Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 502/1960/17 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 17.10.2022. Зареєстровано: 17.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 17.10.2022.
Дата набрання законної сили: 06.03.2023
Результат оскарження 06.03.2023 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/991/136/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017160000000412

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 502/1960/17
		Провадження 1-кп/991/136/19
		 
		 
		ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		17 жовтня 2022 року                                                                м. Київ
		 
		Вищий антикорупційний суд (далі - Суд) у складі колегії суддів:
		головуючий - ОСОБА_49,
		судді - ОСОБА_50, ОСОБА_51,
		 
		учасники кримінального провадження:
		секретар судового засідання - ОСОБА_52,
		прокурор - ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55,
		обвинувачені - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , 
		захисники - ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42017160000000412, за обвинуваченням:
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кілія Одеської області, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має вищу освіту, одружений,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК,
		ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Кілія Одеської області, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , має вищу освіту, заміжня,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним
		1.Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили корупційне кримінальне правопорушення за наступних обставин.
		2.Розпорядженням Президента України від 25.08.2015 № 676/2015-рп ОСОБА_1 призначено на посаду голови Кілійської районної державної адміністрації Одеської області (далі - Кілійська РДА).
		3.Обіймаючи зазначену посаду, ОСОБА_1 мав владні повноваження i відповідно до ч. 3 ст. 18 KK, ч. 1 примітки до ст. 364 KK, п. 2 ч. 3 Примітки до ст. 368 KK був службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище (відповідно до ст. 6 Закону України «Про державну службу» посади голів місцевих державних адміністрацій належать до категорії «А» (вищий корпус державної служби).
		4.Як очільник РДА ОСОБА_1 мав, зокрема, такі повноваження: здійснювати керівництво діяльністю РДА; представляти РДА у відносинах з громадянами; розглядати i давати доручення щодо розгляду звернень; на виконання власних i делегованих повноважень одноособово видавати розпорядження, здійснювати контроль за виконанням завдань та повноважень, покладених на структурні підрозділи держадміністрації; здійснювати інші функції, передбачені законодавством (п. 1.1, 1.2, 1.10, 1.11, 1.12 розділу I розпорядження голови Кілійської РДА від 01.07.2013 № 252, ст. 39 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації»).
		5.Водночас, ОСОБА_2 , перебуваючи з 01.07.2017 на посаді головного спеціаліста відділу агропромислового розвитку Кілійської РДА у своїй діяльності мала повноваження щодо впровадження заходів та рекомендацій з питань земельних відносин щодо володіння, користування та розпорядження землею державної, комунальної та колективної власності; надання методологічної, дорадчої та іншої допомоги суб`єктам, що проводять свою діяльність на землях Кілійського району; розгляду письмових звернень фізичних та юридичних осіб, які адресовані до райдержадміністрації і стосуються земельних правовідносин; вирішення порушених у зверненнях питань, надання пропозицій (зауважень) щодо їх вирішення, згідно повноважень РДА; підготовки до укладення договорів оренди земельних ділянок державної власності, додаткових угод до діючих договорів оренди; проведення роз`яснювальної роботи серед орендарів щодо вимог діючого законодавства до оренди землі (п. 1, 3, 9, 10 розділу ІІ посадової інструкції головного спеціаліста відділу агропромислового розвитку Кілійської РДА від 10.06.2013). 
		6.На початку 2017 року (більш точний час Судом не встановлений), голова Кілійської РДА ОСОБА_1 та головний спеціаліст Кілійської РДА ОСОБА_2 вступили у злочинну змову, з метою одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 за оформлення документів щодо суборенди (оренди) земельної ділянки, загальною площею 2 га із земель водного фонду, які перебувають у запасі на території Вилківської міської ради Одеської області.
		7.Реалізовуючи відповідну домовленість, 27.03.2017, в першій половині дня, ОСОБА_2 , діючи з прямим умислом на пособництво в одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди та керуючись корисливими мотивами, повідомила представнику ОСОБА_3 за довіреністю - ОСОБА_4 про необхідність передання коштів у загальному розмірі 2000 доларів США голові Кілійської РДА ОСОБА_1 за вчинення останнім дій з використанням свого службового становища, а саме: за погодження проектів правовстановлюючих документів (договору суборенди (оренди), розпорядження голови Кілійської РДА та інших необхідних документів), підготовлених ОСОБА_2 , на вищезазначену земельну ділянку.
		8.ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що у разі відмови виконати вищевказану умову, можуть бути створені перепони ОСОБА_3 у користуванні земельною ділянкою, погодився надати неправомірну вигоду. 
		9.30.03.2017 ОСОБА_4 прибув до Кілійської РДА, за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул. Миру, 44, де у кабінеті № 15, зустрівся із ОСОБА_2 . Під час розмови з ОСОБА_2 , остання, продовжуючи реалізовувати умисел на пособництво в одержанні неправомірної вигоди службовою особою, що займає особливо відповідальне становище, передала ОСОБА_4 прохання голови Кілійської РДА ОСОБА_1 про необхідність надання неправомірної вигоди в сумі 2000 доларів США єдиним платежем.
		10.Проте, у зв`язку із неможливістю надання ОСОБА_4 всієї суми, на той час, ОСОБА_2 погодилась на одержання для передачі ОСОБА_1 30.03.2017 половини від названої раніше суми неправомірної вигоди, тобто 1000 доларів США, із умовою надання у подальшому решти неправомірної вигоди.
		11.Далі, цього ж дня, о 12:12 ОСОБА_2 , перебуваючи у кабінеті № 15 Кілійської РДА, реалізуючи умисел на пособництво в одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, для себе (тобто службової особи) неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади, одержала від ОСОБА_4 частину неправомірної вигоди у розмірі 1000 доларів США, що станом на 30.03.2017 згідно з курсом НБУ еквівалентно 27 040 грн 10 коп.
		12.24.04.2017 о 10:59, ОСОБА_4 знову прибув до будівлі Кілійської РДА, з метою обговорення стану оформлення та погодження документів на користь ОСОБА_3 . Під час розмови з ОСОБА_2 остання повідомила про неможливість погодження головою Кілійської РДА документів на користь ОСОБА_3 щодо земельної ділянки, у зв`язку із перебуванням ОСОБА_1 у відпустці, а також, у зв`язку із тим, що відсутні відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки. Окрім того, ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_4 про обов`язкову умову подальших дій з оформлення та підписання відповідних документів - передачу обумовленої решти неправомірної вигоди для голови Кілійської РДА ОСОБА_1 .
		13.Того ж дня, з 12:43 по 12:52, ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_4 про те, що договір щодо земельної ділянки ОСОБА_1 підпише після 10.05.2017 та за умови передачі неправомірної вигоди у повному розмірі - 2000 доларів США.
		14.Водночас, ОСОБА_2 , діючи без погодження з головою Кілійської РДА ОСОБА_1 , повідомила ОСОБА_4 про необхідність надання їй особисто додатково коштів у сумі 300 доларів США.
		15.Надалі, 12.05.2017 о 10:18, ОСОБА_4 , за домовленістю з ОСОБА_2 , прибув до будівлі Кілійської РДА, де о 10:43 ОСОБА_2 , знаходячись в коридорі цієї будівлі, продовжуючи реалізовувати умисел на пособництво в одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище неправомірної вигоди, одержала від ОСОБА_4 , другу частину раніше обумовленої неправомірної вигоди, для передачі ОСОБА_1 , а саме 1000 доларів США, що станом на 12.05.2017 еквівалентно, згідно з курсом НБУ, 26 428 грн 93 коп, а також 300 доларів США, що станом на 12.05.2017 еквівалентно, згідно з курсом НБУ, 7 928 грн 68 коп, які ОСОБА_2 отримала без відома ОСОБА_1 за вчинення нею дій з посередництва в наданні неправомірної вигоди останньому.
		16.Цього ж дня, о 10:54 голова Кілійської РДА ОСОБА_1 , знаходячись на робочому місці, у службовому кабінеті № 1 Кілійської РДА, керуючись корисливими мотивами, діючи з прямим умислом та реалізуючи попередню спільну змову, одержав від ОСОБА_2 , яка діяла як пособник, частину раніше обумовленої суми неправомірної вигоди у розмірі 500 доларів США, за погодження в інтересах ОСОБА_3 правовстановлюючих документів - договору суборенди (оренди), розпорядження голови Кілійської РДА та інших необхідних можливих документів на земельну ділянку площею 2 га, розташовану на території Вилківської міської ради Одеської області (о. Білгородський). 
		17.Іншу частину неправомірної вигоди в сумі 800 доларів США ОСОБА_2 привласнила собі.
		 
		ІІ. Частини статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за кримінальне правопорушення, винуватими у вчиненні якого визнаються обвинувачені
		18.Відповідальність за кримінальне правопорушення, винуватим у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_1 , передбачена ч. 4 ст. 368 КК.
		19.Кваліфікуючи так діяння обвинуваченого ОСОБА_1 , Суд виходить із того, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК, виразилось в одержанні ОСОБА_1 , як службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення ним, як службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданого йому службового становища, за попередньою змовою групою осіб.
		20.Відповідальність за кримінальне правопорушення, винуватою у вчиненні якого визнається обвинувачена ОСОБА_2 , передбачена ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК.
		21.Кваліфікуючи так діяння обвинуваченої ОСОБА_2 , Суд виходить із того, що вчинене останньою кримінальне правопорушення виразилось у пособництві ОСОБА_1 в одержанні, як службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе (тобто службової особи) за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи, дій з використанням наданого їй службового становища, за попередньою змовою групою осіб. 
		 
		ІІІ. Мотиви зміни обвинувачення
		22.Відповідно до обвинувального акта, вчинене ОСОБА_2 кримінальне правопорушення кваліфіковано за ч. 4 ст. 368 КК.
		23.Натомість, Суд, здійснюючи кримінально-правову оцінку висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, дійшов висновку, що діяння останньої слід кваліфікувати за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК, з огляду на таке.
		24.Спеціальним суб`єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб`єктом якого може бути лише певна особа (ч. 2 ст. 18 КК).
		25.Згідно з диспозицією ч. 4 ст. 368 КК суб`єктом вчинення, передбаченого у цій нормі кримінального правопорушення є службова особа, яка займає особливо відповідальне становище, тобто суб`єктом відповідного кримінального правопорушення може бути лише спеціальний суб`єкт.
		26.Для цілей кваліфікації діяння за ст. 368 КК у п. 3 примітки до цієї статті наведений перелік посад, обіймаючи які особа набуває статусу службової особи, яка займає особливо відповідальне становище.
		27.На підставі матеріалів кримінального провадження встановлено, що на час вчинення інкримінованого діяння ОСОБА_2 обіймала посаду головного спеціаліста відділу агропромислового розвитку Кілійської РДА (розпорядження голови Кілійської РДА від 01.07.2016 № 60/к-2016 (т. 3 а.с. 162-164), яка не зазначена у п. 3 примітки до ст. 368 КК.
		28.Отже, обвинувачена ОСОБА_2 на час вчинення інкримінованого діяння не відповідала спеціальним юридичним ознакам суб`єкта кримінального правопорушення, зазначеного у ч. 4 ст. 368 КК (службова особа, яка займає особливо відповідальне становище).
		29.Водночас, відповідно до сформульованого обвинувачення та встановлених Судом обставин кримінального правопорушення, дії ОСОБА_2 свідчать про її співучасть у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК, як пособника, з огляду на таке.
		30.Відповідно до ч. 5 ст. 27 КК пособником є особа, яка, зокрема, шляхом усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками.
		31.Під час судового розгляду Судом встановлено, що ОСОБА_2 , діючи як пособник, шляхом усунення перешкод, мала сприяти вчиненню кримінального правопорушення, а саме: 1) забезпечувати опосередкований контакт між надавачем і одержувачем неправомірної вигоди, тобто між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ; 2) забезпечувати доведення до ОСОБА_4 умов і порядку надання неправомірної вигоди голові Кілійської РДА ОСОБА_1 , згідно з обумовленим обвинуваченими планом; 3) здійснювати посередницькі дії з передачі неправомірної вигоди від ОСОБА_4 до ОСОБА_1 ; 4) готувати документи, щодо земельної ділянки для ОСОБА_3 для подальшого їх погодження ОСОБА_1 та одержання ним за це неправомірної вигоди. За рахунок таких дій обвинуваченої, ОСОБА_1 мав можливість безперешкодно довести до ОСОБА_4 свій намір щодо одержання неправомірної вигоди та одержати її, водночас, уникаючи безпосереднього з ним спілкування та, як наслідок, можливого викриття у вчиненні кримінального правопорушення.
		32.Отже, дії обвинуваченої ОСОБА_2 належить кваліфікувати як співучасть у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 368 КК, у формі пособництва, з посиланням на ч. 5 ст. 27 КК.
		33.Окрім того, за змістом обвинувального акта, правова кваліфікація вчиненого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК містить посилання на вчинення обвинуваченими дій, які полягають у проханні надати неправомірну вигоду. 
		34.Суд вважає за необхідне змінити обвинувачення у цій частині, виключивши відповідні посилання, з огляду на таке.
		35.Кримінальне законодавство не містить визначення прохання надання неправомірної вигоди, разом із тим, у науково - практичних роботах таке прохання розглядається, як звернення відповідного змісту в чіткій і коректній формі з розумінням водночас можливості особи, яка потенційно здатна надати неправомірну вигоду, відмовити в задоволенні такого прохання.
		36.Висунуте ОСОБА_1 обвинувачення не містить чітких відомостей про час, місце та форму висловлення ОСОБА_1 прохання надати неправомірну вигоду. Так само Суду не було надано належних доказів цим обставинам.
		37.За таких обставин, ОСОБА_1 не може нести відповідальність за звернення з відповідним проханням, щодо надання неправомірної вигоди.
		38.Так само, беручи до уваги відсутність відомостей про висловлення ОСОБА_1 прохання надати неправомірну вигоду, а також те, що ОСОБА_2 , не має ознак спеціального суб`єкта кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК (службова особа, яка займає особливо відповідальне становище), остання не може нести відповідальність за звернення з відповідним проханням, щодо надання неправомірної вигоди, ні як виконавець, ні як пособник.
		39.Окрім того, за змістом обвинувального акта, правова кваліфікація вчиненого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК, містить посилання на вчинення обвинуваченими відповідного діяння у поєднанні з вимаганням неправомірної вигоди. 
		40.Суд вважає за необхідне змінити обвинувачення у цій частині, виключивши відповідне посилання на таку кваліфікуючу ознаку як вимагання неправомірної вигоди, з огляду на таке.
		41.Згідно з п. 5 Примітки до ст. 354 КК під вимаганням неправомірної вигоди слід розуміти вимогу щодо надання неправомірної вигоди з погрозою вчинення дій або бездіяльності з використанням свого становища, наданих повноважень, влади, службового становища стосовно особи, яка надає неправомірну вигоду, або умисне створення умов, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.
		42.Викладаючи в обвинувальному акті фактичні обставини, які вказують на вимагання обвинуваченими неправомірної вигоди, сторона обвинувачення зазначила про те, що ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_4 , що у разі ненадання неправомірної вигоди, вищевказана земельна ділянка буде передана в оренду іншій особі, у зв`язку з чим ОСОБА_3 не зможе нею користуватися.
		43.Однак, за результатами дослідження Судом доказів сторони обвинувачення, відповідні фактичні обставини, наведені в обвинувальному акті, не знайшли свого підтвердження.
		44.З даних, зафіксованих під час проведення НС(Р)Д вбачається, що ОСОБА_2 повідомляла про необхідність надання ОСОБА_4 неправомірної вигоди ОСОБА_1 за оформлення документів та передання земельної ділянки в оренду ОСОБА_3 , проте відповідні висловлювання не містили погрози вчинення ОСОБА_1 дій або бездіяльності з використанням свого службового становища, стосовно ОСОБА_3 , як особи, яка мала надати неправомірну вигоду.
		45.Отже, з огляду на зазначене, відповідні висловлювання ОСОБА_2 не можна кваліфікувати як вимагання неправомірної вигоди.
		46.Підсумовуючи, Суд зазначає, що вищенаведені зміни у правовій кваліфікації діянь обвинувачених та викладенні формулювання обвинувачення, визнаного доведеним, у порівняні з формулюванням обвинувачення, що міститься в обвинувальному акті, обумовлені встановленими під час судового розгляду обставинами справи, які, загалом, суттєво не впливають на обсяг обвинувачення, а також на можливість сторони захисту здійснювати належний захист від висунутого обвинувачення. 
		47.Така зміна кваліфікації та фактичних обставин відповідає повноваженням суду і судовій практиці (постанова Верховного Суду від 08.12.2020 справа № 278/1306/17).
		 
		ІV. Докази на підтвердження встановлених Судом обставин щодо вчинення
		ОСОБА_1  та ОСОБА_2 кримінального правопорушення
		 
		А. Щодо загальної характеристики складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК
		48.Згідно з ч. 1 ст. 2 КК підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
		49.Склад кримінального правопорушення є абстрактною теоретичною конструкцією і включає чотири елементи: об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону. Кожен елемент включає певний набір ознак: обов`язкових і факультативних для кваліфікації діяння як кримінального правопорушення.
		50.Суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК, можуть бути службові особи, які займають особливо відповідальне становище. Згідно з п. 3 примітки до цієї статті до таких осіб, зокрема, належать голови місцевих державних адміністрацій.
		51.З об`єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК, зокрема, вчиняється шляхом одержання неправомірної вигоди. 
		52.Оскільки одержання неправомірної вигоди вказане в диспозиції ст. 368 КК як ознака складу кримінального правопорушення, то відповідні дії є закінченим кримінальним правопорушенням.
		53.Одержання неправомірної вигоди передбачає будь-який спосіб прийняття неправомірної вигоди суб`єктом кримінального правопорушення. Відповідальність настає лише за умови, якщо особа одержала неправомірну вигоду за вчинення чи невчинення будь-яких дій з використанням свого становища, повноважень, пов`язаних з ними можливостей, в інтересах того, хто надав таку вигоду, або в інтересах третьої особи. Тобто має бути нерозривний зв`язок між одержанням неправомірної вигоди і вчиненням (не вчиненням) указаних дій. 
		54.Водночас, фактичне виконання або невиконання зазначених дій знаходиться поза межами об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК. У зв`язку з цим, для кваліфікації дій винної особи за відповідною нормою КК не має значення: (1) коли (до чи після вчинення діянь з використанням повноважень, становища, яке займає особа) одержано неправомірну вигоду; (2) чи було фактично вчинено ці діяння і чи мала особа намір вчиняти їх; (3) за виконання (невиконання) яких дій (законних чи незаконних) одержується неправомірна вигода.
		55.З суб`єктивної сторони назване кримінальне правопорушення характеризується прямим умислом та наявністю мети - одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи.
		56.З урахуванням зазначеного, Суд, розглядаючи питання наявності у діянні обвинуваченого ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК, беручи до уваги зміст висунутого обвинувачення, мав встановити, чи доводять надані стороною обвинувачення докази таке:
		-обвинувачений ОСОБА_1 є службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище (спеціальний суб`єкт);
		-обвинувачений ОСОБА_1 вчинив дії щодо одержання неправомірної вигоди;
		-одержання неправомірної вигоди здійснювалось за вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 дій з використанням його службового становища в інтересах третьої особи;
		-у діянні обвинуваченого ОСОБА_1 є прямий умисел на вчинення кримінального правопорушення та мета, яка полягає в одержанні обвинуваченим неправомірної вигоди.
		57.Формулювання обвинувачення ОСОБА_2 передбачає кваліфікацію її дій як співучасника у виді пособника. 
		58.Характерним для кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК є те, що його виконавцем може бути лише спеціальний суб`єкт, проте для такого співучасника, як пособник, наявність ознак спеціального суб`єкта не є обов`язковою: ним може бути осудна особа, яка досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
		59.З урахуванням зазначеного, розглядаючи питання наявності у діянні обвинуваченої ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК, беручи до уваги формулювання обвинувачення, окрім обставин, зазначених вище, Суд мав встановити, чи вказують надані стороною обвинувачення докази на таке:
		-обвинувачена ОСОБА_2 відповідає загальним юридичним ознакам суб`єкта кримінального правопорушення;
		-обвинувачена ОСОБА_2 шляхом усунення перешкод сприяла вчиненню кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_1 ;
		-у діянні обвинуваченої ОСОБА_2 є прямий умисел на вчинення кримінального правопорушення та мети, яка полягає в одержанні обвинуваченим ОСОБА_1 неправомірної вигоди.
		60.Сторона обвинувачення на підтвердження цих обставин посилалась на зібрані під час досудового розслідування докази, а саме: документи, речові докази, показання свідків, висновки експертів. 
		61.Дослідивши ці докази за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів-з точки зору достатності та взаємозв`язку, Суд дійшов висновку, що є підстави для ухвалення обвинувального вироку, оскільки стороною обвинувачення доведено, що в діянні обвинуваченого ОСОБА_1 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК, а у ОСОБА_2 склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК.
		62.На обґрунтування цього висновку Суд наведе відповідні мотиви, які включатимуть результати оцінки доказів на підтвердження встановлених Судом обставин, з огляду на елементи складу вказаного кримінального правопорушення.
		 
		Б. Щодо ознак суб`єкта кримінального правопорушення
		63.Однією з кваліфікуючих ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК є вчинення зазначених у цій статті діянь службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище.
		64.Обвинувачений ОСОБА_1 вчиняв суспільно небезпечні дії як спеціальний суб`єкт кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК, тобто як службова особа, яка займає особливо відповідальне становище.
		65.Так, згідно з п. 3 примітки до цієї статті та ст. 6 Закону України «Про державну службу» до таких суб`єктів, віднесені, зокрема, особи які обіймають посади голів місцевих державних адміністрацій. 
		66.Встановлені Судом фактичні обставини кримінального правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_1 , стосуються подій, що відбувались у березні - травні 2017 року.
		67.У цей період, ОСОБА_1 працював на посаді голови Кілійської РДА, що підтверджується копією Розпорядження Президента України від 25.08.2015 № 676/2015-рп про призначення ОСОБА_1 головою Кілійської державної адміністрації Одеської області (т. 3 а.с. 186).
		68.Отже, обвинувачений ОСОБА_1 на час вчинення кримінального правопорушення відповідав спеціальним юридичним ознакам суб`єкта кримінального правопорушення, зазначеним у ст. 368 КК (службова особа, яка займає особливо відповідальне становище).
		69.Також, обвинувачений ОСОБА_1 відповідав загальним юридичним ознакам суб`єкта кримінального правопорушення - фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці з якого може наставати кримінальна відповідальність. Зазначене підтверджується даними, які містять надані стороною обвинувачення документи, а саме: копія паспорту обвинувачено го (т. 3, а.с. 181,182), лист головного лікаря КБУ Кілійської центральної районної лікарні від 09.08.2017 № 823 (т. 3, а.с. 30). 
		70.Обвинувачена ОСОБА_2 згідно зі встановленими Судом обставинами діяла як пособник під час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК, а тому, Суд встановив її відповідність лише вищезазначеним загальним юридичним ознакам суб`єкта кримінального правопорушення на підставі наданих стороною обвинувачення документів, а саме: копії паспорту (т. 3, а.с. 171); листа головного лікаря КБУ Кілійської центральної районної лікарні від 09.08.2017 № 823 (т. 3, а.с. 30).
		 
