Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 500/2130/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них; з питань здійснення публічно-владних управлінських функцій з розпорядження земельними ділянками.
Надіслано судом: 19.10.2022. Зареєстровано: 20.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 21.10.2022.
Дата набрання законної сили: 18.10.2022
Номер судового провадження: А/857/13188/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 жовтня 2022 рокуЛьвівСправа № 500/2130/22 пров. № А/857/13188/22Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
		Головуючого судді Сеника Р.П., 
		суддів Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М.,
		з участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційні скарги Заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури та Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 липня 2022 року у справі № 500/2130/22 за адміністративним позовом Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Локація+" до Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-
		суддя в 1-й інстанції Мандзій О.П.,
		час ухвалення рішення  29.07.2022 року,
		місце ухвалення рішення  м. Тернопіль,
		дата складання повного тексту рішення  03.08.2022 року,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Обслуговуючий кооператив "ЖБК" Локація+" (далі  позивач, ОК "ЖБК "Локація+") звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області (далі  відповідач, Білецька СР), в якому просить:
		визнати протиправним та скасувати рішення Білецької СР від 25.11.2021 №1918 "Про відмову у затвердженні детального плану території земельної ділянки орієнтовною площею 4,0000 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької СР";
		зобов`язати Білецьку СР повторно на найближчому пленарному засіданні розглянути та затвердити Детальний план території земельної ділянки орієнтовною площею 4,0000 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької СР.
		Позовні вимоги обгрунтовано тим, що розпорядженням голови Тернопільської РДА від 18.05.2021 № 167 позивачу надано дозвіл на розроблення Детального плану території земельної ділянки орієнтовною площею 4,0000 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької СР. На виконання трьохстороннього договору від 25.05.2021 №77, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 25.05.2021 розроблено містобудівну документацію "Детальний план території земельної ділянки орієнтовною площею 4,0000 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької СР". За результатами обговорення, учасники громадського слухань, переважною більшістю від числа зареєстрованих, підтримати проект містобудівної документації "Детальний план території земельної ділянки орієнтовною площею 4,0000 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької CР", про що складено відповідний протокол №4 від 28.08.2021, та повідомлено громадськість в газеті.
		03.11.2021 ОК "ЖБК "Локація+" звернувся до Білецької СР з заявою про затвердження проекту містобудівної документації, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 25.11.2021 №1918 "Про відмову у затвердженні детального плану території земельної ділянки орієнтовною площею 4,0000 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької СР", в зв`язку з тим, що Генеральним планом села Біла Тернопільського району Тернопільської області (затвердженого рішенням Білецької СР від 23.06.2014 № 1572) не охоплено територію земельної ділянки, про яку йдеться у вищезазначеному Детальному плані за цільовим і функціональним призначенням для індивідуального дачного будівництва, а також на частину вищезазначеної земельної ділянки розповсюджується обмеження, відповідно до вимог ст.60 Земельного кодексу України (далі  ЗК України) та ст.88 Водного кодексу України (далі  ВК України). 
		Позивач вважає, що запроектований масив жодним чином не накладається ні на землі природно-заповідного фонду, ні на прибережно-захисну смугу, про що свідчать викопіювання з Генерального плану села Біла, з карти Білецької громади та з Публічної кадастрової карти України, де відображено межі регіонального ландшафтного парку "Загребелля", а також межі прибережної захисної смуги. Межу прибережної захисної смуги відображено й на Схемі існуючого використання території та існуючих планувальних обмежень у масштабі 1:2000, а також на основному кресленні, що містяться у матеріалах детального плану території, з яких вбачається, що межа прибережної смуги не співпадає із межами земельних ділянок, які проектуються на даній території, а знаходиться на відповідній відстані від них.
		За таких обставин, позивач вважає відмову органу місцевого самоврядування протиправною, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
		Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 липня 2022 року у справі № 500/2130/22 позовні вимоги задоволено.
		Рішення суду першої інстанції оскаржили відповідач та прокуратура, подавши на нього апеляційні скарги.
		В апеляційній скарзі апелянти зазначають, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.
