Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/17177/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:; щодо реєстрації або обліку прав на майно.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 25.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 25.10.2022.
Дата набрання законної сили: 12.10.2022
Номер судового провадження: 61-8698ск22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України                             
		12 жовтня 2022 року
		м. Київ
		 
		справа № 521/17177/20
		провадження № 61-8698св22
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Синельникова Є. В.,
		суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,                Хопти С. Ф.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен»,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшн» на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06 вересня 2021 року у складі судді Михайлюка О. А. та постанову Одеського апеляційного суду 
		від 26 травня 2022 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Князюка О. В., Таварткіладзе О. М.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до 
		товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшн» (далі - ТОВ «Інвестмент Корпорейшн»)про скасування державної реєстрації права власності на квартиру.
		Позовну заяву мотивовано тим, що 22 грудня 2006 року між ним та 
		ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» був укладений кредитний договір, предметом якого є надання кредиту у розмірі 78 200 доларів США.
		На забезпечення виконання умов кредитного договору, цього ж дня між ним та кредитором був укладений договір іпотеки, предметом якого є належна йому на праві власності квартира АДРЕСА_1 .
		Вказував, що 09 жовтня 2019 року державним реєстратором Манютою С. В. прийнято рішення, індексний номер 49081168 про проведення державної реєстрації права власності на вказану квартиру за ТОВ «Інвестмент Корпорейшен», однак інформації про наявність права у товариства вимоги за кредитним та іпотечним договором Державний реєстр речових прав на нерухоме майно не містить.
		Крім того, зазначає, що дії державного реєстратора щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки за ТОВ «Інвестмент Корпорейшен» суперечать положенням Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Зазначав, що банком не надано усіх необхідних документів для вчинення реєстраційних дій, зокрема копії письмової вимоги про усунення порушень, надісланої йому як іпотекодавцю, та документу, що підтверджує наявність завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя.
		Посилаючись на вищевикладене, позивач просив суд скасувати державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ТОВ «Інвестмент Корпорейшен» з відкриттям розділу та присвоєнням об`єкту нерухомого майна реєстраційного номеру 1932961851101, проведену державним реєстратором Манютою С. В.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 06 вересня 
		2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. 
		Скасовано державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , за ТОВ «Інвестмент Корпорейшен» з відкриттям розділу та присвоєнням об`єкту нерухомого майна реєстраційного номеру 1932961851101, проведену 03 жовтня 2019 року державним реєстратором Манютою С. В., КП «Агенція реєстраційних послуг», Одеська область.
		Вирішено питання про розподіл судових витрат. 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем здійснена з порушенням чинного законодавства, зокрема ТОВ «Інвестмент Корпорейшен» не надало доказів направлення іпотекодавцю вимоги про усунення порушень зобов`язань за кредитним договором та, відповідно, отримання цієї вимоги позивачем. Крім того, державна реєстрація проведена всупереч Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»..
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Одеського апеляційного суду від 26 травня 2022 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06 вересня 2021 року змінено. 
		Виключено з мотивувальної частини рішення посилання суду на те, що на правовідносини сторін розповсюджується дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». 
		В решті рішення суду залишено без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що банком не надано державному реєстратору доказів про направлення та одержання позивачем повідомлення про усунення порушень за кредитним договором, що є підставою для скасування державної реєстрації права власності на спірне майно, однак суд помилково вважав, що на спірні правовідносини розповсюджується дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки позивач має у власності інше майно, зокрема йому належить 
		1/6 частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 .
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
		 
		У касаційній скарзі ТОВ «Інвестмент Корпорейшен» просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. 
		Вказує, що товариство надало державному реєстратору усі необхідні документи для проведення державної реєстрації, в тому числі докази направлення та отримання іпотекодавцем вимоги про усунення порушень, а тому у державного реєстратора не було підстав для відмови у вчиненні реєстраційних дій. 
		 
		Відзив на касаційну скаргу не надходив.
		 
		Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою від 05 жовтня 2022 року справу призначено до судового розгляду. 
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		22 грудня 2006 року ОСОБА_1 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» уклали кредитний договір, за умовами якого позивач отримав кредит у розмірі 
		78 200 доларів США, строком користування до 22 грудня 2026 року.
		 