		В. Щодо ознак об`єктивної сторони кримінального правопорушення 
		71.Згідно з формулюванням обвинувачення, визнаного Судом доведеним, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді голови Кілійської РДА та діючи спільно з ОСОБА_2 , як пособником, упродовж березня - травня 2017 року, одержали від ОСОБА_4 кошти в сумі 2000 доларів США, як неправомірну вигоду за погодження проектів правовстановлюючих документів (договору суборенди (оренди), розпорядження голови Кілійської РДА та інших необхідних документів) щодо земельної ділянки, загальною площею 2 га із земель водного фонду, які перебувають у запасі на території Вилківської міської ради Одеської області.
		72.Учинення обвинуваченими зазначених дій доводиться сукупністю доказів сторони обвинувачення, зокрема показаннями свідків, документами, речовими доказами та висновками експертів.
		73.Так, Судом було допитано як свідка ОСОБА_4 , який є, заявником у цьому кримінальному провадженні.
		74.Оскільки допит в суді ОСОБА_4 відбувся після спливу більш ніж чотирьох років з часу тих подій, щодо яких він допитувався, останній не зміг їх детально пригадати, у зв`язку з об`єктивними особливостями пам`яті людини та її сприйняття тих чи інших життєвих подій із плином часу.
		75.Водночас, навіть за таких умов допиту, свідок повідомив Суду важливі фактичні дані, які переконливо доводять вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення за обставин, встановлених Судом.
		76.Зокрема, ОСОБА_4 зазначив, що у 2017 році він займався питаннями, які стосувалися оренди землі та пляжів. У той час до нього звернулося подружжя ОСОБА_5 з проханням допомогти їм у вирішенні земельного питання, а саме: щодо отримання земельної ділянки. 
		77.У подальшому, свідок, не знаючи процедури відведення земельної ділянки та не знаючи працівників з Кілійської РДА, поїхав в м. Кілія, з метою поспілкуватися стосовно передачі ОСОБА_3 земельної ділянки. Приїхавши до райдержадміністрації, він познайомився з ОСОБА_2 . Під час спілкування з ОСОБА_2 йшла мова про те, що вона вирішить всі питання щодо землі, а тому ні до кого не потрібно більше звертатися. Також повідомила, що це буде коштувати - 2000 доларів США й іншим шляхом вирішити питання щодо оформлення земельної ділянки не можливо. Ці кошти мали бути надані за вирішення земельного питання в інтересах ОСОБА_3 . Після цього, для представлення інтересів ОСОБА_3 на нього була видана довіреність і він приїжджав до м. Кілія і спілкувався з ОСОБА_2 ще 3-4 рази. Під час цих зустрічей ОСОБА_2 розповідала механізм вирішення питання щодо земельної ділянки, оформляла всі документи на земельну ділянку і координувала всі дії свідка щодо надання документів. Зокрема, свідок писав заяву на оформлення документів на земельну ділянку, яка згодом була розглянута. Також, ОСОБА_2 під час цих зустрічей запевняла, що документація буде готова, але потрібно принести їй кошти. Тому, він передавав ОСОБА_2 кошти в загальному розмірі 2000 доларів США.
		78.Наведені показання свідка ОСОБА_4 вказують на те, що ОСОБА_2 довела до його відома розмір неправомірної вигоди за вирішення питання щодо земельної ділянки в інтересах ОСОБА_3 в розмірі 2000 доларів США, а також одержала від нього зазначену суму коштів. Окрім того, ці показання підтверджують, що саме ОСОБА_2 займалась підготовкою документів на відповідну земельну ділянку.
		79.Ці показання є логічними, послідовними, узгоджуються з іншими дослідженими Судом доказами, а тому Суд вважає їх належним та достовірним доказом.
		80.Далі Суд зазначає, що зі змісту складених оперативним співробітником Управління захисту економіки в Одеській області (далі - УЗЕ в Одеській області) протоколів щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НС(Р)Д) та аудіо- і відеозаписів, здобутих за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, Судом встановлено хід подій та зміст розмов, які відбувалися під час особистих зустрічей ОСОБА_2 з ОСОБА_4 , які останній не зміг детально пригадати під час надання Суду показань. Також, на підставі фактичних даних, одержаних під час проведення НС(Р)Д, Судом встановлено зміст спілкування, яке відбувалося між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
		81.Оскільки фактичні дані, зафіксовані у протоколах НС(Р)Д відображені з аудіо- і відеозаписів, здобутих за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, Суд одночасно посилатиметься на них у цьому вироку. 
		82.Так, у протоколі про результати проведення аудіо та відео контролю за особою від 15.05.2017 № 1563н/т/39/114-2017 (т. 5, а.с. 1-41) міститься зміст інформації, отриманої за період з 30.03.2017 по 12.05.2017 (відеозапис, здобутий за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, міститься на оптичних носіях інформації micro SD 8Gb, інв. № 437нт, 464нт від 29.03.2017 та DVD+RW дисках інв. № 438нт, 465нт від 29.03.2017 та 05.04.2017). Згідно з цим протоколом були зафіксовані зустрічі і розмови ОСОБА_2 з ОСОБА_4 у м. Кілія, в будівлі Кілійської РДА.
		83.Під час розмови, яка відбулася 30.03.2017 між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , остання розповідає ОСОБА_4 , які документи потрібно отримати, пояснює порядок його дій, щоб одержати всі документи та зазначає: «Це все коштує...», тим самим повідомила про необхідність надання певної суми коштів. 
		84.У подальшому, під час розмови, обговорювалась необхідність передання ОСОБА_1 всієї суми коштів одразу. Наполягаючи на цьому, на запитання ОСОБА_4 : «Можна я не все дам...одразу?», відповіла: «Що я скажу шефу?», потім продовжила «Питання вирішується, я допомагаю. Це коштує». У подальшому, ОСОБА_4 пояснював, що оскільки немає документів він не може надати всю суму, на що ОСОБА_2 зазначила: «Поговори з хлопцями, поговори, можливо в них щось є, якщо немає всієї суми. Ну я ж, ти розумієш, якщо я зараз не дам всю суму, він скаже, що я підкрадаю». Спілкуючись далі ОСОБА_4 запевняє: «Ну я тисячу дам...», на що ОСОБА_2 запитує: «А другу?». Остання неодноразово акцентує увагу на тому, що ОСОБА_1 потрібно передати всю суму коштів, зазначаючи таке: «Ти розумієш, якщо я зараз скажу шефу про те, що у нас зараз лише 50 відсотків, то він скаже, другі 50 відсотків люди не дадуть...», «Він вже людина бита…», «Так, ОСОБА_6 , я йду до нього, кажу про те, що ти через два тижні приїжджаєш і привозиш другу частину, разом і за викопіровками і за схемами...», продовжила: «…Через два - три тижні, скільки воно буде готово, ти тоді приїжджаєш за ними, тому що ти далі не підеш, і привозиш другу частину». Також, обговорюючи якими частинами слід надавати кошти ОСОБА_4 вказав: «я ж ніби з вами тоді розмовляв, сказав половину...», ОСОБА_2 : «Ні, дорогий, всю суму, тому що мені ще голова адміністрації сказав: «Дивися, я вже зробив половину роботи за вас». Водночас, в протоколі та на відеозаписі зафіксовано, що цього ж дня, о 12:12 ОСОБА_2 одержує від ОСОБА_4 кошти. Останній, поклавши їх на стіл запитує: «Вам куди? В папку?». ОСОБА_2 бере кошти зі столу та перераховує. Потім ОСОБА_2 повідомляє ОСОБА_4 : «Я говорю шефу те, що ми сказали з тобою, що ми домовилися» та проводить його до приймальні, де йому потрібно подати заяву і пояснює порядок його дій в подальшому.
		85.Також, у зазначеному протоколі зафіксована зустріч ОСОБА_2 з ОСОБА_4 24.04.2017 у приміщенні Кілійської РДА Одеської області. Під час зустрічі вони обговорюють подальші дії щодо оформлення земельної ділянки та документи, які необхідно отримати. ОСОБА_2 зазначила, що ціна вирішення питання змінюється, тому потрібно додатково надати ще 300 доларів США. Далі повідомила, що оскільки відсутній кадастровий номер на земельну ділянку, ОСОБА_1 не підпише документи. Водночас, повідомила, що ОСОБА_1 перебуває у відпустці і буде на робочому місці після 10 числа, і зазначила: «Спочатку гроші, потім підпис». 
		86.Окрім того, протокол містить відомості щодо зустрічі ОСОБА_2 з ОСОБА_4 12.05.2017 у приміщенні Кілійської РДА. Під час зустрічі вони обговорюють земельні питання та о 10:43 в коридорі будівлі Кілійської РДА ОСОБА_2 отримує від ОСОБА_4 1300 доларів США і перераховує їх. 
		87.У протоколі про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 15.05.20217, № 1561 н/т/39/114-2017 (т. 4 а.с. 204-211), міститься інформація, отримана 24.04.2017, 25.04.2017 та 12.05.2017 (аудіозапис, здобутий за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, міститься на диску № 456т). Зі змісту СМС повідомлень за 24.04.2017 вбачається листування ОСОБА_2 з ОСОБА_1 щодо підписання останнім необхідних ОСОБА_3 правовстановлюючих документів на земельну ділянку після 10 числа. 
		88.Згідно з протоколом також встановлено, що 25.04.2017 о 13:32 на мобільний телефон ОСОБА_1 був здійснений виклик ОСОБА_2 , під час якого відбулась наступна розмова: ОСОБА_2 : « Добре , щодо вчорашнього питання, що раніше 10-го ніяк не можна приїхати?», ОСОБА_1 : « Ну , я документ можу підписати тільки коли я на роботі. Мені там ще потрібно договір підписати, я розумію правильно?», ОСОБА_2 : « Ну , я можу і заднім числом це підписати…», ОСОБА_1 : «Ну, давайте, все, давайте, добре. Якщо виходить в них раніше, то..», ОСОБА_2 : « Ну , вони привезли мені доводи, я відкрила закон. Ті, які, закони, якісь трішки були, вони, як то кажуть, в дрейфі. Зараз відкрила, ніби я можу, якось адміністрація це може зробити. І вони женуть, я говорю: «Так, давайте кадастрові номери, тому що гарантія...», ОСОБА_1 : « Ну , давайте так, підкладіть всі документи, які є, якщо ви бачите, що підстави є, тоді давайте, але знову ж таки підпис, печатка. Потім вже приїду, заберу, значить.», ОСОБА_2 :«У сенсі заберу?», ОСОБА_1 : « Ну , договір.», ОСОБА_2 : «Ми робимо договір суборенди на той довгостроковий договір, який є. Там є норма в законі, що вони, ну, коротше кажучи вони мають право це робити», ОСОБА_1 : «А там, що він там у нас водний фонд?», ОСОБА_2 : «Так.», ОСОБА_1 : «Ну, якщо водний, тоді так.», ОСОБА_2 : «Вони роблять кадастрові номери. Сьогодні зі мною проектанти зв`язувалися, і все кажуть: « Давайте , поки ми тут зробимо договір суборенди, кадастрові номери тут», ну, як би це, підженемо...», ОСОБА_1 : « Ну , все, якщо це водний фонд, якщо це наші повноваження, тоді без питань. Добре. Ну, нехай роблять, все тоді оформляємо.».
		89.У протоколі про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 15.05.20217, № 1562н/т/36/114-2017 (т. 4 а.с. 213-226), зафіксовано зміст інформації, отриманої 24.04.2017, 25.04.2017 та 12.05.2017 (аудіозапис, здобутий за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, міститься на диску № 455т). Зазначена інформація містить відомості щодо розмов між ОСОБА_2 і такими абонентами: 24.04.2017 об 11:13 та о 12:30, 25.04.2017 о 09:39 та о 10:35, 10.05.2017 о 12:12 з абонентським номером НОМЕР_1 , абонент «ОСОБА_63»; 24.04.2017 о 13:02, 03.05.2017 о 12:52 з абонентським номером НОМЕР_2 , абонент «ОСОБА_62»; 25.04.2017 об 11:23 з абонентським номером НОМЕР_3 абонент « ОСОБА_10 »; 28.04.2017 о 10:50 з абонентським номером НОМЕР_2 абонент «ОСОБА_64»; 04.05.2017 о 13:59 з абонентським номером НОМЕР_4 абонент «ОСОБА_61»; 04.05.2017 о 14:15 з абонентським номером НОМЕР_5 абонент « ОСОБА_11 »; 12.05.2017 о 12:20, о 12:24, о 12:53, 12:54, о 13:21 з абонентським номером НОМЕР_6 абонент « ОСОБА_12 ».
		90.Зі змісту зафіксованих із цими абонентами розмов вбачається, що ОСОБА_2 вживала заходів щодо оформлення та підготовки документів на земельну ділянку, розташовану на території Вилківської міської ради Одеської області, на користь ОСОБА_3 .
		91.Також, у протоколі містяться розмови між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за 25.04.2017 і листування за 24.04.2017 щодо належного оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку для ОСОБА_3 , а також повідомлення ОСОБА_1 про можливість підписання цих документів після 10 числа із зазначенням суми «2000», що вказує на обумовлений обвинуваченими розмір неправомірної вигоди в сумі 2000 доларів США.
		92.У протоколі про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 15.05.20217, № 1560н/т/39/114-2017, міститься зміст інформації, отриманої за період з 21.04.2017 по 11.05.2017 (аудіозапис, здобутий за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, міститься на диску № 454т). Телефонні з`єднання відбувалися між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Під час розмов ОСОБА_2 координувала дії ОСОБА_4 щодо оформлення документів на земельну ділянку. Також, зокрема, 11.05.2017 о 09:24 під час розмови ОСОБА_4 з ОСОБА_2 остання зазначила: «Я тобі одне скажу, питання можна вирішити, але ти зрозумів, потрібно привезти те, що я тобі вчора сказала. І вирішити питання. Питання можна вирішити.» та домовляються про зустріч.
		93.У протоколі огляду від 03.08.2017, складеного детективом НАБУ (т. 4 а.с. 60-64) міститься інформація щодо зняття інформації по номерам телефону НОМЕР_7 та НОМЕР_8 , які належать ОСОБА_2 . Ці дані містять розмови, зафіксовані 25.04.2017, 11.05.2017 та 12.05.2017, під час яких ОСОБА_2 надає вказівки ОСОБА_4 щодо подачі документів щодо земельної ділянки та домовляється про зустріч. Також, зафіксовані розмови ОСОБА_2 з невідомою особою, які відбулись 11.05.2017 о 16:59:40 і 12.05.2017 об 11:03:42, що стосувалися присвоєння кадастрового номера земельній ділянці для ОСОБА_3 .
		94.У протоколі про результати проведення контролю за вчиненням злочину від 15.05.2017, № 1564н/т/39/114-2017 (т. 5 а.с. 42-43), містяться фактичні дані про те, що 30.03.2017, приблизно о 12:12 ОСОБА_4 знаходився в місті Кілія Одеської області за адресою: вул. Миру, 44 та у службовому кабінеті ОСОБА_2 , передав останній кошти в сумі 1000 доларів США за вирішення питання щодо укладення договору суборенди (оренди) земельної ділянки.
		95.Також, 12.05.2017, приблизно о 10:43 годині ОСОБА_4 знаходився в місті Кілія Одеської області за адресою: вул. Миру, 44 та у коридорі будівлі РДА передав ОСОБА_2 , завчасно оговорену суму неправомірної вигоди 1300 доларів США, які були заздалегідь помічені, у відповідності до рішення процесуального керівника про використання заздалегідь ідентифікованих коштів. 
		96.На підставі фактичних даних, які були отримані під час здійснення комплексу НС(Р)Д та містяться у вищенаведених протоколах НС(Р)Д та аудіо- і відеозаписах, здобутих за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив дії щодо одержання неправомірної вигоди за погодження в інтересах ОСОБА_3 правовстановлюючих документів на земельну ділянку, з використанням службового становища, а обвинувачена ОСОБА_2 сприяла їх вчиненню як пособник.
		97.Такі фактичні дані, отримані в результаті НС(Р)Д є достовірними доказами вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення за обставин, встановлених Судом, оскільки вони узгоджуються між собою та з іншими дослідженими Судом доказами, а саме показаннями свідка ОСОБА_4 , а також документами, на які Суд посилатиметься нижче.
		98.Так, у протоколах огляду від 11.08.2017 та 15.08.2017, складеного детективом НАБУ (т. 4 а.с. 134-136, 156-158) міститься інформація, отримана за результатами проведення огляду мобільного телефону Samsung GT-S7562 з SIM-картою, вилучених 12.05.2017 під час особистого обшуку підозрюваної ОСОБА_2 (інформація, зберігається на диску серійний номер FA6654KK43642111, що є додатком № 1 до протоколу огляду від 11.08.2017) та мобільного телефону LenovoP1a42 , вилученого у ОСОБА_1 12.05.2017 під час проведення обшуку в приміщенні Кілійської РДА.
		99.Згідно з цими протоколами, під час огляду зазначених телефонів встановлені SMS-повідомлення та телефонні з`єднання, що містяться в додатках. Зокрема, міститься переписка за період з 24.04.2017 по 25.04.2017 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 такого змісту: для « ОСОБА_13 » - «Потрібно переговорити», від « ОСОБА_13 » - «краще напишіть», від « ОСОБА_13 » - «Говорити зможу не скоро», для « ОСОБА_13 » - « ОСОБА_14 є можливість зробити суборенду законність перевіряю», від « ОСОБА_13 » - « Ок », для « ОСОБА_13 » - «Заяву зроблять коли буде підписано», від « ОСОБА_13 » - « Ок », від « ОСОБА_13 » - « Буду з 10 офіційно », для « ОСОБА_13 » - « А НЕОФІЦІЙНО », від « ОСОБА_13 » - « Там скільки га? », для « ОСОБА_13 » - «2», від « ОСОБА_13 » - « Це б канал », для « ОСОБА_13 » - «Так», від « ОСОБА_13 » - «Підписати зможу тільки після 10 договір. 2000 тоді», для « ОСОБА_13 » - « Є розмова », від « ОСОБА_13 » - « Перетелефоную ».
		100.Указане у протоколах огляду від 11.08.2017 та 15.08.2017 листування, підтверджує розмови між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , під час яких остання повідомляла, що ОСОБА_1 зможе підписати документи щодо земельної ділянки для ОСОБА_3 лише після 10 числа та про необхідність надати ОСОБА_1 неправомірну вигоду за вчинення ним таких дій у розмірі 2000 доларів США.
		101.Для оцінки допустимості та належності зазначених фактичних даних Судом було досліджено як речові докази відповідні телефони обвинувачених, які були вилучені під час досудового розслідування, та встановлено їх відповідність тим даним, які зазначені у протоколах огляду від 11.08.2017 та 15.08.2017.
		102.Далі, на підставі протоколу добровільної видачі, огляду та вручення грошових коштів від 29.03.2017, протоколу добровільної видачі грошових коштів від 11.05.2017, протоколу про ідентифікацію засобів, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 11.05.2017 і протоколу огляду та вручення грошових коштів від 11.05.2017, складених старшим оперуповноваженим УЗЕ в Одеській області встановлено, що ОСОБА_4 добровільно видав співробітникам УЗЕ в Одеській області кошти на загальну суму 2300 доларів США (1000+1300) із відображенням у протоколах серійних номерів цих банкнот. Зазначені кошти були оглянуті, скопійовані та ідентифіковані, шляхом відображення серійних номерів купюр. Окрім того, на 13 купюр були нанесені позначення («В») спеціальним барвником. Після проведення цих дій кошти були вручені їх власнику - ОСОБА_4 з метою проведення подальших слідчих дій (т. 3, а.с. 36-56).
		103.Факт огляду і вручення цих коштів також підтвердили у своїх показаннях допитані як свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_17 і ОСОБА_18 . Двоє останніх 29.03.2017 і 11.05.2017 брали участь у відповідних слідчих діях як поняті. 
		104.Згідно зі складеним слідчим слідчого управління Головного управління національної поліції (далі - СУ ГУНП в Одеській області) протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 12.05.2017 та додатками до нього, зокрема, у вигляді відеозапису вказаної процесуальної дії, під час затримання та особистого обшуку ОСОБА_2 , у останньої, серед іншого, були вилучені кошти на загальну суму 1300 дол США, банкнотами номіналом по 100 дол США у кількості 13 одиниць (т. 3, а.с. 62-68, т. 6 а.с. 21,22). Ці кошти мали серійні номери, ідентичні з тими, які містились на банкнотах, попередньо вручених ОСОБА_4 , відповідно до вищезазначених протоколів слідчих/процесуальних дій від 29.03.2017 та 11.05.2017, за виключенням однієї купюри. Окрім того, на 7 вилучених купюрах були виявлені спеціальні ідентифікуючі позначення ( ОСОБА_19 ), ідентичні з тими, які були нанесені під час ідентифікації коштів, вручених ОСОБА_4 згідно з протоколом огляду та вручення грошових коштів від 11.05.2017.
		105.Вилучення цих коштів із сумки ОСОБА_2 під час особистого обшуку, підтверджується також показаннями свідка ОСОБА_20 , яка брала участь у відповідній слідчій дії як понята та показаннями співробітників поліції ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , які були допитані Судом як свідки.
		106.На підставі протоколу обшуку від 12.05.2017, складеного слідчим СУ ГУ НП в Одеській області та додатку до нього у вигляді відеозапису вказаної процесуальної дії встановлено, що під час проведення обшуку в кабінеті № 1 Кілійської РДА, який є робочим місцем ОСОБА_1 , під останньою третьою шухлядою стола праворуч було виявлено та вилучено кошти на загальну суму 500 доларів США, банкнотами номіналом по 100 доларів США у кількості 5 одиниць (т. 3, а.с. 141-145). Ці банкноти мали серійні номери та спеціальні ідентифікуючі позначення («В»), ідентичні з тими, які містились на банкнотах, попередньо вручених ОСОБА_4 , відповідно до вищезазначеного протоколу огляду та вручення грошових коштів від 11.05.2017. 
		107.Факт вилучення зазначених коштів підтвердили і допитані Судом свідки ОСОБА_17 і ОСОБА_18 , які брали участь у відповідній слідчій дії як поняті, а також співробітники поліції ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , які були допитані Судом як свідки.
		108.Водночас, під час перегляду відеозапису обшуку сторона захисту звернула увагу на невідповідність номеру однієї з вилучених банкнот (НК85510736) тому номеру, який оголосив слідчий одразу після її вилучення (КJКJ2011614А).
		109.Оскільки наведені обставини викликають обґрунтовані сумніви у достовірності фактичних даних, внесених до протоколу обшуку щодо однієї з вилучених банкнот, то в цій частині, Суд не бере до уваги такі фактичні дані та не посилатиметься на них у цьому вироку. З тих самих підстав Суд не братиме до уваги відповідну банкноту як речовий доказ, а також не посилатиметься на фактичні дані, які стосуються зазначеної банкноти і містяться у похідних доказах (протоколі огляду, висновках експертів). Водночас, зазначене не створює об`єктивних сумнівів щодо достовірності решти фактичних даних, зафіксованих у вже згаданому протоколі обшуку та у протоколі огляду і висновках експертів, на які Суд буде посилатися нижче. 
		110.Так, 14.05.2017 слідчий СУ ГУНП в Одеській області та 14.08.2017 детектив НАБУ, провели огляд коштів, вилучених під час особистого обшуку ОСОБА_2 та обшуку Кілійської РДА, про що склали відповідні протоколи (т. 4, а.с. 131,132; т. 5, а.с. 203-206, 211-214). За змістом цих протоколів оглянуті купюри мали серійні номери та спеціальні ідентифікуючі позначення ( ОСОБА_19 ), ідентичні з тими, які містились на банкнотах, попередньо вручених слідчим ОСОБА_4 , згідно з протоколами від 29.03.2017 та 11.05.2017.
		111.Окрім того, згідно з висновками експертів від 23.06.2017 № 17-2312/02 (т. 4, а.с. 195-197) та від 03.07.2017 № 17-2310 (т. 4, а.с. 200-202) надані на дослідження грошові банкноти, які були вилучені під час особистого обшуку ОСОБА_2 та під час проведення обшуку в кабінеті № 1 Кілійської РДА, з відповідними номерами, на загальну суму 1800 доларів США, відповідають серійним номерам купюр, які відображені у протоколі добровільної видачі, огляду та вручення грошових коштів від 29.03.2017 і протоколі огляду та вручення грошових коштів від 11.05.2017, за винятком банкноти «HB 94946789 G» номіналом 100 доларів США, яка відсутня у протоколі від 11.05.2017.
		112.Згідно з висновками експертів від 23.06.2017 № 17-2311 (т. 4, а.с. 50-52) та № 17-2313 (т. 4, а.с. 54-57) на наданих на дослідження п`яти купюрах номіналом 100 доларів США, вилучених у службовому кабінеті голови Кілійської РДА ОСОБА_1 , а також на 7 купюрах номіналом 100 доларів США, вилучених під час затримання та обшуку ОСОБА_2 , виявлено напис «В», який виконано спеціальною хімічною речовиною (спецбарвником), що має загальну родову належність зі спеціальною хімічною речовиною (спецбарвником), наданим слідчим для порівняльного дослідження в якості зразка люмінесцентного фломастера, який використовувався для ідентифікації купюр (а.с. 54-57).
		113.Також, вилучені під час обшуків кошти були досліджені Судом як речові докази, за результатами чого встановлено співпадіння номерів банкнот, з тими, які містились на коштах, вручених ОСОБА_4 29.03.2017 та 11.05.2017 з метою проведення слідчих дій, за винятком однієї з банкнот «HB 94946789 G». 
		114.Водночас, окрім доказів, одержаних під час проведення обшуків та НС(Р)Д, відомості, щодо передачі неправомірної вигоди ОСОБА_1 за пособництва ОСОБА_2 , було зафіксовано у складеному детективом НАБУ протоколі огляду від 12.09.2017 (т. 4 а.с. 172-181) та у складеному прокурором протоколі огляду від 14.05.2017 (т. 6 а.с. 1-4), які містить інформацію, отриману за результатами проведення огляду відео-регістратора марки DahuaDHI-HCVR4104HS-S2, sn: 1F03289PAPK152B, вилученого 12.05.2017 під час проведення обшуку в приміщенні кабінету № 1 Кілійської РДА (відеозаписи, одержані під час огляду містяться на диску, серійний номер 6106518+REE18026, карті пам`яті San Dosk Ultra 32GB 705 DUCA403S, флешнакопичувачі GOOD RAM 16 GB - E4D149216D (т. 6, а.с.15).
		115.Судом було досліджено зміст зазначених протоколів та відеозаписів і досліджено відео-регістратор, як речовий доказ.
		116.Так, згідно з дослідженими протоколами огляду від 14.05.2017 та 12.09.2017, а також відеозаписами з відео-регістратора встановлено, що відповідно до відліку часу у верхньому правому куті, 12/05/2017 о 10:27:56 до кабінету ОСОБА_26 входить ОСОБА_2 (у руках тримає документи та записник), сідає на стілець біля приставного столу та кладе документи і записник на поверхню столу перед собою. У цей час ОСОБА_26 знаходиться в кріслі за столом. Після цього, ОСОБА_2 та ОСОБА_26 спілкуються між собою. Відповідно до відліку часу у верхньому правому куті відеозапису, 12/05/2017 о 10:29:06 ОСОБА_2 дістає із записника, згорнутий аркуш паперу та кладе його на стіл ОСОБА_26 . Після цього, ОСОБА_1 потягнув переданий ОСОБА_2 згорнутий аркуш до себе, після чого поклав на нього лист паперу. У подальшому, ОСОБА_2 передає ОСОБА_1 документи, що знаходилися при ній, які ОСОБА_26 оглядає та повертає ОСОБА_2 . Далі вони продовжують спілкуватися та 12/05/2017 о 10:33:47 ОСОБА_2 виходить з кабінету. Відповідно до відліку часу у верхньому правому куті, 12/05/2017 о 10:37:45 ОСОБА_1 підіймає аркуш, бере згорнутий аркуш паперу, який останньому передала ОСОБА_2 , та опускає його під стіл, розгортає, оглядає, згортає вдвоє, після чого повертається праворуч та кладе зазначений аркуш паперу до шухляди столу, розташовану праворуч від нього. Одразу після цього дістає серветки, та ретельно витирає обидві руки. 
		117.Також, з переглянутих відеозаписів встановлено, що в період часу, згідно з відліком часу у верхньому правому куті 12/05/2017 15:25:26 до кабінету входять слідчий та учасники обшуку, після чого згідно з відліком часу у верхньому правому куті 12/05/2017 15:25:58 відео-фіксація завершується. У період часу, згідно з відліком у верхньому правому куті з 12/05/2017 10:38:20 до 12/05/2107 15:25:58 ніхто, окрім ОСОБА_1 не мав доступу до його робочого місця (столу).
		118.Оцінюючи відомості, зазначені у протоколах огляду від 14.05.2017 та 12.09.2017, Суд ураховував, що постановою прокурора відділу Прокуратури Одеської області від 30.08.2017 (т. 5 а.с. 112-117) виправлено неточності щодо часу початку відеозаписів та назв відео-файлів, а також те, що згідно з висновком експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 01.09.2017 № 9-1/160К (т. 5 а.с. 215-218) файли із відеозаписами, які були експортовані з жорсткого диску відеореєстратора є тотожними за своїм змістом файлам із відеозаписами, які записані на карту пам`яті SanDisk Ultra 32GB 7051DUCA403S.
		119.Окрім того, оцінюючі відомості з файлів із відеозаписами, які були експортовані з жорсткого диску відеореєстратора Суд ураховував, що відображені на відеозаписі події мають помилку в часі, через неточне налаштування системного годинника відеореєстратора, що було зафіксовано детективом під час проведення його огляду та відображено у протоколі від 12.09.2017 (т. 4 а.с. 179). 
		120.Далі, Суд посилатиметься на документи, вилучені під час затримання ОСОБА_2 і обшуку приміщень Кілійської РДА та документи, які були надані ОСОБА_4 під час допиту 03.04.2017.
		121.Ці документи стосуються земельної ділянки площею 2 га, розташованої на території Вилківської міської ради Одеської області (о. Білгородський), оформлення документів, щодо якої, здійснювалося в інтересах ОСОБА_3 . Їх доказове значення Суд не пов`язує зі змістом цих документів, частина з яких є лише копіями, а бере до уваги сам факт їх вилучення/добровільної видачі у ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та приміщеннях Кілійської РДА, що, на переконання Суду, дає можливість ідентифікувати питання, які обговорювались ОСОБА_2 з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у зафіксованому під час проведення НС(Р)Д спілкуванні. Такими документами є:
		-звернення ОСОБА_4 від 24.04.2017 на ім`я голови Кілійської РДА ОСОБА_1 щодо укладення додаткової угоди до договору суборенди земельної ділянки із зазначенням орендаря ФОП « ОСОБА_3 » (т. 3 191, 211, т. 5 а.с. 150);
		-довіреність від 28.03.2017, № 377, якою ОСОБА_3 уповноважила ОСОБА_4 представляти її інтереси (т. 3 а. с. 210, т. 5 а.с. 149);
		-документація землеустрою, що включена до Державного фонду документації із землеустрою з позначенням бажаного місця розташування земельної ділянки ОСОБА_3 для сінокосіння від 28.04.2017 № 149/168-17 (т. 3 а.с. 69);
		-копія договору довгострокової оренди землі № 167 від 02.07.2007, укладеного між Кілійською РДА та ОСОБА_27 щодо земельної ділянки для сінокосіння та культурно-оздоровчих цілей площею 2 га (т. 3 а.с. 192-197);
		-копія договору купівлі-продажу житлового будинку від 23.08.2007, укладеного між ОСОБА_28 , ОСОБА_27 з однієї сторони та ОСОБА_3 з іншої сторони, щодо житлового будинку з надвірними спорудами, які розташовані на земельній ділянці розміром 2 га (т. 3 а.с. 206);
		-копія витягу про реєстрацію в Державному реєстру правочинів № 4501751 від 23.08.2007 щодо реєстрації договору купівлі-продажу житлового будинку (т. 3 а.с. 207);
		-копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 17567066 від 31.01.2008 (т. 3 а.с. 208);
		-копія договору суборенди земельної ділянки від 14.08.2007, укладеного між ОСОБА_27 та ОСОБА_3 стосовно суборенди земельної ділянки загальною площею 2 га (т. 3 а.с. 70-75, 213-218, т. 5 а.с. 155-160);
		-копія акта приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 14.08.2007, укладеного між ОСОБА_27 та ОСОБА_3 щодо передачі у суборенду земельної ділянки, загальною площею 2 га, розташованої на території Вилківської міської ради (т. 3 а.с. 76, 219, т. 5 а.с. 161);
		-копія листа в.о. голови Кілійської РДА від 01.08.2007 № Г-1008 до ОСОБА_27 , про погодження передачі земельної ділянки в суборенду площею 2 га, яка надана в довгострокову оренду згідно з договором від 02.07.2000 № 167 (т. 3 а.с. 77, 220, т. 5 а.с. 162);
		-копія акта встановлення в натурі меж земельної ділянки від 24.04.2007 (т. 3 а.с. 78, 121, 198, 221, т. 5 а.с. 163, 176);
		-копія додатку до акту встановлення в натурі меж земельної ділянки від 24.04.2007 (т. 3 а.с. 79-81, 122-126, 199, 222, т. 5 а.с. 164-168,177-182);
		-кадастровий план земельної ділянки з кадастровим номером 5122310300:02:002:0060, який є додатком до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5104456002017 від 12.05.2017 (т. 3 а.с. 85-86);
		-копія паспорта ОСОБА_27 серії НОМЕР_10 , виданого 15.01.2002 Кілійським РВ УМВС України в Одеській області (т. 3 а.с. 87, 204-205, т. 5 а.с. 186-187);
		-оптичні диски CD-R «Vіde» та CD-RW «Respect» з написом на конверті «топографічні матеріали» (т. 3 а.с. 88);
		-технічна документація ТОВ «ВЕКТОР» із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_3 для сінокосіння та культурно-оздоровчих цілей на території Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області за 2017 рік (т. 3 а.с. 89-134);
		-лист начальника відділу у Кілійському районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 11.04.2017 № 34-15-23.1515-90/168-17 до ОСОБА_3 щодо розгляду заяви від 04.04.2017 № 34-1294/0/93-17 (т. 3 а.с. 209);
		-копія каталогу поворотних точок зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_3 , розташованої за адресою: Вилківська міська рада (о. Білгородський) (т. 5 а.с. 191);
		-копія плану земельної ділянки (т. 5 а.с. 190); 
		-копія каталогу поворотних точок зовнішніх меж земельної ділянки гр. ОСОБА_29 , розташованої за адресою: Вилківська міська рада (о. Білгородський) (т. 5 а.с. 191).
		122.Також, Суд посилатиметься на фактичні дані, які містяться у протоколі огляду речей від 11.08.2017, складеному детективом НАБУ (т. 4 а.с. 69-70), згідно з яким детективом НАБУ було проведено огляд інформації на ноутбуку «HP ProBook», вилученому 12.05.2017 під час обшуку кабінету головного спеціаліста Кілійської РДА ОСОБА_2 (файли-звіти та фотографії, зроблені під час слідчої дії, містяться на диску для лазерних систем зчитування Verbatim, що є додаток № 2), та виявлені файли з документами, серед яких: проект договору суборенди, укладеного між Кілійською РДА в особі голови ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , стосовно суборенди земельної ділянки загальною площею 2 га (т. 4, а.с. 76-80); проект акта приймання-передачі земельної ділянки в суборенду, складеного Кілійською РДА в особі голови ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (т. 4 а.с. 81).
		123.Відповідний ноутбук був оглянутий Судом як речовий доказ, з метою підтвердження факту його вилучення і як наслідок достовірності та належності вилученої з нього інформації.
		124.На підставі вище документів та протоколу огляду речей від 11.08.2017, встановлено, що: (1) ОСОБА_4 , представляючи інтереси ОСОБА_3 , звернувся до Кілійської РДА з проханням укласти договір суборенди земельної ділянки з ОСОБА_3 ; (2) ОСОБА_2 , за дорученням ОСОБА_1 займалася оформленням документів на земельну ділянку ОСОБА_3 : (3) ОСОБА_2 , за дорученням ОСОБА_1 , здійснювала підготовку договору суборенди на земельну ділянку для ОСОБА_3 .
		125.Загалом, оцінюючи в сукупності докази, які містяться у вищезазначених показаннях свідків, документах, висновках експертів, речових доказах, Суд доходить висновку, що ними підтверджуються обставини, викладені у формулюванні обвинувачення, визнаного Судом доведеним, вони узгоджуються між собою, а тому не викликають у Суду сумнівів щодо їх належності, достовірності та достатності. 
		126.Відповідна сукупність досліджених Судом доказів виключає будь - яке інше розуміння, пояснення події, яка є предметом цього судового розгляду, крім того, що ОСОБА_1 , за пособництва ОСОБА_2 одержав від ОСОБА_4 кошти як неправомірну вигоду, тим самим учинивши спільно з ОСОБА_2 інкриміноване кримінальне правопорушення.
		127.Діючи як пособник, ОСОБА_2 : 1) забезпечувала опосередкований контакт між надавачем і одержувачем неправомірної вигоди, тобто між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ; 2) забезпечувала доведення до ОСОБА_4 умов і порядку надання неправомірної вигоди голові Кілійської РДА ОСОБА_1 , згідно з обумовленим обвинуваченими планом; 3) здійснювала посередницькі дії з передачі неправомірної вигоди від ОСОБА_4 до ОСОБА_1 ; 4) готувала документи, щодо земельної ділянки для ОСОБА_3 для подальшого їх погодження ОСОБА_1 та одержання ним за це неправомірної вигоди. 
		128.Тим самим, ОСОБА_2 , усувала існуючі перешкоди у вчиненні кримінального правопорушення, шляхом виключення будь-яких безпосередніх контактів між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , які б могли призвести до викриття кримінального правопорушення правоохоронними органами, а також шляхом вчинення дій з підготовки документів, без яких одержання неправомірної вигоди та вчинення ОСОБА_1 , як службовою особою в інтересах ОСОБА_3 дій з використанням наданого йому службового становища, було б неможливим.
		129.У свою чергу, ОСОБА_1 був виконавцем кримінального правопорушення та одержав неправомірну вигоду за погодження підготовлених ОСОБА_2 документів на земельну ділянку в інтересах ОСОБА_3 , з використанням наданого йому службового становища.
		130.За таких обставин, співучасть ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбачала: (1) об`єднання їх окремих зусиль у взаємообумовлену спільну діяльність; (2) те, що вчинюване кримінальне правопорушення є єдиним для них; (3) спрямування їх зусиль на досягнення загального результату кримінального правопорушення, а саме одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 ; (4) причинний зв`язок між їх діяннями і загальним злочинним результатом. Тобто обвинувачені діяли разом, за попередньою змовою, роблячи свій внесок у вчинення кримінального правопорушення. Дії кожного із них за конкретних обставин були необхідною умовою для вчинення злочинних дій та настання спільного злочинного результату.
		 
