Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 357/5971/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 05.10.2022. Зареєстровано: 06.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 07.10.2022.
Дата набрання законної сили: 06.03.2023
Результат оскарження 06.03.2023 Апеляційний суд Київської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/357/351/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		       
		 
		Справа № 357/5971/21
		2/357/351/22 
		Категорія 38 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		29 вересня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
		головуючого судді -        Кошель Б. І. ,
		при секретарі -                Нізова А. Р.,
		за участі:
		представника позивача за первісним позовом (представника відповідача за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
		відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 , 
		представника відповідача за первісним позовом (представника позивача за зустрічним позовом) - Очеретяного О.Г.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 за правилами загального позовного провадження цивільну справу за первісним позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2   про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів та розірвання кредитного договору,-
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_2 звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Заяву №б/н від 25.03.2019 року, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який у подальшому збільшився до 43 500,00 грн. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та Банком Договір, про надання банківських послуг що підтверджується підписом у заяві. Відповідач не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526,1054 ЦК України відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконала. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 12.05.2021 року має заборгованість у розмірі 74 352,75 грн., яка складається з наступного: 60 111,82 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 14 240,93грн. - заборгованість за простроченими відсотками. На даний час відповідачка продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ КБ «ПриватБанк», а тому, позивач просив суд стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором №б/н від 25.03.2019 року у розмірі 74 352,75 грн. та судові витрати по справі. 
		Ухвалою від 26 липня 2021 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
		25 серпня 2021 року відповідачка направила на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечувала, мотивуючи тим, що доводи позивача про те, що кредитний договір складається із анкети- заяви позичальника від 25.03.2019 року, Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, Тарифів банку - є безпідставними та незаконними. Так, Умови і правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» та останній міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов і правил у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. При цьому надані позивачем Витяги не містять підпису відповідача та ним не визнаються. Надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Їх не можна розцінювати як частину кредитного договору. За таких обставин, не можна вважати доведеним факт прийняття зазначених позивачем Умов та Правил надання банківських послуг, Тарифів та приєднання відповідача як другої сторони до кредитного договору на умовах зазначених позивачем у позові. Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по тілу кредиту в розмірі 60 111 грн. 82 коп., то відповідачка зазначає, що 05.09.2020 року відбулось несанкціоноване зняття грошових коштів з банківського рахунку відповідача. З даного приводу, 05.09.2020 року, відповідачка одразу ж звернулась до Узинського відділення поліції Білоцерківського ВП ГУНП в Київські області із відповідною заявою про злочин. Внаслідок чого, слідчим внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато кримінальне провадження № 12020115030000543 від 06.09.2020 року за ч. 1 ст. 185 КК України. 