Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/2984/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 11.10.2022. Зареєстровано: 12.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 13.10.2022.
Дата набрання законної сили: 13.12.2023
Результат оскарження 13.12.2023 Другий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 вересня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/2984/21
		Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді  Алєксєєвої Н.Ю., 
		за участю:
		секретаря судового засідання  Куць А.С., 
		позивача  ОСОБА_1 ,
		представника відповідача  Божка Р.О.,
		представника третьої особи - Нємченка В.І.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області до Полтавської міської ради, третя особа: Управління з питань містобудування та архітектури про визнання протиправним та нечинним рішення,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач Керівник Полтавської окружної прокуратури Полтавської області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення Полтавської міської ради від 21.10.2020 «Про затвердження внесення змін до генерального плану м. Полтава».
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Полтавською міською радою (в подальшому  Відповідач, Полтавська міська рада) рішенням від 21.10.2020 року «Про затвердження внесення змін до генерального плану м. Полтава» затверджений генеральний план міста Полтава (нова редакція  містобудівна документація «Внесення змін до генерального плану м. Полтава») та затверджений історико-архітектурний опорний план м. Полтава (нова редакція  «Внесення змін до історико-архітектурного опорного плану м. Полтава») і науково-проектна документація, щодо визначення, коригування меж та режимів використання зон охорони пам`яток та історичного ареалу м. Полтава (нова редакція  «Внесення змін до науково-проектної документації щодо визначення, коригування меж та режимів використання зон охорони пам`яток та історичного ареалу м. Полтава»), як складових частин генерального плану м. Полтава (нова редакція - містобудівна документація «Внесення змін до генерального плану м. Полтава»). Дане рішення, за твердженням Керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області (в подальшому  позивач), прийняте із порушенням положень Порядку розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 02.06.2011 № 64 в частині погодження меж визначення історичних ареалів не у формі рішення органу місцевого самоврядування. Також позивач вказує на порушення порядку прийняття оспорюваного рішення, адже проведене засідання Полтавської міської ради було в режимі відеоконференції, що не відповідає приписам Регламенту Полтавської міської ради, затвердженому 25.12.2015, пункту 11-1 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в частині визначення питань, вирішення яких може включатися до порядку денного дистанційних засідань місцевих рад, ДБН Б.1.1-5:2007 в частині поширення відкритими каналами зв`язку службової інформації. Крім того, позивач зазначає про відсутність на момент прийняття відповідачем рішення від 21.10.2020 року «Про затвердження внесення змін до генерального плану м. Полтава» вчасного погодження Міністерства культури та інформаційної політики України, погодження генерального плану м. Полтава Головним управлінням ДСНС України в Полтавській області, Департаментом з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Полтавської обласної державної адміністрації. Позивач вважає рішення від 21.10.2020 року «Про затвердження внесення змін до генерального плану м. Полтава» таким, що порушує історично сформований центр міста Полтава із збереженою планувальною і просторовою структурою та історичною забудовою, у тому числі поєднаною ландшафтом, залишки давнього розпланування та забудови, що є носіями певних містобудівних ідей.
		За твердженням прокурора, предметом спору є дотримання визначеного законом порядку прийняття нормативно-правових актів із суспільно важливих питань у сфері містобудівної діяльності, забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Порушення такого порядку та протиправне, затвердженням прокурора, прийняття оспорюваного рішення Полтавської міської ради завдає шкоди власності територіальної громади міста Полтави та суперечить інтересам держави в цілому, які нерозривно пов`язані із правильним застосуванням та дотриманням усіма суб`єктами законодавства в сферах життєдіяльності суспільства, що контролюється і охороняється державою. Прокурор зазначає, що інтерес держави (національний, суспільний інтерес) у вказаній сфері суспільних відносин полягає у дотриманні органом місцевого самоврядування конституційних обов`язків в частині здійснення повноважень щодо містобудівної діяльності, охорони культурної спадщини і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадський та приватних інтересів виключно відповідно до вимог Закону. Вказує, що оскаржуване рішення прийнято Полтавською міською радою з порушенням закону та порушує інтереси держави в особі територіальної громади міста, тому наявні підстави для звернення до суду прокурора та визначення міської ради відповідачем, оскільки іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади міста, не існує.
		До відкриття провадження в адміністративній справі позивачем подавалась заява про забезпечення позову, шляхом зупинення дії рішення Полтавської міської ради від 21.10.2020 року «Про затвердження внесення змін до генерального плану м. Полтава». Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.04.2021 у задоволенні заяви відмовлено.
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче засідання у справі.
		20.04.2021 Полтавською міською радою були подані клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради, ТОВ «СМНК-37», залишення позовної заяви без руху.
		До матеріалів справи відповідачем 23.04.2021 поданий відзив на адміністративний позов та 29.04.2021 додаткові доводи до відзиву, за змістом яких відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, просив відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування відзиву посилався на відсутність порушеного права прокурора і, відповідно, про неможливість його звернення до суду із позовом у даних правовідносинах. Відповідач вказав про безпідставність доводів прокурора про протиправність рішення Полтавської міської ради від 21.10.2021 з огляду на відсутність факту встановлення протиправності дій (бездіяльності) виконавчих органів місцевого самоврядування у правовідносинах, що складають предмет правового регулювання Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо звернення до органів, що забезпечують формування державної політики у сфері містобудування під час розроблення генерального плану населеного пункту. Також відповідач вказав про відсутність у прокурора повноважень звернення до суду із даним позовом. Крім того Полтавською міською радою зазначено про безпідставність твердження позивача щодо обов`язковост погодження меж історичних ареалів міста у вигляді саме рішення відповідної ради. Зазначив відповідач також про наявність схвалення науково-проектної документації «Внесення змін до історико-архітектурного опорного плану м. Полтава» та «Внесення змін до науково-проектної документації щодо визначення, коригування меж та режимів використання зон охорони пам`яток та історичного ареалу м. Полтава» науково-методичною радою з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури та інформаційної політики України, затвердження Міністерством культури та інформаційної політики України меж та режимів використання історичних ареалів та зон охорони пам`яток м. Полтави, що вказує на правомірність рішення Полтавської міської ради від 21.10.2021 «Про затвердження внесення змін до генерального плану м. Полтава».
		У додаткових доводах до відзиву Полтавська міська рада зазначила про відсутність порушень з боку відповідача процедури прийняття рішення від 21.10.2021 «Про затвердження внесення змін до генерального плану м. Полтава» в режимі відеоконференції, адже це відповідало вимогам Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19)», Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19». Відповідач наголосив на законодавчому визначенні правового порядку внесення змін до генерального плану та правосуб`єктності учасників цих правовідносин, вказав про представницьку правову природу Полтавської міської ради та про відсутність вимог до депутатів ради (які не є посадовими особами органів місцевого урядування) щодо наявності фахових знань та компетенції у правовідносинах побудування, стверджував про формальний (процедурний) характер рішення ради щодо затвердження змін до генерального плану міста, за його правовою природою. Просив у задоволенні позову відмовити.
		05.05.2021 Прокурором надано до матеріалів справи додаткові обґрунтування наявності в прокурора повноважень звернення до суду із позовом про визнання протиправним та нечинним рішення Полтавської міської ради від 21.10.2021 «Про затвердження внесення змін до генерального плану м. Полтава» та відповідь на відзив Полтавської міської ради де вказав про відсутність на момент прийняття оспорюваного рішення погоджень управління ДСНС України в Полтавській області, Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Полтавської обласної державної адміністрації, що порушує положення розділу ІV Регламенту Полтавської міської ради. Також позивач зазначив про безпідставність проведення сесії міської ради дистанційно у режимі відеоконференції, що є порушенням вимог Регламенту Полтавської міської ради про вжиття заходів для нерозголошення службової інформації, яка міститься у розділах інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) генерального плану, в частині поширення відкритими каналами зв`язку службової інформації та оприлюднення міською радою проекту рішення про внесення змін до генерального плану до затвердження Міністерством культури та інформаційної політики України науково-проектної документації меж історичних ареалів. Позивач зазначив про обов`язковість погодження затвердження меж та режимів використання історичних ареалів та зон охорони пам`яток саме у формі рішення Полтавської міської ради, проект якого підлягає обов`язковому оприлюдненню. Наполягав на зверненні до суду з метою захисту інтересів територіальної громади м. Полтави.
