Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/3554/17 (911/401/21) : Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; Банкрутство.
Надіслано судом: 26.10.2022. Зареєстровано: 26.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 27.10.2022.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРЕМА ДУМКА
		 
		20 жовтня 2022 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  911/3554/17 (911/401/21) 
		 
		судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Білоуса В.В. до постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20.10.2022 у справі                   № 911/3554/17 (911/401/21).
		 
		Судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.10.2022 у справі № 911/3554/17 (911/401/21) прийнято постанову якою задоволено касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трійка капітал". Скасовано ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 у справі №911/3554/17(911/401/21), якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трійка капітал", на ухвалу Господарського суду Київської області від 07.10.2021 у цій справі про відмову у притягненні до субсидіарної відповідальності, повернуто скаржнику. Справу передано до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
		 
		Із вказаною постановою судової палати не згоден з таких підстав.
		 
		Судова палата у своєму судовому рішенні виснувала висновки про те, що є правова невизначеність у регулюванні Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №    3674-VI з послідуючими змінами розміру сплати судового збору за подання до господарського суду боржником в особі арбітражного керуючого - ліквідатора заяв (позовних заяв) до осіб із підстав, зазначених в ч.    2 ст.    61 КУзПБ, про притягнення до субсидіарної відповідальності. Із цього зроблено висновок про те, що спеціальним Законом України "Про судовий збір", який передбачає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, не визначено порядок сплати судового збору за подання до господарського суду заяви ліквідатора про стягнення з засновників (керівника) боржника грошових сум як субсидіарної відповідальності цих третіх осіб, тобто має місце прогалина в законодавстві, яка зумовлює розбіжності у застосуванні п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (п. 69, 77 постанови).
		 
		Разом з тим, робиться суперечливий висновок про те, що з урахуванням положень пп.    7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної чи касаційної скарги на судові рішення, які прийняті за результатами розгляду заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника, судовий збір підлягає сплаті як на ухвалу суду, який становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до п.п. 2 ч.    2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в незалежності від того, яке судове рішення ухвалив суд першої інстанції - ухвалу чи рішення.
		 
		У вказаному рішенні суд касаційної інстанції, покликаючись на правову невизначеність у питаннях розміру сплати судового збору, процесуальної назви (форми) документа, який має ухвалюватися судом першої інстанції після розгляду заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника - ухвала чи рішення (п.60, 78 постанови), за відсутності такої правової невизначеності, породжує правову невизначеність. 
		 
		У постанові від 20.10.2022 у справі № 911/3554/17 (911/401/21) процесуальна назва (форма) документа з якою ліквідатор має звертатися до господарського суду про притягнення до субсидіарної відповідальності в одних випадках вказується як заява (позовна заява) (п. 69, 75), в інших випадках як заява (77, 78, 86). Це свідчить про те, що Суд сам не має чіткої відповіді і позиції про те, якою має бути назва (форма) процесуального документа з яким ліквідатор звертається до господарського суду про притягнення до субсидіарної відповідальності у випадках передбачених законом.
		 
		Разом з тим, це питання не є риторичним і формальним, а має прикладне значення для правильного застосування законодавства, розгляду касаційної скарги і прийняття рішення.
		Від того, в якому порядку ліквідатор звертається до господарського суду з вимогою про притягнення до субсидіарної відповідальності - 1) у порядку позовного провадження (позовна заява) чи 2) процедурного при провадженні у справі про банкрутство (заява) залежить за якими правилами має господарський суд здійснювати розгляд такого звернення - 1) як позовне провадження за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України (позовне провадження - ст.    7 КУзПБ) з прийняттям судом першої інстанції рішення за результатами вирішення такого спору чи 2) як розгляд заяв з процесуальних питань у справі про банкрутство із застосуванням КУзПБ в першу чергу і ГПК України, якщо якісь питання не врегульовані КУзПБ.
		 
