Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 674/985/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 06.10.2022. Зареєстровано: 07.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 24.01.2023.
Дата набрання законної сили: 29.09.2022
Номер судового провадження: 11-кп/4820/730/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022242000000703

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		29 вересня 2022 року
		м. Хмельницький
		 
		Справа № 674/985/22
		Провадження № 11-кп/4820/730/22
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
		судді-доповідача         ОСОБА_1 ,
		суддів             ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		з участю секретаря     ОСОБА_4 ,
		прокурора             ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого         ОСОБА_6 ,
		захисника             ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022242000000703 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 09 вересня 2022 року, -
		в с т а н о в и л а:
		Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 09 вересня 2022 року клопотання прокурора задоволено, застосовано до обвинуваченого  ОСОБА_8  запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, до 07 листопада 2022 року.
		Визначено заставу в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99240 грн., із покладенням ряду процесуальних обов`язків в разі внесення такої.
		Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.187, ч.4 ст.186, ч.1 ст.309, ч.1 ст.125, ч.1 ст.162 КК України.
		Своє рішення суд першої інстанції обґрунтував наявністю підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих і свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення 
		Не погоджуючись з рішенням суду, обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про зміну застосованого до нього запобіжного заходу на більш м`який у вигляді домашнього арешту.
		Стверджує, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки наявність ризиків, вказаних в клопотанні прокурора, стороною обвинувачення не доведено, а сам розмір визначеної застави є непомірно завищеним та прямо суперечить вимогам процесуального закону. Крім того, вказує на наявність в нього батьків похилого віку, які потребують догляду та ряду хронічних захворювань, які унеможливлюють його перебування в СІЗО.
		Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , на підтримку апеляційної скарги, прокурора, який заперечує проти її задоволення, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
		 
		Застосовуючи ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд виходив з того, що з урахуванням відомостей про особу обвинуваченого, суспільну небезпеку інкримінованих йому кримінальних правопорушень, існують підстави вважати про наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4 ч.1 ст177 КПК України.
		Як у суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду кримінального провадження прокурор довів, що застосування до ОСОБА_6 більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
		Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування щодо обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не встановлено.
		З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд врахував обставини провадження, оцінив особу ОСОБА_6 , який не одружений, не працює, негативно характеризується за місцем проживання, як особа яка зловживає спиртними напоями та схильний до вчинення правопорушень, обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів та кримінальних проступків, може незаконно впливати на потерпілих та свідків, ухилятись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення, обґрунтовано прийняв рішення про продовження строків тримання під вартою останньому.
		Підстав для зміни запобіжного заходу не вбачається. 
		Наявність у ОСОБА_6 батьків похилого віку не спростовує встановлених судом обставин і висновків, та не дає підстав вважати, що обрання відносно обвинуваченого іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з ізоляцією від суспільства належним чином забезпечить його процесуальну поведінку, усуне ризики встановлені ст. 177 КПК України. Крім того, вказане не є беззаперечною підставою, відповідно до вимог КПК України, для зміни обраного йому запобіжного заходу, оскільки такі враховуються в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні.
		Ставлячи питання про зміну ОСОБА_6 запобіжного заходу, обвинувачений конкретних фактів порушення його прав та законних інтересів не навів, а виключно обмежився перерахунком та декларуванням норм процесуального права та практики Європейського суду з прав людини. Такі твердження носять абстрактний характер, а тому вони не заслуговують на увагу та підлягають відхиленню.
		Те, що вищевикладені ризики у межах кримінального провадження продовжують існувати ґрунтується на реальних фактичних даних, наведених прокурором у поданому клопотанні та доведених в судовому засіданні першої та апеляційної інстанцій.
		До того ж, запобіжний захід є превентивним заходом та має на меті припинити та запобігти ймовірним ризикам у майбутньому. Стороною обвинувачення такі ризики доведені, які в сукупності із обґрунтованим обвинуваченням у вчиненні тяжких злочинів та кримінальних проступків, стали підставою для продовження строку дії запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, що відповідає характеру суспільного інтересу в даному випадку.
		Саме з наведених підстав твердження обвинуваченого про те, що зазначені в клопотанні ризики ґрунтуються на припущеннях, не заслуговують на увагу.
		Посилання ОСОБА_6 на залишення поза увагою суду наявності в нього хронічних захворювань є безпідставними, оскільки це не є беззаперечною підставою для обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою. 
		Згідно з п. 2.5 Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого спільним Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України від 10 лютого 2012 року № 239/5/104, особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. У разі звернення особи, узятої під варту, до лікаря медичної частини СІЗО з проханням про допуск обраного лікаря-фахівця лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров`я та запит до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця.
		Відповідно до п. 2.7 зазначеного Порядку, якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров`я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров`я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує перевезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку.
		Враховуючи вищевказані норми закону, особи, які перебувають під вартою, та є хворими, отримують медичну допомогу в амбулаторних умовах в медичних частинах слідчих ізоляторів.
		Отже, ОСОБА_6 , перебуваючи під вартою, не позбавлений можливості у будь-який час звернутися до лікаря медичної частини СІЗО з проханням про допуск обраного лікаря-фахівця.
		Рішення судді про визначення ОСОБА_6 розміру застави в сумі 99240 грн. відповідає вимогам закону та не суперечить йому.
		За таких обставин, колегія суддів вважає ухвалу суду законною, обґрунтованою та вмотивованою, порушень норм чинного КПК України, які могли б стати підставою для скасування чи зміни судового рішення, не встановлено.
		Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
		п о с т а н о в и л а :
		Ухвалу Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 09 вересня 2022 року про застосування до обвинуваченого  ОСОБА_6 запобіжного заходуу вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, до 07 листопада 2022 року залишити без зміни, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6  без задоволення.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1          ОСОБА_2              ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...