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 клопотання відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, задоволено частково  залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради. Протокольною ухвалою від 22.06.2021 у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху відмовлено.
		12.07.2021 до матеріалів справи Управлінням з питань містобудування та архітектури надані письмові пояснення де вказав про відсутність у прокурора повноважень звернення до суду у даних правовідносинах щодо визнання протиправним та нечинним рішення Полтавської міської ради від 21.10.2021 «Про затвердження внесення змін до генерального плану м. Полтава», про належне погодження меж та режимів використання історичних ареалів та зон охорони пам`яток у формі листа, про наявність схвалення науково-проектної документації «Внесення змін до історико-архітектурного опорного плану м. Полтава» та «Внесення змін до науково-проектної документації щодо визначення, коригування меж та режимів використання зон охорони пам`яток та історичного ареалу м. Полтава» науково-методичною радою з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури та інформаційної політики України, затвердження Міністерством культури та інформаційної політики України меж та режимів використання історичних ареалів та зон охорони пам`яток м. Полтави, що вказує на правомірність рішення Полтавської міської ради від 21.10.2021 «Про затвердження внесення змін до генерального плану м. Полтава». Крім цього зазначено про дотримання процедури прийняття оспорюваного рішення, з урахуванням вимог Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19)», Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19».
		30.07.2021 Полтавською міською радою до матеріалів справи надані письмові пояснення на пояснення управління з питань містобудування та архітектури, де зазначено про дотримання порядку та процедури прийняття рішення Полтавської міської ради від 21.10.2021 «Про затвердження внесення змін до генерального плану м. Полтава», викладені обставини прийняття даного рішення.
		Відповідно до пояснень прокурора, наданих до справи 28.07.2021 позивач не погоджується із викладеним в поясненнях Управління з питань містобудування та архітектури з огляду на твердження про наявність в прокурора підстав та повноважень звернення до суду із даним позовом, відсутність належного попереднього погодження внесення змін до генерального плану м. Полтава управлінням ДСНС України в Полтавській області, Департаментом з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Полтавської обласної державної адміністрації, що порушує положення розділу ІV Регламенту Полтавської міської ради, відсутність рішення Полтавської міської ради про погодження внесення змін до генерального плану м. Полтава, порушення процедури прийняття рішення з урахуванням проведення засідання ради в дистанційному режимі.
		02.08.2021 Управління з питань містобудування та архітектури надало письмові пояснення про повне дотримання порядку та процедури прийняття рішення Полтавської міської ради від 21.10.2021 «Про затвердження внесення змін до генерального плану м. Полтава».
		В поясненнях прокурора, наданих до справи 09.08.2021 вказано про відсутність в матеріалах адміністративного позову копій листів про погодження розділів інженерно-технічних заходів цивільного захисту в складі генерального плану. 21.09.2021 позивач надав до справи копії вказаних матеріалів.
		29.11.2021 позивач надав до справи пояснення про відсутність, на момент прийняття рішення від 21.10.2021 «Про затвердження внесення змін до генерального плану м. Полтава», погоджень розділів інженерно-технічних заходів цивільного захисту в складі генерального плану Головним управлінням ДСНС України у Полтавській області, Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами та Департаменту будівництва, містобудування і архітектури Полтавської обласної державної адміністрації та прийняття даного рішення в режимі відеоконференції, що порушує вимоги Регламенту Полтавської міської ради.
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 підготовче провадження у справі закрите, призначено справу до судового розгляду по суті.
		В судовому засіданні 29.09.2022 позивач позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.
		Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.
		Представник третьої особи  Управління з питань містобудування та архітектури проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.
		У зв`язку із відсутністю електропостачання в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду 10.10.2022 повне рішення складено 11.10.2022. 
		Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та представника третьої особи, дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини. 
		Рішенням Полтавської міської ради від 21.04.2006 затверджений генеральний план м. Полтави. Рішенням відповідача від 16.03.2012 затверджений проект коригування генерального плану м. Полтава, а рішенням від 27.12.2013 затверджений історико-архітектурний опорний план, науково-проектна документація для визначення історичних ареалів та меж і режимів використання зон охорони пам`яток архітектури та містобудування в складі проекту коригування генерального плану м. Полтава. Розділи інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у складі генерального плану м. Полтава затверджені рішенням Полтавської міської ради від 15.09.2017. План зонування території м. Полтава затверджений рішенням Полтавської міської ради від 24.05.2018 /т.3,а.с.42-47/.
		Рішенням Полтавської міської ради від 20.12.2019 затверджена програма розроблення та оновлення містобудівної документації для м. Полтави на 2018  2020 роки /т.2,а.с.31-47/. Необхідність внесення змін була визначена Полтавською міською радою та підтримана Консультативною радою з питань охорони культурної спадщини при Управлінні культури Полтавської облдержадміністрації за протоколом від 20.07.2018 №4 /т.3, а.с.18/. Науково-проектна документація «Внесення змін до історико-архітектурного опорного плану м. Полтава» та «Внесення змін до науково-проектної документації щодо визначення, коригування меж та режимів використання зон охорони пам`яток та історичного ареалу м. Полтава» розроблена Українським державним науково-дослідним та проектним інститутом «УкрНДІпроектреставрація» /т.1, а.с. 62-136/.
		На офіційному сайті Полтавської міської ради 24.03.2020 було оприлюднено повідомлення про початок розроблення проекту внесення змін до генерального плану та плану зонування території м. Полтава та прийняття пропозицій для їх урахування під час розроблення містобудівної документації. 07.04.2020 було оприлюднено Заяву про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки до проекту документів державного планування місцевого рівня з внесення змін до генерального плану та плану зонування м. Полтава (зонінг) на офіційному сайті Полтавської міської ради в рубриці «Документи для обговорення». Повідомлення про оприлюднення Заяви згідно з вимогами частини 4 статті 10 та частини 4 статті 12 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» були надруковані у двох місцевих газетах: «Зоря Полтавщини» випуск №26 від 10.04.2020; «Вечірня Полтава» випуск №16 від 15.04.2020.
		Державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» ім.Ю.М.Білоконя» розроблений проект містобудівної документації щодо внесення змін до генерального плану м. Полтава із позитивним експертним звітом від 20.10.2020 /т.3,а.с.64-67/.
		22.07.2020 прийняте рішення №211 «Про проведення громадських обговорень щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проекту внесення змін до генерального плану м. Полтава та звіту про стратегічну екологічну оцінку» в період з 29.07.2020 до 28.08.2020 і 23.07.2020 оприлюднено проект містобудівної документації «Внесення змін до генерального плану м. Полтава» та Звіт про стратегічну екологічну оцінку на офіційному веб-сайті Полтавської міської ради в рубриці «Документи для обговорення», повідомлення про оприлюднення проекту містобудівної документації «Внесення змін до генерального плану м. Полтава та звіту про стратегічну екологічну оцінку до документу державного планування місцевого рівня опубліковано в друкованих засобах масової інформації: «Вечірня Полтава» №31 від 29.07.2020; «Зоря Полтавщини» №50 від 28.07.2020. 18.08.2020 в приміщенні Полтавського художнього музею вул.Європейська,5 відбулися громадські слухання проекту внесення змін до генерального плану м. Полтава і звіту про стратегічну екологічну оцінку. 16.09.2020 прийняте рішення №267 «Про результати громадських обговорень щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проекту внесення змін до генерального плану м. Полтава та звіту про стратегічну екологічну оцінку». 
		Проект рішення «Про затвердження внесення змін до генерального плану м. Полтава» був винесений на засідання тридцять сьомої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання 21.10.2020 як невідкладне питання.
		Рішенням Полтавської міської ради від 21.10.2020 затверджене внесення змін до генерального плану м. Полтава /т1,а.с.30/.
		Прокурор вважає, що дане рішення Полтавської міської ради є протиправним, звернувся до суду із позовом про скасування рішення про затвердження внесення змін до генерального плану м. Полтава і визнання його нечинним.
		Суд, надаючи оцінку правовідносинам, що склалися, виходить з наступного. 
		Нормативним актом, що встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до пунктів 1-1, 2 якого генеральна схема планування території України - містобудівна документація, що визначає концептуальні вирішення планування та використання території України, а генеральний план населеного пункту - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.
		Рішення з питань планування та забудови територій, відповідно до пункту 3 ст. 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
		Відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту, розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (п. 1,3).
		За змістом пунктів 6-8, 12-14 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада. 
		Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, які організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради. 
		Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у встановлений строк: 1) подають пропозиції до проекту відповідного місцевого бюджету на наступний рік або про внесення змін до бюджету на поточний рік щодо потреби у розробленні генерального плану населеного пункту; 2) визначають у встановленому законодавством порядку розробника генерального плану населеного пункту, встановлюють строки розроблення та джерела його фінансування; 3) звертаються до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури (для міст Києва та Севастополя, обласних центрів, міст обласного значення), щодо визначення державних інтересів для їх врахування під час розроблення генерального плану населеного пункту; 4) повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами; 5) організовують проведення громадського обговорення проекту генерального плану; 6) забезпечують попередній розгляд проекту генерального плану населеного пункту архітектурно-містобудівною радою відповідного рівня; 7) узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад; 8) забезпечують розроблення проекту генерального плану населеного пункту з урахуванням обмежень у використанні земель, у тому числі обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України; 9) забезпечують здійснення стратегічної екологічної оцінки. 
		Генеральний план населеного пункту розробляється у формі електронного документа, формат якого визначається Кабінетом Міністрів України, та підписується кваліфікованими електронними підписами відповідальними особами, які його розробили, - архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, та сертифікованим інженером-землевпорядником. 
		Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися за результатами містобудівного моніторингу не частіше одного разу на рік. Такі зміни розробляються, узгоджуються та затверджуються в порядку, визначеному цим Законом для розроблення, узгодження та затвердження генерального плану населеного пункту та Законом України "Про землеустрій", а якщо територія територіальної громади не обмежується територією одного населеного пункту, - у порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про землеустрій" для розроблення, узгодження та затвердження комплексного плану. У разі виникнення державної необхідності рішення про розроблення змін до генерального плану населеного пункту приймається за ініціативою Кабінету Міністрів України, який у такому разі забезпечує фінансування розроблення таких змін. 
		Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами протягом трьох місяців з дня їх подання.
		На основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ), відповідно до положень ст. 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», розробляється план зонування території з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
		План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
		План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.
		Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог: 1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території; 2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності; 3) відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій; 4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон; 5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови; 6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями; 7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів; 8) відображення обмежень (у тому числі меж) використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.
		Параметри використання території та будівель, запропонованих для розташування у межах декількох земельних ділянок або окремої земельної ділянки, зокрема функціональне призначення, граничні поверховість та площа забудови, можливе розміщення на ділянці, є обов`язковими для врахування під час зонування відповідної території.
		Перелік зазначених параметрів визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
		Внесення змін до плану зонування території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту.
		Для професійного обговорення проектних рішень у сфері містобудування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, уповноважені органи містобудування та архітектури можуть утворювати архітектурно-містобудівні ради як дорадчі органи, що діють на громадських засадах, відповідно до ст.20 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Результати розгляду проектів містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою враховуються під час подальшого доопрацювання та затвердження таких проектів.
		Архітектурно-містобудівні ради надають рекомендації з питань планування, забудови та іншого використання територій у межах історичних ареалів населених місць і зон охорони пам`яток архітектури та містобудування з урахуванням рішень консультативних рад з питань охорони культурної спадщини.
		Архітектурно-містобудівна рада розглядає проекти будівництва об`єктів за зверненням замовників таких проектів). 
		Відповідно до ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.
		Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.
		Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про основи містобудування» до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.
		Місцеві ради вирішують інші питання у сфері містобудування відповідно до закону, а також можуть делегувати вирішення питань, що належать до їх компетенції, своїм виконавчим органам або відповідним місцевим державним адміністраціям.
		До компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території; визначення територій для містобудівних потреб; внесення пропозицій щодо встановлення і зміни меж населених пунктів відповідно до закону.
		Питання у сфері містобудування, віднесені до компетенції сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів, можуть розглядатися на засіданнях громадських та архітектурно-містобудівних рад, утворених відповідно до законодавства.
		Система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини є охороною культурної спадщини, що врегульовано Законом України «Про охорону культурної спадщини» (в редакції на час існування спірних правовідносин).
		Історичний ареал населеного місця - частина населеного місця, що зберегла об`єкти культурної спадщини і пов`язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку (ст.1 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).
		За видами з об`єктів культурної спадщини виділяються, зокрема, об`єкти містобудування - історично сформовані центри населених місць, вулиці, квартали, площі, комплекси (ансамблі) із збереженою планувальною і просторовою структурою та історичною забудовою, у тому числі поєднаною з ландшафтом, залишки давнього розпланування та забудови, що є носіями певних містобудівних ідей (частина друга ст. 2 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).
		Затвердження науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення режиму використання пам`ятки національного значення, меж і режимів використання її території та зон охорони, історико-культурного заповідника державного значення, історико-культурної заповідної території, їхніх зон охорони, охоронюваних археологічних територій, історичних ареалів населених місць та погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об`єктах культурної спадщини належать до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини відповідно до пунктів 12, 14 ст. 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини». 
		До повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, за змістом ч. 1 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» належить визначення меж територій пам`яток місцевого значення та затвердження їхніх зон охорони; встановлення режиму використання пам`яток місцевого значення, їхніх територій, зон охорони. Забезпечення дотримання режиму використання пам`яток місцевого значення, їх територій, зон охорони, згідно ч.2 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» належить до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини.
		Частиною 1 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам`яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій навколо них мають встановлюватися зони охорони пам`яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару.
		Межі та режими використання зон охорони пам`яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини.
		Порядок визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`яток та внесення змін до них встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
		Частиною 3 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.
		Частиною 4 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
		Згідно частини першої статті 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.
		До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
		Відповідно до статті 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема: надання дозволів на проведення робіт на пам`ятках національного значення, їхніх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць; видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток національного значення, припинення робіт на цих пам`ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, якщо ці роботи здійснюються за відсутності затверджених або погоджених із відповідними органами охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом, дозволів або з відхиленням від них; погодження документації із землеустрою у випадках та порядку, визначених Земельним кодексом України та Законом України «Про землеустрій», щодо відповідності зазначеної документації законодавству у сфері охорони культурної спадщини; застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону.
		Статтею 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема, контроль за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; визначення меж територій пам`яток національного значення та затвердження їх зон охорони, охоронюваних археологічних територій, історичних ареалів населених місць; погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об`єктах культурної спадщини; надання дозволів на проведення робіт на пам`ятках національного значення, об`єктах всесвітньої спадщини, їх територіях, в зонах охорони, буферних зонах, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць; видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток національного значення, об`єктів всесвітньої спадщини, припинення робіт на них, їх територіях, в зонах охорони, буферних зонах, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, якщо пі роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідними органами охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом, без дозволів або з відхиленням від них.
		Відповідно до п. п. 1, 4-6, 9, 10, 13-17 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить, зокрема: здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; визначення меж територій пам`яток місцевого значення та затвердження їхніх зон охорони; встановлення режиму використання пам`яток місцевого значення, їхніх територій, зон охорони; забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; погодження відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт, реалізація яких може позначитися на стані пам`яток місцевого значення, їх територій і зон охорони; погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідно до вимог Земельного кодексу України; надання дозволів на проведення робіт на пам`ятках місцевого значення (крім пам`яток археології), їхніх територіях та в зонах охорони, на щойно виявлених об`єктах культурної спадщини, реєстрація дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок; видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток місцевого значення, припинення робіт на пам`ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них; надання відповідних дозволів на відновлення земляних робіт; погодження відчуження або передачі пам`яток місцевого значення їхніми власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління; укладення охоронних договорів на пам`ятки та інші.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318 затверджений Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, за змістом п. 12 якого визначені науково-проектною документацією межі історичних ареалів погоджуються відповідним органом місцевого самоврядування та затверджуються Мінкультури.
		Пунктом 1 Положення про Міністерство культури та інформаційної політики України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2019 №885 визначено, що Міністерство культури та інформаційної політики України (МКІП) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
		Міністерство культури та інформаційної політики України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури, державної мовної політики, популяризації України у світі, державного іномовлення, інформаційного суверенітету України (у частині повноважень з управління цілісним майновим комплексом Українського національного інформаційного агентства Укрінформ) та інформаційної безпеки, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах кінематографії, відновлення та збереження національної пам`яті, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин в Україні, мистецтв, охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей.
