Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 903/988/20 : Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; Банкрутство.
Надіслано для оприлюднення: 17.10.2022. Зареєстровано: 17.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 19.10.2022.
Дата набрання законної сили: 06.10.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 жовтня 2022 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  903/988/20 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Васьковський О.В.,
		за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
		 
		представників учасників справи:
		ліквідатор - Рабан М.Т. в режимі відеоконференції,
		ОСОБА_1 - Тарновецький П.Я.,
		Головне управління Державної податкової інспекції у Волинській області - не з`явився,
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Малан Плюс" - не з`явився,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 
		на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 (колегія суддів у складі: Юрчук М.І. - головуючий, Крейбух О.Г., Савченко Г.І.) 
		та ухвалу Господарського суду Волинської області від 24.05.2022 (суддя  Гарбара І.О.)
		 
		у справі №903/998/21
		за заявою Головного управління Державної податкової інспекції у Волинській області
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малан Плюс"
		про банкрутство, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Стислий виклад вимог
		 
		1.          Ухвалою Господарського суду Волинської області від 09.02.2021 у справі №903/988/20 за заявою Головного управління Державної податкової інспекції у Волинській області (далі - ГУ ДПІ у Волинській області) відкрито провадження у справі про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Малан Плюс" (далі - ТОВ "Малан Плюс"). Визнано у встановленому порядку доведені кредиторські вимоги ГУ ДПІ у Волинській області до ТОВ "Малан Плюс" у такій черговості: 21020,00 грн (понесені судові витрати) - вимоги першої черги; 3642531,52 грн (основний платіж) - вимоги третьої черги; 6728,22 грн (штрафні санкції) - вимоги шостої черги. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна ТОВ "Малан Плюс" призначено арбітражного керуючого Рабана Микиту Тарасовича. Оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про банкрутство ТОВ "Малан Плюс". 
		 
		2.          Постановою Господарського суду Волинської області від 08.06.2021 припинено процедуру розпорядження майном у справі про банкрутство ТОВ "Малан Плюс" та повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна) Рабана М.Т. ТОВ "Малан Плюс" визнано банкрутом та відкрито його ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором ТОВ "Малан Плюс" призначено арбітражного керуючого Рабана М.Т.
		 
		3.          У лютому 2022 року ліквідатор ТОВ "Малан Плюс" Рабан М.Т. подав до Господарського суду Волинської області заяву від 05.02.2022, в якій просить суд визнати ОСОБА_1 , що перебувала на посаді керівника ТОВ "Малан Плюс" такою, що порушила вимоги ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) щодо звернення до господарського суду у місячний строк із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Малан Плюс".
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
		 
		4.          Станом на день розгляду заяви ліквідатора, остаточний реєстр вимог кредиторів ТОВ "Малан Плюс" є таким:
		 
		- вимоги ініціюючого кредитора ГУ ДПІ у Волинській області на суму 3670279,74 грн внесено в реєстр у такій черговості: 25560,00 грн - вимоги першої черги (судовий збір); 3642531,52 грн - вимоги третьої черги; 1886268,13 грн - вимоги шостої черги. Судом встановлено, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22.12.2016 у справі N817/1680/16 за позовом Головного управління ДФС у Волинській області в дохід Державного бюджету України з ТОВ "Малан Плюс" постановлено стягнути 3644669,74 грн податкової заборгованості. Зазначена постанова адміністративного суду набрала законної сили;
		 
		- вимоги кредитора ПАТ "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтавнафтогаз" на суму 3670279,74 грн внесено в реєстр у такій черговості: 4540,00 грн - вимоги першої черги (судовий збір); 40682397,20 грн - вимоги четвертої черги. Основна заборгованість в розмірі 40682397,20 грн підтверджується рішенням Господарського суду Харківської області у справі №922/2804/17 від 06.11.2017, видано відповідний наказ 21.11.2017 на примусове виконання рішення та ухвали;
		 
		- вимоги кредитора Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у такій черговості:- 4540,00 грн - перша черга, 4068239,72 грн - четверта черга, без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
		 
		5.          На виконання вимог КзУПБ та з метою проведення інвентаризації майна боржника, ліквідатором направлено ряд запитів до відповідних реєстраційних органів, зокрема: Комунальному підприємству "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації"; Державній авіаційній службі; Центру надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Луцьк, Луцького, Ківерцівського та Рожищенського районів; Управлінню Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Волинській області; Управлінню Держгірпромнагляду у Волинській області; Головному управлінню Держгеокадастру у Волинській області; Головному Управлінню Держпродспоживслужби у Волинській області; Волинській митниці ДФС; Державній інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті; Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку; ГУ ДФС у Волинській області, РФ "Львівська залізниця"; Головному управлінню статистики у Волинській області; Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області; директору/учаснику ОСОБА_1., тощо.
		 
