Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 480/5018/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на доходи фізичних осіб.
Надіслано судом: 07.10.2022. Зареєстровано: 08.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 11.10.2022.

Номер судового провадження: 2-а/818/13125/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 Р І Ш Е Н Н Я
		 І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		04 жовтня 2022 року Справа № 480/5018/19
		Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М.,
		за участю секретаря судового засідання  Високос Я.С.
		представника позивача Похилько Л.В., 
		представників відповідачів Мулик К.К., Пишний Р.Ю., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в м. Суми справу за позовом Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління ДПС у Сумській області як територіальний орган утворений на правах відокремленого підрозділу про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- 
		ВСТАНОВИВ:
		Акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (далі  позивач, АТ «Сумське МНВО») звернулося до суду з позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі  відповідач), Головного управління ДПС у Сумській області як територіальний орган утворений на правах відокремленого підрозділу, в якому згідно зменшених позовних вимог ( а.с. 234т.1) просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.08.2019 № 0000555016 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 34124292,85 грн. та пені на суму 2419552 грн.; від 22.08.2019 № 0000545016 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на суму 2955081,52 грн. та 206464,40 грн. пені, від 22.08.2019 № 0000535016 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 6120грн. 
		Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 адміністративний позов судом було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.08.2019 №0000555016 в частині застосування до АТ «Сумське МНВО» штрафної санкції на суму 34124292 грн. 85 коп. та пені у розмірі 2419552 грн. 96 коп. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.08.2019 №0000545016 в частині застосування до АТ «Сумське МНВО» штрафної санкції на суму 2955081 грн. 52 коп. та пені у розмірі 206464 грн. 40 коп. У задоволенні вимог у частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.08.2019 № 0000535016 про застосування штрафної санкції на суму 6120 грн. відмовлено у зв`язку з необґрунтованістю.
		Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2021 рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 у справі № 480/5018/19 скасовано в частині задоволених позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.08.2019 №0000555016 в частині застосування штрафної санкції на суму 34124292 грн. 85 коп. та пені у розмірі 2419552 грн. 96 коп. та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.08.2019 №0000545016 в частині застосування штрафної санкції на суму 2955081 грн. 52 коп. та пені у розмірі 206464 грн. 40 коп. Прийнято нову постанову, якою в цій частині позовних вимог відмовлено, в іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 у справі №480/5018/19 залишено без змін.
		Постановою Верховного Суду від 18.11.2021 рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2021 скасовано в частині вирішення позовних вимог щодо податкового повідомлення-рішення від 22.08.2019 №0000555016 в частині застосування штрафної санкції на суму 34124292 грн. 85 коп. та пені у розмірі 2419552 грн. 96 коп. та податкового повідомлення-рішення від 22.08.2019 №0000545016 в частині застосування штрафної санкції на суму 2955081 грн. 52 коп. та пені у розмірі 206464 грн. 40 коп. і справу №480/5018/19 у цій частині направлено на новий розгляд до Сумського окружного адміністративного суду
		Судом справу на новому розгляді призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Під час підготовчого провадження строк продовжувався на 30 днів, сторонами надавалися письмові пояснення та відзиви із урахуванням висновків Верховного Суду по даній справі, надавалися додаткові документи, судом замінено відповідача по справі - Головне управління ДПС у Сумській області (і.к. 43144399) його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Сумській області як територіального органу утвореного на правах відокремленого підрозділу (код ЄДРПОУ 43995469), відмовлено у зупиненні провадження по даній справі. 
