Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/18053/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано для оприлюднення: 07.10.2022. Зареєстровано: 07.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 11.10.2022.
Дата набрання законної сили: 08.11.2022
Номер судового провадження: 1-кп/761/2989/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42022111350000122

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/18053/22
		Провадження №1-кп/761/2989/2022 
		 
		В И Р О К 
		іменем України
		 
		     07 жовтня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_2,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022111350000122 від 12.08.2022, відносно
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Хвильове Маловисківського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, який проходить службу на посаді водія 2 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ЗС України одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, 
		за участю:
		секретаря - ОСОБА_3,
		прокурора - ОСОБА_4.,
		обвинуваченого - ОСОБА_1 ,
		 
		ВСТАНОВИВ :
		ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України, за наступних обставин. 
		Так, 23.03.2022, на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69/2022, старшого солдата ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 призвано на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та направлено для походження служби до військової частини НОМЕР_1 ЗС України.
		Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.03.2022 №66 старшого солдата ОСОБА_1 призначено на посаду водія 2 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ЗС України.
		Вимогами ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України.
		Положення ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» ст. 17 Закону України «Про оборону України» визначають, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
		Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України» № 1932-ХІІ від 06.12.1991 воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому продовжено до 26.04.2022 Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, до 25.05.2022 - Указом Президента України від 22.04.2022 №259/2022, та до 24.08.2022 - Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022.
		Старший солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватися військової дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, не допускати негідних вчинків, у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира. А після повернення доповідати йому про прибуття.
		Однак, під час дії воєнного стану напередодні 21.07.2022 у військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на самовільне залишення військової частини з метою тимчасового незаконного ухилення від виконання обов`язків військової служби.
		Так, водій 2 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, у порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитися від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників), в умовах воєнного стану, 21.07.2022, близько 06 год 00 хв самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , та у період з 21.07.2022 до 10.08.2022 проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з проходженням військової служби.
		11.08.2022 о 08 год. 30 хв. усвідомлюючи протиправність і помилковість своїх дій, старший солдат ОСОБА_1 самостійно повернувся до військової частини НОМЕР_1 .
		Таким чином ОСОБА_1 вчинив самовільне залишення військової частини, вчинене в умовах воєнного стану військовослужбовцем (крім строкової служби), тобто вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України.
		Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, визнав повністю та розказав про обставини скоєного так, як зазначено в обвинувальному акті. 
		Так, ОСОБА_1 пояснив, що 23.03.2022 був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації та направлений до військової частини НОМЕР_1 . Був призначений на посаду водія 2 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ЗС України. 21 липня 2022 року він залишив територію військової частини НОМЕР_1 ЗС України та 11 серпня 2022 року добровільно самостійно повернувся до місця несення служби та приступив до своїх обов`язків. При цьому ОСОБА_1 пояснив, що не питав усно та не отримував письмово дозвіл від командирів на залишення військової частини. Протягом часу відсутності на службі у вказаний період він проводив час на власний розсуд. Поважних причин для неявки на службу у нього не було. Зазначив, що він самостійно добровільно вирішив повернутись до своєї військової частини, оскільки бажає продовжити службу та брати участь у захисті Батьківщини.
		Обвинувачений ОСОБА_1 , не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.5 ст.407 КК України, винним визнав себе повністю, щиро розкаявся, запевнив, що зробив для себе належні висновки, просив суворо його не карати. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачується  ОСОБА_1  щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв`язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.
		Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у самовільному залишенні військової частини, вчинене в умовах воєнного стану військовослужбовцем (крім строкової служби), та кваліфікує його дії за ч.5 ст.407 КК України.
		Призначаючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, ставлення ОСОБА_1 до вчиненого, яке полягає у визнанні вини та щиросердному розкаянні, дані, які характеризують його особу, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, одружений, проходить військову службу за призовом під час мобілізації у Збройних силах України, де характеризується позитивно, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра.
		Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин.
		До обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 суд відносить щире каяття.
		Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.
		З урахуванням наведеного суд вважає необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення нового злочину призначення покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 5 ст. 407 КК України.
		Разом з тим, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
		Враховуючи викладене, тяжкість кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, проходить службу у Збройних силах України де характеризується позитивно, має бажання продовжити військову службу з метою захисту Батьківщини, одружений, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд приходить до висновку про те, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства, а тому призначає покарання із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.
		Таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.
		Цивільний позов у справі не заявлений, заходи забезпечення у кримінальному провадженні не застосовані, процесуальні витрати та речові докази відсутні.
		Керуючись ст. ст. 368-371 КПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ :
		ОСОБА_1  визнати винуватим за ч.5 ст.407 КК України і призначити покарання у виді 5 (років) років позбавлення волі.
		На підставі ст.75 КК України  ОСОБА_1  звільнити від призначеного судом покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.
		На підставі ч.1 ст.76 КК України зобов`язати  ОСОБА_1  періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. 
		Згідно ч.4 ст. 76 КК України нагляд за засудженим  ОСОБА_1  на час проходження ним військової служби покласти на командира відповідної військової частини.
		На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з урахуванням положень ч.2 ст. 394 КПК України. 
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя                 ОСОБА_2

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...