		На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 22 грудня 2006 року ОСОБА_1 за договором іпотеки передав в іпотеку банку належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 , придбану 22 грудня 2006 року.
		 
		Пунктами 5.1, 5.2.1 іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки якщо у момент настання строку виконання іпотекодавцем зобов`язань за кредитним договором вони не будуть виконані. Звернення стягнення на предмет іпотеки може відбутися позасудовим врегулюванням питання про звернення стягнення на предмет іпотек шляхом, зокрема, прийняттям предмета іпотеки у власність іпотекодержателя.
		 
		Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 17 вересня 2009 року з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 647 491,10 грн. Доказів виконання позичальником цього рішення матеріали справи не містять.
		 
		18 червня 2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «ОКСІ БАНК» укладені договори про відступлення права вимоги за кредитним та іпотечним договорами іпотеки, укладеними 22 грудня 2006 року з ОСОБА_1 .
		 
		Цього ж дня, 18 червня 2019 року, АТ «ОКСІ Банк» відступило право вимоги за кредитним та іпотечним договорами від 22 грудня 2006 року на користь ТОВ «Інвестмент Корпорейшен».
		 
		Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, власником спірної квартири 03 жовтня 2019 року зареєстровано ТОВ «Інвестмент корпорейшен» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1932961851101, номер об`єкта в РПВН: 15679979); підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49081168 від 09 жовтня 2019 року, державний реєстратор Манюта Сергій Васильович, Комунальне підприємство «Агенція реєстраційних послуг», Одеська область; підстава для державної реєстрації: вимога ТОВ від 19 червня 2019 року, поштове повідомлення від 03 вересня 2019 року, іпотечний договір від 22 грудня 
		2006 року.
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Касаційна скарга підлягає задоволенню. 
		 
		Оскільки касаційна скарга не містить доводів щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», то відповідно до статті 400 ЦПК України законність постанови суду апеляційної інстанції в цій частині колегією суддів не перевіряється. 
		 
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
		 
		Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 зазначеного Закону).
		 
		Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк 
		та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
		 
		Положеннями статті 37 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.
		 
		Із внесенням змін до цієї норми згідно із Законом України від 25 грудня 2008 року № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи 
		на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» норми 
		статті 37 Закону України «Про іпотеку» передбачають, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.
		 
		Стаття 36 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, яка діяла на час 
		укладення договору іпотеки) передбачала, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений у будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
		 
		Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
		 
		Після внесення Законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» змін до статті 36 Закону України «Про іпотеку» її нормами передбачено, зокрема, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором 
		між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
		 
		Частиною першою статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
		Державним реєстратором є, зокрема, нотаріус.
		 
		Згідно з частиною першої статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
		 
		За змістом статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
		 
		Згідно з пунктом 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, подається, зокрема, документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.
		 
		Відповідно до пункту 61 цього Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
		 
		У наведених правових нормах визначено перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у статтях 10, 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та статті 37 Закону України «Про іпотеку» № 898-IV порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.
		 
		Вказаний висновок висловлено постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 306/1224/16-ц (провадження № 14-501цс18) та від 20 березня 2019 року у справі № 306/2053/16-ц (провадження 
		№ 14-22цс19).
		 
		Судами установлено, що для реєстрації права власності на підставі договору іпотеки ТОВ «Інвестмент Корпорейшен» було надано сам договір, пункти 5.1, 5.2.1 якого містить застереження щодо можливості передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у позасудовому порядку, копію письмової вимоги від 19 червня 2019 року про усунення порушень основного зобов`язання на ім`я ОСОБА_1 та копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке містить найменування адресата ( ОСОБА_1 ) та дату отримання ним поштового відправлення 03 вересня 2019 року.
		 
		Отже, відповідач надав усі необхідні документи, передбачені пунктом 
		61 Порядку, для проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки.
		 
		Суди попередніх інстанцій, зазначаючи про те, що позивач не отримував вимогу іпотекодержателя про усунення порушень основного зобов`язання, не мотивували свого висновку з посиланням на відповідні докази. 
		 