		В обґрунтування апеляційних вимог апелянти зазначають, що судом першої інстанції не було враховано та взято до уваги, що спірна земельна ділянка розташована у межах регіонального ландшафтного парку "Загребелля " та належить до зони стаціонарної рекреації парку, а також розташована у межах прибережної захисної смуги Тернопільського ставу, що підтверджується рішенням Тернопільської обласної ради народних депутатів двадцять першого скликання вісімнадцятої сесії від 18.03.1994 "Про внесення змін і доповнень до мережі територій та об`єктів природно-заповідного фонду і затвердження Списку дикорослих, рідкісних, реліктових, ендемічних рослин області, що підлягають особливій охороні" та рішенням Тернопільської обласної ради четвертого скликання двадцятої сесії від 23.12.2005 №517 "Про затвердження меж регіонального ландшафтного парку "Загребелля" у м. Тернопіль", а також листами Управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА, Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області, Тернопільської міської ради. Не враховано розробником і те, що запроектований ним масив земельних ділянок розташований у зоні будівництва об`єктну рекреаційного призначення - центру веслування та водних видів спорту з інфраструктурою "Водна арена Тернопіль", відтак, відведення у приватну власність вказаних земельних ділянок перешкоджатиме облаштуванню інженерної та транспортної інфраструктури рекреаційного об`єкту та може привести до погіршення інвестиційного клімату, надходження інвестицій у розвиток фізичної культури та спорту.
		Просять скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 липня 2022 року у справі № 500/2130/22 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Вислухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника третьої особи, дослідивши обставини справи, доводи апеляційних скарг та заперечення на них, колегія суддів приходить до переконання, що вони підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
		Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Задовольняючи позовні вимоги в справі, суд першої інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах відповідач оскаржуваним рішенням безпідставно відмовив позивачу у затвердженні Детального плану території земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької СР, матеріали якого містять викопіювання з Генерального плану села Біла Тернопільського району Тернопільської області, з карти Білецької громади та з Публічної кадастрової карти України, де відображено межі регіонального ландшафтного парку "Загребелля", а також межі прибережної захисної смуг, та підтверджують, що запроектований масив не накладається ні на землі природно-заповідного фонду, ні на прибережно-захисну смугу.
		Розглядаючи спір апеляційний суд виходить із наступного.
		Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що розпорядженням Тернопільської РДА від 18.05.2021 №167 "Про надання дозволу на розроблення детального плану території земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької СР" ОК "ЖБК "Локація+" надано дозвіл на розроблення Детального плану території земельної ділянки орієнтовною площею 4,0000 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької СР (а.с.8-9). 
		На виконання вказаного розпорядження Тернопільської РДА, ОК "ЖБК "Локація+" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 25.05.2021 укладено трьохсторонній договір №77, предметом якого визначено розробка містобудівної документації "Детальний план території земельної ділянки орієнтовною площею 4,0000 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької СР" (а.с.10-13) та розроблено Детальний план (а.с.35-39).
		Відділом містобудування та архітектури Тернопільської РДА було проведено громадське обговорення, ініційоване відповідно до розпорядження Тернопільської РДА від 18.05.2021 № 167 "Про надання дозволу на розроблення детального плану території земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької СР", з врахуванням опублікованого оголошення в газеті "Свобода" № 56 (252) від 28.07.2021 та на веб-сайті Тернопільської РДА 28.07.2021 щодо інформації про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості щодо Детального плану території земельної ділянки орієнтовною площею 4,0000 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької CР.
		За результатами обговорення, учасники громадського слухань переважною більшістю, від числа зареєстрованих, прийняли резолюцію: "Підтримати проект містобудівної документації "Детальний план території земельної ділянки орієнтовною площею 4,0000 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької СР", про що складено відповідний протокол №4 від 28.08.2021 (а.с.20-25), та про що повідомлено громадськість в газеті "Свобода" № 65 (261) від 03.09.2021 (а.с.26-27) та на веб-сайті Тернопільської РДА 02.09.2021 (http://old.te.gov.Ua/temopilska/ua/event/detail/l3152.htm?lightWords=громадського°/o20обговорення, а.с.28-29).
