Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/17245/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності; про права на винахід, корисну модель, промисловий зразок.
Надіслано судом: 21.10.2022. Зареєстровано: 22.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 24.10.2022.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		28.09.2022Справа №  910/17245/21
		За позовомМістрал Кепітал Менеджмент Лімітед (Mistral Capital Management Limited)до1) Міністерства економіки України 2) СУДЖЕН ЛЛК (SUGEN LLC) 3) ФАРМАЦІЯ ЕНД АПДЖОН КОМПАНІ ЛЛК (PHARMACIA&UPJOHN COMPANY LLC) 4) Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" (УКРПАТЕНТ)третя особа,яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачів: - Компанія Pfizer Inc., USAпровизнання рішення недійсним та зобов`язання вчинити дії Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.Представники сторін:
		від позивача: Болюбаш І.О. - представник за довіреністю;
		від відповідача-1: не з`явився;
		від відповідача-2, -3: Войков А.П. - представник за довіреністю;
		від відповідача-4: Козелецька Н.О. - представник за довіреністю;
		від третьої особи: Войков А.П. - представник за довіреністю;
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/17245/21 за позовом Містрал Кепітал Менеджмент Лімітед до Міністерства економіки України, Суджен, ІНК, Фармація Енд Апджон Компані, Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" (Укрпатент) про: 
		- визнання недійсним повністю рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 28.03.2018 про продовження строку дії патенту України № 73976 "ЗАМІЩЕНІ ПІРОЛОМ 2-ІНДОЛІНОНИ, ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПОЗИЦІЯ, СПОСІБ МОДУЛЯЦІЇ КАТАЛІТИЧНОЇ АКТИВНОСТІ ПРОТЕЇНКІНАЗИ ТА СПОСІБ ЛІКУВАННЯ АБО ПРОФІЛАКТИКИ ЗАХВОРЮВАННЯ, ПОВ`ЯЗАНОГО З ПРОТЕЇНКІНАЗОЮ";
		- зобов`язання Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" «Укрпатент» внести зміни до Державного реєстру України винаходів стосовно строку дії патенту України на винахід № 73976 "ЗАМІЩЕНІ ПІРОЛОМ 2-ІНДОЛІНОНИ, ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПОЗИЦІЯ, СПОСІБ МОДУЛЯЦІЇ КАТАЛІТИЧНОЇ АКТИВНОСТІ ПРОТЕЇНКІНАЗИ ТА СПОСІБ ЛІКУВАННЯ АБО ПРОФІЛАКТИКИ ЗАХВОРЮВАННЯ, ПОВ`ЯЗАНОГО З ПРОТЕЇНКІНАЗОЮ" та здійснити публікацію про це в офіційному електронному бюлетені Національного органу інтелектуальної власності.
		Оскільки, рішення у даній справі може суттєво вплинути на права та законні інтереси фармацевтичної компанії Pfizer Inc. та здійснення нею господарської діяльності, пов`язаної з виробництвом і реалізацією в Україні лікарського засобу "СУТЕНТ", з метою повного і всебічного вивчення обставин справи та задля забезпечення захисту законних прав та інтересів зазначеної Компанії, суд дійшов висновку. що є необхідність у її залученні до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів.
		З огляду на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.
		28.07.2022 до суду від представника СУДЖЕН ЛЛК (SUGEN LLC) та ФАРМАЦІЯ ЕНД АПДЖОН КОМПАНІ ЛЛК (PHARMACIA&UPJOHN COMPANY LLC) надійшла заява про залучення вказаних суб`єктів господарювання до участі в справі в якості відповідачів -2         та -3.
		Суд вказане клопотання задовольнив та замінив відповідачів-2,-3 правонаступниками, про що зазначено в ухвалі суду від 03.08.2022.
		09.09.2022 до суду від відповідача-1 надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив позивача.
		Позивач, у свою чергу, 26.09.2022 надав додаткові письмові пояснення щодо об`єкту винаходу, якому може надаватися додаткова охорона згідно зі ст. 220 Угоди про асоціацію, та щодо невідповідності спірного рішення вказаним положенням Угоди.
		Відповідачі-2,-3 долучили до справи 27.09.2022 письмові пояснення щодо співвідношення міжнародного та національного законодавства в частині продовження строку дії патенту на лікарський засіб.
		Безпосередньо в судовому засіданні 28.09.2022 учасники процесу надали усні пояснення стосовно спору у справі.
		Суд заслухав вступне слово, закінчив з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами, провів судові дебати.
		Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
		Суд також враховує положення частини 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" 04.11.1950 року про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Компанії Суджен, ІНК та Фармація Енд Апджон Компані 17.10.2005 отримали патент України № 73976 на винахід «ЗАМІЩЕНІ ПІРОЛОМ 2-ІНДОЛІНОНИ, ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПОЗИЦІЯ, СПОСІБ МОДУЛЯЦІЇ КАТАЛІТИЧНОЇ АКТИВНОСТІ ПРОТЕЇНКІНАЗИ ТА СПОСІБ ЛІКУВАННЯ АБО ПРОФІЛАКТИКИ ЗАХВОРЮВАННЯ, ПОВ`ЯЗАНОГО З ПРОТЕЇНКІНАЗОЮ» (далі також - патент).
		Вказаний патент було видано на підставі заявки № 2002097427 від 15.02.2001, а отже строк його дії, на думку позивача, мав завершитися 15.02.2021. 
		Однак, як стверджує позивач, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України винесло рішення від 28.03.2018 про продовження строку дії патенту до 15.02.2023 та внесення відповідних відомостей до Державного реєстру патентів України на винаходи. Міністерство виходило, зокрема, з того що винаходи за патентом використовуються в лікарському засобі «СУТЕНТ» та існують передбачені законом підстави для продовження строку дії патенту.
		Як вбачається з доводів, викладених у позовній заяві, про існування оскаржуваного рішення позивач дізнався у липні 2020, коли відповідач-1 листом № 2312-07/40782-07 від 01.07.2020 направив представнику позивача матеріали продовження строку дії патенту та рішення у відповідь на адвокатський запит від 25.06.2020.
		У цей час Містрал Кепітал Менеджмент Лімітед здійснював розробку та реєстрацію власного генеричного (неоригінального) лікарського засобу із діючою речовиною сунітініб. Позивач 08.07.2021 отримав реєстрацію лікарського засобу «СУНІТІНІБ-ВІСТА» в Україні, що підтверджується реєстраційними посвідченнями на лікарський засіб номер UA/18837/01/01, UA/18837/01/02, UA/18837/01/03, UA/18837/01/04, виданими відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 08.07.2021 № 1389.
