Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 458/592/22 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Булінг (цькування) учасника освітнього процесу.
Надіслано для оприлюднення: 12.10.2022. Зареєстровано: 12.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 13.10.2022.

Номер судового провадження: 3/458/396/2022

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 458/592/22
		3/458/396/2022
		ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		11.10.2022                                 м. Турка
		Суддя Турківського районного суду Львівської області Ференц Р.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, місце реєстрації та проживання АДРЕСА_1 , не працює, з вищою освітою, одружений, малолітніх або неповнолітніх дітей на утриманні не має, військовозобов`єязапний, не є особою з інвалідністю, на протязі року до адміністративної відповідальності не притягувався, за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-4 КУпАП, ч.1 ст.173-4 КУпАП, ч.1 ст.173-4 КУпАП, - 
		В С Т А Н О В И В:
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2022 року у провадження судді Турківського районного суду Львівської області ФеренцР.І. передана справа №458/592/22 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП.
		Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.09.2022 року у провадження судді Турківського районного суду Львівської області ФеренцР.І. передана справа №458/593/22 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП.
		Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.09.2022 року у провадження судді Турківського районного суду Львівської області ФеренцР.І. передана справа №458/594/22 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП.
		Під час підготовки до розгляду справи вирішується питання, чи належить до компетенції судді розгляд справи. Згідно вимог ст.278 КУпАП справа про адміністративне правопорушення, що посягає на громадський порядок і громадську безпеку підвідомча Турківському районному суду Львівської області, у зв`язку з чим суддя приходить до висновку що до компетенції судді відноситься розгляд справи цієї категорії.
		Відповідно до ст.221 КУпАП судді районних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку, передбачені ст.173-4 КУпАП. 
		Опис обставин, установлених під час розгляду справи.
		З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №791929 від 29.08.2022року, який складений дільничним офіцером поліції сектору превенції відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області лейтенантом поліції Миньо К.П. вбачається, що ОСОБА_1 в період часу з вересня 2021 року по жовтень 2021 року, перебуваючи на посаді директора Верхньояблунького закладу загальної середньої освіти І-III ступенів - закладу дошкільної освіти Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області вчиняв булінг (цькування) учасників освітнього процесу, а саме учня п`ятого класу цієї школи, ОСОБА_2 , який полягав у фізичному та психологічному насильстві, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст.173-4 КУпАП.
		ОСОБА_1 при складанні працівником поліції протоколу серії ВАБ №791929 від 29.08.2022року про адміністративне правопорушення присутній не був, від підпису відмовився.
		Поліцейський, складаючи відносно згаданої особи протокол про адміністративне правопорушення, що посягає на громадський порядок і громадську безпеку, вбачав в діях такої особи порушення.
		Згідно супровідного листа відділення поліції №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області за вихідним №2407/01/60-2022 від 02.09.2022 року на адресу Турківського районного суду Львівської області було скеровано матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП, які надійшли в Турківський районний суд Львівської області 02.09.2022 року за вхідним №2498/22.
		З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №791930 від 29.08.2022року, який складений дільничним офіцером поліції сектору превенції відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області лейтенантом поліції Миньо К.П. вбачається, що ОСОБА_1 в період часу з вересня 2021 року по грудень 2021 року, перебуваючи на посаді директора Верхньояблунького закладу загальної середньої освіти І-III ступенів - закладу дошкільної освіти Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області вчиняв булінг (цькування) учасників освітнього процесу, а саме учениці дев`ятого класу цієї школи, ОСОБА_3 , який полягав у психологічному насильстві, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст.173-4 КУпАП.
		ОСОБА_1 при складанні працівником поліції протоколу серії ВАБ №791930 від 29.08.2022року про адміністративне правопорушення присутній не був, від підпису відмовився.
		Поліцейський, складаючи відносно згаданої особи протокол про адміністративне правопорушення, що посягає на громадський порядок і громадську безпеку, вбачав в діях такої особи порушення.
		Згідно супровідного листа відділення поліції №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області за вихідним №2408/01/60-2022 від 02.09.2022 року на адресу Турківського районного суду Львівської області було скеровано матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП, які надійшли в Турківський районний суд Львівської області 02.09.2022 року за вхідним №2499/22.
