Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/19487/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 07.10.2022. Зареєстровано: 07.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 13.10.2022.

Номер судового провадження: 1-кп/761/3048/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022000000000469

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/19487/22
		Провадження №1-кп/761/3048/2022 
		 
		В И Р О К 
		іменем України
		 
		06 жовтня 2022 року   Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_5.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022000000000469 від 07 вересня 2022 року, відносно
		ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Алчевськ Луганської області, громадянина України, з середньою технічною освітою, не одруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111 КК України (в редакції Закону від 07.10.2014), ч. 1 ст. 258-3, ч.2 ст. 260 КК України,
		за участю:
		секретаря - ОСОБА_6.,
		прокурора - ОСОБА_8.,
		захисника - ОСОБА_9.,
		обвинуваченого - ОСОБА_1 ,
		 
		ВСТАНОВИВ :
		Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		Положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Відповідно до частини 1 статті 17, частини 1 статті 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
		Згідно статті 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
		Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
		Частиною 1 статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
		Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить Автономна республіка Крим, області, зокрема, Донецька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
		Згідно преамбули Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» збройна агресія російської федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності, а 24 лютого 2022 року переросла в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України, російська федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань російської федерації, що складаються з регулярних з`єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони російської федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам російської федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації російської федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні російській федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
		Відповідно до ст. 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VІП від 18.01.2018, діяльність збройних формувань російської федерації та окупаційної адміністрації російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв`язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.
		Боротьба з іноземною окупацією, відповідно до пункту 4 статті 1 частини І Додаткового протоколу (Протокол І), від 08.06.1977 до Женевських конвенцій, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів від 12.08.1949, є формою збройного конфлікту.
		Збройна агресія російської федерації на території Донецької та Луганської областей здійснювалася шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію Донецької та Луганської областей та порушення територіальної цілісності України.
		В окремих містах та районах Луганської області всупереч законодавству України 11.05.2014 проведено незаконний референдум з питання «Про підтримку акта про державну самостійність луганської народної республіки», за результатами якого 12.05.2014 проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «луганська народна республіка».
		Самопроголошеним головою «лнр» 07.10.2014 виданий указ № 15, згідно із яким, створене незаконне збройне формування так званої «лнр» - «народна міліція». Вказані формування дислокуються в різних населених пунктах і місцевостях на тимчасово окупованій частині Луганської області та мають загальну координацію та кураторів з російської федерації.
		Встановлено, що до складу «нм «лнр» входить структурний підрозділ - «батальйон патрульної поліції «мвд «лнр» та «4 окрема мотострілкова» бригада, які складаються з батальйонів та окремих підрозділів забезпечення.
		Проте, ОСОБА_1 , будучи громадянином України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив державну зраду, тобто діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту.
		Так, ОСОБА_1 02 серпня 2021 року, перебуваючи на тимчасово окупованій території Луганської області України - у місті Алчевськ Луганської області України добровільно підписав контракт на проходження військової служби та був зарахований до списків особового складу непередбаченого законом збройного формування - військова частина НОМЕР_1 (4 окремої мотострілецької бригади «лнр»), а саме до 2 мотострілецького батальйону 4 роти першого взводу на посаду кулеметника.
		У період з 02.08.2021 року по 01.09.2022, ОСОБА_1 забезпечував виконання обов`язків військової служби у незаконних збройних формуваннях окупаційної адміністрації російської федерації, а саме:
		- бути вірним військовій присязі, дотримуватися конституції і законів «лнр»;
		- проходити військову службу по контракту в період установленим дійсним контрактом терміном в «народній міліції «лнр»;
		- строго і точно виконувати вимоги загальновійськових статутів;
		- в період проходження військової служби по контракту добросовісно виконувати всі загальні, посадові і спеціальні завдання військовослужбовців установлених законодавством і другими нормативно-правовими актами «лнр», виконувати вимоги військової присяги, законодавства про службу в «народній міліції» і других нормативно-правових актів «лнр»;
		- при скоєнні правопорушень, нести всі види юридичної відповідальності відповідно до законодавства «лнр»;
		- дотримуватися військової дисципліни, виконувати накази, розпорядження і вимоги командира (начальника);
		- дотримуватися установленого порядку користування        секретними документами і військовою технікою (апаратурою), берегти в таємниці відомості отримані в ході проходження військової служби.
