Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/12494/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров'я населення; Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
Надіслано для оприлюднення: 06.10.2022. Зареєстровано: 06.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 17.01.2023.
Дата набрання законної сили: 12.11.2022
Номер судового провадження: 1-кп/127/513/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22021020000000050

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №127/12494/21 
		Провадження №1-кп/127/513/21 
		 
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 жовтня 2022 року             м. Вінниця
		 
		Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 , 
		сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,
		сторони захисту: адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 12 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.05.2021 за № 22021020000000050, за обвинуваченням: 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця містаЧернігів,громадянина України,з середньоюспеціальною освітою,не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
		   27.06.2022 Голосіївським районнимсудом м.Києва зачастиною другоюстатті 309Кримінального кодексуУкраїни допокарання увиді 1року позбавленняволі, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255; частиною четвертою статті 28, частиною другою статті 307; частиною другою статті 15, частиною другою статті 307 Кримінального кодексу України, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		В ході досудового розслідування встановлена протиправна діяльність стійкого злочинного об`єднання, що має ієрархічну системно-структурну побудову, яка включає в себе наявність керівництва (лідерів), чітке визначення ролі кожного учасника та їх підпорядкованість керівникам, загальних правил поведінки і конспірації, з єдиним злочинним планом відомим всім учасникам об`єднання, який полягає в одержанні неправомірної вигоди від вчинення тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин на території України, в тому числі у м. Вінниці.
		Так, особа, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні (відомий серед учасників злочинної організації на прізвисько « ОСОБА_6 », « ОСОБА_7 ») та особа, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні (відомий серед учасників злочинної організації на прізвисько « ОСОБА_8 », « ОСОБА_9 »), маючи достатній досвід та авторитет серед осіб, які схильні до вчинення вказаного виду злочинів, а також лідерські якості, здійснювали керівництво стійкого, ієрархічного об`єднання  злочинної організації з метою протиправного особистого збагачення шляхом вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
		Особи, досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні, усвідомлюючи, що вказана діяльність є протиправною, має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлена тяжкими наслідками не лише для здоров`я конкретної особи, а й для здоров`я населення в цілому, у зв`язку з чим потребує чітких та узгоджених дій значної кількості людей, маючи намір здійснювати такі діяння протягом тривалого періоду часу, спланували досягнути поставленої мети шляхом керування стійким ієрархічним об`єднанням  злочинною організацією, до складу якої в різний час увійшли ОСОБА_5 та особи, досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні та інші невстановлені на теперішній час досудовим розслідуванням особи.
		Вищевказані особи умисно і добровільно, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно небезпечних дій, зорганізувалися в стійке ієрархічне об`єднання для вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, виконуючи при цьому єдиний план злочинних дій, відомий усім його учасникам, з розподілом функцій кожного учасника, спрямованих на реалізацію цього плану, підпорядковуючись під час злочинної діяльності особам досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні, як керівникам злочинної організації, свідомо виконуючи їх вказівки.
		При цьому, для забезпечення стабільності та безпеки функціонування вказаної злочинної організації під час підбору зазначених осіб враховувалися їх особисті якості, навички, здатність до підпорядкування та організації діяльності інших осіб, схильність до вчинення правопорушень та готовність їх вчинювати, зв`язки серед осіб, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, визнання авторитету її лідера та безумовне йому підпорядкування.
		Переслідуючи мету протиправного та швидкого збагачення шляхом незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення та пересилання з метою збуту та незаконного збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в особливо великих розмірах, всі вищевказані особи добровільно погодилися на участь у вказаній злочинній організації та вчинюваних нею тяжких та особливо тяжких злочинах, а також підкорилися жорсткій ієрархії, визначеним правилам поведінки і дисципліні у ній.
		З метою забезпечення існування та функціонування угруповання особи, досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні спільно розробили єдиний план злочинних дій з розподілом функцій окремих ланок організації та кожного з учасників групи.
		Відповідно до вказаного плану завданням і метою діяльності злочинної організації було виготовлення, постачання та налагодження мережі збуту наркотичних засобів і психотропних речовин у всіх регіонах України, у тому числі в м. Вінниці, задля незаконного збагачення учасників групи, що в подальшому стало єдиним джерелом доходів її учасників.
		Очолювана особами, досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні злочинна організація характеризується: стабільністю і згуртованістю свого складу; розробкою та узгодженням планів і методів вчинення злочинів, пов`язаних із незаконним виробництвом, виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням та пересиланням з метою збуту та незаконним збутом особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в особливо великих розмірах; наявністю загальновизначених правил поведінки; спрямованістю, домовленістю та готовністю до вчинення злочинів всіма членами злочинної організації у будь-який час; розподілом грошових коштів, отриманих від злочинної діяльності, між всіма її учасниками; чіткою ієрархією.
		Дисциплінованість учасників злочинної організації підтримувалася її ієрархічністю, тобто свідомим і беззаперечним виконанням вказівок осіб, досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні, як її керівників та чітким розподілом ролей між її учасниками.
		Залежно від наявності особистих якостей членів злочинної організації, таких як навички, вміння зорганізовано працювати в групі, керівниками злочинної організації було визначено чітку ієрархію серед учасників злочинної організації та розподілені функції між ними.
		Зокрема, особи, досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні, як керівники злочинної організації виконували наступні функції:
		- з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів (незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення та пересилання з метою збуту та незаконного збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в особливо великих розмірах) залучили до складу злочинної організації особу, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні (прізвисько « ОСОБА_10 »), особу, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні (прізвисько « ОСОБА_11 », « ОСОБА_12 »), особу, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні (прізвисько « ОСОБА_13 », «Печерськ», «Печь», « ОСОБА_14 »), особу, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні (прізвисько « ОСОБА_15 НП»), особу, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні (прізвисько « ОСОБА_16 », «Таир», «Брю», « ОСОБА_17 »), особу, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні (прізвисько «опер», «малая»), особу, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (прізвисько «малий»), особу, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні (прізвисько « ОСОБА_18 », «Винницкий») та інших невстановлених на теперішній час осіб;
		- здійснювали загальне керівництво та координацію дій всіх учасників злочинної організації;
		- спільно з іншими учасниками організації розробляли плани вчинення злочинів, координували їх дії під час готування та вчинення кримінальних правопорушень, вдосконалювали методи конспірації злочинної діяльності, доводили їх до відома пособників і виконавців збуту;
		- розподіляли ролі між усіма учасниками злочинної організації;
		- встановлювали загальновизначені правила поведінки та конспірації в організації та забезпечували дотримання їх учасниками;
		- забезпечували функціонування організації, розподіляючи між членами групи отримані кошти від збуту психотропних речовин (т.зв. заробітна плата), виділення коштів на оренду житла в різних містах України, оплату послуг таксі, BlaBlaCar тощо.