		Позивач, обґрунтовуючи заявлений позов вказує на наступні підстави незаконності рішення, винесеного Міністерством:
		- Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами членами, з іншої сторони (далі також - Угода про асоціацію), набрала чинності в повному обсязі з 01.09.2017, була частиною національного законодавства, і Міністерство повинно було застосовувати положення Угоди про асоціацію повністю при винесені оскаржуваного рішення;
		- відповідно до статті 220 Угоди про асоціацію, додаткова охорона може надаватися виключно лікарському засобу, що підлягав адміністративній процедурі надання дозволу - жодному іншому винаходу за патентом не може надаватися додаткова охорона, оскільки це не передбачено відповідною Угодою;
		- у випадку відповідачів-2,-3, додаткову охорону за наявності підстав могли би отримати тільки 2 з 4 винаходів за патентом: сполука за формулою, що характеризується незалежним пунктом 1, і фармацевтична композиція, що містить сполуку за пунктом 1 та фармацевтично прийнятий носій або наповнювач (характеризується незалежним пунктами 10). Винаходи за незалежними пунктами 11 та 13 «спосіб модуляції каталітичної активності протеїнкінази» та «спосіб лікування або профілактики захворювання в організмі» відповідно не є лікарськими засобами та не могли отримати додаткову охорону;
		- для підтвердження чи спростування обставини використання у лікарському засобі «СУТЕНТ» лише частини винаходів за патентом позивач звернувся до атестованого судового експерта із запитом на проведення експертного дослідження в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України;
		- об`єкт, строк дії охорони якого може бути продовжений, значною мірою відрізняється згідно з положеннями чинного законодавства України та Інструкції про порядок продовження строку дії патенту на винахід, об`єктом якого є засіб, використання якого потребує дозволу компетентного органу, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 13.05.2002 № 298 з однієї сторони, та Угоди про асоціацію з іншої сторони;
		- відповідно до Інструкції продовженню підлягає строк дії всього патенту, а відповідно до Угоди про асоціацію - лише та частина патенту, яка безпосередньо охороняє зареєстрований в Україні лікарський засіб, таким чином, Угода передбачає право власника патенту отримати додаткову охорону лише в частині конкретного винаходу, які є лікарським засобом і який не міг використовуватися власником патенту протягом значного періоду часу через проходження процедури державної реєстрації лікарського засобу;
		- оскаржуване рішення винесене на підставі клопотання особи, яка не мала повноважень представника власників патенту;
		- незаконне продовження строку дії патенту порушує інтерес позивача, який полягає у тому, щоб безперешкодно продавати в Україні лікарський засіб, до складу якого входить сунітініб.
		Заперечуючи проти заявленого позову відповідачі посилалися, здебільшого, на наступне:
		- у Міністерства не було підстав для обґрунтованих сумнівів щодо вірогідності інформації, зазначеної у довіреностях від 13.09.2020 від імені власників патенту, а до повноважень Міністерства не входить володіння чи збирання інформації щодо припинення діяльності іноземних юридичних осіб - власників патенту № 73976;
		- Мінекономрозвитку не порушувало жодної з вимог законодавства України, діяло відповідно до вимог Угоди про асоціацію, Закону України "Про охорону прав на винаходи та корисні моделі" та Інструкції, а рішення про продовження строку дії патенту України № 73976 на винахід є законним;
		- позивач використовуючи суто формальний підхід до тлумачення законодавства в частині неможливості додаткової охорони незалежних пунктів 11 та 13 формули винаходу за патентом України № 73976, зазначив, що такі пункти не могли отримати додаткову охорону;
		- відділити сполуку (АФІ - сунітініб), яка входить до складу лікарського засобу та її властивості на практиці неможливо та немає сенсу, оскільки втрачається сама сутність лікарського засобу як такого через те, що саме з метою лікування і використовується лікарський засіб, тобто мета лікування нерозривно пов`язана із самим лікарським засобом;
		- у патентному праві діє прямий абсолютний захист сполуки, який забезпечує виключні права власнику відповідного патенту, а також ставить у залежність усі наступні розробки третіми особами, пов`язані із запатентованою сполукою, включаючи її застосування, наприклад, створення композиції, до складу якої входить захищена відповідним патентом сполука;
		- враховуючи, що охорона надається саме сполуці, всі інші пункти патенту в даному випадку - незалежні пункти 11 та 13, є пов`язаними з нею одним задумом і не можуть бути використані самостійно як такі, оскільки це не матиме жодного сенсу.
		Під час вирішення спору по суті судом в якості доказу було досліджено наданий позивачем Висновок експерта № 100-01 від 06.09.2022 за результатами експертизи об`єктів інтелектуальної власності, на вирішення якого поставлено наступні питання:
		- Які об`єкти винаходу за патентом України № 73976 «ЗАМІЩЕНІ ПІРОЛОМ 2-ІНДОЛІНОНИ, ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПОЗИЦІЯ, СПОСІБ МОДУЛЯЦІЇ КАТАЛІТИЧНОЇ АКТИВНОСТІ ПРОТЕЇНКІНАЗИ ТА СПОСІБ ЛІКУВАННЯ АБО ПРОФІЛАКТИКИ ЗАХВОРЮВАННЯ, ПОВ`ЯЗАНОГО З ПРОТЕЇНКІНАЗОЮ», використані у лікарському засобі "СУТЕНТ", за реєстраційними посвідченнями UA/7785/01/01, UA/7785/01/02, UA/7785/01/03, що затвердженні наказом Міністерства охорони здоров`я України від 15.02.2008 № 77?
		- Які об`єкти винаходу за патентом України № 73976 «ЗАМІЩЕНІ ПІРОЛОМ 2-ІНДОЛІНОНИ, ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПОЗИЦІЯ, СПОСІБ МОДУЛЯЦІЇ КАТАЛІТИЧНОЇ АКТИВНОСТІ ПРОТЕЇНКІНАЗИ ТА СПОСІБ ЛІКУВАННЯ АБО ПРОФІЛАКТИКИ ЗАХВОРЮВАННЯ, ПОВ`ЯЗАНОГО З ПРОТЕЇНКІНАЗОЮ», не використані у лікарському засобі "СУТЕНТ", за реєстраційними посвідченнями UA/7785/01/01, UA/7785/01/02, UA/7785/01/03, що затвердженні наказом Міністерства охорони здоров`я України від 15.02.2008 № 77?