		6.          Станом на день розгляду заяви отримано відповіді на запити:
		 
		-          Лист Державіаслужби №12/12.5-2485-21 від 30.06.2021 про відсутність зареєстрованих за боржником повітряних суден;
		-          Лист Морської адміністрації №4457/03/15-21 від 23.06.2021 про відсутність записів у Державному судновому реєстрі України і Судновій книзі України щодо суден, власником або судновласником яких є ТОВ "Малан Плюс";
		-          Лист ГУ ДПС у Волинській області №10066/6/03-20-12-01-06 від 18.06.2021 по відкритим ТОВ "Малан Плюс" рахункам (усі рахунку закрито) та про відсутність подання фінансової звітності банкрутом протягом останніх 3-х років;
		-          Лист Головного управління статистики у Волинській області №07-10/132-21 від 15.06.2021 про відсутність поданої звітності ТОВ "Малан Плюс" за 2018-2021 роки;
		-          Лист Головного управління статистики у м. Києві (за місцем утворення товариства) від 21.04.2021 про відсутність поданої звітності ТОВ "Малан Плюс" за 2014-2015 роки;
		-          Лист Волинської митниці Держмитслужби №7.3-27/5040 від 16.06.2021 про нездійснення митного оформлення товарів ТОВ "Малан Плюс" за період з 09.02.2018 по 09.02.2021;
		-          Лист ПАТ "Львівська залізниця" №НЮ-703 від 17.06.2021 про відсутність серед зареєстрованих власників вантажних вагонів та іншої залізничної техніки ТОВ "Малан Плюс";
		-          Лист ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області №08.15/264 від 30.06.2021 про відсутність зареєстрованої сільськогосподарської техніки за ТОВ "Малан Плюс";
		-          Лист КП ВО БТІ №2399 від 16.06.2021 про надання інформації щодо зареєстрованих об`єктів нерухомості за банкрутом державним реєстратором, нотаріусом, уповноваженою особою фронт-офісу;
		-          Лист №31/3/1-1669 від 30.06.2021 ТСЦ МВС №0741 про відсутність зареєстрованих транспортних засобів за ТОВ "Малан Плюс";
		-          Лист Управління Держпраці у Волинській області №2685/01-06.1 від 15.06.2021 про відсутність зареєстрованих транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, а також об`єктів котлонагляду за ТОВ "Малан Плюс";
		-          Лист Управління ДАБІ у Волинській області №1003-3/1.18/541/21 від 01.07.2021 про відсутність зареєстрованих дозвільних документів на виконання будівельних (підготовчих) робіт за ТОВ "Малан Плюс";
		-          Лист НКЦПФР №10/04/12985 від 15.06.2021 про відсутність ТОВ "Малан Плюс" серед власників пакетів голосуючих акцій (5 відсотків і більше);
		-          Лист Головного управління Держгеокадастру №33-3-0.2-3819/2-21 від 22.06.2021 про відсутність зареєстрованих земельних ділянок за ТОВ "Малан Плюс";
		-          Лист РВ ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях №11-03-836 від 08.07.2021 про відсутність переданого державного майна ТОВ "Малан Плюс" та відсутність укладених з банкрутом договорів оренди державного майна;
		-          Лист АТ "Акцент-Банк" №20.1.0.0.0/7-20210323/655 від 24.03.2021 про відсутність руху коштів на рахунку ТОВ "Малан Плюс" за період 09.02.2018 по 09.02.2021;
		-          Довідки про обіг АТ "Акцент-Банк" №7188 від 08.07.2021, що засвідчують відсутність руху коштів на рахунку ТОВ "Малан Плюс" за період 01.01.2018 по 31.12.2021, що були дані на вимогу ГУ ДПС у Волинській області №2242/12/03-20-07-04-12 від 02.07.2021;
		-          Лист ДП "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин" №1079/8-11 від 02.07.2021 про відсутність ТОВ "Малан Плюс", як зареєстрованого в Реєстрі тварин власника тварин;
		-          Лист Управління ДАБІ №1003-3/1.18/541/21 від 01.07.2021 про відсутність зареєстрованих дозвільних документів на виконання будівельних робіт за ТОВ "Малан Плюс".
		 
		7.          Додатково надіслано запит до АТ КБ "ПриватБанк" з проханням надати інформацію по руху коштів на відповідних рахунках ТОВ "Малан Плюс".
		 
		8.          Додатково надіслано запит №1 від 08.07.2021 до АТ "Акцент-Банк" з проханням надати інформацію щодо руху коштів на рахунку №260059010013968, оскільки відповідну інформацію не було відображено в Довідках про обіг АТ "Акцент-Банк" №7188 від 08.07.2021. Листом №20.1.0.0.0/7-20210719/510 від 21.07.2021 АТ "Акцент-Банк" відмовив у наданні інформації у зв`язку із неправильно вказаним у запиті номером рахунку.
		 
