим судом. 
		Згідно ч. 8ст. 294 КУпАПза наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 
		1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 
		2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 
		3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 
		4) змінити постанову.
		Відповідно до вимогст. 245 КУпАПзавданням провадження у справах про адмініст-ративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом. 
		Як вбачається з матеріалів справи, постанова суду першої інстанції відповідає вимо-гамст. 280 КУпАП.
		Згідно з вимогами ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі Статут), який затверджений Законом України № 548-XI від 24.03.1999 р., військовослужбо-вець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів Украї-ни, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконува-ти військовий обов`язок, бути дисциплінованим, поважати честь і гідність кожної людини, додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки.
		Відповідно до вимог ст. 16 Статуту кожний військовослужбовець зобов`язаний вико-нувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за по-садою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
		Склад адмінправопорушення, передбаченого ст. 17210 КУпАП, складає відкрита від-мова виконати наказ командира (начальника), непокора, що передбачає наявність заяви (ус-ної чи письмової) підлеглого про його небажання виконувати наказ, або інше демонстратив-не його невиконання, яке може супроводжуватись будь-якими репліками чи здійснюватися мовчки. Невиконання наказу може полягати:
		а) у діях, вчиняти які наказ прямо забороняв;
		б) невиконанні дій, які мали бути виконані згідно з наказом;
		в) у виконанні таких дій з порушенням встановлених наказом строків та інших обо-в`язкових умов їх виконання.
		Правопорушення вважається закінченим, залежно від форми його вчинення, з момен-ту відмови виконати наказ начальника або з моменту його фактичного невиконання.
		Відповідно до ст. 9 Розділу І Частини І Статуту, військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
		Згідно ст. 26 Розділу І Частини І Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначено-го Законом України «Про оборону України» дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
		Ст. 30 Розділу І Частини І Статуту передбачено, що Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов`язаний беззасте-режно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ста-витися до нього з повагою.
		За змістом ст. ст. 35, 36 та 37 Розділу І Частини І Статуту, накази віддаються, як пра-вило, в порядку підпорядкованості. За крайньої потреби командир (начальник), старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, мина-ючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника під-леглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові. Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому чис-лі з використанням технічних засобів зв`язку. Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення.
		Командир (начальник) відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність за-конодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень. За віддання і виконання явно злочинного наказу (розпо-рядження) винні особи притягаються до відповідальності згідно із законом.
		Військовослужбовець після отримання наказу відповідає: «Слухаюсь» і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, коман-дир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ. Військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін. Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов`язаний доповісти командирові (началь-никові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов`язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.
		Відповідно до вимогст. 252 КУпАПорган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослід-женні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Як вбачається з матеріалів справи, постанова суду першої інстанції відповідає вимо-гамст. 252 КУпАП, вина ОСОБА_6 підтверджена матеріалами адміністративної справи, а саме.
		Даними протоколу про військове адмінправопорушення серії А0252 № 4 від 24.06.2022 р., який складений уповноваженою посадовою особою (а. пр. 1-4);
		- письмовими поясненнями військовослужбовців ОСОБА_3 ( а. пр. 6) та ОСОБА_9 ( а. пр. 7), які були безпосередніми свідками подій від 23.06.2022 р.;
		- копією посвідчення офіцера серії НОМЕР_5 від 1.03.2022 р., виданого ТВО кома-ндира ВЧ НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_1 ( а. пр. 8-9);
		- витягом з наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (по основній діяльності) № 21дск від 22.06.2022 р. (а. пр. 17) та повний текст цього наказу був оглянутий суддею під час апеляцій-ного розгляду;
		- рапортом командира ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_8 від 12.08.2022 р. ( а. пр. 23);
		- поясненнями ОСОБА_6 у судових засіданнях суду першої та апеляційної інстанції.
		Суд першої інстанції з пояснень ОСОБА_6 у судовому засіданні встановив, що наказ командира ВЧ НОМЕР_2 № 21дск від 22.06.2022 р. «Про створення служби спеціального зв`язку ВЧ НОМЕР_2 » у судовому порядку ним не оскаржувався, відомостей про те, що він був скасова-ний в інший спосіб судам не було надано, а тому він є чинним, нескасованим, однак залиша-ється невиконаним.
		Небажання командира роти зв`язку ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_6 виконувати письмовий наказ командира ВЧ НОМЕР_2 , є формою відмови виконувати законні вимоги командира (начальни-ка), а саме: невиконанням дій, які б мали бути виконані згідно з наказом.
		З такими висновками суду першої інстанції повністю погоджується суд апеляційної інстанції.