		- визначали покарання шляхом накладання штрафних санкцій та тимчасове відсторонення від роботи за відмову або неналежне виконання протиправних вказівок під час вчинення злочинів учасниками злочинної організації;
		- організовував діяльність нарколабораторій з метою виготовлення та виробництва наркотичних засобів та психотропних речовин, для їх подальшої реалізації та без зупиночної діяльності злочинної організації;
		- організовували діяльність Telegram-каналів, за допомогою яких здійснювався незаконний збут наркотичних засобів та психотропних речовин;
		- здійснювали підбір виконавців злочину, зокрема, осіб, які виготовляють наркотичні засоби, операторів Telegram-каналів, які приймають замовлення на збут наркотичних засобів, осіб, які поставляють безпосереднім збувачам великі партії наркотичних засобів, та безпосередніх збувачів у містах України, а також осіб, які здійснюють функцію бухгалтера, зокрема, контролюють рух грошових коштів, отриманих від незаконного збуту наркотичних засобів, переведення їх на відповідні банківські картки та нарахування «заробітної платні» усім учасникам злочинної організації, також відведення частини зазначених грошових коштів для подальшого придбання прекурсорів та лабораторного обладнання з метою подальшого виготовлення наркотичних засобів для їх збуту;
		- особисто приймали участь у вчинюваних злочинною організацією злочинах шляхом розповсюдження наркотичних засобів і психотропних речовин шляхом залишення їх оптових партій у вигляді т.зв. «закладок» у заздалегідь визначених місцях для подальшого збуту учасниками організації.
		З метою забезпечення функціонування злочинної організації особи, досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні, організовували приховування злочинної діяльності, вживали заходів конспірації, які доводили до відома учасників злочинної організації та постійно слідкували за їх беззаперечним дотриманням. Зокрема, зв`язок осіб, досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні, між учасниками угруповання здійснювався виключно через Інтернет з`єднання із використанням месенджера «Telegram» (акаунт особи, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні  назва акаунту « ОСОБА_19 » ім`я користувача « ОСОБА_20 », назва акаунту « ОСОБА_21 »; акаунт особи, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні  назва акаунту « ОСОБА_22 », ім`я користувача « ОСОБА_23 »; назва акаунту « ОСОБА_7 », ім`я користувача « ОСОБА_24 »). Інші учасники використовували наступні акаунти: особа, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні (назва акаунту « ОСОБА_25 » із зображенням мультиплікаційного чоловіка зеленого кольору, ім`я користувача « ОСОБА_26 »; назва акаунту « ОСОБА_27 », ім`я користувача « ОСОБА_26 »; назва акаунту « ОСОБА_10 », ім`я користувача « ОСОБА_28 », назва акаунту « ОСОБА_29 », ім`я користувача « ОСОБА_30 »), особа, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні (назва акаунту « ОСОБА_12 », ім`я користувача « ОСОБА_31 »; назва акаунту « ОСОБА_32 », ім`я користувача « ОСОБА_33 »), особа, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні (назва акаунту « ІНФОРМАЦІЯ_2 »), особа, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні (назва акаунту « ІНФОРМАЦІЯ_3 », ім`я користувача « ОСОБА_34 »; назва акаунту « ОСОБА_35 », ім`я користувача « ОСОБА_36 »), особа, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні (назва аккаунту « ІНФОРМАЦІЯ_4 », ім`я користувача « ОСОБА_37 »; назва акаунту « ОСОБА_38 »), особа, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні (назва акаунту «Олеся» ім`я користувача « ОСОБА_39 »; назва акаунту « ОСОБА_29 »; ім`я користувача « ОСОБА_40 »), ОСОБА_5 (назва акаунту Der.Freischutz), особа, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні (назва акаунту « ОСОБА_18 », ім`я користувача ОСОБА_41 ).
		Учасниками злочинного угруповання постійно вживались інші заходи конспірації, зокрема постійної зміни сім-карток, які використовувались під час безпосереднього збуту наркотичних засобів та психотропних речовин (оформлення банківських карток, користування послугами ТОВ «Нова Пошта», реєстрації профілей у месенджері «Telegram», користування послугами електронних гаманців «EasyPay» тощо), вказувалось на особливості можливого візуального спостереження та способів його уникнення.
		Для безпосереднього збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, використовуючи мобільний додаток «Telegram», за вказівкою осіб, досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні, учасниками злочинної організації створено ряд Telegram-каналів (назва акаунту «Гост», ім`я користувача « ОСОБА_30 », « ОСОБА_30 », « ОСОБА_42 », « ОСОБА_43 », « ОСОБА_40 », « ОСОБА_44 », « ОСОБА_45 », нік ОСОБА_46 », ім`я користувача « ОСОБА_47 »; назва акаунту « ОСОБА_48 » ім`я користувача « ОСОБА_48 », « ОСОБА_49 »), призначенням яких було здійснення безпосереднього збуту наркотичних засобів та психотропних речовин. Зокрема, з використанням вказаних «Telegram-каналів», а також їх сателітів, як наприклад «NarcoSoft Bot» « ІНФОРМАЦІЯ_5 », наркозалежні мешканці України могли з дотриманням умов конспірації, без особистого контакту із продавцем, замовити, оплатити та придбати наркотичні засоби і психотропні речовини, шляхом одержання їх у вигляді так званих «закладок» або одержання поштових відправлень через поштового оператора ТОВ «Нова Пошта».
		Особи, досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні, як керівники злочинної організації здійснювали постачання оптових партій наркотичних засобів та психотропних речовин, які виготовлялись у невстановлених на даний час нарколабораторіях (амфетамін, та кінцевий продукт у вигляді PVP-солей), а також ввозились контрабандним шляхом на митну території України (кокаїн, героїн, МДМА, складові частини PVP-солей).
		Зокрема, під час розслідування встановлено, що особа, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні, визначив особі, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні керівну роль окремої ланки злочинної організації, яка здебільшого здійснювала свою злочинну діяльність на території м. Києва та Київської області.