		За результатом проведеного дослідження експертом зроблено висновок про таке:
		- у лікарському засобі "СУТЕНТ" використано об`єкти винаходу за патентом України № 73976 відповідно до незалежних пунктів 1 та 10 його формули;
		- у лікарському засобі "СУТЕНТ" не використано об`єкти винаходу за патентом України № 73976 відповідно до незалежних пунктів 11 та 13 його формули.
		Згідно з ч. 1 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
		Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права (ч. 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України).
		Згідно з ч. 3 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
		Відповідно до положень ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
		Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 Господарського процесуального кодексу України).
		Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. 
		Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 
		Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 р. під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.
		Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. 
		Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України в постанові від 21 жовтня 2015 року у справі №3-649гс15.
		Оскільки позов стосовно недійсності рішення Мінекономрозвитку від 28.03.2018 про продовження строку дії патенту України № 73976 обґрунтовано порушенням інтересу позивача, який полягає у безперешкодному продажу в Україні лікарського засобу, до складу якого входить сунітініб, суд доходить висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів існування у нього інтересу щодо предмету спору, а отже і наявність підстав для звернення до суду з даним позовом.
		Відповідно до положень п. 4 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (у редакції станом на винесення спірного рішення Міністерства), строк дії патенту на винахід, об`єктом якого є лікарський засіб, засіб захисту тварин, засіб захисту рослин тощо, використання якого потребує дозволу відповідного компетентного органу, може бути продовжено за клопотанням власника цього патенту на строк, що дорівнює періоду між датою подання заявки та датою одержання такого дозволу, але не більше ніж на 5 років. За подання клопотання сплачується збір. Порядок подання клопотання та продовження строку дії патенту у цьому випадку визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.
		Крім того, порядок продовження строку дії патенту станом на 28.03.2018 в Україні регулювався Інструкцією про порядок продовження строку дії патенту на винахід, об`єктом якого є засіб, використання якого потребує дозволу компетентного органу, затвердженою Міністерством освіти і науки України від 13.05.2002 № 298.
		Так, зокрема, відповідно до п.п. 1.2., 1.4., 2.2., 2.3. Інструкції, строк дії патенту на винахід, об`єктом якого є засіб, використання якого потребує дозволу відповідного компетентного органу, може бути продовжено строк, що дорівнює періоду між датою подання заявки на винахід та датою одержання такого дозволу, але не більше ніж на 5 років. За дорученням власника патенту клопотання може бути подано через представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) або іншу довірену особу. Якщо власником патенту є юридична особа, то клопотання підписує особа, яка має на це повноваження. Підпис складається з повного найменування посади особи, яка підписує клопотання, особистого підпису, ініціалів, прізвища, дати і скріплюється печаткою. До клопотання додаються: довіреність, оформлена з дотриманням вимог чинного законодавства, якщо клопотання за дорученням власника патенту подає представник у справах інтелектуальної власності або інша особа.
		Згідно з положеннями ч.ч. 1-2 ст. 220 Угоди про асоціацію, сторони визнають, що продукція, призначена для захисту здоров`я та рослин, що охороняється патентами на їхній відповідній території, може підлягати адміністративній процедурі надання дозволу перед випуском на ринок. Вони визнають, що проміжок часу, який проходить від дати подання заявки на патент до одержання першого дозволу випускати продукт на їхній відповідний ринок у порядку, встановленому відповідним законодавством, може скоротити період ефективної охорони згідно з патентом. Сторони повинні забезпечити додатковий період охорони лікарського засобу або продукту для захисту рослин, що охороняється патентом і який підлягав адміністративній процедурі надання дозволу, при цьому такий період дорівнює періоду, зазначеному в п. 1, скороченому на п`ять років.
		Посилаючись на вказані вище норми законодавства, позивач наголошує, що оскаржуване рішення Міністерства як правовий акт індивідуальної дії суперечить Угоді та винесене на підставі клопотання особи, що не має повноважень представника власників патенту.
		Під час розгляду справи судом встановлено, що 29.12.2017 представником власників патенту № 73976 СУДЖЕН, ІНК., ФАРМАЦІЯ ЕНД АПДЖОН КОМПАНІ, патентним повіреним Дубинським М.Ї., було подано клопотання № 4961/12 стосовно продовження строку дії вказаного патенту на винахід «ЗАМІЩЕНІ ПІРОЛОМ 2-ІНДОЛІНОНИ, ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПОЗИЦІЯ, СПОСІБ МОДУЛЯЦІЇ КАТАЛІТИЧНОЇ АКТИВНОСТІ ПРОТЕЇНКІНАЗИ ТА СПОСІБ ЛІКУВАННЯ АБО ПРОФІЛАКТИКИ ЗАХВОРЮВАННЯ, ПОВ`ЯЗАНОГО З ПРОТЕЇНКІНАЗОЮ».
		До клопотання були додані засвідчені копії реєстраційних посвідчень на лікарський засіб «СУТЕНТ» №№ UA/7785/01/01, UA/7785/01/02, UA/7785/01/03 від 25.03.2008 (рішення про державну реєстрацію від 15.02.2008) та довіреностей від 13.09.2002 власників зазначеного патенту.
		У разі невідповідності клопотання вимогам, зазначеним у розділах 1 і 2 цієї Інструкції, або в разі виникнення обґрунтованих сумнівів щодо вірогідності інформації, що містять подані документи, Державна служба направляє власнику патенту повідомлення із зазначенням невідповідностей та/або запитом про надання додаткових документів, необхідних для прийняття рішення. Власнику патенту надається 2 місяці від дати одержання ним повідомлення або запиту Державної служби для усунення невідповідностей та/або надання додаткових документів. Якщо власник у встановлений строк надасть відповідь та/або додаткові документи, то Державна служба розглядає їх протягом місяця від дати надходження (пункти 3.5, 3.6 Інструкції).
		Листом Мінекономрозвитку від 22.02.2018 № 2312-07/7020-07 представника власників патенту було повідомлено, зокрема, що відповідно до статті 220 Угоди про асоціацію:
		- сторони визнають, що продукція, призначена для захисту здоров`я та рослин, що охороняється патентами на їхній відповідній території, може підлягати адміністративній процедурі надання дозволу перед випуском на ринок. Вони визнають, що проміжок часу, який проходить від дати подання заявки на патент до одержання першого дозволу випускати продукт на їхній відповідний ринок у порядку, встановленому відповідним законодавством, може скоротити період ефективної охорони згідно з патентом;
		- сторони повинні забезпечити додатковий період охорони лікарського засобу або продукту для захисту рослин, що охороняється патентом і який підлягав адміністративній процедурі надання дозволу, при цьому такий період дорівнює періоду, зазначеному у пункті 1, скороченому на п`ять років;
		- у випадку лікарських засобів, для яких були здійснені педіатричні дослідження, результати яких відображені в інформації стосовно продукту, Сторони надають додаткове шестимісячне продовження періоду захисту, що згаданий у пункті 2 цієї статті.