		Це, у свою чергу, впливає на багато важливих чинників - склад учасників такого спору, провадження; необхідність дотримання вимог встановлених законом до форми, змісту процесуального документа, з яким звертається ліквідатор до господарського суду про притягнення до субсидіарної відповідальності; забезпечення процесуальних прав і обов`язків такого спору, провадження; прийняття за результатами такого спору, провадження - рішення (у випадку розгляду позовних заяв) чи ухвали (у випадку розгляду заяв з процедурних питань у справі про банкрутство); різних процесуальних строків на оскарження цих судових актів; різні ставки справляння судового збору; на порядок оскарження і застосування процесуальних фільтрів.
		 
		У відповідності до положень ч.    2 ст.    4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у розмірах, які залежать від найменування документа, дії та платника судового збору.
		 
		Тому, першочерговим, важливим, основним завданням є дати відповіді на запитання: "Якою формою звернення має бути вимога ліквідатора до господарського суду про притягнення відповідальних осіб до субсидіарної відповідальності - позовна заява і розгляд її за правилами ГПК України чи заява і розгляд її як заяви з процедурних питань.
		 
		Вважаю, що формою звернення ліквідатора до господарського суду про притягнення до відповідальних осіб до субсидіарної відповідальності має бути позовна заява і з вирішенням цього спору за правилами ГПК України, і аж ніяк не заява з процедурних питань.
		 
		Це твердження ґрунтується на такому.
		 
		Згідно ч.    2 ст.61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.
		 
		Тлумачення ст. 1, 60, 61 КУзПБ дає підстави для висновку про те, що арбітражний керуючий - ліквідатор у відносинах з третіми особами при пред`явленні вимоги про притягнення до субсидіарної відповідальності є органом, особою, уповноваженою представляти боржника. Він діє в цій ситуації як представник боржника і діє не у власних інтересах, а безпосередньо у інтересах боржника і опосередковано у інтересах кредиторів, оскільки стягнення заявлених сум має здійснюватися на користь боржника і включатися до складу ліквідаційної маси, які можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленій КУзПБ.
		 
		Системний аналів п.    12 ч.    1 ст. 20 ГПК України, ст. 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ст. 61 КУзПБ дають підстави стверджувати, що вимога про притягнення до субсидіарної відповідальності є вимогою майнового характеру боржника у розмірі який визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою і за своєю правовою природою є вимогою про відшкодування збитків завданих саме боржнику протиправними діями/бездіяльністю з вини його засновників (учасників) або інших осіб, у тому рахунку з вини керівника боржника…, що призвели до банкрутства боржника та до неможливості виконання боржником своїх грошових зобов`язань перед кредиторами.
		 
		Відтак, це майновий спір між боржником в особі його представницького органу - ліквідатора і особами, вказаними у ст. 61 КУзПБ, про відшкодування збитків боржнику.
		 
		Формою звернення до господарського суду щодо вирішення такого спору має бути позовна заява, в якій позивачем має бути зазначений боржник, з підписанням цієї позовної заяви ліквідатором, як особою яка уповноважена представляти боржника, відповідачем/відповідачами особи, які вказані в ст.    61 КУзПБ.
		 
		Вказана вимога не є і не може бути за своєю формою заявою з процедурних питань, оскільки стягнення збитків за вимогою боржника не є процедурним питанням, як то визнання кредиторських вимог, затвердження плану санації, перехід до наступної процедури.
		 
		КУзПБ і зокрема статтею 7 цього Кодексу чітко унормовано, як вирішувати всі майнові спори, стороною в яких є боржник - за правилами ГПК України.
		 
		Згідно з нормами статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України.
		 
		Відповідно до частини першої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. 
		 
		Частиною другою статті 7 КУзПБ визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. 
		 
		Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України.
		 
		Вимоги про притягнення до субсидіарної відповідальності та стягнення певної суми на користь боржника є майновим спором, стороною якого є боржник, а відтак вирішення цього спору підходить під регулювання ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства.
		 
		Згідно з частини 1 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, у урахуванням особливостей, визначених цією статтею, відтак вказаний спір підлягає розгляду в межах справи про банкрутство за правилами Господарським процесуальним кодексом України.
		 