		Особа, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні, в серпні 2019 року, добровільно вступила до складу злочинної організації з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення та пересилання з метою збуту та незаконного збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в особливо великих розмірах та як учасник злочинної організації, виконувала наступні функції:
		- організовувала діяльність Telegram-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_6 », а саме рекламувала його, постійно оновлювала перелік наркотичних засобів і психотропних речовин, який був в наявності, оновлювала актуальні ціни, способи оплати за придбаний «товар»;
		- приймала безпосередню участь у вчинюваних злочинною організацією злочинах;
		- здійснювала підбір та вербування нових учасників злочинної організації та погоджувала їх залучення до безпосередньої злочинної діяльності із особами, досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні;
		- шляхом оренди приміщень забезпечувала конспіративне зберігання психотропних речовин і наркотичних засобів у великих розмірах на території м. Києва;
		- здійснювала облік збутих психотропних речовин та наркотичних засобів, за яким встановлювала вид та кількість наркотичних засобів необхідних для подальшого збуту, вказану інформацію передавала організаторам;
		- отримуючи від осіб, досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні, психотропні речовини та наркотичні засоби в особливо великих розмірах, необхідних для збуту у регіонах, здійснювала їх подальший розподіл, фасування та пересилання через поштові відправлення ТОВ «Нова Пошта», з метою подальшого незаконного їх збуту в міста, де організований безпосередній збут за раніше отриманими замовленнями. При цьому при здійснені поштових відправок, з метою конспірації використовувала конспіративні анкетні данні;
		- за вказівкою осіб, досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні, з метою конспірації злочинних дій, на території м. Києва, м. Полтави, м. Харкова, м. Дніпра, м. Одеси здійснювала розповсюдження наркотичних засобів у великих розмірах, шляхом залишення їх у заздалегідь визначених місцях, з метою подальшого збуту;
		- здійснювала керівництво та координацію діяльності інших учасників злочинної організації, а саме: ОСОБА_5 , осіб, досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні та інших невстановлених на даний час осіб;
		- контролювала, які використовувала для виведення грошових коштів від незаконного збуту наркотиків, прив`язаних до месенджера Telegram;
		- створювала електронні гаманці у платіжній системі EasyPay та використовуючи банківські картки, відкриті на її ім`я та інших осіб, за вказівкою осіб, досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні, які використовувала для виведення грошових коштів від незаконного збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, прив`язаних до месенджера Telegram
		- здійснювала легалізацію грошових коштів, отриманих від незаконного збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, в тому числі шляхом виплати «заробітної плати» за вчинення злочинів, придбання прекурсорів, лабораторного обладнання та інших інгредієнтів для виготовлення та виробництва психотропних речовин і наркотичних засобів.
		В ході досудового розслідування встановлено, що особи, досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні визначили особі, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні, керівну роль окремої ланки злочинної організації, яка здебільшого здійснювала свою злочинну діяльність на території м. Одеси.
		Особа, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні, у лютому 2020 року добровільно вступив до складу злочинної організації, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення та пересилання з метою збуту та незаконного збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в особливо великих розмірах та як учасник злочинної організації, виконував наступні функції:
		- шляхом оренди приміщень, забезпечував конспіративне зберігання психотропних речовин та наркотичних засобів у особливо великих розмірах в м. Одесі;
		- здійснював підбір та вербування нових учасників злочинної організації та погоджував їх залучення до безпосередньої злочинної діяльності із особами досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні;
		- здійснював керівництво, координацію діяльності інших учасників злочинної організації, а саме: осіб, досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні, та інших невстановлених на даний час осіб;
		- здійснював облік збутих психотропних речовин та наркотичних засобів, за яким встановлював вид та кількість наркотичних засобів необхідних для подальшого збуту, вказану інформацію передавав керівникам;
		- отримуючи від осіб, досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні, психотропні речовини та наркотичні засоби в особливо великих розмірах, необхідних для збуту у регіонах, здійснював їх подальший розподіл між учасниками злочинної організації нижчої ланки, для здійснення безперервного збуту вказаних заборонених речовин;
		- за вказівкою керівників, з метою конспірації злочинних дій, на території м. Одеси та м. Києва здійснював розповсюдження наркотичних засобів у великих розмірах, шляхом залишення їх у заздалегідь визначених місцях, з метою подальшого збуту;
		- шляхом залучення до участі в злочинній організації особи, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні, організовував, керував та координував збут наркотичних засобів і психотропних речовин на більшості території України шляхом поштових відправлень через ТОВ «Нова Пошта».
		Особи, досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні, будучи керівниками окремих ланок зазначеної злочинної організації, за погодженням із особами досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні, у різний час залучили до своєї протиправної діяльності ОСОБА_5 , осіб досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні.
		Зокрема, особи досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні, в червні-липні 2020 року добровільно вступили до складу злочинної організації, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення та пересилання з метою збуту та незаконного збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в особливо великих розмірах. Згідно відомого всім учасникам злочинної організації плану, виконували роль безпосередніх «закладчиків» («кури» на сленгу даного угруповання) на території м. Одеси, в першу чергу Таїровського району, та м. Києва. Особи, досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні, в свою чергу, як особисто, так і шляхом «оптових закладок» передавали, одержані від осіб досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні наркотичні засоби та психотропні речовини особам досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні Окрім того, особи, досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні, здійснювали пересилання наркотичних засобів та психотропних речовин по території України, в тому числі і у м. Вінниця, через поштового оператора ТОВ «Нова Пошта».
		Особа, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні, в травні-червні 2020 року добровільно вступив до складу злочинної організації, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення та пересилання з метою збуту та незаконного збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в особливо великих розмірах. Згідно відомого всім учасникам злочинної організації плану, виконував роль безпосередніх відправників поштових відправлень по всій території України. Особа, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні, одержуючи відповідні вказівки від осіб, досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні, безпосередньо координував дії особи, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні, шляхом повідомлення останньому установчі дані, населений пункт, вид і розмір наркотичного засобу чи психотропної речовини, яку необхідно відправити через ТОВ «Нова Пошта». Особа, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні, як особисто так і шляхом «оптових закладок», одержані від осіб, досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні, наркотичні засоби та психотропні речовини, передав особі досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні для подальшого фасування та оформлення відправлень. На виконання зазначених вказівок особа, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні, за адресою свого проживання здійснював фасування наркотичних засобів та психотропних речовин, які в подальшому відправляв через одне із поштових відділень ТОВ «Нова Пошта», яке розташоване поблизу його місця проживання, використовуючи різні установчі дані (прізвище, ім`я, по батькові відправника), щоб не бути викритими правоохоронними органами.