		Ураховуючи невідповідність клопотання вимогам, зазначеним у розділах 1 і 2 Інструкції, представнику було запропоновано подати виправлене клопотання з урахуванням вимог статті 220 Угоди та з чітко вказаним строком продовження дії патенту, надати копії реєстраційних посвідчень про перереєстрацію лікарського засобу.
		Суд погоджується з доводами відповідача-1 про те, що до повноважень Мінекономрозвитку не входить володіння чи збирання інформації щодо припинення діяльності іноземних юридичних осіб - власників патенту № 73976.
		Представником власників патенту Дубинським М.І. листом від 20.03.2018 № 4961/3 було повідомлено, що патентом України № 73976 охороняються в тому числі лікарська сполука «сунітініб» та фармацевтична композиція, що містить таку сполуку. Відповідно лікарська сполука «сунітініб», як активний фармацевтичний інгредієнт, і фармацевтична композиція, що її містить, є лікарськими засобами, що охороняються патентом і підлягають адміністративній процедурі надання дозволу для випуску на ринок, у розумінні статті 220 Угоди. Також зазначено, що датою першого дозволу для випуску на ринок лікарського засобу «СУТЕНТ», захищеного патентом № 73976, є 15.02.2008 - дата державної реєстрації лікарського засобу. Таким чином, згідно з вимогами статті 220 Угоди, строк дії патенту України № 73976 має бути продовжено до 15.02.2023. Крім того, надано інформацію про те, що реєстраційні посвідчення на лікарський засіб «СУТЕНТ» діють в Україні з 11.01.2018 необмежено.
		Пунктом 6 наказу Мінекономіки від 18.05.2017 № 730 «Деякі питання організації діяльності у сфері інтелектуальної власності» (далі - Наказ № 730) уповноважено Укрпатент, зокрема: виконувати функції закладу експертизи, передбачені законами України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", "Про охорону прав на промислові зразки", "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем", "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", "Про охорону прав на зазначення походження товарів" та правилами, встановленими на їх основі.
		Пунктом 7 Наказу № 730 доручено Укрпатенту, зокрема:
		- приймати участь у підготовці до державної реєстрації об`єктів інтелектуальної власності, що охороняються в Україні;
		- здійснювати технічне адміністрування державних реєстрів охоронних документів об`єктів права інтелектуальної власності;
		- приймати участь у підготовці до публікації відомостей щодо об`єктів інтелектуальної власності в офіційних бюлетенях Мінекономіки.
		На підставі наведеного, Мінекономрозвитку було запитано в Укрпатенту інформацію чи є речовина, що захищена патентом № 73976, використаною у відповідному лікарському препараті.
		Листом від 28.03.2018 № вих-830/2018 Укрпатент повідомив, що речовина, яка є об`єктом винаходу за пп. 1 та 10 формули до патенту України № 73976, може вважатися використаною в препараті «СУТЕНТ» складу: 1 капсула містить 12,5 мг сунітинібу у вигляді малату; 1 капсула містить 25 мг сунітинібу у вигляді малату; 1 капсула містить 50 мг сунітинібу у вигляді малату.
		Згідно з пунктом 3.3 Інструкції на підставі прийнятого рішення про продовження строку дії патенту Державна служба вносить відомості щодо продовження строку дії патенту до реєстру в порядку, встановленому Положенням про Державний реєстр патентів і деклараційних патентів України на винаходи, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 12.04.2001 № 291 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.04.2001 за № 379/5570, та публікує відомості про це в офіційному бюлетені «Промислова власність». Форма Рішення затверджена додатком 1 до Інструкції.
		За результатами розгляду клопотання представника власників патенту 28.03.2018 Мінекономрозвитку було прийнято рішення про продовження строку дії патенту України № 73976 на винахід «ЗАМІЩЕНІ ПІРОЛОМ 2-ІНДОЛІНОНИ, ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПОЗИЦІЯ, СПОСІБ МОДУЛЯЦІЇ КАТАЛІТИЧНОЇ АКТИВНОСТІ ПРОТЕЇНКІНАЗИ ТА СПОСІБ ЛІКУВАННЯ АБО ПРОФІЛАКТИКИ ЗАХВОРЮВАННЯ, ПОВ`ЯЗАНОГО З ПРОТЕЇНКІНАЗОЮ» до 15 лютого 2023 року.
		Листом Мінекономрозвитку від 12.04.2018 № 2311-06/16128-08 вищевказане рішення було надіслано до Укрпатенту для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру патентів України на винаходи та опублікування цих відомостей в офіційному бюлетені «Промислова власність».
		Речовина Сунітиніб (Sunitinib) та фармацевтична композиція, яка її містить, охоплюються винаходом, права на який охороняються патентом України № 73976.
		Окрім цього, патент України № 73976 на винахід має також ще два незалежні пункти формули винаходу на додаток до зазначеної вище сполуки (п. 1 формули винаходу) та фармацевтичної композиції (п. 10 формули винаходу), а саме:
		- спосіб модуляції каталітичної активності протеїнкінази, який включає контактування зазначеної протеїнкінази зі сполукою або сіллю за п.1 (п. 10 формули винаходу);
		- спосіб лікування або профілактики захворювання в організмі, пов`язаного з протеїнкіназою, що включає введення до зазначеного організму терапевтично ефективної кількості сполуки або солі за п. 1. (п. 13 формули винаходу).
		При цьому, самим позивачем не заперечується той факт, що Сунітініб є речовиною, яка використовується в лікарському засобі "СУТЕНТ", тобто по суті є лікарським засобом (вказане підтверджується також висновком експерта, наданим позивачем в якості доказу).
		Для визначення того, чи підлягають додатковій правовій охороні оспорювані пункти 11 та 13 за патентом України № 73976, необхідно, у першу чергу, з`ясувати, що являють собою поняття та процеси, наведені в патенті України за № 73976 та такі, що випливають із нього, як такі за своєю сутністю.
		Відповідно до Закону України «Про лікарські засоби» (в редакції, чинній на момент подачі заявки на продовження строку дії патенту України № 73976 на винахід) лікарський засіб - будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу. До лікарських засобів належать: АФІ, продукція "in bulk"; готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти); гомеопатичні засоби; засоби, які використовуються для виявлення збудників хвороб, а також боротьби із збудниками хвороб або паразитами; лікарські косметичні засоби та лікарські домішки до харчових продуктів.
