Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/2708/22 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 13.10.2022. Зареєстровано: 14.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 17.10.2022.
Дата набрання законної сили: 13.10.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
		веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
		________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
		УХВАЛА
		"13" жовтня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/2708/22
		Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.
		розглянувши заяву (вх. № 4-51/22 від 12.10.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю «Ретал Дніпро» (49000, м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, буд. 259, код ЄДРПОУ 34657144) про забезпечення позову до подання позовної заяви 
		до особи, відносно якої наявна мосрька вимога: EXCELSIOR SHIPPING&TRADING S.A. (Bloc Office Hub, Fifth Floor, Santa Maria Business District, Panama, Republic of Panama, адреса представництва: 73000, м. Херсон, вул. Воронцовська, № 2)
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Заявник, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ретал Дніпро», звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про забезпечення морської вимоги, в якій просить суд: 
		- накласти арешт на морське судно т/х «MILA» (ІМО 8865987, прапор  Тоголезька Республіка), власником якого є компанія EXCELSIOR SHIPPING&TRADING S.A., яке знаходиться в акваторії морського порту Ізмаїл шляхом затримання та заборони виходу з акваторії морського порту Ізмаїл, межі якої визначені постановою Кабінету Міністрів України від 07.10.2009 № 1208;
		- заборонити начальнику управління (служби) капітана Ізмаїльського морського порту Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України  капітану Ізмаїльського морського порту оформлювати і надавати дозвіл на вихід судна т/х «MILA» (ІМО 8865987, прапор  Тоголезька Республіка) з акваторії морського порту Ізмаїл.
		В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю «Ретал Дніпро» посилається на те, що відповідно до коносаментів від 18.07.2022 року № № JSCZHNV303D, JSCZHCH308B, JSCLYGCH114C, виданих капітаном судна, з порту Хайдарпаша (Турецька Республіка) до морського порту Ізмаїл (Україна) на судні для заявника був перевезений вантаж - поліетилентерефталат (англ. polyethylene terephthalate) у біг-бегах.
		Як вказує заявник, 08.10.2022 судно прибуло до морського порту Ізмаїл та розпочались операції з розвантаження вантажу, під час яких 10.10.2022 року було виявлено, що частина вантажу пошкоджена внаслідок контакту із морською водою.
		12.10.2022 сюрвейєрською компанією Precise було складено попередній сюрвейєрський звіт 4004-0222/AN від 12.10.2022 року за результатами проведення спільної інспекції вантажу у вантажних трюмах № 2,3,4 судна, відповідно до якого усі біг-бегі у нижньому ряду всередині трюмів №2, 3, 4 були мокрими з чіткими слідами іржі у нижній частині заввишки приблизно до 20 см; у кормовій частині трюму №2 були виявлені калюжі з водою, а всередині трюму №2 був зафіксований високий рівень води у кормовій частині приблизно 15 см; трюми були частково заповнені морською водою. При цьому, разом виявлено 373 біг-бегів зі слідами морської води та іржі, у зв`язку з чим загальна сума збитку не перевищуватиме 704 071,50 доларів США, а за вантаж заявника за коносаментами від 18.07.2022 року № № JSCZHNV303D, JSCZHCH308B, JSCLYGCH114C - 696 261,5 доларів США.
		У зв`язку із вищенаведеними обставинамиза ствердженням заявника, у нього виникла морська вимога до власника судна у розмірі 696 261,5 доларів США за псування вантажу за коносаментами від 18.07.2022 року №№ JSCZHNV303D, JSCZHCH308B, JSCLYGCH114C, що в свою чергу стало підставою для накладення арешту на судно.
		Відтак, на думку заявника, оскільки компанія EXCELSIOR SHIPPING&TRADING S.A. є зареєстрованим власником судна, на якому згідно договору морського перевезення здійснювалось перевезення, призначеного для заявника вантажу, який був пошкоджений та фактично зіпсований/втрачений через неконтрольоване потрапляння морської води всередину вантажних трюмів судна, що спричинило втрати заявника на суму 696 261,5 доларів США, заявник має чинну морську вимогу, передбачену п. п. 8, 9 ч. 1 ст. 42 КТМ України та п.п. «е», «f», ч. 1 ст. 1 Конвенції, саме до власника судна EXCELSIOR SHIPPING&TRADING S.A.