		ОСОБА_5 та особа, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні, в жовтні-листопаді 2020 року добровільно вступили до складу злочинної організації, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення та пересилання з метою збуту та незаконного збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в особливо великих розмірах. Згідно відомого всім учасникам злочинної організації плану, особа, досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні, виконувала роль «оператора» Telegram-каналу «Gost» («опера» на сленгу даного угруповання), приймала замовлення на збут наркотичних засобів, отримувала від «закладчиків» фото місця схованки та пояснення місця розташування наркотичних засобів, надавала відправникам поштових відправлень установчі дані, населений пункт, вид і розмір наркотичного засобу чи психотропної речовини, яку необхідно відправити через ТОВ «Нова Пошта» та отримувала інформацію про оформлені товарно-транспортні накладні, яку передавала замовнику, здійснювала контроль кількості, виду замовлених наркотичних засобів та їх залишку. В свою чергу, ОСОБА_5 виконував роль «закладчика» («кури» на сленгу даного угруповання) на території м. Києва, в першу чергу району ВДНГ та у м. Борисполі Київської області. Особа, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні, як особисто, так і шляхом «оптових закладок» передавала, одержані від осіб, досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні, наркотичні засоби та психотропні речовини ОСОБА_5 та особі, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні, для подальшого фасування. На виконання зазначених вказівок ОСОБА_5 та особа, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні, проживаючи спільним побутом, здійснювали фасування наркотичних засобів та психотропних речовин, які в подальшому ОСОБА_5 розвозив в хованки, про що повідомляв особу, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні, шляхом надання фото місця схованки та пояснення місця розташування наркотичних засобів, для подальшого інформування споживачів.
		Особа, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні, в листопаді 2020 року добровільно вступив до складу злочинної організації, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення та пересилання з метою збуту та незаконного збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в особливо великих розмірах. Згідно відомого всім учасникам злочинної організації плану, виконував роль «закладчика» («кури» на сленгу даного угруповання) на території м. Вінниці. Особи, досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні, одержуючи відповідні вказівки від осіб, досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні, безпосередньо координували дії особи, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні, направлені на пересилання особі, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні, необхідної для збуту кількості наркотичних засобів та психотропної речовини через ТОВ «Нова Пошта». В подальшому, на виконання відомого всім учасникам злочинної організації плану особа, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні, здійснював фасування наркотичних засобів та розвозив їх в хованки на території м. Вінниці, про що повідомляв особу, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні, шляхом надання фото місця схованки та поясненням місця розташування наркотичних засобів, для подальшого інформування споживачів.
		При цьому, «оператори» вищезазначених телеграм-каналів щоденно з`ясовували у осіб досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні, які «кури» в роботі, та назву їх аккаунту у месенджері Telegram. ОСОБА_5 , особи, досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні, та інші невстановлені на даний час особи, отримуючи інформацію від «операторів», щодо кількості та виду замовлених наркотичних засобів, а також місць їх збуту, як особи котрі безпосередньо розповсюджують наркотичні засоби та психотропні речовини методом безконтактного збуту шляхом їх прихованого розміщення в зручних для них місцях, підготовлювали замовлену кількість наркотиків в орендованих квартирах, розвозили їх в хованки, про що в подальшому повідомляли «операторам» вищезазначених Telegram-каналів від яких надійшло замовлення, шляхом надання фото місця схованки та поясненням місця розташування наркотичних засобів, для подальшого інформування споживачів.
		З певною періодичністю, приблизно раз в 7-10 днів, особи, досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні, одержавши від невстановлених на даний час «бухгалтерів» інформацію щодо результативності злочинної діяльності кожного із учасників злочинної організації, здійснювали виплати «заробітної плати», зокрема особам, досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні. Останні в свою чергу, відрахувавши свій відсоток як керівники окремих ланок злочинної організації, пересилали «заробітну плату» через банківські установи, платіжну систему «ЕаsуРау» або готівкою ОСОБА_5 , особам, досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні, в залежності від обсягу виконаної ними роботи (кількості розміщених «закладок», їх ваги, кількості поштових відправлень).
		Таким чином, керівники злочинної організації особи, досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні, встановлені її учасники ОСОБА_5 , особи, досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні, вчиняли кримінальні правопорушення керуючись спільним, єдиним умислом, спрямованим на розповсюдження (збут) по території України, в тому числі в м. Вінниці, наркотичних засобів та психотропних речовин.
		Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_5 з жовтня 2020 року брав участь у злочинній організації з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, виконував роль «закладчика» на території м. Києва, в першу чергу району ВДНГ та у м. Борисполі Київської області.
		ОСОБА_5 , будучи учасником злочинної організації, створеної з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, вчинив незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин, особливо небезпечних наркотичних засобів та особливо небезпечних психотропних речовин у великих розмірах, у складі злочинної організації. 
		Зокрема, приблизно у грудні 2020 року, особа, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні, виконуючи роль керівника окремої ланки злочинної організації із розташуванням у м. Києві та Київській області, діючи умисно, за невстановлених слідством обставин, незаконно отримала від осіб, досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні, тим самим придбала наркотичні засоби і психотропні речовини, з метою незаконного зберігання та збуту. В подальшому, за невстановлених слідством обставин та у невстановлений слідством час, особа, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні, передала частину вищевказаних наркотичних засобів і психотропних речовин ОСОБА_5 та особі, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні, з метою незаконного зберігання за адресою: АДРЕСА_1 , фасування, подальшого збуту шляхом їх прихованого розміщення в зручних місцях на території м. Києва, в першу чергу району ВДНГ та у м. Борисполі Київської області.
		09.12.2020, в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 та особи, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні, виявлено та вилучено 56 зіп-пакетів з речовиною рослинного походження, 29 згортків обмотаних ізолентою та харчовою плівкою, з речовиною рослинного походження, 12 зіп  пакетів із порошкоподібною речовиною, 2 зіп - пакети із речовиною рослинного походження, 4 зіп - пакети з таблетками зеленого кольору, 5 фрагментів таблеток, 2 зіп  пакети з таблетками, 3 зіп  пакети з таблетками та 7 фрагментами таблеток, 22 зіп  пакети з порошкоподібною речовиною сірого, зеленого, білого, помаранчевого та блакитного кольору, 3 зіп  пакети з грудкоподібною речовиною, 6 зіп  пакетів з кристалічною речовиною, 2 зіп  пакети з порошкоподібною речовиною.