06.09.2020 року, після відновлення телефонного номеру, та доступу до електронної пошти, відповідачка зателефонувала до АТ КБ «ПриватБанк» за номером 3700 та повідомила про викрадення телефону, на що менеджер банку сказав, що її картку банком заблоковано, а кредитний ліміт належної її кредитної картки збільшено із 20 000 грн. до 40 000 грн. та майже усі кошти виведено із кредитного рахунку. На даний час триває досудове розслідування. Загальна сума коштів, яка була знята невідомими особами становить 58 729,57 коп. Дані факти в сукупності підтверджують, що 05.09.2020 року відповідачка жодних фінансових операцій з коштами АТ КБ «ПриватБанк» не здійснювала. Вважає, що саме у зв`язку з недбалістю та незабезпеченням АТ КБ «ПриватБанк» належної безпеки особистих даних відповідачки, останній надав можливість шахраям 05.09.2020 року зняти з її рахунків кошти на загальну суму 58 729,57 коп. Вважає, що відсутні підстави вважати, що за нею рахується заборгованість по тілу кредиту в розмірі 60 111 грн. 82 коп., а заборгованість, яка мала місце станом на 04.09.2020 року, сплачена 20.09.2020 року, що вбачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем - отже підстав для задоволення позову не має. Крім того, жодного доказу, яка саме картка надавалась Відповідачу видавалась, позивачем не надано, що унеможливлює визначити розмір відсотків та встановити правильність їх нарахування. Посилаючись на викладене, просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
		26 серпня 2021 року відповідачкою ОСОБА_2 подано до суду зустрічну позовну заяву до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів та розірвання кредитного договору. В обґрунтування позову зазначила, що 25.03.2019 року ОСОБА_2 в АТ КБ «ПриватБанк» було підписано анкету-заяву та останнім видано їй кредитну картку № НОМЕР_1 . 05.09.2020 року близько 09:30 год. в магазині одягу, біля магазину «Капітошка» по вул. Соборна в м. Узині. Білоцерківського району, невідомою особою вчинено крадіжку мобільного телефону марки «LENOVO S5» рожевого кольору, який належав позивачу. ІМЕІ НОМЕР_2 із встановленою сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар» з номером НОМЕР_3 . З даного приводу, 05.09.2020 року, позивач одразу ж звернулась до Узинського відділення поліції Білоцерківського ВП ГУНП в Київські області із відповідною заявою про злочин. Внаслідок чого, слідчим внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020115030000543 від 06.09.2020 року за ч. 1 ст. 185 КК України. 06.09.2020 року, після відновлення телефонного номеру, та доступу до електронної пошти, позивач зателефонувала до АТ КБ «ПриватБанк» за номером 3700 та повідомила про викрадення телефону, на що менеджер банку сказав, що її картку банком заблоковано, а кредитний ліміт належної їй кредитної картки збільшено із 20 000 грн. до 40 000 грн. та майже усі кошти виведено із кредитного рахунку. До рахунку позивача в АТ КБ «ПриватБанк» був прикріплений фінансовий номер телефону НОМЕР_3 , який був встановлений на викраденому телефоні. Також на цьому ж телефоні був встановлений мобільний додаток «Приват24», яким вона користувалась. Після чого, позивач виявила, що 05.09.2020 року впродовж короткого проміжку часу, невідомою особою: через мобільний додаток «Приват24» здійснено перекази грошових коштів, та сплачено ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредит невстановленої особи з кредитної картки «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , належної ОСОБА_2 на суми 18 666,07 гри., 14 327,30 грн., 1 030.10 грн., 4 190.04 грн.; з використанням мобільного телефону позивача через встановлений на ньому мобільний додаток «Приват24». невідомою особою здійснено поповнення електронних гаманців «GlobalMoney» на суму 207,03 грн. та 310,03 грн.; замовлено за допомогою сервісу «Миттєва розстрочка», отримано на вказаний картковий рахунок грошові кошти в сумі 19 999. 00 грн. Таким чином, невідомою особою проведено ряд операцій (транзакцій) внаслідок чого, з рахунку позивача, несанкціоновано списано кошти на загальну суму 58 729.57 коп. При цьому банківська картка в АТ КБ «ПриватБанк» весь час знаходилась у позивача. Позивачка вказує, що пін-коди, паролі та іншу особисту інформацію стосовно банківської картки, також даних для входу в мобільний додаток «Приват24», нікому не передавала, в телефоні цю інформацію не зберігала, в зв`язку з чим, вважає, що злочинець, який викрав її телефон, зламав її пароль для доступу до особистого акаунту «Приват24» і таким чином отримав доступ до її банківських рахунків, з яких викрав кредитні кошти. З даного приводу, 06.09.2020 року, позивач звернулась до Узинського відділення поліції Білоцерківського ВП ГУНП в Київські області із відповідною заявою про злочин, а саме щодо незаконного заволодіння грошовими коштами з кредитного рахунку. Крім того, зазначає, що неодноразово зверталася до відповідача з