		Під час розгляду в суді першої інстанції ОСОБА_6 не надав суду належних та допус- ОСОБА_10 доказів, які б вказували на наявність поважних причин невиконання наказу командира ВЧ НОМЕР_2 № 21дск від 22.06.2022 р. «Про створення служби спеціального зв`язку ВЧ НОМЕР_2 ». Не було надано таких доказів і під час апеляційного розгляду, а тому посилання в апеля-ційній скарзі на відсутність чи недостатність матеріально-технічного забезпечення для ство-рення такої служби є необґрунтованими, особливо з огляду на те, що відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_2 в день ознайомлення з наказом ОСОБА_6 необхідно було розробити тільки «Положення про службу спеціального зв`язку» та затвердити його командиром части-ни, а строки створення самої служби, для якої дійсно потрібні були додаткові матеріальні та людські ресурси, у наказі командира ВЧ НОМЕР_2 не визначались. Вказані обставини підтвер-див під час апеляційного розгляду свідок ОСОБА_4 та зміст наказу, який був огляну-тий в судовому засіданні під час апеляційного розгляду.
		З огляду на вищевикладене, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_6 у скоєнні адмінправопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 17210 КУпАП, а саме, відмові військовослуж-бовця від виконання законних вимог командира (начальника), вчинена в умовах особливого періоду повністю доведена та його дії кваліфіковані правильно.
		Апеляційний суд ґрунтовно перевірив доводи апеляційної скарги стосовно того, що 
		ОСОБА_6 без спеціальної підготовки, за відсутності обладнання і приміщень, як того вима-гає наказ Міністерства оборони України № 63дск від 31.07.2017 р. «Про затвердження інст-рукції щодо організації та забезпечення функціонування мережі обміну службовою інформа-цією МОУ та ЗСУ» не міг виконати наказ командира та надав йому письмові пояснення, які обґрунтовують підстави відмови виконувати наказ. Проте, апеляційний суд не сприймає ці доводи та вважає їх необґрунтованими, тому що, як вказано вище, відповідно до наказу ко-мандира ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_6 повинен був у стислий термін розробити тільки «Положення про службу спеціального зв`язку» та затвердити їх. Всі інші дії ОСОБА_6 повинен був вико-нати після створення відповідних умов у підрозділі, в тому числі і за участі його командирів. Надані апеляційному суду роз`яснення начальника штабу-заст. командира ВЧ НОМЕР_3 ( а. пр. 44), на які посилається апелянт, ніяким чином не спростовують вказані обставини.
		Крім того, апеляційний суд вважає такими, що не підлягають задоволенню апеляційні вимоги щодо неправильного стягнення з правопорушника судового збору, з огляду на те, що згідно ст. 401 КУпАП, розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Він сплачується особою, на яку накладено адмінстягнення. П. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навча-льні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків. Ця стаття має назву «Пільги що-до сплати судового збору» та регулює сплату судового збору в разі звернення різних соціаль-них верств громадян та окремих юридичних осіб до суду з позовами про захист їх прав та охоронюваних законом інтересів. За наслідками розгляду адмінсправ суд, в разі винесення постанови про накладення адмінстягнення, постановляє рішення і про сплату судового збо-ру. Застосування правил, а саме пільг встановлених ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», в цьому ви-падку протирічить самому Закону та змісту ст. 401 КУпАП, яка не передбачає ніяких пільг для осіб, які вчинили адмінправопорушення, тому що судовий збір  це збір, що справляєть-ся на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених ЗУ «Про судовий збір».
		Таким чином, доводи апеляційної скарги в цій частині апеляційний суд вважає необґ-рунтованими та такими що не підлягають задоволенню.
		Доводи апеляції про проведення службової перевірки з метою встановлення фактів тиску з боку командира ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_11 на капітана ОСОБА_6 та її наслідки, апеляцій-ний суд не приймає як такий, що підлягає перевірці, тому що він явно виходить за межі вста-новлені КУпАП та диспозицією ст. 17210 цього Кодексу.
		Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції ухвалене рішення на неналеж-них і недопустимих доказах є необґрунтованими, оскільки матеріали справи містять докази доведеності події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 17210КУпАП, та вини ОСОБА_6 у його вчиненні.
		Крім того, доводи апеляційної скарги про допущені процесуальні порушення під час розгляду справи в суді не ґрунтуються на матеріалах справи із яких вбачається, що порушень закону, які б тягли скасування чи зміну постанови, допущено не було.
		За таких обставин підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляцій-ної скарги відсутні.
		 
		   Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Постанову Черкаського райсуду Черкаської обл. від 15.08.2022 р., якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаче-ного ч. 2ст. 17210 КУпАПта застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штра-фу в розмірі 145 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 2465 (дві тисячі чотириста шістдесят п`ять ) грн., стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496,20 грн. - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 - без задоволення.
		Повний текст постанови буде проголошений 27.09.2022 р. о 15 год. 30 хв.
		 
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		Суддя  Белах А.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...