Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/15140/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 26.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 26.10.2022.
Дата набрання законної сили: 18.10.2022
Номер судового провадження: 51-1043км22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016161480001245

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		18 жовтня 2022 року
		м. Київ
		справа № 520/15140/17
		провадження № 51-1043км22 
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду(далі - Суд)  у складі:
		головуючогоОСОБА_4., суддівОСОБА_5., ОСОБА_6., за участю: секретаря судового засідання прокурора  ОСОБА_7., ОСОБА_8.,розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_9. на вирок Київського районного суду м. Одеси від 8 листопада 2018 року та  ухвалу Одеського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року щодо 
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця АР Крим, жителя АДРЕСА_1.
		Обставини справи
		 
		1.  Оскарженим вироком ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за статтею 128 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді  обмеження волі на строк 2 роки. 
		2.  Суд визнав доведеним, що 7 травня 2016 року приблизно о 12:30  на автостоянці біля Київського ринку у м. Одесі в ході конфлікту засуджений вдарив ОСОБА_2 в грудну клітку двома стиснутими в кулак руками, внаслідок чого вона впала на тверде покриття та отримала тілесні ушкодження  середнього ступеня тяжкості.
		3.  Одеський апеляційний суд ухвалою від 22 грудня 2021 року залишив цей вирок без зміни та відповідно до частини 5 статті 74 КК звільнив  ОСОБА_1 від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених частиною1 статті 49 КК. 
		Вимоги і доводи касаційної скарги 
		4.  У касаційній скарзі захисник, посилаючись на пункти 1 та 2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить скасувати оскаржені рішення та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. 
		5.  Захисник вважає, що винуватості засудженого не доведено належними та допустимими доказами, суди здійснили судовий розгляд неповно, не дали належної оцінки доказам, неправильно встановили фактичні обставини справи і постановили рішення, які не відповідають вимогам статті 370 КПК.
		6. Сторона захисту стверджує, зокрема, що:
		-  обвинувачення ґрунтується лише на показаннях потерпілої ОСОБА_2 та її чоловіка;
		-  висновок судово-медичної експертизи є недопустимим доказом, оскільки стороні захисту не відкрито документацію, на підставі якою виконувалась експертиза;  
		-  результати слідчого експерименту з потерпілою є недопустимими через те, що у ньому брав участь її чоловік у якості статиста;
		-  судом безпідставно відхилено клопотання сторони захисту про призначення повторної судово-медичної експертизи та повторного слідчого експерименту;
		-  прокурор не надав постанову про визнання особи потерпілою; 
		-  судами не спростовано версії засудженого про те, що потерпіла отримала тілесні ушкодження з власної необережності;
		-  суд мав би допитати сторонніх свідків, від допиту яких відмовився прокурор.
		7.  На думку захисника, апеляційний суд не усунув порушень допущених судом першої інстанції і постановив рішення, яке не відповідає вимогам статті 419 КПК.
		Позиції учасників касаційного розгляду 
		 
		8.  Прокурор заперечив проти задоволення касаційних вимог сторони захисту та просив залишити оскаржені судові рішення без зміни, вважаючи їх законними й обґрунтованими. 
		9.  Іншим учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило. 
		Оцінка Суду
		 
