Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/7340/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 05.10.2022. Зареєстровано: 07.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 11.10.2022.
Дата набрання законної сили: 09.02.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		09 вересня 2022 року Справа № 160/7340/22  Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: 
		головуючого судді Луніної О.С.
		при секретарі судового засідання Терентенко О.О.
		за участю:
		представника позивача Воловика М.О.,
		представника відповідача Волошиної В.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю САНОИЛТРЕЙД до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
		ВСТАНОВИВ:
		23.05.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «САНОИЛТРЕЙД» (вул. Криворізька, 3, смт. Софіївка, Дніпропетровська обл., 53100, код ЄДРПОУ 38200058) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658), в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 11.01.2022 № 0005240720, № 0005310720, № 0005180720, № 0005070720, № 0005320720 та № 0004120720 на загальну суму 45820478,25 грн.
		Позовна заява мотивована тим, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, зводяться до того, що під час перевірки контролюючим органом встановлено відсутність у контрагентів позивача достатньої кількості працівників для посіву, вирощування, збирання врожаю соняшнику, відсутність придбання протягом періоду, що перевірявся, товарів та послуг, необхідних для здійснення сільськогосподарської діяльності, відсутність достатньої кількості основних засобів, необхідних для обробки грунту, посіву соняшника та збирання врожаю, складських приміщень, а також відсутність придбання сторонніх послуг по обробці грунту, посіву соняшника та збирання врожаю, відсутність придбання товарів (послуг), необхідних для ведення господарської діяльності: газо-, тепло-, водопостачання, електроенергії, не встановлено придбання послуг по оренді сільськогосподарської техніки, транспортних засобів, навантажувально-розвантажувальних робіт, та інше, що свідчить про нереальність здійснення господарських операцій з вирощування насіння соняшника та його подальшої передачі на переробку позивачу. Однак такі висновки є лише припущеннями контролюючого органу, які не можуть мати таких наслідків, як притягнення платника податків до відповідальності. Твердження податкового органу про те, що згідно аналізу податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН встановлено, що товар, який реалізувався, не придбавався у постачальників, не може слугувати підставою для таких висновків та бути свідченням неможливості здійснення таких господарських операцій та наявності будь-яких порушень податкового законодавства позивачем, адже, по-перше, товари/послуги могли бути придбані (замовлені) контрагентами набагато раніше, ніж зазначено в акті перевірки, по-друге, відповідні товари (послуги) могли бути придбані (замовлені) контрагентами не у платників ПДВ, а відтак  відомості про придбання таких товарів/послуг взагалі будуть відсутні в ЄРПН, по-третє, контрагенти не позбавлені права придбавати товар/послугу у фізичних осіб-підприємців, які не є платниками податку на додану вартість. Крім того, поняття недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків та поняття недекларування постачальником своїх податкових зобов?язань чи інші порушення податкового обліку не є тотожними. Порушення порядку здійснення господарської діяльності, не здійснення належного податкового обліку певних операцій чи сплати податків контрагентами позивача (якщо такі порушення мали місце) тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо відповідного контрагента. Згідно з практикою Верховного Суду щодо припущень відповідача про відсутність у контрагентів позивача необхідних кадрів та основних фондів, а також можливість виконувати ними діяльність, яка не передбачена статутом, то податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. При цьому норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв?язку з придбанням товарів (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об?єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов?язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов?язку з контролю за дотриманням його постачальником правил оподаткування. Таким чином, податкове законодавство не зобов?язує платника податків перевіряти безпосередніх контрагентів або третіх осіб у відносинах з контрагентами на предмет виконання ними податкового законодавства. До того ж, обов?язок щодо контролювання діяльності контрагента в частині дотримання вимог податкового законодавства покладено саме на податковий орган. Жодних свідчень того, що виконання господарських операцій з контрагентами, спричинило заниження чи приховування об?єктів оподаткування, в акті перевірки не наведено. Щодо наявної податкової інформації, то позивач зазначає, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб?єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформаційний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. До того ж, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається податковий орган. Усі податкові накладні, на які посилається контролюючий орган, були зареєстровані податковим органом в ЄРПН. При цьому в момент реєстрації податкових накладних податковим органом не було надіслано контрагентам квитанцію, яка б свідчила про наявність будь-яких порушень, зокрема, нереальність здійснення господарської операції. В свою чергу, податкові накладні дають можливість правильно встановити покупця та продавця товару, дані щодо кількості та вартості товару, дату операції, що є достатнім для визнання їх такими, що складені відповідно до чинного на той час законодавства України. 
		Витрати позивача на послуги з організації робочої поїздки (міжнародний переліт м. Бориспіль  м. Сан-Франциско, м. Нью-Йорк  м. Бориспіль, внутрішні перельоти по США (м. Сан-Франциско, м. Нью-Йорк, м. Лос-Анджелес, м. Лас-Вегас), проживання протягом перебування в США та інші), отриманих у ФОП ОСОБА_1 відповідно до договору № 70626 від 11.09.2017 року, відображено у податковому та бухгалтерському обліку позивача на підставі п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України та п. 5 Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку 16 «витрати», згідно з яким витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов?язань. Податковим кодексом України не передбачено такі різниці коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату як використання (не використання) в господарській діяльності. 
		Підставою для нарахування податкових зобов?язань з податку на додану вартість у березні та травні 2018 року, є використання електроенергії не в господарській діяльності у зв?язку з відсутністю виробництва у вказаний період. А саме, позивач не відображав вартість отриманої електроенергії у складі інших витрат: рахунок 92 «Адміністративні витрати», рахунок 93 «Витрати на збут», рахунок 94 «Інші витрати операційної діяльності». Відповідач у акті дійшов висновку, що позивач використовував електроенергію тільки у виробництві, а у бухгалтерському обліку у березні та травні 2018 року відсутні обсяги виробництва. Позивач вважає такі висновки безпідставними, оскільки обладнання повинно підтримуватись у виробничому стані  соняшник ворушиться повітрям, підтримуватися при визначеній вологості та температурі, наладчики працювати та підтримувати обладнання в робочому стані, освітлення приміщення  на це все потрібно витрачати електроенергію. Жодним нормативно-правовим актом України не передбачено процедури коригування податку на додану вартість (в тому числі шляхом нарахування податкових зобов?язань) у разі відсутності формування дебетових оборотів по рахунку 23 «виробництво» або 26 «готова продукція». Підприємством придбано електроенергію та використано її. Тобто, підприємством понесені витрати, які підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
		Крім того, в матеріалах перевірки зазначено, що перевіряючими під час фактичної перевірки встановлено, що в процесі провадження господарської діяльності позивач для виробництва шроту звичайного використовує Н-Гексан код УКТЗЕД 2710122500. Позивач не реалізовував Н-Гексан протягом перевіряємого періоду, а використав його в процесі провадження господарської діяльності. Також в матеріалах перевірки зазначено, що позивач листом № 70 від 08.11.2021 повідомив, що Н-Гексан придбавається для власного виробництва, а саме для виробництва шроту. Н-Гексан подається одразу в систему устаткування переробки шроту та використовується в процесі переробки. Тобто, зберігання пального не здійснюється, що підтверджується самими матеріалами перевірки. Ні в акті перевірки, ні в додатках до нього не зазначено обсяги Н-Гексану, які наявні на підприємстві та зберігаються на момент проведення перевірки. Тому висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», а саме зберігання пального без ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального, на думку позивача, є необгрунтованими.
		Також позивач зазначає, що згідно з п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVBID-19). Вказана норма поширюється на проведення планової документальної перевірки. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» було збільшено перелік перевірок, що можуть бути проведені контролюючим органом під час дії мораторію. Однак, жодних змін до Податкового кодексу України законодавець не вносив. Положення Податкового кодексу України в силу Конституції України мають вищу юридичну силу, ніж положення постанови Кабінет Міністрів України. Вказаною постановою жодних змін до Податкового кодексу України внесено не було, що свідчить про протиправність проведення перевірки та складення за її результатами акту перевірки. 
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2022 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «САНОИЛТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2022 року, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження в адміністративній справі №160/7340/22 та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 28 червня 2022 року о 14:30.
		28.06.2022 року до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, та просить відмовити у їх задоволенні. Зазначає, що відповідно до наявної в органах ДПС України податкової інформації, даних податкової звітності з ПДВ та даних ЄРПН, встановлено відсутність у ТОВ «БУДІВЕЛЬНІ ІННОВАЦІЙНІ СИСТЕМИ», ТОВ «АГРООПТ-ДНЕПР», ТОВ «ЮЗАБІЛІТІС», ТОВ «УРОЖАЙ ДНІПРО», ТОВ «АГРО ДНІПРО КЛАСИК» достатньої кількості працівників для посіву. Вирощування, збирання врожаю соняшника, відсутність придбання товарів, послуг, необхідних для здійснення сільськогосподарської діяльності, відсутність достатньої кількості основних засобів, необхідних для обробітку грунту, посіву соняшника та збирання урожаю, складських приміщень, а також відсутність придбання сторонніх послуг по обробітку грунту, посіву соняшника, збирання урожаю. Відсутність придбання товарів (послуг), необхідних для ведення господарської діяльності: газо-, тепло-, водопостачання, електроенергії, не встановлено придбання послуг по оренді сільськогосподарської техніки, транспортних засобів, навантажувально-розвантажувальних робіт, та інше, що свідчить про нереальність здійснення господарських операцій з вирощування насіння соняшника та його подальшої передачі на переробку ТОВ «САНОИЛТРЕЙД». Таким чином, на переконання податкового органу, нереальність (відсутність фактичного здійснення) господарської операції з переробки давальницької сировини (насіння соняшника) ТОВ «БУДІВЕЛЬНІ ІННОВАЦІЙНІ СИСТЕМИ», ТОВ «АГРООПТДНЕПР», ТОВ «ЮЗАБІЛІТІС», ТОВ «УРОЖАЙ ДНІПРО», ТОВ «АГРО ДНІПРО КЛАСИК» і, відповідно, постачання насіння соняшника, підтверджується наступними обставинами:
		- відсутністю справжнього джерела походження цієї сировини, відтак не існувало дійсної можливості набуття її у власність, а тому відсутній факт володіння відповідним активом та розпорядження ним у суб?єктів, з якими ТОВ «БУДІВЕЛЬНІ ІННОВАЦІЙНІ СИСТЕМИ», ТОВ «АСЕКТ-ІНВЕСТ», ТОВ «АГРООПТДНЕПР», ТОВ «ЮЗАБІЛІТІС», ТОВ «УРОЖАЙ ДНІПРО», ТОВ «АГРО ДНІПРО КЛАСИК» оформлено документально операції з придбання сировини;
		- відсутність технічної (ресурсної) можливості здійснення операції з перевезення (навантаження, розвантаження), тимчасового зберігання таких обсягів товару (його фізичний рух) в обмежені проміжки часу, нездійснення придбання послуг з транспортування у інших суб?єктів;
		- відсутність достатньої кількості працюючих, разовий та неритмічний характер господарських операцій. 