		Г. Щодо ознак суб`єктивної сторони кримінального правопорушення
		131.Відповідно до ст. 28 Конвенції ООН проти корупції, усвідомлення, намір або умисел, які необхідні як елементи будь - якого злочину, визначеного цією Конвенцією, можуть бути встановлені з об`єктивних фактичних обставин справи.
		132.Згідно з формулюванням обвинувачення, визнаного Судом доведеним, ОСОБА_1 , вчиняючи дії щодо одержання коштів від ОСОБА_4 за пособництва ОСОБА_2 діяв умисно та з метою, яка полягає в одержанні неправомірної вигоди. Дії обвинуваченої ОСОБА_2 щодо пособництва в одержанні ОСОБА_1 коштів теж мали умисний характер.
		133.Зазначені обставини суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, на переконання Суду доводяться вищенаведеними показаннями свідка ОСОБА_4 , а також фактичними даними, які були одержані стороною обвинувачення за наслідками проведення НС(Р)Д. 
		134.Так, зі змісту показань свідка ОСОБА_4 вбачається, що саме ОСОБА_2 назвала ОСОБА_4 суму коштів, які слід було передати ОСОБА_1 за погодження проектів правовстановлюючих документів на земельну ділянку в інтересах ОСОБА_3 . 
		135.Окрім того, з аудіо- та відеозаписів, здобутих за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, на яких зафіксовані зустрічі між ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_2 , вбачається, що остання чітко усвідомлювала те, що кошти в сумі 2000 доларів США передавались ОСОБА_4 за погодження проектів правовстановлюючих документів на земельну ділянку в інтересах ОСОБА_3 . Після одержання цих коштів ОСОБА_2 , діючи як пособник, передала їх частину ОСОБА_1 , а частину залишила собі. У свою чергу, ОСОБА_1 , одержуючи від ОСОБА_2 кошти, передані ОСОБА_4 цілком усвідомлював, за що саме вони передавались. І хоча ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , обговорюючи під час зафіксованих за наслідками проведення НС(Р)Д телефонних розмов та телефонного листування, питання щодо одержання неправомірної вигоди та вчинення в інтересах того хто її надає дій щодо оформлення документів на земельну ділянку, спілкувались незавершеними фразами, завуальовано, однак зі змісту їх розмов Судом встановлено, що співрозмовники без уточнюючих запитань розуміли про що іде мова. Вказане свідчить про однозначне трактування таких розмов та усвідомленість їх змісту учасниками розмови. 
		136.Отже, наданими Суду доказами, поза розумним сумнівом доводиться те, що обвинувачені, не маючи визначених законодавством підстав для одержання від ОСОБА_4 коштів в сумі 2 000 доларів США, вчинили умисні дії з метою їх одержання, як неправомірної вигоди. 
		 
		Ґ. Щодо допустимості доказів
		137.Докази, на які здійснено посилання вище у цьому вироку Суд визнає допустимими, оскільки вони отримані у порядку, встановленому КПК та з дотриманням прав і свобод людини.
		138.Зазначений висновок Суду, щодо допустимості доказів, зокрема, ґрунтується на таких досліджених Судом процесуальних документах:
		-документах, щодо ходу досудового розслідування (витяг з ЄРДР від 28.03.2017 про реєстрацію кримінального провадження № 42017160000000412 (т. 3 а.с. 1); постанова про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42017160000000412 від 28.03.2017 (т. 3 а.с. 3); доручення в порядку ч. 7 ст. 214 КПК від 28.03.2017 (т. 3 а.с. 4); постанова про визначення слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування від 11.05.2017 (т. 3 а.с. 5); постанова про зміну кваліфікації від 13.05.2017 (т. 3 а.с. 6); постанова про скасування постанови про визначення підслідності та визначення підслідності від 29.06.2017 (т. 3 а.с. 7-8); постанова про доручення проведення досудового розслідування слідчій групі від 03.07.2017 (т. 3 а.с. 9-10); постанови про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 03.07.2017 та 31.07.2017 (т. 3 а.с. 11-15); постанова про зміну складу слідчої групи від 10.08.2017 (т. 3 а.с. 16-17); постанова про продовження строків досудового розслідування від 05.07.2017 та 04.09.2017 (т. 3 а.с. 18-23); постанова про визначення підслідності від 25.05.2017 (т. 5 а.с. 242-243);
		-документах, які слугували підставою для збирання доказів (ухвала слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 12.05.2017, щодо надання дозволу на обшук у нежитлових приміщеннях будівлі Кілійської РДА (т. 3 а.с. 138-140); ухвала слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 15.05.2017 про арешт майна (т. 3 а. с. 223); ухвали слідчого судді Апеляційного суду Одеської області від 29.03.2017 щодо надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії стосовно ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (т. 5 а.с. 46-57); доручення щодо виконання негласних слідчих (розшукових) дій від 29.03.2017 (т. 5 а.с. 70); постанова про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 29.03.2017 № 04/2/5-1498т (т. 5 а.с. 80-81); протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 12.05.2017, складений слідчим СУ ГУНП в Одеській області щодо затримання ОСОБА_1 (т. 3 а.с. 57-61); постанова про проведення контролю за вчиненням злочину від 29.03.2017 № 04/2/5-1499т (т. 5 а.с. 82-83); доручення у порядку ст. 40, 41 КПК від 16.08.2017 (т. 5 а.с. 126-127); доручення щодо виконання слідчих (розшукових) дій (в порядку ст. 36 КПК) від 28.03.2017 № 04/2/5-0412вих17 (т. 5 а.с. 192); протоколи допиту та додаткового допиту свідка ОСОБА_4 від 03.04.2017 та 14.05.2017 (т. 5 а.с. 151-154, 144-148).
		 
		V. Оцінка доводів сторони захисту
		 
		А. Щодо меж оцінки доводів сторони захисту
		139.Під час судового розгляду сторона захисту посилалась на обставини, які на її переконання підтверджують недопустимість та недостовірність зібраних у справі доказів, висувала версії подій на спростування висунутого обвинувачення, а також стверджувала про помилковість кваліфікації дій обвинувачених за ч. 4 ст. 368 КК і політичні мотиви кримінального переслідування. 
		140.Відповідні доводи сторони захисту потребували оцінки Суду для того, щоб головні проблеми, порушені у цій справі, були розглянуті. 
		141.Разом із тим, доводи сторони захисту, які не потребували детального аналізу Суду та не мали будь-якого вирішального значення в цьому провадженні, Судом у вироку не зазначались. У такому випадку Суд виходив з усталеної практики ЄСПЛ, згідно з якою, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. З рішення має бути чітко зрозуміло, що конкретні та ясні відповіді були надані на аргументи, які є вирішальними для результату розгляду справи (Морейра Ферейра проти Португалії (№ 2); S.C. IMH Suceava SRL проти Румунії). 
		 
		Б. Щодо критеріїв, за якими Суд здійснює оцінку доказів з точки зору допустимості
		142.Сторона захисту стверджувала про недопустимість доказів сторони обвинувачення з підстав отримання зазначених доказів внаслідок провокації злочину та з порушенням встановленого КПК порядку проведення процесуальних дій.
		143.З огляду на це, Суд зазначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом (ч. 3 ст. 62 Конституції України). Обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо (абз. 5 п. 3.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 12 - рп/2011 від 20.10.2011).
		144.Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК (ч. 1 ст. 86 КПК).
		145.Водночас КПК не містить положення про те, що будь - яке процесуальне порушення, допущене при збиранні доказів, тягне за собою безумовне визнання доказів недопустимими (як протилежність за визначенням допустимим доказам). Разом з тим передбачено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь - які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ч. 1 ст. 87 КПК).
		146.Безспірним є те, що правові норми завжди мають мету, для досягнення якої власне і створюються. Норми права мають застосовуватися, у тому числі і тлумачитися, із врахуванням такої мети, тобто із врахуванням того результату, який за задумом законодавця повинен досягатися внаслідок реалізації такої норми.
		147.Правила оцінки доказів, особливо вимога дотримуватися передбаченого законом порядку при отриманні доказів, мають за мету запобігання неправомірному втручанню держави та заохочення доброчесної поведінки правоохоронних органів (постанова Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 601/1143/16).
		148.У контексті такого елементу допустимості доказів як належний процесуальний порядок отримання доказів, Суд додатково звертає увагу, що метою встановлення та дотримання такого порядку є насамперед: (1) унеможливлення істотного порушення прав і свобод людини під час збирання (отримання) доказів та (2) забезпечення достовірності отриманих фактичних даних.
		149.У зв`язку із цим, при наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли такі порушення: (1) прямо та істотно порушують права і свободи людини; чи (2) зумовлюють сумніви у достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути.
		150.Висновки, наведені у пунктах 145 - 149 цього вироку, узгоджуються з правовою позицію, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2022 у справі 756/10060/17, згідно з якою невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність. Адже для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд має отримувати максимально повну інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, надаючи сторонам у змагальній процедурі достатні можливості перевірити й заперечити цю інформацію.
		151.Саме виходячи з наведеного підходу до оцінки доказів на допустимість, Суд буде перевіряти доводи захисту в цій частині в такій послідовності: (1) щодо наявності провокації злочину; (2) щодо доводів сторони захисту про недопустимість доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини і з порушеннями КПК.
		 
		В. Щодо доводів про провокацію кримінального правопорушення
		152.Сторона захисту посилалась на те, що у цій справі стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мала місце провокація з боку ОСОБА_4 та правоохоронних органів.
		153.Указане, на переконання захисту підтверджується наступним: (1) саме ОСОБА_4 був ініціатором першої зустрічі з ОСОБА_2 ; (2) ОСОБА_4 є агентом правоохоронних органів, на що вказує його неодноразова участь як заявника у інших кримінальних провадженнях.
		154.Даючи оцінку цим аргументам захисту про наявність провокації кримінального правопорушення, Суд зазначає про таке.
		155.На підставі матеріалів провадження встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було викрито в результаті проведення стосовно них синхронізованого комплексу НС(Р)Д у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту із застосуванням аудіо - та відеоконтролю особи, знаття інформації з транспортних телекомунікаційних систем.
		156.Контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий злочин (яким є злочин, передбачений ч. 4 ст. 368 КК) та проводиться, зокрема, у формі спеціального слідчого експерименту (п. 3 ч. 1 ст. 271 КПК). Під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем (ч. 3 ст. 271 КПК).
		157.За версією захисту, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стали жертвою спроби провокації зі сторони правоохоронних органів і ОСОБА_4 , який перший звернувся до ОСОБА_2 щодо погодження в інтересах ОСОБА_3 документів на земельну ділянку, розташовану на території Вилківської міської ради Одеської області. Водночас, обвинувачена ОСОБА_2 у своїх показаннях стверджувала, що коштів за таке погодження вона від ОСОБА_4 не вимагала та не брала. Також вона не передавала відповідні кошти ОСОБА_4 голові Кілійської РДА ОСОБА_1 . Вилучення у ОСОБА_2 коштів, ідентифікованих як частина неправомірної вигоди, остання пояснювала тим, що їх надав ОСОБА_4 , проте не як неправомірну вигоду, а для того щоб вона передала ці кошти працівникам, які здійснювали розробку технічної документації на земельну ділянку, як офіційний платіж. Те, що надані ним кошти були в іноземній валюті вона не побачила, оскільки ОСОБА_4 швидко поклав їх до її сумки. Водночас ОСОБА_1 стверджував, що вилучені з його робочого столу кошти, ідентифіковані як частина неправомірної вигоди, були залишені там невідомими йому особами і ці кошти він не отримував від ОСОБА_2 . 
		158.Прокурор, подаючи докази доводив відсутність провокації кримінального правопорушення. Стверджував, що 27.03.2017 саме ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_4 про те, що Голова РДА ОСОБА_1 за неправомірну вигоду у загальному розмірі 2000 доларів США здійснить погодження в інтересах ОСОБА_3 проектів правовстановлюючих документів (договору суборенди (оренди), розпорядження голови Кілійської РДА та інших необхідних документів), підготовлених ОСОБА_2 , на вищезазначену земельну ділянку, розташовану на території Вилківської міської ради Одеської області.
		159.У подальшому, 28.03.2017, ОСОБА_4 звернувся до прокурора Одеської області у зв`язку з вимаганням у нього посадовими особами Кілійської РДА неправомірної вигоди. Після цього, зустрічі та спілкування ОСОБА_2 з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , які мали місце 30.03.2017, 24.04.2017, 12.05.2017, відбувались вже під контролем правоохоронних органів. Правоохоронці за допомогою НС(Р)Д лише зафіксували узгодження умов передачі через ОСОБА_2 неправомірної вигоди ОСОБА_1 , яку ОСОБА_2 озвучила ОСОБА_4 , та не підбурювали обвинувачених до її отримання з метою подальшого викриття цього факту.
		160.На переконання Суду, заява сторони захисту про провокацію кримінального правопорушення носила явно суперечливий характер.
		161.Така суперечність полягала у висуненні захистом двох взаємовиключних версій, перша з яких вказувала на те, що щодо обвинувачених мала місце провокація вчинення кримінального правопорушення, а друга зводилась до того, що обвинувачені не одержували неправомірної вигоди від ОСОБА_4 , а надані докази сторони обвинувачення, які вказували на зворотнє, були сфальсифіковані правоохоронцями.
		162.У цьому зв`язку, Суд зазначає, що такі суттєві суперечності вказують на явну необґрунтованість доводів захисту щодо провокації кримінального правопорушення щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . До такого висновку Суд доходить з огляду на практику ЄСПЛ, яка є джерелом права в Україні, а також беручи до уваги позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 454/2576/17.
		163.Так у справі «Берлізев проти України», відхиляючи скаргу заявника як явно необґрунтовану ЄСПЛ зазначив, що вважає непослідовними посилання заявника, який заперечував, що він вчинив злочин і одночасно скаржився на те, що він був втягнутий у цей злочин. Захист проти провокації обов`язково передбачає, що обвинувачений визнає, що діяння, у вчиненні якого його звинувачують, було вчинено, але стверджує, що це відбулось внаслідок незаконного підбурювання зі сторони поліції. Однак, як вбачається з пояснень заявника, він повністю заперечував свою причетність до злочинної діяльності, що на думку суду, позбавляло його можливості висувати доводи щодо агента - провокатора (п. 46-47 рішення). 
		164.Також, у згаданій вище постанові Верховний Суд зазначив, що істотна суперечність позиції захисту виключає сумніви у відсутності провокації злочину.
		165.Водночас, оскільки обвинувачені наполягали на такій версії, то заява захисту щодо вчинення правоохоронними органами провокації кримінального правопорушення підлягала перевірці. Процедура перевірки таких заяв КПК не передбачена. Разом із тим, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (ч. 5 ст. 9 КПК), якою, зокрема, вироблено критерії перевірки обґрунтованих тверджень заявників щодо провокації вчинення кримінального правопорушення на основі двох тестів, які дозволяють встановити відмінність провокації до вчинення кримінального правопорушення, що суперечить ст. 6 Конвенції, від дозволеної поведінки під час застосування законних таємних методів у кримінальних розслідуваннях (рішення у справах Чохонелідзе проти Грузії; Раманаускаса проти Литви (№2); Матановіч проти Хорватії).
		166.Отже, першим є матеріально - правовий тест, у межах якого підлягає перевірці поведінка правоохоронних органів на предмет наявності ознак схиляння (підбурення) особи до вчинення кримінального правопорушення. Другим є процесуальний тест, у межах якого Суд має забезпечити змагальну, ретельну процедуру перевірки заяви про провокацію.
		167.За висновками ЄСПЛ, провокація має місце тоді, коли працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення кримінального правопорушення, яке в іншому випадку не було би вчинене.
		168.Наведені критерії також використовує Верховний Суд при перевірці заяв щодо провокації кримінального правопорушення (наприклад, постанова Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 725/1199/19, від 02.04.2019 у справі № 734/2421/17 тощо).
		169.Виходячи з наведеного, при перевірці заяви захисту щодо провокації кримінального правопорушення, який згідно з висунутим обвинуваченням вчинявся у співучасті ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , Суд першочергово має з`ясувати: (1) чи були підстави для початку провадження стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; (2) чи обґрунтовано та під контролем застосовано НС(Р)Д щодо обвинувачених; (3) чи мала особа, яка повідомила про корупційні дії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , будь - які приховані мотиви; (4) яка була поведінка ОСОБА_2 та ОСОБА_4 під час їх зустрічей; (5) який рівень участі правоохоронних органів у вчиненні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 кримінального правопорушення (активність/пасивність).
		 
		а) щодо того, чи були підстави для початку прокурором кримінального провадження щодо обвинувачених
		170.Прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь - якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування (ч. 1 ст. 214 КПК).
		171.Кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розпочато прокурором 28.03.2017. Підставою для реєстрації цього кримінального провадження стала заява ОСОБА_4 від 28.03.2017 (т. 3, а.с. 2). У цій заяві зазначалося, що посадові особи Кілійської РДА вимагають у нього неправомірну вигоду за виконання своїх службових обов`язків.
		172.У цей же день ОСОБА_4 був допитаний як свідок, підтвердив обставини, викладені у заяві та надав показання.
		173.Отже, первинним джерелом об`єктивних даних щодо протиправних дій обвинувачених був ОСОБА_4 , який повідомив про це заступника прокурора Одеської області. Таке повідомлення містило конкретні фактичні дані, які могли бути перевірені та вимагали відповідного реагування зі сторони правоохоронних органів. 
		174.Тобто, станом на 28.03.2017 у прокурора були об`єктивні дані про ймовірно злочинні дії посадових осіб Кілійської РДА, які підлягали негайному внесенню до ЄРДР.
		 