		Виходячи із самого визначення поняття «лікарський засіб» речовина або комбінація речовин має певні призначення, за умови наявності якої вона може характеризуватися саме як лікарський засіб - (в тому числі) призначення лікування захворювань.
		Таким чином, відділити сполуку (АФІ - сунітініб), яка входить до складу лікарського засобу, та її властивості на практиці неможливо та взагалі не має сенсу, оскільки втрачається сама сутність лікарського засобу як такого через те, що саме з метою лікування і використовується лікарський засіб, тобто мета лікування нерозривно пов`язана із самим лікарським засобом.
		Виходячи із змісту незалежного пункту 11 за формулою винаходу, останній включає в себе такі поняття: протеїнкінази, каталітична активність, модуляція.
		Відповідно до незалежного пункту 13 за патентом України № 73976 на винахід, останній включає в себе такі поняття:
		- лікування (синонім: терапія) - процес, бажаною (але не завжди досяжною) метою якого є полегшення, зняття чи усунення симптомів (компенсація, купірування) і проявів того чи іншого захворювання, патологічного стану чи іншого порушення життєдіяльності, нормалізація порушених процесів життєдіяльності і одужання, відновлення здоров`я (санація).
		Тобто спосіб лікування за незалежним пунктом 13 патенту України на винахід № 73976 являє собою процес полегшення, зняття чи усунення симптомів того чи іншого захворювання за допомогою введення певної дози сунітінібу.
		Як вбачається з наведених вище визначень, незалежні пункти винаходів 11 та 13 тісно та нерозривно пов`язані саме з пунктом 1, а саме сполукою - сунітінібом. Тобто, об`єктом охорони за пунктом 11 патенту є зміна кіназ саме під впливом сунітінібу, а об`єктом охорони за пунктом 13 - полегшення, зняття чи усунення симптомів (компенсація, купірування) і проявів того чи іншого захворювання під впливом саме сунітінібу. Із зазначеного логічним є висновок, за яким способи за незалежними пунктами 11 та 13 патенту нерозривно пов`язані саме зі сполукою - сунітінібом.
		Обсяг правової охорони визначається багатоланковою формулою винаходу, тобто зазначені вище пункти 11 та 13 є такими, що характеризують незалежний пункт 1, як наслідок, об`єднані із незалежним пунктом 1 одним винахідницьким задумом (вимога щодо єдиності патенту).
		Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (в редакції, що діяла станом на момент подачі заявки на винахід) заявка на винахід повинна стосуватися одного або групи винаходів, пов`язаних єдиним винахідницьким задумом.
		Згідно з п. 2.1 Правил складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, затвердженими Наказом Міністерства освіти і науки України від 22.01.2001 за № 22 (також в редакції, чинній станом на момент подачі заявки на винахід) згідно з частиною 4 статті 12 Закону заявка на винахід повинна стосуватися одного винаходу або групи винаходів, пов`язаних єдиним винахідницьким задумом.
		Група винаходів визнається пов`язаною єдиним винахідницьким задумом, якщо має місце технічний взаємозв`язок між цими винаходами, що виражається однією або сукупністю однакових чи відповідних суттєвих ознак, які визначають внесок у рівень техніки кожного із заявлених винаходів, які розглядаються в сукупності. 
		Визначення того, чи є група винаходів настільки взаємопов`язаною, що вона утворює єдиний винахідницький задум, повинно проводитись незалежно від того, заявляються ці винаходи в окремих пунктах або як альтернатива в одному пункті формули винаходу. Вимозі єдиності може відповідати група винаходів, зокрема, якщо заявка стосується винаходів, один з яких призначений для використання іншого (в іншому), наприклад, спосіб або пристрій та його частина; спосіб і речовина, яка призначена для використання в зазначеному способі.
		Виходячи із зазначеного вище, сама сполука - сунітініб, як активний фармацевтичний інгредієнт в лікарському засобі, невіддільна від способу його дії в організмі людини в терапевтичних цілях.
		При цьому слід зазначити, що в патентному праві діє прямий абсолютний захист сполуки, який забезпечує виключні права власнику відповідного патенту, а також ставить у залежність усі наступні розробки третіми особами, пов`язані із запатентованою сполукою, включаючи її застосування, наприклад, створення композиції, до складу якої входить захищена відповідним патентом сполука. Враховуючи те, що охорона надається саме сполуці, всі інші пункти патенту в даному випадку - незалежні пункти 11 та 13, по-перше, є пов`язаними з нею одним задумом, а по-друге, не можуть бути використані самостійно як такі, оскільки це не матиме жодного сенсу.
		Відповідно до ст. 12 зазначеного вище Закону, маркування, що наноситься на етикетку, зовнішню та внутрішню упаковку лікарського засобу, повинно містити такі відомості: назву лікарського засобу; назву та адресу його виробника; реєстраційний номер; номер серії; способи застосування; дозу діючої речовини в кожній одиниці та їх кількість в упаковці; термін придатності; умови зберігання; запобіжні заходи.
		До кожного лікарського засобу, що реалізується, додається інструкція про застосування лікарського засобу, яка повинна містити: назву лікарського засобу; загальну характеристику (хімічну назву, основні фізико-хімічні властивості, склад); відомості про фармакологічні властивості; показання для застосування; протипоказання; взаємодію з іншими лікарськими засобами; способи застосування та дози; побічну дію; запобіжні заходи; форми випуску; умови та строки зберігання; умови відпуску.
		Тобто інструкцією про застосування лікарського засобу є офіційно затверджена інформація про медичне застосування лікарського засобу, викладена відповідно до Порядку, що супроводжує готовий лікарський засіб, яка є невіддільною від лікарського засобу, а сам лікарський засіб не може бути реалізованим без неї.
		Згідно з інструкцією для медичного застосування лікарського засобу «СУТЕНТ» (SUTENT™) до складу лікарського засобу входить діюча речовина: сунітініб; 1 капсула містить 12,5 мг, 25 мг, 37,5 мг або 50 мг сунітінібу у вигляді малату.
		Згідно з розділом «Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Механізм дії.» Інструкції сунітініб - це невелика молекула, яка інгібує множинні рецепторні тирозинкінази (РТК), деякі з яких пов`язані з ростом пухлин, патологічним ангіогенезом і метастатичним прогресуванням раку. Сунітініб оцінювали за його інгібіторною активністю щодо різних кіназ (>80кіназ) і визначали як тромбоцитарний інгібітор рецепторів фактора росту (PDGFRa і PDGFRЯ), рецепторів фактора росту судинного ендотелію (VEGFR1, VEGFR2 і VEGFR3), рецептора фактора стовбурових клітин (КІТ), Fms-подібної тирозинкінази-3 (FLT3), рецептора колонієстимулюючого фактора типу1 (CSF- 1R) та рецептора нейротрофічного фактора гліальної клітинної лінії (RET).