		Таким чином на новому розгляді судом досліджується правомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 22.08.2019 №0000555016 в частині застосування штрафної санкції на суму 34124292 грн. 85 коп. та пені у розмірі 2419552 грн. 96 коп. та податкового повідомлення-рішення від 22.08.2019 №0000545016 в частині застосування штрафної санкції на суму 2955081 грн. 52 коп. та пені у розмірі 206464 грн. 40 коп.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем було встановлено, що АТ «Сумське МНВО» не було виплачено нарахований дохід, зокрема, заробітна плата працівникам підприємства за період з квітня 2018 року по березень 2019 року, при цьому нараховано, але також не сплачено відповідний податок (збір) до бюджету на суму заробітної плати , що нарахована за період з квітня 2018 року по березень 2019 року. Позивач не заперечує, що на підприємстві існувала заборгованість зі сплати працівникам заробітної плати нарахованої за період з квітня 2018 року по березень 2019 року, а також була несплата узгоджених сум податків, у тому числі і військового збору, що нараховані підприємством на заробітну плату , нараховану з квітня 2018 року по березень 2019 року. Несплата заробітної плати та податків (зборів) була зумовлена відсутністю достатніх коштів. Враховуючи факт як невиплати доходу (заробітної плати), так і невиплати податку (збору), у податкового органу відсутні підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, передбачених ст. 127 ПК України. Зазначена норма Податкового кодексу України встановлює відповідальність податкового агента саме за несплату до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, в зв`язку з чим податкові повідомлення-рішення № 0000555016 та № 0000545016 в спірній частині є протиправними. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, що висловлена Верховним Судом при розгляду ряду справ.
		Стосовно нарахування пені, представник позивача зазначив, що АТ «Сумське МНВО» не сплатило самостійно задекларовані суми податку (збору) до бюджету, позивач вважає безпідставним нарахування пені, оскільки прострочене податкове зобов`язання не сплачено, кінцевий термін нарахування пені не настав. Так, відповідачем безпідставно нараховано пеню на суму не сплаченого податку на доходи фізичних осіб (військового збору), які нараховані, на не виплачену заробітну плату за спірний період. Обчислення відповідачем пені проведено з порушенням встановленого ст. 129 ПК України порядку, відповідно до вимог якої нарахування розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, а закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або інших випадках погашення податкового зобов`язання. Тобто, обчислення пені за порушення строків сплати можливо лише у момент такої сплати, оскільки саме з цією подією законом пов`язано можливість нарахування пені. З акту є перевірки вбачається, що відповідачем проведено розрахунок пені у тому числі і на суми нарахованого, але не сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору. 
		Відповідач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є правомірними та не підлягають скасуванню. Зазначає, що під час перевірки встановлено, що за період з квітня 2018 року по березень 2019 року АТ «Сумське МНВО» не виплачувалась заробітна плата, не сплачено самостійно задекларовані суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору, які визначені платником податків на суму заробітної плати з квітня 2018 року по березень 2019 року, а тому контролюючий орган правомірно застосував штрафні санкції за статтею 127 ПК України. 
		Зазначена стаття передбачає притягнення до відповідальності платника за неперерахування податків не тільки під час виплати доходу, а і до моменту його виплати. 
		Відповідач зазначає, що доходи були нараховані, проте, в порушення пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України, податок не перерахований в строки, встановлені для місячного податкового періоду і до моменту виплати доходу, який не був сплачений до кінцевого періоду перевірки. Тобто наявний факт несплати (неперерахування) податків податковим агентом до виплати доходу на користь іншого платника податку, що передбачено статтею 127 ПК України. Також посилається на правильність застосування до позивача пені за порушення правил сплати податку з доходів фізичних осіб та військового збору згідно ст. 129 ПК України, враховуючи те, що початок нарахування пені не пов`язаний із фактом перерахування до бюджету такого податку (збору). Податковим органом нарахування пені було здійснено до періоду закінчення перевірки, оскільки податок (збір) не сплачено підприємством, тобто є триваючим. Перевірка проводилась за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, а тому в період нарахування пені було обмежено строком 31.03.2019. Зазначає, що під час наступних перевірок інших періодів, зокрема після 31.03.2019, податковим органом буде досліджуватися факти та періоди сплати податку (збору) за спірний період і в майбутньому визначатися кінцева дата нарахування такої пені.
		Представник ГУ ДПС в Сумській області у письмових пояснення просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що позивачем у встановлений ПК України строк не було сплачено самостійно задекларована суму податку (збору), а тому до позивача правомірно застосовані штрафні санкції на підставі ст. 127 ПК України.
		Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
		Матеріалами справи підтверджується, що податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, про що було складено акт від 30.07.2019 №565/28-10-50-16-07/05747991.