		З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №791928 від 29.08.2022року, який складений дільничним офіцером поліції сектору превенції відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області лейтенантом поліції Миньо К.П. вбачається, що ОСОБА_1 в період часу з вересня 2021 року по жовтень 2021 року, перебуваючи на посаді директора Верхньояблунького закладу загальної середньої освіти І-III ступенів - закладу дошкільної освіти Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області вчиняв булінг (цькування) учасників освітнього процесу, а саме учня шостого класу цієї школи, ОСОБА_4 , який полягав у психологічному насильстві, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст.173-4 КУпАП.
		ОСОБА_1 при складанні працівником поліції протоколу серії ВАБ №791928 від 29.08.2022року про адміністративне правопорушення присутній не був, від підпису відмовився.
		Поліцейський, складаючи відносно згаданої особи протокол про адміністративне правопорушення, що посягає на громадський порядок і громадську безпеку, вбачав в діях такої особи порушення.
		Згідно супровідного листа відділення поліції №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області за вихідним №2409/01/60-2022 від 02.09.2022 року на адресу Турківського районного суду Львівської області було скеровано матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП, які надійшли в Турківський районний суд Львівської області 02.09.2022 року за вхідним №2500/22.
		Відповідно до рапорту дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області лейтенанта поліції Миньо К.П. від 30.08.2022 року ОСОБА_1 на неодноразові виклики до відділення поліції не з`являвся та уникав зустрічі з працівниками поліції. 
		29.08.2022 року в приміщенні Турківського районного суду Львівської області ОСОБА_1 було усно повідомлено про необхідність протягом дня, 29.08.2022 року, з`явитися до відділення поліції для дачі пояснення та складання на нього протоколу, також ОСОБА_1 було роз`яснено, що в разі його неявки на нього буде складено протокол без його присутності та скеровано йому за місцем проживання копію для ознайомлення. Оскільки станом на 18.00год. ОСОБА_1 не з`явився до відділення поліції, на нього було складено протокол без його присутності, копію протоколу йому надіслано поштою.
		29.08.2022 року в приміщенні Турківського районного суду Львівської працівниками поліції відповідно до ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» був здійснений відеозапис повідомлення ОСОБА_1 та долучений до матеріалів справи, що вбачається згідно запису у внутрішньому описі до справи.
		Враховуючи обмежені законом строки розгляду справ про адміністративне правопорушення, передбачені ч.1 ст.173-2 КУпАП, на час поступлення адміністративних матеріалів в суд і на момент їх розгляду судом, зважаючи на присутність особи, відносно якої розглядаються адміністративні матеріали, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду адміністративних матеріалів.
		Постановою Турківськогорайонного судуЛьвівської областівід 08.09.2022року справу №458/592/22 (провадження 3/458/396/2022) про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.173-4 КУпАП щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-4 КУпАП об`єднано в одне провадження зі справою №458/593/22 (провадження 3/458/397/2022) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-4 КУпАП, а також зі справою №458/594/22 (провадження 3/458/398/2022) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-4 КУпАП, об`єднаній справі присвоєно №458/592/22 (провадження 3/458/396/2022).
		Адміністративний протокол про порушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку, передбачені ст.173-4 КУпАП, розглядається протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання органом, правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. 
		За приписами ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а за відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані щодо своєчасного повідомлення особи про місце і час розгляду справи та якщо не надійшло клопотання про відкладення цього розгляду.
		Суд по даній справі враховує практику Європейського суду з прав людини в частині критеріїв розумних строків: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо).
		Разом із тим, рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
		Приймаючи до уваги те, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, причини неявки такої особи невідомі, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи на підставі наявних матеріалів.
		Особу, відносно якої складено протокол і яку суд викликав в суд, заяв про перенесення слухання справи на адресу суду надала, після отримання викликів в суд, повідомила про неможливість прибуття в суд, проте не надала підтверджуючих документів поважності неприбуття в судове засідання.
		У разі неприбуття особи, яку викликає суд, суд має право вирішити матеріали за наявними доказами і неявка у судове засідання такої особи за умови, що таку особу належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
		З метою недопущення затягування і відкладення судового розгляду на строк, який перевищує строк розгляду справи встановлений законом, враховуючи практику Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків є правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо), а також приймаючи до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд прийшов до висновку про розгляд справи на підставі наявних у ній даних чи доказів.
