Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/1771/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо прав інтелектуальної власності, з них:; щодо авторських прав.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 26.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 27.10.2022.
Дата набрання законної сили: 03.10.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		                          
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		03 жовтня 2022 року                                                                                    м. Київ
		 
		                                                                                                Справа № 369/1771/22
		Апеляційне провадження №22-ц/824/10014/2022
		 
		Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:     судді-доповідача:                       Соколової В.В.              
		                                 суддів:                            Шкоріної О.І., Поліщук Н.В.         
		                                 за участю секретаря      Федорчук Я.С.
		розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області постановлену під головуванням судді Дубас Т.В. 27 липня 2022 року у м. Києві, за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення збитків внаслідок порушення зобов`язання, 
		 
		В С Т А Н О В И В
		 
		Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 липня 2022 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ромащенко Дар`ї Олегівни про забезпечення позову - залишено без задоволення.
		Ухвала суду мотивована тим, що позивачем не було надано жодних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити та унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позову, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість загрози не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
		 
		Не погодилась із вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 , її представником подана апеляційна скарга, в якій зазначається про порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказує на те, що суд першої інстанції не врахував уточнену позовну заяву про збільшення позовних вимог і головний доказ - звіт про оцінку розміру упущеної вигоди, а тому і дійшов висновку, що забезпечення не співмірне із заявленими позовними вимогами. Вказує, що сума збільшених позовних вимог є доволі значною (3136993 грн), а тому вважає, що позивач має обґрунтовані побоювання щодо утруднення виконання судового рішення в майбутньому, і тому суд першої інстанції при ухваленні рішення порушив принцип співмірності. Зазначає, що відповідача в будь-який момент може розпорядитись коштами, які знаходяться на його рахунках, або відчужити майно, яке знаходиться у його власності, що в майбутньому ускладнить виконання судового рішення. 
		Також вказує на те, що обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуватиме у володінні власника, а обмежиться лише можливість розпоряджатися ним.
		Крім цього, представник позивача вказує на те, що ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам ЦПК України, оскільки не містить мотивів прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу викладеного в заяві.  
		Враховуючи вищевикладене, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити в повному обсязі.
		У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідачів - адвокат Пазюк Є.С. вказує на те, що заява про забезпечення позову та апеляційна скарга ґрунтуються виключно на припущеннях та домислах позивача, а тому є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, та просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
		 
		В судовому засіданні представник позивача - адвокат Томаров І.Є. підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просив її задовольнити.
		Представник відповідачів - адвокат Пазюк Є.С. заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
		 
		Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке. 
		 
		Судом встановлено, що в лютому 2022 року позивач звернулась до суду першої інстанції з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просила стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно 99000,00 грн збитків та судові витрати. 
		18 липня 2022 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Ромащенко Д.О. до суду першої інстанції подано заяву про забезпечення позову в якій вона просила накласти арешт на належне ОСОБА_3 майно, а саме квартиру, загальною площею 48,5 кв. м (реєстраційний номер 2146600132224), квартиру загальною площею 48,9 кв. м. (реєстраційний номер 2146920932224), легковий автомобіль унівесал марки Infiniti QХ50, 2014 року випуску, а також грошові кошти в тій частині, в якій загальна вартість майна відповідача-2 не покриває майнову вимогу позивача, що складає 3136993 грн, які містяться на відкритих рахунках, а також - на кошти на рахунках, що будуть відкритті після винесення постанови про арешт коштів.
		Заява мотивована тим, що між позивачем та відповідачем-1 (в особі законного представника відповідача-2) 03 листопада 2020 року був укладений Договір, за яким ОСОБА_4 зобов'язалась виконувати роль персонажа за вказівками позивача при створенні об'єктів авторського права (п. 1.1. Договору) та дотримуватись декількох обмежень, зокрема протягом строку дії Договору та 2 (двох) років після його припинення. Відповідач-1 без попередньої письмової згоди позивача погодилась не відкривати жоден приватний профіль в соціальних мережах, зокрема таких як: Instagram, TikTok, Likee, Kwai, Facebook, Yandex, VKontakte та інших, та не додавати нових підписників у відповідні облікові записи (Обмеження) (п. 2.1.8 Договору). Відповідачі умисно порушують п. 2.1.8 договору, укладеного між позивачем та відповідачами від 03 листопада 2020 року, шляхом створення та ведення загальнодоступних облікових записів в соціальних мережах Instagram та ТікТок, наповнення їх новим контентом та додаванням нових підписників, протягом дії Договору та 2 років після його припинення. 
		Своїми діями відповідач-1 завдала позивачу майнової шкоди, використавши без дозволу і без виплати винагороди популярність, отриману під час зйомок для YouTube каналу «ІНФОРМАЦІЯ_1» (Блог), для просування власного імені / псевдоніму та акаунтів в соціальних мережах всупереч зобов`язанням в Договорі.
		На момент укладення Договору та на момент порушення ОСОБА_4 була неповнолітньою особою, а її мати ( ОСОБА_5 ) дала згоду на укладення Договору. Позивачу невідомо про наявність у ОСОБА_6 грошових коштів або майна, достатнього для відшкодування шкоди. Позивачу також невідомо чи працевлаштована ОСОБА_4 , але відомо, що вона не зареєстрована як фізична особа-підприємець.  ОСОБА_5 має майно, за допомогою реалізації або відчуження якого відповідачі можуть відшкодувати збитки позивачу в повному обсязі. Так, ОСОБА_7 , є підприємцем, має в наявності дві квартири загальною вартістю понад 2000000,00 грн та автомобіль вартістю понад 600000,00 грн.
		З огляду на небажання відповідача-2 врегулювати спір та відшкодувати збитки, вона може відчужити належне їй майно третім особам, а тому позивач вважає, що є обґрунтовані підстави вважати, що незастосування заходів забезпечення позову у вигляді арешту майна та грошових коштів відповідача-2 призведе до негативних наслідків, а саме до невиконання рішення суду у випадку задоволення позову. 
		 