заявами про відновлення балансу на її рахунку, який був до вчинення з ним шахрайських дій, а також про зупинення нарахування відсотків за користування кредитними коштами, якими вона насправді не користувалась, однак відповідач жодних дій для відновлення її законних прав не вжив. Таким чином, вважає, що саме у зв`язку з недбалістю та незабезпеченням АТ КБ «ПриватБанк» належної безпеки особистих даних позивача, вказаний банк надав можливість шахраям 05.09.2020 року зняти з рахунку позивача кошти на загальну суму 58 729,57 коп. На даний час досудове розслідування по факту шахрайських дій з банківськими рахунками позивача в АТ КБ «ПриватБанк» з використанням її викраденого мобільного телефону триває. Вважає, що АТ КБ «ПриватБанк» не тільки не відновлює порушені права позивача, а і застосовує до неї штрафні санкції, як до боржника нараховує проценти на викрадені кошти, внаслідок чого заборгованість зростає. Посилаючись на викладені обставини, позивачка просить розірвати кредитний договір б/н від 25.03.2019 року, що був укладений між ОСОБА_2 та Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк»; зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» анулювати (сторнувати) всі нараховані та списані за період з 05.09.2020 року суми заборгованості за тілом кредиту, відсотками, комісії, штрафних санкцій та страхових платежів, що утворився внаслідок проведення операцій (транзакцій) та несанкціонованого списання 05.09.2020 року кредитних коштів з карток № НОМЕР_1 , № НОМЕР_4 , відкритих на ім`я ОСОБА_2 ; зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» припинити нарахування по картках/рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_1 , № НОМЕР_4 в АТ КБ «ПриватБанк» та всіма додатковими рахунками згідно кредитного договору б/н від 25.03.2019 року, укладеного між ОСОБА_2 та Акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк», по тілу кредиту, відсотках, пені та інших штрафних санкцій за користування використаними кредитними коштами, що утворились внаслідок проведення операцій (транзакцій) 05.09.2020 року; зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» припинити нарахування по картках/рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_1 , № НОМЕР_4 в АТ КБ «ПриватБанк» щомісячних платежів за послугою «Миттєва розстрочка» на суму 19999,00 грн. та заборгованості по ній, яка була оформлена на ОСОБА_2 05.09.2020 року та скасувати раніше нараховані платежі та заборгованість по ній; зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» відновити залишок коштів по картках/рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_1 , № НОМЕР_4 в АТ КБ «ПриватБанк» та всіма додатковими рахунками згідно кредитного договору б/н від 25.03.2019 року, укладеного між ОСОБА_2 та Акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк» до того стану в якому він був перед виконанням фінансових операцій 05.09.2020 року, тобто станом на 04.09.2020 року, врахувавши внесену 20.09.2020 року позивачем плату на суму 1000 грн. в рахунок погашення боргу.
		08 вересня 2021 року представник позивача до суду надав відповідь на відзив, який мотивує тим, що позивачем надана до суду копія анкети-заяви від 25.03.2019 року, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, і інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. З копії анкети заяви чітко вбачається, що ОСОБА_2 висловила згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки Універсальна та особистим підписом засвідчив, що «Я згоден з тим, що ця заява, разом із Пам`яткою клієнт: Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомився і згоден- Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були мені для ознайомлення в письмовому вигляді...Я зобов`язуюся виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися із їх змінами на сайті Приватбунку». Також з матеріалів позовної заяви вбачається, що на момент оформлення кредиту Банком встановлено поточну процентну ставку у розмірі 3,6 % ( 43,20 % на рік), вказано розміри комісій та штрафів, розмір щомісячного платежу тощо. Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови. Крім того, вищезазначені Умови і Правила надання банківських послуг, а також тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку. До суду надано виписку з карткового рахунку, де чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку Універсальна, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що позивач частково сплачував заборгованість за договором.
