Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/13502/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; процедур здійснення контролю Державною аудиторською службою України. Державного фінансового контролю.
Надіслано судом: 25.10.2022. Зареєстровано: 26.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 27.10.2022.

Номер судового провадження: П/320/13502/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		24 жовтня 2022 року Київ№ 320/13502/21
		Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку, 
		в с т а н о в и в:
		Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (далі  позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Південного офісу Держаудитслужби (далі  відповідач), в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі № UA-2021-04-16-007295-b від 05.10.2021складений Південним офісом Держаудитслужби.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний висновок відповідача є протиправним, оскільки викладені у ньому обставини порушення позивачем законодавства про публічні закупівлі не відповідають дійсності. Натомість представник позивача наголосив, що процедура закупівлі проведена позивачем у повній відповідності до вимог чинного законодавства, за процедурою, в порядку та у строки, встановлені Законом України «Про публічні закупівлі».
		Ухвалою суду від 08.11.2021 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
		Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що моніторинг закупівель позивача проведений відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, отже складений за результатами такого моніторингу висновок, яким встановлені порушення позивачем вимог пункту 19 частини другої статті 22 та пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» є законним та скасуванню не підлягає.
		Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому наголосив, що відповідачем не наведено у відзиві на позовну заяву обґрунтованих підстав, які б спростовували аргументи, викладені у позовній заяві. 
		Відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких наголосив, що позивачем не спростовані виявленими під час моніторингу закупівлі порушення законодавства про публічні закупівлі, отже спірний висновок скасуванню не підлягає в силу своєї правомірності. 
		Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
		Позивачем була проведена процедура закупівлі (відкриті торги) UA-2021-04-16-007295-b - Капітальний ремонт котла КВГМ-10 котельні по вул. Гайок 4Л (ст.№2) в м. Біла Церква (ДК 021:2015: 45259000-7 - Ремонт і технічне обслуговування установок), за результатами якої переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Устимівський котельномеханічний завод», з яким 01.08.2021 укладено договір № 45259/21/4.
		Наказом Південного офісу Держаудитслужби від 16.09.2021 № 549, відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 9 Положення про Південний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 № 23, розпочато моніторинг закупівель, у тому числі відносно процедури закупівлі позивача UA-2021-04-16-007295-b, з підстав отримання від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, інформації про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
		За результатами моніторингу процедури закупівлі UA-2021-04-16-007295-b, 05.10.2021 затверджено спірний висновок (далі - висновок), зі змісту якого вбачається таке. 
		За результатами аналізу питання відповідності умов тендерної документації вимогам Закону № 922 встановлено, що відповідно до пункту 19 частини другої статті 22 Закону № 922 у ТД зазначаються такі відомості  опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки. Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 710 (далі  наказ № 710), затверджено вичерпний перелік формальних помилок. При цьому, ТД Замовника не відповідає вимогам наказу № 710 щодо зазначення повноти затвердженого переліку формальних помилок, чим порушено вимоги пункту 19 частини другої статті 22 Закону № 922.
		За результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій встановлено, що відповідно до даних електронної системи закупівель Замовником 11.08.2021 оприлюднено в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю з учасником ТОВ «Устимівський котельномеханічний завод». За результатами аналізу тендерної пропозиції учасника ТОВ «Устимівський котельномеханічний завод» на відповідність умовам тендерної документації та законодавству встановлено, що його тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим, встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону № 922 вимогам до учасника відповідно до законодавства. 
		Замовник у пункті 6 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» ТД установив вимогу, що Учасники процедури закупівлі повинні надати у складі тендерних пропозицій інформацію та документи, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції Учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, установленим замовником, а саме: копію документа (ліцензію, дозвіл, декларацію матеріально-технічної бази), який підтверджує якість виконання робіт, сертифікат якості (відповідності), посвідчення якості або інший документ, оформлений згідно чинного законодавства, який підтверджує якісні, технологічні та кількісні характеристики), що підтверджують якість матеріалів, що будуть використані під час виконання робіт». 
		Проте, Учасником ТОВ «Устимівський котельномеханічний завод» у складі тендерної пропозиції надано копії сертифікатів, показників якості не на всі матеріали, які будуть використовуватися учасником під час виконання робіт, чим не дотримано вимоги пункту 6 розділу ІІІ ТД. 
		Разом із тим, у складі тендерної пропозиції ТОВ «Устимівський котельномеханічний завод» міститься лист-пояснення від 28.04.2021 № 343, в якому повідомляється, що «на момент подачі пропозиції ТОВ «Устимівський котельномеханічний завод» не має можливості надання відповідних документів в повному обсязі у зв`язку з тим, що сертифікати якості (відповідності), посвідчення якості або інший документ, оформлений згідно чинного законодавства, який підтверджує якісні, технологічні та кількісні характеристики), що підтверджують якість матеріалів надається Постачальником відповідних матеріалів після поставки матеріалів. 
