Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 816/2159/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 06.10.2022. Зареєстровано: 07.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 11.10.2022.
Дата набрання законної сили: 06.10.2022
Номер судового провадження: К/9901/323/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 жовтня 2022 року 
		м. Київ
		 
		справа №816/2159/18
		адміністративне провадження № К/9901/323/19  
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Юрченко В.П.,
		суддів: Васильєвої І.А.,  Бившевої Л.І., 
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт-2017» на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.09.2018 (суддя Єресько Л.О.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 (головуючий суддя Лях О.П., судді: Старосуд М.І., Яковенко М.М.) у справі №816/2159/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт-2017» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Полтавській  області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, 
		ВСТАНОВИВ:
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт-2017» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду із позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Полтавській  області (далі - відповідач, податковий орган, контролюючий орган), в якому просило (з урахуванням уточнень позовних вимог) визнати протиправним і скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Полтавській області від 19.04.2018 №656344/41554355 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31.03.2018 №27 в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та зобов`язати ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 31.03.2018 №27.
		Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю спірного рішення вимогам чинного законодавства. Позивач зазначає, що на вимогу фіскального органу, після зупинення реєстрації податкових накладних, підприємством надані письмові пояснення разом з документами, що стали підставою для складення податкової накладної. Проте, податковим органом безпідставно надані документи не були взяті до уваги, у зв`язку з чим прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Звертав увагу на те, що оскаржуване рішення не містить чіткого обґрунтування підстав для його прийняття.
		Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.09.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018, в задоволенні адміністративного позову відмовлено. 
		Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що вирішальне значення для     прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН мають документи, подані платником податку, які мають бути достатніми для прийняття рішення для реєстрації податкової накладної. Водночас, від імені фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 під час укладання відповідного договору оренди діяла інша особа за довіреністю, якою цю особу не було уповноважено на розпорядження майном довірителя та укладання договорів про передачу належного підприємцю майна в оренду чи інше розпорядження від його імені. Господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «Квант Плюс» оформлені документально, але таких документів недостатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. 
		Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Товариством подана касаційна скарга, в якій позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. 
		Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано неможливість надання контролюючому органу свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу в силу фактичної відсутності відповідного документу у позивача на час надання пояснень та таке свідоцтво не є первинним документом. Зазначає, що податковий статус суб`єкта господарювання не впливає на можливість та обов`язок власника транспортного засобу вчинити дії з реєстрації права власності. Вважає, що в спірному рішенні не зазначено вмотивовані підстави відмови у реєстрації податкової накладної. Посилається на те, що особа, яка підписувала договори від імені підприємця мала право вчиняти такі дії за довіреністю, нотаріально посвідченою. Зазначає про надання податковому органу всіх первинних документів в підтвердження здійснення господарських операцій. 
		У відзиві на касаційну скаргу позивач, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень, просить залишити без змін судові рішення першої і апеляційної інстанцій та залишити без задоволення касаційну скаргу позивача. 
		Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з таких мотивів.
		Судами попередніх інстанцій установлено, що між позивачем (Орендар) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендодавець) укладено договір оренди від 01.01.2018 №0101/ЦА,    предметом якого є тимчасове користування насосною установкою ЦА-320А на базі автомобіля КРАЗ-250.
		На підтвердження виконання умов договору позивачем надано акт приймання-передачі в оренду насосної установки, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, акт надання в оренду транспортних засобів, рахунок-фактуру та платіжне доручення.
		Також, між позивачем (Орендар) та ТОВ «Квант Плюс» (Суборендар) з метою передачі вищевказаної насосної установки укладено договір суборенди обладнання від 01.01.2018 №0101/18-ЦА,    за умовами якого    Орендар зобов`язується передати Суборендареві, а Суборендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування насосну установку та зобов`язується сплачувати Орендареві    орендну плату, розмір якої визначається за домовленістю сторін та відображується в рахунку - фактурі, який є невід`ємною частиною цього договору. 
		На підтвердження виконання умов договору позивачем надано акт приймання-передачі в суборенду насосної установки, оригінал свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, акт надання послуг, рахунок на оплату та платіжне доручення.
		За    наслідками    здійснення    операції    щодо суборенди обладнання за договором від 01.01.2018 №0101/18-ЦА, за правилом "першої події" позивачем складено податкову накладну від 31.03.2018 №27 на загальну суму 180000 грн, у тому числі податок на додану вартість у розмірі 30000 грн та направлено для реєстрації в ЄРПН.