		Відносини у сфері оцінки наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення, виконання документів державного планування та поширюється на документи державного планування, які стосуються сільського господарства, лісового господарства, рибного господарства, енергетики, промисловості, транспорту, поводження з відходами, використання водних ресурсів, охорони довкілля, телекомунікацій, туризму, містобудування або землеустрою (схеми) та виконання яких передбачатиме реалізацію видів діяльності (або які містять види діяльності та об`єкти), щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, або які вимагають оцінки, зважаючи на ймовірні наслідки для територій та об`єктів природно-заповідного фонду та екологічної мережі (далі - території з природоохоронним статусом), крім тих, що стосуються створення або розширення територій та об`єктів природно-заповідного фонду регулюються Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку», відповідно до ст. 1 якого громадськість - одна чи більше фізичних або юридичних осіб, їх об`єднання, організації або групи, зареєстровані на території, на яку поширюється дія документа стратегічного планування; документи державного планування - стратегії, плани, схеми, містобудівна документація, загальнодержавні програми, державні цільові програми та інші програми і програмні документи, включаючи зміни до них, які розробляються та/або підлягають затвердженню органом державної влади, органом місцевого самоврядування.
		Кодексом цивільного захисту України (п.3 ст.34) та Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (п.3 ст.16) передбачено розроблення та включення вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту до відповідних видів містобудівної і проектної документації, склад, зміст та порядок розроблення якої визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
		Порядок розроблення містобудівної документації, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 №290. Пункт 1.6 наказу визначає, що інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) у містобудівній документації розробляються і затверджуються як окремий документ згідно з ДБН Б. 1.1-5:2007 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у містобудівній документації.
		Чинними держаними будівельними нормами і стандартами ДБН Б.1.1-5- 2007, ДСТУ-Н Б Б.1.1-19:2013 розроблення і погодження окремих розділів ІТЗ ЦЗ за окремим завданням передбачено у складі схем планування територій та генеральних планів населених пунктів.
		Суд, надаючи оцінку питанню права звернення прокурора до суду із позовом у даних правовідносинах враховує, що відповідно до частини третьої, четвертої та п`ятої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
		Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
		У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
		Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України "Про прокуратуру".
		Згідно з частиною першої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
		Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".
		У Рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).
		Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.
		Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99).
		Ці міркування Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
		Відтак, суд вважає, що "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
		Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05 листопада 2019 року у справі №804/4585/18, від 25 квітня 2018 року у справі №806/1000/17, від 19 вересня 2019 року у справі №815/724/15, від 17 жовтня 2019 року у справі №569/4123/16-а.
		Частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
		Стосовно наявності підстав, визначених частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру", для представництва інтересів держави у суді у справі, що розглядається, суд зазначає наступне.
		Звернення прокурора до суду у цій справі викликане необхідністю захисту інтересів територіальної громади міста, до кожного мешканця якого цей акт буде застосовуватися, що становить порушення інтересів держави в цілому.
		Інтереси держави є більш ширшим поняттям, ніж права та обов`язки певного державного органу.
		Відповідно до частини 1 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
		Згідно частини 2 вказаної статті генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		Тобто, оскаржуваний нормативно-правовий акт розробляється та затверджується в першу чергу в інтересах відповідної територіальної громади.
		Згідно зі статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.
		У випадках, визначених Законом України «Про прокуратуру», на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини першої статті 2 вказаного Закону).
		Відповідно до п. 1 Перехідних положень Закону України «Про прокуратуру», прокуратура виконує функцію нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами виключно у формі представництва інтересів громадянина або держави в суді.
		Частиною 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенцій якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу
		Суд зазначає, що особливістю органів місцевого самоврядування як суб`єктів владних повноважень є те, що кожен з таких суб`єктів, з урахуванням положень Конституції України, є самостійним, автономним та не знаходиться у підпорядкуванні жодного органу.
		Позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб`єкта, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. У такій категорії справ орган прокуратури повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави. 
		При цьому інтереси держави, у тому числі охоплюють інтереси мешканців територіальної громади, зокрема, у таких сферах, як відносини щодо довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
		Суд вважає, що такий підхід відповідає положенням статей 5, 7 Конституції України, згідно з якими носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ; народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування; в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.
		За приписами статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
		З огляду на те, що прокурором в адміністративному позові вказано, які саме інтереси держави порушено оскаржуваними положеннями спірного рішення, та враховуючи, що відсутній орган, до компетенції якого належить здійснення нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування, суд вважає, що прокурором доведено підстави для захисту інтересів держави у суді.
		З матеріалів справи судом встановлено, що за ініціативи управління архітектури і містобудування виконавчого комітету Полтавської міської ради, підтриманої Консультативною радою з питань охорони культурної спадщини при Управлінні культури Полтавської облдержадміністрації (протокол від 20.07.2018 №4) /т.3,а.с.114-117/ та на виконання Програми розроблення та оновлення містобудівної документації для м. Полтава на 2018-2020 роки, що затверджена рішенням тринадцятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 22.12.2017, зі змінами, внесеними рішеннями вісімнадцятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 19.10.2018 та позачергової двадцять дев`ятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 20.12.2019 /т.2,а.с.31-47/ Українським державним науково-дослідним та проектним інститутом «УкрНДІпроектреставрація» була розроблена Науково-проектна документація «Внесення змін до історико-архітектурного опорного плану м. Полтава» та «Внесення змін до науково-проектної документації щодо визначення, коригування меж та режимів використання зон охорони пам`яток та історичного ареалу м. Полтава» /т.1,а.с.62-107/.
		Науково-проектна документація «Внесення змін до історико-архітектурного опорного плану м. Полтава» та «Внесення змін до науково- проектної документації щодо визначення, коригування меж та режимів використання зон охорони пам`яток та історичного ареалу м. Полтава» була розглянута на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Департаменті культури і туризму Полтавської облдержадміністрації (протокол від 31.08.2020 №5) та на засіданні Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури та інформаційної політики України (протокол від 29.09.2020 №6) /т.3,а.с.118-129/.
		Відповідальним виконавцем програми розроблення та оновлення містобудівної документації для м. Полтава на 2018-2020 роки зі змінами, які внесені рішенням позачергової двадцять дев`ятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 20.12.2019 визначено Управління з питань містобудування та архітектури.
		Розпорядником бюджетних коштів (Управлінням з питань містобудування та архітектури) через державну електронну систему закупівель було проведено закупівлю послуг з «Внесення змін до генерального плану та плану зонування території м. Полтава (зонінг) (ДК 021:2015: Код 71410000-5 - Послуги у сфері містобудування)» із застосуванням переговорної процедури закупівель у одного учасника на підставі пункту 1 частини 3 статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі». Договір №1183-01-2020 на закупівлю послуг з «Внесення змін до генерального плану та плану зонування території м. Полтава (зонінг) (ДК 021:2015 : Код 71410000-5 - Послуги у сфері містобудування)» між Управлінням з питань містобудування та архітектури та Державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» ім.Ю.М. Білоконя» був укладений 02.04.2020.
		На виконання пункту 4 «Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні», що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555 на офіційному вебсайті Полтавської міської ради 24.03.2020 оприлюднювалось повідомлення про початок розроблення проекту внесення змін до генерального плану та плану зонування території м. Полтава та прийняття пропозицій для їх урахування під час розроблення містобудівної документації /т.3,а.с.130-140/.
		Відповідно до статей 2, 17, 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; статті 10, 12 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» управлінням з питань містобудування та архітектури 07.04.2020 було оприлюднено Заяву про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки до проекту документів державного планування місцевого рівня з внесення змін до генерального плану та плану зонування м. Полтава (зонінг) на офіційному сайті Полтавської міської ради в рубриці «Документи для обговорення». Повідомлення про оприлюднення Заяви згідно з вимогами частини 4 статті 10 та частини 4 статті 12 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» були надруковані у двох місцевих газетах: «Зоря Полтавщини» випуск №26 від 10.04.2020; «Вечірня Полтава» випуск №16 від 15.04.2020. А також направлені листи щодо розгляду Заяви про визначення обсягів CEO Департаменту екології та природних ресурсів й Департаменту охорони здоров`я облдержадміністрації (від 07.04.2020 №01-02-01-16/710 та №01-02-01-16/711) /т.3,а.с.141-142/.
