Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/4315/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 28.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 01.11.2022.
Дата набрання законної сили: 26.10.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		                                    Апеляційне провадження № 22-ц/824/9676/2022
		                              Справа 759/4315/22
		П О С Т А Н О В А
		Іменем      України
		 
		26 жовтня 2022 року                                                                                  м. Київ
		 Київський апеляційний суд
		у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		            головуючого судді                Кашперської Т.Ц.,
		            суддів                                     Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,
		            за участю секретаря              Мороз Н.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 липня 2022 року, ухвалене у складі судді Петренко Н.О. в м. Київ у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів банківських послуг,
		заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, -
		в с т а н о в и в :
		 
		В квітні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про захист прав споживачів банківських послуг, просив визнати недійсним односторонній правочин, вчинений АТ «Державний ощадний банк України» щодо припинення ділових відносин з ОСОБА_1 та скасувати рішення відповідача про встановлення ОСОБА_1 неприйнятно високого рівня ризику, стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 500000 грн.
		Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 має статус внутрішньо переміщеної особи та зареєстрований  у м. Макіївка, є клієнтом АТ «Ощадбанк». 26 квітня 2022 року позивачу у відділенні банку за адресою АДРЕСА_1 вручили лист про відмову у підтриманні ділових відносин в зв`язку зі встановленням неприйнятно високого рівня ризику фінансовим моніторингом банку. Вважав дії відповідача неправомірними, оскільки вони мали відповідати вимогам Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Відповідно до п. 91 постанови правління НБУ від 26 червня 2015 року № 417 «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» банк зобов`язаний інформувати визначені законодавством України правоохоронні органи за місцем розташування банку про фінансові операції, стосовно яких є підстави підозрювати, що вони пов`язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення, та їх учасників у день виявлення, але не пізніше наступного дня з дня реєстрації таких фінансових операцій. Водночас, АТ «Ощадбанк» не може вказати, що ОСОБА_1 вчинив незаконні операції, на підставі чого йому було присвоєно неприйнятно високий рівень ризику. Відповідач всупереч ст. 10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» не надав ОСОБА_1 жодних належних та допустимих доказів на підтвердження повідомлення спеціально уповноваженого органу протягом одного робочого дня про проведення операцій щодо зарахування коштів, які надійшли на рахунок такого клієнта, та про осіб, які мають або мали намір встановити ділові відносини та/або провести фінансові операції, що вказує на відсутність підстав для такого повідомлення.
		Звертав увагу, що право банку відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахунка з підстав встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику не є абсолютним, а умовним, таким, що залежить від настання певних визначених законом обставин, тобто лише за умови встановлення клієнту неприйнятно високого ризику внаслідок проведення внутрішньої перевірки, водночас у відповідача немає жодного документа, який би підтвердив існування правових підстав для встановлення позивачу неприйнятно високого ризику. Відсутнє і рішення банку щодо встановлення неприйнятно високого ризику за результатами переоцінки ризику ОСОБА_1 . Відповідач не довів обґрунтованості підстав вважати, що позивач вчиняв платіжні операції, які містять ознаки здійснення ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу та наражає на ризик застосування до банку відповідних заходів впливу. У силу вимог чинного законодавства такі обставини не дають підстав для припинення (розірвання) банком договірних відносин з клієнтом в односторонньому порядку. 
		Вказував, що отримував пенсійні виплати свого батька, який є особою з інвалідністю І групи, по нотаріальній довіреності, але тепер позбавлений такої можливості, несе моральні страждання щодо неможливості родини позивача отримувати пенсійні кошти батька та соціальну допомогу.
		 
		Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11 липня 2022 року позов ОСОБА_1 частково задоволено, визнано недійсним односторонній правочин, вчинений АТ «Ощадбанк» щодо припинення ділових відносин з ОСОБА_1 , та скасовано рішення відповідача про встановлення ОСОБА_1 неприйнятно високого рівня ризику. Стягнуто з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 992,40 грн., в решті позову відмовлено.
		 
