Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/24410/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано судом: 14.10.2022. Зареєстровано: 15.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 17.10.2022.
Дата набрання законної сили: 06.10.2022
Номер судового провадження: 852/5973/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		іменем України
		 
		06 жовтня 2022 року  справа 160/24410/21
		Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючий суддя Суховаров А.В. 
		 судді Ясенова Т.І., Головко О.В., 
		розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2022 (суддя Букіна Л.Є.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського апеляційного суду, Державної судової адміністрації України про виплату суддівської винагороди; третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Суддя Дніпровського апеляційного суду Іванченко Олексій Юлійович 03.12.2021 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
		- визнати протиправними дії Дніпровського апеляційного суду щодо нарахування та виплати суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 28.08.2020 (за винятком днів відпустки) із застуванням обмеження нарахування у сумі 510 481,12 грн.;
		- зобов`язати Дніпровський апеляційний суд провести нарахування та виплати суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 28.08.2020, обчислену відповідно до статті 135 Закону України «Про судоустрій у статус суддів», виходячи із базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів;
		- визнати протиправними дії Державної судової адміністрації України щодо обмеження фінансування забезпечення Дніпровського апеляційного суду у виплаті суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 28.08.2020 (за винятком днів відпустки) із застуванням обмеження нарахування у сумі 510 481,12 грн.;
		- зобов`язати Державну судову адміністрацію України забезпечити фінансування Дніпровського апеляційного суду для виплати суддівської винагороди за період 18.04.2020 по 28.08.2020, обчислену відповідно до статті 135 Закону України «Про судоустрій у статус суддів», виходячи із базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів
		Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2022 позов задоволено частково:
		- визнано протиправними дії Дніпровського апеляційного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 28.08.2020 із застосуванням обмеження нарахування у сумі 510487,12 грн;
		- зобов`язано Дніпровський апеляційний суд провести нарахування та виплату суддівської винагороди ОСОБА_1 на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті за період з 18.04.2020 по 28.08.2020.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		В апеляційній скарзі ДСА України просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. 
		Посилаються на положення частини 2 статті 95 Конституції України, відповідно до яких виключно законом про державний бюджет України визначаються видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 4 Бюджетного Кодексу України, виключно законом про державний бюджет України визначаються надходження та витрати державного бюджету. Відповідно до частини 1 статті 23 Бюджетного Кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності бюджетного призначення. 
		Оскільки відповідно до статей 148, 149 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» фінансування судів здійснюється за рахунок державного бюджету згідно кошторисами і щомісячними розписами видатків, з 18.04.2020, з набранням чинності статті 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», бюджетні призначення на виплату суддівської винагороди суддям здійснювались виключно в межах 10 розмірів мінімальної заробітної плати. Позивач з 18.04.2020 не мав правових підстав для нарахування і виплати суддівської винагороди поза межами видатків державного бюджету.
		Після прийняття Конституційним Судом України рішення №10-р/2020 від 28.08.2020, яким визнані неконституційними частини 1, 3 статті 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», виплата суддівської винагороди здійснюється без обмежень. Суд першої інстанції помилково зобов`язав нарахувати і виплатити суддівську винагороду за період з 18.04.2020 по 28.08.2020 оскільки відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. 
		Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:
		Відповідно до статті 6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу, судову.
		Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
		Відповідно до статті 126 Конституції України, незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.
		Одним із конституційних важелів забезпечення незалежності суддів, недопустимості втручання в судову гілку влади з боку законодавчої і виконавчої гілок влади є передбачена статтею 130 Конституції України конституційна гарантія встановлення розміру винагороди судді виключно законом про судоустрій. Логічним продовження цієї гарантії є положення частини 1 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої суддівська винагорода регулюється цим Законом і не може визначатись іншими нормативно-правовими актами. 