		Після одержання розробленого Державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» ім.Ю.М.Білоконя» проекту містобудівної документації щодо внесення змін до генерального плану м. Полтава третьою особою, відповідно до частини статті 17 та статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів гід час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні», що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555, прийнято рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради від 22.07.2020 №211 «Про проведення громадських обговорень щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проекту внесення змін до генерального плану м. Полтава та звіту про стратегічну екологічну оцінку» в період з 29.07.2020 до 28.08.2020; 23.07.2020 оприлюднено проект містобудівної документації «Внесення змін до генерального плану м. Полтава» та Звіт про стратегічну екологічну оцінку на офіційному веб-сайті Полтавської міської ради в рубриці «Документи для обговорення» та в період з 20.07.2020 по 28.08.2020 у приміщенні Полтавського художнього музею (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка за адресою: вул.Європейська,5; повідомлення про оприлюднення проекту містобудівної документації «Внесення змін до генерального плану м. Полтава та звіту про стратегічну екологічну оцінку до документу державного планування місцевого рівня опубліковано в друкованих засобах масової інформації «Вечірня Полтава» №31 від 29.07.2020, «Зоря Полтавщини» №50 від 28.07.2020; проект містобудівної документації та Звіт про стратегічну екологічну оцінку відповідно до статті 13 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» направлено Міністерству охорони здоров`я України (лист від 24.07.2020 №04.2.2-30/2/1648), Міністерство енергетики та захисту довкілля України (лист від 24.07.2020 №04.2.2-30/2/1648), Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської облдержадміністрації та Департаменту охорони здоров`я Полтавської облдержадміністрації (лист від23.07.2020/202-02-01-14/1205) для проведення консультацій з органами державної влади у процесі стратегічної екологічної оцінки; 18.08.2020 о 10.00 годині в приміщенні Полтавського художнього музею (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка за адресою: вул.Європейська,5 відбулися громадські слухання проекту внесення змін до генерального плану м. Полтава і звіту про стратегічну екологічну оцінку. Протокол Пр/01 -02/03, зареєстрований від 26.08.2020 №01-02-03-07/03 /т.3,а.с.153-155/.
		Відповідно до частини 12 статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» для проведення експертизи містобудівної документації Управлінням з питань містобудування та архітектури через державну електронну систему закупівель було проведено закупівлю послуг з «Проведення експертизи проекту містобудівної документації (ДК .21:2015 - 71310000-4 - Консультаційні послуги у галузях інженерії та будівництва» із застосування переговорної процедури закупівлі згідно з пунктом 1 частини 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» та укладено договір з Державним підприємством Спеціалізована державна експертна організація Центральна служба Української державної будівельної експертизи» від 22.09.2020 №00-0786-20/МД.
		Відповідно до Порядку проведення експертизи містобудівної документації, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 N548, було отримано письмовий звіт від 20.10.2020 № 00-0786-20/МД з позитивним висновком Державним підприємством «Спеціалізована державна експертна організація Центральна служба Української державної будівельної експертизи» /т.3,а.с.165/.
		Науково-проектна документація «Внесення змін до науково-проектної документації щодо визначення, коригування меж та режимів використання зон охорони пам`яток та історичного ареалу м. Полтава», затверджена наказом Департаменту культури і туризму Полтавської облдержадміністрації від 04.09.2020 №108 /т3,а.с.112-113/ в частині пам`яток місцевого значення, листом від 16.10.2020 № 675/6.11.1 Міністерства культури та інформаційної політики України вказана документація була погоджена згідно з вимогами пункту 14 статті 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини», Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 20.10.2021 №2209, відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 32 та пункту 12 ст. 5. пункту 5 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини», затверджені межі історичних ареалів та зони охорони пам`яток, визначені науково-проектною документацією /т.3,а.с.106-108/. 
		Позивач в обґрунтування позовних вимог вказав, зокрема, про необхідність дотримання двох вимог для прийняття рішення органом місцевого самоврядування про внесення змін до містобудівної документації в частині меж історичних ареалів, їх затвердження, а саме: 1) попереднє погодження відповідним органом місцевого самоврядування; 2) затвердження Міністерством культури та інформаційної політики України.
		Так, пунктом 1.4 Порядку розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 02.06.2011 № 64 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 781/19519), передбачено, що історико-архітектурний опорний план погоджується та затверджується у складі містобудівної документації згідно із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Порядком визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318, передбачено, що межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних планів цих населених місць. Визначені науково-проектною документацією межі історичних ареалів погоджуються відповідним органом місцевого самоврядування та затверджуються Мінкультури (пункт 12 Порядку).
		Однією із підстав прийняття спірного рішення Полтавської міської ради від 21.10.2021 слугував наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 20.10.2020 № 2209 «Про затвердження меж та режимів використання історичних ареалів та зон охорони пам`яток м. Полтава» /т.3,а.с.9/, у констатуючій (вступній) частині якого зазначено, про видання його на підставі погодження меж визначених історичних ареалів Полтавською міською радою від 18.09.2020 № 04.2.2-30/2/2067 /т.3,а.с.12/.
		Позивач наполягає, що погодження меж історичних ареалів м. Полтава листом від 18.09.2020 № 04.2.2-30/2/2067 не відповідає вимогам п. 1-4, частини 11, ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», за змістом яких рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.
		Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.
		В актах та проектах актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування не може бути обмежено доступ до інформації про витрати чи інше розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним чи комунальним майном, у тому числі про умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримують ці кошти або майно, а також до іншої інформації, обмеження доступу до якої заборонено законом.
		За викладеного, позивач вказує, що погодження Полтавською міською радою від 18.09.2020 № 04.2.2-30/2/2067 не є актом органу місцевого самоврядування, що виключає наявність погодження органу місцевого самоврядування меж історичних ареалів.
		З даного приводу суд зазначає, що Порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 02.06.2011 №64, порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318 визначає конкретний вид акту, що видається органом місцевого самоврядування, погодження. Окремої вимоги щодо надання органом місцевого самоврядування рішення про погодження меж історичних ареалів вказані нормативні акти не містять. 
		Державні будівельні норми «Планування та забудова міст і функціональних територій Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження історико-архітектурних опорних планів, спеціальної науково-проектної документації для визначення історичних ареалів населених місць України» Б.2.2-3-2008, на які мається посилання в ДБН «Склад та зміст історико-архітектурного опорного плану населеного пункту» Б.2.2-3:2012, що уточнює і конкретизує положення Порядку розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 02.06.2011 №64, порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318 передбачають погодження з відповідним органом місцевого самоврядування, Мінкультури або уповноваженим ним органом охорони культурної спадщини історико-архітектурного опорного плану, а також меж історичних ареалів (п.4.3). За п. 4.4. копії листів з погодженням включаються до пояснювальної записки історико-архітектурного опорного плану населеного місця. 
		Погодження, листом від 18.09.2020 №04.2.2-30/2/2067, направлене на адресу Міністерства культури, молоді та спорту України /т.3,а.с.12/. Для розгляду та погодження листом від 18.09.2020 №04.2.2-30/2/2069 направлена науково-проектна документація «Внесення змін до генерального плану м. Полтава», «Внесення змін до науково-проектної документації щодо визначення, коригування меж та режимів використання зон охорони пам`яток та історичного ареалу м. Полтава» /т.3,а.с.13/. 
		Погодження меж історичних ареалів органом місцевого самоврядування, відповідно до п.12 порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318, передує затвердженню Мінкультури.
		З матеріалів справи вбачається про розгляд Міністерством культури та інформаційної політики протоколу засідання Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури та інформаційної політики від 29.09.2020 №6 /т.3,а.с.21-24/, наказу Департаменту культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації від 04 вересня 2020 р. №108 «Про затвердження меж та режимів використання зон охорони пам`яток місцевого значення м. Полтава» /т.3,а.с.15-16/, а також погодження меж визначених історичних ареалів Полтавською міською радою від 18.09.2020 №04.2.2-30/2/2067 і затвердження, як наслідок, наказом від 20.10.2020 №2209 /т.3,а.с.9/ меж та режимів використання історичних ареалів та зон охорони пам`яток, визначених науково-проектною документацією «Внесення змін до історико-архітектурного опорного плану .м. Полтава» та «Внесення змін до науково-проектної документації щодо визначення, коригування меж та режимів використання зон охорони пам`яток та історичного ареалу м. Полтава», розроблених Українським державним науково-дослідним та проектним інститутом «УкрНДІнроскі реставрація» на замовлення Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого органу Полтавської міської ради. 