		Щодо посилання відповідача на шахрайські дії з карткою, то слід зазначити що фахівці АТ КБ «ПриватБанк» розглянули звернення клієнта зняття коштів, та зазначено, що вірно був введений під-код картки, який відомий тільки клієнту, та відповідач був зобов`язаний вживати заходів щодо запобігання втрати картки, передачі третім особам. Відповідач в свою чергу має право стягнути суму відшкодування з винних осіб встановлених в кримінальному порядку. Просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
		Ухвалою суду від 07 жовтня 2021 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів та розірвання кредитного договору, прийнято до розгляду з первісним позовом, здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
		12 листопада 2021 року позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) надав суду письмові пояснення по суті спору, в яких зазначає, що 25.03.2019 року між ОСОБА_2 та АТ КБ «ПриватБанк» шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг укладено Договір про надання банківських послуг. На виконання умов укладеного між сторонами Договору про надання банківських послуг від 25.03.2019 року Банком видано, а ОСОБА_2 отримано наступні кредитні картки типу "Універсальна": НОМЕР_1 зі строком дії з 25.03.2019 до 01.2023; НОМЕР_4 зі строком дії з 08.09.2020 до 07.2021. На підтвердження видачі кредитних карток Банком надано довідку про видані кредитні картки ОСОБА_2 та виписку по картковому рахунку ОСОБА_2 , що в свою чергу також не заперечується і відповідачем за первісним позовом та підтверджується нею. При цьому, звертають увагу суду, що кредит був отриманий у вигляді встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок ОСОБА_2 , яким вона активно користувалась. Окрім Анкети - заяви від 25.03.2019 року, відповідачем за первісним позовом була підписана довідка про умови кредитування (паспорт споживчого кредитування) від 25.03.2019 р., яка містить істотні умови кредитування, а саме розмір відсоткової ставки, періоди погашення, розмір обов`язкового платежу, способи повернення кредитних коштів, штрафні санкції у разі порушення умов договору тощо. 08.09.2020 року відповідачу була видана нова кредитна картка за № НОМЕР_4 до того ж самого карткового рахунку у зв`язку із перевипуском кредитної картки за № НОМЕР_1 . Під час перевипуску кредитної картки відповідачем знову ж таки були підписані Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та паспорт споживчого кредиту від 08.09.2020 року. Відповідно до виписки по картковому рахунку, яка є первинним документом, вбачається активне використання ОСОБА_2 кредитних коштів, тобто, між сторонами виникли правовідносини щодо відкриття, ведення та обслуговування карткового рахунку, його функціонування та кредитування рахунку. Відповідач заперечує здійснення операцій за 05.09.2020 року щодо отримання послуги «Миттєва розстрочка» та переказів коштів через мобільний додаток «Приват24» на ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», оскільки в цей день в неї було викрадено мобільний телефон разом із СІМ-карткою, на який встановлено мобільний додаток «Приват24». При цьому, зазначає, що відновлено СІМ-картку нею було лише 06.09.2020 року. На противагу таким доводам ОСОБА_2 , позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) зазначає, що за 05.09.2020 року були здійснені не тільки витратні операції по рахунку, а і надходження коштів на рахунок, що вбачається безпосередньо із виписки по рахунку. В даному випадку, платіжні операції по картці здійснені за допомогою правильного введення усіх необхідних реквізитів для виконання банком дистанційного розпорядження на переказ коштів, які відомі тільки власнику картки, то в такому випадку АТ КБ «ПриватБанк» не повинен нести відповідальність за дану операцію. Як стверджує відповідач, вона до Банку звернулася із повідомленням про викрадення мобільного телефону на № 3700. Однак, відповідач повідомила Банк про втрату фінансового мобільного номера вже після проведення спірних операцій, а саме 06.09.2020 року. Щодо зустрічної вимоги про розірвання договору, то позивачем не доведена як наявність істотного порушення договору саме Банком, так і наявність шкоди, завданої таким порушенням. На підставі викладеного, АТ КБ «ПриватБанк» просить врахувати аргументи, викладені в поясненнях та первісний позов задовольнити, а зустрічний залишити без задоволення.
		Ухвалою суду від 12 листопада 2021 року задоволено клопотання представника відповідача за первісним позовом про витребування у Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» доказів, яка останнім була виконана.
		Ухвалою суду від 12 липня 2022 року закрито підготовче провадження у вказаній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
		В судовому засіданні представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив відмовити в задоволенні зустрічного позову з підстав наведених у процесуальних заявах.