		Виявлені речовини містять психотропну речовину, обіг якої обмежено  амфетамін, масою 0,913 г; особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено  PVP, масою 6,287 г; особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено  МДМА, масою 2,368 г; особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено  4-ММС, масою 7,752 г; особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено  4-СМС, масою 0,014 г; особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено  канабіс, масою 76,208 г (у перерахунку на висушену речовину), які ОСОБА_5 та особа, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні, зберігали з метою збуту.
		Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_5 , будучи учасником злочинної організації, керуючись єдиним спільним умислом з особами, досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні, виконуючи вказівки осіб, досудове розслідування відносно яких здійснюється в іншому провадженні, вчинив незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин, особливо небезпечних наркотичних засобів та особливо небезпечних психотропних речовин у великих розмірах.
		Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , маючи на меті пересилання та збут психотропної речовини, ув`язненій особі, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні, яка тримається під вартою в державній установі «Вінницька УВП (№1)», діючи з метою конспірації, щоб не бути викритими під час пересилання вищевказаних заборонених речовин, замаскував психотропну речовину, заклеївши два згортки у підошву кросівок та один зашивши всередину кофти.
		В подальшому, 05.01.2021 о 14 годин 55 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи у відділені № 2 ТОВ «Нова Пошта», яке розташоване за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 69в, усвідомлюючи незаконність своїх дій, здійснив пересилання психотропної речовини шляхом оформлення товарно-транспортної накладної №59000631120243, вказавши дані відправника ОСОБА_5 , з номером мобільного телефону НОМЕР_1 та зазначив отримувачем особу, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні, м. Вінниця, вул. Брацлавська (Островського), 2, СІЗО 1 та номер мобільного телефону НОМЕР_2 .
		06.01.2020, близько 15 години, за адресою: м. Вінниця, вул. Брацлавська,2 в ДУ «УВП (№1)», під час перевірки посилки, яка надійшла кур`єром ТОВ «Нова Пошта» із м. Бориспіль, та направлялась для особи, досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому провадженні, було виявлено три приховані поліетиленові згортки із порошкоподібною речовиною білого кольору.
		Того ж дня, в ході проведення огляду місця події вилучено 2 поліетиленові згортки із порошкоподібною речовиною білого кольору із підошви кросівок, та один поліетиленовий пакет із порошкоподібною речовиною білого кольору із кофти.
		Виявлені та вилучені речовини, що знаходились у 3 згортках містять психотропну речовину, обіг якої обмежено  амфетамін, масою 0,8953 г.
		Обвинувачений  ОСОБА_5  в судовому засіданні винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав і суду пояснив, що вчинив їх за обставин, викладених у обвинувальному акті. Зокрема, під час допиту в судовому засіданні, який відбувся відповідно до приписів статті 351 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК), обвинувачений надав суду чіткі та послідовні показання щодо обставин вчинення інкримінованих йому діянь, які мають бути встановленими в судовому засіданні згідно з приписами частини першої статті 91 КПК.
		За клопотанням сторін кримінального провадження суд відповідно до частини третьої статті 26 КПК дослідив, зокрема, копію протоколу обшуку від 09-10.12.2020 та копію висновку експерта № 12/5 від 10.03.2021, зміст яких судом неведений вище. 
		Аналізуючи показання обвинуваченого, надані стороною обвинувачення докази, суд вважає, що в судовому засіданні був підтверджений факт участі ОСОБА_5 у злочинній організації, факт придбання, зберігання ним з метою збуту психотропних речовин, особливо небезпечних наркотичних засобів та особливо небезпечних психотропних речовин у великих розмірах, а також факт спроби пересилання з метою збуту психотропної речовини у місця позбавлення волі
		Зокрема, обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначених обставин не заперечував, надавши суду чіткі та послідовні показання щодо обставин вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень. З наданих суду стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження випливає, що за результатами проведення судово-хімічних експертиз встановлено, що вилучені у ОСОБА_5 речовини є наркотичними засобами та психотропними речовинами. 
		Суд також приймає до уваги, що обвинувачений у судовому засіданні не заперечував хімічного складу та маси вилучених у нього речовин, які встановлені в ході досудового розслідування на підставі висновків відповідних експертних досліджень (висновків експертів).
		Сторона захисту в судовому засіданні процесуальну підставу наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_5 не заперечувала. Крім того, суд враховує, що в судовому засіданні правова кваліфікація дій обвинуваченого сторонами кримінального провадження не оспорювалась.
		З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що дії ОСОБА_5 охоплюються складом кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 255 Кримінального кодексу України (далі  КК), за ознаками участі у злочинній організації; частиною четвертою статті 28, частиною другою статті 307 КК за ознаками незаконного придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин, особливо небезпечних наркотичних засобів та особливо небезпечних психотропних речовин у великих розмірах, вчинене у складі злочинної організації; частиною другою статті 15, частиною другою статті 307 КК, за ознаками закінченого замаху на незаконне пересилання з метою збуту психотропної речовини у місця позбавлення волі.
		Вирішуючи питання щодо виду та міри покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, суд приймає до уваги роз`яснення, надані в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України (далі  ВСУ) № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно з якими відповідно до пункту 1 частини першої статті 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого  особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.
		Суд враховує, що у постанові від 10.07.2018 (справа № 148/1211/15-к) ВС звернув увагу на те, що відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. 
		У постанові від 14.06.2018 (справа № 760/115405/16-к) ВС зазначив, що поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
		Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування статті 75 КК тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта.
		Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (далі  ЄСПЛ) (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
		Загальні засади призначення покарання (стаття 65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності  призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
		Крім того, ВС у постанові від 09.10.2018 (справа № 756/4830/17-к) звернув увагу на те, що відповідно до статей 50 і 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		Визначені у статті 65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності  призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
		Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, як зазначив ВС, означає з`ясування судом, насамперед, питання про те, до злочинів якої категорії тяжкості відносить закон (стаття 12 КК) вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що у статті 12 КК дається лише видова характеристика ступеня тяжкості злочину, що знаходить своє відображення у санкції статті, встановленій за злочин цього виду, суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо.