		Крім того, ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» не підтверджено первинними документами факт розвантаження на території ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» сировини, право власності на яке належало замовникам послуг переробки на підставі договорів, зважування, проведення аналізу якості сировини, що впливає на вихід готової продукції; не надано документального підтвердження щодо заміни власника готової продукції; не надано підтвердження норм виходу готової продукції та технологічних втрат в процесі її виробництва; не надано підтвердження щодо відповідності можливостей наявних виробничих потужностей до кількості переробленої сировини, так як видаткові накладні (у переробку) та звіти про продукцію, що вироблена, датовані одним днем. Відповідно до п. 185.1 ст. 185, п. 194.1 ст. 194 Податкового кодексу України підлягає включенню до складу податкових зобов?язань сума ПДВ з вартості безоплатно переданої готової продукції на загальну суму 19369900 грн., в т. ч.: нібито виготовленої за замовленням:
		- ТОВ «БУДІВЕЛЬНІ ІННОВАЦІЙНІ СИСТЕМИ» в загальній сумі 9193106 грн. (лютий 2019  1847168 грн., березень 2019  1847168 грн., квітень 2019  1847168 грн., травень 2019  3651602 грн.);
		- ТОВ «АГРООПТ-ДНЕПР» в загальній сумі 626590 грн. (грудень-2018  626590 грн.);
		- ТОВ «ЮЗАБІЛІТІС» в загальній сумі 1188905 грн. (липень 2018  518508 грн., серпень 2018  670397 грн.);
		- ТОВ «УРОЖАЙ ДНІПРО» в загальній сумі 86208 грн. (червень 2018  86208 грн.);
		- ТОВ «АГРО ДНІПРО КЛАСИК» в загальній сумі 8275091 грн. (березень 2017  1199005 грн., квітень 2017  1792628 грн., травень 2017  2973292 грн., липень 2017  1299756 грн., серпень 2017  1010410 грн.).
		Ціни визначено виходячи із звичайної ціни на аналогічні товари (враховано ціни реалізації продукції (олія соняшникова, шрот соняшниковий, макуха соняшникова, паливні брикети з лушпиння соняшника, паливні пеллети із лушпиння соняшника) ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» на адресу контрагентів-покупців відповідно за перевіряємий період згідно даних податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН. Відповідно до пп. 1.3 п. 1 Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 1 липня 1997 № 141, суми податкових зобов?язань з податку на додану вартість відображаються платниками цього податку за кредитом субрахунку 641 «Розрахунки за податками», аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість» у кореспонденції з дебетом рахунків обліку витрат діяльності  у випадках: втраті витрат матеріальних цінностей з інших ресурсів понад встановлені норми; ліквідації основних засобів за рішенням платника податку у випадках, передбачених законодавством; безоплатної поставки матеріальних цінностей (у тому числі основних засобів), робіт і послуг; невиробничого використання матеріальних цінностей (крім основних засобів), робіт і послуг; використання раніше придбаних матеріальних цінностей, робіт і послуг в операціях, що не є об?єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, що не є господарською діяльністю платника податку; перевищення фактичної собівартості проданих товарів, робіт, послуг над фактичною ціною їх продажу в частині податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету. Отже, підлягає включенню до складу витрат, що враховується при визначенні фінансового результату до оподаткування, сума нарахованих податкових зобов?язань з податку на додану вартість з безоплатної передачі готової продукції на загальну суму 19369900 грн. Грошові кошти в загальній сумі 12290993 грн., які отримані від ТОВ «БУДІВЕЛЬНІ ІННОВАЦІЙНІ СИСТЕМИ», ТОВ «АГРООПТ-ДНЕПР», ТОВ «ЮЗАБІЛІТІС», ТОВ «УРОЖАЙ ДНІПРО», ТОВ «АГРО ДНІПРО КЛАСИК» підлягають включенню до складу інших доходів, які кваліфікуються як безповоротна фінансова допомога в наступних податкових періодах:
		- три квартали 2017 року  5630315 грн. від ТОВ «АГРО ДНІПРО КЛАСИК»;
		- 2 квартал 2018 року  85571 грн. від ТОВ «УРОЖАЙ ДНІПРО»;
		- 3 квартал 2018 року  1144426 грн. від ТОВ «ЮЗАБІЛІТІС»;
		- 4 квартал 2018 року  1200021 грн. від ТОВ «АГРООПТ-ДНЕПР»;
		- 1 квартал 2019 року та 2 квартал 2019 року  4230660 грн. від ТОВ «БУДІВЕЛЬНІ ІННОВАЦІЙНІ СИСТЕМИ». 
		Відповідно до вимог ПСБО 11 «Зобов?язання», ПСБО 15 «Дохід» та пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ грошові кошти в загальній сумі 12290993 грн., отримані від ТОВ «АГРО ДНІПРО КЛАССИК» протягом 2017 року в сумі 5630315 грн., від ТОВ «УРОЖАЙ ДНІПРО» протягом 2018 року в сумі 85571 грн., від ТОВ «ЮЗАБІЛІТІС» протягом 2018 року в сумі 1144426 грн., від ТОВ «АГРООПТ-ДНЕПР» протягом 2018 року в сумі 1200021 грн., від ТОВ «БУДІВЕЛЬНІ ІННОВАЦІЙНІ СИСТЕМИ» протягом 2019 року в сумі 4230660 грн. підлягають включенню до складу інших доходів, які кваліфікуються як збільшення активів за рахунок виникнення грошового зобов?язання за відсутності операцій давальницької переробки, що не підлягає погашенню.
		Також під час перевірки встановлено взаємовідносини позивача з ФОП ОСОБА_1 (вид діяльності: організація конгресів та торгівельних виставок) по наданню послуг з організації робочої поїздки відповідно до договору № 70626 від 11.09.2017, згідно якого загальна вартість замовлених послуг 12000 USD. Також до вартості послуг включено наступне: міжнародний переліт м. Бориспіль  м. Сан-Франциско, м. Нью-Йорк  м. Бориспіль; внутрішні перельоти по США (Сан-Франциско, м. Нью-Йорк, м. Лос-Анжелес, м. Лас-Вегас); проживання протягом перебування в США; транспортування по маршруту; відвідування сільськогосподарських підприємств США; послуги перекладача; координація протягом терміну дії контракту; медичне страхування протягом перебування в США; візова підтримка. При перевірці актів виконаних робіт встановлено, що вказані витрати на придбання послуги з організації робочої поїздки до Сполучених Штатів Америки були включені до складу «Адміністративних витрат» 2017 року. Крім того, надано наказ по підприємству ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» від 06.11.2017 року «Про робочу поїздку», згідно якого відрядити в США терміном на 12 днів з 10 листопада по 22 листопада 2017 року для відвідання ферм, заводів та ознайомлення із сучасними технологіями виробництва в США: ОСОБА_2  директора комерційного, ОСОБА_3  начальника постачання. Надані для перевірки акти виконаних робіт та договір не містять обсягів господарської операції, одиниці виміру господарської операції, відомості, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. З метою встановлення зв?язку з господарською діяльністю ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» придбаних послуг у ФОП ОСОБА_1 надано запит № 3 від 04.10.2021 про надання пояснення та документального підтвердження. Позивачем не надано пояснення, але надано копії паспортів працівників, які перебували у відрядженні з відміткою про перетин кордону. Проте не надано: запрошення сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю ТОВ «САНОИЛТРЕЙД», укладений договір чи контракт, інші документи, що засвідчують участь у переговорах, конференціях або інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю ТОВ «САНОИЛТРЕЙД», транспортні (авіа) квитки, електронні картки (за наявності посадкового талона), багажні квитанції, страхові поліси, рахунки про проживання в готелі, ваучери (квитанція-відрядження) на проживання, платіжні документи (виписки банку, платіжні доручення). Таким чином, в порушення п. 44.1, п.44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України з урахуванням не врахованих витрат ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» занижено показник рядка 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» по документально не підтвердженим взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 325800 грн., в т. ч. рік 2017  325800 грн.
		Також відповідач зазначає, що під час проведення перевірки встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій по взаємовідносинах між позивачем та його постачальниками: ТОВ «Знаменівський олійноекстракційний завод», ФГ «МАЛИНА І ПАРТНЕРИ», ПП «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС», ФГ «РОДНІЧОК», з огляду на те, що досліджені господарські операції спрямовані лише на документальне оформлення придбання товару, метою якого є створення штучного кредиту ТОВ «САНОИЛТРЕЙД».
		Крім того, перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2017 по 30.06.2021 встановлено заниження задекларованих суб?єктом господарювання показників у рядку 4.1 Декларацій на загальну суму 118813 грн. За перевіряємий період позивач використовував електроенергію тільки у виробництві, однак у березні та травні 2018 року в бухгалтерському обліку відсутні обсяги: по Д-т рахунку 234 «давальницьке виробництво» К-т рахунку 231 «основне виробництво» - 0,0 грн, по Д-т рахунку 26 «готова продукція» К-т рахунку 231 «основне виробництво» - 0,0 грн. Згідно п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України платник податку зобов?язаний нарахувати податкове зобов?язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання, або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутностіобліку необоротних активів  виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами  виходячи з вартості їх придбання.
		У зв?язку з відсутністю документального підтвердження витрат, а саме: відсутність розрахункових документів на суму 7769,50 грн, наявність яких передбачена нормативними документами, сума коштів в розмірі 7769,50 грн нарахована на користь ОСОБА_4 включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується такою юридичною особою податком на доходи фізичних осіб за ставками, визначеними у п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
		ТОВ «САНОИЛТРЕЙД», в порушення пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 51.1 ст. 51, пп. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ та Порядку № 4, не відобразило у податковому розрахунку за ф. 1 ДФ під ознакою доходу « 118» кошти, отримані платником податку під звіт, які надміру витрачені та не повернуті у встановлені законом строки на загальну суму 7789,00 грн за період з 01.06.18  31.07.18. 
		Крім того, ТОВ «САНОИЛТРЕЙД», в порушення пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 51.1 ст. 51, пп. «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України та Порядку № 4, подав звітний податковий розрахунок за ф. 1 ДФ за ІІІ та ІV квартал 2018 року без інформації про суми доходів, нарахованих та виплачених на користь фізичних осіб-підприємців, а саме: ФОП ОСОБА_5 в сумі 2550,00 грн, що підлягає відображенню в податковому розрахунку за ф. 1 ДФ під ознакою доходу « 157».