		Окрім цього, як зазначив ЄСПЛ у справі "Каракуця проти України" (заява N 18986/06; п.57) Суд неодноразово визначав, що це є обов`язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (Teuschler v. Germany, N47636/99; Sukhorubchenko v. Russia, N 69315/01, § 48; Gurzhyy v. Ukraine, N 326/03.)
		Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у п.35 рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Подібна позиція цього суду викладена, також у рішеннях у справах "Олександр Шевченко проти України" (заява N 8371/02, п.27, та "Трух проти України" заява N 50966/99), де суд наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
		Судом при розгляді даної справи враховано позицію Верховного Суду відображену в п.34 постанови від 12.03.2019 року по справі №910/9836/18 де зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа СандерсС.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
		Судові засідання були призначені 08.09.2022 року, 13.09.2022 року, 14.09.2022 року, 20.09.2022 року, 27.09.2022 року, 28.09.2022 року, 10.10.2022 року, 11.10.2022 року. 
		ОСОБА_1 та його адвокат Ганич І.М. про день та час розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку.
		Враховуючи наведені обставини та аналізуючи поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про те, що вказана особа не ухиляється від явки до суду, однак подаючи заяви без відповідних підтверджень, на переконання суду, сторона зловживала своїми правами в частині затягування розгляду справи.
		Заяви (клопотання) учасників справи.
		07.09.2022 року від ОСОБА_1 та адвоката Ганича І.М. подано заяви про ознайомлення з матеріалами справи.
		07.09.2022 року адвокатом Ганич І.М. подано заяву про відкладення розгляду справ для надання можливості подачі заперечень та доказів.
		12.09.2022року від представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Ганича І.М., на електронну адресу суду без накладення кваліфікованого електронного підпису надійшла заява про перенесення судових засідань із 13.09.2022 на інше число у зв`язку із зайнятістю в інших справах, а також перебування у відпустці в період часу 25.09.2022 року  06.10.2022 року. Підтверджуючі документи стосовно зайнятості інших судових засіданнях, а також перебування у відпустці адвокатом не долучено до заяви.
		20.09.2022 року від ОСОБА_1 та його представника, адвоката Ганича І.М. надійшли клопотання про визнання протоколу неналежним і недопустимим доказом у справі, про виклик свідків і про закриття провадження справи за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
		10.10.2022 року від законного представника потерпілого ОСОБА_2 його матері ОСОБА_2 через канцелярію суду надійшла заява про слухання справи у їхню відсутність, пояснення які були надані працівникам поліції підтримує, просить притягнути до відповідальності ОСОБА_1 з цькування дитини.
		20.09.2022 року від законного представника потерпілої ОСОБА_3 її матері ОСОБА_5 через канцелярію суду надійшла заява про слухання справи у їхню відсутність, пояснення які були надані працівникам поліції підтримує, просить притягнути до відповідальності ОСОБА_1 з цькування дитини.
		20.09.2022 року від законного представника потерпілого ОСОБА_4 його матері ОСОБА_6 через канцелярію суду надійшла заява про слухання справи у їхню відсутність, пояснення які були надані працівникам поліції підтримує, просить притягнути до відповідальності ОСОБА_1 з цькування дитини.
		11.10.2022 року від адвоката Ганича І.М. через канцелярію суду надійшла заява, зі змісту якої вбачається, що при підготовці і написанні клопотань від 20.09.2022 року про закриття справи було допущено описку в частині помилкового зазначення в трьох різних клопотаннях, які стосуються різних протоколів про адміністративні правопорушення, ідентичних номерів протоколів та ідентичних номерів справ.
		Інших клопотань і заяв на адресу суду не надходило.
		Проводячи розгляд даної справи, суд зазначає нормативний акт, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
		Відповідно до підпункту 3-1 ст.1 Закону України «Про освіту», булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.
		Згідно диспозиції ч.1 ст.173-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.
		Виклад позиції сторони по справі.
		У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнав, зазначив, що він не вчиняв булінгу учнів, які визнані потерпілими. Вважає що складені відносно нього протоколи незаконні і неправомірні, підтримує подані клопотання про закриття справи.
		У судовому засіданні адвокат Ганич І.М. підтримав позицію ОСОБА_1 , вважає, що ОСОБА_1 не вчиняв булінгу учнів, які визнані потерпілими, протоколи складені з порушеннями, а тому просив визнати такі протокол неналежним і недопустимим доказом у справі, підтримує клопотання про закриття справи.