		Згідно із ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. 
		Згідно із ч.1 ст.150 ЦПК України позов може забезпечуватися накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
		Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).
		Згідно з роз`ясненнями викладеними в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.   
		При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
		Аналогічні висновки містяться у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року (справа № 753/22860/17). Крім цього Велика Палата Верховного Суду  вказала на наступне.
		За змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
		Позов забезпечується, зокрема, шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1 частини першої статті 150 ЦПК України). Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України). Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
		Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 12 лютого 2020 року (справа № 381/4019/18) вказала на те, що під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
		Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		Відповідно до висновків, викладених у Постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року в справі № 183/5864/17-ц достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
		Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		 
		З наведених обставин справи вбачається, що предметом позову, є вимоги майнового характеру, а саме стягнення з відповідачів на користь позивача збитків завданих неналежним виконанням умов договору в розмірі 99000,00 грн.
		Однак, в заяві про забезпечення позову позивач просить про накладення арешту на належне ОСОБА_8 майно, а саме квартири та автомобіль, а також на грошові кошти в сумі 3136993,00 грн, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкритті після винесення постанови про арешт коштів. 
		Таким чином, запропоновані позивачем заходи забезпечення позову не є співмірними з заявленими позивачем позовними вимогами.
		Посилання позивача в апеляційній скарзі на подання нею заяви про зміну позовних вимог шляхом їх збільшення не можуть бути прийняті до уваги апеляційного суду, так як вказана заява хоча і була подана  разом з заявою про забезпечення позову, проте питання про прийняття заяви не було вирішено судом першої інстанції на час вирішення питання про забезпечення позову.
		Порядок вирішення питання про забезпечення позову передбачає негайне його вирішення. Питання прийняття заяви про збільшення позовних вимог вирішується в судовому засіданні, і зокрема, в підготовчому судовому засіданні. На час апеляційного перегляду ухвали про забезпечення позову питання прийняття заяви про збільшення позовних вимог також не вирішувалось судом першої інстанції. А тому, як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції не можуть бути прийнятті до уваги  вимоги заявлені в заяві про збільшення позовних вимог.
		Заявником не доведено і намірів відповідачів відчужити вказані квартири та автомобіль, або чинити перешкоди у виконанні можливого рішення суду про задоволення позову. Посилання в заяві на можливість відчуження вказаних квартир на користь третіх осіб без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для її задоволення.
		Позивач також не надала належних та допустимих доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких вона звернулась до суду.
		За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
		Доводи, наведені в апеляційній скарзі, дублюють доводи викладені в заяві про забезпечення позову, та фактично зводяться до незгоди заявника з висновками суду першої інстанції, однак не спростовують і не впливають на їх правильність.
		З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, і підстави для її скасування відсутні.
		 
		Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
		 
		П О С Т А Н О В И В
		 
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_1  - залишити без задоволення.
		Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 липня 2022 року - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач:                                                                             В.В. Соколова
		 
		Судді:                                                                                                 О.І. Шкоріна 
		 
		                                                                                                            Н.В. Поліщук
		 
		      
		                                         Повний текст постанови складений 24 жовтня  2022 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...