		Сунітініб інгібував фосфорилювання багатьох РТК (PDGFRЯ, VEGFR2, КІТ) у пухлинних ксенотрансплантатах, що експресують цілі РТК in vivo, та демонстрував інгібування росту пухлини або регресії пухлини та/або інгібував метастази в деяких експериментальних моделях раку. Сунітініб продемонстрував властивість інгібувати ріст клітин пухлини, що експресують нерегульовані цільові РТК (PDGFR, RET або KIT) in vitro, та інгібувати PDGFRb- і VEGFR2-залeжний ангіогенез пухлини in vivo.
		Незалежний пункт 11 «Спосіб модуляції.» патенту України № 73976 на винахід, який описує зміну ферментів-кіназ, включаючи кінази PDGFR під впливом сунітінібу, розкривається в розділі інструкції «Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Механізм дії.» лікарського засобу «СУТЕНТ».
		Як зазначалося раніше, Компанії «СУДЖЕН ЛЛК» і ФАРМАЦІЯ ЕНД АПДЖОН КОМПАНІ JIJIK входять до групи біофармацевтичних компаній, що включає компанію «ПФАЙЗЕР ІНК.». Остання компанія є заявником та власником реєстраційних посвідчень на лікарські засоби «СУТЕНТ» за №№ UA/7785/01/01, UА/7785/01/02, UA/7785/01/03. Компанії «СУДЖЕН ЛЛК» і ФАРМАЦІЯ ЕНД АПДЖОН КОМПАНІ ЛЛК є власниками патенту України на винахід № 73976 «ЗАМІЩЕНІ ПІРОЛОМ 2-ІНДОЛІНОНИ, ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПОЗИЦІЯ, СПОСІБ МОДУЛЯЦІЇ КАТАЛІТИЧНОЇ АКТИВНОСТІ ПРОТЕЇНКІНАЗИ ТА СПОСІБ ЛІКУВАННЯ АБО ПРОФІЛАКТИКИ ЗАХВОРЮВАННЯ, ПОВ`ЯЗАНОГО З ПРОТЕЇНКІНАЗОЮ» права на зазначений патент діють з 17.10.2005р., (заявка № 2002097427). Очікувана дата закінчення терміну дії патенту 15.02.2023. Патентом України 73976, в тому числі, охороняється речовина, яка має міжнародну непатентовану назву Сунітініб.
		Відповідачі, як власники патенту на винахід, об`єктом якого є лікарський засіб «СУТЕНТ» за реєстраційним посвідченням №№ UA/7785/01/01, UA/7785/01/02, UA/7785/01/03, мали право на продовження строку чинності майнових прав інтелектуальної власності за патентом. Це право передбачене частиною четвертою статті 6 Закону № 3687-ХІІ в редакції, що діяла станом на час отримання патенту та реєстрації лікарського засобу.
		Зазначений порядок подання клопотання визначений Інструкцією про порядок продовження строку дії патенту на винахід, об`єктом якого є засіб, використання якого потребує дозволу компетентного органу, затвердженою Наказом Міністерства освіти і науки України від 13.05.2002 № 298.
		Тобто, право на продовження строку дії патенту на винахід має мету компенсувати власнику патенту частину ефективного строку дії патенту, протягом якої винахід за патентом не міг бути фактично використаний, адже для його використання потрібно здійснити державну реєстрацію лікарського засобу, що триває певний час.
		Відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
		Також слід зазначити, що статтею 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (в редакції, чинній на момент подання клопотання про продовження строку дії патенту) закріплюється можливість продовження строку дії саме патенту на винахід, об`єктом якого є лікарський засіб. При цьому, законодавством не передбачена можливість часткового продовження строку дії патенту.
		Необхідно також звернути увагу на те, що під час розгляду клопотання про продовження строку дії патенту України № 73976 на винахід, Відповідачем 4 було відкориговано строк продовження дії патенту на підставі заяви патентного повіреного, відповідно до положень Угоди про асоціацію (відповідно до положень ст. 220 Угоди).
		Отже, оскільки оскаржуваним патентом охороняється і речовина, що входить до складу лікарського засобу "СУТЕНТ, відповідачі за наявності підстав та в передбачений законом спосіб отримали додатковий період охорони власного винаходу.
		Крім того, мотивуючи заявлений позов позивач стверджує, що заява на продовження строку дії патенту була подана особою, що не мала повноважень представника власників патенту, оскільки: довіреність підписана неуповноваженою особою; довіреність видана від компаній, які на момент подання заяви не володіли правосуб`єктністю.
		Дослідивши наявні у матеріалах справи фактичні дані та заслухавши доводи учасників судом встановлено наступне.
		Відповідно до ст. 26 Закону України «Про міжнародне приватне право» особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи. Для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави.
		Згідно з приписами ст. 6 зазначеного вище Закону, застосування права іноземної держави охоплює всі його норми, які регулюють. відповідні правовідносини. Застосування норми права іноземної держави не може бути обмежене лише на тій підставі, що ця норма належить до публічного права.
		На підставі положень ст. 8 цього ж Закону, при застосуванні права іноземної держави суд чи інший орган встановлює зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі. З метою встановлення змісту норм права іноземної держави суд чи інший орган може звернутися в установленому законом порядку до Міністерства юстиції України чи інших компетентних органів та установ в Україні чи за кордоном або залучити експертів. Особи, які беруть участь у справі, мають право подавати документи, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вони посилаються в обґрунтуванні своїх вимог або заперечень, іншим чином сприяти суду чи іншому органу у встановленні змісту цих норм.
		Верховний суд, аналізуючи порядок застосування судами України норм іноземних держав, наголошував на тому, що встановлення судом змісту норм іноземного права є його обов`язком та здійснюється ex officio (за офіційним принципом). Для реалізації цього обов`язку суд використовує такі способи здобуття інформації про іноземне право: (1) власне з`ясування змісту іноземного права суддею, у провадженні якого є справа; (2) використання експертних висновків; (3) дипломатичний порядок отримання такої інформації; (4) офіційний запит через Міністерство юстиції України; (5) отримання довідок через систему правової допомоги; (6) обмін правовою інформацією; (7) безпосередні зносини судів різних держав та з іншими компетентними органами; (8) встановлення іноземного права сторонами тощо. 