		10.  Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені в скарзі доводи, Суд дійшов висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню.
		11.  Згідно із частиною 2 статті 438 КПК при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього ж Кодексу. 
		12.  Частиною 2 статті 433 КПК передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		13.  Суд нагадує, що касаційна інстанція є судом права, а оцінка доказів у справі є завданням судів попередніх інстанцій. Проте за наявності відповідних доводів сторони кримінального провадження Суд здійснює перевірку того, чи додержалися суди процесуальної вимоги про доведення винуватості поза розумним сумнівом.
		14.  У результаті касаційного перегляду встановлено, що висновок суду про доведеність винуватості засудженого у вчиненні злочину підтверджується безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, оціненими відповідно до статті 94 КПК з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів - з точки зору достатності для прийняття рішення.
		15.  Суд погоджується з тим, що в основу обвинувального вироку покладено показання потерпілої ОСОБА_2 та свідка   ОСОБА_3 , які будучи попередженими про кримінальну відповідальність за статтею 384 КК, під час проведення слідчих експериментів та судового розгляду вказали на ОСОБА_1 , як на особу причетну до заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій. Суди першої та апеляційної інстанцій визнали їх послідовними, логічними, наданими без стороннього тиску, а отже належними та достовірними.
		16.  Суд зазначає, що заперечення сторони захисту щодо допустимості та належності протоколу слідчого експерименту, показань потерпілої та свідка, результатів судово-медичної експертизи насправді стосуються достовірності цих доказів. Проте, у скарзі не міститься будь-яких доводів щодо порушення правил їх допустимості і не заперечується, що ці докази є очевидно належними у значенні статті 85 КПК. 
		17.  Суд нагадує, що відповідно до статті 433 КПК вирішення питання достовірності доказів і їх достатності для встановлення факту, на доведення якого вони надані, є перш за все задачею судів попередніх інстанцій. 
		18. Зокрема, сторона захисту вважає недопустимим висновок судово-медичної експертизи, через невідкриття використаної експертом медичної документації, посилаючись на позицію Верховного Суду викладену у постанові від 27 січня 2020 року у справі № 754/14281/17 [1]де зазначено, що відсутність у матеріалах кримінального провадження медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта, невідкриття цих документів стороні захисту на стадії виконання статті 290 КПК не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону в аспекті статті 412 вказаного Кодексу, автоматично не тягне за собою визнання експертного дослідження недопустимим доказом й скасування на підставі пункту 1 частини 1 статті 438 КПК судових рішень, якщо зазначені документи було отримано у визначеному законом порядку, і згадана сторона не клопотала про надання доступу до медичних документів або при здійсненні судового чи апеляційного провадження їй було забезпечено можливість реалізувати право на ознайомлення з такими документами. Проте у даній справі сторона захисту під час виконання вимог статті 290 КПК не заявляла клопотань про доступ до такої документації.
		19.  Суд першої інстанції не встановив підстав для задоволення клопотання про призначення повторної судово-медичної експертизи, проте оскарживши вирок суду в апеляційному порядку сторона захисту не скористалась своїм правом та не порушила цього питання перед апеляційним судом. Таким чином, без наявності відповідного обґрунтованого та мотивованого клопотання, апеляційний суд був позбавлений процесуальної можливості повторно дослідити або призначити нову медичну експертизу потерпілої.
		20.  Також сторона захисту не вимагала у прокурора долучити постанову про визнання ОСОБА_2 потерпілою, а отже відсутність у матеріалах провадження цього документу не є порушенням процесуального закону.
		21.  Та обставина, що чоловік потерпілої брав участь у проведенні слідчого експерименту в якості статиста не є підставою для визнання результатів  цієї слідчої дії недопустимими. Суд у своїх рішеннях неодноразово висловлювався з приводу критеріїв допустимості результатів слідчих експериментів[2], проте сторона захисту в касаційній скарзі не зазначила про порушення жодного з них.
		22.  Що стосується допиту свідків сторони обвинувачення, то, як видно з матеріалів справи, суд всіляко сприяв виклику свідків, однак вони не з`явились у судове засідання. Прокурор в судовому засіданні 13 червня 2018 року відмовився від їх допиту, а сторона захисту підтримала таке рішення. Суд зазначає, що сторона не може оскаржувати порушення її права на допит свідків, якщо під час судового розгляду вона не використала можливості, надані їй процесуальним законом.
		23.  Всупереч доводам скарги, версія засудженого про те, що потерпіла отримала тілесні ушкодження самостійно, була ретельно перевірена судом першої інстанції й визнана такою, що суперечить сукупності наявних у справі доказів. Суд не вбачає підстав ставити під сумнів цей висновок судів попередніх інстанцій.
		24.  Отже, суд першої інстанції з`ясував усі передбачені статтею 91 КПК обставини, що належать до предмета доказування, і обґрунтовано визнав отримані докази достатніми для встановлення події злочину та доведеності винуватості засудженого. У Суду немає переконливих підстав ставити під сумнів оцінку судами попередніх інстанцій достовірності доказів, а також їх достатності для висновку про винуватість засудженого.
		25.  Встановлені судом фактичні обставини кримінального правопорушення отримали правильну правову кваліфікацію за статтею 128 КК. 
		26.  Апеляційний суд провів розгляд відповідно до вимог кримінального процесуального закону і погодився з висновками суду першої інстанції щодо доведеності винуватості засудженого у вчиненні злочину, надавши умотивовані відповіді на всі аргументи, наведені в апеляційній скарзі захисника, які переважно повторюються в його касаційній скарзі. Зміст ухвали відповідає вимогам статті 419 КПК.
		27.  Таким чином, Судом не встановлено істотних порушень норм матеріального та процесуального права, які були би підставами для скасування або зміни оскаржуваних судових рішень, а тому Суд вважає, що касаційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд 
		ухвалив:
		Вирок Київського районного суду м. Одеси від 8 листопада 2018 року та  ухвалу Одеського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника  - без задоволення. 
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає. 
		Судді:   
		 
		ОСОБА_4                            ОСОБА_5                    ОСОБА_6
		 
		 
		[1] https://reestr.court.gov.ua/Review/87298256
		 
		[2] Наприклад, постанови Верховного Суду від 14 вересня 2020 року у справі № 740/3597/17 (провадження № 51-6070кмо19), https://reyestr.court.gov.ua/Review/91702552, від 8 грудня 2020 року у справі № 278/1306/17 (провадження № 51?2490км19), https://reyestr.court.gov.ua/Review/94264608

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...