Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/21997/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про невиконання або неналежне виконання зобов’язань.
Надіслано для оприлюднення: 18.10.2022. Зареєстровано: 18.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 19.10.2022.
Дата набрання законної сили: 21.09.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"21" вересня 2022 р.                                Справа № 910/21997/21
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Мальченко А.О.
		суддів:            Агрикової  О.В. 
		          Чорногуза М.Г. 
		 
		 
		при секретарі судового засідання Линник А.М.,
		розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ліан"
		на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.08.2022
		у справі № 910/21997/21 (суддя О.В. Котков)
		за позовом Першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради
		до Києво-Святошинської районної ради Київської області
		за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
		1. Києво-Святошинське виробниче управління житлово-комунального господарства
		2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Ліан"
		3. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бутько Мар`яна Володимирівна
		про витребування земельних ділянок та скасування рішень про державну реєстрацію права власності
		за участю представників учасників справи:
		від прокуратури: Винник О.О.;
		від позивача: Пилипчук І.І.; 
		від відповідача: не з`явився; 
		від третьої особи-1: не з`явився; 
		від третьої особи-2: Романюк І.М.; 
		від третьої особи-3: не з`явився,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		У грудні 2021 року Перший заступник керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - КМР, позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Києво-Святошинської районної ради Київської області (далі - Києво-Святошинська районна рада, відповідач) з вимогами про витребування земельних ділянок та скасування рішень про державну реєстрацію права власності, відповідно до якого просив суд: 
		- витребувати від Києво-Святошинської районної ради Київської області на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку площею 0,3449 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:2001) по вул. Львівській, 72 у Святошинському районі м. Києва; 
		- витребувати від Києво-Святошинської районної ради Київської області на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку площею 0,0336 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:0001) по вул. Львівській, 72 у Святошинському районі м. Києва;
		- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 27.05.2021 № 58378743 та здійснену на його підставі державну реєстрацію права власності територіальної громади сіл, селищ, міст в особі Києво-Святошинської районної ради Київської області на земельну ділянку площею 0,0336 га, кадастровий номер 8000000000:75:212:0001, яка знаходиться за адресою: вул. Львівська, 72 у Святошинському районі м. Києва;
		- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 27.05.2021 № 58380509 та здійснену на його підставі державну реєстрацію права власності територіальної громади сіл, селищ, міст в особі Києво-Святошинської районної ради Київської області на земельну ділянку площею 0,3449 га, кадастровий номер 8000000000:15:212:2001, яка знаходиться за адресою: вул. Львівська, 72 у Святошинському районі м. Києва.
		Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Києво-Святошинською районною радою Київської області незаконно зареєстровано право власності на земельні ділянки площею 0,3449 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:2001) та 0,0336 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:0001) по вул. Львівській, 72 у Святошинському районі м. Києва. Спірні земельні ділянки розташовані на території міста Києва та належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, тому право власності на земельні ділянки, право розпорядження ними та право вирішення питання про передачу її у власність або користування Києво-Святошинській районній раді Київської області належить саме Київській міській раді як особі, яка діє у відповідних правовідносинах від імені територіальної громади міста Києва. Недотримання відповідачем вимог земельного законодавства порушує інтереси держави та територіальної громади міста Києва, яка незаконно позбавлена права власності на земельні ділянки. Таким чином, рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав Києво-Святошинської районної ради Київської області на спірні земельні ділянки є незаконними та підлягають скасуванню, а земельні ділянки площею 0,3449 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:2001) та 0,0336 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:0001) по вул. Львівській, 72 у Святошинському районі м. Києва підлягають витребуванню у Києво-Святошинської районної ради Київської області на користь Київської міської ради.
		Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просив суд:
		- накласти арешт на земельні ділянки площею 0,3449 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:2001) та 0,0336 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:0001) по вул. Львівській, 72 у Святошинському районі м. Києва;
		- заборонити Києво-Святошинській районній раді Київської області та будь-яким іншим особам, якими укладено договори про здійснення підготовчих, вишукувальних, будівельних та інших робіт на спірних земельних ділянках, вчиняти будь-які дії щодо проведення підготовчих, вишукувальних, будівельних та інших робіт з будівництва багатоповерхового житлового комплексу із приміщеннями комерційного призначення, а також заборонити здійснювати будь-які дії із земельними ділянками площею 0,3449 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:2001) та 0,0336 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:0001) по вул. Львівській, 72 у Святошинському районі м. Києва.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/21997/21; розгляд справи № 910/21997/21 постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Києво-Святошинське виробниче управління житлово-комунального господарства, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Ліан" та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бутько Мар`яну Володимирівну.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2022 у справі № 910/21997/21, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022, задоволено заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, вжито заходи забезпечення позову, а саме: 
		- накладено арешт на земельні ділянки площею 0,3449 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:2001) та 0,0336 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:0001) по вул. Львівській, 72 у Святошинському районі м. Києва;
		- заборонено Києво-Святошинській районній раді Київської області (ідентифікаційний код 04054748, адреса: 03170, м. Київ, вул. Янтарна, 12) та будь-яким іншим особам, якими укладено договори про здійснення підготовчих, вишукувальних, будівельних та інших робіт на спірних земельних ділянках, вчиняти будь-які дії щодо проведення підготовчих, вишукувальних, будівельних та інших робіт з будівництва багатоповерхового житлового комплексу із приміщеннями комерційного призначення, а також заборонити здійснювати будь-які дії із земельними ділянками площею 0,3449 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:2001) та 0,0336 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:0001) по вул. Львівській, 72 у Святошинському районі м. Києва.
		08.02.2022 ТОВ "Компанія Ліан" звернулося до Господарського суду міста Києва з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, в якому третя особа-2 просила суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2022.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 у справі № 910/21997/21 у задоволенні клопотання ТОВ "Компанія Ліан" у справі № 910/21997/21 про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.
		Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не доведено існування обставин, які у розумінні статті 145 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) можуть бути підставами для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову; зі змісту клопотання ТОВ "Компанія Ліан" про скасування заходів забезпечення позову вбачається, що фактично доводи заявника зводяться до переоцінки тих обставин та доказів, які вже були досліджені та оцінені судом під час вирішення питання про забезпечення позову; заявником не доведено настання такої зміни обставин, що може бути підставою для скасування заходів забезпечення позову, не наведено фактів на підтвердження того, що об`єктивна потреба у забезпеченні позову відпала; доводи заявника, наведені у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2022 року у справі № 910/21997/21, фактично зводяться до заперечення обставин, викладених власне у заяві про забезпечення позову, оцінку яким надано судом при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, що за своєю суттю є запереченнями щодо застосування даних забезпечувальних заходів та не можуть виступати в якості вмотивованої підстави для скасування вже існуючих заходів забезпечення позову, а зумовлюють надання судом правової оцінки вказаної ухвали, яка набрала законної сили; під час розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову суд не оцінює законність та правомірність вжиття ним заходів забезпечення позову, а лише з`ясовує, чи потреба у забезпеченні позову відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
		Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, ТОВ "Компанія Ліан" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нове рішення, яким клопотання про скасування заходів забезпечення позову задовольнити повністю. 
		Апеляційну скаргу мотивовано тим, що ухвала суду першої інстанції є безпідставною, необґрунтованою та такою, що суперечить нормам діючого законодавства, у зв`язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. 