		Положеннями частини третьої статті 8 Закону України «Про міжнародне приватне право» сторонам надано повноваження подавати документи, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вони посилаються на обґрунтування своїх вимог або заперечень, іншим чином сприяти суду чи іншому органу у встановленні змісту цих норм. Однак, законодавцем не визначено негативних наслідків для сторін, якщо ними не буде надано таких документів. Отже, встановлення змісту норм іноземного права, що підлягають застосуванню до правовідносин з іноземним елементом, є обов`язком суду, який розглядає справу, в силу закону та здійснюється ex officio, тоді як учасники справи, які зацікавлені у застосуванні судом норм права відповідної іноземної держави, мають право сприяти суду у вжитті заходів щодо встановлення змісту норм іноземного права шляхом подання суду документів, що підтверджують зміст таких норм, на які вони посилаються на обґрунтування своїх вимог або заперечень.
		Оскільки відповідачі-2, -3 є юридичними особами, зареєстрованими за законодавством США, то суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.
		Відповідно до законодавства США компанія створюється на підставі законів певного штату (у даному випадку Делавер) - основного штату реєстрації, тобто питання створення та ліквідації компанії регулюються не федеральним законодавством, а законодавством певного штату. При цьому, Компанія може здійснювати свою діяльність в інших штатах. У разі, якщо Компанія має значну присутність у таких штатах, відмінних від штату основної реєстрації, вона може бути зобов`язана відповідати вимогам законодавства щодо ведення господарської діяльності у такому штаті з метою оподаткування та іншого адміністративного регулювання діяльності такої компанії. Також, якщо присутність Компанії у штаті більше не була значною, втрачалася необхідність підтримувати подальшу реєстрацію цього суб`єкту господарювання у цих штатах. Компанія продовжує здійснювати свою діяльність у штаті початкової реєстрації. 
		Адреса, зазначена у Довіреності компанії Sugen Inc. є адресою у штаті Каліфорнія, а на момент видачі Довіреності компанія Sugen Inc. все ще була зареєстрована у штаті Каліфорнія.
		Як вбачається з наявних у матеріалах справи фактичних даних, Компанія Pharmacia & Upjohn Company була перетворена на товариство з обмеженою відповідальністю - Pharmacia & Upjohn Company LLC. 
		Як стверджуються відповідачі-2,-3, на час перетворення, процедури такого типу не визнавалися у штаті Мічиган, отже було необхідно одночасно відкликати реєстрацію компанії Pharmacia & Upjohn Company і перереєструвати компанію згідно вимог до ведення господарської діяльності у формі товариства з обмеженою відповідальністю Pharmacia & Upjohn Company LLC. Обидві ці дії були виконані 28.09.2006.
		Відповідно до свідоцтва про перетворення компанії ФАРМАЦІЯ ЕНД АПДЖОН КОМПАНІ за підписом Віце-Президента Чарльза Ф. Ребурна від 13.08.2004 року, засвідчено, що датою створення компанії є 5 вересня 1958 року. Найменуванням компанії, під яким вона була спочатку створена, було ЗЕ АПДЖОН КОМПАНІ ОФ ДЕЛАВЕР, ІНК., та її найменуванням безпосередньо перед подачею даного Свідоцтва про перетворення є ФАРМАЦІЯ ЕНД АПДЖОН КОМПАНІ. Перетворення було схвалене відповідно до положень розділу 18-214 (h) Закону штату Делавер про товариства з обмеженою відповідальністю та розділу 266 (b) Загального Закону про корпорації штату Делавер. Згідно з інформацією, що міститься на сторінці 1 додатку А, компанія ФАРМАЦІЯ ЕНД АПДЖОН КОМПАНІ була перетворена на товариство з обмеженою відповідальністю, змінивши своє найменування на ФАРМАЦІЯ ЕНД АПДЖОН КОМПАНІ ЛЛС (документ посвідчений 13.08.2004 року державним секретарем Харрієт Сміт Віндзор). Згідно із Свідоцтвом секретаря, підписаним Секретарем Сьюзан Грант 01.11.2021 року, останнім засвідчено, що попередньою юридичною адресою компанії ФАРМАЦІЯ ЕНД АПДЖОН КОМПАНІ ЛЛС була Хенрієтта Стріт, Каламазу, Мічіган 49001, Сполучені Штати Америки. Попередня юридична адреса була змінена, поточною юридичною адресою є: 7000 Портедж Роад, Каламазу, Мічіган 49001, Сполучені Штати Америки.
		Відповідно до свідоцтва про перетворення з корпорації на товариство з обмеженою відповідальністю, складеного 26.07.2017 року та підписаного секретарем Сьюзан Грант, найменування корпорації безпосередньо перед подачею свідоцтва про перетворення є СУДЖЕН IHK. Корпорація була зареєстрована 30.07.1991 року відповідно до законів штату Делавер. Найменування товариства з обмеженою відповідальністю, в яке повинна бути перетворена корпорація, як зазначено в її свідоцтві про створення, є СУДЖЕН JIJIC. Відповідно до Свідоцтва Секретаря, підписаного секретарем Сьюзан Грант від 01.11.2021 року, попередньою адресою компанії СУДЖЕН ЛЛC була: 230 Іст Гранд Авеню, Саут Сан- Франциско, Каліфорнія 94080, Сполучені Штати Америки. Юридичну адресу було замінено та поточною юридичною адресою є 235 Іст 42-га Стріт, Нью-Йорк 10017, Сполучені Штати Америки.
		Отже, як вбачається з доводів відповідачів -2,-3 та не спростовано позивачем, обидві компанії зареєстровані та діють відповідно до законодавства Штату Делавер як місця першої реєстрації.
		Відповідно до особистого закону відповідачів -2,-3, а саме п.п. (a), (h) пар.266 Загального закону про корпорації штату Делавер:
		(а) Виходячи з положень даного розділу, корпорація цього Штату може на підставі отриманого дозволу перетворитися на товариство з обмеженою відповідальністю, статутний траст, бізнес-траст або асоціацію, інвестиційний траст з нерухомості, траст на підставі загального права або будь-яку іншу особу без створення юридичної особи, включаючи партнерство (чи то загальне (включаючи товариство з обмеженою відповідальністю), чи обмежене (включаючи товариство з обмеженою відповідальністю)) або іноземну корпорацію.