		Приписами статті 12 Господарського процесуального кодексу України        господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).Відтак однією із форм господарського судочинства є позовне провадження. Спір про притягнення до субсидіарної відповідальності осіб вказаних в ч. 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства і стягнення на користь боржника відповідних сум для подальшого включення до складу ліквідаційної маси має вирішуватись у порядку позовного провадження.
		 
		Відповідно до частини 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України заявами по суті справи є позовна заява; відзив на позовну заяву(відзив).
		 
		Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено вимоги до форми і змісту позовної заяви, однією з яких є вимога про необхідність зазначення в позовній заяві ціни позову.
		 
		Згідно частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення проводиться у безспірному (безакцептному) порядку.        
		 
		Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
		 
		Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
		 
		Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
		 
		Тому вважаю про необхідність застосування загальних ставок судового збору до спорів з майновими вимогами, які розглядаються у позовному провадженні у межах справи про банкрутство.
		 
		Вказана позиція обґрунтовується нормою статті 7 КУзПБ, відповідно до якої розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, здійснюється судом у відокремленому позовному провадженні, у межах справи про банкрутство, за правилами ГПК України.
		 
		Така правова позиція була висловлена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 14.04.2021 у справі № 905/1818/19.
		 
		Окрім того, є суперечливою позиція у постанові від 20.10.2022 у справі № 911/3554/17 (911/401/21) про те, що судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності не справляється і встановлення його у постанові у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб для оскарження в судах апеляційної і касаційної інстанцій, з посиланням на пп.    7 п.    2 ч.    2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
		 
		Вказаною нормою закону унормовано, що за подання апеляційної скарги до господарських судів на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви (п.п.    4 п.    2 ч.    2 ст.    4 Закону України "Про судовий збір") і за подання касаційної скарги 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні  позовної заяви, іншої заяви (пп.    5 п.    2 ч.    2 ст.    4 Закону України "Про судовий збір").
		 
		Якщо в постанові від 20.10.2022 у справі № 911/3554/17 (911/401/21) зроблено висновок, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності не встановлено, не передбачено, тобто вона становить нуль, то судовий збір за подання апеляційних, касаційних скарг на рішення суду за результатами розгляду такої позовної заяви також не має справлятися, оскільки: 0 х 150    % = 0  і  0 х 200    % = 0.
		 
		Вважаю, що питання розміру справляння судового збору за подання позовних заяв про притягнення до субсидіарної відповідальністю в межах справи про банкрутство, апеляційних, касаційних скарг на рішення за цими позовами, з метою доступу до правосуддя, урахуванням інтересів, як боржника, кредиторів, так і держави, судів, має бути врегульовано законодавцем шляхом внесення змін до загального правила визначення розміру ставки судового збору для позовних заяв майнового характеру, передбачених в пп.    1 п.    2 ч.    2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" і встановленням спеціального розміру судового збору за подання позовних заяв про притягнення до субсидіарної відповідальності в межах справи про банкрутство. Також законодавчо надати право звертатися з такими позовами не тільки ліквідатору, а й кредиторам.
		 
		До внесення таких змін до названого Закону, це питання унормовано пп.    1 п.    2 ч.    2 ст.    4 Закону України "Про судовий збір" і має застосовуватися господарськими судами. Звільнення від сплати судового збору у розмірі встановленому вказаною нормою Закону, за подання до господарських судів позовних заяв про притягнення до субсидіарної відповідальності і стягнення певної суми на користь боржника, встановлення судового збору за подання апеляційної, касаційної скарг на судові рішення за такими позовами у розмірі 1 прожиткового мінімуму, що не передбачено спеціальним законом, не узгоджується з приписами ч.    2 ст.    19 Конституції України і повноваженнями суду, наданими йому законом.
		 
		З огляду на вказане та на підставі п.    1 ч.    1 ст.    308, ст. 309 ГПК України вважаю, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Трійка капітал" підлягала залишенню касаційним судом без задоволення, а ухвала Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 у справі № 911/3554/17 (911/401/21) без змін.
		 
		20.10.2022
		 
		Суддя Касаційного господарського суду                                           
		у складі Верховного Суду                                                                            В. В. Білоус

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...