		В судовому засіданні відповідач та представник відповідача  за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) просили в задовленні первісного позову відмовити, зустрічний позов задовольнити та надали пояснення, аналогічні викладеним у процесуальних заявах. При цьому, в судовому засіданні заявили, що повністю визнають заборгованість перед банком (як тіло кредита так і нараховані відсотки за користуванням кредитними коштами), яка виникла станом на 04.09.2020 року.
		Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
		Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Так, в судовому засіданні встановлено, що 25 березня 2019 року між ОСОБА_2 та АТ КБ «ПриватБанк» був укладений договір №б/н, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
		У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 43 500 грн. 00 коп., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
		До анкети-заяви позивачем додано заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг (а.с. 178-192), яка підписана ОСОБА_2 .
		Також додано Умови кредитування (паспорт споживчого кредиту) з використанням кредитних карт «Універсальна», «Універсальна GOLD» (а.с.193-196), який підписаний ОСОБА_2 .
		Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» клієнтка ОСОБА_2 згідно кредитного договору б/н отримала наступні картки за № НОМЕР_1 , зі строком дії з 25.03.2019 до 01.2023, та № НОМЕР_4 , зі строком дії з 08.09.2020 до 07.2021.
		  Згідно наданого банком розрахунку заборгованості, виписки по рахунку заборгованість первісного відповідача за вказаним кредитним договором станом на 12.05.2021 становить 74 352,75 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 60 111,82 грн, заборгованість за простроченими відсотками - 14 240,93 грн.
		В судовому засіданні відповідачка за первісним позовом (позивачка за зустрічним позовом) ОСОБА_2 пояснила, що 05.09.2020 року впродовж короткого проміжку часу, невідомою особою з використанням її мобільного телефону через мобільний додаток «Приват24» здійснено перекази грошових коштів, та сплачено ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредит невстановленої особи з кредитної картки «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , належної ОСОБА_2 , на суми 18 666,07 гри., 14 327,30 грн., 1 030.10 грн., 4 190.04 грн., здійснено поповнення електронних гаманців «GlobalMoney» на суму 207.03 грн. та 310.03 грн., замовлено за допомогою сервісу «Миттєва розстрочка» та отримано на вказаний картковий рахунок грошові кошти в сумі 19 999,00 грн., всього на загальну суму 58 729.57 грн.
		06.09.2020 року ОСОБА_2 звернулась на гарячу лінію «3700» із заявою про заблокування картки.
		Крім того, 10.10.2020 року ОСОБА_2 звернулась із заявою до Узинського ВП Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області про те, що невідома особа шляхом обману заволоділа грошовими коштами які належать ОСОБА_2 , зазначена заява внесена в ЄРДР за № 12020110360000226 з попередньою кваліфікацією за ч. 2 ст. 190 КК України.
		На виконання ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2021 року, АТ КБ «ПриватБанк» суду надано інформацію, що відповідно до архіву платежів клієнта  ОСОБА_2 у «Приват24», 05.09.2020 року з 10:36 год, виконано 6 платежів з переказу коштів на адресу ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та GlobalMoney загальною сумою 37 600,50 грн. Крім того, об 11:13 год на ім`я ОСОБА_2 через торгову точку магазин ІНФОРМАЦІЯ_1 оформлений кредит «Миттєва розстрочка» (ідентифікатор магазину 1218В204461448В28С25) загальною сумою 19 999,00 грн. ID договору 2933038, який оформлений за умовами першого списання з картки НОМЕР_1 у розмірі 3 913,14 грн. та подальшого списання із зазначеної картки у розмірі 3 333,17 (а.с. 235-247)
		Клієнт не підтверджує оформлення данних договорів та витрат по карті.
		За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
		У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
		Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
		Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
		Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		Відповідно до положень  статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно з положеннями статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Крім того, частинами першою та другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.  Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Суд вважає, що наявність підпису ОСОБА_2 на анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а також довідці про умови кредитування (паспорт споживчого кредитування) від 25.03.2019 р., яка містить істотні умови кредитування, підтверджує факт укладення кредитного договору безпосередньо між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 .