		Відповідно до акту перевірки на момент її проведення відповідачем встановлено факти несплати АТ «Сумське МНВО» заробітної плати найманим працівникам за період з квітня 2018 року по березень 2019 року. Одночасно із нарахуванням такої заробітної плати (доходу) АТ «Сумське МНВО» самостійно задекларувало, але не сплатило, суму податку на доходи фізичних осіб та військового збору на нараховану заробітну плату працівникам за період з квітня 2018 року по березень 2019 року. Відповідачем зроблено висновок про вчинення позивачем порушення вимог ст.ст. 168, 171 та 176 ПК України, що полягало у неперерахуванні (несплаті) до виплати доходу (який станом на 31.03.2019 виплачений працівникам не був) податку на доходи фізичних осіб та військового забору.
		На підставі висновків акту перевірки від 30.07.2019 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000555016, яким за платежем податок на доходи фізичних осіб та військовий збір застосовано штрафну (фінансову) санкцію у відповідності до ст. 127 ПК України, а також нараховано суму пені за несплату в установлені строки самостійно задекларовані суми податку (збору) за період з дня граничного строку сплати по день перевіряє мого періоду (31.03.2019) у відповідності до ст. 129 ПК України.
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам в частині прийнятих 22.08.2019 податкових повідомлень-рішень № 0000555016, яким за платежем податок на доходи фізичних осіб застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 34124292 грн 85 коп. та нараховано пеню у розмірі 2419552 грн. 96 коп.; № 0000545016, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 2955081 грн 52 коп. та пеню у розмірі 206464 грн. 40 коп. з військового збору, суд враховує наступне.
		Відповідно до п. п. 168.1.1, 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету до або під час виплати оподатковуваного доходу.
		У відповідності до пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
		Згідно з пп. 14.1.180 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом цього Кодексу.
		Відповідно до ст.18 ПК України, податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов`язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.
		Відповідно до ч. 1 ст. 109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
		Згідно з ч. 1 ст. 115 ПК України у разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.
		Відповідно до п. 127.1 ст. 127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
		Таким чином, вимогами п. 127.1 ст. 127 ПК України встановлена відповідальність платника податків, у тому числі податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків. При цьому міра відповідальності (розмір штрафних санкцій) за правопорушення залежить від суми податку, яка не була сплачена внаслідок правопорушення, та від повторюваності правопорушення. Тобто, склад правопорушення за цією нормою передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулись.
		Пунктом 127.1 статті 127 ПК України передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
		Приписами статті 127 ПК України встановлено відповідальність платника податків, в тому числі і податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу.
		Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу. 
		На час розгляду даної справи судом встановлено, що дохід станом на 31.03.2019 не виплачений позивачем, і податок на доходи такої не перераховано до бюджету, а тому не відбулося перерахування підприємством утриманих сум податку до бюджету в межах граничного терміну, встановленого ПК України для місячного податкового періоду.
		Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 січня 2020 року у справі № 820/11382/15 сформовано правовий висновок, згідно з яким несплата (неперерахування) податковим агентом до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків є підставою для накладення штрафу згідно зі статтею 127 ПК України. Розмір штрафних санкцій визначається з урахуванням кількості допущених податкових правопорушень, незалежно від того, що виявлено такі порушення контролюючим органом в межах однієї перевірки. Невиконання обов`язку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб утворює склад податкового правопорушення із формальним складом, відповідальність за яке передбачена пунктом 127.1 статті 127 ПК України, і це правопорушення вважається закінченим з моменту виплати доходу без сплати (перерахування) податку. З цього ж моменту виникають підстави для настання відповідальності. Аналогічний підхід щодо розмежування відповідальності за статтею 126 та статтею 127 ПК України застосовано Верховний Судом у постанові від 14 лютого 2020 року у справі №817/1272/18.
		Під час направлення справи на новий розгляд Верховним Судом в постанові від 18.11.2021 зазначив, що підлягає з`ясуванню судом чи було підприємством сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір: до, одночасно з, чи після виплати доходу на користь фізичних осіб, встановити факт виплати/не виплати/затримки виплати Позивачем доходу без одночасної сплати з виплачених сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору, як і фактів виплати доходу з наступною сплатою з порушенням встановленого строку сум податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
		Судом при розгляді даної справи встановлено, що підприємством протягом спірного періоду з квітня 2018 по березень 2019 був нарахований дохід, а на суму такого нарахованого доходу також підприємством нарахована сума відповідного податку з доходів фізичних осіб та сума військового збору. 
