Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 586/187/20 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 14.10.2022.
Дата набрання законної сили: 04.10.2022
Номер судового провадження: 51-1093км22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019200250000220

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		4 жовтня 2022 року 
		м. Київ
		справа № 586/187/20
		провадження № 51-1093км22
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                    ОСОБА_3.,
		суддів                                                ОСОБА_4., ОСОБА_5., 
		за участю:
		секретаря судового засідання    ОСОБА_6.,
		прокурора                                        ОСОБА_7.,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_8. на ухвалу Сумського апеляційного суду від 8 лютого 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019200250000220, за обвинуваченням 
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, котрий народився в с. Пигарівка Середино-Будського району Сумської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Ямпільського районного суду Сумської області від 20 вересня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК, і призначено покарання у виді арешту на строк 6 місяців із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. 
		Прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь потерпілого   ОСОБА_2 15 655,72 грн у рахунок відшкодування майнової шкоди та 35 000 грн - моральної шкоди.
		Вирішено питання щодо речових доказів і процесуальних витрат.
		Ухвалою Сумського апеляційного суду від 8 лютого 2022 року вирок Ямпільського районного суду Сумської області від 20 вересня 2021 рокущодо  ОСОБА_1 залишено без змін.
		Згідно з вироком  ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 29 серпня 2019 року приблизно о 16:00, керуючи автомобілем ВАЗ-21104, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі С-191422 в напрямку с. Велика Берізка Середино-Будського району Сумської області, порушив вимоги пп. «б» п. 2.3, п. 12.1, пп. «ґ» п. 12.6 Правил дорожнього руху, а саме, нехтуючи безпекою дорожнього руху, не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням автомобіля та втратив контроль над його керуванням, у результаті чого виїхав за межі проїзної частини вправо, де допустив наїзд на дерево на відстані 38 м до ЛЕП № 45. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) пасажир автомобіля ОСОБА_2 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.
		Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_8., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції щодо  ОСОБА_1 та призначити новий розгляд у цьому суді. Вважає, що оскільки в огляді місця події брали участь як поняті родичі  ОСОБА_1 , то протокол цієї слідчої дії є недопустимим доказом, чого не враховав місцевий суд. Стверджує, що слідчий експеримент за участю потерпілого ОСОБА_2 проводився не з метою уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а тому складений за його результатами протокол також є недопустимим доказом і не міг бути покладений в основу обвинувального вироку стосовно  ОСОБА_1 .Зазначає, що апеляційний суд належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги сторони захисту щодо недопустимості протоколу огляду місця події та слідчого експерименту як доказів, і невідповідності висновків місцевого суду фактичним обставинам провадження. Вказує, що ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 370 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки не містить вичерпних доводів щодо необґрунтованості апеляційної скарги. 
		Позиції інших учасників судового провадження
		У судовому засіданні прокурор ОСОБА_7., вважаючи касаційну скаргу безпідставною, просив відмовити у її задоволенні.
		Мотиви Суду
		Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судове рішення суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги. При цьому підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого (ст. 438 КПК).
		Заперечуючи законність ухвали суду апеляційної інстанції щодо  ОСОБА_1 та обґрунтовуючи наявність істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, допущеного в ході розгляду провадження, захисник указує на те, що місцевий суд помилково визнав допустимими доказами протоколи огляду місця події та слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_2 , а апеляційний суд безпідставно погодився з такими висновками суду першої інстанції, не мотивувавши належним чином свого рішення.
		Однак такі твердження сторони захисту є безпідставними, оскільки під час перевірки вироку Ямпільського районного суду Сумської області від 20 вересня 2021 рокущодо ОСОБА_1 апеляційний суд у межах апеляційної процедури, визначеної главою 31 КПК,належним чином перевірив доводи поданої апеляційної скарги та визнав правильним рішення місцевого суду про доведеність вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК.
		Так, як убачається з матеріалів кримінального провадження, не погоджуючись із ухваленим обвинувальним вироком місцевого суду стосовно ОСОБА_1 , захисник ОСОБА_8. подав апеляційну скаргу, стверджуючи про невідповідність висновків фактичним обставинам провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. 
		Проте, переглядаючи вирок щодо  ОСОБА_1 , апеляційний суд належним чином перевірив ці доводи сторони захисту і визнав їх необґрунтованими.  
		Зокрема, апеляційний суд пересвідчився в тому, що місцевий суд дотримався вимог кримінального процесуального закону під час розгляду кримінального провадження, здійснив оцінку допустимості, достовірності й достатності як кожного доказу окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами, що було необхідним для формування повного та об`єктивного уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження. 
