Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 936/781/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення.
Надіслано для оприлюднення: 27.10.2022. Зареєстровано: 27.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 31.10.2022.
Дата набрання законної сили: 29.11.2022
Номер судового провадження: 2/936/161/2022

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		            
		                                                     Р І Ш Е Н Н Я
		                                      І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		справа  № 936/781/22 
		Провадження № 2/936/161/2022
		27.10.2022                          смт. Воловець
		       Воловецький районний суд Закарпатської області в складі:
		головуючого - cудді                 Павлюка С.С        
		при секретарі -                         Собран Ю.О.
		з участю представника позивача ОСОБА_1 
		представника відповідача ОСОБА_2 ,
		       розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Воловець в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , інтереси якої представляє адвокат Таргоній Вадим Миколайович до акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування шкоди завданої здоров?ю фізичної особи, -
		в с т а н о в и в :
		       представник позивача адвокат Таргоній В.М. звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000 грн., завданої здоров?ю фізичної особи.
		       Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 18.06.2021 на залізничній колії №2, неподалік станції "Воловець", вантажний потяг сполученням "Чоп-Львів" №2158, під керуванням машиніста гр. ОСОБА_4 , скоїв наїзд на гр. ОСОБА_3 , яка внаслідок цього отримала важкі травми. 18.06.2021 за фактом настання цієї події було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021071090000050 та розпочато досудове розслідування. Постановою слідчого відділення поліції №2 Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 29.06.2021 кримінальне провадження, внесене до ЄРДР під №12021071090000050 закрито. Згідно постанови про закриття кримінального провадження, факт наїзду потягом на ОСОБА_3 зафіксовано органами досудового розслідування, та між наїздом на позивача вантажним потягом сполученням "Чоп-Львів" №2158 та важкими травмами останньої, наявний причинно-наслідковий зв`язок, що підтверджується висновком експерта №30/В та випискою-епікризом із медичної карти стаціонарного хворого. Здоров`ю позивача заподіяно значну шкоду, внаслідок наїзду на неї потягом, їй було травматично ампутовано праву нижню кінцівку на ділянці між кульшовим та колінним суглобом. Внаслідок наїзду та травмування, позивач зазнала нестерпного фізичного болю та страждань, перенесла операцію, витратила багато часу і зусиль для відновлення попереднього стану. Позивач перенесла сильний емоційний стрес через отримані травми, в один момент стала інвалідом, отримала ІІ групу інвалідності, з огляду на травму вона обмежена в можливості знайти роботу, адже їй протипоказані роботи з підвищеним фізичним навантаженням, тривалим перебуванням на ногах та на висоті, вимушеним положенням тіла. Позивачу необхідно докладати надзвичайних зусиль для організації свого життя, вона змушена постійно переживати нестерпний біль пов`язаний з травмою. Назавжди порушено її звичний ритм життя, зруйновано всі плани, її життя повністю змінилося, значно погіршився її фізичний стан, що додає моральних страждань. Позивач оцінює розмір грошового відшкодування завданої їй моральної шкоди у грошовому еквіваленті - 100 000 гривень. Такий розмір є розумним і справедливим і зможе хоча б частково допомогти позивачу в організації свого життя.
		       Ухвалою суду від 12.08.2022 відкрито провадження по даній справі.
		       14.09.2022 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, де він зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими, виходячи з наступного. 18.06.2021 працівником станції ОСОБА_5 о 02:00 год. навпроти будівлі вокзалу на першій колії була виявлена травмована ОСОБА_3 . В процесі розслідування було встановленого світлові сигнали на локомотиві справні, освітлення посадкових платформ та колій по ст.Воловець було включено, локомотивна бригада сторонніх осіб на колії не бачила. Проведеним розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 перелазила під вагонами потягу №2158, який відправився з ст. Воловець в 01:50 год. орінтовно між 25-30 вагонами, що виключає можливість локомотивної бригади відповідним чином зрегувати, тобто застосувати екстренне гальмування. Дане травмування допущено по причині грубого порушення ОСОБА_3 п.2.20 «Правил поведінки громадян на залізничному транспорті». Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12021071090000050 від 18.06.2021 закрито у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.276 КК України. У постанові про закриття кримінального провадження зазначено, що у ході допиту ОСОБА_3 встановлено, що вона перелізала під вагоном вантажного поїзда, який рушив, внаслідок чого отримала травму, отже з пояснень потерпілої вбачається, що вона перебувала в нетверезому стані і дана подія мала місце внаслідок її необережного поводження під час переходу через залізничні колії. В постанові також зазначено, що ОСОБА_3 не має ні матеріальних ні моральних претензій ні до кого. Вважає, що вини відповідача у настанні даного випадку немає. Причиною травмування ОСОБА_3 є її особиста груба необережність - перебування у нетверезому стані та порушення нею Правил безпеки громадян на залізничному транспорті України, затверджених наказом Міністерства Транспорту України від 19.02.1998 №54. У даному випадку потерпіла перелазила під вагонами вантажного поїзда, розуміючи та передбачаючи можливість наїзду на неї, однак прийняла рішення перелазити під вагонами чим наражала себе на небезпеку, замість того щоб відійти на безпечну відстань і чекати, допоки поїзд проїде. Крім цього, позивачем не вказано розрахунок зазначеної суми моральної шкоди. Враховуючи необґрунтованість позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди, вони не підлягають задоволенню.