		Дослідивши матеріали адміністративної справи стосовно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суд встановив наступне.
		Судом встановлено, що відсутні обставини, що виключають розгляд справи, протоколи про адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку складені уповноваженою державою особою, оскільки від імені органів Національної поліції оформляти справи про адміністративні правопорушення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. 
		Протоколи про адміністративне правопорушення та інші матеріали свідчать про подію та склад адміністративного правопорушення, про осудність особи, яка вчинила протиправну дію, про вчинення дій собою не в стані крайньої необхідності.
		Відповідно до положень ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. При цьому, відповідно до змісту ст.257 КУпАП, місце розгляду справи про адміністративне правопорушення визначається особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, яка після його складання, направляє матеріали справи до органу, уповноваженого розглядати справу про адміністративне правопорушення.
		Особою, в компетенцію якої входить складання протоколу, було визначено підсудність та направлено матеріали в Турківський районний суд Львівської області. 
		Згідно супровідного листа відділення поліції № 2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області за вихідним №2407/01/60-2022 від 02.09.2022 року на адресу Турківського районного суду Львівської області було скеровано матеріали на 21 арк. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП, які надійшли в Турківський районний суд Львівської області 02.09.2022 року за вхідним № 2498/22. Згідно супровідного листа відділення поліції № 2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області за вихідним № 2408/01/60-2022 від 02.09.2022 року на адресу Турківського районного суду Львівської області було скеровано матеріали на 21 арк. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП, які надійшли в Турківський районний суд Львівської області 02.09.2022 року за вхідним № 2499/22. Згідно супровідного листа відділення поліції № 2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області за вихідним № 2409/01/60-2022 від 02.09.2022 року на адресу Турківського районного суду Львівської області було скеровано матеріали на 22 арк. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП, які надійшли в Турківський районний суд Львівської області 02.09.2022 року за вхідним № 2500/22.
		Джерела права та акти їхнього застосування.
		Відповідно до статтей 1, 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права.
		Статтею 55 Конституції Українипередбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Саме суди є останньою правовою інстанцією в державі, в якій кожен громадянин за необхідності шукає захисту своїх прав, свобод та інтересів.
		Частина 2 ст.61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
		Відповідно до ст.ст. 55,124 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист; юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. 
		Під час судового розгляду суд зобов`язаний суворо додержуватись закріпленого у ст.62 Конституції України принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. При цьому неприпустимо покладати на обвинуваченого (підсудного) доведення своєї невинуватості. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		За ст.9Конституції України та ч.1 ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.
		При прийнятті по даній справі процесуального документу, суд відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики ЄСПЛ» вважає за необхідне застосувати Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права. 
		Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Суд враховує, що практика ЄСПЛ вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» п.43). 
		Також суд при постановленні по адміністративній справі процесуального рішення приймає до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 року у справі «Веренцов проти України» п.86).
		Диспозиція ч.1 ст.173-4 КУпАП передбачає наступний склад адміністративного правопорушення: відповідальність за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.
		Отже вчинення особою вищевказаного діяння є грубим порушенням та тягне за собою передбачену законом адміністративну відповідальність.
		З аналізу приписів норм даної статті передбачена адміністративна відповідальність за дії, передбачені цією статтею, вчинені особою, стосовно якої складено адміністративний протокол.
		Відповідно до вимог ст.280 КУпАП суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. 
		Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Суд дійшов висновку, що ОСОБА_7 є суб`єктом адміністративного правопорушення, оскільки він є осудною особою, вчинив правопорушення у віці, з якого може наставати відповідальність, відноситься до осіб, які є учасниками освітнього процесу.
		Суд встановив, що в діях ОСОБА_1 є об`єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об`єктивна сторона, яка виражається у формі психологічного, фізичного, економічного, сексуального насильства, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій; наслідки у вигляді шкоди психічному або фізичному здоров`ю потерпілого (яка могла бути чи була заподіяна); причинний зв`язок між діянням та наслідками.