		За зовнішньоекономічним контрактом від 19.12.2017 № 19/12-2017, укладеним з нерезидентом AL-RO BV, м. Амстердам рахується дебіторська заборгованість у сумі 1618 Євро. У зв?язку з отриманням повідомлення уповноваженого банку щодо виявлених фактів порушень валютного законодавства ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» проведено документальну позапланову перевірку з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту 19.12.2017 № 19/12-2017 за період з 19.12.2017 по 09.11.2018, порядку та термінів декларування валютних цінностей та іншого майна резидентів, яке перебуває за межами України. Відповідно до документів, наданих до перевірки ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» щодо виконання умов контракту від 19.12.2017 № 19/12-2017, граничний термін надходження валютної виручки 24.07.2018 на суму 7668 Євро, з наступного дня, тобто 25.07.2018 року нараховується пеня, однак, враховуючи звернення позивача до Господарського суду Дніпропетровської області та ухвали від 25.07.2018 № 904/3099/18 про прийняття позовної заяви до розгляду, нарахування пені з 25.07.2018 призупиняється відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». ДО перевіри надано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2019 № 904/3099/18 про стягнення заборгованості у сумі 7668 євро з нерезидента AL-RO BV, м. Амстердам. Повне рішення складено 13.03.2019. Позов задоволено. Рішення набрало законної сили 02.04.2019. Станом на 30.06.2021 за зовнішньоекономічним контрактом від 19.12.2017 № 19/12-2017 рахується дебіторська заборгованість у сумі 1618 євро, що відповідає даним бухгалтерського обліку підприємства. Позивачем не здійснено подання декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходиться за її межами станом на 01.01.2019 до ГУ ДПС у Дніпропетровській області та до Національного банку України, що є порушенням п. 1 ст. 9, п. 2 ст. 10 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», де передбачено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України підлягає обов?язковому декларуванню у Національному банку України. Відповідно до п. 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 № 49, невиконання резидентами вимог щодо строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Також під час перевірки встановлено, що в процесі провадження господарської діяльності ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» для виробництва шроту звичайного придбаває Н-Гексан код УКТЗЕД 2710122500. Відповідно до ЄРПН Н-Гексан позивачем протягом перевіряємого періоду придбано у ТОВ «СБПМ» (код ЄДРПОУ 36424641) в кількості 300,68 т на загальну суму 13807221 грн в т. ч. ПДВ 2301203,6 грн. ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» не реалізовувало Н-гексан протягом перевіряємого періоду. Таким чином, позивач для виробництва штроту звичайного використовує Н-Гексан. Під час виробничого процесу використовується ємність для зберігання гексану, яка обліковується на 115 рахунку «Інвентарна тара». Згідно наданих до перевірки первинних документів щодо придбання встановлено, що за період з 01.01.2017 по 30.06.2021 придбано Н-Гексан у ТОВ «СБПМ» (код ЄДРПОУ 36424641) в кількості 300,68 т на загальну суму 13807221 грн в т. ч. ПДВ 2301203,6 грн. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або ємності, що використовуються для зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) зі зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик. Вимогами ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» передбачено, що зберігання пального здійснюється суб?єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. Суб?єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального. ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» листом № 70 від 08.11.21 повідомило, що Н-Гексан придбавається для власного виробництва, а саме, для виробництва шроту, при поставці Н-Гексану, паливо подається відразу в систему устаткування переробки шроту та використовується в процесі переробки. Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що позивачем порушено ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», а саме, зберігання пального без ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.
		Також, контролюючий орган зазначив, що наказ про призначення перевірки ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» вичерпав свою дію, оскільки реалізований, як акт індивідуальної дії.
		13.07.2022 до суду надійшли пояснення позивача, в яких зазначено, що згідно п. 52.2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Дія мораторію також поширюється на проведення планової документальної перевірки. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» було збільшено перелік перевірок, що можуть бути проведені контролюючим органом під час дії мораторію. Відтак, правовою підставою призначення спірної перевірки стало саме прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89, яка на думку податкового органу, надала йому можливість призначити та провести перевірку позивача. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2022 у справі № 640/18314/21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022, постанову Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 скасовано. Таким чином, на переконання позивача, оскільки фактично у відповідача були відсутні правові підстави для призначення податкової перевірки, то результати такої перевірки є протиправними.
		14.07.2022 року до суду надійшли пояснення відповідача, в яких вказано наступне.
		Згідно листа ГУ ДПС у Херсонській області від 05.11.2021 № 2336/7/21-22-07-04-11 зазначено, що ГУ ДПС у Херсонській області не підтверджено господарські операції між ФГ «МАЛИНА І ПАРТНЕРИ» з ТОВ «САНОИЛТЕЙД» за вересень 2020 року, Кім того. прийнято рішення від 14.05.2021 № 3156 щодо відповідності ФГ «МАЛИНА І ПАРТНЕРИ» п. 8 Критеріїв ризиковості. 
		Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ТОВ «Знаменівський олійноекстракційний завод» мало об?єкти нерухомого майна: комплекс зерноочистки та сушки, об?єкт житлової нерухомості за адресою: Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, с. Знаменівка, вул. Польова, буд. 1В/3. Право власності на об?єкт припинено (відчужено) відповідно до акту прийому-передачі нерухомого майна, серія та номер: 4271-4272 від 19.08.2020 року; комплекс з екстракції маслиної сировини, об?єкт житлової нерухомості: Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, с. Знаменівка, вул. Польова, буд. 1В/1. Право власності на об?єкт припинено (відчужено) відповідно до акту прийому-передачі нерухомого майна, серія та номер: 4271-4270 від 19.08.2020 року; комплекс з переробки насіння соняшника, об?єкт житлової нерухомості: Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, с. Знаменівка, вул. Польова, буд. 1-в. Право власності на об?єкт припинено 21.09.2016 року. Декларації по земельному податку (орендної плати), податку на нерухоме майно на 2021 рік не надано. Таким чином, ТОВ «Знаменівський олійноекстракційний завод» не мав фізичної та технічної можливості для виробництва шроту після 19.08.2020 року. Згідно звіту за формою 1 ДФ за січень 2021 виплати фізичним особам за паї не здійснювало (відсутні виплати з ознакою доходу 106); чисельність  27 осіб при зарплаті 6050 грн. на місяць. Згідно рішення № 40412 від 07.05.2021 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості  ТОВ «Знаменівський олійноекстракційний завод» відповідає критеріям ризиковості (встановлено наявність ризикових операцій). 
		Згідно рішення № 10856 від 04.02.2020 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 04.02. 2020  ТОВ «АГРООПТ-ДНЕПР» відповідає критеріям ризиковості (зустрічний транзит).
		Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Реєстру прав власності на нерухоме майно ФГ «РОДНІЧОК» мало у користуванні лише 64,0095 га землі, відповідно до договору оренди від 27.08.2020 року, кадастровий № 6521282200:03:001:0427, укладений з Великолепетиською селищною радою Великолепетиського району Херсонської області, код ЄДРПОУ 04401530. Тобто, в 2020 році була відсутня можливість виростити насіння соняшнику. Згідно рішення № 29993 від 17.11.2020 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості  ФГ «РОДНІЧОК» відповідає критеріям ризиковості (платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних).
		14.07.2022 року протокольною ухвалою суду підготовче засідання відкладено до 28.07.2022.
		28.07.2022 року до суду надійшли пояснення ГУ ДПС у Дніпропетровській області, в яких відповідач зазначає, що згідно даних Єдиного реєстру судових рішень ТОВ «АГРООПТ-ДНЕПР» є одним із фігурантів у кримінальному провадженні № 42018000000002085 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України. Відповідно до ухвали Київського апеляційного суду від 10 червня 2019 року № 11-сс/824/3278/2019 зазначено, що у період з 2018 року по теперішній час невстановлені особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, повторно, в порушення ст.ст. 81, 87, 89 Цивільного кодексу України, ст. ст. 55  1, 56, 57, 62 Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» вчинили організацію створення (придбання) суб?єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) серед яких є ТОВ «АГРООПТ-ДНЕПР» з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягає у незаконному формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат з податку на прибуток підприємствам реального сектору економіки, шляхом підроблення первинних бухгалтерських документів, податкової звітності, вчинене повторно; легалізації коштів отриманих злочинним шляхом, минаючи при цьому систему оподаткування, шляхом документального оформлення безтоварних операцій з купівлі-продажу товарів, робіт та послуг. Зазначені в кримінальному провадженні підприємства є пов?язаними юридичними особами з ознаками фіктивності, а грошові кошти, які перераховуються на їхні розрахункові рахунки з метою прикриття незаконної діяльності, направлені на конвертацію безготівкових коштів в готівку. Зазначені відомості також підтверджено проведеним комплексом слідчих та процесуальних дій. 
		Також, неправомірні дії ФГ «МАЛИНА І ПАРТНЕРИ» та ФГ «РОДНІЧОК» розглядаються Печерським районним судом м. Києва у кримінальному провадженні № 62020100000000973 від 08.05.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3. Ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 400-1, ч. 2 ст. 200, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212 КК України. Відповідно о ухвали Печерського районного суду м. Києва від 05.11.2021 № 757/58498/21-к у цьому кримінальному провадженні встановлено, що на даний час членами злочинного угрупування здійснюється оперативне управління та контроль за фінансово-господарською діяльністю суб?єктів господарської діяльності (юридичні особи) серед яких ФГ «МАЛИНА І ПАТНЕРИ» та ФГ «РОДНІЧОК». За результатами проведеного моніторингу діяльності вказаних підприємств, реєстраційних документів, звітів та інших документів встановлено, що членами злочинного угрупування умисно вносяться до звітності вказаних підприємств завідомо неправдиві відомості щодо наявності земельних ділянок, сільськогосподарської техніки, виробничих потужностей та трудових ресурсів, чим забезпечують безперешкодну реєстрацію податкових накладних через систему моніторингу критеріїв оцінки ризиків ДПС та сприяють безперешкодному документальному оформленню безтоварних операцій. Таким чином, у органу досудового розслідування є наявні підстави вважати, що злочинне угрупування, встановивши контроль над підприємствами (отримавши у володіння установчі, реєстраційні документи, документи про відкриття банківських рахунків, ключі доступу до системи електронних платежів «Клієнт-Банк» та кліше круглих печаток) отримало можливість складати та надавати від імені зазначених підприємства підроблені первинні фінансово-господарські документи про безтоварні операції з продажу (придбання) товарів, виконання робіт, надання послуг в адресу суб?єктів підприємницької діяльності реального сектору економіки; отримувати від даних суб?єктів безготівкові кошти в рахунок сплати за начебто реалізовані товари, виконані роботи, надані послуги та переводити їх в готівку, минаючи при цьому систему оподаткування.
		28.07.2022 року до суду надійшли пояснення позивача, в яких вказано. що постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89, на підставі якої відповідачем була призначена перевірка ТОВ «САНОИЛТРЕЙД», скасована рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2022 у справі № 640/18314/21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022. Визнане протиправним та нечинним у судовому порядку владне рішення не може бути застосоване саме з моменту прийняття такого владного рішення. Зазначена позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 10.03.2022 у справі № 160/1088/19. Отже, позивач наполягає на відсутності у відповідача відповідних повноважень на призначення та проведення перевірки позивача.