		Додатково заявник просить врахувати, що з огляду на те, що строк затримання судна спливає о 19 год. 00 хв. 13.10.2022 року, після чого воно зможе безперешкодно покинути акваторію морського порту Ізмаїл, а також те, що як свідчать відомості з міжнародної бази Еквазис, компанія EXCELSIOR SHIPPING&TRADING S.A. є зареєстрованим власником виключно цього судна та не має у власності інших суден, невжиття заходів забезпечення позову (морської вимоги) заявника шляхом арешту судна може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити ефективний захист його порушених прав та інтересів, за захистом яких він має намір звернутися до компетентного суду та подальше виконання судового рішення у разі задоволення його вимог.
		Розглянувши заяву представника ТОВ «Ретал Дніпро» про забезпечення позову (морської вимоги) у вигляді арешту морського судна, суд дійшов наступних висновків.
		Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду; забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
		Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
		Відповідно до ч.ч. 1, 11 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню позовних вимог, якщо спір при цьому не вирішується по суті.
		Отже, арешт морського судна є окремим видом забезпечення позову у вигляді накладення арешту, відмінність якого полягає у специфіці об`єкту такого накладення.
		Частиною 4 ст. 137 ГПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
		Адекватність (співмірність) заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
		Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
		Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв`язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, та доказами, які наведені на їх підтвердження, а також положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, подаючи позов. Верховний Суд у постанові від 22.07.2019 у справі №914/120/19 зазначив, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
		У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Вирішуючи питання стосовно необхідності у забезпеченні позову, суд виходить з того, що адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві та іншим особам вчиняти певні дії.
		Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Але, у немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного способу захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
		Порядок подання заяви про забезпечення позову встановлено ст. 138 ГПК України, відповідно до частини другої якої, заява про арешт морського судна подається за місцезнаходженням порту реєстрації судна або за місцезнаходженням морського порту, в якому судно знаходиться або до якого прямує, незалежно від того, чи має такий суд юрисдикцію щодо розгляду по суті справи щодо морської вимоги, яка є підставою для арешту.
		У відповідності з ч. 2 ст. 30 ГПК України справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває або до якого прямує судно, або порту реєстрації судна.
		За змістом статей 365, 366 Господарського процесуального кодексу України, іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
		Умовами ч. 3 ст. 139 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна подається в письмовій формі і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичної особи) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичної особи), що є відповідальною за морською вимогою, її місцезнаходження (для юридичної особи) або місце проживання чи перебування (для фізичної особи), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичної особи) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; розмір та суть морської вимоги, що є підставою для арешту судна; найменування судна, щодо якого подається заява про арешт, інші відомості про судно, якщо вони відомі заявнику.
		Положеннями ч. 2 ст.140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову у вигляді арешту на морське судно розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження після її подання без повідомлення особи, яка подала заяву, та особи, яка є відповідальною за морською вимогою.
		Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є однією із основних засад судочинства.
		Згідно з вимогами частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Відповідно до частини першої статті 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		Разом з цим докази, які подаються до господарського суду, підлягають оцінці відповідно до статті 86 ГПК України, за якою суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Суд звертається до правової позиції, наведеної у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі 915/641/18, від 13.01.2020 у справі № 908/510/19, від 04.02.2020 у справі № 918/104/18.
		Отже, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.
		З матеріалів заяви судом встановлено, що відповідно до умов коносаментів від 18.07.2022 №№ JSCZHCH308B, JSCZHNV303D, JSCLYGCH114C з порту Хайдарпаша (Туреччина) до морського порту Ізмаїл (Україна) на судні «MILA» був перевезений вантаж  Поліетилен терефталат (ПЕТ, англ. Polyethylene terephthalate) у біг-бегах у кількості 2093 шт. для заявника.
