Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/693/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; здійснення публічних закупівель, з них.
Надіслано судом: 26.10.2022. Зареєстровано: 27.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 27.10.2022.
Дата набрання законної сили: 26.10.2022
Номер судового провадження: К/9901/35216/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 жовтня 2022 року 
		м. Київ
		 
		справа № 420/693/21
		адміністративне провадження № К/9901/35216/21
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
		суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М., 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Навчально-виховного комплексу "Балтська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3-колегіум" Балтської міської ради Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року у справі за позовом Навчально-виховного комплексу "Балтська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3-колегіум" Балтської міської ради Одеської області до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
		Навчально-виховний комплекс «Балтська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3-колегіум» Балтської міської ради Одеської області звернувся до суду з позовом до Південного офісу Держаудитслужби в якому просив визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-10-01-004872-С.
		В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 28 грудня 2020 року було оприлюднено висновок UA-2020-10-01-004872-С, в якому зазначалося про виявлені порушення, а саме: за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII установлено порушення пунктів 2,14,17 та 19 частини 2 статті 22, частини 3 статті 17 Закону № 922-VІІІ та Переліку формальних помилок, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року № 710. За результатами аналізу розгляду тендерних пропозицій установлено порушення вимог пунктів 2, 5 частини 1 статті 5 та пунктів 1, 2 частини 1 статті 31 Закону № 922-VІІІ. У висновку UА-2020-10-01-004872-С зазначено, що за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідність умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, своєчасності надання інформації та документів у випадках визначених Законом № 922-VІІІ порушень не установлено. Не погоджуючись із встановленими порушенням та їх впливом на дійсність процедури закупівлі, а також необхідністю розірвання договору загальноосвітня школа звернулась до суду з цим позовом. 
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
		Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. 
		Досліджуючи обставини цієї справи та відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що спірне рішення суб`єкта владних повноважень про результати моніторингу процедури закупівлі від 28 грудня 2020 року UA-2020-10-01-004872-с відповідає вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» та наказу Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення».
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.
		Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову. 
		Касаційне провадження відкрито на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України. 
		Обґрунтовуючи посилання у касаційній скарзі на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме положень частини 7 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» та пункту 7 частини 1 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» в частині зобов`язання усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель шляхом розірвання укладеного договору закупівлі у взаємозв`язку з нормами статей 202, 203, 206 та 188 Господарського Кодексу України та статей 526, 651 Цивільного Кодексу України. Враховуючи відсутність у Законі України «Про публічні закупівлі» визначення можливих способів усунення порушення (порушень) у сфері публічних закупівель вказує на формування правової позиції Верховного Суду щодо наявності або відсутності у Державної аудиторської служби України права за результатами проведення моніторингу вимагати розірвання договору закупівлі після його підписання з переможцем та під час його фактичного виконання.
		Позиція інших учасників справи.
		У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
		Рух касаційної скарги.
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) відкрито касаційне провадження за скаргою Навчально-виховного комплексу "Балтська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3-колегіум" Балтської міської ради Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року.
		Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2022 року призначено справу до розгляду.
		Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
		01 жовтня 2020 року Навчально-виховним комплексом Балтська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3 - колегіум Балтської міської ради Одеської області в системі електронних закупівель оприлюднено інформацію про проведення відкритих торгів UA-2020-10-01-004872-с Реконструкція будівлі НВК Балтська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3 - колегіум.
		Південним офісом Держаудитслужби проведено моніторинг відкритих торгів за предметом закупівлі: Реконструкція будівлі НВК Балтська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3 - колегіум, ДК 021:2015: 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи, очікуваною вартістю 47 065 940,40 грн. з ПДВ (інформація про закупівлю оприлюднена за номером UA-2020-10-01-004872-c).
		Відповідно до наказу начальника Південного офісу Держаудитслужби від 16 грудня 2020 року № 475 розпочато моніторинг процедури відкритих торгів за предметом ДК 021:2015: 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи, яка проводилася Навчально-виховним комплексом Балтська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3 - колегіум (оголошення про проведення процедури закупівлі UA-2020-10-01-004872-c, дата оприлюднення 01 жовтня 2020 року).