		Об`єктом зазначеного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського (публічного) порядку під час здійснення освітнього процесу (громадський порядок та громадська безпека в освітньому середовищі). Додатковими об`єктами цього правопорушення є психічне здоров`я, фізичне здоров`я, психологічна, фізична, економічна, сексуальна недоторканість малолітньої чи неповнолітньої особи; інших учасників освітнього процесу (якщо відносно них булінг вчиняється малолітньою чи неповнолітньою особою).
		Суб`єктивна сторона правопорушення визначається у формі прямого умислу. Кривдник усвідомлює протиправний характер свого діяння, передбачає його шкідливі наслідки та бажає настання цих наслідків. Булінг (цькування) майже завжди має злий умисел, коли метою дій кривдника є умисне заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, бажання підпорядковувати потерпілого своїм інтересам та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
		Відповідно до підпункту 3-1 ст. 1 Закону України «Про освіту» булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.
		Відповідно до статті 19 Закону України «Про повну загальну середню освіту» учасниками освітнього процесу в закладах освіти є: учні; педагогічні працівники; інші працівники закладу освіти; батьки учнів; асистенти дітей (у разі їх допуску відповідно до вимог частини сьомої статті 26 цього Закону). 
		Відповідно до ч. 5 ст. 38 Закону України «Про повну загальну середню освіту» керівник закладу загальної середньої освіти має права та обов`язки педагогічного працівника, визначені Законом України «Про освіту», та несе відповідальність за виконання обов`язків, визначених законодавством, установчими документами закладу освіти і строковим трудовим договором. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про освіту» керівник закладу освіти забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі: з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти; розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування; забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування); повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.
		Типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
		Враховуючи наведені вимоги Закону України «Про освіту», відповідно до диспозиції ч.1 ст. 173-4 КУпАП обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення є систематичність (повторюваність) вчинення дій, передбачених даною нормою закону.
		Вольовий момент прямого умислу характеризується бажанням особи настання суспільно небезпечних наслідків від вчиненого ним діяння. Під бажанням наслідків необхідно розуміти прагнення їх настання. 
		Зміст інтелектуального моменту умислу полягає в усвідомленні особою фактичної сторони вчинюваного, а також передбачені нею настання суспільно небезпечних наслідків своєї дії. 
		Усвідомлюючи фактичну сторону вчинюваного, суб`єкт усвідомлює й соціальне значення свого діяння, його характер і суспільну небезпеку. 
		У зв`язкуз чим,в діях ОСОБА_1 розкрита суб`єктивнасторона даногоправопорушення,оскільки він,працюючи напосаді директораВерхньояблунького закладузагальної середньоїосвіти І-IIIступенів -закладу дошкільноїосвіти Боринськоїселищної радиСамбірського районуЛьвівської областівчиняв булінг(цькування)учасників освітньогопроцесу,а самеучня п`ятогокласу цієїшколи, ОСОБА_2 ,який полягаву фізичномута психологічномунасильстві, учениці дев`ятого класу цієї школи, ОСОБА_3 , який полягав у психологічному насильстві, та учня шостого класу цієї школи, ОСОБА_4 , який полягав у психологічному насильстві. З наведеного випливає, що ОСОБА_1 прагнув саме такі дії вчинити, усвідомлював протиправність своїх дій, повинен був і передбачав настання суспільно небезпечних наслідків. 
		Відповідно до ст.19 Конвенції ООН про права дитини держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження.
		Відповідно до ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства» кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім`ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини.
		Відповідно до ст. 54 Закону України «Про освіту» педагогічні працівники зобов`язані настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства.
		Відповідно до Закону України «Про захист суспільної моралі» суспільна мораль - система етичних норм, правил поведінки, що склалися у суспільстві на основі традиційних духовних і культурних цінностей, уявлень про добро, честь, гідність, громадський обов`язок, совість, справедливість.
		Наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП підтверджується, враховуючи норми законодавства.
		Згідно з ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Обов`язок щодо збирання доказів, в силу вимог ч.2 ст.251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
		Факт правопорушення підтверджується наступними доказами:
		З відібраних письмових пояснень працівником поліції у потерпілого ОСОБА_2 вбачається, що, проводивши урок математики, ОСОБА_1 кричав нецензурними словами на ОСОБА_2 , вдарив по голові у вересні-грудні. З відібраних письмових пояснень працівником поліції у матері потерпілого ОСОБА_2  ОСОБА_8 вбачається, що в січні-лютому 2022 року ОСОБА_1 , проводивши уроки математики, безпричинно чіплявся до її сина, ОСОБА_2 , використовуючи нецензурні слова та вдарив його по голові. 