		9.          Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 24.02.2021 №245760244, відсутні відомості про зареєстроване право власності чи інші права на нерухоме майно, наявні зареєстровані обтяження.
		 
		10.          Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.04.2021 за кодом 261510883246 відповідно до якого ТОВ "Малан Плюс" не є власником корпоративних прав, учасником чи акціонером інших юридичних осіб. 
		 
		11.          Отримано витяг з Спеціальної інформаційної системи Укрпатенту, згідно якого за товариством не зареєстровано винаходів, корисних моделей, торгівельних марок, промислових зразків, топографічних інтегралів, кваліфікованих зазначень.
		 
		12.          Отримано витяг з Автоматизованої системи виконавчого провадження, згідно з яким наявні відкриті виконавчі провадження щодо ТОВ "Малан Плюс".
		 
		13.          Крім того, у зв`язку з невиконанням посадовими особами банкрута постанови Господарського суду Волинської області від 08.06.2021, ліквідатором 29.06.2021 подано заяву про кримінальне правопорушення до Головного управління Національної поліції у Волинській області. 
		 
		14.           06.07.2021 отримано повідомлення від слідчого управління Головного управління Національної поліції у Волинській області №5100/24/1-2021 про направлення матеріалів за заявою арбітражного керуючого Рабана М.Т. до Луцького РУП ГУНП Волинської області. Своїм листом №3/4841/50/04-21 від 19.07.2021 Луцьке РУП ГУНП Волинської області повідомило ліквідатора про неможливість встановити місцезнаходження керівника/засновника ОСОБА_1 та про прийняття рішення обмежитись вжитими заходами у зв`язку з відсутністю даних, які вказують на наявність кримінального правопорушення, а відтак відмовлено у внесенні відповідної інформації до ЄРДР. 
		 
		15.          У зв`язку з відсутністю у ліквідатора документів, зокрема фінансової звітності товариства за останні 3 роки, як основного джерела інформації для проведення аналізу, в арбітражного керуючого відсутня можливість здійснити аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ "Малан Плюс".
		 
		16.          На підставі запитів ліквідатора в органи, які зберігають певну інформацію щодо майна боржника, інформації з реєстрів та постанови Господарського суду Волинської області від 08.06.2021 у справі №903/988/20 про визнання ТОВ "Малан Плюс" банкрутом, ліквідатором відповідно до ст. 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №879 від 02.09.2014 року, видано наказ N1 від 01.07.2021 про проведення інвентаризації та створення інвентаризаційної комісії.
		 
		17.          На виконання вимог наказу про проведення інвентаризації майна боржника №1 від 01.07.2021, за результатами фактичної інвентаризації майна боржника складено описи:
		 
		- Інвентаризаційний опис необоротних активів (основні засоби, нематеріальні активи, інші необоротні матеріальні активи, капітальні інвестиції) №1 від 11.07.2021 - згідно з наданими відомостями необоротні активи відсутні;
		- Інвентаризаційний опис запасів №2 від 11.07.2021 - згідно з наданими відомостями запаси відсутні;
		- Акт про результати інвентаризації грошових коштів №3 від 11.07.2021 - згідно з наданими відомостями на рахунках боржника кошти відсутні;
		- Акт інвентаризації розрахунків з дебіторами та кредиторами №4 від 11.07.2021 - згідно з яким обліковується кредиторська заборгованість у розмірі 3642531,52 грн;
		- Акт інвентаризації дебіторської або кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув і яка планується до списання №5 від 11.07.2021 - за наданими відомостями відсутня інформація про дані види заборгованості;
		- Акт інвентаризації наявності грошових документів, бланків документів суворої звітності №6 від 11.07.2021 - згідно з наданими відомостями показники відсутні, тобто є нульовими;
		- Акт інвентаризації наявності фінансових інвестицій №7 від 11.07.2021 - згідно з наданими відомостями фінансові інвестиції відсутні;
		- Акт інвентаризації розрахунків щодо відшкодування матеріальних збитків №8 від 11.07.2021 - згідно з наданими відомостями показники відсутні, тобто є нульовими;
		- Інвентаризаційний опис матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання №9 від 11.07.2021 - згідно з наданими відомостями матеріальні цінності відсутні.
		 
		18.          Отже, на підставі викладеного, прийнято рішення щодо результатів інвентаризації від 11.07.2021, в якому зафіксовано факт відсутності за ТОВ "Малан Плюс" нерухомого майна, дебіторської заборгованості, запасів, основних засобів, векселів, інвестицій та будь-якого іншого майна за рахунок якого можна задовольнити вимоги кредиторів.
		 