		В подальшому, політичне та військове керівництво російської федерації, діючи всупереч вимогам пунктів 1 та 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам частини 4 статті 2 Статуту Організації Об`єднаних Націй і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та збройний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації на територію України.
		22.02.2022 Президент російської федерації направив до Ради Федерації звернення про використання збройних сил російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволено.
		24.02.2022 приблизно о 05 годині президент російської федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.
		24.02.2022, на виконання зазначеного вище наказу, військовослужбовці збройних сил російської федерації, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглась на територію Україну через державні кордони України в тимчасово окупованій Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.
		14 березня 2022 Указом Президента України № 133/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Закону України «Про правовий режим воєнного стану», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
		18 квітня 2022 Указом Президента України № 259/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Закону України «Про правовий режим воєнного стану», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
		17 травня 2022 Указом Президента України № 342/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Закону України «Про правовий режим воєнного стану», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 серпня 2022 року строком на 90 діб.
		12 серпня 2022 Указом Президента України № 573/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Закону України «Про правовий режим воєнного стану», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
		В свою чергу, громадянин України ОСОБА_1 , на підставі наказів військового командування збройних сил російської федерації у межах загального плану захоплення території України, на посаді кулеметника у складі збройних сил російської федерації, а саме незаконного збройного формування так званої «нм «лнр» - 4 окрема мотострілецька бригада «лнр», а саме 2 мотострілецького батальйону 4 роти першого взводу на посаді кулеметника, виконував бойові завдання пов`язані із військовим захопленням території України.
		Так, громадянин України ОСОБА_1 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, в складі незаконних збройних формувань так званої «нм «нлр» 4 окремої мотострілецької бригади «лнр», а саме 2 мотострілецького батальйону 4 роти першого взводу на посаду кулеметника, (в/ч № НОМЕР_2 ), у період з 24.02.2022 до 01.09.2022, з метою виконання загального плану захоплення території України у складі збройних сил російської федерації, з закріпленою зброю (ПКМ калібру 7,62 мм) та боєкомплектом у кількості 1 короб на 100 патронів та 1 короб на 200 патронів, керуючись статутами збройних сил російської федерації та «нм «лнр», виконував обов`язків «кулеметника» в різних видах бою та формах його забезпечення, а саме здійснював штурмові напади на позиції Збройних Сил України, а також забезпечував безпеку контрольних пропускних пунктів, перевірку документів мешканців населених пунктів, які захоплені збройними силами російської федерації під час повномасштабного вторгнення, на предмет виявлення військовослужбовців Збройних Сил України.
		Злочинна діяльність ОСОБА_1 була припинена 01.09.2022 військовослужбовцями Збройних Сил України неподалік міста Білогорівка Луганської області.
		Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 вчинив державну зраду, а саме: діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону від 07.10.2014).
		Крім того, за викладених обставин, громадянин України ОСОБА_1 брав участь у терористичній організації - тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 258-3 КК України.
		Також, за викладених обставин, громадянин України ОСОБА_1 брав участь у діяльності не передбаченого законом збройного формування, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 260 КК України.
		Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111 КК України (в редакції Закону від 07.10.2014), ч. 1 ст. 258-3, ч.2 ст. 260 КК України, визнав повністю та розказав про обставини скоєного так, як зазначено в обвинувальному акті. 