		Разом із тим, сума доходу (нарахована заробітна плата товариством за квітень 2018 р. по березень 2019р.) станом на час проведення перевірки виплачена не була. Крім того, сума відповідного податку з доходів фізичних осіб та сума військового збору (нарахована на невиплачений дохід з квітня 2018р. по березень 2019р.) станом на час проведення перевірки виплачена не була. 
		Представник позивача зазначив, що невиплата заробітної плати, а також неперерахування податку зумовлена була відсутністю коштів на підприємстві. 
		Зазначені обставини не є спірними між позивачем та відповідачем, відображені в акті перевірки від 30.07.2019, представниками сторін надані відповідні довідки, долучені до матеріалів справи. 
		Так, матеріалами справи підтверджується, що в ході проведеної перевірки були встановлені як факти несвоєчасної сплати доходу (заробітної плати за березень 2018р.  квітень 2019р.), так і податку на доходи фізичних осіб та військового збору, за які застосовано відповідальність за ст. 127 ПК України, про, що свідчать розрахунки, за які застосовано штрафні санкції відповідно до ст. 127 ПК України.
		В даному випадку ні доходу (заробітна плата, нарахована за березень 2018  квітень 2019р.), ні податок на суму доходу (заробітна плата, нарахована за березень 2018  квітень 2019р.) підприємством сплачений не був у зв`язку із відсутністю коштів.
		Таким чином на час розгляду справи в суді спірним є та обставина, що позивач вважає, що за умови одночасно двох умов : відсутності сплаченого доходу (заробітної плати) та відсутності сплаченого податку з доходів фізичних осіб, не передбачена відповідальність згідно ст. 127 ПК України у зв`язку із чим спірні податкові повідомлення-рішення повинні бути скасовані.
		Разом із тим, судом враховується те, що норма ст. 127 ПК України передбачає право застосувати штрафні санкції до виплати доходу, навіть в тому випадку, коли виплата такого доходу відбулася в майбутньому, але дані обставини не були підставою для застосування штрафних санкцій, період після 31.03.2019 не був перевіряємим періодом, не досліджувався податковим органом. В даному випадку, податок (збір) не сплачений у встановлені строки станом на 31.03.2019, тобто до виплати доходу (який станом на 31.03.2019 не був виплачений.
		Стосовно розміру застосованих штрафних санкцій, суд зазначає наступне.
		За змістом ст.127 ПК України, розмір штрафних (фінансових) санкцій за вчинення відповідного порушення визначається (обчислюється) виходячи із кількості вчинених порушень платником податків (податковим агентом) протягом певного періоду часу.
		Кваліфікуючою ознакою (повторюваністю) застосування збільшених розмірів штрафів, визначених ст.127 ПК України, є допущення податковим агентом декількох правопорушень, передбачених диспозицією цієї статті (ненарахування, неутримання, та/або несплата податків), протягом 1095 днів, а не факт їх виявлення (визначення) контролюючим органом.
		Тому, у разі виявлення під час проведення контролюючим органом однієї перевірки податкового агента декількох випадків ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) сум податку до або під час виплати ним доходу на користь іншого платника податку, відповідно до кількості вчинених податкових правопорушень протягом встановленого строку (одне, два, три і більше), застосуванню підлягають збільшені розміри штрафних санкцій, передбачених ст.127 ПК України - 25%, 50% та 75%.
		З розрахунку штрафних санкцій та пені встановлено, що за перевіряємий період, уповноваженими особами відповідача виявлено, що АТ "Сумське МНВО" неодноразово порушувало податкове законодавство в частині несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, в результаті чого за перше порушення до позивача застосовано суму штрафної санкції у розмірі 25% суми податку, що підлягало нарахуванню та/або сплаті до бюджету податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, за друге порушення, вчинене повторно протягом 1095 днів з дати першого - у розмірі 50% та надалі у розмірі 75% (аналогічні дії, вчинені платником податків (підприємством) протягом 1095 днів втретє та більше).