		В обґрунтування апеляційної скарги апелянт наголошував на тому, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2022 у справі  № 910/21997/21 накладено арешт на земельні ділянки площею 0,3449 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:2001) та 0,0336 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:0001) по вул. Львівській, 72 у Святошинському районі м. Києва; заборонено Києво-Святошинській районній раді Київської області та будь-яким іншим особам, якими укладено договори про здійснення підготовчих, вишукувальних, будівельних та інших робіт на спірних земельних ділянках, вчиняти будь-які дії щодо проведення підготовчих, вишукувальних, будівельних та інших робіт з будівництва багатоповерхового житлового комплексу із приміщеннями комерційного призначення, а також заборонено здійснювати будь-які дії із земельними ділянками площею 0,3449 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:2001) та 0,0336 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:0001) по вул. Львівській, 72 у Святошинському районі м. Києва. Однак, за твердженнями апелянта, в матеріалах справи відсутні докази, зокрема, дозвільні документи на початок будівельних робіт, а також відомості про фактичні дії, здійснені для початку будівельних робіт. Також в матеріалах справи відсутні докази, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову судом, оскільки висновки суду ґрунтуються виключно на тому, що на розгляд суду ставиться питання законності набуття права власності на земельні ділянки, на яких планується будівництво багатоповерхового житлового комплексу із приміщенням комерційного призначення. До того ж, на думку апелянта, Київська міська рада не є розпорядником спірних земельних ділянок, відтак оскаржувані рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності територіальної громади Києво-Святошинської районної ради не порушують прав позивача. 
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Компанія Ліан" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 у справі № 910/21997/21; розгляд апеляційної скарги призначено на 21.09.2022.
		21.09.2022 електронною поштою від апелянта надійшло клопотання про заміну відповідача у справі з Києво-Святошинської районної ради Київської області на його правонаступника - Бучанську районну раду Київської області.
		В обґрунтування вказаного клопотання заявник зазначає, що Києво-Святошинський район Київської області ліквідований, а територіальні громади вказаного району увійшли до складу Фастівського, Обухівського та Бучанського районів, з огляду на що Києво-Святошинська районна рада Київської області не являється належним відповідачем по справі, оскільки спірні земельні ділянки перейшли до правонаступників згідно передавального акта. Наведене підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.09.2022. 
		У судове засідання відповідач та треті особи-1,3   не з`явились,  своїх уповноважених представників не направили, про місце, день та час розгляду даної справи були повідомлені належним чином на офіційну електронну адресу. 
		Частиною 2 ст. 273 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
		Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202  ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
		Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
		Відповідна правова позиція з процесуального питання щодо можливості перегляду судового рішення за відсутності учасників справи, повідомлених належним чином, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.05.2020 у справі № 908/2323/19.
		Обговоривши питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності представників відповідача та третіх осіб-1,3, явки яких у судове засідання обов`язковими не визнавалась, враховуючи те, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для вирішення спору у даній справі без заслуховування їх додаткових пояснень, а також з огляду на відсутність від останніх клопотань про відкладення розгляду справи, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд апеляційної скарги за їх відсутності. 
		У судовому засіданні представник скаржника підтримав подане клопотання про заміну відповідача у справі з Києво-Святошинської районної ради Київської області на його правонаступника - Бучанську районну раду Київської області.
		Прокурор та представник позивача заперечили проти задоволення вказаного клопотання.
		У судовому засіданні 21.09.2022, розглянувши клопотання Товариства з обмежною відповідальністю "Компанія Ліан" про заміну відповідача, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вказана заява підлягає залишенню без розгляду, з огляду на наступне.
		Відповідно до частин 1, 2 статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
		Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.
		Так, предметом апеляційного перегляду є ухвала Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 у справі № 910/21997/21 про відмову у задоволенні клопотання ТОВ "Компанія Ліан" у справі № 910/21997/21 про скасування заходів забезпечення позову.
		Частиною 1 статті 269 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		При цьому ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Компанія Ліан" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 у справі № 910/21997/21; розгляд апеляційної скарги призначено на 21.09.2022. Вказаною ухвалою учасникам справи встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу до 14.09.2022.
		Згідно з частиною 2 статті 273 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
		За змістом статті 268 ГПК України після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій в разі необхідності та призначення справи до розгляду.
		Відповідно до норм статті 207 ГПК України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
		Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
		За таких обставин, з огляду на порушення апелянтом строку на подання відповідного клопотання, враховуючи межі перегляду судом апеляційної інстанції та строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу, колегія суддів дійшла висновку про залишення без розгляду клопотання про заміну відповідача.