		б) щодо того, чи обґрунтовано та під належним контролем щодо обвинувачених застосовано НС(Р)Д
		175.Ураховуючи специфіку вчинення корупційних кримінальних правопорушень, їх високу латентність, особу ОСОБА_1 , який був головою Кілійської РДА, отримати докази в цьому кримінальному провадженні інакше як за допомогою комплексу синхронізованих НС(Р)Д було неможливим або дуже складним.
		176.Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такого виду НС(Р)Д, як контроль за вчиненням злочину (ч. 4 ст. 246 КПК). Аудіо-, відеоконтроль особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем та спостереження за особою проводиться на підставі ухвали слідчого судді (ст. 260, 263, 269 КПК).
		177.29.03.2017 прокурор склав клопотання до слідчого судді про дозвіл на проведення стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 НС(Р)Д, які були задоволені слідчим суддею цього ж дня (т. 5 а.с. 46 - 57, 72 - 79). Окрім того, 29.03.2017, прокурор прийняв постанову про проведення контролю за вчиненням злочину (т. 5 а.с. 82-83).
		178.Отже, контроль на етапі ініціювання надання дозволу на проведення щодо обвинувачених НС(Р)Д (проведення яких здійснюється з дозволу слідчого судді) та санкціонування проведення дій, що імітують злочинну поведінку, здійснювався прокурором, а в частині надання дозволу на інші НС(Р)Д, забезпечувався слідчим суддею. Водночас, процедура надання дозволу на проведення НС(Р)Д була зрозумілою та передбачуваною, застосування таких заходів повністю ґрунтувалось на нормах КПК і переслідувало легітимну мету. 
		179.За результатами проведення НС(Р)Д, зустрічі і розмови ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , а також розмови ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , які відбувались у межах кримінального провадження, зафіксовані на аудіо та відеозаписах, здобутих за допомогою технічних засобів під час проведення НС(Р)Д, що дає можливість Суду безпосередньо сприймати обставини зустрічей та перемовин (зміст розмов, контекст і характер висловлювань та фраз обвинувачених, вираз обличчя, рухи, жести співрозмовників, тощо) і надати об`єктивну та незалежну оцінку діям учасників зустрічей і перемовин. 
		180.Отже, НС(Р)Д стосовно обвинувачених були застосовані обґрунтовано та під належним контролем.
		 
		в) щодо того, чи мала особа, яка повідомила про корупційні дії обвинувачених, будь - які приховані мотиви
		181.У зв`язку з тим, що про корупційні дії обвинувачених повідомив ОСОБА_4 , Суд перевіряє наявність у нього будь - яких прихованих мотивів щодо підбурення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на вчинення кримінального правопорушення з метою їх подальшого викриття.
		182.Сторона захисту стверджувала, що ОСОБА_4 є агентом - провокатором, проте не навела Суду достатніх аргументів щодо мотивів таких дій заявника.
		183.Будь - яких доказів, що ОСОБА_4 перебував під тиском правоохоронних органів чи був якось від них залежним, був таємним агентом правоохоронців, немає.
		184.На час подій, зазначених у формулюванні обвинувачення, ОСОБА_4 займався підробітками та не мав зв`язку із правоохоронними органами.
		185.Також відсутні відомості щодо випадків притягнення ОСОБА_4 до кримінальної чи адміністративної відповідальності, що могло б вказувати на його залежність від правоохоронних органів. 
		186.Наведене, на переконання Суду, спростовує версію сторони захисту, згідно з якою ОСОБА_4 співпрацював з правоохоронцями у викритті ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
		187.Єдиною обставиною, якою захист обґрунтовував зв`язок заявника з правоохоронними органами є те, що ОСОБА_4 виступав заявником у інших кримінальних провадженнях. 
		188.З цього приводу Суд зазначає, що один лише факт участі заявника у інших кримінальних провадженнях не може слугувати достатнім обґрунтуванням для висновків про провокацію.
		189.Такий висновок Суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.09.2021 у справі № 279/2578/18. 
		190.Фактичні дані, на які посилається сторона захисту щодо «серійного» характеру звернень ОСОБА_4 до правоохоронних органів із заявами про вчинення кримінальних правопорушень опосередковано могли б указувати лише на те, що останній міг раніше діяти під наглядом правоохоронних органів з метою реалізації таємних методів розслідування або бути інформатором правоохоронців.
		191.Проте, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, використання таємних методів розслідування не є порушенням права на справедливий суд, за наявності адекватних процесуальних гарантій (Ramanauskas v. Lithuania (№ 2), які мали місце у цій справі при використанні таємних методів слідства.
		192.Отже, обставини, щодо можливої участі ОСОБА_4 у реалізації таємних методів розслідування, повинні оцінюватись Судом у контексті інших критеріїв тестів на провокацію. 
		193.Так, серед іншого, Суд має дослідити відомості щодо того, яка була поведінка ОСОБА_4 під час зустрічей з обвинуваченою ОСОБА_2 , а також щодо того, який ступінь впливу правоохоронних органів на вчинення кримінальних правопорушень. 
		194.Водночас, Суд бере до уваги, що згідно з наданими стороною захисту документами, до початку цього кримінального провадження ОСОБА_4 виступав заявником лише в одному кримінальному провадженні, яке до того ж, не стосувалось розслідування корупційного кримінального правопорушення, а стосувалося повідомлення про випадок шахрайства (т. 12, а.с. 33).
		195.Зазначене свідчить на користь того, що ОСОБА_4 не був агентом правоохоронних органів, а був приватною особою, яка познайомилася із обвинуваченою ОСОБА_2 під час вирішення своїх робочих питань.
		196.Навіть якщо припустити, що ОСОБА_4 раніше співпрацював з правоохоронними органами як агент, це не змінило б його статусу приватної особи в цій справі, або характер дій обвинуваченої ОСОБА_2 з моменту, коли вона з ними познайомилася. Фактично, немає причин вважати, що, коли ОСОБА_4 познайомився із ОСОБА_2 , він діяв як агент держави, за вказівкою правоохоронних органів, або іншим чином під їх контролем, або що у нього були якісь приховані мотиви. Отже, обставини цієї справи указують на те, що ОСОБА_4 не має стосунку до таємних агентів правоохоронних органів, а скоріше має відношення до дій приватних осіб, що діяли під наглядом правоохоронців.
		 
		       г) щодо того, яка була поведінка ОСОБА_4  під час зустрічей
		197.Із матеріалів провадження вбачається, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 відбулось декілька зустрічей: 27.03.2017, 30.03.2017, 24.04.2017, 12.05.2017. Обвинувачена ОСОБА_2 у своїх показаннях не заперечувала факт та кількість зустрічей з ОСОБА_4 .
		198.Версії захисту і обвинувачення мають протиріччя щодо обставин цих зустрічей.
		199.Перша зустріч не була зафіксована за допомогою технічних засобів та відбувалась до початку досудового розслідування. У зв`язку зі спливом значного часу до моменту допиту в суді, ОСОБА_4 не зміг пригадати обставин першої зустрічі з ОСОБА_2 . Зазначив лише, що спілкувався з нею 3-4 рази у м. Кілія і під час цих зустрічей вона запевнила, що вирішить всі питання щодо оформлення документів на земельну ділянку в інтересах ОСОБА_3 у разі надання неправомірної вигоди в розмірі 2000 доларів США. 
		200.За версією ОСОБА_2 , ні під час першої, ні під час наступних зустрічей вона не пропонувала ОСОБА_4 передати їй зазначені кошти. Вона лише з добрих міркувань бажала проконсультувати та допомогти останньому з оформленням документів на землю, зокрема і передати від нього кошти землевпорядній організації та саме у зв`язку із цим відбувалось їх спілкування.
		201.З урахуванням наведених обставин, детальний зміст першого спілкування ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , Суд не може встановити, проте може надати оцінку версіям сторін, виходячи з подальших дій учасників зустрічей. 
		202.Так, під час подальших зустрічей між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , які були зафіксовані за допомогою НС(Р)Д, остання не вживала заходів щодо запобігання отриманню неправомірної вигоди та повідомлення правоохоронних органів про надання їй коштів, хоча такі дії ОСОБА_4 мали ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК.
		203.Навпаки, ОСОБА_2 добровільно, неодноразово спілкувалася з ОСОБА_4 , повідомляла про шляхи вирішення бажаного для нього питання щодо земельної ділянки, наполегливо зазначала як, коли, і у якому розмірі ОСОБА_4 мав передавати частину суми неправомірної вигоди голові РДА ОСОБА_1 . Отримуючи кошти для передачі ОСОБА_1 , інформувала ОСОБА_4 про подальший хід розгляду його питання, тобто активно добровільно вживала заходи, спрямовані на пособництво в одержанні неправомірної вигоди та одержувала її для подальшої передачі голові РДА ОСОБА_1 . Більш того, частину коштів, переданих ОСОБА_4 , ОСОБА_2 залишила собі.
		204.Під час судового розгляду, обвинувачена ОСОБА_2 не надала Суду будь - якого розумного пояснення неодноразового звернення до ОСОБА_4 щодо передачі коштів для голови РДА ОСОБА_1 . 
		205.Отже, Суд констатує відсутність будь - яких доказів щодо наявності з боку ОСОБА_4 активних дій, спрямованих на провокацію кримінального правопорушення.
		206.На підставі записів зустрічей за результатами проведення НС(Р)Д встановлено, що ОСОБА_4 не вчинив жодних дій щодо створення обставин та умов вчинення ОСОБА_2 чи ОСОБА_1 кримінального правопорушення. Більш того, між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 взагалі не існувало жодних контактів. Зустрічі, ОСОБА_4 з ОСОБА_2 , які відбувалися під контролем держави, стосувались обговорення суттєвих умов погодження документів щодо передання ОСОБА_3 в суборенду земельної ділянки та часу передачі неправомірної вигоди ОСОБА_2 для подальшої передачі її ОСОБА_1 на виконання раніше досягнутих домовленостей за результатами зустрічі, яка відбулась до початку досудового розслідування, тобто 27.03.2017. Водночас, вирішальною у вчиненні кримінального правопорушення була поведінка ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які визначали, як саме будуть готуватись необхідні документи щодо земельної ділянки, коли вони будуть підписуватись, коли та у якому розмірі ОСОБА_4 слід передати кошти за погодження в інтересах ОСОБА_3 правовстановлюючих документів - договору суборенди (оренди), розпорядження голови Кілійської РДА та інших необхідних можливих документів на земельну ділянку. Разом із тим, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не залежали від ОСОБА_4 , не були пов`язані з ним будь - якими стосунками чи зобов`язаннями. Під час зустрічей з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 перебувала у комфортному стані, тиск, шантаж, погрози або насильство щодо неї не здійснювались. Всі розмови щодо одержання неправомірної вигоди ОСОБА_2 і ОСОБА_1 вели з дотриманням конспіративності, уникаючи відкритого обговорення цієї теми. Обговорення між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 питань щодо земельної ділянки, а також одержання коштів ОСОБА_2 від ОСОБА_4 відбувалось приховано, за відсутності сторонніх осіб, що також не знайшло розумного пояснення у показаннях обвинуваченої. 
		207.Суми коштів, які передавались під контролем держави як неправомірна вигода, не викликали у ОСОБА_2 подиву чи нерозуміння, будь - яких запитань до ОСОБА_4 чи заперечень, що свідчить про те, що ці суми неправомірної вигоди були визначені між обвинуваченими та доведені до відома ОСОБА_4 раніше, зокрема, ще до початку досудового розслідування. Лише з часом, спілкуючись із ОСОБА_4 , ОСОБА_2 за власною ініціативою збільшила суму коштів, яку він мав передати, не повідомляючи про це ОСОБА_1 . 
		208.Щодо того, що перша зустріч з ОСОБА_2 відбулась за ініціативою ОСОБА_4 , Суд зазначає таке.
		209.У першу чергу, Суд відрізняє ініціативу щодо зустрічей та ініціативу щодо надання (одержання) неправомірної вигоди, адже ініціатива щодо зустрічі безумовно не обумовлює ініціативу (підбурення) до вчинення кримінального правопорушення. Окрім цього, зустрічі та подальше передання неправомірної вигоди, з огляду на обставини цього провадження, були можливі лише за взаємоузгодженої поведінки трьох суб`єктів - ОСОБА_1 як голови РДА, ОСОБА_2 як пособника та ОСОБА_4 , як особи, що надає кошти за погодження в інтересах ОСОБА_3 документів на земельну ділянку. 
		210.Очевидно, що перша зустріч відбулась за ініціативою ОСОБА_4 і така ініціатива була обумовлена тим, що до нього за допомогою звернулася ОСОБА_3 щодо оформлення необхідних документів на землю, розташовану на території Вилківської міської ради Одеської області, якою вона вже тривалий час користувалась на правах суборенди. У подальшому, ОСОБА_3 видала нотаріальну довіреність на ОСОБА_4 , що вцілому доводить справжність (реальність) наведеної «життєвої ситуації».
		211.Як встановлено Судом, під час першої зустрічі ініціатива в одержанні неправомірної вигоди була проявлена ОСОБА_2 , оскільки як вбачається з матеріалів НС(Р)Д, подальші зустрічі відбувались з огляду на виконання умов, озвучених ОСОБА_2 під час першої зустрічі, що не можна розцінювати як ініціативну поведінку ОСОБА_4 . Водночас, під час цих зустрічей ОСОБА_4 намагався відтермінувати момент передачі частини коштів, натомість ОСОБА_2 навпаки проявляла ініціативність і наполегливість в одержанні коштів, якомога раніше та у більшому розмірі, мотивуючи це тим, що ОСОБА_1 може звинуватити її у привласненні отриманих коштів. 
		212.Підсумовуючи, Суд зазначає, що відповідні зустрічі, які відбувались між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у будь-якому разі не свідчать про надмірне втручання правоохоронних органів до такого ступеня, щоб це втручання стало вирішальним фактором у вчиненні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення та про те, що без такого втручання вони би не вчинили злочинні дії. Із наведених вище обставин вбачається, що на момент звернення до правоохоронних органів та початку проведення НС(Р)Д обвинуваченими вже була розпочата злочинна діяльність, спрямована на отримання неправомірної вигоди, та правоохоронці лише фіксували домовленості щодо її отримання. 
		213.Відповідно, немає будь - яких підстав для того, щоб припустити, що ОСОБА_4 , діючи під контролем правоохоронців, якось схиляв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення.
		 
		       ґ) щодо того, який ступінь впливу на вчинення кримінального правопорушення правоохоронних органів
		214.З підстав, наведених вище, Суд не знаходить ознак незаконного втручання прокурора при проведенні НС(Р)Д стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 чи участі правоохоронних органів, які були б визначальними факторами у вчиненні ними кримінального правопорушення. Правоохоронні органи у пасивний спосіб лише здійснювали фіксування протиправної поведінки обвинувачених. Визначальним фактором була саме поведінка ОСОБА_2 під час зустрічей із ОСОБА_4 та ОСОБА_1 під час контактів з ОСОБА_2 . Із врахуванням викладеного, Суд констатує, що правоохоронні органи вели пасивне розслідування кримінального правопорушення та фактично приєднались до злочинної діяльності, а не ініціювали її.
		215.Виходячи з наведеного, Суд дійшов висновку, що у цьому провадженні відсутня провокація кримінального правопорушення, що виключає визнання доказів недопустимими з цієї підстави. 
		 
		Г. Щодо доводів сторони захисту про недопустимість доказів, отриманих з порушеннями КПК та внаслідок істотного порушення прав та свобод людини
		 
		а) щодо доводів сторони захисту про недопустимість доказів через їх збирання неуповноваженими особами
		216.Сторона захисту, посилаючись на положення п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК, а також існуючу судову практику щодо застосування цієї норми, вказувала на недопустимість всіх доказів сторони обвинувачення, наданих у цій справі, оскільки досудове розслідування щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від самого початку здійснювалось з порушенням вимог ст. 216 КПК, тобто з порушенням правил щодо належної підслідності. Захист зазначав, що оскільки дане кримінальне провадження стосувалось ОСОБА_1 , який обіймав посаду голови Кілійської РДА, то за ознакою суб`єкта кримінального правопорушення, воно було підслідне НАБУ. Натомість, розслідування кримінального провадження щодо ОСОБА_1 , в порушення правил підслідності, здійснювалося Прокуратурою Одеської області та слідчими СУ ГУНП в Одеській області. Отже, на переконання захисту, всі надані стороною обвинувачення докази слід визнати недопустимими, оскільки вони зібрані неуповноваженими особами та з порушенням установленого порядку (без дотримання належної правової процедури). Водночас, відповідні порушення сторона захисту пов`язує з такими процесуальними діями та рішеннями сторони обвинувачення: 
		-внесення 28.03.2017 прокурором відділу Прокуратури Одеської області відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КПК;
		-прийняття прокурором постанови від 28.03.2017, якою було призначено групу прокурорів у кримінальному провадженні;
		-надання 28.03.2017 начальником відділу Прокуратури Одеської області доручення щодо організації досудового розслідування Слідчому управлінню ГУНП Одеської області; 
		-прийняття СУ ГУНП Одеської області 11.05.2017 постанови про призначення групи слідчих у кримінальному провадженні.
		217.Відхиляючи зазначені доводи сторони захисту, Суд зазначає про таке.
		218.По-перше, Суд вважає, що висновок про недопустимість доказів, отриманих з порушенням правил підслідності (якщо це мало місце), не може ґрунтуватися на положенні, передбаченому п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК.
		219.Зазначена норма, на яку посилається сторона захисту, передбачає, що недопустимими є докази, які були отримані після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.
		220.Суд зазначає, що формулювання цієї норми «здійснення повноважень, не передбачених КПК» не охоплює випадків, коли орган розслідування чи прокуратури здійснює повноваження, які передбачені КПК, проте з певними процесуальними порушеннями, зокрема правил підслідності. Інше розуміння цієї норми, на переконання Суду, не відповідатиме формулюванню закону.
		221.Якщо орган розслідування чи прокуратури здійснює процесуальні чи слідчі дії, прямо передбачені КПК, такі дії не можуть вважатися «реалізацією повноважень, не передбачених КПК» в значенні п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК. Здійснення органом повноважень, наданих КПК, з порушенням певних процесуальних норм, зокрема щодо правил підслідності, може за певних умов становити істотне порушення норм процесуального закону, але не може розглядатися як використання повноважень, не передбачених КПК, оскільки це суперечить буквальному значенню цього положення закону.
		222.Отже, Суд вважає, що п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК не може бути інтерпретований таким чином, щоб поширити закріплене у ньому правило недопустимості доказів на ситуацію, коли розслідування чи процесуальне керівництво проведено органом розслідування чи відповідно прокуратури з певними процесуальними порушеннями, зокрема щодо правил підслідності, передбачених ст. 216 КПК.
		223.На переконання Суду, положення п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК є запобіжником використання для мети кримінального розслідування тих повноважень, які хоч і входять до кола повноважень органу розслідування чи прокуратури, але не передбачені КПК. Однак це положення не може бути застосовано до ситуації, коли оскаржені слідчі чи процесуальні дії були передбачені КПК і проводилися в порядку, передбаченому цим Кодексом. 
		224.Такі висновки Суду відповідають правовій позиції, викладеній в ухвалі Верховного Суду від 09.02.2021 справа № 640/5023/19.
		225.По-друге, Суд зауважує, що визнання доказів недопустимими з підстав недотримання під час їх збирання належної правової процедури може мати місце лише у випадку, коли відповідні процесуальні порушення призвели до істотних порушень прав людини або спричинили сумніви у достовірності доказів, які неможливо усунути. 
		226.Так, діючий КПК дійсно відносить до завдань кримінального провадження необхідність застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури (ст. 2 КПК).
		227.Проте правову концепцію «належна правова процедура» не слід ототожнювати з формальною законністю. 
		228.Відповідна правова концепція («належна правова процедура») загалом являє собою юридичну вимогу, згідно з якою держава повинна поважати (гарантувати та захищати) всі юридичні права, які належать особі. 
		229.У вітчизняних наукових джерелах належна правова процедура розглядається як застосування права органами правосуддя (судами) відповідно до встановлених і санкціонованих державою юридичних принципів і процедур для гарантування і захисту конституційних та індивідуальних прав людини і громадянина ( ОСОБА_31 . Основи конституційної юриспруденції: монографія. Київ: Український центр правничих студій, 2001, 302 с.).
		230.Прикладом імплементації такої концепції у міжнародному законодавстві є положення ст. 5 ЄКПЛ, які гарантують та захищають право на свободу та особисту недоторканність : «Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом…».
		231.Отже, Суд звертає увагу, що концепція належної правової процедури має нерозривний зв`язок із існуючою системою прав людини і громадянина, які держава покликана поважати, щоб не допустити свавілля. 
		232.Відповідно, у випадку, коли мало місце процедурне порушення законодавства, яке не спричинило будь-яких порушень прав людини, посилання на необхідність застосування концепції «належної правової процедури» є безпідставним. 
		233.У зв`язку із цим, Суд зазначає, що ані положення національного законодавства, ані положення будь-яких міжнародних договорів, що визначають стандарти справедливого розгляду у кримінальних справах, не передбачають права особи вимагати розслідування певним органом розслідування. Також, не існує будь-якої практики ЄСПЛ, яка б пов`язувала правила визначення підслідності, встановлені національним законодавством, із концепцією належної правової процедури та правами, гарантованими ЄКПЛ (зокрема, гарантованого у ст. 6 права на справедливий суд). 
		234.Тому, розглядати процесуальні норми, що регулюють правила підслідності, як такі, що гарантують право особи на розслідування органом, визначеним в ст. 216 КПК, та включення такого права в обсяг юридичних прав особи, Суд вважає невиправданим. 
		235.Опосередковано на це також вказує та обставина, що законодавець не поширив судовий контроль (повноваження слідчого суді) на відповідні рішення прокурора, які стосуються визначення підслідності кримінального провадження, оскільки такі рішення не створюють ризику щодо порушення будь-яких прав людини. 
		236.Виходячи з наведеного, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури, зокрема в частині правил підслідності кримінального провадження, Суд вважає, що її порушення може бути підставою для відхилення доказів, зібраних у кримінальному провадженні лише за тих умов, якщо судом буде встановлено, що таке порушення вплинуло на забезпечення прав людини і основоположних свобод під час кримінального провадження або ж поставило під сумнів достовірність доказів.
		237.У протилежному випадку, визнання недопустимими всіх доказів, зібраних стороною обвинувачення у кримінальному провадженні лише з підстав не виконання формалізованих процедур, без усвідомлення їх мети і значення, а тільки тому, що вони існують, без встановлення факту порушення жодного з прав чи основоположних свобод обвинуваченого, вказувало б на те, що Суд фактично, вдався б до такого явища, як формалізм або «правовий пуризм», що означає надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм. 
		238.Суд зазначає, що зважаючи на серйозність наслідків та з огляду на суспільні та інші інтереси, які зачіпає кримінальне провадження, визнання недопустимими одночасно всіх доказів у справі, з огляду на недотримання певних формалізованих процедур, слід використовувати з обережністю, у виняткових випадках, після належного розгляду та мотивованого рішення по суті. Адже в окремих випадках такі рішення здатні спричинити брак справедливості. Виправдувальний вирок, з таких підстав, слід застосовувати лише у виняткових випадках. Водночас, у мотивах, якими користувався суд, встановлюючи формальні порушення, в прямій формі має бути встановлений зв`язок між такими порушеннями та істотним порушенням конкретних прав людини чи основоположних свобод.
		239.Відповідні висновки Суду узгоджуються з висновками, викладеними в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2022 у справі 756/10060/17, які наведені вище у цьому вироку.
		240.По-третє, Суд зазначає, що аналіз матеріалів цього кримінального провадження не дає підстав для висновків, щодо існування процесуальних порушень правил підслідності.
		241.Так, Суд зазначає, що згідно з положеннями ст. 214 КПК слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
		242.Водночас, відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається, а тому слідчий, прокурор зобов`язані розпочати досудове розслідування незалежно від того, чи належить відповідне кримінальне провадження до їх підслідності.
		243.Отже, сама по собі реєстрація відомостей про кримінальне правопорушення і початок досудового розслідування не може становити порушення ст. 216 КПК, в якій закріплені правила підслідності.
		244.На підставі матеріалів кримінального провадження Судом встановлено, що 28.03.2017, отримавши повідомлення ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення, прокурором Прокуратури Одеської області, згідно з вищенаведеними процесуальними положеннями ст. 214 КПК, були внесені відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні № 42017160000000412, з правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 368 КК.
		245.Далі, Суд зазначає, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 218 КПК (в редакції, чинній на час проведення процесуальних дій у цьому кримінальному провадженні) досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення. Якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.
		246.Отже, з наведених положень, можна зробити висновок, що деякі обставини, які впливають на визначення підслідності за конкретним органом, можуть бути виявлені лише під час подальшого розслідування кримінального провадження. Виявлення таких обставин обумовлює необхідність передачі кримінального провадження від одного органу до іншого вже після спливу певного строку від початку досудового розслідування.
		247.У своєму повідомленні від 28.03.2017 ОСОБА_4 вказував на те, що посадові особи Кілійської РДА вчиняють кримінальне правопорушення шляхом вимагання у останнього неправомірної вигоди.
		248.Оскільки сукупність особливостей повідомленого злочину потребували проведення комплексу невідкладних слідчих та інших процесуальних дій, 28.03.2017 заступником прокурора області було ухвалено постанову про призначення групи прокурорів, а начальником відділу прокуратури області доручено слідчому управлінню ГУНП Одеської області здійснювати досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні.
		249.Ураховуючи повідомлені ОСОБА_4 обставини ймовірного кримінального правопорушення, які підлягали перевірці, а також з огляду на те, що саме на початковому етапі досудового розслідування найбільш ймовірно могли бути виявлені, відшукані та зафіксовані сліди кримінального правопорушення, невідкладне проведення досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні слідчим управлінням ГУНП Одеської області було об`єктивно виправданим.
		250.На переконання Суду, затримка у проведенні досудового розслідування могла зашкодити його проведенню через неоперативність, оскільки саме на початкових стадіях, і особливо у справах про надання неправомірної вигоди, критично важливою є швидкість дій.
		251.Судом встановлено, що 30.03.2017 ОСОБА_4 передав ОСОБА_2 першу частину неправомірної вигоди, тобто здійснення невідкладних слідчих дій відбувалося за короткий термін в період часу з 28.03.2017 (отримання повідомлення про вчинення кримінального правопорушення) по 30.03.2017 (факт передачі частини неправомірної вигоди).
		252.Водночас, колегія суддів враховує, що несвоєчасне проведення процесуальних дій могло б призвести до безповоротної втрати важливих доказів, а відтак неможливості забезпечення основних завдань кримінального судочинства.
		253.Окрім того, в повідомленні ОСОБА_4 від 28.03.2017 містилася інформація про те, що вказане кримінальне правопорушення вчиняли кілька службових осіб Кілійської РДА.
		254.Факт причетності голови Кілійської РДА до вчинення цього кримінального правопорушення, а саме вимагання неправомірної вигоди, підлягав перевірці, зокрема через відсутність прямих контактів останнього із заявником, та вимагав продовження здійснення негласних слідчих (розшукових) дій слідчим управлінням ГУНП Одеської області.
		255.Водночас, припинення аудіо та відеоконтролю за ОСОБА_2 , а також контролю за вчиненням злочину, за допомогою яких, зокрема, була зафіксована передача частини неправомірної вигоди 30.03.2017, поставило б під загрозу встановлення інформації про конкретну подію кримінального правопорушення та осіб, які його вчиняють.
		256.Суд також зазначає, що чинне кримінальне процесуальне законодавство України, зокрема ч. 2 ст. 218 КПК, не містить посилання на час, в межах якого прокурором має бути визначено підслідність за іншим органом досудового розслідування. Водночас, природно, що на початкових етапах розслідування відомості про подію злочину є фрагментарними, а комплексність умов норм КПК, якими визначається підслідність кримінальних проваджень, зокрема підслідність НАБУ, іноді унеможливлює точне та беззаперечне встановлення належного органу досудового розслідування одразу на початку розслідування з огляду на недостатність необхідних фактичних даних.
		257.Визначена у ч. 5 ст. 216 КПК підслідність за НАБУ вимагає встановлення не лише наявності формальних ознак окремого складу кримінального правопорушення, а передусім встановлення «належності» суб`єкта його вчинення до категорії «спеціального» або відповідності розміру предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди визначеній сумі, що потребує проведення низки комплексних заходів.
		258.Вказана позиція відповідає змісту аналогічних позицій, які раніше висловлював Верховний Суд, зокрема, у постановах від 24.03.2021 у справі № 520/2989/16-к та від 06.07.2022 у справі № 454/2576/17.
		259.У цьому кримінальному провадженні підслідність за НАБУ не могла бути достовірно встановлена з повідомлення ОСОБА_4 та на перших етапах розслідування, оскільки потребувала виявлення доказів, які б достовірно вказували на причетність до вчинення кримінального правопорушення особи, яка обіймає посаду голови Кілійської РДА.
		260.Після проведення слідчими СУ ГУНП Одеської області затримання осіб, причетних до кримінального правопорушення в рамках цього кримінального провадження та складення протоколів за результатами проведення НС(Р)Д (протоколу про результати проведення аудіо та відеоконтролю за особою, протоколу контролю за вчиненням злочину), прокурору Прокуратури Одеської області стало достеменно відомо про причетність до вчинення цього кримінального правопорушення голови районної державної адміністрації ОСОБА_1 . У зв`язку з чим, постановою від 13.05.2017 була змінена кваліфікація вказаного кримінального правопорушення на ч. 4 ст. 368 КК та 25.05.2017 прокурором Прокуратури Одеської області була винесена постанова про визначення підслідності у цьому кримінальному провадженні за НАБУ. Разом із тим, оскільки постанова від 25.05.2017 не відповідала вимогам закону, вона була скасована постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 29.06.2017, якою водночас була визначена підслідність кримінального провадження № 42017160000000412 за НАБУ.
		261.Приймаючи постанову від 29.06.2017 щодо зміни підслідності у кримінальному провадженні № 42017160000000412, заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури посилався на те, що під час здійснення досудового розслідування цього кримінального провадження голові Кілійської РДА ОСОБА_1 , посада якого згідно зі ст. 6 ЗУ «Про державну службу» належить до категорії «А» посад державної служби, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК, тому прокурор дійшов висновку, що з огляду на положення п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017160000000412 мають здійснювати детективи НАБУ. 
		262.Відтак, слідчими СУ ГУНП Одеської області здійснювалося досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні допоки заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не визначив іншу підслідність, що узгоджується з положеннями ст. 218 КПК.
		263.З огляду на зазначене, Суд відхиляє доводи сторони захисту щодо порушення правил підслідності внаслідок несвоєчасної передачі кримінального провадження детективам НАБУ, адже у цьому кримінальному провадженні перевірялася інформація щодо можливих протиправних дій, вчинених низкою службових осіб, а відповідне рішення прокурора на початкових стадіях розслідування щодо визначення підслідності сприяло оперативності розслідування (його розумній швидкості), оскільки передача кримінального провадження до іншого органу досудового розслідування невідворотно б спричинила відтермінування першочергових невідкладних процесуальних і слідчих дій, а також втрати важливих доказів у кримінальному провадженні.
		 