		28.07.2022 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження, суд перейшов до розгляду справи по суті. Розгляд справи відкладено до 09.08.2022 року.
		09.08.2022 року до суду надійшли пояснення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в яких відповідач вказує наступне. Розбіжності сум в акті перевірки та в податковому повідомленні-рішенні стосовно заниження податку на додану вартість (в акті  18252444 грн, а в податковому повідомленні-рішенні  18133631 грн) виникли внаслідок розгляду заперечень позивача, за якими висновки перевірки викладено в новій редакції. Також не відповідають дійсності твердження позивача, що Н-Гексан придбавається для власного виробництва, а саме для виробництва шроту, при поставці Н-Гексану паливо подається відразу в систему устаткування переробки шроту та використовується в процесі переробки. Це твердження, на переконання відповідача, не відповідає дійсності, з огляду на те, що станом на 26.06.2021 року залишок Н-Гексану становить 84,218 тн, придбано 26.06.2021 Н-Гексану у кількості 24 тн, залишок Н-Гексану станом на 30.06.2021 (кінець періоду, що перевірявся) становив 108,218 тн. Крім того, за даними ЄРПН та первинних документів ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» придбання Н-Гексану здійснювалось у значних проміжках часу (05.02.2019, 27.04.2019, 09.08.2019, 28.10.2019, 2002.2020, 09.06.2020, 26.08.2020, 01.09.2020, 07.10.2020, 12.01.2021, 13.01.2021, 11.03.2021, 26.04.2021, 26.07.2021), що підтверджує факт зберігання Н-Гексану на території ТОВ «САНОИЛТРЕЙД». Таким чином, позивачем порушено ст. 15 Закону України від 19.12.95 № 481/95-ВР, а саме зберігання пального без ліцензії на право зберігання пального за кожне місце зберігання пального. Наказ про проведення перевірки приймався правомірно  на підставі положень Податкового кодексу України та з урахуванням Постанови № 89, крім того, податковим органом взято до уваги публічний інтерес щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень, поточну епідеміологічну ситуацію, можливість забезпечення ефективної реалізації поточних завдань і функцій держави та мобілізації коштів для цілей національної безпеки в умовах подолання наслідків пандемії коронавірусної хвороби та соціальну спрямованість Держави, визнання людини, її життя та здоров?я найвищою соціальною цінністю.
		09.08.2022 року протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено до 18.08.2022 року.
		18.08.2022 року до суду надійшли пояснення ГУ ДПС у Дніпропетровській області, в яких відповідач зазначає, що під час перевірки за період 01.01.2017 по 30.06.2021 встановлено взаємовідносини ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» з ФОП ОСОБА_1 (вид діяльності: Організація конгресів та торгівельних виставок) по наданню послуг з організації робочої поїздки відповідно до говору № 70626 від 11.09.2017 року. згідно якого (додаток 1) загальна вартість замовлених послуг 12000 USD. До вартості послуг включено наступне:
		- міжнародний переліт м. Бориспіль  м. Сан-Франциско, м. Нью-Йорк- м. Бориспіль;
		- внутрішні перельоти по США (м. Сан-Франциско, м. Нью-Йорк, м. Лос-Анжелес, м. Лас-Вегас);
		- проживання протягом перебування в США;
		- транспортування по маршруту;
		- відвідування сільськогосподарських підприємств США;
		- послуги перекладача;
		- координація протягом терміну дії контракту;
		- медичне страхування протягом перебування в США;
		- візова підтримка.
		З метою встановлення зв?язку з господарською діяльністю ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» придбаних послуг у ФОП ОСОБА_1 надано запит № 3 від 04.10.2022 про надання пояснення та документального підтвердження. Підприємством не надано пояснень, але надано копії паспортів працівників, які перебували у відрядженні з відміткою про перетин кордону. Проте не надано: запрошення сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю ТОВ «САНОИЛТРЕЙД», укладений договір чи контракт, інші документи, що засвідчують участь у переговорах, конференціях або інших заходів, які проводяться за тематикою, що збігаються з господарською діяльністю ТОВ «САНОИЛТРЕЙД», транспортні (авіа) квитки, електронні квитки (за наявності посадкового талона), багажні квитанції, страхові поліси, рахунки про проживання в готелі, ваучери (квитанція-підтвердження) на проживання, платіжні документи (виписки банку, платіжні доручення).
		18.08.2022 року до суду надійшли пояснення ГУ ДПС у Дніпропетровській області, в яких відповідач зазначає, що з метою встановлення зв?язку з господарською діяльністю ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» придбаних у ФОП ОСОБА_1 надано запит № 3 від 04.10.2021 року про надання пояснень та документального підтвердження. ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» не надано пояснень, але надано копії паспортів працівників, які перебували у відрядженні з відміткою про перетин кордону. Проте, не надано: запрошення сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю позивача, укладений договір чи контракт, інші документи, що засвідчують участь у переговорах, конференціях або інших заходів, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю ТОВ «САНОИЛТРЕЙД», транспортні (авіа) квитки, страхові поліси, рахунки про проживання в готелі, ваучери (квитанція-підтвердження) на проживання, платіжні документи (виписки банку, платіжні доручення). Враховуючи наведене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
		18.08.2022 року до суду надійшли пояснення ТОВ «САНОИЛТРЕЙД», в яких позивач зазначає, що податковим органом позивачу інкримінуються порушення, які не передбачені нормами чинного законодавств України, в тому числі Податковим кодексом України. Майже жодна із зазначених в акті перевірки та податкових повідомленнях-рішеннях сума штрафних санкцій не відповідає тим висновкам, що викладені в акті перевірки.
		18.08.2022 року протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено до 30.08.2022 року.
		30.08.2022 року до суду надійшли пояснення позивача, в яких він надає додаткові пояснення щодо господарських операцій та податкових повідомлень-рішень, що оскаржуються у межах цієї справи, наполягає на задоволенні позовних вимог.
		30.08.2022 року протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено до 01.09.2022 року.
		01.09.2022 року до суду надійшли пояснення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в яких відповідач надає додаткові пояснення щодо розрахунків сум, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
		01.09.2022 року до суду надійшли пояснення ТОВ «САНОИЛТРЕЙД», в яких позивач зазначає про відсутність правових підстав для проведення перевірки. Також позивач вказує, що ні в акті перевірки, ні в додатках до нього не зазначено обсяги Н-Гексану, який використовувася позивачем у власній господарській діяльності. Просить позов задовольнити у повному обсязі.
		01.09.2022 року протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено до 09.09.2022 року.
		У судовому засіданні 09.09.2022 представники сторін підтримали свої правові позиції і надали суду пояснення, аналогічні тим, що викладені в заявах по суті. 
		У судовому засіданні 09.09.2022 справу розглянуто, проголошено вступну і резолютивну частину рішення.
		Дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
		Товариство з обмеженою відповідальністю «САНОИЛТРЕЙД» код ЄДРПОУ 38200058, дата реєстрації: 11.04.2012 року, номер державної реєстрації 12241020000054528.
		Згідно з п. 5.1 Статуту ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» товариство створюється з метою отримання прибутку в процесі діяльності по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг, а також при здійсненні іншої, не зароненої чинним законодавством України діяльності, в тому числі зовнішньоекономічної. Товариство може здійснювати господарську діяльність, не заборонену законодавством, в тому числі діяльність, передбачену наступними КВЕД:
		Код КВЕД 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів;
		Код КВЕД 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами;
		Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин;
		Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
		На підставі направлень, виданих ГУ ДПС у Дніпропетровській області , відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 77.1, пп. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік та наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02.09.2021 № 4085-п проведено документальну планову перевірку ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2017 по 30.06.2021 та з питання правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством, відповідно до затвердженого плану перевірки.
		За результатом проведеної перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області 16.11.2021 року складено акт № 4004/04-36-07-20/38200058, в якому зафіксовано наступні порушення:
		1. п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 18 034 085 грн;
		2. п. 185.1 ст. 185, п. 194.1 ст. 194, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість всього у сумі 18 252 444 грн.;
		3. п. 1 ст. 9 ДКМУ від 19.02.93 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов?язковому декларуванню у Національному банку України. Згідно пункту 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 № 49;
		4. пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 51.1 ст. 51, пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України та Порядком заповнення і подання податковими агентами Податкового розрахунку за формою № 1, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 в частині подання звітного податкового розрахунку ІІ квартал 2018 року без інформації про кошти, видані працівнику підприємства ОСОБА_6 під звіт. У тому числі надміру витрачені та не повернуті у встановлені законодавством строки, що підлягає відображенню у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу « 118»;
		5. п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп «б» п.п.170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України в частині не нарахування, не утримання та не сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1705,49 грн за червень та липень 2018 року;
		6. п. 163.1 ст. 163, пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. «б» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 , п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України в частині не нарахування, не утримання та не сплати до бюджету військового збору в розмірі 116,54 грн за червень та липень 2018 року;
		7. п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування» в частині не нарахування, не утримання та не сплати єдиного внеску на загальну суму за 2018 рік в сумі 1709,29 грн;
		8. ст. 15 Закону України від 19.12.95 № 481/95-ВР в частині зберігання пального без отримання ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.
		13.12.2021 року ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» подано заперечення на акт перевірки від 16.11.2021 № 4004/04-36-07-20/38200058, за результатом розгляду яких, висновки акта планової документальної виїзної перевірки викладено в наступній редакції:
		1. п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 18 034 085 грн;
		2. п. 185.1 ст. 185, п. 194.1 ст. 194, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість всього у сумі 18 133 631 грн.;
		3. п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» не виписано та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні (не платниками ПДВ) на суму занижених податкових зобов?язань з податку на додану вартість в розмірі 19369900 грн за період з березня 2017 року по травень 2019 року;
		4. п. 1 ст. 9 ДКМУ від 19.02.93 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов?язковому декларуванню у Національному банку України. Згідно пункту 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 № 49;
		5. ст. 15 Закону України від 19.12.95 № 481/95-ВР в частині зберігання пального без отримання ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.
		На підставі виявлених порушень 11.01.2022 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято наступні податкові повідомлення-рішення.
		Податкове повідомлення-рішення № 0005240720, яким позивачу завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 515962,50 грн, з яких: 412770 грн  сума завищення бюджетного відшкодування, 103192,50 грн  штрафні і фінансові санкції (штраф).
		Податкове повідомлення-рішення № 00005310720, яким за відсутність складення та/або реєстрації податкових накладних до ПП «САНОИЛТРЕЙД» застосовано штраф у розмірі 44200 грн.
		Податкове повідомлення-рішення № 00005180720 від 11.01.2022 року, яким ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» збільшено суму грошового зобов?язання за платежем з податку на додану вартість у розмірі 22667038,75 грн, з яких: 18133631 грн  за податковим зобов?язанням, 4533407,75 грн  за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
		Податкове повідомлення-рішення № 0005070720, яким ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» збільшено суму грошового зобов?язання за платежем податок на прибуток у розмірі 22903107,00 грн, з яких: за податковим зобов?язанням  18034085 грн., за штрафними (фінансовим) санкціями (штрафами)  4059022 грн.