		Також свідченням визнання ОСОБА_2 договірних відносин з АТ КБ «ПриватБанк» є наявність факту виконання нею кредитного договору, що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку (а.с.235-242), з якої вбачається активне користування ОСОБА_2 кредитними коштами, отриманими від АТ КБ «ПриватБанк», зокрема шляхом зняття готівки в банкоматах відділень банку, повернення кредитних коштів позивачу (погашення обов`язкових платежів), оплати за послуги та товари.
		Такий висновок відповідає правовим позиціям, викладеним у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року по справі №200/5647/18.
		Основними вимогами банку за кредитним договором до боржника є повернення наданих кредитних коштів та отримання відсотків за їх користування, і ця умова є істотним фактором при наданні кредитних коштів.
		Згідно розрахунку заборгованості за вказаним кредитним договором (а.с.5-6), станом на 12.05.2021 року, за ОСОБА_2 рахується заборгованість перед АТ КБ «ПриватБанк» в сумі 74 352,75 грн., яку необхідно стягнути з останньої.
		Що стосується зустрічного позову ОСОБА_2 до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживачів та розірвання кредитного договору, то такий, на думку суду не підлягає до задоволення з наступних підстав.
		З матеріалів справи вбачається, що 25.03.2019 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено договір №б/н на підставі якого позичальник отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
		05.09.2020 року кредитний ліміт по платіжній картці ОСОБА_2 № 5168755439073384  був збільшений до 43 500 грн.
		26.04.2020 року з платіжної карти ОСОБА_2 № 5168755439073384  були зняті грошові кошти на загальну суму 41 515,54 грн., що підтверджується випискою по рахунку (а.с.235-240).
		10.10.2020 року ОСОБА_2 звернулась із заявою про вчинення дій, що містять ознаки злочину до Узинського ВП Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області, яка була зареєстрована в ЄРДР за № 12020110360000226 від 10.10.2020 року.
		Згідно Витягу з ЄРДР за № 12020110360000226 від 10.10.2020 року ОСОБА_2 повідомив, що 05.09.2020 року невідома особа шляхом обману заволоділа грошовими коштами які належать ОСОБА_2 , завдавши останній матеріального збитку.
		Відповідно до пункту 2.1.1.9.5 Умов та Правил надання банківських послуг, власник, відповідно до частин 7, 8, 9 розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками», які розміщені на сайті www.privatbank.ua та перебувають у вільному доступі, Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором.
		Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
		Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
		Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
		Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення її до цивільно-правової відповідальності.
		  Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у Постанові від 13 травня 2015 року в справі № 6-71цс15.
		Також, у Постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 754/15020/15-ц, провадження № 61-22283св18, зроблено висновок, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.  Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення її до цивільно-правової відповідальності.
		Відповідно до частини першої статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком.
		Згідно частини першої статті 1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження.
		Статтею 1073 ЦК України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначаються загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб`єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.
		Згідно пункту 1.27 статті 1 цього Закону, платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
		Відповідно до частини третьої статті 6 ЗаконуУкраїни «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.
		Згідно п. 1.1.2.1 Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку клієнт зобов`язується не передавати Карти, стікер PayPass, ПІНи третім особам, не використовувати Карти, стікер PayPass або нанесені на них дані в цілях, які не передбачені цим Договором і суперечать чинному законодавству.
		Відповідно до п. 1.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформація про рахунки клієнта, карту, контрольну інформацію клієнта, відправленому в СМС-повідомленні ПІН-коді, ідентифікаторі користувача, паролях системи Приват24, паролі (ніку) MobilBanking або проведених клієнтом операціях стане відомою іншим особам внаслідок несумлінного виконання клієнтом умов їхнього зберігання і використання та прослуховування або перехоплення інформації у каналах зв`язку надання банківських послуг під час використання цих каналів.