		Про зауваження щодо необхідності надання погодження у формі іншій, ніж надана Полтавською міською радою, зокрема рішення, з матеріалів справи не встановлено. Таким чином, органом, відповідальним за прийняття рішення про затвердження меж та режимів використання зон охорони пам`яток та історичного ареалу із врахуванням саме погодження меж визначених історичних ареалів Полтавською міською радою від 18.09.2020 №04.2.2-30/2/2067 прийняте відповідне рішення, яким затверджені межі та режими використання історичних ареалів та зон охорони пам`яток, визначених науково-проектною документацією «Внесення змін до історико-архітектурного опорного плану .м. Полтава» та «Внесення змін до науково-проектної документації щодо визначення, коригування меж та режимів використання зон охорони пам`яток та історичного ареалу м. Полтава».
		Твердження позивача про незабезпечення відповідачем попереднього погодження відповідним органом місцевого самоврядування та затвердження Міністерством культури та інформаційної політики України спростоване матеріалами справи.
		Прокурор в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що наказ Міністерства культури та інформаційної політики про затвердження меж та режимів використання історичних ареалів та зон охорони пам`яток м. Полтава №2209 прийнятий 20.10.2020 за день до винесення проекту рішення «Про затвердження внесення змін до генерального плану м. Полтава» за засідання тридцять сьомої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання і прийняття його 21.10.2020.
		Прокурором не наведено нормативного обґрунтування протиправності прийняття рішення «Про затвердження внесення змін до генерального плану м. Полтава» у зв`язку із попереднім затвердженням меж та режимів використання історичних ареалів та зон охорони пам`яток м. Полтава. Чинне законодавств не встановлює обмежувальних строків щодо затвердження Мінкультури, відповідно до п.12 порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318, що передує прийняттю відповідно рішення.
		Позивач в обґрунтування позовних вимог вказує, що земельні ділянки, які згідно попереднього рішення Полтавської міської ради від 27.12.2013 «Про затвердження історико-архітектурного опорного плану, науково-проектної документації для визначення історичних ареалів та меж і режимів використання зон охорони пам`яток архітектури та містобудування у складі проекту коригування генерального плану м. Полтава» /т.2,а.с.45/ були розташовані в центральному історичному ареалі, центральній комплексній охоронній зоні, де гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд обмежувалася висотою 23 метри, тепер віднесено до інших зон регулювання забудови, в межах яких значно збільшено допустиму висоту будівель. Окрім того, спірним рішенням затверджено науково-проекту документацію, згідно якої змінено межі комплексної охоронної зони, виключивши із неї квартал по вул. Пилипа Орлика.
		Як приклад наводить результати огляду місця події, проведеного 04.02.2021 в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020170000000105 від 25.05.2020, де прокуратурою виявлено збудований об`єкт «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом по вул. Пилипа Орлика, 26 в м. Полтава», понад встановлену Містобудівними умовами та обмеженнями для проектування об`єкта будівництва (додаються) гранично допустиму висотність будинку - 23 м від денної поверхні землі. Згідно протоколу огляду місця події, висота вказаного будинку склала 29,30 м до найвищої точки будинку та 28,78 м до покрівлі (парапету) будинку.
		З даного приводу суд встановив, що режими використання охоронних зон пам`яток визначалися згідно з нормами ДСТУ Б Б.2.2-10:2016 «Склад та зміст науково-проектної документації щодо визначення меж і режимів використання зон охорони пам`яток архітектури та містобудування» на підставі проведених наукових досліджень, проведених Українським державним науково-дослідним та проектним інститутом «УкрНДІпроектреставрація». 
		Для Центральної комплексної охоронної зони були визначені підзони з різним режимом використання території, в тому числі і щодо обмежень висоти об`єктів будівництва в залежності від планувальної структури та характеру забудови, наявності пам`яток та умов їх видового розкриття, наявності інших об`єктів культурної спадщини. Території передбачені для реконструкції. Збільшення висоти об`єктів будівництва на 2-4 м виправдане необхідністю дотримання композиційного балансу між історичною і сформованою новою забудовою. Разом з тим, режими використання цих зон встановлюють необхідність розроблення проектів для нового будівництва та реконструкції існуючих будівель на основі застосування сучасних методів 3Д-моделювання для уточнення габаритних розмірів об`єкта будівництва та за умови обов`язкового погодження з відповідним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.
		Експертним звітом Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація  центральна служба української державної будівельної експертизи» №00-0786-20/МД від 20.10.2020, генеральний проектувальник ДП Український державний науково-дослідний інститут проектування міст ім.Ю.М.Білоконя, встановлено, що за результатами розгляду проекту містобудівної документації ДК 021:2015-71310000-4 - Консультаційні послуги у галузях інженерії та будівництва, проведення державної експертизи проекту містобудівної документації, внесення змін до генерального плану м. Полтава" і зняття зауважень встановлено, що зміст зазначеної містобудівної документації відповідає законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань планування і забудови територій, а також вимогам завдання на розроблення містобудівної документації. Даний проект містобудівної документації може бути рекомендований до затвердження у встановленому законодавством порядку з відповідними показниками /т.3,а.с.64/.
		Таким чином, збільшення допустимих висот обґрунтоване відповідними висновками Українського державного науково-дослідного та проектного інституту «УкрНДІпроектреставрація», ДП Український державний науково-дослідний інститут проектування міст ім.Ю.М.Білоконя, Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація  центральна служба української державної будівельної експертизи».
		Законодавчого обґрунтування заперечень щодо збільшення допустимої висоти будівель позивач не надав.
		Прокурор в обґрунтування протиправності рішення «Про затвердження внесення змін до генерального плану м. Полтава» від 21.10.2020 вказує на порушення відповідачем процедури прийняття рішення, визначеної регламентом Полтавської міської ради /т1,а.с.39-54/.
		Пунктом 11-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що в період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVІD-19): 1) пленарні засідання місцевих рад, засідання виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, постійних депутатських комісій можуть проводитися в режимі відеоконференції або аудіоконференції (дистанційне засідання), крім питань, що потребують таємного голосування; 2) у разі відсутності у регламенті ради, виконавчого комітету ради, положенні про постійні комісії порядку проведення дистанційних засідань, такий порядок визначається сільським, селищним, міським головою, а у випадках, передбачених цим Законом, особою, яка виконує ці повноваження чи головує на засіданні колегіального органу, до внесення змін у відповідний регламент чи положення; 3) порядок проведення дистанційних засідань повинен забезпечувати: можливість реалізації прав депутатів місцевих рад, членів виконавчого комітету ради; ідентифікацію особи, яка бере участь у засіданні колегіального органу; встановлення та фіксацію результатів голосування щодо кожного питання; 4) до порядку денного дистанційних засідань можуть включатися виключно питання невідкладного внесення змін до місцевого бюджету, інші питання щодо невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій або якнайшвидшої ліквідації особливо тяжких надзвичайних ситуацій, спричинених спалахами, епідеміями та пандеміями, чи реалізації повноважень, пов`язаних з такими обставинами, процедурні питання; 5) рішення про дистанційне засідання доводиться до відома депутатів, членів виконавчого комітету і населення не пізніш як за 24 години до його початку із зазначенням порядку денного та порядку відкритого доступу до трансляції дистанційного засідання місцевої ради. Рішення про дистанційне засідання розміщується на офіційному веб-сайті ради з одночасним направленням цієї інформації та проектів актів із супровідними документами на офіційну електронну адресу кожного члена колегіального органу.
		Регламент Полтавської міської ради сьомого скликання прийнятий рішенням позачергової другої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 25.12.2015, встановлює порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання секретаря міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». 
		За твердженням позивача порушені положення 1.1, 1.11, 5.12, 7.1, розділу ХV регламенту, які визначають необхідність проведення пленарних засідань ради у залі засідань за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 36, де використовується програмно-технічний комплекс у складі обладнання та програмного продукту (далі - електронна система голосування). Розгляд питань порядку денного сесії здійснюється згідно з даним регламентом. Рішення ради приймаються у порядку, встановленому чинним законодавством та даним регламентом за допомогою електронної системи голосування.
		Рішенням Полтавської міської ради від 27.03.2020 «Про внесення змін до Регламенту Полтавської міської ради» внесені зміни до регламенту, який доповнений розділом XV, згідно з яким тимчасово, протягом періоду часу встановлення карантину, режиму надзвичайної ситуації, введення надзвичайного стану допускається проведення пленарних засідань ради та засідань постійних комісій ради в режимі відеоконференції (п.1 розділу XV регламенту). 