		У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу суду скасувати та постановити нове рішення, яким клопотання про скасування заходів забезпечення позову задовольнити повністю.
		У судовому засіданні прокурор та представник позивача вимоги апеляційної скарги не визнали, доводи, на яких вона ґрунтується вважають безпідставними, а оскаржуване судове рішення законним, у зв`язку з чим просили залишити його без змін, а скаргу - без задоволення.
		21.09.2022 у судовому засіданні колегією суддів апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.
		Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову.
		Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
		Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників апелянта, прокурора та представника позивача, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали, предметом позову у даній справі є вимоги про витребування від Києво-Святошинської районної ради Київської області на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку площею 0,3449 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:2001) по вул. Львівській, 72 у Святошинському районі м. Києва; витребування від Києво-Святошинської районної ради Київської області на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку площею 0,0336 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:0001) по вул. Львівській, 72 у Святошинському районі м. Києва; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 27.05.2021 № 58378743 та здійснену на його підставі державну реєстрацію права власності територіальної громади сіл, селищ, міст в особі Києво-Святошинської районної ради Київської області на земельну ділянку площею 0,0336 га, кадастровий номер 8000000000:75:212:0001, яка знаходиться за адресою: вул. Львівська, 72 у Святошинському районі м. Києва; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 27.05.2021 № 58380509 та здійснену на його підставі державну реєстрацію права власності територіальної громади сіл, селищ, міст в особі Києво-Святошинської районної ради Київської області на земельну ділянку площею 0,3449 га, кадастровий номер 8000000000:15:212:2001, яка знаходиться за адресою: вул. Львівська, 72 у Святошинському районі м. Києва.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Києво-Святошинською районною радою Київської області незаконно зареєстровано право власності на земельні ділянки площею 0,3449 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:2001) та 0,0336 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:0001) по вул. Львівській, 72 у Святошинському районі м. Києва. Спірні земельні ділянки розташовані на території міста Києва та належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, тому право власності на земельні ділянки, право розпорядження ними та право вирішення питання про передачу її у власність або користування Києво-Святошинській районній раді Київської області належить саме Київській міській раді як особі, яка діє у відповідних правовідносинах від імені територіальної громади міста Києва. Недотримання відповідачем вимог земельного законодавства порушує інтереси держави та територіальної громади міста Києва, яка незаконно позбавлена права власності на земельні ділянки. Таким чином, рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав Києво-Святошинської районної ради Київської області на спірні земельні ділянки є незаконними та підлягають скасуванню, а земельні ділянки площею 0,3449 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:2001) та 0,0336 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:0001) по вул. Львівській, 72 у Святошинському районі м. Києва підлягають витребуванню у Києво-Святошинської районної ради Київської області на користь Київської міської ради.
		Разом із позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просив суд забезпечити позов шляхом арешту на земельні ділянки площею 0,3449 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:2001) та 0,0336 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:0001) по вул. Львівській, 72 у Святошинському районі м. Києва; та заборонити Києво-Святошинській районній раді Київської області та будь-яким іншим особам, якими укладено договори про здійснення підготовчих, вишукувальних, будівельних та інших робіт на спірних земельних ділянках, вчиняти будь-які дії щодо проведення підготовчих, вишукувальних, будівельних та інших робіт з будівництва багатоповерхового житлового комплексу із приміщеннями комерційного призначення, а також заборонити здійснювати будь-які дії із земельними ділянками площею 0,3449 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:2001) та 0,0336 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:0001) по вул. Львівській, 72 у Святошинському районі м. Києва.
		В обґрунтування поданої заяви позивач зазначав, що 18.11.2020 року між Києво-Святошинською районною радою Київської області, Києво-Святошинським виробничим управлінням житлово-комунального господарства та ТОВ "Компанія Ліан" укладено інвестиційний договір на будівництво та передачу частини функцій замовника № 1 на будівництво багатоповерхового житлового комплексу із приміщеннями комерційного призначення на земельній ділянці по вул. Львівській, 72 у м. Києві.