		Стислий виклад ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
		 
		19.          Ухвалою Господарського суду Волинської області від 24.05.2022 у справі №903/988/20 про банкрутство ТОВ "Малан Плюс" задоволено заяву ліквідатора в порядку ч. 6 ст. 34 КУзПБ. Визнано ОСОБА_1 , що перебувала на посаді керівника ТОВ "Малан Плюс" такою, що допустила порушення приписів ч. 6 ст. 34 КузПБ.
		 
		20.          Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 ухвалу Господарського суду Волинської області від 24.05.2022 залишено без змін.  
		 
		21.          Суди попередніх інстанцій виходили з того, що з введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ законодавець запровадив як новелу у спеціальному нормативному акті з питань банкрутства солідарну відповідальність у разі порушення вимоги цього Кодексу щодо обов`язку та строку для звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (зокрема, у разі загрози неплатоспроможності), визначивши суб`єктом цієї відповідальності лише керівника боржника, та встановивши строк для виконання боржником відповідного обов`язку - один місяць. Враховуючи, що підставою для вимог кредитора про солідарну відповідальність керівника боржника стало порушення, прямо визначене ч. 6 ст. 34 КУзПБ, а саме - недотримання боржником вимоги щодо обов`язку у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності, то для застосування солідарної відповідальності суд зазначив про необхідність доведення заявником та встановлення судом двох юридичних фактів: порушення визначеного абзацом 2 ч. 6 ст. 34 КУзПБ місячного строку та наявності у боржника протягом цього строку та/або більше ознак загрози неплатоспроможності боржника.
		 
		22.          Суди дійшли висновку, що матеріалами справи підтверджується, що неплатоспроможність боржника виникла ще до моменту набрання законної сили КУзПБ, тобто ще до 21.10.2019. Станом на момент відкриття провадження у справі про банкрутство, підприємство не мало жодного нерухомого майна та/або інших активів, за рахунок яких товариством могла б бути погашена заборгованість перед кредиторами.
		 
		23.          Отже, суди дійшли висновку, що в порушення вимог ч. 6 ст. 34 КУзПБ, ОСОБА_1 , яка обіймає посаду директора ТОВ "Малан Плюс" з 22.03.2018, не звернулась протягом місяця з моменту прийняття цієї норми, а саме в строк до 22.11.2019 до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, коли усвідомлювала, що задоволення вимог одного або кількох кредиторів ТОВ "Малан Плюс" призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності).
		 
		Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
		 
		24.           ОСОБА_1 (далі - скаржник) звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить cкасувати ухвалу Господарського суду Волинської області від 24.05.2022, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2022, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
		 
		25.          Підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає п. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
		 
		26.          Так, скаржник зазначає, що судами не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15.06.2021 у справі №910/2971/20, щодо порушення визначеного абзацом 2 ч. 6 ст. 34 КУзПБ місячного строку; та наявності у боржника протягом цього строку та/або більше ознак загрози неплатоспроможності.
		 
		27.          Скаржник вважає, суди не врахували, що обчислення визначеного абзацом 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ місячного строку для обов`язку боржника звернутись із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності починається з того моменту, коли за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини між кредитором (кредиторами) та боржником (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), одночасно має місце факт настання строку виконання боржником зобов`язань щонайменше перед двома його кредиторами разом із фактом перевищення в той самий момент (звітний період) сумарного розміру цих зобов`язань над розміром всіх активів боржника, які в сукупності і свідчать про ознаки загрози неплатоспроможності боржника (п. 7.7 постанови Верховного Суду від 15.06.2021 у справі N910/2971/20).
		 
		28.          Скаржник зауважує на тому, що судами попередніх інстанцій моментом виникнення у боржника заборгованості перед двома кредиторами (який з огляду на дата набуття чинності КУзПБ) визначений як 21.10.2019, однак судами не досліджувався та не був встановлений розмір активів боржника станом на 21.10.2019 як визначену судом дату виникнення загрози платоспроможності боржника, а визначили лише на дату відкриття провадження у справі про банкрутство, а саме станом на 11.07.2021 (тобто з різницею в періоді майже в два роки).
		 
		29.          Також, скаржник вказує на те, що суди не дослідили зібрані у справі докази, а саме: докази наявності у боржника дебіторської заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Альянс" (далі - ТОВ "Голден Альянс") та не дали їм жодної правової оцінки, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення даної справи.  
		 
		30.          Скаржник вважає, що судам попередніх інстанцій було відомо про наявність у боржника дебіторської заборгованості станом на 31.12.2019 (а відповідно і на дату вступу в силу КУзПБ), яка складала 58410204,74 грн (довідка про дебіторську заборгованість ТОВ "Малан Плюс" станом на 31.12.2019 наявна в матеріалах справи).
		 