		Коносаментами від 18.07.2022 №№ JSCZHCH308B, JSCZHNV303D, JSCLYGCH114C, підписаними капітаном судна, підтверджується наявність договору морського перевезення вантажу на судні «MILA».
		Як вбачається з наявних матеріалів заяви про забезпечення позову, зареєстрованим власником судна «MILA» є Компанія EXCELSIOR SHIPPING&TRADING S.A, що підтверджується витягами з міжнародної бази Еквазис щодо судна, а також безпосередньо щодо компанії EXCELSIOR SHIPPING&TRADING S.A, та тимчасовим свідоцтвом про реєстрацію судна від 14.06.2022, засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.
		Більш того, як свідчать відомості з міжнародної бази Еквазис, компанія EXCELSIOR SHIPPING&TRADING S.A. є зареєстрованим власником виключно цього судна та щодо наявності у власності компанії інших суден інформація відсутня.
		При цьому, суд зауважує, що заявником було зазначено в заяві адресу EXCELSIOR SHIPPING&TRADING S.A.: вул. Воронцовська, 2, м. Херсон, 73000, проте з наявних матеріалів судом встановлено, що адресою судновласника для листування є Bloc Office Hub, Fifth Floor, Santa Maria Business District, Panama, Republic of Panama. Водночас, з інформації, наявної в міжнародній базі Еквазис, компанія EXCELSIOR SHIPPING&TRADING S.A. діє через компанію ARGO SHIPPING CO, яка є комерційним менеджером судна та адреса якої є саме: вул. Воронцовська, 2, м. Херсон, 73000.
		На переконання суду, повернення заяви ТОВ «Ретал Дніпро» лише у зв`язку із неповним зазначенням місцезнаходження особи, що є відповідальною за морською вимогою, як то передбачено ч. 3 ст. 139 ГПК України, призвело б до надмірного фомалізму, враховуючи наявність у вказанної особи фактично свого представництва на території України.
		Матеріали розгляду заяви про забезпечення позову містять Попередній сюрвейєрський звіт №4004 від 12.10.2022, з якого вбачається наступне:
		Спільна інспекція всередині трюмів № 2, 3, 4 була проведена між 16:00 та 20:00 за місцевим часом. На момент інспекції трюми були частково вивантажені, деякі частини дозволяли безпосередній доступ до днища трюму. Візуальна інспекція показала наступне:
		1. Усі біг-бегі у нижньому ряду всередині трюмів №2, 3, 4 були мокрими з чіткими слідами іржі у нижній частині заввишки приблизно до 20 см.
		2. У кормовій частині трюму № 2 були виявлені калюжі з водою. Всередині трюму №2 був зафіксований високий рівень води у кормовій частині приблизно 15 см. Для визначення солоності води був використаний тест нітрату срібла. Для перевірки реагент спеціального нітрату срібла (АgNОЗ) був нанесений на поверхню вантажу, який перевірявся, сталеві елементи судна, а також воду всередині вантажних трюмів в різних місцях у випадковому порядку. В процесі перевірки тест показав позитивну реакцію з реагентом, тому інспекція підтверджує, що обидва трюми були частково заповнені морською водою.
		3. Разом 373 біг-бегів були виявлені зі слідами морської води та іржі.
		Загальна вага пошкодженого вантажу складає 410,3 мт., загальна сума збитку не перевищуватиме 704 071,50 доларів США, 
		При цьому, судом встановлено, що за вантаж заявника за коносаментами від 18.07.2022 року №№ JSCZHCH308B, JSCZHNV303D, JSCLYGCH114C - 696 261,5 доларів США, оскільки загальна вага пошкодженого вантажу саме заявника складає 405,9 мт.
		Приймаючи до уваги всі вищевикладені факти, інспекція дійшла висновку, що пошкодження біг-бегів відбулося внаслідок неконтрольованого потрапляння води до вантажного трюму № 2. На момент інспекції можна припустити, що вода потрапила через кришки трюмів та отвори, однак чіткі докази цього відсутні.