		При цьому, розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) з кількості вчинених порушень протягом певного періоду часу. Кваліфікуючою ознакою (повторюваністю) застосування збільшених розмірів штрафів, визначених ст.127 ПК України, є допущення податковим агентом декількох правопорушень, передбачених диспозицією цієї статті (ненарахування, неутримання та/або несплата податків), протягом 1095 днів, а не факт їх виявлення (визначення) контролюючим органом.
		Отже, у разі виявлення під час однієї перевірки податкового агента декількох випадків ненарахування (неутримання, несплати) сум податку під час виплати доходу на користь громадян, застосуванню підлягають збільшені розміри штрафних санкцій, передбачені ст. 127 Податкового кодексу України, відповідно до кількості вчинених податкових правопорушень.
		У разі невиплати нарахованого доходу на користь громадян та несплати утриманого податку податковий агент має нести відповідальність, визначену ст. 127 ПК України.
		Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеного у постановах від 02.03.2018 у справі №820/6196/16, від 22.05.2018 у справі №820/6437/16, від 31.07.2018 у справі №820/4767/17.
		Судом також враховуються висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 21.01.2020 у справі №820/11382/15, у якій суд касаційної інстанції зазначає, що податковим правопорушенням відповідно до ст.126 ПК України є вчинення дії (платником податку) щодо фактичної сплати узгодженої суми грошового забезпечення, але з затримкою (несвоєчасно).
		На підставі аналізу зазначених норм права судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зробила правовий висновок, що несплата (неперерахування) податковим агентом до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків є підставою для накладення штрафу згідно ст.127 ПК України. Розмір штрафних санкцій визначається з урахуванням кількості разів допущених податкових правопорушень, незалежно від того, чи виявлено такі порушення контролюючим органом в межах однієї перевірки.
		Отже, встановлені судом обставини справи свідчать про те, що АТ "Сумське МНВО" як податковим агентом, допущено несплату (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету у строки, передбачені нормами Податкового кодексу України, при його нарахуванні та утриманні з доходу працівників у вигляді заробітної плати (в т.ч. і невиплаченої заробітної плати працівникам підприємства), що відповідає складу порушення, передбаченого ст. 127 ПК України.
		Відповідно до правової позиції Верховного суду, викладеної у постанові від 14.02.2020 у справі №817/1272/18, кваліфікуючою ознакою застосування відповідальності, передбаченої статтею 127 ПК України, є порушення саме податковим агентом встановлених правил щодо утримання податку у джерела виплати доходу. Джерелом виплати доходу є заробітна плата, з якої податковим агентом утримано податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, але не перераховано у встановлені терміни до бюджету.
		З розрахунку штрафних санкцій та пені з військового збору, за які застосовано санкції на підставі статті 127 ПК України, судом встановлено, що військовий збір станом на момент проведення перевірки взагалі не було сплачено починаючи з квітня 2018 року (терміном сплати 30.05.2018 року) і по кінець перевіряємого періоду - лютий 2019 року (терміном сплати 30.03.2019 року). 
		Як зазначено вище, за ці періоди не було встановлено факту сплати взагалі податку та збору до бюджету, що не заперечувалося представником позивача в судовому засіданні.
		Тобто, як помилково вважає представник позивача АТ «Сумське МНВО" не сплата (не перерахування) доходу (заробітної плати), а також одночасно і податку як податковим агентом, не відповідає складу податкового правопорушення, передбаченого ст. 127 ПК України.
		Стосовно правомірності нарахування податковим органом суми пені за несвоєчасну плату податку з доходів фізичних осіб та військового збору, суд зазначає наступне.
		Між сторонами не існує спору щодо редакції статті 129 ПК України, а так само щодо здійсненого розрахунку пені. Позивач не погоджується саме із фактом нарахування пені, враховуючи те, що підприємством не було сплачено суму податку (збору), в тому передчасно нараховано суму пені.
		Статтю 129 ПК України визначено підстави та обставини для початку та закінчення нарахування пені. Підпунктами 129.1.1, 129.1.2 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня. 
		В даному випадку, податковим органом у зв`язку із тим, що АТ «Сумське МНВО" було самостійно задекларовано, але не сплачено в установлений строк суму податку з доходів фізичних осіб та суму військового збору, нараховано пеню з дня, наступного за днем граничного строку погашення самостійно задекларованих сум.