		У межах проведення моніторингу цієї закупівлі відповідно до пунктів 6 та 11 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», частини 5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» та підпунктів 2 та 9 пункту 6 Положення про Південний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 02 червня 2016 року № 23, постала потреба в отриманні пояснень від замовника щодо проведення процедури закупівлі, а саме:
		1) яким чином замовник може обґрунтувати рішення, а саме протокол засідання тендерного комітету від 02 листопада 2020 року № 45 щодо невідповідності учасника ТОВ «Веста Девелоп» вимогам частини 5 розділу ІІІ Інструкції з підготовки тендерної пропозиції тендерної документації, тоді як ТОВ «Веста Девелоп» у складі тендерної пропозиції надана довідка від 14 жовтня 2020 року вих. № 316 про відсутність підстав, визначених частинами 1 і 2 статті 17 Закону; 
		2) яким чином замовник може обґрунтувати рішення, а саме протокол засідання тендерного комітету від 02 листопада 2020 року № 45 про відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Веста Девелоп» на підставі незаповненого календарного графіку виконання робіт від 19 жовтня 2020 року вих. № 68, тоді як замовником у частині 1 розділу ІІІ Інструкції з підготовки тендерної пропозиції тендерної документації та у пункті 75 проекту договору (додаток № 6 до ТД) не визначено спосіб подання та форму заповнення учасником календарного графіку виконання робіт;
		3) яким чином замовник може обґрунтувати рішення, а саме протокол засідання тендерного комітету від 02 листопада 2020 року № 45 про відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Веста Девелоп» на підставі ненадання заповненого проекту договору відповідно до вимог частини 3 розділу VI Результати торгів та укладання договору про закупівлю тендерної документації, тоді як ТОВ «Веста Девелоп» у складі тендерної пропозиції надано окремим файлом сканований проект договору від 14 жовтня 2020 року № вих. № 303 із заповненими реквізитами, підписаний уповноваженою особою та скріплений печаткою;
		4) яким чином замовник може обґрунтувати рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Веста Девелоп» на підставі ненадання зведеного кошторису відповідно до пункту 75 проекту договору (додаток № 6 до тендерної документації, тоді як умовами тендерної документації не передбачено надання учасниками у складі тендерних пропозицій зведеного кошторису.
		У відповідь позивач повідомив, що було пропущено під час оцінки довідку з вих. № 316 від 14 жовтня 2020 року і враховано до оцінки лише наявність довідки за вих. № 333 від 14 жовтня 2020 року, яка містила інформацію лише про одну з підстав для відмови в участі згідно статті 17 Закону. Але враховуючи усі інші підстави - позиція учасника підлягає відхиленню. Тому порушення у частині не відхилення пропозиції учасника відсутнє. Відповідно до вимог тендерної документації учасник повинен надати календарний графік виконання робіт, який виконується відповідно до національного стандарту (частина 6 розділу ІІІ Інструкції з підготовки тендерної пропозиції). Не заповнений календарний графік не відповідає власне суті документу. Зокрема, відповідно до загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві обов`язковими додатками до договору визначено календарний графік виконання робіт та план фінансування будівництва. У пунктіц 17 умов передбачено, що строки виконання робіт (будівництва об`єкта) встановлюються договором підряду і визначаються датою їх початку та закінчення. Невід`ємною частиною договору підряду є календарний графік виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором підряду. Водночас у наказі Мінрегіону від 13 січня 2009 року № 2 «Про оприлюднення рекомендацій зі складання додатків до договору підряду в капітальному будівництві» визначено, що додаток - календарний графік виконання робіт конкретизує зобов`язання підрядника, визначені умовами договору, щодо складу, обсягів, виконавців, послідовності, строків виконання робіт. Обґрунтованість положень цього додатка забезпечує ритмічність виконання робіт, своєчасність матеріально-технічного забезпечення, надання фронту робіт співвиконавцям, безперервність фінансування будівництва тощо. Аналіз виконання календарного графіка виконання робіт дає можливість оцінювати сторонам хід будівництва в цілому та виконання окремих робіт, дотримання підрядником та субпідрядниками визначених у договорі підряду строків будівництва та окремих робіт та своєчасно вживати заходів щодо наявних відхилень. Невиконання підрядником графіка дає підстави замовнику реалізувати свої права щодо притягнення до відповідальності підрядника відповідно до умов договору та чинного законодавства. Тобто, замовником було визначено вимоги до календарного графіку виконання робіт, а також наявне законодавче обґрунтування змісту календарного графіку виконання робіт. Учасник не надав належним чином оформленого календарного графіку, а  замовник не може прослідкувати етапність виконання робіт потенційний підрядником, а також чітко окреслені терміни виконання конкретних видів робіт. 