		Крім того, у застереженні про звільнення від відповідальності вказано, що, незважаючи на те, що інспекція була проведена з належною увагою, а звіт був підготовлений відповідно до їх наукращих здібностей та навичок, подальші дефекти, факти та цифри можуть існувати, оскільки не могли бути виявлені або не могли бути відомі на момент інспекції.
		Проаналізувавши наявні матеріали, суд вбачає, що судно прибуло до морського порту Ізмаїл 08.10.2022 та знаходиться в акваторії цього порту станом на цей час, що підтверджується інформацією з міжнародної електронної бази даних географічних місцезнаходжень морських суден MarineTraffic (https://www.marinetraflпc.com/).
		Суд зазначає, що порядок накладення арешту на морські судна врегульовано Міжнародною конвенцією з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна від 10.05.1952, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України №3702-VI від 07.09.2011 та яка набула чинності для України 16.05.2012 (далі - Конвенція 1952 року), а також главою 4 Кодексу торговельного мореплавства України «Арешт суден» (даті - КТМ).
		Положеннями п.1 ст. 1 Конвенції 1952 року встановлено, що «Морська вимога» означає вимогу, що виникає на підставі одного чи більше із зазначених нижче пунктів: договору, що стосується перевезення вантажів будь-яким судном за договором про фрахтування або інакше (підпункт «e»); втрати вантажу або шкоди, завданої вантажу, в тому числі багажу, який перевозиться будь-яким судном (підпункт «f»).
		Згідно з п.2 ст. 1 Конвенції 1952 року «Арешт» означає затримання судна за ухвалою суду для забезпечення морської вимоги, але не включає конфіскацію судна на виконання судового рішення.
		Судно, яке ходить під прапором однієї з Договірних Держав, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав лише стосовно морської вимоги й жодної іншої, але ніщо в цій Конвенції не може розглядатися як розширення чи обмеження прав і повноважень, якими наділені уряди чи їхні установи, органи державної влади чи портова або докова влада згідно з їхніми чинними внутрішніми законами або правилами щодо арешту, затримання або іншого способу перешкоджання відходу суден, які перебувають у межах їхньої юрисдикції (ст. 2 Конвенції 1952 року).
		Якщо у випадку договору оренди судна з передачею володіння фрахтувальнику фрахтувальник, а не зареєстрований власник несе відповідальність щодо морської вимоги, яка стосується цього судна, позивач може накласти арешт на таке судно чи на будь-яке інше судно, що належить такому фрахтувальникові, з дотриманням положень цієї Конвенції, але жодне інше судно, що належить зареєстрованому власникові, не може бути піддано арештові у зв`язку з такими морськими вимогами (ч.4 ст. 3 Конвенції 1952 року).
		На судно може бути накладений арешт не інакше, як з дозволу суду або відповідного судового органу Договірної Держави, в якій здійснено арешт (ст. 4 Конвенції 1952 року).
		Також, згідно ч.ч. 1,2 ст. 41 КТМ України судно може бути арештоване чи звільнене з-під арешту тільки за рішенням суду, господарського суду або голови Морської арбітражної комісії. При цьому, арешт судна означає будь-яке затримання судна або обмеження його пересування, що здійснюється для забезпечення морських вимог під час перебування судна в морських портах України.
		Відповідно до положень ст. 42 КТМ України судно може бути арештоване тільки на морські вимоги. Морська вимога - це вимога, що виникає з права власності та інших майнових прав на судно, будівництво судна, управління, експлуатацію або комерційне використання судна, заставу судна чи здійснення заходів, пов`язаних з рятуванням судна, а саме вимога у зв`язку, зокрема, з: будь-яким договором перевезення вантажу або пасажирів на судні (пункт 8); втратою чи пошкодженням вантажу, включаючи багаж, під час перевезення або у зв`язку з ним (пункт 9).