		Податкове повідомлення-рішення № 0005320720, яким до ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» застосовано штрафну санкцію за порушення строку розрахунку у зовнішньоекономічній діяльності у розмірі 500000 грн.
		Податкове повідомлення-рішення № 0004120720, яким до ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» застосовано штраф у розмірі 170 грн. за не подання декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.01.2019 року.
		Позивач, вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся до суду з позовною заявою про їх скасування.
		Розглядаючи даний спір по суті заявлених позовних вимог та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
		Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
		Згідно з п. 16.1.4 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
		Відповідно до п. 44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
		Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
		Водночас ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
		Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
		Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
		З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
		За визначенням, наведеним в пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
		За умовами пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
		Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
		З метою встановлення факту здійснення господарської операції підлягає з`ясуванню, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
		Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України.
		Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
		Відповідно до пп. «а» п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
		У відповідності до п. 200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
		За правилами п. 200.4 ст.200 ПК України в редакції на час виникнення спірних правовідносин при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
		а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
		б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
		в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
		Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.
		До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг (пп. «а» п.198.1 ст.198 ПК України).
		У відповідності до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
		придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
		придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
		ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
		Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
		Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
		У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
		Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
		При цьому згідно з п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
		Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
		Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
		Відповідно до положень статей 183 та 184 ПК України особа як платник ПДВ підлягає реєстрації шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників; реєстрація особи як платника ПДВ діє до дати її анулювання.
		Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.
		15.02.2019 року між ТОВ «БУДІВЕЛЬНІ ІННОВАЦІЙНІ СИСТЕМИ» (замовник) та ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» (виконавець) укладено договір № 1/02 на переробку давальницької сировини.
		Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає виконавцеві, а виконавець зобов?язується на своїх виробничих площах, які знаходяться за адресою: смт. Софіївка вул. Криворізька буд. 3 виготовити з наданої замовником сировини (насіння соняшника) та передати замовникові готову продукцію, а саме:
		- Олія соняшникова (нерафінована) 1 сорту;
		- Макуха соняшникова;
		- Паливні пиллети із лушпиння соняшника.
		На виконання умов договору позивачем надано ТОВ «БУДІВЕЛЬНІ ІННОВАЦІЙНІ СИСТЕМИ» послуги з переробки давальницької сировини на загальну суму 4230660,24 грн., в тому числі ПДВ - 705110 грн.
		Надання вказаних послуг підтверджено наступними первинними документами, які долучено до матеріалів справи: договором, додатковою угодою, актами приймання-передачі давальницької сировини для переробки, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, реєстрами на прийняте соняшникове насіння з визначенням якості, актами надання послуг з переробки, звітами про перероблену сировину, звітами про продукцію, що вироблена з сировини замовника, рахунками, податковими накладними, оплату послуг підтверджено витягами з рахунків позивача.
		29.11.2018 року між ТОВ «АГРООПТ-ДНЕПР» (замовник) та ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» (виконавець) укладено договір № 04-11 на переробку давальницької сировини.
		За умовами п. 1.1. договору замовник доручає виконавцеві, а виконавець зобов?язується на своїх виробничих площах, які знаходяться за адресою: смт. Софіївка вул. Криворізька буд. 3 виготовити з наданої замовником сировини (насіння соняшника) та передати замовникові готову продукцію, а саме:
		- Олія соняшникова (нерафінована) 1 сорту;
		- Макуха соняшникова;
		- Паливні брикети із лушпиння соняшника.
		На виконання умов договору позивачем надано ТОВ «АГРООПТ-ДНЕПР» послуги з переробки давальницької сировини на загальну суму 1200021,08 грн, в тому числі ПДВ  200003,51 грн.
		Надання вказаних послуг підтверджено наступними первинними документами, які долучено до матеріалів справи: договором № 04-11 від 29.11.2018 року, актом приймання-передачі давальницької сировини для переробки № 226 від 30.11.2018 року, видатковою накладною № 1 від 30.11.2018 року, товарно-транспортними накладними про транспортування давальницької сировини, реєстрами на прийняте соняшникове насіння з визначенням якості, актом звірки взаємних розрахунків, актом надання послуг з переробки № 7 від 04.12.2018 року, звітом про перероблену сировину № 7 від 04.12.2018 року, звітом про продукцію, що вироблена з сировини замовника № 7 від 04.12.2018 року, товарно-транспортними накладними про транспортування виробленої продукції, рахунком на оплату № 53 від 04.12.2018 року, оплату послуг підтверджено випискою з рахунку позивача в АТ «АБ «РАДАБАНК». 
		09.07.2018 року між ТОВ «ЮЗАБІЛІТІС» (замовник) та ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» (виконавець) укладено договір № 03-7 на переробку давальницької сировини.
		За умовами п. 1.1 договору замовник доручає виконавцеві, а виконавець зобов?язується на своїх виробничих площах, які знаходяться за адресою: смт. Софіївка вул. Криворізька буд. 3 виготовити з наданої замовником сировини (насіння соняшника) та передати замовникові готову продукцію, а саме:
		- Олія соняшникова (нерафінована) 1 сорту;
		- Макуха соняшникова;
		- Паливні брикети із лушпиння соняшника.
		На виконання умов договору позивачем надано ТОВ «ЮЗАБІЛІТІС» послуги з переробки давальницької сировини на загальну суму 1144426,00 грн, в тому числі ПДВ  190737 грн.
		Надання вказаних послуг підтверджено наступними первинними документами, які долучено до матеріалів справи: договором № 03-7 від 09.07.2018 року, актами приймання-передачі давальницької сировини для переробки № 137 від 29.08.2018 року, № 115 від 01.08.2018 року, № 105 від 23.07.2018 року, № 102 від 15.07.2018 року, видатковими накладними № 4 від 31.08.2018 року, № 3 від 01.08.2018 року, № 2 від 23.07.2018 року,№ 1 від 15.07.2018 року, товарно-транспортними накладними про транспортування давальницької сировини, реєстрами на прийняте соняшникове насіння з визначенням якості, актом звірки взаєморозрахунків, актами надання послуг з переробки № 6 від 31.08.2018 року, № 5 від ,03.08.2018 року, № 4 від 25.07.2018 року, № 3 від 19.07.2018 року, звітами про перероблену сировину № 6 від 31.08.2018 року, № 5 від 03.08.2018 року, № 4 від 25.07.2018 року, № 3 від 19.07.2018 року, звітами про продукцію, що вироблена з сировини замовника № 6 від 31.08.2018 року, № 5 від 03.08.2018 року, № 4 від 25.07.2018 року, № 3 від 19.07.2018 року, товарно-транспортними накладними про транспортування виробленої продукції, рахунками на оплату № 29 від 31.08.2018 року, № 25 від 03.08.2018 року, № 24 від 25.07.2018 року, № 17 від 18.07.2018 року, оплату послуг підтверджено виписками з рахунку позивача в АТ «АБ «РАДАБАНК». 
		22.06.2018 року між ТОВ «УРОЖАЙ ДНІПРО» (замовник) та ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» (виконавець) укладено договір № 02-6 на переробку давальницької сировини.
		За умовами п. 1.1. договору замовник доручає виконавцеві, а виконавець зобов?язується на своїх виробничих площах, які знаходяться за адресою: смт. Софіївка вул. Криворізька буд. 3 виготовити з наданої замовником сировини (насіння соняшника) та передати замовникові готову продукцію, а саме:
		- Олія соняшникова (нерафінована) 1 сорту;
		- Макуха соняшникова;
		- Паливні брикети із лушпиння соняшника.
		На виконання умов договору позивачем надано ТОВ «УРОЖАЙ ДНІПРО» послуги з переробки давальницької сировини на загальну суму 85571 грн, в тому числі ПДВ  14261,83 грн.
		Надання вказаних послуг підтверджено наступними первинними документами, які долучено до матеріалів справи: договором № 02-6 від 09.07.2018 року, актом приймання-передачі давальницької сировини для переробки № 83 від 22.06.2018 року, видатковою накладною № 1 від 22.06.2018 року, товарно-транспортними накладними про транспортування давальницької сировини, реєстрами на прийняте соняшникове насіння з визначенням якості, актом звірки взаєморозрахунків, актом надання послуг з переробки № 2 від 25.06.2018 року, звітом про перероблену сировину № 2 від 25.06.2018 року, звітом про продукцію, що вироблена з сировини замовника № 2 від 25.06.2018 року, товарно-транспортними накладними про транспортування виробленої продукції, рахунком на оплату № 16 від 22.06.2018 року, оплату послуг підтверджено випискою з рахунку позивача в АТ «АБ «РАДАБАНК». 
		17.02.2017 року між ТОВ «АГРО ДНІПРО КЛАССІК» (замовник) та ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» (виконавець) укладено договір № 2 на переробку давальницької сировини.
		За умовами п. 1.1. договору замовник доручає виконавцеві, а виконавець зобов?язується на своїх виробничих площах, які знаходяться за адресою: смт. Софіївка вул. Криворізька буд. 3 виготовити з наданої замовником сировини (насіння соняшника) та передати замовникові готову продукцію, а саме:
		- Олія соняшникова (нерафінована) 1 сорту;
		- Макуха соняшникова;
		- Паливні брикети із лушпиння соняшника.
		На виконання умов договору позивачем надано ТОВ «АГРО ДНІПРО КЛАССИК» послуги з переробки давальницької сировини на загальну суму 5630313,69 грн, в тому числі ПДВ  938385 грн.
		Надання вказаних послуг підтверджено наступними первинними документами, які долучено до матеріалів справи: договором № 2 від 17.02.2017 року, актами приймання-передачі давальницької сировини для переробки, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними про транспортування давальницької сировини, реєстрами на прийняте соняшникове насіння з визначенням якості, актом звірки взаєморозрахунків, актами надання послуг з переробки, звітами про перероблену сировину, звітами про продукцію, що вироблена з сировини замовника, товарно-транспортними накладними про транспортування виробленої продукції, рахунками на оплату, оплату послуг підтверджено виписками з рахунків позивача в АТ «АБ «РАДАБАНК». 
		11.09.2017 року між ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» та ФОП ОСОБА_1 укладено договір № 70626 на надання послуг з організації робочої поїздки.
		За умовами Додатку 1 до договору № 70626 загальна вартість замовлених послуг 12000 USD. До вартості послуг включено наступне:
		Міжнародний переліт м. Бориспіль  с. Сан-Франциско, м. Нью-Йорк  м. Бориспіль;
		Внутрішні перельоти по США (м. Сан-Франциско, м. Нью-Йорк, м. Лос-Анджелес, м. Лас-Вегас);
		Проживання протягом перебування в США;
		Транспортування по маршруту;
		Відвідування сільськогосподарських підприємств США;
		Послуги перекладача; координація протягом терміну дії контракту;
		Медичне страхування протягом перебування в США;
		Візова підтримка;
		Виконання умов зазначеного договору підтверджено наступними документами: актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 71288, додатковою угодою № 1 до договору, рахунком-фактурою № 71288 від 19.09.2017, закордонними паспортами, оплату послуг підтверджено платіжними дорученнями № 394 від 19.09.2017 та № 440 від 19.10.2017.
