Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/9707/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; плати за землю.
Надіслано для оприлюднення: 13.10.2022. Зареєстровано: 14.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 17.10.2022.
Дата набрання законної сили: 04.10.2022
Номер судового провадження: 852/5583/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		04 жовтня 2022 року м. Дніпросправа № 160/9707/18
		Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: 
		головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., 
		секретарі судового засідання Тархановій А.Є. 
		за участі представника позивача Воловик М.О.,
		представника відповідача Юрчук М.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року в адміністративній справі №160/9707/18 (головуючий суддя першої інстанції Кучма К.С.) за позовом Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		Позивач 20.12.2018 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з вищезазначеною позовною заявою, в якій просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.12.2018 року №0009584608.
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих в уточнюючій податковій звітності позивача по земельному податку за 2018 рік (від 24.10.2018 року №9231770855) відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 10.12.2018 року № 0009584608, яким донараховано підприємству земельний податок з юридичних осіб на суму 8215972,30 грн.. Контролюючий орган посилається на порушення товариством п.12.3 ст.12, п.284.1 ст.284, п.286.2 ст.286 ПК України та рішення Дніпровської міської ради від 21.02.2018 року №8/30, оскільки згідно з Додатком 1 до цього рішення ставка земельного податку за користування земельними ділянками категорії 11.02 «Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості» визначена у розмірі 2,3% від нормативної грошової оцінки землі. В той час як позивачем при обчисленні суми земельного податку по земельній ділянці площею 14,9410 га невірно застосовано ставку 0,75% в період з 01 березня 2018 року. Позивач вважає, що підстави для застосування вказаного рішення міської ради від 21.02.2018 року у 2018 році відсутні, оскільки на виконання вимог ПК України таке рішення мало бути опубліковано до 15.07.2017 року. А тому, на підставі п.12.3.5 ст.12 ПК України плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю, ПрАТ «ДТРЗ» при заповненні уточнюючої податкової декларації з плати заземлю за 2018 рік застосувало ставку 0,75%, яка визначена у рішенні Дніпропетровської міської ради VII скликання №12/18 від 15.02.2017 року. 
		Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2019 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
		Постановою Верховного Суду від 16 грудня 2021 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2019 року скасовано. Справу передано на новий розгляд суду першої інстанції.
		 
		Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року адміністративний позов задоволено.
		Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.12.2018 року №0009584608, прийняте Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби.
		Присуджено за рахунок бюджетних асигнувань Східного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» судові витрати по справі в розмірі 123239,58 грн..
		 
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. 
		В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Апелянт вказує, що органи місцевого самоврядування наділені повноваженнями щодо оперативного регулювання та оптимізації фіскального навантаження на відповідній території. Згідно уточнюючої податкової декларації з плати за землю за 2018 рік, позивачем зменшено податкові зобов`язання по земельному податку з березня 2018 року по земельній ділянці 14,9410 га, відображеній у рядку 1.1 колонки 8 декларації за категорією 11.02 «Землі промисловості» (колонка 2), внаслідок зміни ставки земельного податку з 2,3% на 0,75%. Таким чином, апелянт вважає, що позивачем допущено порушення п.12.3 ст.12, п.284.1 ст.284, п.286.2 ст.286 ПК України та Рішення Дніпровської міської ради від 21.02.2018 року №8/30, а саме - занижено суму земельного податку за період березень-жовтень 2018 року у розмірі 6572777,84 грн., а висновки контролюючого органу, зроблені в акті перевірки є правомірними та обґрунтованими.
		 
		Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив у задоволенні вимог скарги відмовити.
		В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.
		Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
		Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		 
		Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне. 
		Позивач - Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 00659101), зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 05.05.2001 року (а.с.17-18 т.1).
		Відповідач - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.
		Позивачем подано до податкового органу уточнюючу податкову декларацію з плати за землю на 2018 рік, в якій при обчисленні суми земельного податку по земельній ділянці площею 14,9410 га, починаючи з 01 березня 2018 року застосовано ставку земельного податку 0,75 % від нормативної грошової оцінки (а.с.28-31 т.1).
		Під час визначення ставки податку позивач керувався рішенням Дніпропетровської міської ради VII скликання від 15.02.2017 року №12/18. Згідно з пунктом 1.3.3.6 Додатку 2 до вказаного рішення ставка податку за земельні ділянки,нормативу грошову оцінку яких проведено, на яких розташовано об`єкти енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлювальних джерел енергії, об`єкти промисловості (які розташовані на землях промисловості) та будівельної сфери діяльності (за земельні ділянки, які надані згідно з рішеннями про відведення земельних ділянок для будівництва об`єктів) визначена на рівні 0,75 %.
		Офісом великих платників податків ДФС проведено камеральну перевірку даних, задекларованих в уточнюючій податковій звітності Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» по земельному податку за 2018 рік від 24.10.2018 року №9231770855, за результатами якої 22.11.2018 року складено акт №582/28-10-46-08-00659101 (а.с.22-27 т.1).
		Згідно висновків акта перевірки позивачем допущено порушення вимог пункту 12.3 статті 12, пункту 284.1 статті 284, пункту 286.2 статті 286 ПК України та рішення Дніпровської міської ради від 21.02.2018 року №8/30 «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 року №13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю», пільги зі сплати земельного податку на території міста, що призвело до заниження суми земельного податку: за період березень-жовтень 2018 року на суму 6572777,84 грн..
		Висновки відповідача про порушення позивачем наведених норм ґрунтуються на тому, що останній безпідставно при визначенні розміру земельного податку використовував ставку, визначену на рівні 0,75 % рішення Дніпропетровської міської ради VII скликання від 15.02.2017 року №12/18. На думку податкового органу, застосуванню підлягає ставка, визначена у рішенні Дніпровської міської ради від 21.02.2018 року №8/30. Згідно з Додатком 1 до цього рішення ставка земельного податку за користування земельними ділянками категорії 11.02 «Для розміщення та експлуатації основних,підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості» визначена у розмірі 2,3% від нормативної грошової оцінки землі (а.с.32-44, 45-59 т.1).
		На підставі акта перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 10.12.2018 року №0009584608, яким донараховано підприємству земельний податок з юридичних осіб у розмірі 6572777,84 грн. та штрафні санкції у розмірі 1643194,46 грн. на загальну суму 8215972,30 грн. (а.с.20).
		 
		Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки відповідачем під час проведення камеральної перевірки були досліджені питання, що відносяться до предмету документальної перевірки, то така перевірка не може мати статусу камеральної. Відтак, здійснивши фактично документальну перевірку, керуючись нормами податкового законодавства, що регулюють порядок проведення камеральних перевірок, відповідачем порушено вимоги ст.78 ПК України. Крім того, контролюючим органом не було оформлено наказ про проведення перевірки та, відповідно, не вручено ПрАТ «ДТРЗ» до початку проведення такої перевірки, що є порушенням вимог Податкового кодексу України. Суд першої інстанції зазначив, що акт, складений за результатами перевірки, не може мати статусу достатнього та належного доказу, зокрема, для правомірного прийняття податкового повідомлення-рішення, оскільки в основу такого акту були покладені дані, які спростовують факт порушення норм податкового законодавства зі сторони позивача.
		Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
		Так, відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України (в редакції на час спірних правовідносин) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
		Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
		За змістом пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.
		Згідно з пунктами 76.2 та 76.3 статті 76 ПК України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
		З аналізу наведених норм ПК України вбачається, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів). Також під час камеральної перевірки може бути перевірена своєчасність: подання податкових декларацій (розрахунків); реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків до них у Єдиному реєстрі акцизних накладних; виправлення помилок у податкових накладних; сплати узгодженої суми податкового(грошового) зобов`язання. При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. 
		Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.11.2021 року у справі №804/6320/17, від 05.10.2021 року у справі №818/828/16.
		Так, Суд зазначив, що мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють. Разом з тим, об`єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом.
		З матеріалів справи вбачається, що позивачем порядок проведення камеральної перевірки не оспорювався. Підставою скасування спірного податкового повідомлення-рішення позивачем в адміністративному позові зазначено лише неправомірність застосування податковим органом рішення Дніпровської міської ради від 21.02.2018 року №8/30, в той час, як на думку позивача, при обрахуванні земельного податку в даних правовідносинах належить рішення Дніпровської міської ради від 15.02.2017 року №12/18. 
		Проте, при перевірці обгрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, (в даному випадку правильності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення), суду для правильного вирішення справи належить встановити відповідність такого рішення вимогам частини другої статті 2 КАС України, про що зазначив Верховний суд в постанові від 16 грудня 2021 року по даній справі.
		При повторному розгляді справи судом першої інстанції досліджено матеріали справи та встановлено що перевіркою правильності повноти нарахування суми земельного податку за 2018 рік податковим органом встановлено заниження позивачем земельного податку за період березень-жовтень 2018 року на загальну суму 6572777,84 грн. (а.с.23 т.1). 
		При цьому, як вбачається з акту камеральної перевірки, відповідачем при перевірці враховано рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 року №13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста» (рішення діє до 01.03.2018 року) та рішення Дніпровської міської ради від 21.02.2018 року №8/30 «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 року №13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста» (рішення набирає чинності з 01.03.2018) (а.с.24 т.1).
		З наведеного судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що зміст акту перевірки свідчить про аналізування податковим органом не тільки декларації ПрАТ «ДТРЗ», а й інших документів, зокрема, рішень Дніпровської міської ради, які не зберігаються у відповідних інформаційних базах, як того вимагає Податковий кодекс України. Відтак, при здійсненні податковим органом податкової перевірки ПрАТ «ДТРЗ» було досліджено саме повноту сплати земельного податку.
		Разом з тим, зважаючи наведені вище норми податкового законодавства, аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності, а також повнота сплати податків під час камеральної перевірки не здійснюється.
		У даному випадку контролюючим органом досліджувалось питання щодо повноти сплати податків, а не своєчасність сплати узгодженої суми. 
		При цьому, акт перевірки не містить зауважень щодо порушення ПрАТ «ДТРЗ» строків подання податкової звітності та/або сплати відповідних податків.
		Вказані обставини відповідачем в апеляційній скарзі та представником відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції не спростовано.
		Таким чином, оскільки відповідачем під час проведення камеральної перевірки були досліджені питання, що відносяться до предмету саме документальної перевірки, то така перевірка не може мати статусу камеральної.
		Відповідач, здійснивши фактично документальну перевірку, порушив порядок проведення камеральної перевірки та провів перевірку, яка має ознаки як камеральної, так і документальної, це свідчить про порушення порядку проведення перевірок, внаслідок чого перевірка є протиправною.
		Вказана вище позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладених у постановах від 13.10.2020 року у справі №813/7410/14, від 16.01.2018 року у справі №826/442/13, від 20.03.2018 року у справі №810/1438/17.
		Таким чином, акт, складений за результатами протиправної перевірки, не може мати статусу достатнього та належного доказу, зокрема, для правомірного винесення податкового повідомлення-рішення. 
		За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову та скасування податкового повідомлення-рішення.
		 
		У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. 
		Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
		На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних та обгрунтованих юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
		Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року в адміністративній справі №160/9707/18 залишити без задоволення.
		Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року в адміністративній справі №160/9707/18 залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повне судове рішення складено 12 жовтня 2022 року.
		 
		 
		Головуючий - суддяІ.В. Юрко 
		 
		 суддяС.В. Чабаненко 
		 
		 суддяС.Ю. Чумак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...