		За положеннями ч.2 ст. 43 КТМ України будь-яке судно або судна можуть бути арештовані, якщо на момент початку процедури, пов`язаної з арештом судна або суден, вони перебувають у власності особи, яка несе відповідальність за морською вимогою і яка на час виникнення вимоги була власником судна, стосовно якого морська вимога виникла, або фрахтувальником такого судна за бербоут-чартером, тайм-чартером або рейсовим чартером.
		Відповідно до ч.2 ст. 30 ГПК України справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває або до якого прямує судно, або порту реєстрації судна.
		Згідно з інформацією з офіційного сайту Marine Traffic (www.marinetraffic.com), де можливо відстежити місцезнаходження судна на карті AIS, морське судно «MILA» (IMO 8865987, прапор - Республіки Того) станом на 13.10.2022 знаходиться на території морського порту Ізмаїл.
		Таким чином, враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що заявником належними доказами доведено наявність морської вимоги до боржника, а також те, що судно, на яке заявник просить накласти арешт, входить до зони нагляду капітану порту Ізмаїл, а невжиття заявлених заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених прав заявника, а тому заявлені вимоги щодо забезпечення позову у вигляді арешту судна підлягають задоволенню.
		Відповідно до ч.6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
		Статтею 46 КТМ України передбачено захист інтересів власника арештованого судна або фрахтувальника його за бербоут-чартером.
		Так, особа, на вимогу якої судно арештовано, несе відповідальність за будь-які збитки, завдані власнику судна або фрахтувальнику його за бербоут-чартером у результаті необґрунтованого арешту судна або надання надмірного забезпечення морської вимоги.
		Суд, господарський суд або голова Морської арбітражної комісії можуть як умову арешту судна або продовження арешту, накладеного раніше, зобов`язати особу, яка заявила вимогу про це, надати забезпечення морської вимоги в розмірі та на умовах, визначених судом або головою Морської арбітражної комісії, у зв`язку з будь-якими збитками, що можуть бути заподіяні власникові судна чи фрахтувальникові його за бербоут-чартером в результаті необґрунтованого арешту судна або надмірного забезпечення морської вимоги і за що така особа може нести відповідальність.
		Враховуючи, що матеріали розгляду заяви на даний час не містять доказів, які б свідчили про те, що внаслідок застосування судом заходів забезпечення позову боржнику буде завдано матеріальної шкоди, обґрунтованих розрахунків такої шкоди, суд на даній стадії не вирішує питання зустрічного забезпечення.
		За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що заявником правомірно заявлено вимогу про арешт морського судна т/х « MILA » (IMO 8865987, прапор  Тоголезька Республіка), власником якого є Компанія EXCELSIOR SHIPPING&TRADING S.A. (Bloc Office Hub, Fifth Floor, Santa Maria Business District, Panama, Republic of Panama) яка діє через ARGO SHIPPING CO (вул. Воронцовська, 2, м. Херсон, 73000) за морською вимогою.
		Щодо вимоги заявника про заборону начальнику управління (служби) капітана Ізмаїльського морського порту Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України - капітану Ізмаїльського морського порту оформлювати і надавати дозвіл на вихід з акваторії морського порту Ізмаїл, суду зазначає наступне.
		За змістом статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
		Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
		Статтею 326 ГПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
		Згідно з ч. 3 ст. 144 ГПК України ухвала про арешт морського судна є підставою для затримання судна або обмеження в його пересуванні в порту, де знаходиться або до якого прямує таке судно, до моменту скасування заходів із забезпечення позову у вигляді арешту морського судна. Після вручення копії ухвали про арешт судна капітан морського порту, де знаходиться судно, філія Адміністрації морських портів України в морському порту, де знаходиться судно, відповідні органи Державної прикордонної служби та митні органи зобов`язані вжити заходів, що унеможливлюють вихід арештованого судна з порту.