		З відібраних письмових пояснень працівником поліції у потерпілої ОСОБА_3 , учениці 9 класу, вбачається, що на уроці математики, коли вона навчалась у 7 класі, виконуючи завдання біля шкільної дошки, ОСОБА_1 підійшов до неї, почав її обзивати нецензурними словами і вдарив її рукою по голові з такою силою, що вона вдарилася головою до шкільної дошки. У вересні 2021 року обзивав її словами «дура», «тупа», «недорозвинута», такі дії ОСОБА_1 вчиняв до грудня 2021 року до неї та до інших учнів класу. 
		З відібраних письмових пояснень працівником поліції у потерпілого ОСОБА_4 вбачається, що у вересні 2021 року на уроці математики ОСОБА_1 кричав на нього, що ОСОБА_4 не вчиться, що є «дурний», «глупий», «тупий» тощо. У жовтні 2021року під час виконання контрольної роботи з математики ОСОБА_1 підійшов до нього і, побачивши, що ОСОБА_4 ще нічого не написав з контрольної роботи, почав обзивати його «дибіл неграмотний», «тупий», що не вчиться, після чого вдарив його рукою по голові, через що ОСОБА_4 почав плакати, а ОСОБА_7 почав його заспокоювати. ОСОБА_1 обзивав не лише ОСОБА_4 , а й інших учнів класу, однак вони нікуди не скаржилися, бо боялися ОСОБА_1 . З відібраних письмових пояснень у ОСОБА_9 вбачається, що в грудні 2021 року ОСОБА_1 вдарив по голові його сина ОСОБА_4 , в поліцію та відділ освіти з цього приводу він з дружиною не зверталися, але повідомили, що ОСОБА_1 систематично принижує дітей у школі, обзиває їх.
		Протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №791929 від 29.08.2022 року, який складений дільничним офіцером поліції сектору превенції відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області лейтенантом поліції Миньо К.П. вбачається, що ОСОБА_1 в період часу з вересня 2021 року по жовтень 2021 року, перебуваючи на посаді директора Верхньояблунького закладу загальної середньої освіти І-III ступенів - закладу дошкільної освіти Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області вчиняв булінг (цькування) учасників освітнього процесу, а саме учня п`ятого класу цієї школи, ОСОБА_2 , який полягав у фізичному та психологічному насильстві, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст.173-4 КУпАП.
		Протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №791930 від 29.08.2022 року, який складений дільничним офіцером поліції сектору превенції відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області лейтенантом поліції Миньо К.П. вбачається, що ОСОБА_1 в період часу з вересня 2021 року по грудень 2021 року, перебуваючи на посаді директора Верхньояблунького закладу загальної середньої освіти І-III ступенів - закладу дошкільної освіти Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області вчиняв булінг (цькування) учасників освітнього процесу, а саме учениці дев`ятого класу цієї школи, ОСОБА_3 , який полягав у психологічному насильстві, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст.173-4 КУпАП.
		Протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №791928 від 29.08.2022 року, який складений дільничним офіцером поліції сектору превенції відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області лейтенантом поліції Миньо К.П. вбачається, що ОСОБА_1 в період часу з вересня 2021 року по жовтень 2021 року, перебуваючи на посаді директора Верхньояблунького закладу загальної середньої освіти І-III ступенів - закладу дошкільної освіти Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області вчиняв булінг (цькування) учасників освітнього процесу, а саме учня шостого класу цієї школи, ОСОБА_4 , який полягав у психологічному насильстві, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст.173-4 КУпАП.
		Протоколи про адміністративні правопорушення, складені уповноваженою державою особою і дії такої посадової особи, що їх складала в порядку, передбаченому чинним законодавством, не оскаржувалися. Протоколи не містять жодних зауважень з боку особи, відносно якої такі складалися. Відтак, з урахуванням викладеного, суд приймає протоколи про адміністративні правопорушення як належні і допустимі докази.
		Докази, досліджені судом при розгляді матеріалу, підтверджують факт винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП.
		У відповідності до ст.ст.34,35 КУпАП обставиною, що пом`якшує та обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановено.