		Відповідно до пункту 2.3. інвестиційного договору Києво-Святошинська районна рада Київської області та Києво-Святошинське виробниче управління житлово-комунального господарства здійснює інвестування шляхом передачі ТОВ "Компанія Ліан" функції замовника будівництва, зокрема: оформлення у встановленому законом порядку прав на земельну ділянку за власником майнового комплексу типографії, надання дозволу на знесення у встановленому законом порядку існуючої будівлі по вул. Львівській, 72 у м. Києві, укладення та виконання договору про пайову участь Києво-Святошинської районної ради Київської області та Києво-Святошинського виробничого управління житлово-комунального господарства у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, розробка проектної документації, укладення договорів на здійснення технічного та авторського нагляду, а також договору генерального підряду, а також надання будівельного майданчику (земельної ділянки за адресою: вул. Львівська, 72 у м. Києві) для будівництва об`єкту та виконання інших умов Інвестиційного договору.
		Згідно з п. 4.2.10. інвестиційного договору Києво-Святошинська районна рада Київської області та Києво-Святошинське виробниче управління житлово-комунального господарства зобов`язуються оформити у встановленому законом порядку права на земельну ділянку, не передавати права на земельну ділянку та проведення будівельних робіт будь-яким третім особам, не вчиняти жодних дій щодо обтяження зазначеної земельної ділянки будь-якими зобов`язаннями, окрім тих, які передбачені цим договором.
		На підставі виданої Києво-Святошинським виробничим управлінням житлово-комунального господарства довіреності та заяви ТОВ "Компанія Ліан" про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), право власності на земельні ділянки площею 0,3449 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:2001) та 0,0336 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:0001) по вул. Львівській, 72 у Святошинському районі м. Києва зареєструвало за Києво-Святошинською районною радою Київської області.
		На твердження заявника, вказані реєстраційні дії спрямовані на виконання сторонами Інвестиційного договору своїх зобов`язань, кінцевим результатом чого є будівництво на вказаних земельних ділянках багатоповерхового житлового комплексу із приміщеннями комерційного призначення. Тому у разі виконання сторонами частково або в повному обсязі зобов`язань за Інвестиційним договором від 18.11.2020 року та зведення на спірних земельних ділянках багатоповерхового житлового комплексу із приміщеннями комерційного призначення територіальна громада міста Києва буде позбавлена можливості ефективного використання спірних земельних ділянок в інтересах територіальної громади, що призведе до необхідності звернення з позовами до суду про знесення збудованої будівлі.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2022 у справі № 910/21997/21 задоволено заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову.
		Постановляючи вказану ухвалу, суд виходив з обставин обґрунтованості та доведеності обраних Першим заступником керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва заходів забезпечення позову, оскільки останні спрямовані на захист права власності територіальної громади міста Києва на земельні ділянки площею 0,3449 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:2001) та 0,0336 га (кадастровий номер 8000000000:75:212:0001) по вул. Львівській, 72 у Святошинському районі м. Києва, тоді як забудова їх багатоповерховим житловим комплексом із приміщеннями комерційного призначення без волевиявлення власника не дозволить після їх повернення ефективно використовувати земельні ділянки для потреб громади міста Києва. Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому судом зазначено, що вказані заходи забезпечення позову мають наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та ніяким чином не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті.
		Як було зазначено вище, 08.02.2022 ТОВ "Компанія Ліан" звернулося до Господарського суду міста Києва з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, в якому третя особа-2 просила суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2022.
		В обґрунтування клопотання про скасування заходів забезпечення позову ТОВ "Компанія "Ліан" зазначає, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість будівництва на спірних земельних ділянках без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення зави про забезпечення позову. При цьому вказує, що матеріали справи не місять доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи якимось чином зробити неможливим виконання ймовірного рішення суду. Крім того, ТОВ "Компанія "Ліан" зазначає, що на земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:75:212:2001 та 8000000000:75:212:0001 з 14.09.2021 року вже перебувають під арештом згідно ухвали суду у справі №759/20424/21 (провадження №1-кс/759/7434/21).