		(h) 3 моменту перетворення корпорації в інший суб`єкт господарювання або іншу організаційно-правову форму відповідно до цього розділу, інший суб`єкт господарювання або організаційно-правова форма, відповідно до законів штату Делавер, вважається такою ж юридичною особою, що й корпорація. З моменту набуття чинності перетворення відповідно до цього розділу, для всіх цілей законів штату Делавер, усі права, привілеї та повноваження корпорації, яка здійснила перетворення, а також усе майно, нерухоме, особисте та змішане, і все борги, належні такій корпорації, а також усі інші речі та причини позовів, що належать такій корпорації, переходять до іншого суб`єкта господарювання чи організаційно-правової форми, в яку перетворилася така корпорація, і є власністю такого суб`єкта господарювання чи організаційно-правової форми, і право власності на будь-яку нерухомість, надану такою корпорацією за договором або іншим чином, не можуть бути повернені або будь-яким чином зменшені на підставі цього параграфу; всі права кредиторів і всі права застави на будь-яке майно такої корпорації повинні бути збережені без змін, а всі борги, зобов`язання та обов`язки корпорації, яка перетворилася, переходять до іншого суб`єкта господарювання або організаційно-правової форми, в яку така корпорація перетворилася, і можуть бути притягнені до нього в тому самому обсязі, як якщо б зазначені борги, зобов`язання та обов`язки спочатку виникли або були укладені ним у якості іншого суб`єкта господарювання або організаційно-правової форми. Права, привілеї, повноваження та інтереси корпорації, що перетворилася, а також борги, зобов`язання та обов`язки такої корпорації не вважаються внаслідок перетворення переданими іншому суб`єкту господарювання або організаційно-правовій формі, в яку така корпорація перетворилася, для будь-яких цілей законів штату Делавер.
		Положеннями ч. 1 ст. 465 ЦК України передбачено, що майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону.
		Згідно з Положенням про Державний реєстр патентів України на винаходи, затвердженим Наказом Міністерства освіти і науки України за № 291 від 12.04.2001 року у процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості щодо: продовження строку дії патенту на винахід, об`єктом якого є лікарський засіб, засіб захисту тварин, засіб захисту рослин тощо, використання якого потребує дозволу відповідного компетентного органу; зміни, пов`язані зі зміною особи власника (власників) патенту (деклараційного патенту).
		Відповідно до положень ч. 2 ст. 464 ЦК України майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту (свідоцтва), якщо інше не встановлено договором чи законом.
		Виходячи із змісту норм матеріального права, законодавцем пов`язується перехід майнових прав інтелектуальної власності із державною реєстрацією. 
		Отже, відповідачі -2, -3 як універсальні правонаступники компаній СУДЖЕН, ІНК. (SUGEN, INC.)), ФАРМАЦІЯ ЕНД АПДЖОН КОМПАНІ зберігають всі права та обов`язки, в тому числі і майнові права інтелектуальної власності.
		Згідно зі ст. 34 Закону України «Про міжнародне приватне право» порядок видачі, строк дії, припинення та правові наслідки припинення довіреності визначаються правом держави, у якій видана довіреність.
		Відповідачі-2,-3 наголосили, що відповідно до положень американського законодавства, зокрема, PART 2. POWERS OF ATTORNEY GENERALLY [4100 - 4310] DIVISION 4.5. POWERS OF ATTORNEY [4000 - 4545] PROBATE CODE: 
		4151
		(а) Довіритель може відкликати довіреність таким чином:
		(1) Відповідно до умов довіреності.
		(2) Письмово. Цей пункт не підлягає обмеженню в довіреності.
		(b) Повірений або третя особа, які не отримали повідомлення про відкликання, звільняються від відповідальності, як це передбачено главою 5 (починаючи з розділу 4300).
		4153
		(а) Повноваження повіреного за довіреністю можуть бути скасовані таким чином:
		(1) Відповідно до умов довіреності.
		(2) Якщо довіритель усно або письмово повідомляє повіреного про те, що повноваження повіреного скасовуються, або коли і за яких обставин воно скасовано. Цей пункт не підлягає обмеженню в довіреності/
		(3) Якщо законний представник довірителя за згодою суду, як це передбачено в Розділі 4206, письмово інформує повіреного про те, що повноваження повіреного скасовано або коли та за яких обставин воно скасовано. Цей пункт не підлягає обмеженню в довіреності.
		(b) Повірений або третя особа, які не отримали повідомлення про відкликання, звільняються від відповідальності, як це передбачено главою 5 (починаючи з розділу 4300).
		Виходячи зі змісту довіреностей, долучених до заяви про продовження строку дії патенту, в останніх зазначено, що «довіреність видана до моменту її відкликання». Враховуючи те, що відповідачі -2,-3 не були ліквідовані в основному штаті реєстрації - штаті Делавер, вони є власниками всього комплексу правомочностей з моменту їх першої реєстрації, то довіреності були чинними станом на дату подання заяви про продовження строку дії патенту, оскільки були видані від імені правосуб`єктних юридичних осіб, а самі довіреності не були відкликані.
		Відповідно до п. 8 Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1994 за № 545, патентний повірений діє за дорученням особи, яку він представляє. Це доручення засвідчується договором, довіреністю або іншим документом, що підтверджує його повноваження відповідно до законодавства. При цьому положенням передбачається, що повноваження патентного повіреного навіть можуть бути засвідчені також шляхом зазначення його прізвища та реєстраційного номера в заявці на видачу охоронного документа на об`єкт промислової власності, якщо заявка підписана заявником.
		При цьому, ані Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», ані Інструкцією про порядок продовження строку дії патенту не передбачено необхідності консульської легалізації або проставлення апостиля для довіреності, що подається для продовження строку дії патенту, а положення про патентного повіреного навіть надає йому можливість засвідчувати свої повноваження шляхом простого засвідчення його прізвища та реєстраційного номера в заявці.
		Отже, з огляду на наведене вище, відповідачі -2, -3 виконали всі необхідні умови, встановлені законодавством, чинним на момент подання заяви для продовження строку дії патенту України № 73976 на винахід.
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позивача та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки до яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
		Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Частина 1 ст. 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Згідно з пунктом 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
		За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 129 ГПК України.
		Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд - 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. У задоволенні позовних вимог Містрал Кепітал Менеджмент Лімітед (Mistral Capital Management Limited) до Міністерства економіки України, СУДЖЕН ЛЛК (SUGEN LLC), ФАРМАЦІЯ ЕНД АПДЖОН КОМПАНІ ЛЛК (PHARMACIA&UPJOHN COMPANY LLC), Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" (УКРПАТЕНТ) відмовити.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		 
		Повний текст рішення буде складено та підписано 03.10.2022 року.
		 
		 
		Суддя                                                                                                                Ю.О.Підченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...