Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/25/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 07.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 13.10.2022.
Дата набрання законної сили: 05.10.2022
Номер судового провадження: 61-2942ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем  України 
		 
		05 жовтня 2022 року       
		м. Київ
		 
		справа № 755/25/20-ц
		провадження № 61-2942св21
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		 
		головуючого - Синельникова Є. В.,
		суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),                  Шиповича В. В.,
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: Київська міська рада, Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація,
		третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Досінчук Федір Іванович,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Київської міської ради на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 липня 2020 року у складі судді Марфіної Н. В. та постанову Київського апеляційного суду від 26 січня 2021 року у складі колегії суддів:                       Мараєвої Н. Є., Заришняк Г. М., Рубан С. М.,
		ВСТАНОВИВ:
		1.     Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог         
		У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської міської ради та Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Досінчук Ф. І., про визнання права власності на спадкове майно.
		Позовну заяву мотивовано тим, що на підставі заповіту від 23 серпня                   2019 року позивач є спадкоємцем всього належного майна ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , майна. 
		Позивач прийняв спадщину шляхом подання 09 листопада 2019 року нотаріусу заяви про прийняття спадщини, у зв`язку із чим було заведено спадкову справу. 
		ОСОБА_1 зазначав, що він доглядав за ОСОБА_2 та 29 вересня                2019 року на підставі довіреності подавав до відділу приватизації житлового фонду Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації заяву про приватизацію жилого приміщення, а саме квартири АДРЕСА_1 . 
		Рішенням Органу приватизація житла Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 22 жовтня 2019 року № 43-2040 відмовлено                 в оформленні документів з питання приватизації квартири АДРЕСА_1 . 
		У зв`язку із цим позивач, як спадкоємець, позбавлений можливості отримання правовстановлюючого документа на спірну квартиру.
		ОСОБА_1 вважав, що до нього в порядку спадкування перейшли права  і обов`язки померлої, що належали їй на час смерті і не припинилися внаслідок його смерті. 
		Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право на завершення приватизації квартири АДРЕСА_1 та право власності на вказану квартиру              у порядку спадкування за заповітом від 23 серпня 2019 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу                   Карповою Н. Н., зареєстрованим у реєстрі № ННХ 373891, складеним ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 22 липня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
		Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 у порядку спадкування                 за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1                     у м. Києві.
		У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
		Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 права власності на спірну квартиру на підставі складеного ОСОБА_2 заповіту, оскільки спадкодавець за життя звернувшись до відповідного органу із заявою про приватизацію квартири, надавши всі необхідні документи, висловила свою волю на приватизацію займаної нею квартири.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Київського апеляційного суду від 26 січня 2021 року апеляційну скаргу Київської міської ради залишено без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 липня 2020 року залишено без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, нормою права, яка підлягає застосуванню, законно та обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки спадкодавець ОСОБА_3 за життя звернувшись до відповідного органу із заявою про приватизацію квартири, надавши всі необхідні документи, висловила свою волю на приватизацію займаної нею квартири.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
		У касаційній скарзі, поданій у лютому 2021 року до Верховного Суду, Київська міська рада, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій й ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
		Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є незаконними, необґрунтованими й такими, що ухвалені з неправильним застосуванням норм чинного законодавства. 
		На думку Київської міської ради, при вирішенні спору судами попередніх інстанцій не було враховано правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 лютого 2018 року у справі № 719/179/17 та                    від 27 березня 2019 року у справі № 669/629/16-ц.
		Київська міська рада посилалась на те, що заява про оформлення передачі у приватну власність ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 державною адміністрацію розглянуто у межах строку на її розгляд. 
		Спірну квартиру можна було б вважати приватизованою і включити відповідні права на неї до складу спадщини, на думку Київської міської ради, тільки у випадку, якщо рішення про передачу житла у власність                не прийнято, але місячний строк, встановлений для його прийняття сплив.
		Проте приймаючи оскаржувані рішення суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому факту, що на момент смерті ОСОБА_2                ІНФОРМАЦІЯ_1 року рішення про передачу житла у власність прийнято                   не було, та місячний строк, встановлений для його прийняття не сплинув.
		У зв`язку із цим, на думку Київської міської ради, спірна квартира                          не увійшла до кола майна, та не може бути успадкована позивачем                     за заповітом.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи із Дніпровського районного суду міста Києва. У задоволенні клопотання Київської міської ради про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду                 від 26 січня 2021 року відмовлено.
		У червні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2022 року справу призначено                   до розгляду.
		Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		У квартирі АДРЕСА_1 , яка надана ОСОБА_2 , відповідно до ордеру № 2872 серії Б від 30 травня 1978 року, вона проживала з 18 серпня 1978 року по час надання відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної державної адміністрації, тобто                       16 серпня 2019 року.
		На підставі заповіту від 23 серпня 2019 року, ОСОБА_1 є спадкоємцем усього належного ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , майна.
		ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто ще за життя ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , який доглядав за померлою, на підставі довіреності подав до відділу приватизації житлового фонду Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації заяву про приватизацію житлового приміщення,                   а саме квартири АДРЕСА_1 .
		Рішенням органу приватизації житла Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 22 жовтня 2019 року № 43-2040 відмовлено ОСОБА_1 в оформленні документів із питання приватизації квартири                   АДРЕСА_1 ,                   у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , в інтересах якої він звертався (а. с. 15).
		09 листопада 2019 року ОСОБА_1 звертався із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Досінчука Ф. І.
		2.     Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1                         частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно               у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного                      у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції                                  в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Касаційна скарга Київської міської ради підлягає частковому задоволенню.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав                                  та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця),                 до інших осіб (спадкоємців).
		Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється                             за заповітом або за законом.
		Згідно із статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права                   та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини                    і не припинилися внаслідок смерті.
		У відповідності до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені                у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
		Згідно зі статтею 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна,                                        що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.
		Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два                          і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України
		Частиною четвертою статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають                у цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.
		За змістом статей 3, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються                         не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина, який постійно мешкає у квартирі (будинку), відносно якої вирішується питання про передачу у власність.
		Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 затверджено Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, яким визначено порядок передачі квартир багатоквартирних будинків, одноквартирних будинків, жилих приміщень у гуртожитках, кімнат                                   у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму, у власність громадян.
		У пункті 17 Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, яким визначено порядок передачі квартир багатоквартирних будинків, визначено, що громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї                          на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації,                         де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.
		Відповідно до пункту 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, яким визначено порядок передачі квартир багатоквартирних будинків, передбачено, що громадянин подає до органів приватизації такі документи:
		заяву на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення                        у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі;
		копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним;
		копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
		копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім`ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо);
		довідку про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву,               та всіх членів його сім`ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі;
		технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт                   на садибний (індивідуальний) житловий будинок;
		копію ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку;
		документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім`ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;
		копію документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності);
		заява-згоду тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі.
		У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня                    1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» судам роз`яснено, що у разі непередання квартири (будинку) у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї лише в тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено за наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири наймачеві.
		Право на приватизацію квартири, яка належить до державного житлового фонду, мають особи, які постійно проживають у цій квартирі. Для отримання права власності на житло особа повинна звернутись до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою, яка підлягає розгляду названим органом у строк, передбачений чинним законодавством.
		У тому разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію займаної ним квартири, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, але після збігу встановленого частиною третьою                статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» строку, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати визнання за ними права власності на таку квартиру.
		Вказаний правовий висновок висловлений Верховним Судом України                          у постанові від 11 грудня 2013 року у справі № 6-121цс13.
		Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 за життя висловила волю на приватизацію спірної квартири та розпочала процедуру приватизації квартири відповідно до вимог чинного законодавства України, на що уповноважила ОСОБА_1 , видав йому довіреність від 23 серпня                      2019 року № 2370.
		Разом із цим 23 серпня 2019 року ОСОБА_2 склала заповіт, відповідно до якого ОСОБА_1 є спадкоємцем усього належного                      їй майна (а. с. 12).
		29 вересня 2019 року ОСОБА_1 на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2 подав до відділу приватизації житлового фонду Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації заяву про приватизацію житлового приміщення, а саме, квартири АДРЕСА_1 .
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а. с. 13).
		Рішенням органу приватизації житла Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 22 жовтня 2019 року № 43-2040 відмовлено ОСОБА_1 в оформленні документів з питання приватизації квартири                  АДРЕСА_1 ,                      у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , в інтересах якої він звертався (а. с. 15).
		Обов`язковою умовою переходу права вимоги у порядку спадкування                           до спадкоємців про визнання за ними права власності на квартиру, в якій проживали спадкодавці, але померли до вирішення питання відповідним державним органом про її приватизацію, є звернення спадкодавця                             до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою.
		Для вирішення питання про наявність права вимагати визнання                                    за спадкоємцем права власності на квартиру вирішальне значення може мати встановлення обставин, чи була розглянута в установлений строк заява про приватизацію квартири, чи була відмова відповідного органу приватизації у задоволенні заяви правомірною (чи були наявні заборони для передачі квартири наймачеві).
		У своєму позові ОСОБА_1 просив визнати за ним право на завершення приватизації квартири АДРЕСА_1 , та право власності на вказану квартиру                  у порядку спадкування за заповітом від 23 серпня 2019 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу                    Карповою Н. Н., зареєстрованим у реєстрі № ННХ 373891, складеним ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що спадкодавець скористалася своїм правом на приватизацію спірної квартири, проте не завершила розпочатий процес приватизації при житті незалежно від її волі, а до нього ці права спадкодавця перейшли у порядку спадкування за заповітом спадкодавця.
		Проте, вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, фактично не розглянув позовну вимогу позивача про визнання за ним права на завершення приватизації квартири АДРЕСА_1 .
		Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права під час розгляду справи по суті,                   а тому наявні підстави для виходу за межі доводів касаційної скарги відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України.
		Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.
		Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд                   є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
		Враховуючи, що порушення норм процесуального права допущені і судом першої, і судом апеляційної інстанції, то справу необхідно передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Під час нового розгляду справи суду першої інстанції належить урахувати викладене у цій постанові, надати належну оцінку доводами і запереченням сторін та поданим ними доказам, встановити фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, та ухвалити судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону. При цьому слід враховувати висловлені правові позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах, зокрема у справі № 524/3501/20 (провадження                                № 61-8394св21) від 02 лютого 2022 рокуі з`ясовувати обставини про те,                   чи набула позивачка право на спадкування усіх прав та обов`язків спадкодавця, що належали ОСОБА_2 на підставі статей 1216 та 1218 ЦК України і тих обставин, що до складу спадщини входить право                          на завершення процедури приватизації квартири, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому порядку та не завершив її у зв`язку                  зі смертю.
		Керуючись статями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Київської міської ради задовольнити частково.
		Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 січня 2021 року скасувати.
		Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту                      її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                          Є. В. Синельников
		 
		 
		Судді:                                                                                                      О. В. Білоконь
		 
		 
		      О. М. Осіян
		 
		 
		      С. Ф. Хопта
		 
		 
		      В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...