		31.          Дана дебіторська заборгованість виникла, зокрема за договором про надання фінансової допомоги №14 від 29.08.2016, укладеним з ТОВ "Голден Альянс" та додатковою угодою до вказаного договору про збільшення терміну користування фінансовою допомогою в розмірі 58410204,74 грн, в той час як кредиторська заборгованість боржника складала лише 40406875,97 грн. Тобто активи боржника, у вигляді дебіторської заборгованості, перевищували його кредиторські зобов`язання.
		 
		32.          Скаржник наголошує на тому, що на дату прийняття Господарським судом Волинської області ухвали від 24.05.2022, якою визнано ОСОБА_1 такою, що допустила порушення приписів ч. 6 ст. 34 КУзПБ, в матеріалах справи були наявні копія договору про надання фінансової допомоги №14 від 29.08.2016, додаткова угода від 27.10.2016 до договору про надання фінансової допомоги №14 від 29.08.2016, довідки про кредиторську та дебіторську заборгованість станом на 31.12.2019, звіт про дебетові та кредитові операції по рахунку НОМЕР_1 від 29.08.2016.
		 
		33.          Крім того, постановою винесеною Головним державним виконавцем ВДВС у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) ВП №68399502 від 31.01.2022 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання ухвали суду від 28.10.2021 у цій справі - про зобов`язання надати установчі та бухгалтерські документи ТОВ "Малан Плюс", проте арбітражний керуючий навіть не мав наміру чекати завершення виконавчого провадження та отримання бухгалтерських та інших фінансових документів, оскільки вже 05.02.2022 подав заяву про визнання ОСОБА_1 такою, що порушила вимоги ч. 6 ст. 34 КУзПБ.
		 
		Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
		 
		34.          Ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Рабан М.Т. подав відзив на касаційну скаргу, в якому він просить ухвалу Господарського суду Волинської області від 24.05.2022, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. 
		 
		35.          На думку ліквідатора банкрута, господарські суди попередніх інстанцій з урахуванням вимог ст.ст. 74, 76, 77, 79, 86 ГПК України, належним чином дослідили обставини справи і обґрунтовано визнали ОСОБА_1 , що перебувала на посаді керівника ТОВ "Малан Плюс" такою, що допустила порушення приписів ч. 6 ст. 34 КУзПБ.
		 
		36.          ПАТ "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить ухвалу Господарського суду Волинської області від 24.05.2022, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. 
		 
		37.          ПАТ "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" вважає, що доводи касаційної скарги є неправомірними та необґрунтованими. 
		 
		38.          Відзиви від інших учасників справи до Верховного Суду не надійшли.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		39.          Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час розгляду заяви ліквідатора банкрута про визнання керівника ТОВ "Малан Плюс" таким, що порушив вимоги ч. 6 ст. 34 КУзПБ щодо звернення до господарського суду у місячний строк із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Малан Плюс".
		 
		40.          Відповідно до положень ч. 6 ст. 34 КУзПБ боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом (абзац 1 ч. 6). Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи (абзац 2 ч. 6).
		 
		41.          Верховний Суд зазначає, що положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який втратив чинність з введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ, та який також містив умови, за яких боржник був зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі (ч. 5 ст. 11 та ст. 95 цього Закону) так само встановлювали солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів, але у випадку недотримання вимог щодо особливостей застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником згідно з ч. 1 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч. 6 ст. 95 цього Закону). 
		 
		42.          Однак, вказаний Закон не містив положень про відповідальність за незвернення боржника до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності.
		 
		43.          Отже, з введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ законодавець як новелу у спеціальному нормативному акті з питань банкрутства запровадив солідарну відповідальність у разі порушення вимоги цього Кодексу щодо обов`язку та строку для звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (зокрема, у разі загрози неплатоспроможності), визначивши суб`єктом цієї відповідальності лише керівника боржника, та встановивши строк для виконання боржником відповідного обов`язку - один місяць.
		 
		44.          Притягнення керівників, засновників (учасників, акціонерів) боржника, інших осіб боржника до солідарної та субсидіарної відповідальності є винятковим механізмом відновлення порушених прав кредиторів. Істотна та явна диспропорція між зобов`язаннями та активами по суті неплатоспроможного боржника та непоінформованість про це кредиторів цілком очевидно порушують права останніх. У зв`язку з цим для захисту майнових інтересів кредиторів боржника запроваджено правове регулювання своєчасного інформування керівником юридичної особи його кредиторів про неплатоспроможність (недостатність майна) боржника.
		 
		45.          Солідарна відповідальність керівника боржника - це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, відповідно до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності підлягає притягненню до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів відповідно до заяви кредитора, після виявлення такого порушення ухвалою господарського суду.
		 