		б) щодо доводів сторони захисту про недопустимість доказів, одержаних під час обшуку у приміщенні Кілійської РДА
		264.Обґрунтовуючи недопустимість доказів, одержаних внаслідок проведення обшуку у приміщенні Кілійської РДА, сторона захисту посилалась на таке: (1) в ухвалі слідчого судді не вказані особи, яким надано дозвіл на проведення слідчої дії; (2) ухвала слідчого судді не містить чіткий перелік приміщень Кілійської РДА, в яких надано дозвіл проводити обшук, що свідчить про незаконне проведення обшуку (3) в ухвалі про обшук зазначено, що прокурор ОСОБА_65 приймав участь у розгляді клопотання 12.05.2017, однак це не є можливим, оскільки цей же прокурор брав участь у проведені слідчої дії - обшуку; (4) голова Кілійської РДА всупереч вимог КПК отримав лише ксерокопію ухвали про обшук; (5) за результатами проведення обшуку в різних кабінетах в приміщенні Кілійської РДА (каб. 1 та каб. 15), слідчі мали скласти різні протоколи обшуку, оскільки це різні слідчі дії; (6) перед початком обшуку в кабінеті ОСОБА_2 , останній не були роз`ясненні її права та обов`язки, не надано можливості користуватися правовою допомогою, не було оголошено ухвалу та не вручено її копію; (7) опечатування кабінету не було проведено як окрема слідча дія та не засвідчено окремим процесуальним документом, що ставить під сумнів, що до кабінету ніхто не заходив, а навпаки свідчить про те, що у оперативних працівників був до нього доступ.
		265.Суд відхиляє вказані аргументи сторони захисту, з огляду на таке.
		266.З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді від 12.05.2017 задоволено клопотання прокурора відділу Прокуратури Одеської області ОСОБА_65 та надано дозвіл на проведення обшуку у нежитлових приміщеннях будівлі Кілійської РДА.
		267.Під час постановлення вказаної ухвали, слідчим суддею в резолютивній частині ухвали не були визначені особи, яким надано дозвіл на проведення слідчої дії.
		268.Водночас, положеннями ст. 235 КПК не передбачений обов`язок слідчого судді зазначати в ухвалі прокурора або слідчого, яким надається дозвіл на проведення обшуку, натомість вказана ухвала має містити відомості про прокурора, слідчого, який звернувся з відповідним клопотанням. Тобто, процесуальний закон зобов`язує слідчого суддю встановити, що клопотання надійшло від уповноваженої особи - прокурора, включеного до групи прокурорів, або слідчого, якому доручено здійснювати розслідування, в порядку статей 37, 39, 216 КПК. 
		269.Системний аналіз норм, передбачених статтями 36, 40, 235, 236 КПК, не дає підстав для твердження про те, що до компетенції слідчого судді належить визначення як конкретного слідчого або прокурора, що мають здійснювати таку слідчу (розшукову) дію, так й інших осіб, що будуть приймати участь у проведенні обшуку (понятих, працівників оперативного підрозділу, спеціалістів та ін.).
		270.Отже, визначення в ухвалі слідчого судді конкретного слідчого або прокурора, які мають здійснювати обшук, перебуває поза межами повноважень слідчого судді з контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та обмежується в цій частині перевіркою того, чи є належним суб`єктом учасник кримінального провадження, який звернувся з клопотанням про проведення обшуку.
		271.Вказана позиція Суду узгоджуються з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 17.02.2021 у справі № 263/10353/16-к та від 07.10.2020 у справі № 725/1199/19.
		272.Далі, Суд зазначає, що посилання сторони захисту на те, що ухвала слідчого судді не містить чіткий перелік приміщень будівлі Кілійської РДА, в яких надано дозвіл проводити обшук, є не обґрунтованими, з огляду на таке.
		273.Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 235 КПК ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, а також містити відомості про житло чи інше володіння особи, які мають бути піддані обшуку.
		274.Вказаною ухвалою від 12.05.2017 слідчим суддею було надано дозвіл на проведення обшуку у нежитлових приміщеннях будівлі Кілійської РДА за адресою: АДРЕСА_3 .
		275.Відповідно до протоколу обшуку від 12.05.2017 слідчий провів обшук в кабінеті № 1, який є робочим місцем ОСОБА_1 , а також в кабінеті № 15, де знаходиться робоче місце ОСОБА_2 . Отже, обшук був проведений в кабінетах того самого приміщення та за тією самою адресою, щодо яких був наданий дозвіл слідчого судді. 
		276.За таких обставин, Суд доходить висновку, що обшук приміщень будівлі Кілійської РДА проведено на законних підставах з дотриманням вимог КПК та при його проведенні були відсутні прямі та істотні порушення прав і свобод ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на підтвердження чого також свідчить відсутність зауважень щодо цього у протоколі обшуку.
		277.Відхиляючи доводи сторони захисту про недопустимість доказів, отриманих під час обшуку у нежитлових приміщеннях будівлі Кілійської РДА з підстав відсутності прокурора ОСОБА_65 під час розгляду клопотання про обшук, Суд зазначає про таке.
		278.Згідно з ч. 4 ст. 234 КПК клопотання про обшук розглядається у суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора.
		279.Зі змісту ухвали слідчого судді від 12.05.2017 вбачається, що розгляд клопотання про обшук у нежитлових приміщеннях будівлі Кілійської РДА здійснювався за участю прокурора Алєксєєва В.В., який входив до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні, відповідно до постанови від 28.03.2017.
		280.Водночас, обов`язкова присутність під час такого розгляду прокурора, який був ініціатором клопотання, не передбачена нормами КПК.
		281.З огляду на зазначене, прокурор ОСОБА_65 12.05.2017 дійсно не був присутній під час розгляду клопотання про обшук, водночас у розгляді цього клопотання брав участь інший прокурор, який був призначений здійснювати процесуальне керівництво в порядку ст. 37 КПК.
		282.Щодо посилань сторони захисту на порушення вимог КПК, які полягали в отриманні головою Кілійської РДА не належним чином оформленої копії ухвали про обшук, Суд вважає за необхідне послатись на таке. 
		283.Як зазначалось раніше обшук у приміщенні Кілійської РДА проводився на підставі ухвали слідчого судді від 12.05.2017.
		284.З матеріалів кримінального провадження дійсно вбачається, що ОСОБА_1 перед початком обшуку, в порушення ст. 236 КПК, не була пред`явлена зазначена ухвала слідчого судді та не надана її копія, виготовлена судом. Натомість обвинуваченому була надана ксерокопія цієї ухвали, що не заперечується стороною захисту. 
		285.Водночас, колегія суддів вважає, що таке порушення не є істотним, оскільки воно не могло суттєво вплинути на законність проведеного обшуку та вплинути на допустимість зібраних під час його проведення доказів.
		286.Під час судового розгляду Суд пересвідчився, що ксерокопія ухвали слідчого судді, яка була отримана ОСОБА_1 безпосередньо перед проведенням слідчої дії 12.05.2017 о 15:18, має зміст, ідентичний тому, який міститься в оригіналі ухвали слідчого судді.
		287.Тобто обвинувачений був поінформований про процесуальні підстави проведеного обшуку перед початком цієї слідчої дії.
		288.Пред`явлення ОСОБА_1 12.05.2017 ксерокопії ухвали слідчого судді було обумовлено тим, що клопотання прокурора про обшук було розглянуте Приморським районним судом м. Одеси у цей же день, коли й проводилась відповідна слідча дія. Оскільки існувала необхідність в терміновому здійсненні обшуку з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, та у зв`язку з віддаленістю м. Кілія (де проводився обшук) від м. Одеси (де перебував суд, який надавав дозвіл на обшук), прокурор фізично не міг надати копію ухвали з мокрими печатками для проведення обшуку, а тому така ухвала була надана у вигляді ксерокопії. Водночас, згодом, ОСОБА_1 була надана копія ухвали, належним чином оформлена (була отримана ОСОБА_1 13.05.2017 о 01:00 год)
		289.Отже, погоджуючись із наявністю порушення органом досудового розслідування норм КПК щодо порядку вручення обвинуваченому копії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку, Суд вважає, що таке порушення не може призвести до жодних негативних наслідків щодо прав ОСОБА_1 .
		290.З огляду на викладені обставини, Суд не вбачає підстав для визнання недопустимими доказів, отриманих під час обшуку, із наведених стороною захисту підстав.
		291.Окрім того, посилання захисту на те, що за результатами проведення обшуку в кабінетах № 1 та № 15 слідчий мав скласти два протоколи, оскільки було проведено дві слідчі дії, Суд вважає необґрунтованими. 
		292.Згідно з ч. 1 ст. 234 КПК, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
		293.Приписами ст. 235 КПК передбачено, що слідчий суддя своєю ухвалою може надати дозвіл на проведення обшуку шляхом проникнення до житла чи іншого володіння особи лише один раз. 
		294.Зі змісту ст. 233 КПК випливає, що під проникненням до житла чи іншого володіння особи розуміється вхід слідчого чи прокурора безпосередньо до відповідних об`єктів. З урахуванням цього, у контексті обшуку (ст. 234 КПК), проникнення полягає у потраплянні слідчого чи прокурора всередину житла чи іншого володіння особи з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. 
		295.Постановляючи вказану ухвалу від 12.05.2017 слідчий суддя надав дозвіл на проведення обшуку у всіх нежитлових приміщеннях будівлі Кілійської РДА.
		296.Із протоколу обшуку від 12.05.2017 вбачається, що обшук на підставі зазначеної вище ухвали слідчого судді було розпочато о 15:30 та закінчено о 18:35. Обшук проводився за фактичним та юридичним місцем знаходження Кілійської РДА: Одеська область, Кілійський район, м. Кілія, вул. Миру, буд. 44. 
		297.Водночас, Суд звертає увагу на те, що дозвіл слідчого судді на обшук не містив номерів кабінетів, де слід проводити обшук, а тому, володіючи інформацією про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 користувалися кабінетами № 1 і № 15, слідчий піддав обшуку саме ці приміщення.
		298.Відповідно до ч. 5 ст. 236 КПК обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку.
		299.На підставі протоколу обшуку встановлено, що під час завершення обшуку в кабінеті № 1 та початку проведення обшуку в кабінеті № 15 слідча дія не зупинялася. Водночас, очевидним є те, що перехід від одного кабінету до іншого в межах однієї будівлі не можуть свідчити про завершення обшуку, на чому безпідставно наполягав захисник, позаяк мета обшуку, зазначена в ухвалі слідчого судді не була досягнута.
		300.За таких обставин, слідчий, виконуючи ухвалу слідчого судді, проводив одну слідчу дію, здійснюючи обшук у кабінетах однієї будівлі за адресою, зазначеною в ухвалі слідчого судді. Тому, за результатами такої слідчої дії, слідчим, відповідно до вимог ст. 104 КПК, цілком правомірно був складений єдиний протокол обшуку, який після цього був наданий на ознайомлення учасникам слідчої дії. 
		301.Відхиляючи доводи сторони захисту стосовно того, що перед початком обшуку в кабінеті ОСОБА_2 , останній не було оголошено ухвалу та не вручено її копію, а також не роз`яснено її права та обов`язки, не надано можливості користуватися правовою допомогою, Суд виходить із такого. 
		302.Приписами ст. 236 КПК передбачено, що перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності - іншій присутній особі повинна бути пред`явлена ухвала і надана її копія.
		303.Як зазначалося вище, ухвалою слідчого судді від 12.05.2017 було надано дозвіл на проведення обшуку у нежитлових приміщеннях будівлі Кілійської РДА.
		304.Виходячи зі змісту статей 1, 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади, представником якої є голова місцевої державної адміністрації.
		305.На момент проведення цієї слідчої дії ОСОБА_1 обіймав посаду голови Кілійської РДА, у зв`язку з чим саме йому була пред`явлена зазначена ухвала, що підтверджується протоколом обшуку від 12.05.2017. За таких обставин, пред`явлення ухвали слідчого судді саме ОСОБА_1 відповідає вимогам ч. 3 ст. 236 КПК.
		306.Водночас, факт того, що кабінет № 15 є робочим місцем ОСОБА_2 не зобов`язує слідчого залучати цю особу до проведення слідчої дії та вручати їй копію ухвали.
		307.На підставі протоколу обшуку встановлено, що перед початком слідчої дії всім її учасникам роз`яснені їхні права, передбачені нормами КПК. Окрім того, під час обшуку ОСОБА_2 мала захисника - професійного адвоката, який в повній мірі забезпечував реалізацію права ОСОБА_2 на захист та інших процесуальних прав.
		308.З огляду на зазначене, посилання захисника на, нібито, допущені порушення процесуального закону при роз`ясненні ОСОБА_2 прав та обов`язків, є необґрунтованими.
		309.Окрім того, як зазначалось Судом вище, сторона захисту повідомила про свої сумніви щодо того, що до кабінету ОСОБА_1 ніхто не заходив до початку проведення слідчої дії, оскільки опечатування кабінету не було зафіксоване окремою слідчою дією та не засвідчено окремим процесуальним документом.
		310.Суд відхиляє зазначені доводи сторони захисту з огляду на таке.
		311.Згідно з ч. 4 ст. 236 КПК, у разі відсутності осіб у житлі чи іншому володінні копія ухвали повинна бути залишена на видному місці у житлі чи іншому володінні особи. Водночас, слідчий, прокурор зобов`язаний забезпечити схоронність майна, що знаходиться у житлі чи іншому володінні особи, та неможливість доступу до нього сторонніх осіб.
		312.У своїх показаннях свідок ОСОБА_18 повідомив, що 12.05.2017, приблизно біля обіду він із товаришем, слідчим, прокурором та оперативними працівниками зайшли до приміщення Кілійської РДА. Оскільки голови РДА не було на робочому місці, працівники поліції поїхали за ним. Доки не приїхав голова, кабінет був закритий, свідок з товаришем та оперативними співробітниками стояли біля кабінету, до якого ніхто не заходив і ніхто не виходив до прибуття голови адміністрації. Коли приїхав голова адміністрації, почали проводити обшук в кабінеті ОСОБА_1 . 
		313.З відеозапису, який міститься на картах пам`яті MSD 4 Gb та диска DVD-R «TDK», що є додатками до протоколу обшуку від 12.05.2017 вбачається, що безпосередньо перед початком проведення обшуку в кабінеті ОСОБА_1 , слідчий відірвав бірку з дверей кабінету, відкрив двері та зайшов до кабінету.
		314.Також цей відеозапис підтверджує факт опечатування кабінету до проведення слідчої дії.
		315.Водночас, норми КПК не містять вимоги та порядку опечатування місця де має бути проведена слідча дія, однак, враховуючи те, що залишення такого місця без нагляду до проведення обшуку може негативно вплинути на його результати, виходячи з положень ст. 236 КПК, законодавець зобов`язав слідчого забезпечити схоронність майна та обмежити доступ до нього сторонніх осіб.
		316.Такі заходи слідчим і були вжиті у цьому кримінальному провадженні з легітимною метою - знаходження, виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, також предметів, документів та речових доказів, що мають значення у кримінальному провадженні.
		317.З огляду на зазначене, Суд доходить висновку, що не фіксування опечатування кабінету ОСОБА_1 окремою слідчою дією не може мати своїм наслідком недопустимість доказів, одержаних під час проведеного обшуку в цьому кабінеті.
		318.Окрім цього, сумніви сторони захисту щодо того, що до кабінету ОСОБА_1 міг хтось заходити до початку проведення слідчої дії, також спростовуються протоколами огляду від 14.05.2017 та 12.08.2017, складеними за результатами проведення огляду відеореєстратора марки Dahua DHI-HCVR4104HS-S2, sn: 1F03289PAPK152B, вилученого 12.05.2017 під час проведення обшуку в приміщенні кабінету № 1 Кілійської РДА.
		319.Відповідно до переглянутих на ньому відеофайлів встановлено, що до входу в кабінет ОСОБА_1 12/05/2017 о 15:25:28 (згідно з часом, зазначеним у відеореєстраторі) працівників поліції, до шухляди робочого столу ОСОБА_1 , де знаходився паперовий згорток, переданий ОСОБА_2 , крім самого ОСОБА_32 сторонні особи доступу не мали, як і до самого кабінету. 
		320.За таких обставин, відсутні підстави для висновків щодо істотного порушення вимог КПК під час проведення обшуку та недопустимості доказів, вилучених під час обшуку.
		321.Суд також відхиляє доводи сторони захисту про недопустимість доказів, отриманих за результатами проведеного обшуку у службовому кабінеті голови Кілійської РДА з огляду на те, що на відеозаписі слідчої дії, який є додатком до протоколу обшуку від 12.05.2017 оголошено номер банкноти KJ 32011614 А, який не співпадає з номером, зазначеним в самому протоколі.
		322.Суд, оцінивши відповідні обставини, дійшов висновку, що вони можуть ставити під сумнів достовірність відомостей, внесених до протоколу обшуку, у частині відомостей щодо однієї з банкнот, на яку вказала сторона захисту. Про це Суд зазначив вище у цьому вироку та виключив з числа речових доказів одну з вилучених купюр, а також виключив з числа доказів фактичні дані, щодо однієї з банкнот, які містяться у протоколах слідчих дій (обшуку, огляду), висновках експерта. 
		323.Водночас розбіжності, на які посилається сторона захисту, у номері однієї з вилучених банкнот, не можуть впливати на допустимість доказів, оскільки вони не вказують на порушення визначеного КПК порядку одержання доказу та порушення прав обвинувачених. 
		324.Так само вони не можуть вказувати на недостовірність всіх доказів, одержаних під час проведення обшуку у службовому кабінеті голови Кілійської РДА.
		325.Зазначений висновок Суду ґрунтується на такому.
		326.Відповідно до ст. 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких, зокрема, суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		327.Отже, законодавець розділяє поняття «докази», якими є фактичні дані, та «процесуальні джерела доказів» - показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		328.Згідно зі ст. 94 КПК суд оцінює докази (фактичні дані), а не джерело доказів (зокрема, документ).
		329.Тому, з позиції достовірності, належності чи допустимості Суд зобов`язаний оцінити всі фактичні дані, викладені, зокрема, у зазначених протоколах слідчих дій.
		330.Водночас визнання недостовірним частини фактичних даних не тягне автоматично недостовірність іншої їх частини, якщо така недостовірність не породжує обґрунтованих сумнівів щодо них. 
		331.Отже, Суд зазначає, що за винятком спірних фактичних даних, зазначених у протоколі, складеному за результатами обшуку у службовому кабінеті голови Кілійської РДА, які стосуються однієї з вилучених банкнот (номер НК85510736), у Суду не виникають жодні сумніви у достовірності інших фактичних даних, зазначених у цьому ж протоколі, оскільки вони неспростовно підтверджуються іншими доказами у справі, а саме: показаннями свідка  ОСОБА_4 ; даними, зазначеними у протоколах щодо проведення НС(Р)Д та аудіо- і відеозаписах, здобутих за допомогою технічних засобів під час проведення НС(Р)Д; даними, зазначеними у протоколах слідчих дій, згідно з якими відбулось вручення коштів заявнику ОСОБА_4 та огляд вилучених у обвинувачених коштів, висновками експертів щодо вилучених коштів. 
		 