		На переконання суду апеляційної інстанції, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаного клопотання ТОВ "Компанія Ліан" про скасування заходів забезпечення позову, виходячи з наступного.
		За приписами ст. 136 ГПК України  господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених  статтею 137 цього Кодексу  заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		З аналізу вказаної норми вбачається, що заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.    Тобто положення вказаної статті пов`язують вжиття заходу забезпечення з ефективним захистом або поновленням порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, реальним виконанням судового рішення, а також із наявністю обставин, що достеменно свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
		Водночас, оскільки у даній справі позивач звернувся до суду також з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
		Разом з тим, відповідно до ч. 1, 4 ст. 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
		З огляду на те, що  забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
		Крім цього,    при здійсненні судочинства суди застосовують  Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод  від 04.11.1950 №ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
		Так, за приписами ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		За змістом ст.  13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
		У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
		При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
		Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. 
		Водночас, в силу положень ч. 1  ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання заявником доказів того, що після вжиття судом відповідних заходів забезпечення позову змінились обставини, що спричинили їх застосування. Тобто обґрунтування необхідності скасування забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про скасування забезпечення позову.
		Однак, дослідивши зміст поданого третьою особою-2 клопотання про скасування заходів забезпечення позову, колегія суддів дійшла висновку, що заявником не зазначалося та не наводилося доказів, що саме за проміжок часу з 10.01.2022 (дата вжиття заходів забезпечення позову) до 08.02.2022 (дата подання клопотання про скасування заходів забезпечення позову), а також станом на час прийняття оскаржуваної ухвали змінилися будь-які фактичні обставини справи, що мали спричинити процесуальні наслідки, визначені ст.145 ГПК України.  
		Так, вжиття заходів забезпечення позову ґрунтуються на зазначених підставах, які і на даний час існують, щодо можливості виникнення обставин, які призведуть до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду та ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
		Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		З огляду на викладене, враховуючи, що за час вирішення даного спору існує ймовірність порушення прав позивача, потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин не відпала, а також з урахуванням того, що заявником належними та допустимими доказами не доведено наявність зміни обставин, які були підставою вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні клопотання ТОВ "Компанія Ліан" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2022.
		Водночас, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що доводи заявника зводяться до безпідставності застосування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2022 у даній справі, що за своєю суттю є запереченнями щодо застосування даних забезпечувальних заходів та не можуть виступати в якості вмотивованої підстави для скасування вже існуючих заходів забезпечення позову, а зумовлюють надання судом правової оцінки вказаної ухвали, яка набрала законної сили. 
		Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010, в яких зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
		З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи учасників справи, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на правильність прийняття судом оскаржуваної ухвали у даній справі.
		З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 у справі № 910/21997/21 прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала має бути залишена без змін, а апеляційна скарга ТОВ "Компанія Ліан" - без задоволення.
		Судові витрати за перегляд справи у суді апеляційної інстанції, у зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, на підставі ст. 129 ГПК України  покладаються на апелянта.
		Керуючись ст. ст. 253-255, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ліан" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 у справі № 910/21997/21 залишити без задоволення.
		2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 у справі № 910/21997/21 залишити без змін.
		3. Матеріали справи № 910/21997/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
		У зв`язку із перебуванням члена колегії Чорногуза М.Г. на лікарняному з 22.09.2022 по 30.09.2022 та членів колегії Мальченко А.О. та Агрикової О.В. у відпустці з 03.10.2022 по 16.10.2022 повний текст постанови складено 17.10.2022.
		 
		Головуючий суддя                                                            А.О. Мальченко 
		 
		Судді                                                                                О.В. Агрикова
		 
		                                                                                М.Г. Чорногуз

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...