		Товариством 04.04.2018 отримано квитанцію №1, в якій вказано про зупинення реєстрації податкової накладної від 31.03.2018 №27 з посиланням на положення пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки дана податкова накладна відповідає підпункту 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податків". Товариству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН.
		Позивачем 17.04.2018 направлено повідомлення №12 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинена разом із поясненнями та документами на підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненій податковій накладній від 31.03.2018 №27, зокрема, договір оренди, договір суборенди обладнання, акт приймання-передачі в оренду, акти надання в оренду транспортних засобів, рахунки-фактури, платіжні доручення та рахунки на оплату. 
		Позивачем не надано копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та документи в підтвердження власника транспортних засобів, які надаються в суборенду. 
		Комісією Головного управління ДФС України в Полтавській області 19.04.2018 прийнято рішення №656344/41554355 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.03.2018 №27 в ЄРПН.
		Підставою для відмови в реєстрації податкової накладної податковим органом визначено ненадання платником первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактури/ інвойсів, актів приймання/передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори. 
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.  
		За вимогами абзацу першого пункту 201.1 статті 201 ПК (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
		Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
		Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
		Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
		Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
		Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
		Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
		Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
		Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
		Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.
		Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №177), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр).
		Податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до ознак, визначених у пунктах 3-7 Порядку №177.
		За змістом наведених норм Порядку №177 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
		У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
		У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/ розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
		З аналізу наведених норм вбачається, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/ розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.
		За приписами пункту 12 Порядку №117 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
		Приписами пункту 13 Порядку №117 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування серед іншого зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
		Відповідно до пункту 14 Порядку №117 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
		Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. 
		При цьому, як підтверджується змістом пункту 14 Порядку №117, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. 
		Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.
		Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації в ЄРПН накладних і, хоч і є визначеним у Порядку №117, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору) наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією. 
		Можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
		Водночас, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. 
		Предметом розгляду в цій справі є виключно правильність та правомірність зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
		Верховний Суд дійшов висновку, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. 
		Зупиняючи реєстрацію податкової накладної, податковим органом не зазначено про необхідність надання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, і на момент зупинення реєстрації ПН зазначене свідоцтво було передано ТОВ «Квант Плюс» про що зазначено акті  приймання-передачі обладнання в суборенду від 01.01.2018, який надано відповідачу разом з іншими первинними документами. Позивач правильно доводить суду, що вказаний документ не є первинним документом в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», а про необхідність його надання він не міг здогадатись. Доводи відповідача про неможливість встановлення власника транспортного засобу, оскільки власник обладнання ОСОБА_1 не є платником ПДВ не є переконливими для суду, оскільки на етапі зупинення реєстрації ПН податковий орган запропонував довести реальність господарської операції позивача з ТОВ «Квант Плюс», а не з ФОП ОСОБА_2 . 
		Більш того, позивачем надано судам попередніх інстанцій вказане свідоцтво.
		Формуючи свої висновки щодо відповідності оскаржуваних індивідуальних актів вимогам частини другої статті 2 КАС України, суди попередніх інстанцій норми права застосували формально, безвідносно до обставин цієї справи, при цьому не вказали у чому полягає недостатність і неналежність наданих позивачем документів для цілей складення податкових накладних та реєстрації таких у ЄРПН.
		Судами не враховано, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені податковим законодавством, необхідні для реєстрації податкових накладних. Натомість, всупереч частини другої статті 77 КАС України контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами правомірність спірних у справі індивідуальних актів.
		За таких обставин, Верховний Суд, надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносин, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.   
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України  суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина перша та третя  статті 351 КАС України).
		Переглянувши судові рішення попередніх інстанцій, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що при ухваленні рішення суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які є підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу необхідно задовольнити, рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасувати, позовні вимоги задовольнити. 
		Керуючись статтями   341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт-2017» задовольнити.
		Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.09.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 у справі №816/2159/18 скасувати і ухвалити нову постанову.
		Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт-2017» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Полтавській  області про визнання протиправним і скасування рішення від 19.04.2018 №656344/41554355 та зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31.03.2018 №27 задовольнити.
		Визнати протиправним і скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Полтавській області від 19.04.2018 №656344/41554355 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31.03.2018 №27 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31.03.2018 №27.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		В.П. Юрченко
		І.А. Васильєва 
		 Л.І. Бившева ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...