Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/2215/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів.
Надіслано для оприлюднення: 19.10.2022. Зареєстровано: 20.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 21.10.2022.

Номер судового провадження: П/520/2532/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		19 жовтня 2022 р. № 520/2215/22 
		 
		Харківський окружний адміністративний суд у складі:
		Головуючого судді Єгупенка В.В., 
		розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків) про визнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування рішення і вимоги, 
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним адміністративним позовом, в якому позивач просив визнати протиправними дії Головного Управління ДПС у Харківській області щодо рішення № 0287652415 ГУ ДПС у Харківській області (Московського району м.Харкова) про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату( неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до ОСОБА_1 . Визнати рішення № 0287652415 ГУ ДПС у Харківській області (Московського району м.Харкова) про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до ОСОБА_1 незаконним та скасувати його у повному обсязі. Визнати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № ф-0952-2034 від 24.01.2022 року Головного управління ДПС у Харківській області до ОСОБА_1 незаконною та скасувати її в повному обсязі.
		11.02.2022 позивачем подано уточнений адміністративний позов, в якому він просив визнати протиправними дії Головного Управління ДПС у Харківській області щодо рішення № 0287652415 ГУ ДПС у Харківській області (Московського району м. Харкова) про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату( неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до ОСОБА_1 ІПН - НОМЕР_1 . Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області щодо вимоги про сплату боргу ( недоїмки) № ф-0952 2034 вiд 24.01.2022 року до ОСОБА_1 ПН НОМЕР_1 . Визнати протиправними дії Головного Управління ДПС у Харківській області щодо вимоги про сплату боргу ( недоїмки) № ф-0952 2034 вiд 03.02.2022 року до ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 . Визнати рішення № 0287652415 ГУ ДПС у Харківській області (Московського району м.Харкова) про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до ОСОБА_1 (ППН - НОМЕР_1 ) незаконним та скасувати його у повному обсязі. Визнати вимогу про сплату боргу ( недоїмки) № ф-0952-2034 від 24.01.2022 року Головного управління ДПС у Харківській області (ЕГРПОУ 43143704) до ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1 ) незаконною та скасувати її в повному обсязі. Визнати вимогу про сплату боргу ( недоїмки) № ф-0952-2034 від 03.02.2022 року Головного управління ДПС у Харківській області до ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1 ) незаконною та скасувати її в повному обсязі.
		Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов до наступного.
		Судом встановлено, що 16.12.2021 позивачем було отримано рішення № 0287652415 ГУ ДПС у Харківській області (Московського району м.Харкова) про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску , яким визначено штраф у розмірі 2143 гривні 96 копійок, а також нарахована пеня за період з 22.01.2019 року по 18.03.2021 року у розмірі 6640 гривень 69 копійок, усього 8784 гр. 65 коп. 
		Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач письмово звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України.
		Рішенням ДПС України № 671/6/99-00-06-02-01-06 від 14.01.2022 рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 09.12.2021 №0287652415 ГУДПС у Харківській області залишено без змін, скаргу ОСОБА_1  без задоволення.
		29.01.2022 року позивачам від Головного управління ДПС у Харківській області отримано вимогу про сплату боргу № ф-0952-2034 від 24.01.2022 року про зобов`язання сплатити кошти у розмірі 8784 гр. 65 коп. як заборгованість з ЄСВ на 31.12.2021 року.
		07.02.2022 року позивачем від Головного управління ДПС у Харківській області отримано вимогу про сплату боргу № ф-0952-2034 від 03.02.2022 року про зобов`язання сплатити кошти у розмірі 8784 гр. 65 коп. як заборгованість по ЄСВ на 31.01.2022 року.
		Вказані вимоги винесені на підставі рішення № 0287652415 ГУ ДПС У Харківській області (Московського району м.Харкова) про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
		Позивач не згоден з прийнятими рішеннями, з отриманою відповіддю та з отриманими вимогами, вважає їх противоправними та незаконними, оскільки порушено ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а також ст.38 КУпАП, що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
		Судом встановлено, що позивач перебував на обліку у податковому органі як фізична особа підприємець з 11.10.2002 року по 05.05.2016 року, з 14.11.2016 по 30.09.2019, з 16.03.2021 по 30.03.2021. 31.03.2021 проведена повторна реєстрація позивача як фізичної особи  підприємця.
		З матеріалів справи, також, вбачається, що позивачем належним чином не виконувались вимоги ст. 9 Закону № 2464, а саме: єдиний внесок за IV квартал 2018 року; І-ІІ квартали 2019 року; зобов`язання зі сплати єдиного внеску самостійно визначеного у звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску від 10.02.2020 № 26880 за 2019 рік сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку.
		За порушення термінів сплати єдиного внеску ГУ ДПС у Харківській області винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пенi за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 09.12.2021 № 0287652415.
		Також, в адміністративному позові позивач зазначив, що він є пенсіонером за вислугою років з 2011 року, а тому не є особою, яка повинна примусово сплачувати ЄСВ та, на яку може бути накладено штрафи та пеня за несвоєчасну сплату ЄСВ. На думку позивача, ЄСВ є добровільним платежем. 
		Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
		Виключно законами України встановлюються, зокрема, податки і збори (п.1. ч. 2 ст. 92 Конституції України).
		Так, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку (далі за текстом - Закон України №2464-VI).
		За визначенням п.2 ч.1 ст.1 Закону України №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі за текстом ЄСВ) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
		Закон України №2464-VI набув чинності з 01.01.2011р. і у п.п.4 ч.1 ст.4 визначав, що платниками ЄСВ є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
		Відповідно до ч.4 ст.4 Закону України №2464-VI у редакції Закону України від 07.07.2011р. №3609-VI, Закону України від 06.12.2016р. №1774-VIII, Закону України від 03.10.2017р. №2148-VIII, Закону України від 13.05.2020р. №592-IX особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.
		Отже, звільняються від сплати ЄСВ за себе особисто особи з кола платників ЄСВ у разі: 1) отримання пенсії за віком; 2) отримання пенсії за вислугу років; 3) набуття статусу осіб з інвалідністю; 4) досягнення віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та отримання відповідно до закону пенсії або соціальну допомогу.
		Проте, підстава для звільнення виконання обов`язку з оплати ЄСВ за ознакою отримання пенсії за вислугу років була запроваджена приписами Закону України від 13.05.2020р. №592-IX лише з 01.01.2021р.
		Отже, до указаної календарної дати особи з кола платників ЄСВ - пенсіонери за вислугою років не звільнялись від оплати ЄСВ і тому повинні виконати минулі обов`язки за загальною процедурою.
		Таким чином, суд відхиляє доводи позивача стосовно такої підстави для звільнення від оплати ЄСВ як отримання пенсії за віком з наступних підстав.
		Початково ч.4 ст.4 Закону України №2464-VI у редакції Закону України від 07.07.2011р. №3609-VI виглядала наступним чином: "4. Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу".
		Законом України від 06.12.2016р. №1774-VIII із тексту ч.4 ст.4 Закону України №2464-VI у редакції Закону України від 07.07.2011р. №3609-VI була виключена така кваліфікаційна ознака як - "які обрали спрощену систему оподаткування".
		Законом України від 03.10.2017р. №2148-VIII ч.4 ст.4 Закону України №2464-VI було викладено у такій редакції: "4. Особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу".
		Відповідно до ст.2 Закону України від 05.11.1991р. №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.
		Тобто, у нормах Закону України від 05.11.1991р. №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" законодавець явно та очевидно розрізняв такі підстави призначення пенсії як за віком від призначення пенсії за вислугу років.
		При цьому, згідно з ст.12 Закону України від 05.11.1991р. №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
		Частиною ч.1 ст.9 Закону України від 09.07.2003р. № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
		Суд зазначає, що позивачу пенсія була призначена не за віком, а за вислугою років (пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 , видане 24.02.2011). 
		Тому суд прийшов до висновку про те, що з підстави отримання пенсії за вислугу років позивач звільняється від виконання обов`язку з оплати ЄСВ лише з 01.01.2021р.
		У той же час, слід відзначити, що спірні правовідносини склались до указаної календарної дати, позивачем належним чином не виконувались вимоги ст. 9 Закону № 2464, а саме: єдиний внесок за IV квартал 2018 року; І-ІІ квартали 2019 року; зобов`язання зі сплати єдиного внеску самостійно визначеного у звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску від 10.02.2020 № 26880 за 2019 рік сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку.
		За порушення термінів сплати єдиного внеску ГУ ДПС у Харківській області винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пенi за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 09.12.2021 № 0287652415.
		Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону України №2464-VІ платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
		Згідно із змінами, внесеними Законом України від 03.10.2017р. №2148-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій (далі за текстом - Закон №2148) до Закону України №2464-VI, з 01.01.2018р. у разі якщо ФОП, які застосовують загальну систему оподаткування, не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такі платники зобов`язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом №2464.
		При цьому сума ЄCВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464-VI у редакції Закону №2148).
		У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
		Системний аналіз викладених вище норм права свідчить про те, що необхідною умовою для сплати ЄСВ за загальним правилом є отримання доходу.
		Однак, за спеціальним правилом у разі відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу (тобто у разі відсутності доходу), законодавство встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, у розмірі, не меншому від мінімальної заробітної плати.
		Таким чином, метою встановлення розміру мінімального платежу з ЄСВ та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
		Водночас, матеріали справи не містять доказів звільнення позивача від сплати ЄСВ.
		Позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про своєчасну сплату внесків з ЄСВ, або відсутності обов`язку щодо сплати вказаного внеску.
		Отже, враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів того, що позивачем вчинено необхідні дії для повного та своєчасного виконання свого обов`язку в межах спірних правовідносин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
		На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
		В И Р І Ш И В:
		У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків) про визнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування рішення і вимоги  відмовити.
		Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		Суддя В.В. Єгупенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...