		Відтак, оскільки ухвала суду про арешт морського судна, яка набрала законної сили та є обов`язковою на всій території України, передбачає та породжує для сторін правові наслідкиу вигляді затримання судна або обмеження в його пересуванні, суд вважає вжиття заходів забезпечення позову шляхом додаткової заборони капітану порту оформлювати і надавати дозвіл на вихід судна з акваторії морського порту Ізмаїл  недоцільним. 
		У зв`язку з викладеним, заява ТОВ «Ретал Дніпро» в частині заборони начальнику управління (служби) капітана Ізмаїльського морського порту Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України - капітану Ізмаїльського морського порту оформлювати і надавати дозвіл на вихід судна т/х «MILA» (IMO 8865987, прапор - Тоголезька Республіка) з акваторії морського порту Ізмаїл, за висновком суду, не підлягає задоволенню.
		За змістом ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
		У відповідності до ч.ч. 2-3 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову у вигляді арешту на морське судно розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження після її подання без повідомлення особи, яка подала заяву, та особи, яка є відповідальною за морською вимогою. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.
		Відповідно до ч.6 ст. 140 ГПК України якщо на момент постановлення ухвали про арешт судна позов по суті морської вимоги до особи, яка є відповідальною за морською вимогою, не поданий, в ухвалі про арешт судна суд зазначає строк, протягом якого особа, що подала заяву про арешт морського судна, зобов`язана подати такий позов та надати відповідне підтвердження суду.
		Заявником зазначено, що, наразі, ним не подано позовної заяви по суті морської вимоги.
		Згідно зі ч.3 ст. 138 ГПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
		Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне встановити заявнику строк, протягом якого останній зобов`язаний подати позов та надати відповідне підтвердження суду, а саме: тридцять днів з дня постановлення даної ухвали.
		Керуючись статтями 2, 13, 76, 79, 86, 136, 137, 140, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ретал Дніпро» (вх. № 4-51/22 від 12.10.2022) про забезпечення позову до подання позовної заяви  задовольнити частково.
		2. Накласти арешт на морське судно т/х «MILA» (IMO 8865987, прапор - Тоголезька Республіка), власником якого є компанія EXCELSIOR SHIPPING & TRADING S.A. (місцезнаходження: Bloc Office Hub, Fifth Floor, Santa Maria Business District, Panama, Republic of Panama; адреса представництва: 73000, м. Херсон, вул. Воронцовська, № 2), яке знаходиться в акваторії морського порту Ізмаїл шляхом затримання та заборони виходу судна з акваторії морського порту Ізмаїл.
		3. В задоволенні решти заяви  відмовити.
		4.Ухвала є обов`язковою та може бути пред`явлена до виконання в строк, встановлений Законом України «Про виконавче провадження».
		5. Строк, протягом якого заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ретал Дніпро» (49000, м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, буд. 259, код ЄДРПОУ 34657144) зобов`язаний подати відповідний позов та надати відповідне підтвердження суду становить тридцять днів з дня постановлення даної ухвали.
		6. Стягувачем за цією ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ретал Дніпро» (49000, м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, буд. 259, код ЄДРПОУ 34657144).
		7. Боржником за цією ухвалою є: Компанія EXCELSIOR SHIPPING & TRADING S.A. (місцезнаходження: Bloc Office Hub, Fifth Floor, Santa Maria Business District, Panama, Republic of Panama; адреса представництва: 73000, м. Херсон, вул. Воронцовська, № 2).
		8. Примірник ухвали направити:
		- Товариству з обмеженою відповідальністю «Ретал Дніпро» (на електронну адресу представника: moriakov@ank.odessa.ua);
		- Компанії EXCELSIOR SHIPPING & TRADING S.A. (73000, м. Херсон, вул. Воронцовська, № 2);
		- капітану Ізмаїльського морського порту (на адресу електронної пошти: harbourmaster_izmail@marad.gov.ua; port_izmail@marad.gov.ua);
		- Ізмаїльській філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) (на адресу електронної пошти: office@izm.uspa.gov.ua).
		 
		Ухвала Господарського суду набирає законної сили 13.10.2022 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.
		 
		 
		Суддя Цісельський Олег Володимирович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...