		Також, у період, що перевірявся податковим органом 13.05.2020 року між ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» (покупець) та ТОВ «Знаменівський олійноекстракційний завод» (постачальник) укладено договір купівлі-продажу № 2/05/2020, за умовами якого постачальник зобов?язується передати у власність покупця шрот соняшниковий універсальний звичайний.
		На виконання умов договору ТОВ «Знаменівський олійноекстракційний завод» надано позивачу шрот соняшниковий універсальний звичайний на суму 7202984,70 грн, в тому числі ПДВ  1440595,80 грн.
		Надання вказаного товару підтверджено наступними первинними документами, які долучено до матеріалів справи: договором купівлі-продажу № 2/05/2020 від 13.05.2020, додатком № 1 від 13.05.2020 до договору купівлі-продажу № 2/05/2020 від 13.05.2020, видатковою накладною № 58 від 13.05.2020, ТТН на доставку товару, актами прийму передачі № 5 від 13.05.2020, № 60302/01 від 13.05.2020, платіжним дорученням № 765 від 11.08.2020 (1000 000, 00), платіжним дорученням № 767 від 12.08.2020 (550001,00), податковою накладною № 315 від 13.05.2020, додатком № 2 до договору купівлі-продажу № 2/05/2020 від 13.05.2020, видатковою накладною № 4 від 22.01.2021, ТТН на доставку товару, актами прийому-передачі № 02/01-21 від 22.01.2021 та № 03/01-21 від 22.01.2021, платіжним дорученням № 1201 від 01.02.2021 (364500, 00), податковою накладною № 28 від 22.01.2021, договором № 1/28 про відступлення права вимоги від 28.05.2021, актом взаємозаліку (перенесення боргів) № 4 від 28.05.2021, платіжними дорученнями № 1602 від 28.05.2021 (700 000,00), № 1603 від 31.05.2021 (1000 000, 00) та № 1610 від 01.06.2021 (1103500, 00), розрахунки за договором здійснено у повному обсязі. 
		21.09.2020 року між ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» (покупець) та ФГ «МАЛИНА І ПАРТНЕРИ» (постачальник) укладено договір поставки № 21/09, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію насіння соняшника (товар) за ціною, якістю, кількістю, що визначається сторонами окремо для кожної партії.
		На виконання умов договору ФГ «МАЛИНА І ПАРТНЕРИ» поставлено позивачу насіння соняшника на суму 3450000 грн, в тому числі ПДВ  690000 грн.
		Поставку вказаного товару підтверджено наступними первинними документами, які долучено до матеріалів справи: видатковими накладними № ІГ000000022 від 21.09.2020, № ІГ000000023 від 22.09.2020, ІГ000000024 від 23.09.2020, № ІГ000000025 від 24.09.2020, ТТН на доставку насіння, актом звірки розрахунків за період січень-2017-червень 2021, платіжними дорученнями № 900 від 25.09.2020 (233297,28), № 705 від 28.08.2020 (263502,72), актом прийому передачі № 38/09-20 від 30.09.2020, податковою накладною № 1528 від 21.09.2020, податковою накладною № 1529 від 22.09.2020, податковою накладною № 1530 від 23.09.2020, податковою накладною № 1531 від 24.09 2020, розрахунки за договором здійснено у повному обсязі.
		28.09.2020 між ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» (покупець) та ПП «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС» (постачальник) укладено договір поставки № 25/09-н, за умовами якого постачальник зобов?язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити олію соняшникову нерафіновану першого сорту.
		На виконання умов договору ПП «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС» поставлено позивачу олію соняшникову нерафіновану 1 сорту на суму 3500000 грн, в тому числі ПДВ  699999,9 грн.
		Поставку вказаного товару підтверджено наступними первинними документами, які долучено до матеріалів справи: договором поставки № 25/09-н від 28.09.2020, специфікацією від 28.09.2020 до договору поставки № 25/09-н від 28.09.2020, видатковою накладною № 28 від 28.09.2020, видатковою накладною № 29 від 28.09.2020, видатковою накладною № 30 від 28.09.2020, видатковою накладною № 31 від 28.09.2020, видатковою накладною № 32 від 28.09.2020, видатковою накладною № 33 від 28.09.2020, ТТН на доставку олії, актом звірки взаємних розрахунків за період січень 2017  червень 2021, платіжним дорученням № 927 від 05.10.2020 (440999,94), актом прийому передачі № 20/2 від 28.09.2020, актом прийму передачі № 71 від 28.09.2020, актом прийому передачі № 72 від 28.09.2020, актом прийому передачі № 73 від 28.09.2020, актом прийому передачі № 23/2 від 28.09.2020, актом прийому передачі № 74 від 28.09.2020, податковою накладною № 205 від 28.09.2020, податковою накладною № 206 від 28.09.2020, податковою накладною № 207 від 28.09.2020, податковою накладною № 208 від 28.09.2020, податковою накладною № 209 від 28.09.2020, податковою накладною № 210 від 28.09.2020, договором № 2/01-06 на відступлення права вимоги від 01.06.2021, актом взаємозаліку (перенесення заборгованості) № 5 від 01.06.2021, платіжним дорученням № 1611 від 01.06.2021, платіжним дорученням № 1610 від 01.06.2021, платіжним дорученням № 1613 від 02.06.2021, розрахунок за договором здійснено у повному обсязі.
		21.08.2020 між ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» (покупець) та ФГ «РОДНІЧОК» (постачальник) укладено договір поставки № 58, за умовами якого постачальник зобов?язується передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію власного виробництва (товар), за ціною, якістю та кількістю, що визначається сторонами окремо для кожної партії.
		На виконання умов договору ФГ «РОДНІЧОК» поставлено позивачу соняшник (100 т) на суму 858333,3 грн, в тому числі ПДВ  171666,7 грн.
		Поставку вказаного товару підтверджено наступними первинними документами, які долучено до матеріалів справи: договором поставки товару № 58 від 21.08.2020, видатковою накладною № ЮС000001213 від 25.08.2020, ТТН на доставку насіння, актом звірки взаємних розрахунків за період січень 2017  червень 20201, платіжним дорученням № 804 від 21.08.2020 (1030000,00), актом виконаних робіт № 36/08-20 від 31.08.2020, податковою накладною № 1480 від 21.08.2020, розрахунки за договором здійснено у повному обсязі. 
		Аналізуючи наведені вище докази, суд встановив, що означені вище документи, якими позивач підтверджує факти виконання робіт та поставки товару, є первинними в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» і є достатніми доказами для підтвердження реальності господарських операції з виконання робіт, поставки товару, руху активів у процесі здійснення господарських операцій та зміни у власному капіталі позивача.
		Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи.
		Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також у п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
		Первинні документи фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо  безпосередньо після її закінчення. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному місяці, в якому вони були здійснені.
		Виходячи зі специфіки та умов укладених позивачем з переліченими вище контрагентами договорів, надані позивачем документи в їх сукупності є достатнім доказом підтвердження фактичного виконання зазначених вище господарських операцій. В наданих позивачем первинних документах визначено суть та зміст відповідної господарської операції, вказані документи підтверджують фактичне отримання сільськогосподарської продукції та використання її у власній господарської діяльності підприємства. 
		Доказів порушень відображення вище вказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку товариства матеріали справи не містять.
		Відповідачем в ході проведення перевірки не наведені та не встановлені обставини, які б свідчили про невідповідність господарських операцій з переробки сільськогосподарської продукції меті та задачам діяльності позивача, або що реалізація вказаної операції не обумовлена розумними економічними причинами (цілями ділового характеру). 
		Більш того, контролюючим органом під час перевірки встановлено, що позивачем з наданої його контрагентами: ТОВ «БУДІВЕЛЬНІ ІННОВАЦІЙНІ СИСТЕМИ», ТОВ «АГРООПТДНЕПР», ТОВ «ЮЗАБІЛІТІС», ТОВ «УРОЖАЙ ДНІПРО», ТОВ «АГРО ДНІПРО КЛАСИК» давальницької сировини було виготовлено та передано замовниками готову продукцію, а саме: Олію соняшникову (нерафінована) 1 сорту; Макуху соняшникову; Паливні брикети із лушпиння соняшника.
		Так, позивач має у власності (користуванні) виробничі площі (потужності) для виконання відповідних послуг з переробки давальницької сировини, які знаходяться за адресою: Дніпропетровська обл., Софіївський р-н, смт Софіївка, вул. Криворізька, буд.3.
		Також, судом досліджено документи, які підтверджують доставку давальницької сировини (насіння соняшника) до позивача. Після її переробки, контрагенти забирають перероблену готову продукцію.
		Тобто, позивач надав ТОВ «БУДІВЕЛЬНІ ІННОВАЦІЙНІ СИСТЕМИ», ТОВ «АГРООПТДНЕПР», ТОВ «ЮЗАБІЛІТІС», ТОВ «УРОЖАЙ ДНІПРО», ТОВ «АГРО ДНІПРО КЛАСИК» послуги з переробки давальницької сировини, що відноситься до його видів господарської діяльності.
		Висновки контролюючого органу щодо відсутністі здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами позивача з надання послуг переробки давальницької сировини у зв?язку із відсутністю факту (джерела) законного походження саме цієї давальницької сировини по ланцюгу постачання, суд вважає безпідставнми та необгрунтованими, з огляду на наступне.
		Так, на час здійснення господарських операцій з поставки насіння соняшника контрагенти позивача мали статус юридичної особи, платника податку на додану вартість, що свідчить про наявність у них спеціальної податкової правосуб`єктності.
		Виписані вказаними підприємствами за фактом поставки продукції податкові накладні в установленому порядку зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
		Суд також зазначає, що Податковий кодекс України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов`язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов`язань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбанні товару (послуги) не безпосередньо до бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товару (послуг), який у складі вартості придбаного товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов`язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника.
		Крім того, жодною нормою законодавства України не передбачений обов`язок платників податків покупців товарів (робіт, послуг) вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо звітування до податкових органів, відомостей про походження товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників в ланцюгу) тощо. 
		Позивач, як сторона за відповідним господарським договором, рівноцінний учасник договірних правовідносин, не може впливати та контролювати діяльність свого контрагента, відповідати за дотриманням таким контрагентом вимог законодавства, сплату податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-якого з постачальників у ланцюгу постачання, зокрема, шляхом позбавлення права на відображення відповідних сум в податковому обліку. 
		В постанові від 27.03.2018 у справі № 816/809/17 Верховний Суд зазначив, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним щодо справжнього стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи або послуги), не дивлячись на те, що контрагенти, можливо, і мають намір порушити податкове законодавство.