		Замовник на запит Південного офісу Держаудитслужби про надання пояснень стосовно зазначеного питання 23.09.2021 надав інформацію, що не спростовує виявлених порушень Замовника. 
		Отже на порушення пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922 Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «Устимівський котельномеханічний завод» у зв`язку з невідповідністю їх встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону № 922 вимогам до учасника відповідно до законодавства. 
		При цьому відповідач у спірному висновку зазначив, що Замовником з аналогічної підстави щодо не надання документів, що підтверджують якість матеріалів, що визначені замовником у ТД, відповідно до протоколу тендерного комітету від 25.05.2021 № 105 відхилено тендерну пропозицію ТОВ «ПВП «СТАЛЬСЕРВІС», остаточна цінова пропозиція якого на 123 909, 14 грн. з ПДВ менша ніж у переможця ТОВ «Устимівський котельномеханічний завод», через що не дотримано принципи здійснення публічних закупівель, визначені статтею 5 Закону № 922, зокрема, принципи максимальної економії, ефективності, об`єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі. 
		Отже моніторингом встановлено, що за результатами аналізу відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону № 922 установлено порушення пункту 19 частини другої статті 22 Закону № 922 та Наказу № 710; за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій встановлено порушення пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922. 
		З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Південний офіс Держаудитслужби зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, зокрема розірвати договір з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів із дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.
		Не погоджуючись із висновком відповідача, позивач звернувся із цим позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
		Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі  Закон № 2939), у редакції, що діяла на момент прийняття спірного висновку.
		За приписами статті 1 Закону № 2939, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
		Головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (частини перша, друга статті 2 Закону № 2939).
		Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України (частини третя статті 2 Закону № 2939).
		Статтею 5 Закону № 2939 передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
		Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. 
		Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
		У свою чергу, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі  Закон № 922), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
		Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону № 922 моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
		Згідно із частиною четвертою статті 7 Закону № 922, Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
		Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель.
		За приписами статті 8 Закону № 922, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
		Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
		Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
		Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
		За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
		При цьому, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю є Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба).
		Відповідно до підпунктів 3, 9 пункту 4, пункту 7 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог.
		Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
		Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 266 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби», зокрема, утворено Південний офіс Держаудитслужби, внаслідок реорганізації Держфінінспекції в Миколаївській області, Держфінінспекції в Одеській області, Держфінінспекції в Херсонській області, Держфінінспекції в АР Крим, Держфінінспекції в м. Севастополі.
		Відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Південний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23, Південний офіс Держаудитслужби (далі - Офіс) підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом.
		У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління в Миколаївській, Херсонській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - управління).
		Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно.
		На території Одеської області реалізацію державного фінансового контролю здійснює апарат Офісу.
		На території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників.
		Основним завданням Офісу є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Миколаївської, Одеської, Херсонської областей, Автономної Республіки Крим та в місті Севастополі.
		Офіс відповідно до покладених на нього завдань, окрім іншого, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель (підпункту 2 пункту 4 Положення).
		Разом із тим, судом встановлено, що позивач знаходиться в межах адміністративно-територіальної одиниці Київської області, отже для реалізації відповідачем повноважень державного фінансового контролю через здійснення моніторингу закупівель позивача, Голова Держаудитслужби (або його заступники) мав видати відповідне доручення. 
		Натомість судом установлено, що наказ Південного офісу Держаудитслужби від 16.09.2021 № 549 «Про початок моніторингу процедур закупівель», на підставі якого відповідачем проведено моніторинг процедури закупівлі позивача, не містить посилань на доручення Голови Держаудитслужби або його заступників. Разом із тим, у наказі зазначено підставу: доповідна записка начальника відділу контролю у сфері закупівель Південного офісу Держаудитслужби Світлани Самокішвід 16.09.2021 та доповідна записка завідувача сектору перевірок закупівель відділу контролю у сфері закупівель Південного офісу Держаудитслужби Ельвіри Лузан від 16.09.2021.
		Також, представником відповідача не подано до суду відповідного доручення (або його належним чином засвідченої копії) для підтвердження наявності повноважень відповідача на здійснення моніторингу процедури закупівлі позивача, як і не надано пояснень щодо відсутності такого доручення, чим порушено вимоги частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		Окрім зазначеного, оцінивши на відповідність критеріям правомірності застосований відповідачем у спірному висновку захід реагування у вигляді зобов`язання позивача розірвати договір з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, суд уважає його таким, що не відповідає критеріям правомірності, з огляд на таке.
		Статтею 10 Закону № 2939 передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства. Проте ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів. 
		Окрім того, норми статті 188 Господарського кодексу України та статті 651 Цивільного кодексу України передбачають, що правовідносини щодо розірвання договору повинні ґрунтуватись лише на взаємній згоді сторін, і жодною наведеною нормою не передбачено розірвання договору за примусом контролюючого органу (суб`єкта владних повноважень).