		Так, ОСОБА_1 пояснив, що 02.08.2021 року він підписав контракт з військоматом «лнр» та вступив до лав контрактної армії. 2 місяці пробув на полігоні, після чого його направили на бойові позиції. На позиціях він займався спостереженням, перебував у окопах та бліндажах. Згодом його підрозділ вирушив у наступ на позиції ЗСУ в сторону Северодонецька, однак після провалу штурму він опинився у населеному пункті Донецький. В цей час обвинувачений отримав поранення і відправився додому. З 06.06.2022 обвинувачений повернувся до виконання бойових завдань в ході яких він зрештою і опинився на позиціях біля села Білогорівка, де військовослужбовці ЗСУ взяли обвинуваченого у полон. Зазначав, що він та його батьки є громадянами України, з українського громадянства не виходив, водночас зауважив, що отримав як паспорт лнр так і паспорт рф. На уточнюючі запитання розповів, що у його підрозділі була бойова техніка, на яку було нанесено позначки білою фарбою у формі літери «Z». Обвинувачений був у військовій формі зразка російської федерації, мав кулемет, а також автомат, набої до них. 
		Обвинувачений ОСОБА_1 не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за кримінальними правопорушеннями, передбаченими ч.1 ст.111 КК України (в редакції Закону від 07.10.2014), ч. 1 ст. 258-3, ч.2 ст. 260 КК України, винним визнав себе повністю. Пояснив, що до збройних формувань «лнр» вступив через фінансові труднощі, у вчиненому розкаявся. 
		Показання обвинуваченого ОСОБА_1 повністю відповідають фактичним обставинам справи, які викладені в обвинувальному акті. Суд такі показання вважає логічними, послідовними і правдивими, наданими останнім добровільно. Крім того, суд враховує, що така позиція обвинуваченого була сталою протягом як досудового розслідування, так і судового розгляду, під час якого ОСОБА_1 послідовно визнав свою вину та висловлював жаль з приводу такого вчинку.
		Наведене свідчить про щире каяття ОСОБА_1 .
		Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується наступними доказами, безпосередньо та детально дослідженими у судовому засіданні, а саме:
		       - даними листа ДМС України № 6.5-5262/6-22 від 08.09.2022, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 є громадянином України, має паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий 21.01.2004 року Алчевським МВ УМВС України в Луганській області;
		       - даними листа ДУ «Дніпровська виправна колонія (№89)» №89/15-4033 від 08.09.2022 року відповідно до якого ОСОБА_1 прибув 02.09.2022 року до ДУ «Дніпровська виправна колонія (№89)» в кітелі та штанах камуфляж «цифра» ЗС рф;
		- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання від 09.09.2022 року, зі змісту якого вбачається, що свідок ОСОБА_2 впізнав обвинуваченого ОСОБА_1 як особу, яка брала участь в незаконному збройному формуванні, вказав, що останній перебував разом зі свідком на позиціях 10 днів, де стояв з кулеметом;
		- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання від 09.09.2022 року, зі змісту якого вбачається, що свідок ОСОБА_3 впізнав обвинуваченого ОСОБА_1 як особу, яка брала участь в незаконному збройному формуванні «лнр», вказав, що останній є військовослужбовцем 6 роти 4 бригади 2 МСБ т.зв. ЛНР, мав кулемет;
		- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання від 09.09.2022 року, зі змісту якого вбачається, що свідок ОСОБА_4 впізнав обвинуваченого ОСОБА_1 як особу, яка брала участь в незаконному збройному формуванні, вказав, що останній служив разом зі свідком у армії «лнр», був контрактником, виконував накази, які віддавали командири, ніс караульну службу, загружав та розгружав БК;
		- даними з матеріалів особової справи військовополоненого ОСОБА_1 , з яких вбачається, що громадянин України ОСОБА_1 , який мав звання солдата, і перебував на посаді кулеметника 1 взводу 6 роти в/ч НОМЕР_4 , 4-тої окремої мотострілецької бригади (РФ, Донбас), контрактник з 02.08.2021 до квітня 2022; мобілізований 08.06.2022, був затриманий 01.09.2022 року військовослужбовцями ЗСУ біля населеного пункту Білогорівка в Луганській області.
		Суд, оцінюючи надані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, приходить до висновку про належність, допустимість та достовірність вказаних вище доказів, а їх сукупність є достатньою для висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті. 
		Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111 КК України (в редакції Закону від 07.10.2014), ч.1 ст.258-3, ч. 2 ст. 260 КК України, а саме: у вчиненні державної зради - діяння, умисно скоєного громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України у формі переходу на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, в участі у терористичній організації, в участі у діяльності не передбаченого законом збройного формування.
		Призначаючи обвинуваченому міру покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, ставлення ОСОБА_1 до вчиненого, яке полягає у визнанні вини та щиросердному розкаянні, дані, які характеризують його особу.
		Так, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України ОСОБА_1 вчинив особливо тяжкий злочин проти основ національної безпеки України, а також тяжкий та особливо тяжкий злочини проти громадської безпеки. При цьому судом враховується, що ОСОБА_1 , будучи громадянином України за народженням, маючи правовий зв`язок з Україною, що знаходить свій вияв у взаємних правах та обов`язках, будучи зобов`язаним здійснювати захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, в порушення зазначених зобов`язань здійснив державну зраду, а саме вчинив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, свідомо уклавши контракт про проходження військової служби у так званій «народній міліції лнр» задля покращення свого матеріального становища, проходив військову службу за контрактом у «нм» «лнр», при цьому ОСОБА_1 вступивши до терористичної організації «лнр», брав активну участь у її діяльності. Зокрема, він, будучи одним із учасників силового блоку «лнр», вступив до непередбаченого законом збройного формування, що є підрозділом терористичної організації «лнр», у якому займав відповідну посаду, брав участь у бойових зіткненнях із військовослужбовцями ЗСУ. Наведені обставини свідчать про підвищену суспільну небезпеку скоєних ОСОБА_1 злочинів. 
		Також при призначенні покарання судом враховуються дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не одружений, не має на утриманні дітей або інших осіб, має постійне місце проживання, стан його здоров`я.
		До обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 суд відносить щире каяття.
		Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.
		Разом з тим, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
		З урахуванням вищевикладеного, конкретних обставин скоєння злочину та підвищеної суспільної небезпеки скоєного, особи обвинуваченого, наявності однієї обставини, яка пом`якшує покарання, та відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкціями ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону від 07.10.2014), ч. 1 ст. 358-3, ч. 2 ст. 260 КК України, з конфіскацією усього майна, яке є у власності засудженого, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, та не знаходить підстав для застосування положень ст.69, 75 КК України при призначенні покарання.
		Так, враховуючи відсутність обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, з урахуванням особи винного, тієї обставини, що останній вчинив кримінальні правопорушення, які складають сукупність тяжкого та особливо тяжких злочинів, зокрема і проти основ національної безпеки України, суд прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом.
		Також, враховуючи, що звільнення від покарання з випробуванням (ст. 75 КК України) можливе лише у разі засудження особи до покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, у даному випадку відсутні правові підстави для застосування положень ст. 75 КК України до покарання, призначеного ОСОБА_1 .
		Відповідно до положень ч.1 ст.70 КК України покарання ОСОБА_1 за вчинення цих кримінальних правопорушень необхідно визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.
		Цивільний позов у справі не заявлений, процесуальні витрати, речові докази відсутні.
		Відомості про застосування запобіжного заходу до обвинуваченого суду не надано, із клопотаннями про його застосуванням сторона обвинувачення до суду не зверталась. Отже питання доцільності обрання запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та у світлі того, що відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.
		Керуючись ст. ст. 368-371 КПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ :
		ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим за ч.1 ст.111 КК України (в редакції Закону від 07.10.2014), ч. 1 ст. 258-3, ч.2 ст. 260 КК України і призначити покарання:
		- за ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону від 07.10.2014) - 13 (тринадцять) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є у власності засудженого;
		- за ч. 1 ст. 258-3 КК України - 8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є у власності засудженого;
		- ч.2 ст. 260 КК України - 6 (шість) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є у власності засудженого.
		Згідно положень ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити до відбуття  ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є у власності засудженого.
		Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту звернення вироку до виконання.
		На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк із моменту отримання його копії. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя                ОСОБА_5

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...