		Натомість, не зважаючи на конституційні гарантії незалежності і недоторканості суддів, зокрема щодо виплати суддівської винагороди, Законом України №553 від 13.04.2020 «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», який набув чинності 18.04.2020, Закон України «Про державний бюджет України на 2020 рік» доповнений статтею 29 такого змісту:
		Установити, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються в розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2020. При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата щорічної відпустки.
		Вказане обмеження не застосовується при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення особам із числа осіб, зазначених в частині 1 цієї статті, які безпосередньо задіяні у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію, ліквідацію спалахів, епідемій і пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, в тому числі в операції об`єднаних сил. Перелік відповідних посад встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Обмеження, встановлене в частині 1 цієї статті, застосовується також при нарахуванні заробітної плати, суддівської винагороди, грошового забезпечення народним депутатам України, суддям, суддям Конституційного Суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорам, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами (крім осіб, встановлених в переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до частини 2 цієї статті).
		З урахуванням положень статті 130 Конституції України, обмеження суддівської винагороди 10 розмірами мінімальної заробітної плати поза Законом України «Про судоустрій і статус суддів», є очевидним втручанням законодавчої гілки влади у судову гілку влади, ігноруючи конституційні обмеження та запобіжники щодо незалежності суддів. 
		В рішенні №10-р/2020 від 28.08.2020, Конституційний Суд України, визнаючи неконституційними частини 1, 3 статті 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», в пункті 4.2 мотивувальної частини підкреслив, що обмеження суддівської винагороди є посяганням на гарантії незалежності суддів.
		Таким чином окружний суд дійшов обґрунтованого висновку, що положення Закону України №553 від 13.04.2020 прямо протирічать статті 130 Конституції України та змінюють розмір винагороди судді поза Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Це порушення є буквальним і очевидним. Є пряма норма Конституції України, яка забороняє визначати розмір винагороди судді окрім як законом про судоустрій, натомість прийнятий закон, який обмежує розмір винагороди судді, оминаючи закон про судоустрій. 
		У спірних правовідносинах з 18.04.2020 склалася така ситуація, що є Закон України «Про судоустрій і статус суддів України», стаття 135 якого визначає розмір суддівської винагороди і який захищений статтею 130 Конституції України; та є Закон України №553 від 13.04.2020, який у неконституційний спосіб обмежує суддівську винагороду та прямо протирічить Конституції України. 
		В такому випадку стаття 8 Конституції України та частина 3 статті 7 КАС України зобов`язує суд застосувати Конституцію України, як нормативний акт найвищої юридичної сили.
		При очевидній невідповідності Закону України №553 від 13.04.2020 Конституції України, а така очевидна невідповідність є незаперечною, суд ніяк не пов`язаний з майбутнім чи минулим висновком Конституційного Суду України.
		Відповідно до частини 4 статті 7 КАС України, якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. В такому випадку суд після винесення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, що віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України.
		Тобто, частина 4 статті 7 КАС України, з урахуванням положень частини 1 статті 2 КАС України, зобов`язує адміністративний суд, не чикаючи рішення Конституційного Суду України або не зважаючи на дату прийняття рішення Конституційним Судом України, захищати громадянина з моменту порушення його прав, що на законних підставах зробив окружний суд, визнавши протиправними дії Дніпровського апеляційного суду з 18.04.2020. 
		Посилання в апеляційній скарзі на положення Конституції України, Бюджетного Кодексу України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» стосовно фінансування всіх судів за рахунок державного бюджету згідно кошторисами і щомісячними розписами видатків згідно бюджетних призначень відповідно до закону про державний бюджет, ніяким чином не свідчить про законність дій Дніпровського апеляційного суду. 
		Статтею 130 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування і належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. В державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів. З урахуванням цієї конституційної норми, кошториси і щомісячні розписи видатків мають відповідати положенням статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо розміру суддівської винагороди, гарантованого статтею 130 Конституції України.
		З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд 
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2022  без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з 06.10.2022 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий А.В. Суховаров 
		 
		 суддяТ.І. Ясенова 
		 
		 суддяО.В. Головко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...