		46.          Сутність солідарної відповідальності полягає у залученні керівника боржника - юридичної особи щодо якої здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов`язку з виконання грошових зобов`язань боржника як правового механізму захисту та відновлення прав кредиторів, які будучи своєчасно необізнаними з його вини про стан неплатоспроможності боржника, а саме про суттєву диспропорцію між обсягом зобов`язань боржника і розміром його активів, вступили з ним у правовідносини (хоча могли б не вступати) внаслідок чого позбавлені можливості задовольнити наявні в них вимоги до боржника.
		 
		47.          Тлумачення змісту ч. 6 ст. 34 КУзПБ свідчить, що суб`єктом солідарної відповідальності є виключно керівник боржника, в тому числі колишній керівник, оскільки наведена норма не містить жодних обмежень покладення такої відповідальності на керівника боржника, повноваження якого на час відкриття/здійснення провадження у справі про банкрутство припинились. 
		 
		48.          Підставами покладення солідарної відповідальності на керівника боржника відповідно до абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ є порушення керівником боржника визначеного абзацом першим цієї частини статті обов`язку та строку звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, факт чого за абзацом другим частини цієї статті встановлюється судом, який здійснює провадження у справі про банкрутство. 
		 
		49.          До предмету доказування при вирішенні питання наявності підстав для покладення на керівника боржника солідарної відповідальності у справі про банкрутство, належить встановлення таких обставин:
		- виникнення обставин, визначених абзацом 1 ч. 6 ст. 34 КУЗПБ щодо загрози неплатоспроможності боржника;
		- моменту виникнення загрози неплатоспроможності боржника;
		- факту неподання керівником боржника до суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника в місячний строк з дня виникнення такого обов`язку;
		- обсягу грошових зобов`язань боржника, на момент виникнення загрози неплатоспроможності боржника.
		 
		50.          Для покладення солідарної відповідальності на керівника боржника необхідним є доведення заявником та встановлення судом сукупності таких умов - юридичних фактів: 
		- порушення визначеного абзацом 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ місячного строку на звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство;
		- наявності у боржника протягом цього строку та/або більше ознак загрози неплатоспроможності.
		 
		51.          Обов`язок керівника щодо звернення до суду із заявою про банкрутство виникає у момент, коли добросовісний та сумлінний керівник, який перебуває у подібних обставинах, у рамках стандартної управлінської практики, враховуючи масштаб діяльності боржника, мав об`єктивно визначити наявність факту загрози неплатоспроможності останнього.
		 
		52.          Бездіяльність керівника, який ухиляється від виконання покладеного на нього КУзПБ обов`язку щодо подання заяви боржника про власне банкрутство, є протиправною, винною, спричинює майнові втрати кредиторів і публічно-правових утворень, порушує як приватні інтереси суб`єктів цивільних правовідносин так і публічні інтереси держави.
		 
		53.          Частиною 6 ст. 34 КУзПБ закріплено презумпцію вини керівника боржника у недотриманні ним обов`язку визначеного абзацом першим цієї норми, адже положення абзацу першого цієї норми визначають імперативним обов`язок керівника боржника зі звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
		 
		54.          Наведена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість керівнику боржника, на якого покладено тягар доведення відповідних обставин, довести відсутність причинного зв`язку між неможливістю задоволення вимог кредиторів і невиконанням ним обов`язку, визначеного абзацом 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ, щодо звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
		 
		55.          Тлумачення норм ст.ст. 13, 92 ЦК України у взаємозв`язку з положеннями ст. 34 КУзПБ свідчить, що керівник боржника зобов`язаний діяти добросовісно, розумно не лише по відношенню до юридичної особи, а й щодо кредиторів та враховуючи права та законні інтереси останніх, зокрема, повинен своєчасно їх інформувати про стан неплатоспроможності боржника, сприяти їм в отриманні такої інформації, що має вплив на прийняття ними рішень щодо порядку взаємодії з боржником.
		 
		56.          Невиконання керівником вимог абзацу 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ щодо звернення до суду в місячний строк за наявності визначених цією нормою підстав із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника свідчить по суті про недобросовісне приховування ним від кредиторів інформації щодо незадовільного майнового становища боржника. 
		 
		57.          Така поведінка керівника боржника має наслідком нерозумне та недобросовісне прийняття неплатоспроможним боржником додаткових боргових зобов`язань за умов, коли не можуть бути виконані існуючі, свідому неможливість задоволення боржником вимог нових кредиторів від яких були приховані дійсні факти, і як наслідок виникнення збитків в цих кредиторів введених в оману щодо стану платоспроможності боржника.
		 
		58.          Керівник боржника як особа, яка притягується до солідарної відповідальності спростовуючи названу презумпцію має право довести добросовісність, розумність своїх дій у недотримані вимог абзацу 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ.
		 
