Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 260/3844/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; реєстрації та обмеження пересування і вільного вибору місця проживання, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 20.10.2022. Зареєстровано: 21.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 24.10.2022.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		Р І Ш Е Н Н Я
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		20 жовтня 2022 рокум. Ужгород№ 260/3844/22 
		Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -
		ВСТАНОВИВ:
		 
		30 вересня 2022 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), в якому просить: "1. Прийняти позовну заяву та відкрити провадженні у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в перетинанні державного кордону України; 2. Визнати протиправним та скасувати рішення від 03 вересня 2022 року, виданого інспектором прикордонної служби 2 категорії  перекладач 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (тип Б) майстер-сержантом ОСОБА_2 на пункті пропуску через державний кордон "Дякове"; 3. Зобов`язати уповноважену службову особу підрозділу охорони державного кордону ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) здійснити прикордонний контроль та пропуск через державний кордон України в умовах воєнного стану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (паспорт серія НОМЕР_4 виданий 20.08.2019 ), як здобувача професійної вищої освіти в Бернському університеті прикладних наук; 4. Витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.".
		Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він є студентом Бернського університету прикладних наук (Швейцарія) денної форми навчання, що стверджується повідомленням про зарахування. Відтак, 03 вересня 2022 року позивач прибув до Міжнародного автомобільного пункту пропуску через державний кордон України "Дякове" для виїзду з України для навчання. За результатами розгляду поданих позивачем документів, було прийнято рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку. Вважаючи, що має право виїзду за кордон, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Відповідачем надано відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними, виходячи з наступного. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, з 24 лютого 2022 року тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені Конституцією України, а саме: передбачене статтею 33 право на свободу пересування та право вільно залишати територію України. Також зазначає, що 24 лютого 2022 року видано Указ Президента України № 69/2022 "Про загальну мобілізацію", який затверджений Верховною Радою у формі Закону про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" № 7113. З метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років. Однак, така заборона не є абсолютною та громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років можуть виїхати за кордон за наявності визначених підстав. Разом з тим, з наданих позивачем на паспортний контроль документів, посадовою особою відповідача встановлено, що позивач вступив на навчання після 24 лютого 2022 року, і не являється студентом, який продовжує навчання у розумінні розпорядження Голови Державної прикордонної служби України від 24 лютого 2022 року № 23-6122/0/6-22-Вих, від 03 квітня 2022 року № 23-7913/0/6-22-Вих, а також розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 24 березня 2022 року № 300/1/С/962 та від 03 квітня 2022 року № 300/1/С/1079. Враховуючи викладене, відповідачем прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову в перетині державного кордону позивачу.
		Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне. 
		Судом встановлено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є студентом Бернського університету прикладних наук (Швейцарія) денної форми навчання, що стверджується довідкою про зарахування від 18 серпня 2022 року, листом про зарахування до вищого навчального закладу від 16 серпня 2022 року та підтвердженням навчання для ОСОБА_1 від 19 серпня 2022 року (а.с.а.с. 12-25).
		Згідно довідки № 432/2 від 31 серпня 2022 року, що видана ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 відповідно до статті 17 пункту 9 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" має право на відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (на строкову військову службу). Заперечень, щодо його виїзду з України у встановленому порядку для продовження навчання за кордоном не має (а.с. 26).
		У посвідченні про приписку до призовної дільниці № 912017 від 02 березня 2017 року зафіксовано, що ОСОБА_1 має право на відстрочку від призову відповідно до статті 17 пункту 9 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" до 31 січня 2023 року (а.с.а.с. 27, 28).
		03 вересня 2022 року позивач прибув до пункту пропуску через державний кордон України "Дякове" з метою виїзду з України до Румунії для продовження навчання.
		Рішенням інспектора прикордонної служби 2 категорії  перекладача 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (тип Б) майстер-сержантом ОСОБА_2 від 03 вересня 2022 року відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у перетинанні державного кордону на виїзд з України. На підставі Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указу Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", Закону України "Про затвердження указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року"" громадянина ОСОБА_3 тимчасово обмежено у праві виїзду з України, з відсутністю підстав на право перетинання державного кордону, так як він не зміг надати на паспортний контроль документи, що підтверджують підставу для виїзду за кордон (а.с. 29).
		Із вказаним рішенням позивач не погоджується, у зв`язку із чим звернувся із даним позовом до суду.
