Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/27876/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; зупинення реєстрації податкових накладних.
Надіслано для оприлюднення: 21.10.2022. Зареєстровано: 22.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 24.10.2022.

Номер судового провадження: П/520/32133/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		Харків 
		21 жовтня 2022 року № 520/27876/21 
		Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САТ КОМ" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -
		УСТАНОВИВ:
		Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом в якому просить: визнати протиправними та скасувати Рішення №1867 від 26.03.2021р., №1946 від 09.04.2021р., №2005 від 16.04.2021р., №2108 від 27.04.2021р., №2281 від 11.05.2021р., №2430 від 18.05.2021р., №2520 від 28.05.2021р., №2562 від 04.06.2021р., №2632 від 15.06.2021р., №2682 від 29.06.2021р., №2781 від 09.07.2021р., №3243 від 31.08.2021р., №3866 від 03.12.2021р. Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області; зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "САТ КОМ" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
		Ухвалою від 28.12.2021 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
		12.01.2022 позивачем через канцелярію суду надано клопотання про поновлення строку на звернення до суду та квитанція про сплату судового збору.
		Ухвалою від 17.01.2022 позовну заяву в частині вимог про визнання протиправними та скасування рішень №1867 від 26.03.2021р., №1946 від 09.04.2021р., №2005 від 16.04.2021р., №2108 від 27.04.2021р., №2281 від 11.05.2021р., №2430 від 18.05.2021р., №2520 від 28.05.2021р., №2562 від 04.06.2021р., №2632 від 15.06.2021р.- повернуто позивачу. Роз`яснено, що порядок повернення надлишково сплаченого судового збору визначено ст.7 Закону України «Про судовий збір»
		В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відповідність підприємства критеріям ризиковості платника податку, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки підставою для включення позивача до переліку ризикових платників є те, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій, однак, відповідачем не вказано у яких саме операціях та яка саме податкова інформація наявна та підтверджує ризиковість. Тоді як підприємство не створює умов для безпідставного отримання податкової вигоди будь-якими учасниками суспільних відносин під час здійснення господарської діяльності
		Представник відповідача згідно наданого до суду відзиву на позов, заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив, що оскаржуване рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відповідність підприємства критеріям ризиковості платника податку є цілком законним та обґрунтованим, винесеним відповідно до чинного законодавства, оскільки в господарській діяльності позивач має місце невідповідність придбаного товару та в подальшому реалізованому ні по номенклатурі, ні по об`єму придбання-постачання. Крім того зазначив, що позивач мав взаємовідносини з контрагентами, які мають ознаки ризиковості. Отже, у податкового органу виник сумнів щодо господарської діяльності позивача, аналіз діяльності якого свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності з ПДВ та втрат бюджету, проходження схемного кредиту - суб`єктів господарювання, які при здійсненні фінансово-господарських операцій здійснюють підміну позицій товарних груп та задіяні в схемах формування ризикового податкового кредиту з ПДВ для реального сектору економіки.
		Судовим розглядом встановлено, що позивач пройшовши визначену діючим законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу суб`єкта господарювання юридичної особи, перебуває на обліку в ГУ ДПС у Харківській області, є платником податку на додану вартість.
		Основними видами діяльності підприємства за КВЕД є 01.50 змішане сільське господарства, 46.49 оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього; 46.75 оптова торгівля хімічними продуктами ті інші.
		Контролюючим органом в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Харківській області прийнято рішення №2682 від 29.06.2021р., №2781 від 09.07.2021р., №3243 від 31.08.2021р., №3866 від 03.12.2021р. з приводу відповідності заявника критеріям ризиковості за п.8 Критеріїв ризиковості платника податків у зв`язку із наявністю ознак проведення ризикових операцій.
		Перевіряючи оскаржувані рішення відповідача на відповідність приписам ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.
		Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.
		Відповідно до п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
		Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
		Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
		Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
		Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року затверджено Порядок, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Порядок №1165).
		Відповідно до п. 2 Порядку №1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
		В свою чергу, ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.
		Пунктами 5-7 Порядку №1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
		Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
		Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
		Критерієм ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплений у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та застосований Комісією ГУ ДПС у Харківській області, є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (п. 8 Додатку 1).
		Продовжуючи розгляд справи, суд зазначає, що в силу правового висновку постанови Верховного Суду від 02.07.2019 р. по справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19) загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. 
		Аналогічний по суті висновок з приводу умотивованості рішень суб`єктів владних повноважень викладений і у п.75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018р. по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18, де указано, що адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення.