		При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст.ст.33-35 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який до адміністративної відповідальності притягується вперше, ступеня його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, відсутність підстав для застосування іншого адміністративного стягнення, ніж передбаченого санкцією даної статті, майнової шкоди не заподіяно.
		Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
		Узагальнюючи вище зазначене, судом з`ясовано, що саме дані адміністративні правопорушення були вчинені, що саме дана особа винна в їх вчиненні, яка підлягає адміністративній відповідальності, по справі не встановлено обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, майнової шкоди не заподіяно, підстав для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу немає.
		За таких обставин, всебічно, повно, об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про достовірність та достатність доказів для висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.173-4 КУпАП і про його винуватість, оскільки в його діях є склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-4 КУпАП, у відповідності до положень ст.8 КУпАП, згідно з якими особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
		Зважаючи на вище вказане, суд вважає, що ОСОБА_1 винуватий у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП.
		Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку. Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є вирішення її в точній відповідності з законом.
		Відповідно до вимог ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.
		Як зазначено у ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
		У відповідності до ст.1 КУпАП завданням Кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
		Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості. Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.
		Під час розгляду справи суд проводить з`ясування дотримання вимог, передбачених ст.38 КУпАП.
		Суд, приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи судом закінчилися строки, передбачені ст.38 КУпАП, дотримуючись вимог законодавця, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю зокрема у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП (п.7 ч.1 ст.247 КУпАП), приходить до переконання про вирішення адміністративних матеріалів з врахуванням норм процесуального закону.
		Стаття 247 КУпАП чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії. 
		Як вбачається з матеріалів справи, правопорушення було виявлене та зафіксоване в період з вересня 2021 року по лютий 2022 року. З часу вчинення правопорушення пройшло більше трьох місяців, тобто закінчився строк накладення адміністративного стягнення, визначений ст.38 КУпАП. ОСОБА_1 можна було притягнути до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-4 КУпАП до 31.05.2022 року. 
		Вчинені правопорушення не характеризуються безперервним здійсненням єдиного діяння, а тому правопорушення не є триваючими, а систематичними і одноактними. Точкою відліку строку накладення адміністративного стягнення за вчинене правопорушення є день його вчинення.
		Для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.7 ст.247 КУпАП, достатньо встановити вид правопорушення, наявність щодо нього спеціального законодавства; момент вчинення правопорушення; строк, що сплив з моменту вчинення правопорушення до моменту розгляду справи судом, провадження підлягає закриттю при закінченні на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
		З урахуванням наведеного, суддя вважає, що адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 доцільно вирішити шляхом закриття в зв`язку з закінченням строку для накладення адміністративного стягнення.
		Відшкодування шкоди.
		Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими у п.п.1-4 ст.213 КУпАП одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування. В даній справі суд не вирішує питання про відшкодування винним майнової шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування, оскільки така шкода не заподіяна.
		Вирішення питання про вилучені речі і документи.
		Судом не вирішується питання стосовно вилучених речей і документів, оскільки такі не вилучалися.
		Положення про стягнення судового збору.
		Згідно із ст.40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір і порядок сплати встановлюється Законом.
		Згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (зі змінами), особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, який станом на 01.01.2022 року становить 2481,00 грн. З 01.01.2022 року цей розмір судового збору становить 496,20 грн (2481,00 х 0,2 = 496,20).
		Оскільки провадження у справі закривається, судовий збір не сплачується.
		Керуючись ст.ст.38,221,245,246,247,283,284 КУпАП, суддя - 
		П О С Т А Н О В И В:
		Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП.
		Провадження в справі про адміністративне правопорушення, порушеній на підставі протоколів серії ВАБ №791929 від 29.08.2022 року, серії ВАБ №791930 від 29.08.2022 року та серії ВАБ №791928 від 29.08.2022 року, які складені дільничним офіцером поліції сектору превенції відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області лейтенантом поліції Миньо К.П. за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-4 КУпАП закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративні правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП. 
		Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Турківський районний суд Львівської області прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП особою, щодо якої її винесено, а також законними представниками потерпілих.
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
		Складання повного тексту судового рішення відкласти не більш як п`ять днів з дня оголошення резолютивної частини судового рішення і визначити дату складання повного тексту судового рішення 12.10.2022 року.
		 
		Суддя                            Р.І.Ференц

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...