		Пленарне засідання ради, постійної комісії ради в режимі відеоконференції може проводитися виключно з метою розгляду проектів рішень, які мають особливу важливість і пов`язані з запобіганням виникненню і поширенню, локалізацією і ліквідацією спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (СОVІD-19), економічного добробуту та прав людини.
		Рішення про проведення пленарного засідання ради в режимі відеоконференції може прийматися Полтавським міським головою при прийнятті рішення щодо скликання сесії ради .
		У разі прийнятті рішення щодо проведення сесії ради в режимі відеоконференції постійні комісії повідомляються про необхідність розгляду проектів рішень, що виносяться на розгляд ради.
		Проведення пленарного засідання ради в режимі відеоконференції здійснюється без проведення погоджувальної ради депутатських фракцій, груп і постійних комісій Полтавської міської ради.
		До порядку денного такого засідання ради можуть включатися лише питання, визначені в пункті 3 цього розділу (п.3,4 розділу XV регламенту).
		Позивач вказує на видання секретарем міської ради Шамотою О.С. розпорядження міського голови від 12.10.2020 №54-р про скликання тридцять сьомої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання 21.10.2020 о 10-й годині у залі засідань Полтавської міської ради (м. Полтава, вул. Соборності, 36), згідно якого рішення про проведення пленарного засідання в режимі відеоконференції секретарем міської ради не приймалося /т.1,а.с.35/.
		Позивач, констатуючи, що питання про внесення змін до генерального плану м. Полтава не відноситься до проектів рішень, які мають особливу важливість і пов`язані з запобіганням виникненню і поширенню, локалізацією і ліквідацією спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (СОVІD-19), економічного добробуту та прав людини наполягає на тезі про проведення засідання сесії міської ради 21.10.2020 в режимі відеоконференції з порушенням вимог Регламенту,
		Суд враховує, що частиною 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
		Ст. 1, 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначено, що карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб; карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.
		Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
		Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19» від 11 березня 2020 р. № 211 відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. Кабінет Міністрів України постановлено установити з 12 березня до 3 квітня 2020 р. на усій території України карантин.
		Рекомендовано центральним і місцевим органам виконавчої влади, іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості - також роботи в режимі реального часу через Інтернет.
		Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» Розділ V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» доповнено пунктом 11-1, яким установлено, що в період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19): 1) пленарні засідання місцевих рад, засідання виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, постійних депутатських комісій можуть проводитися в режимі відеоконференції або аудіоконференції (дистанційне засідання), крім питань, що потребують таємного голосування.
		Пунктом 39 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» від 22 липня 2020 №641 рекомендовано органам виконавчої влади, іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності забезпечити на період дії карантину з метою обмеження скупчення осіб в транспорті та на шляхах прямування на роботу/з роботи застосування за можливості гнучкого режиму робочого часу, який, зокрема, передбачає різний і час початку і закінчення роботи для різних категорій працівників, дистанційну (надомну) роботу.
		Частинами 1, 4, 5 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається: з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць. 
		У відповідності до розпорядження міського голови «Про скликання тридцять шостої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання» від 25.08.2020р. №47-р попередня сесія Полтавської міської ради сьомого скликання відбулась 04.09.2020.
		З урахуванням гарантування державою у відповідності до ст. 7, 140, 144 Конституції України реального здійснення в Україні місцевого самоврядування, та відповідно наявності у громадян України та суб`єктів відповідних суб`єктивних прав у земельних правовідносинах стороною яких є у відповідності до ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Полтавська міська рада - у відповідності до припису ч. 5 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» для Полтавської міської ради існує обов`язок щодо скликання сесій у строк: не менше одного разу на квартал, та не рідше ніж один раз на місяць.
		П. 8 п. 1 Протоколу №7 позачергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 15.10.2020. на території міста Полтава було встановлено з 00 год. 00 хв. 19 жовтня 2020 «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення СОVID-19. 
		П. 3.1, 3.3 Протоколу регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Полтавської області від 16.10.2020 року № 29/2020 з 00 год. 00 хв. 19.10.2020 на території міста Полтава забезпечено виконання карантинних заходів «червоного» рівня епідемічної небезпеки, визначеного рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 15 жовтня 2020 №36, заборонено проведення будь-яких заходів з кількістю учасників більше ніж 10 осіб, як в приміщеннях так і на обмежених чи відкритих територіях (концерти, зібрання тощо).
		Тобто проведення тридцять сьомої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання в режимі відеоконференції обумовлене вимогами чинного станом на 21.10.2020 законодавства України.
		Відповідно до позиції Верховного суду, що викладена в постанові від 27.08.2020 у справі № 540/427/19, пункт 56-61, правова процедура встановлює чітку послідовність дій прийняття рішення зі спірного питання із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми. Процедура встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження до суду таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає.
		Однак, порушення правової процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
		Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним. 
		Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
		Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акту адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
		Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
		Прокурором не наведено, а судом не встановлено обставин, за якими проведення Полтавською міською радою тридцять сьомої сесії сьомого скликання в режимі відеоконференції могло вплинути на прийняття рішення іншого, ніж те, що було прийняте 21.10.2020 на відповідній сесії.
		Однак, надаючи оцінку обставинам дотримання відповідачем процедури прийняття рішення Полтавської міської ради від 21.10.2020 «Про затвердження внесення змін до генерального плану м. Полтава», з урахуванням наведеної позиції Верховного Суду, суд вважає необхідним дослідити зміст документу, що був прийнятий на тридцять сьомої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання.
		Так, суд зважає на ті обставини, шо відповідно до положень пунктів 5.2, 5.3 розділу ІV регламенту Полтавської міської ради якщо чинним законодавством передбачена необхідність узгодження питання, викладеного в проекті рішення або (та) самого проекту рішення з іншими органами чи посадовими особами, проект рішення узгоджується також з цими особами та органами. Якщо чинним законодавством передбачена необхідність отримання висновку(ів) щодо проекту рішення відповідного(их) суб`єкту(ів), особа(особи), що є відповідальною(ими) за підготовку проекту рішення Ради, повинна(і) забезпечити отримання даного висновку до пленарного засідання Ради. 
		Відповідно до ст. 3 Конституцій України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.
		Кодексом цивільного захисту України (п.3 ст.34) та Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (п.3 ст.16) передбачено розроблення та включення вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту до відповідних видів містобудівної і проектної документації, склад, зміст та порядок розроблення якої визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
		Порядок розроблення містобудівної документації, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 №290. Пункт 1.6 даного наказу визначає, що інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) у містобудівній документації розробляються і затверджуються як окремий документ згідно з ДБН Б.1.1-5:2007 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у містобудівній документації».
		ДБН Б.1.1.-5.2007, за змістом розділу 1, встановлюють вимоги до складу, змісту, порядку розроблення, погодження та зат ердження розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у міс тобудівній документації (далі - ІТЗ ЦЗ (ЦО)). Ці Норми обов`язкові для застосування органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, замовниками (інвесторами), проектувальниками.
		Чинними держаними будівельними нормами і стандартами ДБН Б.1.1-5-2007, ДСТУ-Н Б Б.1.1-19:2013 розроблення і погодження окремих розділів ІТЗ ЦЗ за окремим завданням передбачено у складі схем планування територій та генеральних планів населених пунктів.
		Рішенням дванадцятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 15.09.2017 року були затверджені Розділи інженерно-технічних заходів цивільного захисту на мирний час та на особливий період м. Полтава, виконані ДП «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя, як окремий документ, на основі генерального плану м. Полтава /т2,а.с.47/.
		На виконання пункту 7.1 ДБН Б.1.1-5:2007 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження розділу інженерно- технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у містобудівній документації» за яким юридичні відносини між замовником та підрядником регулюються загальним договором на розроблення містобудівної документації (схеми планування території або генерального плану), в кошторисі та календарному плані договору від 02.04.2020 №1183-01-2020 на «Внесення змін до генерального плану та плану зонування території м. Полтава» було передбачено і внесення змін до розділів ІТЗ ЦЗ. Роботи ДП «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя були виконані у повному обсязі, в тому числі, за окремим завданням було розроблено розділи ІТЗ ЦЗ.