		59.          Якщо керівник боржника доведе, що виникнення обставин визначених абзацом 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ не свідчило про стан загрози неплатоспроможності тобто об`єктивне банкрутство (критичний момент з настанням якого боржник через зниження вартості чистих активів став нездатним у повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів, у тому числі і щодо сплати обов`язкових платежів), і він незважаючи на тимчасові фінансові ускладнення добросовісно розраховував на їх подолання в розумний строк, доклав залежних від себе максимальних зусиль для досягнення такого результату то такий керівник з урахуванням загальноправових принципів юридичної відповідальності може бути звільненим від солідарної відповідальності.
		 
		60.          Для цілей вирішення питання покладення солідарної відповідальності на керівника суттєве значення має встановлення моменту з якого виникає в керівника боржника визначений абзацом 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ обов`язок зі звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника з огляду на наявну загрозу неплатоспроможності, враховуючи, що момент виникнення такого обов`язку в кожному конкретному випадку визначається моментом усвідомлення керівником критичності ситуації, що склалася, яка очевидно свідчить про неможливість продовження нормального режиму господарювання без негативних наслідків для боржника та його кредиторів.
		 
		61.          Загроза неплатоспроможності, відповідно до КУзПБ, настає у разі - якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.
		 
		62.          Отже, умовами/складовими для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту як загроза неплатоспроможності боржника є одночасна (зокрема протягом місячного періоду, визначеного ч. 6 ст. 34 КУзПБ) наявність, в свою чергу, таких юридичних фактів:
		 
		(1)          існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов`язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо);
		 
		(2)          розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов`язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх активів боржника очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов`язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку.
		 
		63.          Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №910/3191/20 та від 09.06.2022 у справі №904/76/21.
		 
		64.          При цьому, з огляду на положення ч. 6 ст. 39 КУзПБ (згідно з якими однією із підстав для відмови господарським судом у відкритті провадження у справі є наявність за вимогами кредитора спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження) для існування загрози неплатоспроможності боржника, за відсутності між ним і кредитором спору про право, КУзПБ не вимагає безспірності вимог кредиторів до боржника, тобто не вимагає прийняття судового рішення та/або видачу виконавчого документа щодо вимог кредитора до боржника, які (вимоги) стали підставою для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
		 
		65.          Правильність цього висновку підтверджується, якщо звернутись до положень частин 2, 3 та 4 ст. 34 КУзПБ, якими визначені вимоги до документів/доказів, що додаються як до заяви кредитора, так і до заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство, серед яких відсутня вимога про додання до відповідної заяви судового рішення та/або видачу виконавчого документа щодо вимог кредитора до боржника.
		 
		66.          Обчислення визначеного абзацом 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ місячного строку реалізації обов`язку боржника звернутись до суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності починається з того моменту, коли за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини між кредитором (кредиторами) та боржником (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), одночасно має місце: 1) факт настання строку виконання боржником грошових зобов`язань щонайменше перед двома його кредиторами разом із 2) фактом перевищення в той самий момент (звітний період) сумарного розміру цих зобов`язань над розміром всіх активів боржника, які в сукупності і свідчать про ознаки загрози неплатоспроможності боржника.
		 
		67.          Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 02.03.2016 у справі №6-2491цс15, а також з правовими позиціями, викладеними в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №914/1033/17, від 11.05.2018 у справі №914/1487/17, від 15.05.2018 у справі №921/412/17-г/7, від 24.10.2018 у справі №308/8645/15цс, від 05.12.2018 у справі №589/2800/15-ц, щодо підстав виникнення зобов`язальних правовідносин, відповідно до яких: 
		 
		-          за своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб; за загальним правилом судове рішення забезпечує примусове виконання зобов`язання, яке виникло з підстав, що існували до винесення судового рішення, але не породжує таке зобов`язання, крім випадків, коли положення норм чинного законодавства пов`язують виникнення зобов`язання саме з набранням законної сили рішенням суду; рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить у них ясність та визначеність;
		 
		-          за змістом ст. 11 ЦК України зобов`язальні правовідносини виникають з актів цивільного законодавства, а рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить у них ясність та визначеність.
		 
		68.          При цьому зобов`язання боржника перед кредитором не має містити в своїй суті спору про право між кредитором та боржником. 
		 
		69.          Дійшовши наведених висновків, Верховний Суд погоджується з аналогічними аргументами скаржника (п. 28 цієї постанови), а тому визнає помилковим висновок судів в оскаржуваних рішеннях про обчислення у спірних правовідносинах визначеного абзацом 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ місячного строку з 21.10.2019 (дата набуття чинності КУзПБ).
		 
		70.          У цьому зв`язку Верховний Суд звертається до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі N910/2971/20, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі.
		 