		Також правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин.
		До того ж, ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.
		В свою чергу, контролюючі органи не наділені повноваженнями на перевірку економічної доцільності рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо).
		Згідно з п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України, п.3 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
		Згідно з п.4 розділу ІІІ Порядку №727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно, зокрема:
		чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;
		зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;
		у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів.
		Таким чином, контролюючий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків, а відтак посилання контролюючого органу на інформацію щодо контрагентів позивача не може вважатись доказом у розумінні ст. 69 КАС України.
		Таким чином, доводи відповідача з посиланням на податкову інформацію щодо контрагентів позивача та їх контрагентів по ланцюгу постачання жодним чином не спростовують реальності здійснення господарської операції з поставки сільськогосподарської продукції вказаними вище контрагентами, висновки контролюючого органу фактично в цій частині є припущеннями. 
		Податкова інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.
		При цьому, самі по собі доводи відповідача про відсутність необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів платника податків не є безумовним свідченням нереальності господарської операції, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб`єктів не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами.
		Також слід зауважити, що факт відсутності у постачальника достатньої кількості трудових ресурсів не виключає можливості виконання ними господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників можливе за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).
		Разом з тим, під час проведення перевірки позивача відповідачем не досліджено питання щодо можливості залучення контрагентами позивача матеріально-технічних, майнових, трудових та виробничих ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод або в іншій не забороненій законом формі.
		Крім того, придбання насіння соняшника у ФГ «МАЛИНА І ПАРТНЕРИ» товариство здійснює в межах власної господарської діяльності з метою виробництва олії соняшникової, отримує соняшникову макуху та паливні брикети.
		Після завершення процесу виробництва ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» здійснює реалізацію олії соняшникової, макухи та паливних брикетів.
		При цьому, відповідач вказує, що згідно листа ГУ ДПС у Херсонській області від 05.11.2021 № 2336/7/21-22-07-04-11 зазначено, що ГУ ДПС у Херсонській області не підтверджено господарські операції з ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» за вересень 2020 року. Крім того, прийнято рішення від 14.05.2021 № 3156 щодо відповідності підприємства п. 8 Критеріїв ризиковості.
		Так, надаючи оцінку вказаним доводам відповідача, суд вважає за необхідне зазначити, що лист податкового органу не може вважатися належним доказом відсутності проведення господарської операції без здійснення перевірки суб?єкта господарювання та надання оцінки усім первинним документам ФГ «МАЛИНА І ПАРТНЕРИ».
		Щодо прийняття рішення про ризиковість контрагента позивача  ФГ «МАЛИНА І ПАРТНЕРИ», то на час виникнення спірних правовідносин, вказане підприємство було належним чином зареєстроване в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, було платником ПДВ та не відносилось до ризикових платників податку.
		Отже, доводи відповідача в цій частині є необгрунтованими.
		Щодо твердження відпвідача, що ТОВ «Знаменівський олійноекстракцій завод» не мав фізичної та технічної можливості для виробництва шроту після 19.08.2020 року, з огляду на те, що згідно інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухому майно ТОВ «Знаменівський олійноекстракційний завод» з 19.08.2020 року припинило право власності на об?єкт нерухомого майна: комплекс зерноочистки та сушки, та комплекс з екстракційної маслинної сировини, то суд зазначає наступне.
		Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що договір № 2/05/2020 між позивачем та ТОВ «Знаменівський олійноекстракційний завод» укладено 13.05.2020 року, отже до виникнення обставин, які відповідач поклав в основу акту перевірки.
		При цьому, доказів проведення перевірки первинної документації ТОВ «Знаменівський олійноекстракційний завод» на предмет наявності/відсутності залишку виробленого шроту, який був в подальшому відвантажений на адресу позивача, матеріали перевірки не містять, суду такі докази також не надані.
		Крім того, як на підставу для не підтвердження господарської операції, відповідач посилається на рішення № 40412 від 07.05.2021, згідно з яким ТОВ «Знаменівський олійноекстракційний завод» відповідає критеріям ризиковості.
		Водночас, вказане рішення прийнято значно пізніше виникнення спірних правовідносин та не підлягає застосуванню під час розгляду цієї справи.
		Таким чином, зазначені доводи відповідача є надуманими, безпідставними та такими, що спростовуються належними доказами.
		Що стосується взаємовідносин позивача з ТОВ «АГРООПТ-ДНЕПР» та ФН «РОДНІЧОК», то відповідач також посилається на рішення про їх відповідність критеріям ризиковості, які прийняті значено пізніше здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними суб?єктами господарювання, а тому цей довод є безпідставним.
		Стосовно певних недоліків товарно-транспортних накладних, то як вбачається з договорів з вказаними контрагентами, поставка товару здійснюється на умовах - склад Покупця за адресою: вул. Криворізька, буд. № 3, смт Софіївка, Софіївський р-н, Дніпропетровська обл., при цьому вивезення продукції з території складу продавця здійснюється автотранспортом продавця або іншими перевізниками. Тобто обов`язок поставити вказаний товар на склад покупця покладається на постачальників, позивач ніяким чином не пов`язаний з процесом перевезення товару.
		З огляду на умови поставки, обумовлені в укладених позивачем з вказаними продавцями (постачальниками) договорах поставки, слід зазначити, що в даному випадку товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару.
		Так, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно- транспортна накладна є первинним документом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг.
		Верховний Суд у постановах від 27 лютого 2018 року у справі №813/1974/17, від 26 червня 2018 року по справі №826/548/17, зазначає, що безпідставними є і посилання контролюючого органу на відсутність у позивача товарно - транспортної накладної за спірною господарською операцією, оскільки, наявність транспортних документів на перевезення товарно - матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договором поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. Крім того, товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною.
		При цьому слід також зазначити, що відповідно до абз. 9 ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
		Отже, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки у їх заповненні не можуть свідчити про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.
		Таким чином, оскільки товарно-транспортною накладною підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності у позивача документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, недоліки в товарно-транспортних накладних не можуть свідчити про відсутність реальних господарських операцій.
		Стосовно посилання відповідача на кримінальні провадження, в яких фігурують ТОВ «АГРООПТ-ДНЕПР», ФГ «МАЛИНА І ПАТРНЕРИ» та ФГ «РОДНІЧОК», суд вважає, що відповідні ухвали самі по собі не можуть вважатися належними та достатніми доказами, на які контролюючий орган вправі посилатися в обґрунтування безтоварності господарських операцій.
		Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
		Тобто, обов`язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку суду в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, стосовно часу, місця та об`єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.
		Отже, у спірному випадку належними доказами можуть бути обставини, встановлені, зокрема, у вироку, ухвалі про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, і ці обставини мають стосуватися саме правовідносин позивача з його контрагентами - ТОВ «АГРООПТ-ДНЕПР», ФГ «МАЛИНА І ПАТРНЕРИ» та ФГ «РОДНІЧОК».
		Без наявності зазначених у ч. 6 ст. 78 КАС України судових рішень, які набрали законної сили і встановлювали б відповідні обставини, матеріали кримінального провадження самі по собі не мають доказової сили для даної адміністративної справи.
		З цього приводу суд зазначає, що законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту, є Кримінальний процесуальний кодекс України.
		У частині першій статті 23 КПК України встановлено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
		Частина друга цієї ж статті визначає, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
		Частиною четвертою статті 95 КПК України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
		Отже, матеріали, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді, тому до винесення вироку в рамках кримінального провадження протокол допиту досудового розслідування не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.
		Таким чином, окремі документи з матеріалів кримінального провадження за відсутності вироку, ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які у встановленому законом порядку набрали законної сили, не можуть вважатися доказами, на які контролюючий орган вправі посилатися в обґрунтування безтоварності операції.
		В даному випадку відповідні судові рішення стосовно посадових осіб контрагентів позивача за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого Кримінальним кодексом України, відсутні.
		Виходячи з наведеного вище, враховуючи встановлені у справі обставини та наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності підтверджують, що позивач від його контрагентів ТОВ «БУДІВЕЛЬНІ ІННОВАЦІЙНІ СИСТЕМИ», ТОВ «АГРООПТДНЕПР», ТОВ «ЮЗАБІЛІТІС», ТОВ «УРОЖАЙ ДНІПРО», ТОВ «АГРО ДНІПРО КЛАСИК» отримав давальнику сировину та від ТОВ «Знаменівський олійноекстракційний завод», ФГ «МАЛИНА І ПАРТНЕРИ», ПП «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС», ФГ «РОДНІЧОК» товар (сільськогосподарську продукцію) для провадження своєї господарської діяльності, спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні цих операцій.
		Досліджені судом надані позивачем первинні документи оформлені належним чином, містять необхідні реквізити, повністю відображають зміст відповідної господарської операції і не мають недоліків, які б свідчили про їх невідповідність вимогам до первинних документів.
		Щодо доводів відповідача стосовно того, що поїздка працівників ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» до США та придбання відповідних послуг у ФОП ОСОБА_1 не пов?язана з господарською діяльністю позивача, суд зазначає наступне.
		Так, 06.11.2017 року видано наказ по підприємству ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» «Про робочу поїздку», згідно якого відряджено до США терміном на 12 днів з 10 листопада по 22 листопада 2017 року для відвідування ферм, заводів та ознайомлення з сучасними технологіями виробництва в США: Гагач Анатолія Івановича  директора комерційного, Гагач Людмилу Григорівну  начальника постачання.
		На виконання вказаного наказу, 11.09.2017 року між ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» та ФОП ОСОБА_1 укладено договір № 70626 на надання послуг з організації робочої поїздки.
		За умовами Додатку 1 до договору № 70626 загальна вартість замовлених послуг 12000 USD. До вартості послуг включено наступне:
		Міжнародний переліт м. Бориспіль  с. Сан-Франциско, м. Нью-Йорк  м. Бориспіль;
		Внутрішні перельоти по США (м. Сан-Франциско, м. Нью-Йорк, м. Лос-Анжелес, м. Лас-Вегас);
		Проживання протягом перебування в США;
		Транспортування по маршруту;
		Відвідування сільськогосподарських підприємств США;
		Послуги перекладача; координація протягом терміну дії контракту;
		Медичне страхування протягом перебування в США;
		Візова підтримка.
		Також у додатку № 1 до договору № 70626 визначено програму робочої поїздки, в якій розписано щоденні переміщення та зустрічі.
		Виконання умов зазначеного договору підтверджено наступними документами: актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 71288, додатковою угодою № 1 до договору, рахунком-фактурою № 71288 від 19.09.2017, закордонними паспортами з відмітками про перетин кордону, оплату послуг підтверджено платіжними дорученнями № 394 від 19.09.2017 та № 440 від 19.10.2017.
		Наведені документи були надані позивачем під час проведення перевірки.
		Надані докази підтверджують, що вказана поїздка була робочою та стосувалась господарської діяльності позивача.
