Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 500/3150/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них.
Надіслано для оприлюднення: 07.10.2022. Зареєстровано: 08.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 11.10.2022.
Дата набрання законної сили: 01.03.2023
Номер судового провадження: П/500/3613/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа № 500/3150/22
		06 жовтня 2022 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -
		ВСТАНОВИВ:
		До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якій позивач просить суд:
		- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмовлення в призначені пенсії за віком неправомірними та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії від 22.07.2022 № 192350005750;
		- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи в ПП ім. Матросова з 10.09.1983 по 10.08.1999 та призначити пенсію за віком з 27.01.2022 (з моменту настання права на пенсію).
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій, у зв`язку з досягненням 60-річного віку, просив призначити пенсію за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідач 1 листом повідомив позивача, що відповідачем 2 прийнято рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на загальних підставах з підстав недостатності трудового стажу.
		При цьому, відповідачем зазначено, що ним не зараховано періоди трудової діяльності згідно архівної довідки №241/06-06 від 03.05.2022 оскільки в довідці ПІБ особи вказано не повністю ( ОСОБА_1 .).
		Позивач зазначає, що основним документом для зарахування трудового стажу є трудова книжка, записами якої підтверджується кожен періоди його трудової діяльності, а тому неточні записи в архівних довідках про його трудовий стаж не повинні впливати на зарахування стажу.
		Позивач вважає дії відповідача 2 - Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не зарахування йому до страхового стажу періоду роботи в ПП ім. Матросова з 10.09.1983 року по 10.08.1999 рік та відмову у призначенні пенсії за віком протиправними, з огляду на що звернувся до суду з даним позовом.
		Ухвалою суду від 06.09.2022 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у якій встановлено строк подання відповідачу відзиву на позовну заяву, в тому числі клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
		16.09.2022, через відділ документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача 1  Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зі змісту якого слідує, що відповідач повністю заперечує проти задоволення позовних в повному обсязі та вказує, що 15.07.2022 (тобто по спливу більш ніж трьох місяців з дня народження) позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 
		Відповідач 1 вказує, що для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
		За результатами розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії № 192350005750 від 22.07.2022.
		Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області за №1900-0210-8/20026 від 25.07.2022 позивача повідомлено про відмову у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного стажу (13 років 06 місяців 01 день при необхідному 29 років).
		Щодо незарахування до трудового стажу позивача періодів роботи періоду роботи в ПП ім. Матросова з 10.09.1983 року по 10.08.1999 рік, відповідач зазначив, що згідно архівної довідки №241/06-06 від 03.05.2022 ПІБ особи вказано не повністю ( ОСОБА_1 .).
		З огляду на що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області заперечує наявність у своїх діях будь-яких ознак порушення прав позивача на соціальне забезпечення, зокрема, щодо призначення пенсії за віком (арк. справи 22-27).
		У встановлений судом строк, відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, - відзиву на позовну заяву не подав, з клопотанням про продовження процесуального строку для його подання  до суду не звертався. 
		Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
		Позивач  ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією паcпорта (арк. справи 4).
		Як слідує з матеріалів справи, позивач 15.07.2022 звернувся до відповідача із заявою, про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
		Для прийняття рішення за результатами поданої заяви, за принципом «екстериторіальності» структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
		За результатами розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії № 192350005750 від 22.07.2022 (арк. справи 11).
		Відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, відповідач 2 вказав, що його страховий стаж становить 13 років 6 місяців 1 день. За доданими документами відповідачем 2 до страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності відповідно архівної довідки №241/06-06 від 03.05.2022 (період роботи в ПП ім. Матросова з 10.09.1983 року по 10.08.1999 рік, арк. справи 8), оскільки в довідці ПІБ особи вказано не повністю ( ОСОБА_1 ). 
		Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області за №1900-0210-8/20026 від 25.07.2022 позивача повідомлено про відмову у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного стажу (13 років 06 місяців 01 день при необхідному 29 років) (арк. справи 10).
		Позивач вважає, що не зарахування спірного періоду до страхового стажу та відмова у призначенні пенсії за віком порушує його право на соціальний захист, а тому звернувся до суду із цим позовом.
		Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
		Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.
		Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII) Про пенсійне забезпечення та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058-ІV).
		Періоди, з яких складається страховий стаж визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).
		Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).
		Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).
		У законодавстві, що діяло до 01.01.2004, зокрема, у статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
		Порядок підтвердження стажу регламентовано у статті 62 Закону №1788-XII, яка визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
		Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
		Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено: основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
		Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
		Згідно з пунктами 17-18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі. За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
		Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов`язаних з заявником спільною роботою.
		Згідно записів трудової книжки позивача НОМЕР_1 встановлено, що 10.09.1983 позивача прийнято в ПП ім. Матросова (запис №3) та звільнений 10.08.1989 із займаної посади (запис №5) (арк. справи 6-7).
		Відповідно до пункту 1 Інструкції №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
		Відповідно до пункту 2.4 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).
		Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
		Згідно з пунктом 2.6 Інструкції №58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
		Відповідно до абзацу другого пункту 6.1 Інструкції №58 у разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання, вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.
		Отже, з системного аналізу вказаних вище норм слідує, що вимога щодо заповнення записів прямо передбачена пунктом 2.4 Інструкції № 58. Разом з тим, позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем.
		У даному випадку записи трудової книжки позивача містять повні відомості, які дають підстави зарахувати період роботи позивача в ПП ім. Матросова з 10.09.1983 по 10.08.1999 (15 років 11 місяців 01 день) до трудового стажу.
		Однак позивачу неправомірно не враховано до його трудового (страхового) стажу спірний період роботи.
		Так, суду не надано доказів у підтвердження того, що дані трудової книжки позивача (в частині зазначених періодів роботи) містять неправдиві або недостовірні відомості чи були предметом судового розгляду.
		З огляду на викладене позовні вимоги позивача щодо зарахування до страхового стажу період роботи в ПП ім. Матросова з 10.09.1983 по 10.08.1999 підлягають задоволенню.
		Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
		Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
		Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
		Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а.
		Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
		У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
		Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		У своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
		Згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, що діяли як офіційні особи.
		Засіб правового захисту, що передбачений зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
		Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.
		Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.
		Суд зауважує, що статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Отже, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
		Таким чином, враховуючи вищевикладене та положення пункт 3 частини першої статті 245 КАС України, за змістом якого у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тому суд задовольняє спосіб поновлення порушених прав позивача шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 10.09.1983 по 10.08.10.08.1999 у ПП ім. Матросова та призначити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
		З приводу дати, з якої слід призначити пенсію позивачу, то суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку; пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
		Відтак, з урахуванням наведеного та положень частини першої статті 45 Закону №1058-IV, пунктів 1.6, 1.7 Порядку №22-1, беручи до уваги факт досягнення позивачем пенсійного віку 27.01.2022 та звернення останнього із заявою про призначення пенсії станом на 15.07.2022 (тобто по спливу тримісячного строку з дня досягнення пенсійного віку особою), суд дійшов висновку, що позивачу слід призначити пенсію за віком з дня звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 15.07.2022, а не з 27.01.2022 як цього просить позивач.
		Саме такий спосіб, на переконання суду, не суперечить закону і забезпечить ефективний захист порушеного права позивача.
		Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Також, суд враховує, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Водночас, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).
		Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Як підтверджується матеріалами справи, позивач за подання даної позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 992,40 грн згідно квитанції від 01.09.2022 (арк. справи 1), а отже, такі судові витрати підлягають до відшкодування.
		Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		ВИРІШИВ:
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити в повному обсязі.
		Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
		Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду Українці в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", період роботи з 10.09.1983 по 10.08.10.08.1999 у ПП ім. Матросова. 
		Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з 15.07.2022.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на суму 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 коп. сплаченого судового збору. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
		Повне судове рішення складено 06 жовтня 2022 року.
		Реквізити учасників справи:
		позивач: - ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ); 
		відповідачі: - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 14035769); 
		- Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Ольжича, 7,м. Житомир,10003 код ЄДРПОУ: 13559341); 
		Головуючий суддяМірінович У.А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...