		Також договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. 
		При цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. 
		Разом із тим суд зазначає, що зобов`язання розірвати договір є фактично виключним заходом, обрання якого є можливим лише у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням.
		При цьому, на переконання суду, мають враховуватись принцип співмірності наслідків такого реагування тим порушенням, які виявлені та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг і публічними інтересами. 
		При цьому, суд зазначає, що у спірному висновку взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, що не узгоджується з вимогою відповідача про зобов`язання позивача розірвати укладений за результатами публічної закупівлі договір. 
		З огляду на наведені обставини суд уважає, що зобов`язання відповідача щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель у цьому випадку є непропорційним.
		У свою чергу, критерій «пропорційності» передбачає, що не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. У свою чергу «справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. 
		Оскаржуваний висновок не відповідає критерію «пропорційності», оскільки вимога розірвати договір із переможцем публічної закупівлі, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору. 
		Більше того, визначення контролюючим органом такого способу усунення виявлених порушень, як розірвання договору, не вирішує питання обґрунтованості та умотивованості акту індивідуальної дії, оскільки главою 50 Цивільного кодексу України, передбачено більше десяти способів припинення зобов`язань, серед яких зокрема, і припинення зобов`язання виконанням. 
		Тож, зобов`язання замовника вжити заходів щодо розірвання договору, укладеного за результатами проведених торгів, Держаудитслужба порушує принцип пропорційності та діє без легітимної мети. 
		Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 21.01.2021 у справі № 120/1297/20-а та від 13.01.2021 у справі № 925/1525/19.
		Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що за встановлених обставин, вимога про зобов`язання позивача вжити заходів щодо розірвання укладеного договору з третьою особою є необґрунтованою. 
		Суд також звертає увагу на те, що в ході проведення моніторингу закупівель не було встановлено порушення, яке має негативний вплив для бюджету, у спірному висновку не зазначено щодо неефективного, незаконного, нецільового використання позивачем бюджетних коштів, не встановлено обставин що створюють загрозу корупційним діям та зловживанням з боку учасників торгів. 
		Відповідачем не подано суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вказані у спірному висновку порушення свідчать про порушення основних принципів здійснення державних закупівель, визначених статтею 5 Закону № 922.
		При цьому, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.06.2021 у справі № 922/2987/20, з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» неможливо відмінити процедуру закупівлі, у порядку, передбаченому статтею 31 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки це нівелює принципи та основні положення Закону України «Про публічні закупівлі». Право на відміну торгів існує лише на стадії до завершення процедури торгів, а не після їх завершення на стадії укладання договору з переможцем. Після укладення договору про закупівлю процедура закупівлі є завершеною, і відповідно до абзацу 8 частини другої статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» розглядаються лише скарги щодо укладених договорів про закупівлю в судовому порядку, тобто шляхом подання позову до суду.
		Окрім того, при вирішенні цієї справи суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 30.11.2021 у справі № 160/8403/19, якою встановлено, що процедурні порушення були виявлені вже після обрання переможця торгів та укладення з ним договору. При цьому, Верховний Суд зазначив, що Східний офіс Держаудитслужби, як територіальний орган Державної аудиторської служби України, був вправі спостерігати за кожним етапом закупівлі шляхом аналізу інформації про неї за допомогою електронної системи закупівель. У цьому випадку, Східний офіс Держаудитслужби не скористався своїм правом своєчасного здійснення контролю закупівлі до кінцевого строку подання тендерних пропозицій учасниками, а це унеможливило своєчасне реагування позивача на відповідні зауваження у рамках проведення безпосередньо процедури закупівлі (у тому числі щодо внесення змін до тендерної документації), а не вже після укладання договору з переможцем закупівлі. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про невідповідність оскаржуваного висновку відповідача, як акта індивідуальної дії критеріям обґрунтованості та вмотивованості, що є підставою для визнання його протиправним і скасування.
		Згідно із частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		За вказаних обставин суд доходить висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність оскаржуваного висновку.
		За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
		Водночас, відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
		Судом встановлено, що відповідач не виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності спірного висновку.
		У підсумку, з урахування зазначеного в сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до платіжного доручення від 08.10.2021 № 997 позивачем сплачено судовий збір в сумі 2270, 00 грн., який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
		Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		в и р і ш и в:
		позов Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» задовольнити повністю. 
		Визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі № UA-2021-04-16-007295-b від 05.10.2021, складений Південним офісом Держаудитслужби.
		Стягнути на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (код ЄДПРОУ: 04654336; місцезнаходження: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Мережна, буд. 3) судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 0 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Південного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ: 40477150; місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83).
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		 
		Суддя Шевченко А.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...