		Суд зазначає, що комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. 
		У спірному рішенні відповідач в рядку "Податкова інформація" не зазначив суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифікував конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючий орган лише процитував зміст пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків та не зазначив ризикових операцій та назв підприємств, що були задіяні в таких операціях.
		Таким чином, не виклавши розшифрування податкової інформації в спірному рішенні, як це визначено пунктом 8 Порядку №1165, відповідач фактично діяв без дотримання власної процедури.
		Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 05.01.2021 у справі №640/10988/20 та від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 , від 30.11.2021 у справі №340/1098/20
		Суд також зазначає, що наявність певної податкової інформації, на яку посилається податковий орган, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності ніякі товари (роботи, послуги) не отримувались платником податків від його контрагента.
		Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.
		Аналогічних правових висновків доходив Верховний Суд у постановах від 12.06.2018 по справі № 826/16272/13-а, від 04.06.2020 по справі № 340/422/19, від 23.07.2020 по справі № 816/1122/16.
		Контролюючим органом до суду наданий витяги з протоколів засідання Комісії Головного управління ДПС у Харківській області №227 від 03.12.2021, № 161 від 31.08.2021, № 124 від 09.07.2021, № 116 від 29.06.2021, в якому зазначено, що наявна податкова інформація , яка свідчить про імовірність задіяння платників податків у мінімізації сплачених до бюджету сум ПДВ та про можливість віднесення платників до переліку ризикових
		Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі №520/480/20 вказав, що лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.
		Також відповідач не надав жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання Комісії, і який би слугував підставою для прийняття оскарженого рішення та був покладений в основу його прийняття.
		Суд зауважує, що зазначення відповідачем про ймовірний фіктивний правочин є припущенням. Оскаржене рішення не містить доказів наявності задіяння позивача у ймовірно фіктивному правочині з посиланнями на відповідні документи. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення має бути мотивованим, тоді як надана таблиця містить лише найменування товару, який постачав СГ та перелік товарів, які отримував СГ, перелік контрагентів-отримувачів та перелік контрагентів-постачальників за березень 2020  січень 2022 р.
		Судовим розглядом встановлено, що позивачем надано до контролюючого органу пояснення щодо рішень про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості , до яких додані первинні документи на підтвердження відсутності підстав для віднесення підприємства до ризикових (а.с.217-250, т.1, а.с.1-101б, т.2)
		Проте, зі змісту спірних рішення комісії встановлено, що останні не містять будь-яких аргументів на користь прийняття чи відхилення доводів та доказів позивача та прийняття саме такого рішення за результатами розгляду документів.
		Суд зазначає, що вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Отже, лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень. Про дотримання членами комісії означеної процедури свідчитиме належна мотивація прийнятого рішення: посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення; норми права, що застосовані, і ті, що не застосовані, з викладенням мотивів їх незастосування. І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, з яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність рішення.
		Європейський суд з прав людини в рішеннях неодноразово наголошував, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган державної влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення від 01.07.2003р. у справі «Суомінеен проти Фінляндії» № 3780001/97, п. 36).
		Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про необґрунтованість складання у відношенні позивача рішень комісією Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №2682 від 29.06.2021р., №2781 від 09.07.2021р., №3243 від 31.08.2021р., №3866 від 03.12.2021р. про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
		Щодо виключення позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості суд зазначає таке.
		Положеннями п. 6 Порядку №1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
		Суд враховує, що відповідно до пунктів 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
		Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
		З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення щодо включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість не відповідають усім критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, та порушують права позивача як платника податку, тому з метою повного та ефективного захисту порушених прав, виходячи із наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, суд приходить до висновку про наявність підстав для виключення позивача з переліку ризикових платників податку на додану вартість, а тому адміністративний позов в цій частині підлягає задоволенню.
		Частиною 1,2 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
		Судові витрати підлягають розподілу в порядку ст.139 КАС України.
		Керуючись ст. 243-246, 293, 295, 296 КАС України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сат Ком» (смт. Чкаловське, вул. Свободи,1, секція Б., кім 18/2, ЄДРПОУ 43740196) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
		Визнати протиправними та скасувати рішення №2682 від 29.06.2021р., №2781 від 09.07.2021р., №3243 від 31.08.2021р., №3866 від 03.12.2021р. Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області
		Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "САТ КОМ" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сат Ком" суму судового збору у розмірі 9080 (дев`ять тисяч вісімдесят) грн 00 коп. 
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		Суддя Зоркіна Ю.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...