		Під особою обвинуваченого розуміється сукупність фізичних, соціально-демографічних, психологічних, правових, морально-етичних та інших ознак індивіда, щодо якого ухвалено обвинувальний вирок, які існують на момент прийняття такого рішення та мають важливе значення для вибору покарання з огляду мети та засад його призначення. Тобто поняття «особа обвинуваченого» вживається у тому ж значенні, що й у пункті 3 частини першої статті 65 КК поняття «особа винного».
		Термін «явно несправедливе покарання», як зауважив ВС, означає відмінність в оцінці виду та розміру покарання принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
		Аналогічний висновок зроблений ВС у постанові від 13.08.2020 (справа № 716/1224/19).
		Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 3 постанови Пленуму ВСУ № 12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
		Щире каяття  це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування заданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.
		Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім.
		Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
		При цьому, суд також враховує, що у постанові від 18.09.2019 (справа № 166/1065/18) ВС зазначив, що розкаяння передбачає, крім визнання факту скоєння злочину, ще й дійсне визнання власної провини, щирий жаль та осуд своєї поведінки.
		Аналогічна правова позиція сформована у постанові ВС від 27.11.2019 (справа № 629/847/15-к) та від 20.08.2020 (справа № 750/1503/19).
		Суд також враховує, що у постанові від 10.07.2018 (справа № 148/1211/15-к) ВС звернув увагу на те, що формулювання пункту 1 частини першої статті 66 КК передбачає, що наявність будь-якої з обставин, перелічених в ньому, - тобто, або «з`явлення із зізнанням», або «щирого каяття», або «активного сприяння розкриттю злочину» - означає, що вимогу цього пункту виконано. Таким чином, положення статті 69-1 КК застосовуються, якщо судом установлено будь-яку з обставин, зазначених у пункті 1 частини першої статті 66 КК, та будь-яку з обставин, вказаних у пункті 2 частини першої статті 66 КК.
		Крім того, вирішуючи питання щодо виду та розміру покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд враховує, що ВС у постанові від 17.04.2018 (справа № 298/95/16-к) зазначив, що у частині другій статті 65 КК встановлено презумпцію призначення більш м`якого покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання. Обов`язок доведення того, що менш суворий вид покарання або порядок його відбування є недостатнім, покладається на сторону обвинувачення.
		В ході судового розгляду кримінального провадження було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив умисні кримінальні правопорушення різного ступеню тяжкості, а саме корисливі тяжкий та особливо тяжкий злочин, винуватість у їх вчиненні визнав, надавши суду чіткі й послідовні показання щодо обставин їх вчинення, при цьому у вчиненому розкаявся. 
		У судовому засіданні також встановлено, що ОСОБА_5 , як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду, активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень. Зокрема, ОСОБА_5 , активно сприяючи розкриттю вчинених ним кримінальних правопорушень, викрив діяльність інших учасників злочинної групи, розповів про всі обставини придбання та подальшого розповсюдження наркотичних засобів та психотропних речовин, ієрархію та ролі усіх учасників злочинної групи.
		Також суд враховує, що ОСОБА_5 є особою молодого віку, студентом медичного вищого навчального закладу, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
		Крім того, в судовому засіданні встановлено, що кримінальні правопорушення були вчиненні ОСОБА_5 внаслідок збігу тяжких обставин, а саме важкого матеріального стану.
		Отже, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів та вчинення злочинів внаслідок збігу тяжких обставин.
		Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлені. 
		Аналізуючи надані стороною обвинувачення докази, враховуючи особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, суд вважає, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання, передбачене санкціями кримінального закону, у виді позбавлення волі. 
		Вирішуючи питання щодо тривалості застосованого кримінального покарання (його міри), суд враховує таке.
		Як вже суд зазначив вище, в ході судового розгляду кримінального провадження встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 щиро розкаявся у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, надав суду чіткі та послідовні показання, під час досудового розслідування активно сприяв розкриттю злочину. А тому суд вважає, що правові підстави для призначення обвинуваченому максимально дозволеного строку кримінального покарання у виді позбавлення волі відсутні
		Крім того, суд враховує роз`яснення, надані у пункті 19 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», відповідно до яких вирішуючи питання про застосування конфіскації майна, суди повинні враховувати, що такий вид додаткового покарання призначається лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині КК за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини.
		Також у постанові від 28.04.2020 (справа № 133/2968/18) ВС зауважив, що при застосуванні конфіскації майна в кожному конкретному випадку суд має не тільки послатися на наявність для цього формальних підстав, але й переконатися, що таке застосування не порушуватиме «справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб», покладаючи на особу «надмірний індивідуальний тягар».
		Отже, враховуючи зазначені роз`яснення, а також те, що ОСОБА_5 вчинив, зокрема, умисний особливо тяжкий злочин саме з корисливих мотивів, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому додаткове покарання, передбачене санкцією кримінального закону, у виді конфіскації майна, що належить йому на праві приватної власності.
		Відповідно до частини першої статті 70 КК при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
		Частиною другою зазначеної статті регламентовано, що при складанні покарань остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень визначається в межах, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання. 
		Частиною третьою статті 70 КК визначено, що до основного покарання, призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, можуть бути приєднані додаткові покарання, призначені судом за кримінальні правопорушення, у вчиненні яких особу було визнано винною.
		З урахуванням зазначених приписів статті 70 КК суд дійшов до переконання, що остаточним покаранням ОСОБА_5 необхідно визначити покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить йому на праві приватної власності.
		Сторони кримінального провадження, виступаючи з промовами у судових дебатах, просили суд при визначенні обвинуваченому покарання застосувати положення статті 69 КК.
		Зважаючи на таку позицію сторін, суд вважає за доцільне зазначити таке.
		ВС у постанові від 15.03.2018 (справа № 442/1887/16-к) звернув увагу на те, що застосування частини першої статті 69 КК можливе у випадку, коли пом`якшуючі обставини настільки знижують тяжкість злочину, що призначення винному покарання в межах санкції було б явно несправедливим.
		У постанові від 03.02.2021 (справа № 629/2739/18) ВС звернув увагу на те, що частина перша статті 69 КК надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м`яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину», тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання відповідно до частин першої та/або другої статті 66 КК; істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв`язку з цілями та/або мотивами злочину, поведінкою особи під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватої особи.
		ВС роз`яснив, що при визначенні поняття та змісту обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд має виходити з системного тлумачення статей 66 та 69 КК та тих статей Особливої частини Кодексу, що визначають певні обставини, як ознаки привілейованих складів злочину, що істотно зменшують їх суспільну небезпечність, наслідком чого є зниження ступеню тяжкості вчиненого злочину. Ці обставини в своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим.