		При цьому апеляційний суд, виходячи з доводів апеляційної скарги сторони захисту, переконався в допустимості як доказу протоколу огляду місця події.
		У цьому провадженні захисник указував суду, що залучення родичів підозрюваного до участі в огляді місця події як понятих тягне визнання недопустимим протоколу, складеного за результатами цієї слідчої дії.
		Так, згідно з приписами ч. 7 ст. 223 КПК слідчий, прокурор зобов`язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред`явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов`язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне. Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів,  а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження. 
		Тобто понятий - це особа, яку запрошують слідчий або прокурор бути присутніми при проведенні обшуку, виїмки, огляду, пред`явленні осіб, трупа і предметів для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов`язаного з ексгумацією, освідування особи, відтворенні обстановки і обставин події (слідчий експеримент), або інших процесуальних діях.  Ця фізична особа своїм підписом засвідчує відповідність записів у процесуальних документах виконаним діям і має бути особисто не заінтересована у результатах проведених дій, тобто не мати власного процесуального інтересу у кримінальному провадженні.
		Однак ні в апеляційній, ні в касаційній скарзі захисник не вказував на жоден доказ, чи принаймі аргумент, який би свідчив про будь-яку заінтересованість родичів його підзахисного в результатах огляду місця події.
		Крім того, жоден із учасників судового розгляду (обвинувачений, захисник, прокурор, потерпілий) не заперечували достовірності інформації, зафіксованої в протоколі огляду місця події, та не вказували на невідповідність даних, викладених у цьому документі, тим, що були зафіксовані під час проведення цієї слідчої дії.
		До того ж ч. 7 ст. 223 КПК не передбачає обов`язкової участі понятих при огляді місця події, а тому в даному конкретному провадженні участь родичів підозрюваного при проведенні огляду місця події не тягне визнання недопустимим процесуального документу,оформленого у результаті огляду місцевості.
		За таких обставин апеляційний суд дійшов правильного висновку стосовно законності рішення місцевого суду про допустимість як доказу протоколу огляду місця події.
		Також колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про допустимість як доказу протоколу слідчого експерименту за участю потерпілого  ОСОБА_2 , враховуючи таке.
		Заперечуючи допустимість указаного доказу, захисник ОСОБА_8. стверджував, що під час ДТП потерпілий перебував у стані, який унеможливлював орієнтування на місці вчинення кримінального правопорушення, з огляду на що він потім не міг відтворювати обстановку та обставини цієї події. На переконання захисника, слідчий експеримент був проведений не з метоюуточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а тому протокол цієї слідчої дії є недопустимим доказом. 
		Одночасно захисник не вказував, з якою метою проводився слідчий експеримент, а фактично тільки посилався на те, що потерпілий  ОСОБА_2 був неспроможний відтворювати обстановку та обставини ДТП.
		Проте апеляційний суд переконався, що доводи захисника про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту є безпідставними, оскільки ґрунтуються на його суб`єктивній оцінці та не відповідають даним, наявним у досліджених доказах.
		При цьому суд апеляційної інстанції пересвідчився, що слідча дія проведена згідно з вимогами ст. 240 КПК, а складений за результатами її проведення протокол відповідає приписам статей 104, 105 КПК.
		У касаційній скарзі не наведено тверджень, які б ставили під сумнів ці висновки суду, які належним чином аргументовані.
		Крім того, суд апеляційної інстанції, дотримуючись статей 370, 419 КПК, виклав аналіз доказів і навів детальні мотиви прийнятого рішення, спростувавши доводи захисника щодо безпідставності засудження ОСОБА_1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК, і наявності істотних порушень вимог кримінального процесуального закону.
		Одночасно касаційна скарга не містить посилань на такі докази, які б не були предметом дослідження, оцінки суду першої інстанції і перевірки апеляційної інстанції, та які б ставили під сумнів зроблений висновок. До того ж, посилаючись на недопустимість доказів,  захисник у касаційній скарзі не вказує, як це вплинуло на законність та обґрунтованість рішення суду про доведеність винуватості  ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК.
		Порушень вимог кримінального процесуального закону, які би могли вплинути на правильність висновків апеляційного суду та були би підставою для скасування оскарженої ухвали, не встановлено.
		Враховуючи викладене, касаційна скарга захисника не підлягає задоволенню.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд
		ухвалив:
		Ухвалу Сумського апеляційного суду від 8 лютого 2022 року щодо ОСОБА_1  залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_8. - без задоволення.
		Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_3                                       ОСОБА_4                                    ОСОБА_5

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...