Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 382/1393/21 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 06.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 07.10.2022.
Дата набрання законної сили: 21.09.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		                                                            
		Справа №382/1393/21Головуючий у І інстанції: Кисіль О.А.Провадження №33/824/2639/2022 ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		21 вересня 2022 року суддя Київського апеляційного суду Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргу захисника Мохнюка Д.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Яготинського районного суду Київської області від 03 серпня 2022 року,
		ВСТАНОВИВ:
		Постановою Яготинського районного суду Київської області від 03 серпня 2022 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 10 років.
		Не погоджуючись з даним рішенням суду, захисник Мохнюк Д.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, вважаючи її незаконною. 
		В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що судом першої інстанції  ОСОБА_1 незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130 КУпАП, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що він двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. 
		Також вважає, що з долучених до матеріалів справи відеозаписах не вбачається того, що ОСОБА_1 відмовлявся від огляду на стан сп`яніння на місці зупинки його працівниками поліції, а сам огляд не зафіксовано у безперервному режимі.
		За результатами апеляційного перегляду просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП.
		Також в поданій апеляційній скарзі апелянт порушує клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначає, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання, а про існування оскаржуваної постанови ОСОБА_1 дізнався лише 15.08.2022 року, після чого подав апеляційну скаргу.
		Суд апеляційної інстанції визнає обґрунтованими доводи апелянта про поважність пропуску строків на апеляційне оскарження, оскільки наведені у клопотанні обставини підтверджуються матеріалами справи. З цих підстав суд  задовольняє клопотання захисниката поновлює йому строк на апеляційне оскарження. 
		Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Мохнюка Д.М. на підтримку поданої апеляційної скарги, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
		Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. 
		Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
		Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 06 листопада 2021 року о 19.20 год. керував транспортним засобом «ВАЗ 2103» д.н.з. НОМЕР_1 в селі Ничипорівка Київської області з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України. 
		Оскільки ОСОБА_1 двічі протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, суд кваліфікував його дії за ч.3 ст.130 КУпАП.
		Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи та дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху.
		Суд апеляційної інстанції вважає висновок суду про порушення ОСОБА_1 п.2.5 ПДР України, законним і обґрунтованим.
		Зокрема, за приписами п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
		Всупереч доводам захисника, викладені в протоколі обставини відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння підтверджуються відеозаписом з місця події, який міститься в матеріалах справи і з якого вбачається, що працівниками поліції було роз`яснено підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння та наслідки відмови від його проходження. На пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння в установленому законом порядку  ОСОБА_1  відмовився.
		Крім цього, в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 не заперечував, що він дійсно відмовлявся пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки його автомобіля працівниками поліції,  оскільки погано себе почував. Також вважав, що працівники поліції незаконно зупинили його транспортний засіб.
		Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки ОСОБА_1 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП (справа №382/720/19, №382/1298/19, №382/712/20), його дії слід кваліфікувати за ч.3 ст.130 КУпАП.
		Такі висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
		За приписами частини 3 статті 130 КУпАП  дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
		Як вбачається із матеріалів провадження, згідно постанов Яготинського районного суду Київської області від 12.07.2019, 14.08.2019 та 08.07.2020 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної  відповідальності за  вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого відповідно ч.1 ст.130, ч.1 ст.130 та ч.2 ст.130  КУпАП відповідно. 
		Разом з цим, даних про те, що на час вчинення даного правопорушення він був двічі протягом року підданий адміністративному стягненню, передбаченому статтею 130 КУпАП, матеріали провадження не містять.  
		Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає правильним змінити рішення суду першої інстанції в частині визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, та визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
		З цих підстав апеляційна скарга захисника Мохнюка Д.М. в інтересах ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню. 
		            На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу захисника Мохнюка Д.М. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково. 
		Постанову судді Яготинського районного суду Київської області від 03 серпня 2022 року якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 10 років - змінити.
		Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
		В решті постанову суду залишити без змін. 
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                   І.А. Мосьондз

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...