		Так, матеріали справи містять рекомендоване повідомлення про отримання 03 вересня 2019 року поштового відправлення, надіслане на ім`я 
		ОСОБА_1 , на якому міститься підпис отримувача (а. с. 53). Позивач не спростував належними та допустимими доказами, що зазначений підпис виконано не ним, а іншою особою, зокрема клопотання про призначення почеркознавчої експертизи не заявляв. 
		 
		Суд апеляційної інстанції свій висновок мотивував тим, що рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення не містить поштову адресу місця перебування чи проживання ОСОБА_1 , на яку була відправлена вимога про усунення порушень основного зобов`язання, а тому вважав, що такі обставини свідчать про неотримання позивачем вимоги. 
		 
		Правила надання послуг поштового зв`язку (далі - Правила), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, передбачають порядок вручення рекомендованих поштових відправлень.
		 
		За пунктом 99 Правил рекомендовані поштові відправлення вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім`ї за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв`язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо).
		 
		У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
		 
		Разом з тим, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що напис про одержання поштового відправлення іпотекодавцем, в якому зазначене його прізвище та міститься підпис, є переконливим доказом отримання відправлення саме адресатом. Таке переконання ґрунтується на презумпції добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов`язків. Однак таку презумпцію може бути поставлено під сумнів і спростовано, що позивачем зроблено не було. 
		 
		Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 20 березня 2019 року у справі № 222/1402/16, від 27 вересня 2021 року у справі № 806/2046/18, від 06 жовтня 2022 року у справі 
		№ 824/44/22.
		 
		Надана позивачем довідка відділення поштового зв`язку с. Каракурт (стара назва с. Жовтневе) про те, що в це відділення не надходили листи від 
		ТОВ «Інвестмент Корпорейшен» з 19 червня 2019 року до 22 вересня 
		2020 року не свідчить про недодержання відповідачем Порядку, оскільки вимога про усунення порушень основного зобов`язання направлялася іпотекодержателем у відділення поштового зв`язку № 114 у м. Одесі, за місцем знаходження іпотечного майна, а не у відділення поштового зв`язку с. Каракурт Болградського району Одеської області.
		 
		При цьому у позовній та в інших заявах, адресованих суду, позивач зазначив, що він фактично проживає у квартирі АДРЕСА_1 , тобто за місцем знаходження іпотечного майна.
		 
		Отже, матеріали справи свідчать про те, що позивач отримав від відповідача вимогу про усунення порушень основного зобов`язання і на час звернення відповідача до реєстратора стосовно проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки завершився тридцятиденний строк з дня отримання іпотекодавцем зазначеної вимоги, тому у реєстратора не було підстав відмовляти відповідачу у вчиненні вказаних дій, на що суди попередніх інстанцій уваги не звернули. 
		 
		Також слід зазначити, що матеріали справи не містять доказів виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором щодо повернення грошових коштів кредитору, як і не містять доказів виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 вересня 2009 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь кредитора заборгованості за кредитним договором у розмірі 647 491,10 грн, отже у іпотекодержателя були усі підстави для задоволення забезпеченої іпотекою вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки (звернення стягнення на предмет іпотеки).
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Відповідно до статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		 
		Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
		 
		Згідно з підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України резолютивна частина постанови суду касаційної інстанції складається, в тому числі, і з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		 
		Відповідно до пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
		 
		Ураховуючи, що касаційна скарга підлягає задоволенню, судові рішення скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, сплачений ТОВ «Інвестмент Корпорейшен» судовий збір при поданні апеляційної та касаційної скарг у загальному розмірі 2 942,80 грн (1 261,20 грн + 1 681,60 грн) покладається на позивача.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшн» задовольнити.
		 
		Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06 вересня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 26 травня 2022 року скасувати і ухвалити нове рішення.
		 
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшн» про скасування державної реєстрації права власності на квартиру відмовити.
		 
		Стягнути з  ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшн» судовий збір у розмірі 2 942,80 грн.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                 Є. В. Синельников
		 
		Судді:                                                                                            О. В. Білоконь
		            
		О. М. Осіян
		 
		Н. Ю. Сакара
		 
		С. Ф. Хопта

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...