		Згідно з п. 1.1.5.14 Умов та Правил, клієнт відповідає за усі операції в повному обсязі, здійснені у підрозділах банку, через пристрої самообслуговування, систему MobilBanking, систему Приват24 з використанням передбачених цими умовами засобів його ідентифікації та аутентифікації.
		Пунктом 2.1.1.9.3 Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку, встановлено, що держатель картки зобов`язується: - не повідомляти ПІН, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію, - не передавати картку (її реквізити) для здійснення операцій іншими особами, вживати необхідних заходів для запобігання втрати, пошкодження, розкрадання карти; - нести відповідальність за операціями, здійсненими з використанням ПІНа, постійного пароля, одноразових паролів, операціями по зміні ПІНу (пункт 2.1.1.9.5 Умов та Правил надання банківських послуг).
		В судовому засіданні, відповідачка заперечувала здійснення операцій за 05.09.2020 року щодо отримання послуги "Миттєва розстрочка" та переказів коштів через мобільний додаток "Приват24" на ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", оскільки в цей день в неї було викрадено мобільний телефон разом із СІМ-карткою, на який встановлено мобільний додаток "Приват24". При цьому, зазначає, що відновлено СІМ-картку нею було лише 06.09.2020 року.
		Натомість, як вбачається з матеріалів справи, 05.09.2020 року були здійснені не тільки витратні операції по рахунку, а і надходження коштів на рахунок, що вбачається безпосередньо із виписки по рахунку. В даному випадку, платіжні операції по картці здійснені за допомогою правильного введення усіх необхідних реквізитів для виконання банком дистанційного розпорядження на переказ коштів, які відомі тільки власнику картки.
		Як стверджує відповідачка, 05.09.2020 року вона звернулася до банку із повідомленням про викрадення мобільного телефону на № 3700. При цьому, будь яких доказів на підтвердження вказаного факту остання суду не надає.
		Натомість, з наданої на ухвалу суду про витребування доказів інформації про записи телефонних розмов клієнка ОСОБА_2 із оператором банку, вбачається, що вперше інформацію про викрадення мобільного телефону із фінансовим номером остання повідомила лише 06.09.2020 року о 14:58 год. 
		При цьому в матеріалах справи міститься письмове звернення відповідача до банку про відновлення її прав датоване лише 16.09.2020 року.
		З досліджених судом доказів, можна зробити висновок, що зняття готівки були вчинені  до отримання банком повідомлення від ОСОБА_2 щодо здійснення незаконних операцій із її банківською карткою. Відповідальність банку за зняття коштів з картки настає після її блокування, а до того моменту як банку буде повідомлено про несанкціонований переказ, він не має права обмежувати дії клієнта, контролювати процедуру зняття готівки з картки тощо. У свою чергу, згідно з п. 6 розділу VI Положення, до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
		Враховуючи встановлені обставини справи, доводи ОСОБА_2 про наявність у діях банку порушень не знайшли свого підтвердження, що виключає можливість задоволення її позовних вимог.
		Враховуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені обставини, суд приходить до висновку про задоволення позову АТ КБ «Приватбанк» та стягнення з ОСОБА_2 на користь банку заборгованості за кредитним договором кредитним договором № б/н від 25.03.2019 року, що становить 74 352 грн. 75 коп., а також про відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 .
		Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		При зверненні до суду з вказаним позовом позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) сплатив судовий збір у розмірі 2270 грн., а тому на підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати по справі, а саме: сплачений позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) судовий збір підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом).
		На підставі вищевикладеного та ст.ст. 509, 526, 610, 611, 634, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 206, 258-259, 265, 268, 354-355 ЦПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В :
		Первісний позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (адреса: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 )  про стягнення заборгованості, задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (адреса: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.03.2019 року, що становить 74 352 грн. 75 коп. 
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»  (адреса: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у сумі 2270 грн. 00 коп.
		В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (адреса: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) про захист прав споживачів та розірвання кредитного договору відмовити.
		Рішення може бути оскаржене.
		Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення складено 05 жовтня 2022 року. 
		 
		СуддяБ. І. Кошель

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...