		       Ухвалою суду від 29.09.2022 було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
		       Також судом задоволено клопотання представників сторін про проведення судових засідань в режимі відеоконференції.
		       Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив його задоволити.
		       Представник відповідача у суді позов не визнав з підстав, викладених у відзиві. Просив у позові відмовити пояснивши, що позивач отримала травму з необережності та перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння.
		       Заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
		       Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		       В ч.1 ст. 5 ЦПК України, вказано, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		       Судом встановлено, що 18.06.2021 на залізничній колії №2, неподалік станції "Воловець", вантажний потяг сполученням "Чоп-Львів" №2158, під керуванням машиніста гр. ОСОБА_4 , скоїв наїзд на гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка внаслідок цього отримала важкі травми.
		       За фактом настання цієї події 18.06.2021 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021071090000050 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.276 КК України
		29.06.2021 постановою слідчого відділення поліції №2 Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12021071090000050 закрито у зв?язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, з мотивів п.1 ч.1 ст. 284 КПК України.
		У ході досудового розслідування встановлено, що позивачка  ОСОБА_3  перелазила під вагонами потягу №2158, який відправився з ст. Воловець в 01:50 год. орінтовно між 25-30 вагонами.
		Під час допиту ОСОБА_3 встановлено, що вона перелазила під вагоном вантажного потягу, який рушив, внаслідок чого отримала травму. З пояснення потерпілої ОСОБА_3 зазначається, що вона перебувала в нетверезому стані і дана подія мала місце внаслідок її необережного поводження під час переходу через залізничні колії. 
		Судом також встановлено, що внаслідок наїзду потяга, позивачці було травматично ампутовано праву нижню кінцівку на ділянці між кульшовим та колінним суглобом.
		У зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями, які відповідно до Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995 №6, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26.07.1995 за №255/791, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя у момент заподіяння, позивач перебувала на стаціонарному медичному лікуванні у хіруогічному відділенні КНП «Воловецька центральна районна лікарня Воловецької районної ради» з 18.06.2021 до 12.07.2021, що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №1201(21). 
		Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №287695 позивачу ОСОБА_3 із 01.11.2021 встановлено ІІ групу інвалідності, безтерміново.
		Після наїзду потяга позивач зазнала нестерпного фізичного болю та страждань, перенесла операцію, що підтверджується випискою-епікризом із медичної карти стаціонарного хворого та витратила багато часу і зусиль для відновлення попереднього стану, однак попередній стан - ніколи не може бути відновлений, що підтверджується копією індивідуальної програми реабілітації інваліда та довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією. 
		       Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		       Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
		       Як принцип всієї практичної діяльності держави, всіх її органів та посадових осіб за ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість функціонування держави, їх утвердження і забезпечення і є головним обов`язком держави.
		       На забезпечення ефективного захисту прав та свобод людини направлені норми Конституції України про розповсюдження юрисдикції судів на всі правовідносини, які виникають у державі, а також на відшкодування моральної та матеріальної шкоди, як результат порушених прав фізичних та юридичних осіб.
		       Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (п. 3 ч.2 ст. 11 ЦК України).
		       Відшкодування шкоди - один з найважливіших інститутів сучасної правової науки. У законодавстві України передбачено два види шкоди, що підлягає відшкодуванню - шкоду матеріальну і шкоду моральну.
		       Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків і інші способи відшкодування майнової шкоди та моральної (немайнової) шкоди (п.п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
		       Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		       Частини друга та третя ст. 23 ЦК України передбачають, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		       У справах щодо відшкодування моральної шкоди, завданої у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, суди, встановивши факт завдання моральної шкоди, повинні особливо ретельно підійти до того, аби присуджена ними сума відшкодування була домірною цій шкоді. Сума відшкодування моральної шкоди має бути аргументованою судом з урахуванням, зокрема, визначених у ч.3 ст. 23 ЦК України критеріїв і тоді, коли таке відшкодування присуджується у сумі суттєво меншій, аніж та, яку просив позивач.