		Як вже суд зазначив вище, в судовому засіданні встановлено наявність трьох обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого. Також суд враховує, що саме внаслідок активних дій обвинуваченого були викриті інші учасники злочинного угрупування, у тому числі організатор. Хоча діяння обвинуваченого не втратило своєї суспільної небезпечності, однак з наданих суду відомостей випливає, що обвинувачений своїми активними діями сприяв розкриттю кримінальних правопорушень, вчиняв дії, спрямовані на викриття та встановлення осіб, які причетні до розповсюдження наркотичних засобів та психотропних речовин. Тому, аналізуючи надані суду матеріали справи, доводи сторін кримінального провадження, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання з урахуванням приписів частини першої статті 69 КК, тобто нижче від найнижчої межі кримінального покарання, встановленого у санкції відповідних статей.
		Вирішуючи питання щодо наявності підстав для застосування при призначенні покарання обвинуваченому положень частини першої статті 75 КК, тобто для звільнення від відбування кримінального покарання з випробуванням суд приймає до уваги, висновки, викладені ВС в постанові від 26.04.2018 (справа № 757/15167/15-к), а саме відповідно до вимог статті 75 КК якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. 
		Як вже суд зазначив вище, ВС зауважував, що загальні засади призначення покарання (стаття 65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності  призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування статті 75 КК, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
		Отже, аналізуючи доводи сторін кримінального провадження, відомості, що характеризують особу обвинуваченого, характер вчинених ним діянь, вид та міру кримінального покарання, яке суд вирішив доцільним призначити ОСОБА_5 , суд дійшов до переконання, що правові підстави для звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання на підставі частини першої статті 75 КК відсутні.
		Разом з тим, у судовому засіданні встановлено, що 27.06.2022 ОСОБА_5 засуджений вироком Голосіївського районного суду м. Києва за частиною другою статті 309 КК до покарання у виді 1 року позбавлення волі. При цьому, згідно із зазначеним вироком строк відбування призначеного ОСОБА_5 покарання слід рахувати з дня ухвалення вироку. Кримінальні правопорушення, у вчинені яких за результатами судового розгляду доведена винуватість ОСОБА_5 , були вчинені останнім до постановлення зазначеного вироку від 27.06.2022.
		Зі змісту частини четвертої статті 70 КК випливає, що за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
		Враховуючи викладене, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 має бути призначене остаточне покарання з урахуванням приписів частини четвертої статті 70 КК, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. 
		Згідно з приписами речення другого частини четвертої статті 70 КК ОСОБА_5 до строку покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, слід зарахувати покарання, відбуте за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
		Згідно з абзацом третім пункту 2 частини четвертої статті 374 КПК у резолютивній частині вироку зазначаються у разі визнання особи винуватою, зокрема, початок строку відбування покарання.
		Отже, суд вважає, що строк відбування призначеного обвинуваченому покарання слід рахувати з дня набрання вироком законної сили. Разом з тим, відповідно до частини п`ятої статті 72 КК строк перебування обвинуваченого під вартою (попереднє ув`язнення) з 17.03.2021 по день набрання вироком законної сили слід зарахувати до строку призначеного йому покарання.
		Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 374 КПК у резолютивній частині вироку у разі визнання особи винуватою зазначаються також рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
		Згідно з пунктом 9 частини другої статті 131 КПК заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, запобіжні заходи.
		Зі змісту частини четвертої статті 196 КПК випливає, що слідчий суддя, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 197 цього Кодексу.
		При цьому частиною першою статті 197 КПК регламентовано, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Слід також зауважити, що статтею 199 КПК регламентований порядок продовження строку тримання під вартою. Зокрема, частиною першою статті 199 КПК визначено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. А зі змісту частини другої статті 199 КПК виливає, що клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
		До ОСОБА_5 під час досудового розслідування був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який був продовжений в судовому порядку відповідно до наведених вище приписів кримінально-процесуального закону. 
		Вирішуючи питання щодо застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд вважає за доцільне також зауважити таке.
		У пункті 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України (далі  КС) від 23.11.2017 (справа № 1-28/2017) КС зауважив, що продовження судом під час підготовчого судового засідання застосування заходів забезпечення кримінального провадження щодо запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою за відсутності клопотань прокурора порушує принцип рівності усіх учасників судового процесу, а також принцип незалежності та безсторонності суду, оскільки суд стає на сторону обвинувачення у визначенні наявності ризиків за статтею 177 КПК, які впливають на необхідність продовження домашнього арешту або тримання під вартою на стадії судового провадження у суді першої інстанції. Коли суддя за відсутності клопотань сторін (прокурора), як зауважив КС, ініціює питання продовження тримання обвинуваченого під вартою або домашнім арештом, він виходить за межі судової функції і фактично стає на сторону обвинувачення, що є порушенням принципів незалежності і безсторонності судової влади.
		Хоча зазначені висновки КС висловлені щодо продовження строку застосованого запобіжного заходу під час підготовчого судового засідання, суд вважає зазначені висновки прийнятними і в частині, що стосується доцільності продовження застосованого запобіжного заходу щодо засудженої особи (при постановленні вироку).
		Разом з тим, суд вважає за доцільне зауважити, що ЄСПЛ у пункті 31 рішення від 04.06.2015, яке набуло статусу остаточного 04.09.2015 (справа «Руслан Яковенко проти України» /Заява № 5425/11/ (далі  Рішення № 5425/11) зауважив, що починаючи з дати постановлення вироку (навіть якщо лише судом першої інстанції), підсудний перебуває під вартою «після засудження компетентним судом» у розумінні підпункту «а» пункту 1 статті 5 Конвенції [про захист прав людини і основоположних свобод].
		У пункті 32 Рішення № 5425/11 ЄСПЛ зауважив, що у такому випадку судовий контроль за позбавленням свободи, що вимагається згідно з пунктом 4 статті 5 Конвенції, вважається вже інкорпорованим у постановлений вирок та призначене покарання. Проте, коли виникають нові питання щодо законності такого тримання під вартою, знову застосовується пункт 4 статті 5 Конвенції (рішення у справі «Стоїчков проти Болгарії» (Stoichkov v. Bulgaria), заява № 9808/02, пп. 64 та 65, від 24.03.2005).