		03.11.2021 ОК "ЖБК "Локація+" звернулося до Білецької СР з заявою про затвердження проекту містобудівної документації "Детальний план території земельної ділянки орієнтовною площею 4,0000 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької СР" з належними додатками (а.с.34). 
		За наслідками розгляду вказаної заяви, рішенням двадцять першої сесії восьмого скликання Білецької СР від 25.11.2021 №1918 "Про відмову у затвердженні детального плану території земельної ділянки орієнтовною площею 4,0000 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької СР" відмовлено у затвердженні Детального плану території земельної ділянки орієнтовною площею 4,0000 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована на території Білецької СР та суміжна із земельними ділянками за кадастровими номерами 6125280700:01:012:0007, 6125280700:01:012:0002, 6125280700:01:012:0003 розташована на території регіонального ландшафтного парку "Загребелля", в зв`язку з тим, що Генеральним планом с.Біла Тернопільського району Тернопільської області (затвердженого рішенням Білецької СР від 23.06.2014 № 1570) не охоплено територію земельної ділянки, про яку йдеться у вищезазначеному Детальному плані за цільовим і функціональним призначенням для індивідуального дачного будівництва. На частину вищезазначеної земельної ділянки розповсюджується обмеження, відповідно до вимог ст.60 ЗК України та ст.88 ВК України (а.с.40).
		Не погодившись із відмовою органу місцевого самоврядування, позивач звернувся до суду із даним позовом.
		З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.
		Приписами частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
		У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності та спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (далі Закон №3038).
		У відповідності до ст. 16 Закону № 3038 планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
		Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.
		Містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад.
		Оновлення містобудівної документації передбачає: 1) актуалізацію картографо-геодезичної основи; 2) перенесення з паперових носіїв у векторну цифрову форму; 3) приведення містобудівної документації у відповідність із вимогами законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
		Склад, зміст, порядок розроблення та оновлення містобудівної документації на місцевому рівні визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
		Згідно із статтею 17 Закону № 3038 генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
		Статтею 19 Закону №3038 передбачено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
		Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці (частина перша).
		На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід`ємною частиною детального плану території (частина третя).
		Детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі.
		Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
		Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою, крім випадків, передбачених цим Законом ч.8 ст.19 Закону № 3038-VI).
		Статтею 21 Закону № 3038-VI встановлено, що громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій (частина перша).
		Відповідно до матеріалів справи, рішенням Білецької СР від 25.11.2021 №1918 позивачу відмовлено у затвердженні детального плану території земельної ділянки орієнтовною площею 4,0000 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована на території Білецької СР та суміжна із земельними ділянками за кадастровими номерами 6125280700:01:012:0007, 6125280700:01:012:0002, 6125280700:01:012:0003 розташована на території регіонального ландшафтного парку "Загребелля", в зв`язку з тим, що Генеральним планом с.Біла Тернопільського району Тернопільської області (затвердженого рішенням Білецької СР від 23.06.2014 № 1570) не охоплено територію земельної ділянки, про яку йдеться у вищезазначеному Детальному плані за цільовим і функціональним призначенням для індивідуального дачного будівництва. На частину вищезазначеної земельної ділянки розповсюджується обмеження, відповідно до вимог ст.60 ЗК України та ст. 88 ВК України.