		Крім документів, які були надані під час проведення перевірки, позивачем на вимогу суду додатково надано: копії квитків, список учасників поїздки до США з 10 по 22 листопада 2017 року та інша документи, що стосуються переміщення учасників поїздки по США.
		Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
		Діяльність негосподарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів.
		Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.
		Організаційно-господарські відносини стосуються організації, перспектив розвитку та інновацій підприємства. При цьому, кожне товариство самостійно вирішує напрямки свого розвитку та доцільність витрачання коштів на вивчення досвіду закордонних спеціалістів з аналогічної сфери діяльності, які, в подальшому можливо використовувати у своїй господарській діяльності.
		Отже, поїздка працівників ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» до США, під час якої комерційний директор та начальник постачання відвідали ферми, етаноловий завод, на якому обробляють близько 16 млн. бушелів кукурудзи щорічно, кооперативний елеватор та ферму Сінамон Рідж Фермс  ферму, яка використовує високі технології і має диверсифіковане господарство: рослинництво, свинарство, ВРХ та молочне скотарство, спілкувались з колегами, ознайомились з господарською діяльністю підприємств аграрного сектору США та дізнались про досвід американських колег у сільськогосподарській діяльності, є робочою, незважаючи на те, чи були за її результатом укладені договори, чи ні.
		Таким чином, суд вважає обгрунтованими доводи позивача стосовно того, що поїздка працівників ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» до США пов?язана з господарською діяльністю підприємства, при цьому, доказів зворотного відповідачем не надано.
		Суд, враховуючи наведені вище обставини, дійшов висновку про реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами заначеними вище, та наявності законних та обгрунтованих підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.01.2022 року № 0005240720, № 00005180720, № 0005070720.
		Щодо податкового повідомлення-рішення № 00005310720 від 11.01.2022 року, яким до ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» застосовано штрафні санкції за відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що складаються відповідно до п. 198.5 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.
		Так, вказане повідомлення-рішення прийнято внаслідок того, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області вважає перероблений з давальницької сировини товар, який повертався контрагентам, господарськими операціями з реалізації готової продукції.
		На переконання відповідача, за фактом господарських операцій з реалізації готової продукції, відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України необхідно було зареєструвати податкові накладні.
		З огляду на те, що вказані накладні не було зареєстровано, відповідачем розраховано штрафні санкції на загальну суму 44200 грн. 
		При цьому, як вже було встановлено вище, позивач від його контрагентів: ТОВ «БУДІВЕЛЬНІ ІННОВАЦІЙНІ СИСТЕМИ», ТОВ «АГРООПТДНЕПР», ТОВ «ЮЗАБІЛІТІС», ТОВ «УРОЖАЙ ДНІПРО», ТОВ «АГРО ДНІПРО КЛАСИК» отримував давальнику сировину, яку переробляв та перероблену продукцію повертав вказаним контрагентам.
		Таким чином, позивач отримував дохід від надання послуг з переробки насіння соняшника, за результатом якої складав податкові накладні, які направляв на реєстрацію до ЄРПН, та взагалі не здійснював реалізацію готової продукції, як про це зазначає контролюючий орган.
		Отже, порушення, за якими прийнято податкове повідомлення-рішення № 00005310720 від 11.01.2022 року, відсутні, а тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
		Щодо податкового повідомлення-рішення № 0005320720 від 11.01.2022 року, яким до позивача застосовано штрафну санкцію за зберігання пального без наявності ліцензії у розмірі 500000 грн, суд зазначає наступне.
		Порядок видачі, анулювання ліцензій на право зберігання пального встановлено ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі  Закон № 481). 
		Відповідно до ст. 15 Закону № 481 ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.
		Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються: 
		підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; 
		підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву; 
		суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
		Відповідно до ст. 17 Закону № 481 до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.
		Так, до позивача застосовано вказану санкцію за порушення  зберігання пального без наявності ліцензії.
		Водночас, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що під час фактичної перевірки встановлено використання позивачем Н-Гексану (код УКТЗЕД 2710122500) в процесі провадження господарської діяльності, а саме, для виробництва шроту звичайного. 
		При цьому, контролюючим органом встановлено, що позивач не реалізовував Н-Гексан протягом перевіряємого періоду, а використав його в процесі провадження господарської діяльності.
		Також у акті перевірки вказано, що ТОВ «САНОИЛТРЕЙД» 07.11.2018 року придбано ємність для гексану, яку введено в експлуатацію та, яка обліковується згідно оборотно-сальдової відомості на 115 рахунку «Інвентарна тара».
		Водночас, під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що на балансі підприємства відсутні резервуари для зберігання пального.
		Також в матеріалах перевірки зазначено, що позивач листом № 70 від 08.11.2021 повідомив, що Н-Гексан придбавається для власного виробництва, а саме для виробництва шроту. Н-Гексан подається одразу в систему устаткування переробки шроту та використовується в процесі переробки.
		За даними бухгалтерського обліку (обороно-сальдова відомість по рахунку 209) станом на 26.06.2021 залишок Н-Гексану становив 84,218 тн.
		26.06.2021 року придбано Н-Гексан у кількості 24 тн.
		Залишок придбаного Н-Гексану станом на 30.06.2021 року становив 108,218 тн. 
		При цьому, суд зазначає, що факт придбання Н-Гексану не є підтвердженням його зберігання на підприємстві.
		Відповідачем на підприємстві проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «САНОИЛТРЕЙД», тобто під час перевірки посадові особи контролюючого органу мали можливість перевірити факт зберігання Н-ГЕКСАНУ, однак таких відомостей акт перевірки не містить.
		Отже, в акті № 4004/04-36-07-20/38200058 від 16.11.2021 року відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували зберігання пального (Н-Гексану) позивачем.
		За викладених обставин суд встановив, що висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», а саме зберігання пального без ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального, є необгрунтованими та безпідставними.
		Крім того, суд зазначає, що ст. 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.
		Згідно з ч. 2 ст. КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
		1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
		2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
		3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
		4) безсторонньо (неупереджено);
		5) добросовісно;
		6) розсудливо;
		7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
		8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
		9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
		10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Отже, суд має дослідити усі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, у тому числі щодо підстав та порядку проведення перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване рішення.
		Так, перевірку, за наслідками якої прийнято податкові повідомлення-рішення, які оскаржуються у межах цієї справи, проведено під час дії постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021р. № 89 та на її виконання.
		У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що, за його оцінкою, податковий орган мав право на проведення перевірки під час дії мораторію оскільки Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 03.11.2021 р. №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки», якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення, зокрема, документальних перевірок відповідно до пункту 77.4 статті 77 Кодексу.
		Суд вважає вказані доводи необгрунтованими та безпідставними, з огляду на таке.
		Згідно з п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції на момент винесення наказу) установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.
		Тобто, вимоги п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
		Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9 грудня 2020 року №1236 установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.
		Отже, Кабінетом Міністрів України на момент призначення та проведення перевірки не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення документальних позапланових перевірок платників податків.
		Проте, п. 4 р. II Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 17.09.2020 року № 909-IX визначено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надати право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.
		У свою чергу, відповідно до вказаної норми Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 03.11.2021 р. №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки», якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:
		тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними;
		документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;
		документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року №568-ІХ);
		документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
		документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.
		Водночас, мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України (в редакції на момент спірних правовідносин) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась.
		Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.
		Тобто, зміна положень Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків, дії мораторію може бути здійснення виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України.
		Відповідно до пункту 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.
		Суд враховує той факт, що існує чинна норма, а саме п. 4 р. II Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 17.09.2020 року № 909-IX, яка не визнана неконституційною, проте вона не може бути застосована у спірних правовідносинах, оскільки відповідно до пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу, а тому будь-який нормативно-правовий акт, окрім Податкового кодексу України, у тому числі й інший закон, не може змінити правове регулювання податкових відносин, встановлене нормами Податкового кодексу України.
		Відповідно, з цих самих підстав, не може бути застосована у спірних правовідносинах також постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 р. №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки».
		До того ж, постанова Кабінету Міністрів України має нижчу юридичну силу, ніж Закон, у тому числі, пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України.
		Вказане питання було предметом дослідження Верховного Суду, який надав юридичну оцінку обмеженням мораторію на проведення перевірок, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 р. №89.
		Так, Верховний Суд виходив з того, що за загальним правилом, вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
		Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексу України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку - застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.
		Як зазначалось, наведений вище висновок ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду, що викладений у постанові від 22.02.2022 року у справі № 420/12859/21.
		Відтак, наведене вище свідчить про те, що податковий орган, незважаючи на прийняття постанови «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 03.02.2021 року №89, не був наділений повноваженнями здійснювати проведення документальної планової перевірки.
		Вказаний висновок також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 15.04.2022 року у справі № 160/5267/21.
		Також, суд бере до уваги, що Верховний Суд у постанові від 23.02.2022 р. у справі №560/3678/19 зробив висновок, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
		Отже, процедурні порушення, допущені податковим органом під час призначення та/або проведення перевірки, можуть бути самостійною і достатньою підставою для скасування податкових повідомлень-рішень та інших рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, якщо вони мають грубий характер і істотно порушують права платника податків.
		При цьому, суд критично оцінює посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17, з огляду на відмінність предметів спору у справі № 816/228/17 (визнання протирпавним та скасування наказу про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки) та у справі № 160/7340/22 (визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень)
		Водночас, суд вважає за необхідне врахувати у цій справі висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18, згідно з якими судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в цій справі відступила від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа № 804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа № 826/16221/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа № 815/4392/15) тощо.
		Крім того, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
		Така правова позиція відповідає завданням та основним засадам адміністративного судочинства, закріпленим у статті 2 КАС України.
		Враховуючи викладене, судом встановлено порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо призначення проведення перевірки ТОВ «САНОИЛТРЕЙД», що є самостійною та окремою підставою для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, які прийнято за її наслідками, в тому числі податкового повідомлення-рішення №0004120720 від 11.01.2022 на суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170 грн. за неподання декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резеденту України і знаходяться за її межами станом на 01.01.2019 року. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина 1статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Враховуючи сукупність викладених обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень вказаного Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		З огляду на викладене, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача сплачена за платіжним дорученням № 50 від 09.06.2022 року сума судового збору у розмірі 24 810,00 грн. 
		Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «САНОИЛТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
		Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 11.01.2022 № 0005240720, № 00005310720, № 00005180720, № 0005070720, № 0005320720 та № 0004120720 на загальну суму 45 820 478, 25 грн.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНОИЛТРЕЙД» (вул. Криворізька, 3, смт. Софіївка, Дніпропетровська обл., 53100, код ЄДРПОУ 38200058) сплачений судовий збір у розмірі 24 810,00 грн (двадцять чотири тисячі вісімсот десять гривень 00 копійок).
		Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Повний текст рішення суду складений 04.10.2022 року.
		 
		Суддя О.С. Луніна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...