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
		Статтею 19 частиною 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Розділом ІІ Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов`язки людини і громадянина. Зокрема, статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
		Згідно зі статтею 106 частиною 1 пунктом 20 Конституції України, Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
		Статтею 64 Конституції України визначено, що Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
		Відповідно до статті 14 частини 1 Закону України "Про прикордонний контроль" від 05.11.2009 року № 1710-VI (далі по тексту - Закон України № 1710-VI), іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в`їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв`язку з відсутністю документів, необхідних для в`їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв`язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.
		Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		В подальшому Указом Президента України від 14 березня 2022 року за № 133/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", внесено часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
		Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 воєнний стан в Україні продовжується з 05:30 год 25 квітня 2022 року строком на 30 діб (тобто до 25 травня).
		Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.05.2022 року № 341/2022, продовжується строк дії воєнного стану в Україні з 05:30 год 25.05.2022 року строком на 90 діб.
		Указом Президента України від 12.08.2022 року № 573/2022 воєнний стан в Україні продовжується з 05:30 год 23.08.2022 року строком на 90 діб.
		Крім цього, відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" військовому командуванню (зокрема, Державні прикордонній службі України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
		Пунктом 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" постановлено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
		Так, згідно із статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12 травня 2015 року № 389-VIII (в редакції станом на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 389-VIII), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Відповідно до статті 8 частини 1 пункту 6 Закону України № 389-VIII в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
		Згідно із пунктом 8 Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1455 (в редакції станом на час виникнення спірних відносин), перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.
		Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
		Так, статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 року № 3543-ХІІ (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 3543-ХІІ) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
		Пунктами 2 та 12 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 1995 року № 57 (в редакції чинній станом на час виникнення спірних відносин) передбачено, що у випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни крім паспортних документів повинні мати також підтверджуючі документи. У ході перевірки документів під час виїзду з України з`ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасового обмеження громадянина у праві виїзду за кордон.
		Відповідно до пунктів 2-6 зазначених Правил у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
		Відповідно до статті 1 частини 1 абзацу 5 Закону України № 3543-ХІІ, особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій;
		Згідно із статтею 23 частиною 3 абзацом 2 Закону України № 3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, зокрема, здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.
		Судом встановлено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є студентом Бернського університету прикладних наук (Швейцарія) денної форми навчання, що стверджується довідкою про зарахування від 18 серпня 2022 року, листом про зарахування до вищого навчального закладу від 16 серпня 2022 року та підтвердженням навчання для ОСОБА_1 від 19 серпня 2022 року (а.с.а.с. 12-25).
		Згідно довідки № 432/2 від 31 серпня 2022 року, що видана ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 відповідно до статті 17 пункту 9 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" має право на відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (на строкову військову службу). Заперечень, щодо його виїзду з України у встановленому порядку для продовження навчання за кордоном не має (а.с. 26).
		У посвідченні про приписку до призовної дільниці № 912017 від 02 березня 2017 року зафіксовано, що ОСОБА_1 має право на відстрочку від призову відповідно до статті 17 пункту 9 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" до 31 січня 2023 року (а.с.а.с. 27, 28).
		Законодавець не ставить в залежність, зокрема місце (країна) здобування відповідної освіти, а також дату вступу до відповідного навчального закладу, до наявності права відповідної особи не бути призваною на військову службу під час мобілізації на особливий період.
		Необхідним є сам факт перебування на навчанні у відповідному навчальному закладі. 
		Наведене дає підстави для висновку про те, що ОСОБА_1 у відповідності до статті 23 Закону України № 3543-XII станом на 03 вересня 2022 року не підлягав призову на військову службу під час мобілізації.
		Відтак, з огляду на встановлені обставини, суд приходить до переконання, що позивач прибувши до міжнародного автомобільного пункту пропуску через державний кордон України 07 вересня 2022 року мав право на перетин державного кордону України як особа, яка згідно пункту 2-6 Правил перетинання державного кордону не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
		Суд звертає увагу, що відповідно до статті 14 Закону України № 1710-VI рішення уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону про відмову громадянину у праві перетину кордону в кожному випадку повинно бути обґрунтованим, із зазначенням конкретних причин відмови.
		Водночас, відповідачем в оскаржуваному рішенні не вказано конкретних документів, які повинні були бути подані позивачем для виїзду за кордон, однак не подані. Відповідачем не вказано такого переліку також і під час розгляду справи в суді.
		При цьому суд наголошує, що можливість підтвердження позивачем наявності права на перетин кордону України прямо залежить від чіткого визначення відповідачем конкретного та вичерпного переліку необхідних для цього документів, чого зроблено не було.