		ЄСПЛ у пункті 46 Рішення № 5425/11 звертає увагу на те, що підсудний вважається таким, що перебуває під вартою «після засудження компетентним судом» у розумінні підпункту «а» пункту 1 статті 5 Конвенції, з моменту оголошення вироку судом першої інстанції, навіть якщо він ще не набрав законної сили і його можна оскаржити. У зв`язку з цим Суд доходить висновку, що словосполучення «після засудження» не може тлумачитися як таке, що обмежується вироком, який набрав законної сили, оскільки це виключатиме випадки затримання під час судового засідання осіб, яких за результатами судового розгляду було засуджено і які на такий судовий розгляд з`явилися, ще будучи вільними, незалежно від доступних їм засобів юридичного захисту (рішення у справі «Вемгофф проти Німеччини» (Wemhoff v. Germany), від 27.06.1968, С. 23, п. 9, Series А № 7). Більше того, особа, засуджена судом першої інстанції, яка перебуває під вартою до закінчення строку оскарження вироку, не може вважатися такою, що перебуває під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення за підпунктом «c» пункту 1 статті 5 Конвенції (див., зокрема, рішення у справі «Сольмаз проти Туреччини» (Solmaz v. Turkey), заява № 27561/02, п. 25, від 16.01.2007).
		Також у пункті 47 Рішення № 5425/11 ЄСПЛ зауважив, що у своїй практиці Суд неодноразово зазначав, що він бере до уваги значні розбіжності серед держав - учасниць Конвенції стосовно питання про те, чи розпочинається відлік строку відбування покарання особою, засудженою судом першої інстанції, тоді як розгляд апеляційної скарги ще триває. Проте Суд повторно зазначає, що важливі гарантії статті 5 Конвенції не залежать від національного законодавства (рішення у справі «Б. проти Австрії» (В. v. Austria), від 28.03.1990, п. 39, Series А № 175, та вищенаведене рішення у справі «Сольмаз проти Туреччини» (Solmaz v. Turkey), п. 26). Отже, навіть якщо національне законодавство держави-члена передбачає, що вирок набирає законної сили лише після завершення розгляду справи судами усіх інстанцій, попереднє ув`язнення у розумінні положень Конвенції закінчується зі встановленням вини та призначенням покарання судом першої інстанції (рішення у справі «Сольмаз проти Туреччини» (Solmaz v. Turkey), п. 26).
		Саме тому суд вважає, що правові підстави для зазначення у вироку суду застережень, передбачених частиною першою статті 197 КПК щодо строку дії судового рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутні.
		Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до положень статті 100 КПК. Разом з тим, представник сторони обвинувачення будь-які відомості щодо речових доказів у даному кримінальному провадженні не надав, тому суд позбавлений можливості вирішити питання щодо речових доказів. Також суд вважає за доцільне зауважити, що з огляду на ненадання суду матеріалів щодо накладення арешту на речові докази у кримінальному провадженні, суд позбавлений можливості вирішити питання і щодо зазначених арештів.
		Згідно з частиною другою статті 124 КПК судові витрати мають бути покладені на обвинуваченого. 
		Виступаючи зі своєю промовою, представник сторони обвинувачення посилався на те, що у вчиненні інкримінованих ОСОБА_5 злочинів також підозрюється ще ряд осіб, матеріали відносно яких виділені в окремі провадження. Зокрема, судові витрати у розмірі 1961,40 грн. (за висновок експерта № СЕ-19/102-21/697-МРВ від 20.01.2021) підлягають стягненню з двох осіб, а у розмірі 23167,35 грн. (за висновок експерта № 12/5 від 10.03.2021)  з п`яти осіб. Саме тому представник сторони обвинувачення вважає, що зазначені судові витрати мають бути стягнуті із вказаних осіб у рівних частинах.
		Відповідно до пункту 13 частини першої статті 368 КПК, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання, на кого мають бути покладені процесуальні витрати та в якому розмірі. Частиною третьою зазначеної статті визначено, що, якщо обвинувачено декілька осіб, суд вирішує питання, зазначені в цій статті, окремо щодо кожного з обвинувачених.
		При цьому суд враховує роз`яснення, надані у пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», відповідно до яких у разі вчинення злочину групою осіб витрати на стаціонарне лікування потерпілого стягуються відповідно до частини другої статті 93 КПК з кожного засудженого окремо з урахуванням ступеня їх вини та майнового стану. 
		Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного суду від 01.10.2019 у справі № 555/551/17.
		З огляду на викладене, суд вважає за доцільне, відповідно до частини другої статті 124 КПК процесуальні витрати покласти на обвинуваченого в межах тих сум, які зазначив прокурор, а саме 4633,47 грн.
		Керуючись статтями 314, 369-371, 373-374, 475 КПК, суд 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Визнати  ОСОБА_5  винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною другою статті 307, частиною другою статті 15, частиною другою статті 307 Кримінального кодексу України, та призначити покарання:
		- за частиною другою статті 255 Кримінального кодексу України, з урахуванням положень частини першої статті 69 Кримінального кодексу України, у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить йому на праві приватної власності;
		- за частиною четвертою статті 28, частиною другою статті 307 Кримінального кодексу України, з урахуванням положень частини першої статті 69 Кримінального кодексу України, у виді 2 (двох) років 9 (дев`яти) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить йому на праві приватної власності;
		- за частиною другою статті 15, частиною другою статті 307 Кримінального кодексу України, з урахуванням положень частини першої статті 69 Кримінального кодексу України, у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить йому на праві приватної власності.
		На підставі частини першої статті 70 Кримінального кодексу України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити  ОСОБА_5  остаточне покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить йому на праві приватної власності.
		Згідно з частиною четвертою статті 70 Кримінального кодексу України шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 27.06.2022 більш суворим призначеним покаранням за цим вироком призначити  ОСОБА_5  остаточне покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить йому на праві приватної власності.
		Відповідно до речення другого частини четвертої статті 70, частини п`ятої статті 72 Кримінального кодексу України зарахувати  ОСОБА_5  до строку остаточного призначеного покарання відбуте покарання за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 27.06.2022, тобто з 27.06.2022 по день набрання цим вироком законної сили.
		Строк відбування покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.
		Згідно з частиною п`ятою статті 72 Кримінального кодексу України зарахувати  ОСОБА_5  строк перебування під вартою з 17.03.2021 по день набрання цим вироком законної сили з розрахунку 1 (один) день попереднього ув`язнення за 1 (один) день позбавлення волі.
		Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 4633 (чотири тисячі шістсот тридцять три) гривні 47 (сорок сім) копійок вартості витрат на залучення експерта.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим, який утримується під вартою  в той же строк з дня отримання копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...