		в) щодо доводів захисту про недопустимість як доказів фактичних даних, отриманих за результатами проведення НС(Р)Д
		332.Як вже зазначалось Судом, у цьому кримінальному провадженні сторона обвинувачення обґрунтовувала свою позицію фактичними даними, які були одержані внаслідок проведення комплексу НС(Р)Д щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
		333.Натомість, сторона захисту стверджувала про недопустимість фактичних даних, зафіксованих у протоколах щодо проведення НС(Р)Д та аудіо- і відеозаписах, здобутих за допомогою технічних засобів під час проведення НС(Р)Д, посилаючись на низку порушень норм КПК щодо складання зазначених протоколів та одержання аудіо- і відеозаписів.
		334.Перевіривши відповідні доводи сторони захисту, Суд дійшов висновку про необхідність їх відхилення, з огляду на таке.
		335.Захист посилався на те, що всупереч вимог ч. 1 ст. 106 КПК, протоколи НС(Р)Д не складались безпосередньо після закінчення НС(Р)Д. 
		336.З цього приводу Суд зазначає, що недотримання строків складення протоколу після проведення НС(Р)Д не впливають на їх зміст, а отже, не можуть бути визнані істотними порушеннями, які тягнуть за собою визнання відповідних доказів недопустимими.
		337.Окрім того, процесуальні строки поділяються на строки реалізації права та строки виконання обов`язку. Їх недотримання спричиняє різні правові наслідки. Закінчення строків реалізації права призводить до втрати можливості з боку носія цього права ним скористатися. Закінчення строку виконання обов`язку не спричиняє його припинення. Обов`язкова дія повинна бути виконана і після закінчення строку, крім випадків, коли виконання обов`язку призведе до порушення процесуальних прав учасників провадження.
		338.Оскільки складення протоколу щодо проведення НС(Р)Д та направлення його прокурору є обов`язком детектива чи працівника оперативного підрозділу, то пропущення ними строку виконання обов`язку не спричиняє його припинення. З цих підстав, Суд визнає безпідставними вищенаведені доводи захисту щодо недопустимості зібраних доказів.
		339.Зазначений висновок відповідає правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного Суду від 28.01.2020, справа №738/329/17, від 08.04.2020 справа № 263/15845/2019, від 22.10.2021 № 487/5684/19).
		340.Також сторона захисту посилалася на те, що у протоколі про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) та в протоколі про результати проведення аудіо та відео контролю за особою, всупереч ч. 1 ст. 104, ч. 1 ст. 252 КПК не було зазначено всі обставини проведення НС(Р)Д, а саме: про технічні засоби, що застосовувалися під час проведення НС(Р)Д, зокрема, не вказано, яке конкретно обладнання для аудіо та відеоспостереження було встановлено, не зазначено назву та технічні характеристики цього обладнання.
		341.Відхиляючи вказані доводи сторони захисту, Суд зазначає, що ним не встановлено порушень щодо фіксації ходу і результатів НС(Р)Д. 
		342.Зі змісту положень ч. 1 ст. 252 КПК вбачається, що за результатами проведення НС(Р)Д складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки.
		343.Водночас, вказана норма не містить вимог до зазначення у змісті такого протоколу даних щодо: назви, технічних характеристик чи реквізитів технічних засобів, за допомогою яких проводилися НС(Р)Д; серійних номерів накопичувачів інформації, на яких зафіксовані результати слідчої дії.
		344.Також, не містить таких вимог і ч. 3 ст. 104 КПК, яка встановлює вимоги до змісту протоколу. У цій нормі вказується про необхідність зазначення лише відомостей, отриманих в результаті процесуальної дії, які є важливими для цього кримінального провадження.
		345.Далі, Суд зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 104 КПК у протоколі мають вказуватись характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії лише у випадку, якщо здійснюється фіксування самої процесуальної дії, що не є тотожним проведенню із застосуванням відповідних технічних засобів відбору та фіксації змісту аудіо чи відео інформації, що відбувається під час проведення різних видів НС(Р)Д.
		346.Окрім того, згідно з ч. 1 ст. 246, ст. 254 КПК відомості про факт та методи проведення НС(Р)Д не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
		347.Перелік відомостей, що є державною таємницею, визначений Зводом відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом голови СБУ від 12.08.2005 № 440, відповідно до змісту пунктів 4.5.1, 4.5.6 якого до державної таємниці належать відомості про номенклатуру, фактичну наявність спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки - устаткування, апаратури, приладів, пристрів, програмного забезпечення, препаратів та інших виробів, призначених (спеціально розроблених, виготовлених, запрограмованих або пристосованих) для негласного отримання інформації, що розкривають найменування, принцип дії чи експлуатаційні характеристики технічних засобів розвідки, спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки, призначених для здійснення та забезпечення оперативно-розшукової, контррозвідувальної чи розвідувальної діяльності, володіння якими дає змогу зацікавленій стороні впливати на її результати, що створює загрозу національним інтересам і безпеці.
		348.Тобто, право обмеження на розкриття у кримінальному провадженні відомостей, визначених ст. 246 КПК, обумовлено віднесенням їх до державної таємниці та потребою зберігати таємні методи розслідування злочинів.
		349.Враховуючи, що відомості про спеціальні технічні засоби, призначені для негласного отримання інформації є державною таємницею й стосуються не тільки цього кримінального провадження, їх розголошення без належних і обґрунтованих підстав загрожує національним інтересам та безпеці, поняття і ознаки яких визначені в Законі України від 21.06.2018 № 2469-VIII «Про національну безпеку України». 
		350.Відповідний висновок Суду відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 585/1899/17.
		351.За таких обставин, посилання захисту на необхідність зазначення у протоколах НС(Р)Д відомостей щодо обладнання для аудіо-, відеоспостереження та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, є необґрунтованими та підлягають відхиленню. 
		352.Захист також посилався на те, що всупереч вимог ст. 252 КПК протокол зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) був складений зі сплином певного часу, після подій, які в ньому зазначені. 
		353.Відхиляючи ці доводи сторони захисту, Суд зазначає про таке.
		354.Фіксація ходу і результатів НС(Р)Д повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом. За результатами проведення НС(Р)Д складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки (ч. 1 ст. 252 КПК).
		355.Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що протоколи про проведення НС(Р)Д з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору.
		356.Разом із тим, не складання протоколу про проведення НС(Р)Д безпосередньо після закінчення процесуальної дії та як наслідок недотримання 24-годинного строку передачі цього протоколу прокурору, саме по собі не має істотного впливу на права підозрюваного чи обвинуваченого, зокрема й на захист і, з огляду на це, не містить ознак істотного порушення кримінального процесуального закону внаслідок цього. Допущене порушення може впливати на оперативність досудового розслідування і своєчасність прийняття рішень прокурором задля його забезпечення, але не має своїм наслідком визнання фактичних даних, які містяться у протоколі НС(Р)Д недопустимим доказом. 
		357.Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 588/1199/16-к.
		358.Окрім того, доводи сторони захисту щодо недопустимості як доказів фактичних даних, одержаних за результатами проведення НС(Р)Д також обґрунтовувались тим, що всупереч положенням статей 272, 275 КПК матеріали досудового розслідування не містять жодного процесуального рішення про залучення ОСОБА_4 до конфіденційного співробітництва.
		359.Відхиляючи ці доводи сторони захисту, Суд зазначає, що відповідно до ст. 110 КПК процесуальними рішеннями є всі рішення органу досудового розслідування та прокурора. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне. 
		360.Відповідно до ч. 6 ст. 246, ч. 1 ст. 275 КПК за рішенням прокурора та слідчого під час проведення НС(Р)Д можуть бути залучені особи, зокрема, які діють в режимі конфіденційного співробітництва. Водночас, указані норми не передбачають для слідчого чи прокурора специфічної форми рішення (зокрема, у формі постанови) про залучення особи до проведення НС(Р)Д та використання конфіденційного співробітництва.
		361.За таких обставин, відсутність у матеріалах кримінального провадження окремого письмового процесуального рішення слідчого чи прокурора про залучення ОСОБА_4 до конфіденційного співробітництва не є підставою для визнання доказів, здобутих за наслідками проведення НС(Р)Д недопустимими. Адже про прийняття такого рішення особою, яка проводить НС(Р)Д, можуть вказувати інші дані з матеріалів кримінального провадження. 
		362.Так, з матеріалів цього кримінального провадження, а саме: показань ОСОБА_4 та відеозаписів, здобутих за наслідками проведення НС(Р)Д, вбачається, що останній дійсно співпрацював з правоохоронними органами як конфідент. 
		363.Водночас, в матеріалах кримінального провадження міститься заява ОСОБА_4 від 28.03.2017 про надання згоди на участь у проведенні гласних та негласних слідчих дій у кримінальному провадженні № 42017160000000412. Отже, така співпраця ОСОБА_4 з органом досудового розслідування ґрунтувалась на його добровільній згоді.
		364.За таких обставин, відповідні доводи захисту щодо недопустимості доказів у зв`язку із відсутністю рішення слідчого чи прокурора у письмовій формі є необґрунтованими.
		365.Окремо Суд вважає за необхідне зазначити, що прийняття рішення про залучення особи до конфіденційного співробітництва має за мету забезпечення її захистом держави, а тому наявність чи відсутність такого рішення у жодному разі не може вказувати на порушення прав обвинуваченого у кримінальному провадженні та впливати на допустимість доказів.
		366.Водночас, посилання сторони захисту на норму ст. 272 КПК як на вимогу оформлення конфіденційного співробітництва постановою слідчого або прокурора, є безпідставним, оскільки зазначені положення КПК стосуються співробітництва з особою, яка конфіденційно бере участь в організованій групі чи злочинній організації, що не відповідає обставинам цього кримінального провадження.
		367.Стверджуючи про недопустимість фактичних даних, які містяться у протоколі про результати контролю за вчиненням злочину від 15.05.2017 сторона захисту також посилалась на те, що він, всупереч вимогам ч. 4 ст. 271 КПК, не був складений негайно та у присутності ОСОБА_2 , хоча контроль за вчиненням злочину закінчився відкритим фіксуванням.
		368.Відхиляючи вказані доводи сторони захисту, Суд зазначає, що зі змісту протоколу про проведення НС(Р)Д - про результати контролю за вчиненням злочину від 15.05.2017 вбачається, що оперативний працівник відобразив у ньому обставини щодо одержання ОСОБА_2 неправомірної вигоди, зафіксовані у прихований спосіб. Подальші ж дії, щодо відкритої фіксації обставин злочину, відбувались вже шляхом проведення затримання ОСОБА_2 та обшуку службового кабінету ОСОБА_1 , про що були складені окремі протоколи у присутності обвинувачених.
		369.Така послідовність процесуальних дій та їх фіксації, не суперечила вимогам ч. 4 ст. 271 КПК, не спричиняла істотного порушення прав обвинувачених та не має своїм наслідком визнання недопустимими фактичних даних, одержаних під час проведення НС(Р)Д - контроль за вчиненням злочину.
		 
		г) щодо доводів захисту про недопустимість як доказів фактичних даних, які містяться у протоколах огляду мобільних телефонів
		370.Сторона захисту зазначала про недопустимість як доказів фактичних даних, які містяться у складених детективом протоколах огляду мобільних телефонів від 11.08.2017 та 15.08.2017 (т. 4 а.с. 134-136, 156-158), оскільки стороною обвинувачення не було одержано на це дозвіл слідчого судді. На переконання захисту, оскільки під час доступу до вилучених мобільних телефонів детектив водив PIN-код та використовував графічний ключ, то відповідний огляд змісту телефону потребував дозволу суду апеляційної інстанції про проведення НС(Р)Д, передбачених ст. 264 КПК.
		371.Відхиляючи наведені доводи сторони захисту Суд зазначає, що 12.05.2017 під час проведення обшуку в приміщенні Кілійської РДА ОСОБА_1 у присутності захисника добровільно видав слідчому мобільний телефон (Lenovo) (т. 3, а.с. 141-149), тим самим ОСОБА_1 дозволив доступ до змісту телефону без дозволу слідчого судді. Окрім того, на вилучення електронних носіїв інформації, до числа яких відноситься і зазначений телефон, слідчий одержав дозвіл слідчого судді (т. 3, а.с.138).
		372.За таких обставин, твердження сторони захисту про необхідність одержання детективом додаткового дозволу слідчого судді на доступ до змісту телефону ОСОБА_1 є необґрунтованими.
		373.Вилучення телефону (Samsung) ОСОБА_2 відбулось 12.05.2017, під час її затримання та особистого обшуку (т. 3, а.с. 57-68). Зі змісту складеного детективом протоколу огляду від 11.08.2017 судом встановлено, що огляд інформації зазначеного мобільного телефону було здійснено без подолання систем логічного захисту, шляхом включення телефону, введення базового (стандартного) PIN - коду та огляду текстових повідомлень, які знаходились в телефоні та доступ до яких не був пов`язаний із наданням володільцем відповідного серверу (оператором мобільного зв`язку) доступу до електронних інформаційних систем. Отже, у даному випадку орган досудового розслідування провів огляд предмета - телефона ОСОБА_2 та оформив його відповідним протоколом, який складений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону і такий огляд не вимагав одержання детективом додаткового дозволу слідчого судді на доступ до змісту телефону ОСОБА_2 .
		374.Про відсутність правових підстав одержання детективом дозволу на негласну слідчу дію в порядку ст. 264 КПК (зняття інформації з електронних інформаційних систем) вказує зокрема те, що сам факт видачі ОСОБА_1 слідчому телефону, а також вилучення телефону у ОСОБА_2 , у подальшому унеможливлювало існування такої ключової ознаки відповідної слідчої дії як негласність, тобто її проведення без відома власника, володільця або утримувача електронної інформаційної системи.
		375.Водночас Суд бере до уваги ту обставину, що стороною обвинувачення під час досудового розслідування було одержано дозвіл слідчого судді Апеляційного суду Одеської області від 29.03.2017 на проведення НС(Р)Д зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж стосовно ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , і отриману під час проведення цього виду слідчої дії інформацію відображено у протоколі (т. 4 а.с. 213-226). Тим самим було забезпечено судовий контроль за втручанням у приватне спілкування обвинувачених (телефонна переписка), яке, зокрема, відображено у складених детективом протоколах огляду мобільних телефонів від 11.08.2017 та 15.08.2017. 
		 
		Г. Щодо доводів захисту про недостовірність доказів сторони обвинувачення
		376.Сторона захисту посилалась на недостовірність фактичних даних, зафіксованих у протоколі про результати проведення контролю за вчиненням злочину від 15.05.2017, зазначаючи про те, що згідно з цим протоколом ОСОБА_4 передав неправомірну вигоду ОСОБА_2 о 10:43. Водночас, згідно з дослідженими протоколами огляду від 14.05.2017 та 12.09.2017, у яких відображено огляд відеозаписів з вилученого у кабінеті голови Кілійської РДА відео-регістратора, вбачається, що відповідно до відліку часу, який міститься на відеозаписі, ОСОБА_2 о 10:33 тільки виходила з кабінету, де, за версією сторони обвинувачення, вже передала ОСОБА_1 частину неправомірної вигоди, яку їй надав ОСОБА_4 .
		377.Оцінюючи відповідні доводи, Суд виходить із того, що зазначена розбіжність у часі, є наслідком неправильного налаштування системного годинника відео-регістратора, що у подальшому призвело до помилкового відображення часу на відеозаписі, який він формував. Відповідні неточності, щодо налаштування системного годинника відеореєстратора, були зафіксовані детективом під час проведення його огляду та відображені у протоколі від 12.09.2017 (т. 4 а.с. 179) 
		378.Водночас, як вбачається з протоколу про результати проведення аудіо та відео контролю за особою від 15.05.2017 № 1563н/т/39/114-2017 (т. 5, а.с. 1-41) та відеозапису, здобутого за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д (міститься на оптичних носіях інформації micro SD 8Gb, інв. № 437нт, 464нт від 29.03.2017 та DVD+RW дисках інв. № 438нт, 465нт від 29.03.2017 та 05.04.2017), ОСОБА_4 дійсно передав неправомірну вигоду ОСОБА_2 о 10:43.
		 
		Ґ. Щодо доводів про відсутність у діянні ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК 
		379.Під час судового розгляду сторона захисту посилалася на те, що ОСОБА_1 , як голова Кілійської РДА, станом на 2017 рік не мав повноважень щодо передачі ОСОБА_3 в оренду земельної ділянки, загальною площею 2 га, із земель водного фонду, яка перебуває у запасі на території Вилківської міської ради Одеської області. Натомість, такі повноваження належали обласній державній адміністрації. Отже, ОСОБА_1 , як службова особа, не міг одержати неправомірну вигоду за дії, які не перебувають у його компетенції, які він не вправі вчиняти. Тому, на переконання захисту, у діях ОСОБА_1 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК. 
		380.Даючи оцінку таким доводам захисту, Суд зазначає про таке.
		381.Згідно з цим вироком, обвинувачений ОСОБА_1  вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК, що виразилось в одержанні ним, як службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення ним, як службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданого йому службового становища за попередньою змовою групою осіб.
		382.Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК полягає в одержанні особою неправомірної вигоди за виконання чи невиконання дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади або службового становища. Це кримінальне правопорушення, вважається закінченим з моменту, коли службова особа одержала неправомірну вигоду або її частину.
		383.Водночас, вчинення або не вчинення самих дій, обумовлених неправомірною вигодою, знаходиться поза межами об`єктивної сторони цього кримінального правопорушення, отже, кримінальна відповідальність настає незалежно від того, зокрема, чи були фактично вчинені ці діяння, чи мала особа намір їх вчиняти, за виконання (невиконання) яких саме дій (законних чи незаконних) одержується неправомірна вигода.
		384.Окрім того, враховуючи мету вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК, яка випливає з диспозиції вказаної статті, службова особа, користуючись своїм загальним службовим становищем, та маючи намір одержати неправомірну вигоду, також може вчинити діяння з виходом за межі власних повноважень, що, в свою чергу, перебуває поза межами об`єктивної сторони цього кримінального правопорушення.
		385.Отже, погодження ОСОБА_1 , як головою Кілійської РДА, розпорядження на укладення договору суборенди земельної ділянки із запасу водного фонду, навіть за умови, що це виходить за межі його повноважень, не може свідчити про помилковість кваліфікації його діяння за ч. 4 ст. 368 КК. 
		386.Водночас, Суд враховує те, що згідно з п. 7 ст. 13 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації» до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, зокрема щодо використання землі.
		387.Оскільки, відповідно до п. 1 ст. 39 цього Закону голова місцевої державної адміністрації очолює та несе відповідальність за виконання покладених на місцеві державні адміністрації завдань і за здійснення ними своїх повноважень, ОСОБА_1 , як голова Кілійської РДА, мав повноваження на розпорядження земельними ділянками, що перебували у віданні цієї адміністрації.
		388.Як встановлено з дослідженого в судовому засіданні протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 15.05.20217 (т. 4 а. с. 204-211) між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 25.04.2017 відбулася розмова, під час якої ОСОБА_2 зазначає: « Ну , вони привезли мені доводи, я відкрила закон. Зараз відкрила, ніби я можу, якось адміністрація це може зробити.», ОСОБА_1 : « Ну , давайте так, підкладіть всі документи, які є, якщо ви бачите, що підстави є, тоді давайте, але знову ж таки підпис, печатка.», ОСОБА_2 : «Ми робимо договір суборенди на той довгостроковий договір, який є. Там є витримка в законі, що вони, ну, коротше кажучи, вони мають право це робити.», ОСОБА_1 :«А там, що він там у нас водний фонд?», ОСОБА_2 : «Так.», ОСОБА_1 : « Ну , якщо водний, тоді так.», ОСОБА_2 : «Вони роблять кадастрові номери. Сьогодні зі мною проектанти зв`язувалися, и все кажуть: « Давайте , поки ми тут зробимо договір суборенди, кадастрові номери тут», ну, як би це, підженемо...», ОСОБА_1 : « Ну , все, якщо це водний фонд, якщо це наші повноваження, тоді без питань. Добре. Ну, нехай роблять, все тоді оформляємо.».
		389.Наведена розмова переконливо свідчить про обізнаність ОСОБА_1 щодо категорії вищевказаної земельної ділянки із запасу водного фонду, яка перебувала на території Вилківської міської ради Одеської області.
		390.Судом також встановлено, що станом на 25.04.2017 обвинувачений ОСОБА_1 був переконаний, що укладення договору суборенди щодо земельної ділянки, яка належить до земель водного фонду, відноситься до його повноважень.
		391.Окрім того, у вказаному протоколі міститься листування від 24.04.2017 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у якому, на переконання Суду, останні обговорювали розмір неправомірної вигоди за вчинення ОСОБА_1 дій щодо передачі в суборенду ОСОБА_3 земельної ділянки, зокрема, ОСОБА_1 було зазначено у розмові: «2000».
		392.Отже, у сукупності наведене свідчить про впевненість ОСОБА_1 в тому, що він має повноваження на розпорядження вищезазначеною земельною ділянкою та про його намір отримати неправомірну вигоду за вчинення відповідних дій.
		393.Також, до моменту затримання обвинувачених, вони здійснювали дії, які свідчать про підготовку документів для оформлення договору суборенди земельної ділянки з ОСОБА_3 і одержання за це неправомірної вигоди. Це випливає, зокрема зі змісту розмов, зафіксованих в протоколі про результати проведення аудіо та відео контролю за особою від 15.05.2017 (т. 5 а. с. 1-39), що відбулися між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , яка вчиняла дії за погодженням з ОСОБА_1 . Під час розмови ОСОБА_2 повідомляє ОСОБА_4 : «Ви пишете заяву. ОСОБА_33 робить звичайне викопіювання. Не робіть поки нічого. По закону достатньо. Паспортні дані, викопіювання, заяву приїжджаєш і пишеш. Потім розпорядження. Ви праворуч, ми ліворуч». На що ОСОБА_4 запитує: «Все готово, так?», ОСОБА_2 : «Так. Розпорядження швидко підпишемо. Ти приїздиш. Ти нам, ми вам.».
		394.Також в протоколі містяться відомості щодо зустрічі ОСОБА_2 з ОСОБА_4 12.05.2017 в приміщенні Кілійської РДА. Під час розмови ОСОБА_2 пояснює ОСОБА_4 порядок його дій в подальшому з метою оформлення договору суборенди Кілійської РДА з ОСОБА_3 .
		395.За таких обставин, у Суду немає жодних сумнівів у тому, що суб`єктивно ОСОБА_4 сприймав свої дії як давання неправомірної вигоди - дії, завдяки яким можна «вирішити» необхідне для нього питання в інтересах ОСОБА_3 щодо передачі в суборенду земельної ділянки. Натомість ОСОБА_1 також суб`єктивно сприймав свою поведінку як злочинну, вчинену за наявності усіх ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК. Останній розумів, що порушує суспільні відносини з приводу використання службового становища та пов`язаних з ним можливостей службовими особами на засадах непідкупності (з отриманням оплати лише в установленому порядку) та неупередженості (виконання покладених функцій незалежно від підкупу з боку будь-яких осіб). Водночас, під кутом зору ОСОБА_1 , головне при використанні ним службового становища було не вчинення того чи іншого діяння за отриману вигоду, а, власне, отримання неправомірної вигоди. За ситуації, наведеної у формулюванні обвинувачення, визнаного Судом доведеним, таке отримання вигоди наявне. Водночас, саме діяння, за вчинення якого ОСОБА_1 одержував неправомірну вигоду, перебуває поза межами складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК - його фактичне вчинення чи невчинення не впливає на відповідальність за цією нормою КК.
		396.З огляду на вищевикладене, доводи сторони захисту щодо невідповідності кваліфікації кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 368 КК діям обвинуваченого ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю у нього повноважень на виділення земель водного фонду в суборенду ОСОБА_3 , є помилковими та відхиляються Судом. 
		 
		Д. Щодо доводів захисту про політичний характер кримінального провадження
		397.Під час судових дебатів обвинувачений ОСОБА_1 стверджував про те, що це кримінальне провадження було розпочате та здійснювалось не з метою викриття корупції, а з метою переслідування його, як особи, що входила до команди діючого на той час голови Одеської обласної державної адміністрації та політичної дискредитації останнього.
		398.Оцінюючи вказані доводи, Суд виходить із того, що вся структура кримінального процесуального законодавства України базується на загальній презумпції, що державні органи діють сумлінно. Разом із тим, будь-яка державна політика або окремі заходи можуть мати «приховані цілі», а тому зазначена презумпція сумлінності є спростовною. 
		399.Обвинувачений, стверджуючи, що його права і свободи були обмежені з неправильною метою має переконливо довести, що реальною метою правоохоронних органів було не те ж саме, що вони проголосили. Простої підозри, що правоохоронні органи використали свої повноваження для інших цілей, окрім тих, які визначені КПК, не достатньо, щоб довести, що кримінальне переслідування здійснювалось, зокрема, з політичних міркувань. Адже будь-яка особа, займаючи високу посаду у державних органах могла б зробити подібні звинувачення. Проте, такі заяви не повинні перешкоджати правоохоронним органам здійснювати досудове розслідування щодо такої особи, якщо існують серйозні звинувачення проти неї. Іншими словами, високий службовий чи політичний статус не дає імунітету. 
		400.У цій справі обвинуваченим ОСОБА_1 не було наведено будь-яких переконливих аргументів чи доказів, які б свідчили, що висунуте щодо нього обвинувачення було не обґрунтованим.
		401.Самих лише заяв не достатньо Суду для того, щоб дійти висновку, що увесь правовий механізм, задіяний правоохоронними органами у цьому випадку від самого початку був неправильно використаний, що від початку і до кінця органи влади діяли недобросовісно чи з очевидною неповагою до процесуальних гарантій, передбачених КПК. 
		402.За таких обставин, Суд дійшов висновку, що вищенаведені доводи обвинуваченого про політичний підтекст розпочатого щодо нього кримінального провадження слід відхилити як необґрунтовані.
		 