		Строк нарахування такої пені податковим органом визначено з дня, наступного для граничного строку сплати самостійно задекларованої суми податку та збору, а днем такого закінчення, податковим органом визначено строк проведення перевірки. 
		Посилання позивача на те, що у зв`язку із тим, що сума податку та збору не сплачена підприємством, а тому відсутній період затримки сплати податку та збору, тобто податковим органом передбачено нарахована сума пені - відсутня дата сплати податку. Судом визнається необґрунтованим та безпідставним.
		В даному випадку, граний строк нарахування визначено відповідачем перевіряємим періодом, і порушення підприємством термінів сплати податку (збору) є триваючими.
		Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
		Стаття 129 ПК України встановлює застосування фінансової санкції до платників податків у вигляді нарахування пені від дня настання строку погашення податкового зобов`язання та за весь період несплати, оскільки платник весь період, коли він декларував, але не сплачував податки, користувався коштами, які він повинен був сплатити до бюджету.
		Фактично позивач, самостійно задекларував суму податку з доходів фізичних осіб та збору, які в установлені строки не перераховує до бюджету, тобто користується коштами, самостійно задекларованими, які він повинен був сплатити в установлені строки, а тому норми ПК України встановлюють початок нарахування суми пені, факт нарахування якого пов`язано із початком граничного строку такого нарахування. Доказів того, що податковим органом нараховано суму пені поза межами граничного строку (дати сплати) матеріали справи не містять, оскільки, як встановлено судом та не заперечується представниками сторін факту сплати станом на 31.03.2019 ні податку , ні збору не відбулося, право позивача не порушено.
		Стосовно посилання представника позивача на судову практику Верховного Суду, суд зазначає, що судом при розгляді справи стосовно спірних правовідносин в частині нарахування суми пені враховуються висновки Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, викладені в постанові від 27.09.2022 по справі №380/7694/20 адміністративне провадження №К/990/9577/22, в якому зазначено, що для забезпечення узгодженості судової практики з висновками, викладеними у цій постанові, Верховний Суд в постанові від 27.09.2022 зазначив, що наведені висновки щодо застосування норм права повинні враховуватися судами під час вирішення тотожних спорів незалежно від того, чи у даній постанові перераховані всі постанови Верховного Суду, в яких викладено правову позицію, від якої відступила судова палата у цій справі.
		Так, судом касаційної інстанції в постанові від 27.09.2022 зазначено, що момент виникнення обов`язку платника податків з її сплати нерозривно пов`язаний з моментом виникнення обов`язку зі сплати визначеного контролюючим органом грошового зобов`язання (зокрема його узгодження), розмір якого і є базою для розрахунку пені. 
		Початок нарахування пені, встановлений у підпункті 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України у редакції, чинній з 01 січня 2017 року, пов`язаний зі спливом граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, яке мало бути виконане, якби платник податків не порушив норми податкового законодавства і не занизив його у відповідний період. Тобто нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
		Враховуючи зазначене, твердження позивача про те, що суму пені можливо нараховувати податкового органу виключно з моменту погашення суми боргу, судом визнається помилковим та необґрунтованим. 
		В силу ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. 
		При розгляді справи встановлено, що при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 22.08.2019 №0000555016 в частині застосування до Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" штрафної санкції на суму 34124292, 85 грн. та пені у розмірі 2419552, 96 грн. та податкового повідомлення-рішення від 22.08.2019 №0000545016 в частині застосування до Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" штрафної санкції на суму 2955081, 52 грн. та пені у розмірі 206464, 40 грн. відповідачем правомірно застосовані штрафні (фінансові) санкції та нараховані сума пені, а тому в задоволенні позовних вимог суд відмовляє. 
		Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		В задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" до Північно-міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління ДПС у Сумській області як територіальний орган утворений на правах відокремленого підрозділу про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.08.2019 №0000555016 в частині застосування до Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" штрафної санкції на суму 34 124 292 грн. 85 коп. та пені у розмірі 2 419 552 грн. 96 коп. та податкового повідомлення-рішення від 22.08.2019 №0000545016 в частині застосування до Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" штрафної санкції на суму 2 955 081 грн. 52коп. та пені у розмірі 206 464 грн. 40 коп.  відмовити.
		Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення складено та підписано 07.10.2022
		 
		 
		Суддя С.М. Гелета

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...