		Крім того суд констатує наступне: рішенням голови Державної прикордонної служби, згідно розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 03 квітня 2022 року за № 23-7913/0/06-22, обмеження щодо заборони на період дії правового режиму воєнного стану на виїзд за межі території України не застосовуються до громадян України чоловіків віком від 18 до 60 років, які є здобувачами фахової передвищої та вищої освіти, асистентів стажистів, аспірантів та докторантів, що навчаються за кордоном за денною або дуальною формами здобуття освіти. При цьому, листом головнокомандуючого Збройних сил України від 24 березня 2022 року за № 300/1/С/962 вказано територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки (які входять до сфери управління Міністерства оборони України) стосовно призовників військовозобов`язаних, яким надано відстрочку від призову для продовження навчання, зокрема за кордон, у відповідності до частин 9, 15 статті 17 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та абзацу 18 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у військово-облікових документах зробити відповідні записи щодо надання їм відстрочки від призову (призову за мобілізацією), та надання дозволу відповідного керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки для виїзду закордон.
		Згідно роз`яснення, розміщеного на офіційному сайті Держприкордонслужби, для перетину кордону, особа вказана вище має надати документи, які підтверджують їхнє право на виїзд, а саме: Студентський квиток або студентську візу; Перекладені та нотаріально завірені документи, що підтверджують навчання в іноземному виші; Військово-облікові документи із записом про надання відстрочки від призову; Довідку, видану територіальним центром комплектування та соціальної підтримки для виїзду за кордон для здобувачів освіти за кордоном.
		Судом встановлено та не заперечується учасники справи, що на паспортний контроль при виїзді з України позивач пред`явив:
		паспорт громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_5 ) (а.с. 11);
		довідку № 432/2 від 31 серпня 2022 року, що видана ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 26);
		посвідчення про приписку до призовної дільниці № 912017 від 02 березня 2017 року (а.с.а.с. 27, 28);
		довідку про зарахування від 18 серпня 2022 року, лист про зарахування до вищого навчального закладу від 16 серпня 2022 року та підтвердження навчання для ОСОБА_1 від 19 серпня 2022 року, перекладені та нотаріально засвідчені (шляхом проставлення апостилю) (а.с.а.с. 12-25).
		Статтею 78 частиною 1 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватись судом якщо обставини визнаються сторонами та в суду не виникає сумніву в їх достовірності, відтак, обставини щодо подання під час проходження паспортного контролю саме зазначених документів та відсутність у посадової особи держприкордонслужби обґрунтованих підстав вважати їх підробленими - судом не доводяться.
		Відповідно до статті 2 частини 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією а законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);) безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню на предмет його відповідності наведеним критеріям суд зазначає, що таке рішення прийняте без дотримання принципу рівності перед законом, є необґрунтованим та непропорційним.
		Зважаючи на викладене та наведені вище мотиви суд дійшов висновку про протиправність прийнятого відповідачем 03 вересня 2022 року рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-ти річного віку позивачу, а тому, базуючись на сукупності встановлених дійсних обставинах справи, враховуючи підстави прийняття такого рішення, керуючись релевантними нормами законодавства, таке підлягає скасуванню.
		Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю в цій частині.
		Разом з тим у задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання відповідача здійснити прикордонний контроль та пропуск через державний кордон необхідно відмовити, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, а тому у задоволенні такої позовної вимоги слід також відмовити.
		Судом встановлено, що має право на перетин державного кордону України, і це є достатнім для захисту його порушеного права. Крім цього позивач не позбавлений права звернутися до іншого пункту пропуску для перетину кордону з метою виїзду за межі України, а відтак у задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання  ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити прикордонний контроль та пропуск через державний кордон необхідно відмовити.
		Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (зокрема, від 09.12.1994, справа "Руїс Торіха проти Іспанії", заява № 18390/91; від 21.01.1999, справа "Гарсія Руїз проти Іспанії") - Суд нагадав, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Ступінь суворості цієї вимоги може бути різною залежно від характеру рішення, і він має визначатися, виходячи із обставин справи. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
		Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям, встановленим статтею 2 частини 2 КАС України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
		Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до 27 ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії  задовольнити частково. 
		Визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку від 03 вересня 2022 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у перетинанні державного кордону на виїзд з України.
		У задоволенні позову у частині інших позовних вимог  відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. 
		 
		СуддяС.Є. Гаврилко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...