		VІ. Мотиви неврахування окремих доказів
		 
		       А. Щодо доказів сторони обвинувачення
		403.       Суд, відповідно до ст. 85 КПК вважає за необхідне визнати неналежними доказами, надані стороною обвинувачення документи, які не містять фактичних даних щодо обставин, перерахованих у ст. 85 КПК, які мають значення у цьому провадженні, а саме: протокол огляду речей від 10.08.2017, згідно з яким детектив за участю спеціаліста провів огляд накопичувача на жорстких магнітних дисках TOSHIBA MK4009GAL, SN: X77BSOU7S, вилученого під проведення огляду відеокамери SONY HANDYCAM DCR-SR62, що використовувалася для фіксації затримання 12.05.2017 ОСОБА_2 (т. 4 а.с. 65,66); протокол огляду речей від 02.08.2017, згідно з яким детектив провів огляд оптичного диску формату DVD-R інв. № 456т н/т 03.04.2017, із записами розмов та SMS-повідомлень, отриманих у результаті зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а саме мобільного телефону № НОМЕР_11 ОСОБА_1 (т. 6, а.с. 58,59); протокол огляду речей від 11.08.2017 з додатками, згідно з яким детектив провів огляд ноутбука «HP ProBook», вилученого 12.05.2017 під час обшуку кабінету голови Кілійської РДА ОСОБА_1 (т. 4 а.с. 99-109); протокол огляду від 14.08.2017 з фототаблицею, згідно з яким детектив провів огляд речей, вилучених 12.05.2017 під час особистого обшуку ОСОБА_2 та обшуку Кілійської РДА (т. 4 а.с. 112-130); протокол огляду від 22.08.2017, згідно з яким детектив провів огляд документів, вилучених 12.05.2017 під час особистого обшуку ОСОБА_2 та обшуку Кілійської РДА, а також документів наданих свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 (т. 5 а.с. 118-125); протокол огляду від 14.05.2017 з фототаблицею, згідно з яким прокурор провів огляд ноутбуку марки «HP ProBook» serial: 2CE2341744, вилученого під час проведення обшуку у приміщення каб. 15, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 (т. 5 а.с. 207, 208); протокол огляду від 15.05.2017 з фототаблицею, згідно з яким прокурор провів огляд відеокамери марки «SONY HANDYCAM» DCR-SR62, яка є додатком до протоколу затримання ОСОБА_2 від 12.05.2017 (т. 6 а.с. 16,17); роздруківки документів, що є додатком № 1 до протоколу огляду від 11.08.2017 (т. 4 а.с. 82-97); копії договорів оренди землі (т. 6 а.с. 56-61); копії розпоряджень голови Кілійської РДА від 27.02.2012 № 152 про внесення змін до розпорядження голови РДА від 23.02.2005 № 147 «Про надання згоди Дунайській стиводорній компанії на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 10,0 (о. Шабаш) із земель водного фонду в довгострокову оренду терміном на 49 років для культурно-оздоровчих цілей на території Вилківської міської ради» (т. 6 а.с. 62-65, 67); копії заяв про надання земельної ділянки в довгострокову оренду та про надання дозволу розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду (т. 6 а.с. 66, 68); протоколи допиту свідків ОСОБА_37 , ОСОБА_35 , ОСОБА_34 від 17.08.2017 (т. 3 а.с. 232-239, т. 5 а.с. 128-132, 136-141); інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.05.2017 (т. 3 а.с. 135-137); роздруківки договорів оренди землі, що є додатками № 1 до протоколу огляду від 11.08.2017 (т. 4 а.с. 82-97); копії розпоряджень голови Кілійської РДА ОСОБА_1 від 13.01.2017 № 39, 26.01.2017 № 52, 17.02.2017 № 105, 24.02.2017 № 117, 10.03.2017 № 148, 21.03.2017 № 169, 20.04.2017 № 216, 20.04.2017 № 217, 05.05.2017 № 23605.05.2017 № 237 (т. 6 а.с. 38-52); копії договорів оренди землі від 01.03.2017 № 142, від 29.05.2017 № 278, від 01.02.2017 № 71, від 03.01.2017 № 20, від 01.02.2017 № 114, від 04.05.2016 № 268 (т. 6 а.с. 56-61); копії розпоряджень голови Кілійської РДА щодо виготовлення проектів землеустрою на відведення земельних ділянок від 27.02.2012 № 152, 25.07.2012 № 472, 30.01.2012 № 70, 22.11.2010 № 606, 07.09.2010 № 453 щодо виготовлення проектів землеустрою на відведення земельних ділянок (т. 6 а.с. 62-65, 67); копії заяв ОСОБА_38 та ОСОБА_39 про надання земельних ділянок в довгострокову оренду (т. 6 а.с. 66, 68); копії листа-проходження етапів отримання адміністративної послуги (т. 3 а.с. 82); копії заяви про державну реєстрацію земельної ділянки ОСОБА_40 до відділу у Кілійському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (т. 3 а.с. 83); витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5122310300:02:002:0060 (т. 3 а.с. 84); копії супровідного листа начальника фінансового управління Кілійської районної державної адміністрації ОСОБА_41 від 28.02.2017 № 1-18/58 про надання інформації з питань земельних відносин згідно додатку (т. 5 а.с. 133); копії бланка щодо інформації про використання земель містами та районами області по Кілійському району (т. 5 а.с. 134); копії бланка інформації щодо прийняття рішень РДА та органів місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в оренду, по яким не укладені договори оренди станом на 01.02.2017 по Кілійському району (т. 5 а.с. 135); лист в.о. голови Кілійської районної державної адміністрації на ім`я ОСОБА_4 , (т. 5 а.с. 142); копії відомості обробки теодолітного ходу (т. 5 а.с. 188); копії схеми теодолітного ходу (т. 5 а.с. 189).
		404.Також, Суд вважає за необхідне визнати неналежними доказами, показання свідків ОСОБА_34 , ОСОБА_42 , ОСОБА_35 , ОСОБА_43 , які повідомили Суд про обставини їх роботи в Кілійській РДА, та показання свідка ОСОБА_44 , які стосувалися поряду оформлення земельної ділянки в оренду.
		405.На переконання суду такі показання свідків не місять фактичних даних щодо обставин, перерахованих у ст. 85, 91 КПК, які мають значення для цього кримінального провадження, а тому не можуть бути враховані Судом як докази. 
		 
		Б. Щодо доказів сторони захисту
		406.Суд зазначає, про неврахування фактичних даних, які містяться у показаннях, наданих обвинуваченими, з огляду на їх недостовірність.
		407.Так, обвинувачений ОСОБА_1 стверджував, що він не був обізнаний щодо звернення і документів ОСОБА_3 , оскільки перебував на сесії, коли вони надійшли до РДА. Ці документи розписував виконуючий обов`язки - його заступник і вони мали бути перенаправленні за належністю до Одеської обласної державної адміністрації, оскільки вказана у зверненні земельна ділянка мала цільове призначення - землі водного фонду. Водночас, ці документи певний час перебували в РДА і не перенаправлялися за належністю, оскільки не вистачало, зокрема, витягів з державного земельного кадастру, щоб перенаправити вже повний пакет документів.
		408.Обвинувачений заперечив факт передання йому ОСОБА_2 коштів, як неправомірної вигоди, за вчинення в інтересах ОСОБА_3 дій щодо погодження документів на земельну ділянку та факт існування будь-яких домовленостей з ОСОБА_2 щодо цього. 
		409.Стосовно подій, які відбулися 12.05.2017, ОСОБА_1 повідомив, що він зранку приїхав на роботу та вирішував робочі питання. Згодом до нього зайшла ОСОБА_2 і віддала в конверті частину боргу, який брала десь наприкінці січня 2017 року, відповідно до розписки. У цьому конверті були гривні в сумі, еквівалентній 100 доларів США (2500-2600 грн). Після цього він переглянув кошти і поклав конверт в 3 або 4 шухлядку. Кошти ОСОБА_2 поклав не дивлячись, що є ще в шухляді, тому міг не помітити там знаходження інших коштів. Потім до нього зайшов ще спеціаліст з робочих питань. Далі заїжджав начальник районної ДСНС. Разом із останнім він поїхав на стадіон, оскільки там відбувалися дитячі змагання. Після завершення змагань, о 12:14 йому зателефонували і повідомили, що в приміщенні Кілійської РДА перебувають правоохоронці та проводять слідчі дії в його кабінеті, тому він одразу поїхав на роботу. До Кілійської РДА він приїхав приблизно о 12:20. Там його зустріли працівники поліції та повідомили, що проводяться процесуальні дії щодо надання неправомірної вигоди працівнику адміністрації ОСОБА_2 . Десь о 15 годині, коли до РДА прибув його захисник, було розпочато обшук його (обвинуваченого) службового кабінету. Під час обшуку в його робочому столі були знайдені кошти у розмірі 500 доларів США, що йому не належали. Зауважив, що після того як були знайдені ці кошти, обшук фактично припинився. Його особисто не обшукували, та після проведення обшуку затримали. Вважає, що це була провокація, спрямована на те, щоб звільнити його із займаної посади. Вказав, що це були не його кошти, він їх не отримував і не знає як вони там опинилися. Зазначив, що поки він їхав на роботу, був вільний доступ до кабінету, оскільки ці двері ніколи не зачинялися ні вдень, ні вночі, хтось міг їх туди покласти. До моменту проведення обшуку він не бачив ті кошти та в руках не тримав. Зазначив, що ці кошти могли потрапити до кабінету на будь-якому етапі, зокрема ще в квітні, коли оперуповноважений ОСОБА_45 приїздив до РДА із запитами по економіці та заходив до його кабінету.
		410.Щодо зафіксованого у протоколі про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 15.05.20217 (т. 4 а.с. 204) листування з ОСОБА_2 від 24.04.2017 повідомив, що зазначена у листуванні цифра «2000» - скоріш за все стосувалася суми оплати за оренду земельної ділянки і не вказує на обговорення розміру неправомірної вигоди.
		411.Допитана як обвинувачена ОСОБА_2 зазначила, що працюючи у 2017 році на посаді головного спеціаліста відділу агропромислового розвитку та земельних правовідносин РДА вона, зокрема, займалась питаннями врегулювання земельних відносин; надавала методичну, дорадчу та іншу допомогу органам місцевого самоврядування, сільським підприємствам і організаціям, суб`єктам підприємницької діяльності, громадянам. Також, вона готувала документи для надання земельних ділянок у користування громадянам, за умови, якщо це були повноваження РДА.
		412.Пояснила, що наприкінці березня, приблизно 26-27 числа у другій половині дня до її кабінету зайшов ОСОБА_4 , який представляв інтереси людей, які мали в суборенді земельну ділянку на території Вилківської міської ради та не могли приїхати. ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_4 , що для розгляду питання щодо земельної ділянки має бути заява, довіреність, паспортні дані і все згідно з чинним законодавством. Після цього ОСОБА_4 пішов. Через деякий час він знову приїхав до Кілійської РДА вже з документами, але документи були не всі, зокрема не було план-схеми земельної ділянки. Оскільки, відповідно до своїх посадових обов`язків, вона проводила роз`яснювальну роботу, то у спілкуванні з ОСОБА_4 постійно підказувала йому, що робити, зокрема, що потрібно йти до ЦНАП подавати заяву до відділу земельних ресурсів і там отримати відповідні довідки, які мають бути долучені до заяви. Це все було необхідно для всебічного розгляду заяви та подальшого вирішення питання щодо земельної ділянки згідно з чинним законодавством. Під час спілкування з ОСОБА_4 з`ясувалося, що на земельній ділянці, яка цікавила ОСОБА_3 , розташований будинок, але в старому договорі оренди земельної ділянки про будинок нічого не було вказано. Водночас, якщо на земельній ділянці була будівля, то мала бути перероблена план-схема земельної ділянки і залежно від цього, повноваження органів державної влади щодо земельної ділянки поділялися між РДА та ОДА. Тому, необхідна була точна інформація з відділу земельних ресурсів і з держгеокадастру. На території міста на той час була проектна організація, до якої вона ( ОСОБА_2 ) і направила ОСОБА_4 , щоб там провели відповідну роботу (чи геодезію, чи план-схему) по цим документам. У подальшому потрібно було ще розробити технічну документацію, щоб з`ясувати чи відноситься розгляд питання щодо земельної ділянки, яка цікавила ОСОБА_3 , до повноважень Кілійської РДА. Станом на 12.05.2017 вони цю роботу не довели до кінця, проте вже стало зрозуміло, що це питання не відноситься до повноважень Кілійської РДА, але остаточної відповіді ОСОБА_4 вони не надали, оскільки проектна організація не доробила свою роботу і не було висновку.
		413.Щодо подій, які відбулися 12.05.2017, ОСОБА_2 повідомила, що зранку, перед роботою вона зняла кошти - пенсію своєї матері (2480 грн), купила в обміннику 100 доларів США та прийшла на роботу. Далі, зайшла до голови Кілійської РДА і віддала ОСОБА_1 конверт, в якому була частина боргу в гривнях, що за наявним обмінним курсом становили 100 доларів США. Цей борг виник у січні 2017 року, коли вона одержала у ОСОБА_1 згідно з розпискою 1000 доларів США.
		414.Потім приїхав ОСОБА_4 , який як завжди поспішав, та повідомив, що перед цим він заходив до проектувальниці, але її не було на робочому місці, тому просив про допомогу ОСОБА_2 . Він поклав їй в сумку кошти та попросив їх занести в проектну організацію. Яку саме суму він поклав їй не було відомо, оскільки ці гроші вона не бачила і не рахувала. Водночас, вона була впевнена, що це були кошти в гривнях, адже розмова між ними була лише щодо гривні і проектна організація бере обговорену попередньо оплату в гривнях. На прохання ОСОБА_4 , вона погодилась та в обідню перерву пішла в проектну організацію, щоб занести гроші. Як виявилось, проектувальниці не було на робочому місці. По телефону вона попросила ОСОБА_2 її зачекати, тому остання зайшла до колег з відділу земельних ресурсів. Через 5 хвилин після цього забігли оперативні працівники, зачинили двері та розпочали відеозйомку. Потім її почали обшукувати, обшукали сумку, викладаючи все на стіл. Під час обшуку в неї були вилученні кошти: 100 доларів, які вона купила, 2480 грн - маминої пенсії, золоті прикраси, а також 1300 доларів, які їй не належали. Працівники поліції описали всі гроші, що були вилучені із сумки та сфотографували все, що було в сумці. Коли прийшла адвокат, то обшук в сумці вже проводили. 
		415.Щодо зафіксованих розмов у протоколі, складеному за результатами проведення НС(Р)Д (т. 4 на а.с. 213, 228) вказала, що розмови з абонентами «ОСОБА_63», «ОСОБА_62», «ОСОБА_6» здебільшого не стосувалися земельної ділянки ОСОБА_3 та заяви ОСОБА_4 . Також повідомила, що зазначена в листуванні з ОСОБА_1 24.04.2017 цифра «2000» стосувалася орендної плати за земельну ділянку, яка на той час становила 2000 грн. Окрім того, пояснила, що зафіксовані в протоколі про результати проведення аудіо та відео контролю за особою від 15.05.2017 (т. 5 а.с. 1-39) розмови щодо коштів, стосувалися оплати роботи проектній організації. Також стверджувала, що розмов з ОСОБА_4 щодо отримання неправомірної вигоди за оформлення земельної ділянки не було і ОСОБА_1 таку неправомірну вигоду вона не передавала.
		416.Наведені у показаннях обвинувачених фактичні дані Суд вважає недостовірними, оскільки вони суперечать іншим доказам, дослідженим під час судового розгляду, зокрема: фактичним даним, зафіксованим у протоколах щодо проведення НС(Р)Д, а також аудіо- або відеозаписах, здобутих за допомогою технічних засобів під час проведення НС(Р)Д, щодо спілкування ОСОБА_2 з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , з приводу передання останнім суми неправомірної вигоди; фактичним даним, які повідомлені свідком ОСОБА_4 , щодо зустрічей з ОСОБА_2 та домовленостей з останньою щодо погодження документів на земельну ділянку в інтересах ОСОБА_3 після надання неправомірної вигоди; фактичними даними, зафіксованими у протоколах слідчих дій - обшуку у приміщеннях Кілійської РДА від 12.05.2017, огляду від 14.05.2017 та 14.08.2017, що підтверджують вилучення у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 коштів, наданих ОСОБА_4 як неправомірну вигоду; фактичними даними, зафіксованими на відеозаписі з реєстратору, що засвідчують факт передачі ОСОБА_2 суми неправомірної вигоди ОСОБА_1 .
		417.За наявності таких фактичних даних, детальний зміст яких наведено Судом вище, показання обвинувачених, у яких останні не визнавали фактів одержання від ОСОБА_4 коштів, як неправомірної вигоди, виглядають такими, що явно та свідомо спрямовані на формування у Суду хибного уявлення про обставини цього кримінального провадження, які мають значення для справи.
		418.Суд уже навів у цьому вироку детальні мотиви відхилення версії захисту щодо провокації кримінального правопорушення.
		419.Інші висунуті обвинуваченими у своїх показаннях версії подій, щодо непричетності до вчинення кримінального правопорушення, також не знайшли свого підтвердження на підставі будь-яких інших фактичних даних, наявних у цьому провадженні, які б можна було вважати достовірними. 
		420.Зокрема, відсутні будь-які переконливі дані, які б свідчили на користь версії обвинувачених про «підкидання» їм коштів, які становлять суму неправомірної вигоди, у шухляду робочого столу, розташованого в особистому службовому кабінеті ОСОБА_1 та особисту сумку ОСОБА_2 відповідно. 
		421.Зазначені місця вилучення неправомірної вигоди перебували під контролем виключно обвинувачених, що підтверджується відеозаписами, одержаними за результатами проведення НС(Р)Д щодо ОСОБА_2 та її затримання, відеозаписами з відеореєстратора, який був встановлений у кабінеті ОСОБА_1 (т. 3, а.с. 62-68; т. 4 а.с. 172-181, т. 5, а.с. 40, 41; т. 6, а.с. 21,22). 
		422.Так, на відеозаписах, одержаних під час проведення НС(Р)Д (т. 5, а.с. 40, 41) зафіксовано, що ОСОБА_4 передавав ОСОБА_2 кошти, які складали суму неправомірної вигоди, під час двох зустрічей і така передача відбувалась безпосередньо в руки ОСОБА_2 . Також, на відеозаписах візуально видно, що обидва рази передані кошти були виражені в іноземній валюті. Зазначене спростовує показання обвинуваченої ОСОБА_2 , щодо того, що вона не отримувала від ОСОБА_4 кошти, як неправомірну вигоду, а також не бачила, які кошти їй поклав до сумки ОСОБА_4 . 
		423.За таких обставин, Суд виключає можливість штучного створення правоохоронними органами обставин кримінального правопорушення, шляхом одночасного «підкидання» обом обвинуваченим коштів, які становили предмет неправомірної вигоди. 
		424.Водночас, у контексті оцінки показань обвинуваченого ОСОБА_1 щодо згаданої версії, Суд бере до уваги таке: 1) зафіксовані на відеозаписі із відеореєстратора, який був встановлений у службовому кабінеті ОСОБА_1 , дії обвинуваченого, який після одержання від ОСОБА_2 коштів, переданих ОСОБА_4 , та їх підрахунку, ретельно витер руки серветкою, що на переконання Суду, достовірно вказує на бажання обвинуваченого приховати можливі сліди злочину, видаливши люмінесцентний барвник, який зазвичай використовують правоохоронні органи під час викриття корупційних кримінальних правопорушень; 2) зафіксовану у протоколі про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 15.05.20217, № 1561 н/т/39/114-2017 (т. 4 а.с. 204-211) та аудіозаписі, здобутому за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д (міститься на диску № 456т), спробу обвинуваченого знищити докази своєї протиправної діяльності щодо одержання неправомірної вигоди, а саме: данні зафіксовані на відеореєстраторі, який перебував у його робочому кабінеті, шляхом розмагнічення електронного носія з відеореєстратора. Так, під час телефонної розмови 12.05.2017 о 15:32 між ОСОБА_1 та абонентом « ОСОБА_46 », ОСОБА_1 запитує щодо наявності сильного магніту та понятих, які триматимуть в кармані цей магніт.
		425.Також, в контексті оцінки показань ОСОБА_2 , Суд бере до уваги те, що остання не надала будь - якого розумного пояснення неодноразового обговорення наодинці з ОСОБА_4 питання щодо погодження головою РДА документів по земельній ділянці в інтересах ОСОБА_3 , а також одержання від нього коштів.
		426.Посилання на те, що вона, лише керуючись добрими намірами намагалась допомогти ОСОБА_4 в оформленні документів на земельну ділянку та передати надані ним кошти, до яких немала жодного відношення, проектній організації, виглядають очевидно непереконливими.
		427.Будучи досвідченим державним службовцем, ОСОБА_2 була достеменно обізнана зі своїми обов`язками , зокрема: діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України; додержуватися принципів державної служби; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; додержуватися встановлених законодавством правил професійної етики державного службовця; запобігати виникненню конфлікту інтересів під час проходження державної служби .
		428.Проте, всупереч зазначеним обов`язкам, ОСОБА_2 допускала неформальне спілкування з ОСОБА_4 , неодноразово отримувала від нього готівкові кошти, які їй не належали, що достеменно вказує на умисні дії обвинуваченої, спрямовані на вчинення корупційного правопорушення.
		429.У своїх показаннях обвинувачені також висували версію, згідно з якою, між ними існували договірні відносини позики, згідно з якими ОСОБА_2 у січні 2017 року одержала від ОСОБА_1 кошти, на підставі розписки, в сумі 1000 доларів США.
		430.На підтвердження відповідних показань обвинувачені надали Суду розписку, складену ОСОБА_2 20.01.2017 (т. 11, а.с. 85).
		431.Обвинувачені зазначали, що 12.05.2017 ОСОБА_2 передала ОСОБА_1 конверт з коштами, які складали частину боргу, що і було зафіксовано на відеозаписі з відеореєстратора, розташованого у службовому кабінет ОСОБА_1 . Водночас, кошти, які згідно з обвинуваченням становлять предмет неправомірної вигоди, ОСОБА_2 не передавались. 
		432.Даючи оцінку відповідній версії, Суд зазначає, що вона була висунута стороною захисту лише під час надання показань Суду, на завершальній стадії судового розгляду у Вищому антикорупційному суді. На стадії досудового розслідування та під час судових слухань, які відбувались у Малиновському районному суді м. Одеси сторона захисту таку версію не висувала. Про наявність у сторони захисту доказу у вигляді розписки не було повідомлено і сторону обвинувачення, яка зверталась із запитом щодо відкриття доказів на стадії завершення досудового розслідування.
		433.Також, ОСОБА_1 , під час проведення обшуку у службовому кабінеті не повідомив про наявність у шухлядах його робочого стола інших коштів, ніж ті, які були вилучені правоохоронцями та останні таких коштів під час обшуку не відшукали.
		434.Зі змісту розписки, наданої стороною захисту вбачається, що вона складалась обвинуваченою ОСОБА_2 за відсутності свідків, які б могли підтвердити час її складання. Ця розписка також не містить відомостей щодо повернення частини боргу.
		435.Отже, спільним для показань обвинувачених і наданої розписки є те, що джерелом їх походження є обвинувачені, а також те, що фактичні дані, які вони містять не підтверджуються іншими доказами. 
		436.За таких обставин, Суд має обґрунтовані сумніви у достовірності фактичних даних, які містять відповідні показання обвинувачених та складена боргова розписка. 
		437.Разом із тим, наведена версія захисту суперечить значному обсягу доказів, наданих стороною обвинувачення, що був одержаний із різних, не пов`язаних між собою джерел (показання свідка ОСОБА_4 , протоколи слідчих дій, дані з відеореєстратора) і містить достовірні відомості щодо передачі ОСОБА_2 суми неправомірної вигоди ОСОБА_1 , яку вона попередньо одержала від ОСОБА_4 . Така сукупність доказів обвинувачення значно підсилює їх переконливість перед Судом та водночас, спростовує будь-який обґрунтований сумнів у тій версії подій, яку надало обвинувачення.
		438.У зв`язку із цим, відповідні недостовірні показання обвинувачених Суд оцінює як обраний ними спосіб захисту від висунутого обвинувачення, а тому не враховує їх як докази. 
		439.Також, Суд не враховує як доказ надану стороною обвинувачення розписку, оскільки зазначені у ній фактичні дані викликають сумнів у їх достовірності. 
		440.Далі, Суд зазначає, про неврахування наданих стороною захисту таких доказів: 
		-листі СВ ВП № 2 Одеського районного управління поліції ГУНП в Одеській області від 01.08.2022 № 60.2-Т-1032, в якому повідомлено, що ОСОБА_4 є заявником у кримінальному провадженні № 12016160500007805 від 07.10.2016 (т.12, а.с.33);
		-копії постанови про закриття кримінального провадження № 12016160500007805 (т.12, а.с.34);
		-витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 1201716049000543, згідно з яким ОСОБА_4 був заявником у цьому кримінальному провадженні, яке було розпочате за ч. 4 ст. 368-3 КК.
		441.Цими документом сторона захисту обґрунтовувала свою версію щодо співпраці заявника з органом досудового розслідування та провокацію злочину. Водночас, наявність фактів звернення ОСОБА_4 із заявою щодо вчинення іншого кримінального правопорушення, іншими особами, не може в достатності свідчити про провокацію кримінального правопорушення. Такі аргументи захисту переважно ґрунтуються на припущеннях, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду кримінального провадження та були відхилені Судом вище. 
		442.Тому, дослідивши відповідні документи, Суд дійшов висновку, що фактичні дані, які вони містять, не є достатнім доказом існування провокації кримінального правопорушення, на чому наполягала сторона захисту.
		443.Також, Суд не враховує надані стороною захисту докази, а саме:
		-лист Приморського районного суду м. Одеси від 10.06.2022 № С-01, в якому повідомлено інформацію щодо перебігу розгляду клопотання прокурора про обшук у цьому кримінальному провадженні (т. 12, а.с. 32);
		-лист Одеської обласної прокуратури від 08.06.2022 № 27-384вих-22, в якому повідомлено, що згідно з даними інформаційних систем повідомлення про злочин від ОСОБА_4 обліковано 28.03.2017 о 17:28 за вхідним номером 10684-17вх. Також повідомлено про відсутність даних за 2017 рік щодо відвідування органу прокуратури ОСОБА_4 , ОСОБА_17 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 (т. 12, а.с.140, 141)
		444.Цими документами захист обґрунтовував незаконність проведеного обшуку у приміщені Кілійської РДА, через відсутність у прокурора на час проведення обшуку ухвали слідчого судді, яка б надавала дозвіл на проведення обшуку, а також ту обставину, що зазначені у листі Одеської обласної прокуратури особи не відвідували орган прокуратури та не були присутні підчас слідчих дій, що проводились в прокуратурі. 
		445.Проте, на переконання Суду, зазначені документи не містять фактичних даних, які мають значення для цього кримінального провадження, а тому не можуть бути враховані Судом як належні докази на спростування достовірності чи допустимості доказів висунутого обвинувачення. Вони лише вказують на звичайний перебіг розгляду клопотання прокурора про надання дозволу на проведення обшуку, а також на те, що ухвала про надання дозволу на обшук була внесена до програми «Д3» о 14:52, тоді як обшук у Кілійській РДА, відповідно до протоколу слідчої дії, розпочався о 15:30. Тобто обшук було розпочато після того, як слідчим суддею було ухвалено рішення.
		446.Окрім того, наведеними документами не спростовується факт відвідування органу прокуратури будь-якими особами, а лише констатується відсутність інформації про відвідувачів органу прокуратури за певний період часу.
		447.Окрім того, як неналежні докази, Суд відхиляє надані стороною захисту: скорочений витяг з Єдиного реєстру довіреностей щодо відомостей про довіреність, видану 28.03.2017 приватним нотаріусом Одеської області (т. 12, а.с. 36); копію договору оренди землі від 01.10.2018, укладеного між Одеською обласною державною адміністрацією та ОСОБА_3 щодо оренди земельної ділянки загальною площею 2 га із земель водного фонду для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей на території Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області; копію карти платника податків ОСОБА_3 від 04.08.2015; копію паспорта громадянина України ОСОБА_3 ; копію витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель району від 23.08.2018 № 209/0/198-18; копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.12.2017; копію кадастрового плану земельної ділянки за кадастровим номером 5122310300:01:002:0002; копію договору купівлі-продажу житлового будинку, укладеного 23.08.2007 між ОСОБА_28 , ОСОБА_27 та ОСОБА_3 ; копію витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 31.01.2008; копію витягу про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів від 23.08.2007; копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.06.2018, щодо реєстрації земельної ділянки площею 2 га, за адресою: Одеська область, Кілійський р-н, м. Вилкове; копію резолюції голови Кілійської РДА від 20.08.2018; копію розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 02.08.2018 № 875/А-2018, яким доручено Кілійській РДА укласти договір оренди земельної ділянки з ОСОБА_3 ; копію розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 19.03.2018 № 244/А-2018 про припинення права оренди земельної ділянки, яка перебуває у користуванні ОСОБА_27 .
		448.Цими документами сторона захисту обґрунтовувала доводи щодо відсутності повноважень ОСОБА_4 на представлення інтересів ОСОБА_3 під час першої зустрічі з ОСОБА_2 , а також щодо відсутності повноважень ОСОБА_1 як голови Кілійської РДА на розпорядження земельною ділянкою, яка належала до земель водного фонду, в інтересах ОСОБА_3 . На переконання захисту, з цих документів слідує, що орендодавцем є Одеська обласна державна адміністрація, тобто саме вони мали повноваження на розпорядження землями водного фонду. Водночас Кілійська РДА, у відповідності до діючого законодавства, не мала будь-яких прав на розпорядження такими землями, а відповідно обвинувачені не могли вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК.
		449.З цього приводу Суд зазначає, що відсутність повноважень ОСОБА_4 на представлення інтересів ОСОБА_3 під час першої зустрічі з ОСОБА_2 не має значення для цього кримінального провадження та не ставить під сумнів достовірність чи допустимість доказів сторони обвинувачення, а тому витяг з Єдиного реєстру довіреностей щодо відомостей про довіреність, видану 28.03.2017 є неналежним доказом.
		450.Інші вищенаведені документи стосуються обставин передання в оренду ОСОБА_3 земельної ділянки у 2018 році, які не стосуються обставин висунутого обвинувачення, а тому Суд також не може враховувати їх як належний доказ.
		451.Далі, Суд відхиляє як неналежний доказ відомості, сформовані з ЄРДР у кримінальному провадженні № 42017160000000412, якими сторона захисту намагалась довести порушення правил підслідності у цьому кримінальному провадженні, оскільки такі відомості не є процесуальним джерелом доказів у розумінні ст. 84 КПК, а є електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, що використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до реєстру. 
		452.Зазначений висновок Суду відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 26.01.2022 (справа №520/5755/18, провадження №51-4379км21).
		453.З огляду на зазначене, оскільки в матеріалах справи містяться оригінали процесуальних рішень, прийнятих стороною обвинувачення під час досудового розслідування щодо визначення підслідності, то саме вони є належними доказами відповідних обставин, а не відомості з ЄРДР, що є лише похідними даними, які не можуть підміняти самі процесуальні рішення. 
		 