		71.          Крім того, як зазначалося вище, умовами/складовими для встановлення щодо боржника такого юридичного факту як загроза неплатоспроможності боржника є майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов`язань щодо якої настав, тощо).
		 
		72.          В свою чергу, ОСОБА_1 , заперечуючи проти заяви ліквідатора боржника, як під час розгляду справи в суді першої так і в суді апеляційної інстанцій неодноразово вказувала про наявність у боржника дебіторської заборгованості станом на 31.12.2019 (тобто як зазначала ОСОБА_1 - на дату набрання чинності КУзПБ), яка складала 58410204,74 грн.
		 
		73.          У цьому зв`язку ОСОБА_1 зазначала, що наведена дебіторська заборгованість виникла, зокрема, за договором про надання фінансової допомоги №14 від 29.08.2016, укладеним з ТОВ "Голден Альянс" та додатковою угодою до вказаного договору про збільшення терміну користування фінансовою допомогою в розмірі 58410204,74 грн, в той час як кредиторська заборгованість боржника складала лише 40406875,97 грн. Тобто активи боржника, у вигляді дебіторської заборгованості, перевищували його кредиторські зобов`язання.
		 
		74.          Крім того, в матеріалах справи були наявні на час розгляду справи в суді першої інстанції копія договору про надання фінансової допомоги №14 від 29.08.2016, додаткова угода від 27.10.2016 до договору про надання фінансової допомоги №14 від 29.08.2016, довідки про кредиторську та дебіторську заборгованість станом на 31.12.2019, звіт про дебетові та кредитові операції по рахунку НОМЕР_1 від 29.08.2016.
		 
		75.          Верховний Суд зауважує на тому, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 76 ГПК України).
		 
		76.          Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 1, ч. 2 ст. 86 ГПК України).
		 
		77.          Всупереч вимогам ГПК України суд першої інстанції не врахував наданих ОСОБА_1 доказів, а також не здійснив їх оцінки. Ця помилка не була виправлена й судом апеляційної інстанції.
		 
		78.          Натомість суди, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, наведеного не врахували, та порушили правила обчислення визначеного абзацом 1 ч. 1 ст. 34 КУзПБ місячного строку та дійшли передчасного висновку про те, що мало місце порушення боржником цього строку у спорі про солідарну відповідальність керівника боржника, оскільки суди не надали оцінки: зібраним у справі доказам (зокрема, рішенням у справах N817/1680/16 та №922/2804/17) на предмет підстав, обставин та дати виникнення у боржника перед цими кредиторами зобов`язання; доказам щодо вартості майнових активів боржника станом на той звітний період, коли у боржника виникли зобов`язання перед цими кредиторами (якщо зобов`язання перед обома кредиторами виникли в один і той самий звітний період).
		 
		79.          У цьому ж зв`язку господарські суди попередніх інстанцій не співвставили моментів виникнення у боржника зобов`язань перед вказаними кредиторами; не встановили, чи мав місце в той самий звітний період факт перевищення сумарного розміру зобов`язань боржника перед його кредиторами над розміром всіх активів боржника, задля встановлення наявності та тривалості існування у боржника ознак загрози неплатоспроможності боржника; не обчислили перебіг місячного строку, визначеного абзацом 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ, відповідно, та не встановили, чи мало місце порушення цього строку як підстави для солідарної відповідальності керівника боржника, а також щодо особи керівника боржника (з урахуванням встановлених обставин справи, що ОСОБА_1 перебуває на посаді керівника з 22.03.2018) на момент виникнення у нього обов`язку звернутись із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за правилами ч. 6 ст. 34 КУзПБ. 
		 
		80.          Отже, Верховний Суд вважає прийнятними доводи касаційної скарги щодо неврахування судами правого висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №910/2971/20, а також доводи щодо не дослідження судами зібраних у справі доказів.
		 
		81.          Зазначені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені п. 1, п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, отримали підтвердження під час касаційного провадження.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		82.          Відповідно до ч. 3 ст. 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
		 
		83.          Оскільки порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, допущено судами першої та апеляційної інстанцій, справа направляється на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
		 
		84.          Касаційна скарга підлягає задоволенню, а судові рішення скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		85.          При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, дослідити сукупність обставин, на які посилається скаржник і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір. 
		 
		Судові витрати
		 
		86.          Відповідно до ст. 315 ГПК України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. 
		 
		87.          Частиною 14 ст. 129 ГПК України, передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		 
		88.          Враховуючи, що в даному випадку справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється. 
		 
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		 
		2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 24.05.2022 у справі №903/998/21 скасувати.
		 
		3. Справу №903/998/21 направити на новий розгляд до Господарського суду Волинської області.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                                             В. Картере
		 
		Судді                                                                                          О. Банасько
		 
		                                                                                          О. Васьковський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...