		Позивач зазначив, що пропозиція учасника ТОВ «Веста Девелоп» не відповідає вимогам тендерної документації, а тому була належним чином відхилена. Відповідно до вимог тендерної документації учасник повинен надати проект договору, який повинен бути заповнений та підписаний уповноваженою особою учасника і містити печатку учасника. Неподання учасником у складі пропозиції проекту договору або зміна його умов в односторонньому порядку учасником торгів, спричинять наступне відхилення такої пропозиції (частина 3 розділу VI Результати торгів та укладання договору про закупівлю). Учасником було надано неналежно заповнений проект договору у частині: а) відсутності належно заповнених та доданих додатків до договору (додатки є невід`ємною частиною договору) (детальніше у відповіді на питання № 4); б) зміни умов проекту договору. У пункті 75 Проекту передбачено надання додатку « 1. Договірна ціна з локальними кошторисами». Водночас учасником надано проект договору, де у пункті 75 Проекту передбачено надання додатку « 1. Договірна ціна», що є обмеженням умов замовника у частині не погодження замовнику як додатку до договору локальних кошторисів, які розшифровують договірну ціну (їх складові). Пропозиція учасника не відповідає вимогам тендерної документації, а тому була належним чином відхилена. Відповідно до вимог тендерної документації учасник повинен надати проект договору, який повинен бути заповнений та підписаний уповноваженою особою учасника і містити печатку учасника. Неподання учасником у складі пропозиції проекту договору або зміна його умов в односторонньому порядку учасником торгів, спричинять наступне відхилення такої пропозиції (частина 3 розділу VI Результати торгів та укладання договору про закупівлю). У затверджених наказом Мінрегіону від 13 січня 2009 року № 2    «Про оприлюднення Рекомендацій зі складання додатків до договору підряду в капітальному будівництві» передбачено, що додатки до договору конкретизують умови, визначені текстом договору, узгоджуються сторонами і є невід`ємною складовою договору. Учасником було надано неналежно заповнений проект договору у частині відсутності заповнених та доданих додатків до договору. Так як додатки є невід`ємною частиною договору, то проект договору наданий не у повному обсязі. У пункті 75 Проекту договору визначено як додаток 2 зведений кошторис, але такий документ відсутній у складі пропозиції учасника, а тому вона не відповідає вимогам тендерної документації і була належним чином відхилена.
		На основі проведеного моніторингу Південний офіс Держаудитслужби 28 грудня 2020 року склав висновок відповідно до частини 6 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-10-01-004872-c відповідно до якого за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» установлено порушення пунктів 2, 14, 17 та 19 частини 2 статті 22, частини 3 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» та Наказу № 710 за результатами аналізу розгляду тендерних пропозицій установлено порушення вимог пунктів 2, 5 частини 1 статті 5 та пунктів 1, 2 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідність умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, своєчасності надання інформації та документів у випадках визначених Законом - порушень не установлено.
		З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Південний офіс Держаудитслужби зобов`язав здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема розірвати договір з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.
		Не погоджуючись з висновком про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-10-01-004872-С позивач звернувся до суду з цим позовом.
		Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.
		Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
		Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Касаційне провадження у справі відкрите через відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме положень частини 7 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» та пункту 7 частини 1 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» в частині зобов`язання усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель шляхом розірвання укладеного договору закупівлі у взаємозв`язку з нормами статей 202, 203, 206 та 188 Господарського Кодексу України та статей 526, 651 Цивільного Кодексу України.
		Призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок, у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах із зазначенням обставин, які потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, не нав`язуючи при цьому судам нижчого рівня результат вирішення конкретної судової справи.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Правові основи діяльності органів державного фінансового контролю, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Положення про Південний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 02 червня 2016 року № 23 та статтею 113 Бюджетного кодексу України.
		Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922 моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
		Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону № 922 моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
		Наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення» (далі - наказ № 552) визначено форму та зміст висновку, який складається за наслідками моніторингу публічних закупівель. Так, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 Розділу II має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.
		Відповідно до частини 8 статті 8 Закон № 922 протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. Вступна і констатуюча частини форми висновку заповнені відповідно із наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення».
		При цьому частиною 8 статті 8 Закону № 922 визначено порядок дій замовника державної закупівлі, в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.
		Тобто, виходячи із структури та змісту частини 8 статті 8 Закону № 922, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.
		Враховуючи вищевикладене, Законом № 922 на Південний офіс Держаудитслужби покладений обов`язок зазначити три варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: вжити заходів щодо розірвання договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, надати аргументовані заперечення, інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.
		Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі не дотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922 повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.
		Отже, у разі дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір про закупівлю не було б укладено.
		Слід звернути увагу, що при визначенні заходів усунення виявлених порушень враховано реальну можливість такого усунення та недопущення невідповідності діям, які слід вчинити.
		Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
		Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
		Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.
		Таким чином, аналіз статей, які стали підставою для відкриття касаційного провадження дає Суду підстави для висновку, що укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору є підставою для розірвання такого договору. Південний офіс Держаудитслужби конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність. 
		Тобто вимоги, зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі шляхом розірвання договору підлягали виконанню.
		Доводи касаційної скарги не є підставою для скасування рішення судів попередніх інстанцій. 
		За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. 
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
		Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Навчально-виховного комплексу "Балтська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3-колегіум" залишити без задоволення.
		Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                      А.Г. Загороднюк 
		 
		судді                                                                                           Л.О. Єресько  
		 
		                                                                                          В.М. Соколов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...