		                               VI Мотиви призначення покарання
		454.При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 . Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та дані про особу винного. 
		455.Так, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, Суд виходить із того, що ОСОБА_1 вчинив з прямим умислом та корисливою метою особливо тяжкий закінчений злочин, який є корупційним.
		456.Суспільна небезпека вчиненого обвинуваченим корупційного кримінального правопорушення, на переконання Суду є значною, оскільки потенційно може проявлятися у падінні авторитету органів державної влади, підриві демократичних інститутів і цінностей, а також справедливості.
		457.Загалом корупція серед державних службовців є однією з головних загроз суспільству та функціонуванню демократичної держави. Вона підриває доброчесність поведінки державних службовців при виконанні останніми посадових обов`язків та послаблює довіру громадян до системи державного управління.
		458.Окрім того, значна суспільна небезпека вчиненого злочину полягає у тому, що одержання ОСОБА_1 неправомірної вигоди відбулось за вчинення ним дій з використанням своїх повноважень у сфері земельних відносин. У цьому зв`язку, Суд звертає увагу, що на законодавчому рівні громадянам України гарантовано право на землю, яка є основним національним багатством, і держава, в особі державних службовців на відповідних посадах в державних установах, зобов`язана гарантувати реалізацію цього права. Натомість, обвинувачений, вчиняючи кримінальне правопорушення, за обставин, встановлених Судом, та використовуючи свої повноваження у сфері земельних відносин з метою одержання неправомірної вигоди, порушив відповідні суспільні відносини, які перебувають під особливою охороною держави. 
		459.Також, при визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 368 КК Суд враховує характер та ступінь його участі, як співучасника, у вчиненні цього кримінального правопорушення.
		460.Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, Суд бере до уваги, що ОСОБА_1  є особою середнього віку, має задовільний стан здоров`я, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (т. 3, а.с. 31, 33), вчинив кримінальне правопорушення, перебуваючи на посаді голови Кілійської РДА, перебуваючи на цій посаді характеризувався позитивно (т. 3, а.с. 27), має на утриманні неповнолітніх дітей (т. 7 а.с. 9,10), одружений, працює як фізична особа - підприємець, до кримінальної відповідальності притягається вперше.
		461.Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_1 . Судом не встановлено.
		462.Оцінивши вищенаведене, Суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання за ч. 4 ст. 368 КК у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади державної служби в органах державної влади та інших державних органах, їх апараті, з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
		463.При визначенні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_2 , Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та дані про особу винної. 
		464.Так, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, Суд виходить із того, що ОСОБА_2 вчинила у співучасті з прямим умислом та корисливою метою особливо тяжке кримінальне правопорушення, яке є корупційним.
		465.Суспільна небезпека вчиненого обвинуваченою ОСОБА_2 у співучасті з ОСОБА_1 кримінального правопорушення є значною, оскільки останнє посягає на суспільні відносини, що забезпечують належну роботу державних органів, підриває довіру громадян до них та руйнує засади моралі і почуття справедливості в суспільстві. Загалом, корупція серед державних службовців є однією з головних загроз українському суспільству та функціонуванню демократичної держави.
		466.Також, при визначенні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК, Суд враховує характер та ступінь її участі, як співучасника, у вчиненні цього кримінального правопорушення.
		467.Досліджуючи дані про особу обвинуваченої, Суд бере до уваги, що ОСОБА_2 є особою середнього віку, має задовільний стан здоров`я, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (т. 3, а.с. 32, 34), заміжня, працює в освітньому закладі, за час роботи в Кілійській РДА характеризувалася позитивно (т. 3 а.с. 28-29), до кримінальної відповідальності притягається вперше.
		468.Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_2 . Судом не встановлено.
		469.Оцінивши вищенаведене, Суд дійшов висновку, що обвинуваченій ОСОБА_2 слід призначити покарання за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади державної служби в органах державної влади та інших державних органах, їх апараті, та з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна.
		470.На переконання Суду, призначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження нових кримінальних правопорушень.
		471.Також, відповідне покарання сприятиме становленню справедливості, рівності перед законом, забезпеченню добропорядності та відповідальності осіб, які займають посади державної служби.
		 
		VII Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався Суд
		 
		А. Щодо процесуальних витрат
		472.Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку Суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		473.У цьому кримінальному провадженні документально підтверджені витрати на залучення експертів становлять 15 282,04 грн, які включають в себе вартість складання експертами таких висновків: від 23.06.2017 №17-2311 - 1485,60 грн (т. 4 а.с. 50-52); від 23.06.2017 № 17-2313 - 1485,60 грн (т. 4 а.с. 54-57); від 23.06.2017 № 17-2312/02 - 3714,00 грн (т. 4 а.с. 195-197); від 03.07.2017 № 17-2310 - 3837,80 грн (т. 4 а.с. 200-202); від 01.09.2017 № 9-1/160К - 4759,04 грн (т. 5 а.с. 215-218).
		474.З огляду на зазначене, Суд вважає, що наявні у кримінальному провадженні витрати, на залучення експертів для проведення судових експертиз у сумі 15 282,04 грн, слід стягнути з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави.
		 
		Б. Щодо долі речових доказів та майна, яке підлягає конфіскації
		475.Питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили (ч. 9 ст. 100 КПК).
		476.Суд, одночасно із ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації (ч. 4 ст. 174 КПК).
		477.З матеріалів справи вбачається, що ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 15.05.2017 накладено арешт на речі, документи та кошти, які були виявлені та вилучені 12.05.2017 під час проведення особистого обшуку ОСОБА_2 , а також обшуку приміщень Кілійської РДА, розташованих за адресою: Одеська обл., м. Кілія, вул. Миру, 44.
		478.З урахуванням зазначеного, долю відповідного вилученого майна Суд вирішує таким чином:
		-купюри в кількості 12 штук номіналом по 100 доларів США кожна (серійні номери купюр: «DK07413392», «KD92251766A», «AB56056052V», «AB73201582D», «KK90884350C», «KK90884352C», «HE71235819B», «КК17035842B», «DB89811509A», «HB33244594F», «HF38415670C», «HB81306883B»), вилучені 12.05.2017 під час особистого обшуку ОСОБА_2 , слід повернути ОСОБА_4 , на підставі п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК, як особі, якій такі кошти належать;
		-купюру номіналом 100 доларів США (серійний номер купюри «НB94946789G»), вилучену 12.05.2017 під час особистого обшуку ОСОБА_2 , слід конфіскувати на виконання покарання, визначеного Судом;
		-кошти номіналом по 100 доларів кожна в кількості 5 штук (серійні номери купюр: «КВ56270300N», «IK85510736», «HJ78566427A», «HJ47170180A», «HC22708761B»), вилучені 12.05.2017 під час обшуку в приміщеннях Кілійської РДА, слід повернути ОСОБА_4 , на підставі п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК, як особі, якій такі кошти належать; 
		-купюри української гривні номіналом 500, 200, 100, 50, 20, 10, 5, 2, 1 на загальну суму 2 436 грн, вилучені 12.05.2017 під час особистого обшуку ОСОБА_2 , слід конфіскувати на виконання покарання, визначеного Судом;
		-мобільний телефон марки Samsung чорного кольору марки «GT-S7562/SEK» ІМЕІ НОМЕР_18 ІМЕІ 2 НОМЕР_13 із силіконовим чохлом, вилучений 12.05.2017 під час особистого обшуку ОСОБА_2 , слід конфіскувати, на підставі п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК, як майно, яке зберегло на собі сліди кримінального правопорушення;
		-відомість із документації землеустрою №149/168-17 від 28.08.2016 на 1 аркуші; оптичний диск CD-RW Respect; копію договору суборенди земельної ділянки від 14.08.2007 на 6 аркушах; анкету приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 14.08.2007 на 1 аркуші; лист Кілійської РДА вих. Г-1008 від 01.08.2007 на 1 аркуші; акт встановлення в натурі меж земельної ділянки від 24.04.2007 на додатках на 2 аркушах; копію експлуатації земельної ділянки у 2 примірниках на 2 аркушах; оптичний диск Videx CD-R 700 mb; лист проходження етапів отримання адміністративних послуг на 1 аркуші; копію заяви про державну реєстрацію земельної ділянки на 1 аркуші та додатки на 3 аркушах; копію паспорту громадянина України на ім`я ОСОБА_27 № НОМЕР_10 на 1 аркуші; технічну документацію щодо встановлення відповідних меж земельної ділянки ОСОБА_3 на 45 аркушах, вилучені 12.05.2017 під час особистого обшуку ОСОБА_2 , слід залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання, на підставі п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК;
		-мобільний телефон марки Lenovo ІМЕІ: НОМЕР_14 та ІМЕІ2: НОМЕР_15 , з картками мобільного оператора, вилучені 12.05.2017 під час обшуку в приміщеннях Кілійської РДА, слід конфіскувати, на підставі п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК, як майно, яке зберегло на собі сліди кримінального правопорушення;
		-паперовий згорток, в якому були замотані грошові кошти, та який був вилучений 12.05.2017 під час обшуку в приміщеннях Кілійської РДА, згідно з п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК, після набрання цим вироком законної сили слід знищити, як майно, яке немає ніякої цінності та не може бути використане;
		-кошти номіналом 5 доларів США у кількості 2 штуки та 10 доларів США у кількості 2 штуки, вилучені 12.05.2017 під час обшуку в приміщеннях Кілійської РДА, слід конфіскувати на виконання покарання, визначеного Судом ОСОБА_1 ;
		-сервер з камер спостереження S/N НОМЕР_19, а також зарядний пристрій до нього, вилучені 12.05.2017 під час обшуку в приміщеннях Кілійської РДА, слід конфіскувати, на підставі п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК, як майно, яке зберегло на собі сліди кримінального правопорушення;
		-ноутбук марки HP Serial: 2CE2342L4R та зарядний пристрій до нього, вилучені 12.05.2017 під час обшуку в приміщеннях Кілійської РДА, слід повернути Кілійській РДА, на підставі п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК, як юридичній особі, якій таке майно належать;
		-копію розпорядження №130 від 17.02.2012 на 2 аркушах; копію реєстраційної контрольної карточки №4-135 від 24.04.2017 на 1 аркуші; інструкцію з діловодства в апараті та структурних підрозділах; довідку на ім`я ОСОБА_2 на одному аркуші; копію розпорядження №60/н-2016 від 01.07.2016 на 3 аркушах; копію розпорядження №61/н-2016 від 01.07.2016 на 3 аркушах; копію розпорядження №91/к-2016 від 03.10.2016 на 1 аркуші; копію розпорядження №117/к-2003 від 21.07.2005 на 1 аркуші; попередження на 1 аркуші; копію паспорту на ім`я ОСОБА_2 на одному аркуші; ознайомлення ОСОБА_2 на 1 apкуші; присягу ОСОБА_2 на 1 аркуші; посадову інструкцію головного спеціаліста на 3 аркушах; довідку на ім`я ОСОБА_26 ; копію розпорядження на 1 аркуші №132 від 03.03.2017; копію розпорядження на 1 аркуші №126 від 24.02.2017; копію ІПН № НОМЕР_16 ; копію паспорту на ім`я ОСОБА_26 на 2 аркушах; копію попередження від 27.08.2015 на 1 аркуші; копію розпорядження від 22.08.2015 на 1 аркуші; копію розпорядження №153/к-2015 від 01.09.2015 на 1 аркуші; копію розпорядження на 1 аркуші про призначення ОСОБА_26 ; копію ознайомлення ОСОБА_1 з правилами поведінки на 1 аркуші; копію розпорядження №70/к-2015 від 01.05.2015 на 1 аркуші; копію розпорядження №252 від 01.07.2013 на 9 аркушах; звернення ОСОБА_4 від 24.04.2017; копію довгострокового договору; копію розпорядження №60/н-2016 від 01.07.2016 на 3 аркушах: договір оренди землі №167 від 02.07.2007 на 14 аркушах; копію договору купівлі-продажу житлового будинку на 3 аркушах; лист від 11.04.2017 на 1 аркуші; копію довіреності від 28.03.2017 на 1 аркуші; копію звернення на 1 аркуші; витяги із Земельного кодексу України; копію договору земельної ділянки від 14.08.2007 на 10 аркушах, вилучені 12.05.2017 під час обшуку в приміщеннях Кілійської РДА, слід залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання, на підставі п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК;
		-ноутбук марки «НР ProBook» серійний номер 2се2341744 та зарядний пристрій до нього, вилучені 12.05.2017 під час обшуку в приміщеннях Кілійської РДА, слід повернути Кілійській РДА, на підставі п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК, як юридичній особі, якій таке майно належить;
		-6 дисків з № 396, 397, 398, 399, 400, 401, які є додатками до висновку експертизи від 01.09.2017 № 9-1/160К, слід залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання, на підставі п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК;
		479.Також, беручи до уваги зазначене, Суд ухвалює рішення про скасування арешту, накладеного згідно з ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 15.05.2017, на таке майно: 
		-купюри номіналом по 100 доларів США у загальній кількості 17 штук (серійні номери: «DK07413392», «KD92251766A», «AB56056052V», «AB73201582D», «KK90884350C», «KK90884352C», «HE71235819B», «КК17035842B», «DB89811509A», «HB33244594F», «HF38415670C», «HB81306883B», «КВ56270300N», «IK85510736», «HJ78566427A», «HJ47170180A», «HC22708761B»);
		-вилучені під час обшуку в приміщеннях Кілійської районної державної адміністрації Одеської області ноутбук марки «НР ProBook» серійний номер 2се2341744 та зарядний пристрій до нього, ноутбук марки HP Serial: 2CE2342L4R та зарядний пристрій до нього.
		480.Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 15.05.2017 в іншій частині, слід залишити в силі, з огляду на необхідність забезпечення виконання вироку в частині конфіскації майна.
		 
		В. Щодо запобіжного заходу
		481.Згідно із п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК, у резолютивній частині вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, до яких КПК відносить також запобіжні заходи.
		482.Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема , переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК).
		483.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК).
		484.Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. Водночас КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
		485.Ухвалюючи вирок колегія суддів доходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме ризику переховування обвинувачених від суду.
		486.Вказаний ризик Суд оцінює з огляду на обставини кримінального провадження та обставини, що стосуються безпосередньо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
		487.Ризик переховування обумовлюється суворістю покарання, призначеного обвинуваченим ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за цим вироком у виді позбавлення волі з конфіскацією майна. 
		488.Зазначена обставина сама собою може спонукати обвинувачених переховуватись від суду.
		489.Водночас, дослідивши інші обставини з метою оцінки вказаного ризику, Суд бере до уваги таке.
		490.Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 15.05.2017 щодо ОСОБА_1 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 1 000 000 грн та покладенням у разі внесення застави обов`язків, передбачених ст. 194 КПК (т. 1 а.с. 89-90, т. 2 а.с. 32).
		491.16.05.2017 у зв`язку з внесенням застави у розмірі 1 000 000 грн ОСОБА_1 звільнено з-під варти (т. 2 а.с. 34-35).
		492.Строк дії зазначених обов`язків, передбачених ст. 194 КПК, продовжувався ухвалами слідчих суддів від 07.07.2017 та 06.09.2017 (т. 1 а.с. 92-95, т. 2 а.с. 36-38а).
		493.Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 11.09.2017 змінено запобіжний захід у вигляді застави, застосований до підозрюваного ОСОБА_1 , зменшено її розмір з 625 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 134720 грн (т. 1 а.с. 96-97, т. 2 а.с. 39, т. 3 а.с. 24).
		494.У подальшому строк дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК, ОСОБА_1 не продовжувався та інший запобіжний захід не обирався. Під час судового розгляду ОСОБА_1 порушень процесуальних обов`язків не допускав. 
		495.Обвинувачену ОСОБА_2 було затримано 12.05.2017 та згідно з ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 15.05.2017 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та одночасно визначено розмір застави в сумі 1 000 000 грн.
		496.Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 24.05.2017 ухвалу Приморського районного суду від 15.05.2017 скасовано, до підозрюваної ОСОБА_2 застосовано запобіжний у вигляді тримання під вартою та одночасно визначено розмір застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 128 000 грн, та покладенням у разі внесення застави обов`язків, передбачених ст. 194 КПК. 
		497.25.05.2017 застава в повному розмірі була внесена заставодавцем, у зв`язку з чим підозрювану ОСОБА_2 26.05.2017 було звільнено з-під варти.
		498.У подальшому строк дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК, ОСОБА_2 декілька разів продовжувався та інший запобіжний захід не обирався. Під час судового розгляду ОСОБА_2 порушень процесуальних обов`язків не допускала. 
		499.За таких обставин, враховуючи існування ризику переховування обвинувачених від суду, особу обвинувачених, їх поведінку під час судового розгляду, Суд вважає, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно залишити запобіжний захід у вигляді застави у розмірі, встановленому ухвалами слідчих суддів від 15.05.2017 без змін.
		500.Також, з урахуванням існуючого ризику, на обвинувачених необхідно покласти обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК, а саме: 1) прибувати до суду за кожним його викликом; 2) не відлучатися із м. Кілія Одеської області без дозволу суду; 3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 4) носити електронний засіб контролю.
		501.Строк дії вказаних обов`язків, покладених на обвинувачених визначити до 15.12.2022 включно, але не пізніше дня набрання вироком законної сили.
		 
		Г. Щодо зарахування до покарання строку попереднього ув`язнення.
		502.Згідно з ч. 5 ст. 72 КК попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
		503.Отже, беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 у період з 12.05.2017 до 16.05.2017 перебував під вартою на стадії досудового розслідування та враховуючи вимоги ч. 5 ст. 72 КК (в редакції статті за 26.04.2017), то йому слід зарахувати зазначений строк попереднього ув`язнення у строк відбуття покарання, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		504.Окрім того, оскільки обвинувачена ОСОБА_2 у період з 12.05.2017 до 26.05.2017 перебувала під вартою на стадії досудового розслідування та враховуючи вимоги ч. 5 ст. 72 КК (в редакції статті за 26.04.2017), то їй слід зарахувати зазначений строк попереднього ув`язнення у строк відбуття покарання, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 368, 370, 374 КПК, Суд
		 
		У Х В А Л И В:
		1.ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з позбавленням права обіймати посади державної служби в органах державної влади та інших державних органах, їх апараті строком три роки, з конфіскацією всього майна.
		2.ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з позбавленням права обіймати посади державної служби в органах державної влади та інших державних органах, їх апараті строком три роки, з конфіскацією всього майна.
		3.Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обчислювати з моменту затримання на виконання цього вироку.
		4.У порядку, передбаченому ч. 5 ст. 72 КК, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 у строк покарання строк його попереднього ув`язнення у період з 12.05.2017 до 16.05.2017, включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		5.У порядку, передбаченому ч. 5 ст. 72 КК, зарахувати обвинуваченій ОСОБА_2 у строк покарання строк її попереднього ув`язнення у період з 12.05.2017 до 26.05.2017, включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		6.Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді застави у розмірі 134 720 грн залишити в силі до набрання вироком законної сили.
		7.Після набрання вироком законної сили зазначену заставу повернути заставодавцю.
		8.Покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК, а саме: 
		-прибувати за кожною вимогою до суду; 
		-не відлучатись з м. Кілія без дозволу суду; 
		-повідомляти суд, про зміну місця свого проживання та місця роботи; 
		-здати на зберігання до територіальних органів/територіальних підрозділів Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
		-носити електронний засіб контролю
		9.Строк дії вказаних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , визначити до 15.12.2022, але не пізніше дня набрання вироком законної сили.
		10.Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_2 у вигляді застави у розмірі 128 000 грн залишити в силі до набрання вироком законної сили.
		11.Після набрання вироком законної сили зазначену заставу повернути заставодавцю.
		12.Покласти на ОСОБА_2 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК, а саме: 
		-прибувати за першою вимогою до суду; 
		-не відлучатись з м. Кілія без дозволу суду; 
		-повідомляти суд, про зміну місця свого проживання та місця роботи; 
		-здати на зберігання до територіальних органів/територіальних підрозділів Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
		-носити електронний засіб контролю.
		13.Строк дії вказаних обов`язків, покладених на ОСОБА_2 , визначити до 15.12.2022, але не пізніше дня набрання вироком законної сили.
		14.Речові докази:
		-вилучені під час особистого обшуку затриманої ОСОБА_2 кошти номіналом по 100 доларів США в кількості 12 штук на загальну суму 1200 доларів США (серійні номери купюр: «DK07413392», «KD92251766A», «AB56056052V», «AB73201582D», «KK90884350C», «KK90884352C», «HE71235819B», «КК17035842B», «DB89811509A», «HB33244594F», «HF38415670C», «HB81306883B») - повернути ОСОБА_4 ;
		-купюру номіналом 100 доларів США (серійний номер купюри «НB94946789G»), вилучену 12.05.2017 під час особистого обшуку ОСОБА_2 - конфіскувати;
		-вилучені під час обшуку у приміщеннях Кілійської районної державної адміністрації Одеської області кошти номіналом по 100 доларів США в кількості 5 штук на загальну суму 500 доларів США (серійні номери купюр: «КВ56270300N», «IK85510736», «HJ78566427A», «HJ47170180A», «HC22708761B») - повернути ОСОБА_4 ;
		-вилучений під час обшуку у приміщеннях Кілійської районної державної адміністрації Одеської області паперовий згорток, в якому були замотані грошові кошти - знищити; 
		-документи, які є речовими доказами та зазначені у постановах від 14.05.2017 та 22.08.2017 (т. 3 а.с. 224-225, 226-231) - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;
		-6 дисків з № 396, 397, 398, 399, 400, 401, які є додатками до висновку експертизи від 01.09.2017 № 9-1/160К, - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;
		-вилучені під час обшуку у приміщеннях Кілійської районної державної адміністрації Одеської області кошти номіналом 5 доларів США у кількості 2 штуки та 10 доларів США у кількості 2 штуки на загальну суму 30 доларів США - конфіскувати;
		-вилучений під час особистого обшуку ОСОБА_2 12.05.2017 купюри української гривні номіналом 500, 200, 100, 50, 20, 10, 5, 2, 1 на загальну суму 2 436 грн - конфіскувати;
		-вилучений під час особистого обшуку ОСОБА_2 12.05.2017 мобільний телефон марки Samsung чорного кольору марки «GT-S7562/SEK» ІМЕІ 1 НОМЕР_17 ІМЕІ 2 НОМЕР_13 із силіконовим чохлом - конфіскувати;
		-вилучений під час обшуку у приміщеннях Кілійської районної державної адміністрації Одеської області мобільний телефон марки Lenovo ІМЕІ: НОМЕР_14 та ІМЕІ2: НОМЕР_15 , в якому знаходяться картки мобільного оператора - конфіскувати;
		-вилучені під час обшуку в приміщеннях Кілійської районної державної адміністрації Одеської області ноутбук марки «НР ProBook» серійний номер 2се2341744 та зарядний пристрій до нього, ноутбук марки HP Serial: 2CE2342L4R та зарядний пристрій до нього - повернути Кілійській районній державній адміністрації Одеської області;
		-вилучені під час обшуку в приміщеннях Кілійської районної державної адміністрації Одеської області сервер з камер спостереження S/N НОМЕР_19 та зарядний пристрій до нього - конфіскувати.
		15.Скасувати арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 15.05.2017, на таке майно: 
		-купюри номіналом по 100 доларів США у загальній кількості 17 штук (серійні номери: «DK07413392», «KD92251766A», «AB56056052V», «AB73201582D», «KK90884350C», «KK90884352C», «HE71235819B», «КК17035842B», «DB89811509A», «HB33244594F», «HF38415670C», «HB81306883B», «КВ56270300N», «IK85510736», «HJ78566427A», «HJ47170180A», «HC22708761B»);
		-ноутбук марки «НР ProBook» серійний номер 2се2341744 та зарядний пристрій до нього, ноутбук марки HP Serial: 2CE2342L4R та зарядний пристрій до нього.
		16.Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 15.05.2017 на інше вказане в ухвалі майно залишити в силі для забезпечення виконання вироку в частині конфіскації майна.
		17.Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в дохід держави витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні в сумі 15 282,04 грн.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 30 днів з дня проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в Суді копію вироку Суду. 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
		 
		Судді: 
		ОСОБА_66                 ОСОБА_67                 ОСОБА_68

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...