		За змістом розділу 3 ДБН Б.1.1-5:2007 Розділ "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)" схеми плану вання території на мирний час - основний містобудівний документ, що визначає головні параметри комплексу інженерно-технічних заходів щодо забезпечення захисту та життєдіяльності населення від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на мирний час на регіональному рівні містобудівними засобами, зокрема, щодо забезпечення проведення евакуації в заміську зону на основі сталого функціонування позаміських транспортно-інженерних систем із врахуванням місць захисту, що розміщені в населених пунктах.
		Розділ "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)" генерального плану на мирний час - основний містобудівний документ, що визначає комплекс інженерно-технічних заходів щодо забезпечення захисту та життєдіяльності населення від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на мирний час містобудівними засобами, зокрема, забезпечення проведення евакуації до місць захисту, які сформовані на базі комплексного освоєння (з можливістю подвійного використання) підземного простору міста (населеного пункту), а також на базі будинків відпочинку, санаторіїв, дитячих оздоровчих таборів, дитячих закладів цілорічного використання, пансіонатів, шкіл-інтернатів, лікарень, дачних та садових будівель, об`єктів кому нальної власності, соціально-культурного призначення, готельного комплексу незалежно від форм власності та підпорядкування з визначенням необхідних інженерно-технічних заходів), в тому числі проведення евакуації і в заміську зону, на основі сталого функціонування транспортно-інженерних систем та обладнання міста.
		Порядок погодження розділів ІТЗ ЦЗ (ЦО) передбачений пунктами 7.7, 7.8 ДБН Б.1.1-5:2007, за якими розділи ІТЗ ЦЗ (ЦО) схем планування території Автономної Республіки Крим, областей, кількох районів та району підлягають погодженню із територіальними органами управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту (цивільної оборони) України та зі структурними підрозділами з питань цивільного захисту (цивільної оборони) цих державних адміністрацій та виконавчих органів цих рад. 
		Крім того, розділи підлягають погодженню із спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури цих державних адміністрацій та виконавчих органів цих рад.
		Розділи ІТЗ ЦЗ (ЦО) генеральних планів міст Києва, Севастополя, Сімферополя, обласних центрів та інших міст із чисельністю населення більше 100 тис. осіб підлягають погодженню із територіальними органами управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту (цивільної оборони) України та зі структурними підрозділами з питань цивільного захисту (цивільної оборони) цих державних адміністрацій та виконавчих органів цих рад.
		Крім того, розділи підлягають погодженню із спеціально уповноваженим органом із питань містобудування та архітектури цих державних адміністрацій та виконавчих органів цих рад.
		Суд враховує зауваження відповідача щодо відсутності в тексті ДБН Б.1.1-5:2007 визначення порядку і послідовності одержання таких погоджень і направлення відповідачем, на виконання пункту 7.8 ДБН Б.1.1-5:2007, розділів ІТЗ ЦЗ листами від 15.10.2020 №07ДСК, №08ДСК, №09ДСК для розгляду та погодження до Головного управління ДСНС України в Полтавській області, Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами облдержадміністрації та Управління з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Полтавської міської ради.
		В матеріалах справи наявна копія листа Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Полтавської обласної державної адміністрації (далі  Департамент) від 24.03.2021 №04-07/516, яким Департамент повідомив про надходження розділів інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони), як невід`ємної складової частини містобудівної документації «Внесення змін до генерального плану м. Полтави», на розгляд до Департаменту від Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради з грифом «Для службового користування». В процесі прийняття, розгляду та повернення з відповідними висновками Департаментом було дотримано всіх вимог та вжито необхідних заходів щодо нерозголошення відповідної службової інформації.
		Повідомлено, що до Департаменту для розгляду і надання подальших відповідних висновків розділи інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у складі містобудівної документації «Внесення змін до генерального плану м. Полтави» надходили неодноразово, а саме: 21.07.2020, 09.09.2020, 28.09.2020, 01.10.2020, 15.10.2020 та 12.01.2021, але враховуючи виявлені невідповідності та розбіжності, у тому числі нормативним вимогам до виконання такої документації, дані розділи неодноразово повертались із відповідними зауваженнями надавачу, а саме: 13.08.2020, 21.09.2020, 30.09.2020, 05.10.2020, 16.10.2020 та 27.01.2021 (Управлінню з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради) на подальше доопрацювання /т1,а.с.140/.
		З листа Департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи від 15.04.2021 №01-13/01-18/7/7 /т.3,а.с.219/ вбачається про розгляд відкоригованих матеріалів розділів «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту на мирний час» та «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту на особливий період» у складі містобудівної документації «Внесення змін до генерального плану м. Полтави» і, відповідно до пунктів 7,8 та 7,9 ДБН Б. 1.1-5:2007 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у містобудівній документації», (перша та друга частина) їх погодження, в межах наданих повноважень, в частині, що стосується.
		Тобто остаточне погодження, за внесення, після останніх зауважень (27.01.2021) змін, відбулось 15.04.2021.
		Крім того, судом досліджена копія листа Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області від 29.03.2021 №6101-2001/01-09-02 про опрацювання Головним управлінням проектів Розділів і надання відповідних зауважень та пропозицій щодо їх опрацювання, уточнення і коригування. Даним листом позивача було повідомлено про ненадходження відкоригованої документації на черговий розгляд до ГУ ДСНС України в Полтавській області станом на 25.03.2021 /т.1,а.с.142-143/.
		В свою чергу зі змісту листа Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області від 10.06.2021 №61-01-9дск/61-11 вбачається про розгляд та погодження, з урахуванням інформації щодо стану врахування попередніх зауважень та пропозицій, Розділів інженерно-технічних заходів цивільного захисту на мирний час та особливий період у складі містобудівної документації «Внесення змін до генерального плану м. Полтава», які розроблені Державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «ДІПРОМІСТО» імені Ю.М. Білоконя» /т.3,а.с.221-222/.
		Тобто остаточне погодження, за умови внесення, після 25.03.2021 змін, відбулось 10.06.2021.
		Таким чином, з наведених письмових доказі вбачається про прийняття відповідачем рішення від 21.10.2020 «Про затвердження внесення змін до генерального плану м. Полтава» із розділом «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту на мирний час» та «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту на особливий період» у складі містобудівної документації «Внесення змін до генерального плану м. Полтави» в редакції, що не відповідала змісту цих розділів станом на дату погодження Департаментом з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Полтавської обласної державної адміністрації - 15.04.2021 та Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області - 10.06.2021. 
		Відповідно до ст. 3 Конституцій України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.
		Кодексом цивільного захисту України (п.3 ст.34) та Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (п.3 ст.16) передбачено розроблення та включення вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту до відповідних видів містобудівної і проектної документації, склад, зміст та порядок розроблення якої визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
		З урахуванням конституційного обов`язку держави із забезпечення недоторканості і безпеки людини, її життя і здоров`я, належне погодження вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту відповідач зобов`язаний був забезпечити в порядку, передбаченому законодавством.
		Прийняття відповідачем рішення від 21.10.2020 в порушення вимог п.5.2, 5.3 регламенту стало причиною прийняття рішення про затвердження змін до генерального плану м. Полтава за змістом інших, ніж існують після їх погодження 15.04.2021 і 10.06.2021, відповідно.
		З огляду на вже означену позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 27.08.2020 у справі № 540/427/19, яка полягає в тому, що порушення правової процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення, суд констатує про порушення відповідачем процедури прийняття рішення від 21.10.2020 «Про затвердження внесення змін до генерального плану м. Полтава», що вплинуло на зміст затвердженого документу.
		При прийнятті рішення у даній справі суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
		Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області про визнання протиправним та нечинним рішення Полтавської міської ради від 21.10.2020 «Про затвердження внесення змін до генерального плану м. Полтава».
		Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
		Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Адміністративний позов керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області (вул. В.Козака, буд. 1, м. Полтава, Полтавська область, 36020) до Полтавської міської ради (вул. Соборності, 36, м. Полтава, Полтавська область, 36000), третя особа: Управління з питань містобудування та архітектури (вул. Соборності, 36, м. Полтава, Полтавська область, 36000) про визнання протиправним та нечинним рішення задовольнити.
		Визнати протиправним та нечинним рішення Полтавської міської ради від 21 жовтня 2020 року "Про затвердження внесення змін до генерального плану м. Полтава".
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
		Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		Повне рішення складено 11 жовтня 2022 року.
		 
		Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...