		Під час судового розгляду справи, відповідач послався на те, що при підготовці розпорядження Тернопільською РДА від 18.05.2021 № 167 "Про надання дозволу на розроблення детального плану території земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької СР" не було враховано та взято до уваги, що спірна земельна ділянка розташована у межах регіонального ландшафтного парку "Загребелля " та належить до зони стаціонарної рекреації парку, а також розташована у межах прибережної захисної смуги Тернопільського ставу, що підтверджується рішенням Тернопільської обласної ради народних депутатів двадцять першого скликання вісімнадцятої сесії від 18.03.1994 "Про внесення змін і доповнень до мережі територій та об`єктів природно-заповідного фонду і затвердження Списку дикорослих, рідкісних, реліктових, ендемічних рослин області, що підлягають особливій охороні" та рішенням Тернопільської обласної ради четвертого скликання двадцятої сесії від 23.12.2005 №517 "Про затвердження меж регіонального ландшафтного парку "Загребелля" у м. Тернопіль", а також листами Управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА, Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області, Тернопільської міської ради. Не враховано розробником і те, що запроектований ним масив земельних ділянок розташований у зоні будівництва об`єктну рекреаційного призначення - центру веслування та водних видів спорту з інфраструктурою "Водна арена Тернопіль", відтак, відведення у приватну власність вказаних земельних ділянок перешкоджатиме облаштуванню інженерної та транспортної інфраструктури рекреаційного об`єкту та може привести до погіршення інвестиційного клімату, надходження інвестицій у розвиток фізичної культури та спорту.
		Апеляційний суд звертає увагу на те, що у даній справі сторонами подані різні картографічні дані щодо меж 630 га ландшафтного парку "Загребелля".
		Беручи до уваги те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження обставин, покладених в обґрунтування спірного рішення, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність такого рішення.
		Адміністративний суд під час перевірки правомірності оскаржуваної відмови у затвердженні проекту землеустрою, повинен надати правову оцінку тим обставинам, що зазначені безпосередньо у рішенні відповідача, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності (виправдання) свого акту.
		Таким чином, наявні обґрунтовані підстави для визнання протиправним та скасування рішення Білецької СР від 25.11.2021 № 1911 "Про відмову у затвердження детального плану території земельної ділянки орієнтовною площею 4,0000 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької СР", а позовні вимоги у цій частині необхідно задовольнити.
		Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОК "ЖБК "Локація+" від 02.11.2021 та затвердити Детальний план території земельної ділянки орієнтовною площею 4,0000 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької СР, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
		Згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
		Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.
		На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.
		Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
		При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
		Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
		Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
		Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
		Враховуючи повноваження суду та предмет доказування у цій справі, в даному випадку належним та достатнім способом захисту позивача у спірних правовідносинах є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОК "ЖБК "Локація+" від 02.11.2021 щодо затвердження Детального плану території земельної ділянки орієнтовною площею 4,0000 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької СР.
		Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 14.08.2018 у справі № 815/1666/17, від 26.06.2018 у справі №814/1755/17, від 11.09.2018 у справі № 816/318/18. 
		Отже, позов підлягає задоволенню частково.
		Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
		Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
		У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
		Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
		Інші зазначені відповідачем та прокуратурою в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
		Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 КАС України однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є: відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
		Частина 1 ст. 132 КАС України передбачає, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Відповідно до частини 1 та 3 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
		Зважаючи на те, що апеляційний суд, при ухваленні постанови, задовольнив одну немайнову позовну вимогу, то на користь позивача необхідно стягнути 2481 грн.
		Відповідно до статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		З огляду на зазначене, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до помилкового задоволення позовних вимог, а тому апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення.
		Керуючись ст. 308, 310, 311, 313, 317, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Апеляційні скарги Заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури та Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області задовольнити частково.
		Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 липня 2022 року у справі № 500/2130/22 скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги частково.
		Визнати протиправним та скасувати рішення Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 25.11.2021 року № 1911 "Про відмову у затвердження детального плану території земельної ділянки оріентовною площею 4,0000 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області ".
		Зобов`язати Білецьку сільську раду Тернопільського району Тернопільської області повторно розглянути заяву Обслуговуючого кооперативу "ЖБК"Локація+" від 02.11.2021 щодо затвердження детального плану території земельної ділянки оріентовною площею 4,0000 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області (ЄДРПОУ 14029160) на користь Обслуговуючого кооперативу "ЖБК"Локація+" (ЄДРПОУ 40997374) сплачений судовий збір у розмірі 2481 грн.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Т. В. Онишкевич   Н. М. Судова-Хомюк  Повне судове рішення складено 19.10.2022 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...