		       Згідно із ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		       З роз`яснень, наведених у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", вбачається, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		       Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
		       Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
		       Згідно ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.
		       У відповідності з вимогами ч. 1, 2, 5 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
		       Така правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 №14-463цс18 (справа № 210/5258/16-ц) та постанові Верховного Суду від 08.11.2018 №61-44173св18 (справа № 336/3665/16-ц).
		       Твердження представника відповідача, що шкода спричинена не з вини відповідача, не є підставою для відмови у захисті порушеного права, оскільки за змістом зазначених норм матеріального права власник чи володілець джерела підвищеної небезпеки відповідає за шкоду без врахування вини, може бути звільнений від такої відповідальності лише за спричинення шкоди за наслідками непереборної силі або умислу потерпілого на завдання самому собі цієї шкоди.
		       Головною особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду як винні, так і невинні володільці об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.
		       Відповідно до ст. 1193 ЦК України шкода, завдана потерпілому внаслідок його умислу, не відшкодовується. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.
		       Відповідач як власник джерела підвищеної небезпеки не довів умислу потерпілої або дії непереборної сили, за наявності яких власник джерела підвищеної небезпеки не відповідає за заподіяну шкоду.
		       Обставин непереборної силі або умислу потерпілого судом не встановлено.
		       Судом встановлено, що внаслідок наїзду поїзда позивачу завдана моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких останній зазнав у зв`язку з отриманими тяжкими травмами, душевних стражданнях внаслідок перенесення сильного емоційного стресу, втрати постійної роботи, отримання першої групи інвалідності, потреби у сторонньому догляді, тяжкості вимушених змін у житті, порушення звичайного ритму життя, значного погіршення психологічного та фізичного стану.
		       Суд погоджується з тим, що позивачу завдано моральну шкоду, яка пов`язана з отриманням фізичного болю та страждань, необхідністю лікуватись, емоційним стресом через отримані травми, порушенням звичного укладу її життя.
		       З урахуванням викладеного, визначаючи суму грошового відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд враховує, що факт травмування ОСОБА_3 стався внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки потяга, і з урахуванням обставин події, грубої необережності позивача, вбачає підстави для зменшення розміру шкоди до 20000 грн, яку вважає обґрунтованою та співрозмірною із ступенем та характером заподіяної шкоди.
		       З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню.        
		       Суд зазначає, що відповідач повинен відшкодувати позивачу вказану суму моральної шкоди без урахування обов?язкових податків та зборів, що їх відповідач має сплатити у бюджет відповідно до вимог пп. а) пп. 164.2.14 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України.
		       Відповідно до частин 1 та 6 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		       З урахуванням того, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 2, 9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», оскільки позовні вимоги задоволено частково, а саме на 20%, з відповідача слід стягнути судовий збір у дохід державного бюджету в розмірі 200 грн.
		       На підставі наведеного, відповідно до ст. 23, 1167 ч.2 п.1, 1168 ч.1, 1172 ч.1, 1187 ч. 1, 2, 5, 1193 ч.2 ЦК України, керуючись ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд,-
		 
		у х в а л и в :
		 
		       Позов  ОСОБА_3 , інтереси якої представляє адвокат Таргоній Вадим Миколайович до акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування шкоди завданої здоров?ю фізичної особи - задоволити частково.
		       Стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь  ОСОБА_3  20 000 ( двадцять тисяч ) грн. на відшкодування моральної шкоди, без урахування сплати обов?язкових податків та зборів.
		       Стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» судовий збір у дохід державного бюджету в розмірі 200 (двісті) грн.
		       Рішення суду може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку відкладення складання повного рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
		 
		       Повне найменування сторін:
		       Позивач:  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання  АДРЕСА_1 ;
		       Представник позивача: адвокат Таргоній Вадим Миколайович, адреса: вул. А.Сахарова, буд.33, оф.501        м.Львів, 79026, тел. НОМЕР_2 , ел. пошта: 3457415415@mail.gov.ua;
		       Відповідач: акціонерне товариство «Українська залізниця», 03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815.
		       Представник відповідача: адвокат Сковородько Анатолій Миколайович, АДРЕСА_2 .
		 
		       Повне судове рішення виготовлено 27.10.2022.
		       
		Суддя С.С. Павлюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...