		Відповідач АТ «Державний ощадний банк України», не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, просив скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 липня 2022 року в частині задоволення позовних вимог та стягнення судового збору та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в позові, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
		Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що органом досудового розслідування - Шевченківським УП ГУНП у м. Києві 05 лютого 2022 року відкрите кримінальне провадження щодо підроблення ОСОБА_1 спільно з невстановленою особою в жовтні 2021 року підпису від імені ОСОБА_2 та заповнення заяви на виплату пенсії або грошової допомоги внутрішньо переміщеній особі, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України. З метою уникнення фінансових та репутаційних ризиків для банку, на виконання положень абз. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», а також на виконання вимог Програми управління ризиками фінансового моніторингу АТ «Ощадбанк» ОСОБА_1 встановлений неприйнятно високий рівень ризику та відмовлено у підтриманні ділових відносин. Відповідний лист від 26 квітня 2022 року цього ж дня отриманий позивачем під підпис. 
		Зазначав, що до відзиву на позов було додано витяг з Програми управління ризиками фінансового моніторингу АТ «Ощадбанк», на який суд першої інстанції уваги не звернув та не застосував його положення як внутрішній документ з питань фінансового моніторингу.
		Вказував, що підставою для встановлення банком неприйнятно високого ризику ділових відносин клієнтам, щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ними операцій ВК/ФТ, інших злочинів, що прямо передбачено пп. 1 п. 61 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу. В заяві до Київської міської прокуратури про вчинення кримінального правопорушення від 12 січня 2022 року відділення Ощадбанку повідомило про вчинення ОСОБА_1 діяння, яке має ознаки складу злочину, передбаченого ст. 358 КК України. Серед обставин, отриманих під час вивчення діяльності позивача та вказаних в заяві до прокуратури, крім висновку попереднього почеркознавчого дослідження, що свідчить про ознаки підроблення документу, також наведена інша інформація щодо діяльності позивача, яка має ознаки протиправності. Під час вивчення підозрілої діяльності клієнта ОСОБА_1 було проведено попереднє почеркознавче дослідження, і відповідно до висновку експертизи підписи від імені ОСОБА_2 виконані ОСОБА_1 , а у графах «підпис одержувача» та «уповноважений працівник банку» - ймовірно виконані ОСОБА_1 , що свідчить про ознаки підроблення документу. Даний документ також надавав підстави для обґрунтованих підозр відносно можливого здійснення клієнтом злочину, пов`язаного з підробленням та використанням завідомо підробленого документу.
		Не погоджувався з висновком суду, що неприйнятно високий ризик ділових відносин позивачу встановлений внаслідок подання заяви про злочин, оскільки ризик встановлено внаслідок наявності обґрунтованих підозр про здійснення клієнтом злочину за результатами вивчення його підозрілої діяльності та неможливістю мінімізувати пов`язані з цим ризики.
		Зазначав, що судом першої інстанції застосовано ст. 64 Закону України «Про банки та банківську діяльність», яка була виключена з Закону.
		Вказуючи, що дії банку по обмеженню прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, повинні відповідати вимогам Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», суд не взяв до уваги, що позивач був повідомлений листами АТ «Ощадбанк» про необхідність звернення до банку для закриття рахунків та перерахування залишків коштів на рахунках на відкриті рахунки в інших банках.
		Вказував, що норми законодавства та внутрішніх положень банку з питань фінансового моніторингу не передбачають наявність судимості, притягнення до кримінальної відповідальності або доведеного факту здійснення злочинної діяльності як обов`язкових умов встановлення клієнту неприйнятно високого ризику ділових відносин.
		Наводив правову позицію Верховного Суду в постанові від 27 травня 2020 року в справі № 522/24607/16-ц, відповідно до якої закон не передбачає такої умови для відмови від проведення подальших операцій за рахунком клієнта як наявність доведеного факту здійснення незаконної діяльності і для цього необхідною умовою є лише наявність обґрунтованої підозри. 
		Наголошував, що саме на підставі норм спеціального закону, а саме абз. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», внутрішніх документів банку з питань фінансового моніторингу та положень договору банк в односторонньому порядку відмовився від ділових відносин з позивачем як клієнтом з неприйнятно високим ризиком шляхом розірвання договору.
		Зазначав, що судом першої інстанції не було належним чином враховано аргументи відповідача, зокрема у запереченні, поданому засобами електронного суду від 20 червня 2022 року, і не розглянув наведені в ньому доводи.
		 
		Від позивача ОСОБА_1 надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Посилався на те, що рішення суду є законним і обґрунтованим, оскільки у суді першої інстанції жодним чином не було підтверджено відповідачем злочинної чи підозрілої діяльності ОСОБА_1 , крім того, станом на сьогодні родина ОСОБА_1 зазнає страждань, оскільки його батько ОСОБА_3 , особа з інвалідністю І групи та ВПО, отримує пенсію по інвалідності в АТ «Ощадбанк», потребує стороннього догляду, але у зв`язку з діями відповідача його син за нотаріальною довіреністю не може знімати кошти з рахунку.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		 
		Відмовляючи ОСОБА_1 в позові про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано доказів на підтвердження наявності заподіяної йому моральної шкоди, причинного зв`язку між шкодою і протиправними діями відповідача.
		В даній частині рішення суду першої інстанції ніким не оскаржується і не є предметом апеляційного перегляду.
		            
		Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині, що оскаржується, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
		 
		Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову вказаним вимогам закону не відповідає.
		 
		Як встановлено судом, ОСОБА_1 згідно довідки від 04 березня 2021 року № 3008-5000345141 взятий на облік як внутрішньо переміщена особа із зареєстрованим місцем проживання Донецька область, м. Макіївка, фактичне місце проживання/перебування - АДРЕСА_2 (а. с. 14).
		На а. с. 16 знаходиться копія довіреності, виданої ОСОБА_3 10 серпня 2021 року, якою він уповноважив ОСОБА_1 одержувати належну йому пенсію в будь-якій банківській, фінансовій установі, в тому числі в будь-якому відділенні ПАТ «Державний ощадний банк України».
		На а. с. 43 - 45 знаходиться копія заяви про приєднання № 309267111/190421 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), підписаної ОСОБА_1 . Згідно п. 3.1 заяви, шляхом підписання цієї Заяви про приєднання до Договору клієнт беззастережно приєднується до договору в редакції, яка на день підписання цієї Заяви про приєднання розміщена на інтернет-сторінці банку www.oschadbank.ua та укладає з банком договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку, договору банківського вкладу, кредитного договору, умови надання інших послуг та підтверджує своє ознайомлення з умовами договору.
		На а. с. 47 - 64 знаходиться копія висновку спеціаліста від 24 грудня 2021 року № 8, складеного ПП «Консалтинг Експерт Груп» Діктум-Фактум «Центр Експертиз та оцінки» за заявою від 13 грудня 2021 року начальника філії-Головного управління по м. Києва та Київській області АТ «Ощадбанк», згідно якого рукописні записи, а саме у графах: «_» ___ 20_р.», «(прізвище, ім я, по батькові, посада уповноваженого працівника банку)», «(прізвище та ініціали)» на Заяві про виплату пенсії або грошової допомоги від імені ОСОБА_2 від 02 вересня 2021 року - виконані ОСОБА_1 ; підписи у графах: «(підпис одержувача)», «Уповноважений працівник банку ___ (підпис)» на Заяві виплату пенсії або грошової допомоги від імені ОСОБА_2 від 02 вересня 2021 року - виконані не ОСОБА_4 , а іншою особою, ймовірно виконані ОСОБА_1 
		12 січня 2022 року Філія-Головне управління по м. Києва та Київській області АТ «Ощадбанк» звернулося до Київської міської прокуратури з заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій повідомляла, що в жовтні 2021 року виявлено факт підробки Заяви про виплату пенсії або грошової допомоги на ім?я клієнта з числа внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_2 та можливого протиправного використання при цьому печатки ТВБВ № 10026/0128. В заяві зазначено, що внаслідок зафіксованих дій ОСОБА_1 було вчинено діяння, що має ознаки складу злочину, передбаченого ч. 1, 3 ст. 358 КК України. Додатком до заяви є копія висновку спеціаліста від 24 грудня 2021 року № 8 (а. с. 65 - 68).
		На а. с. 69 знаходиться копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 12022100100000443, зареєстрованого 05 лютого 2022 року, правова кваліфікація - ч. 3 ст. 358 КК України, короткий виклад обставин - 05 лютого 2022 року до слідчого відділу Шевченківського УП ГУНП у м. Києві надійшов рапорт про те, що у жовтні 2021 року ОСОБА_1 спільно з невстановленою особою підробили підпис від імені ОСОБА_2 , заповнили заяву на виплату пенсії або грошової допомоги внутрішньо переміщеній особі.
		На а. с. 18, 70 знаходиться копія листа АТ «Державний ощадний банк України» від 26 квітня 2022 року на ім?я ОСОБА_1 , яким повідомлено, що банк, керуючись нормами абз. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», а також на виконання вимог «Програми управління ризиками фінансового моніторингу АТ «ОЩАДБАНК» від 28 грудня 2020 року № 878 (зі змінами) було прийнято рішення встановити ОСОБА_1 неприйнятно високий рівень ризику. Згідно листа від 26 квітня 2022 року № 100.28-19/256 ОСОБА_1 як представнику клієнтів - фізичних осіб банку відмовлено у підтриманні ділових відносин. На листі наявна розписка про отримання листа ОСОБА_1 26 квітня 2022 року.
		На а. с. 71 знаходиться копія листа АТ «Державний ощадний банк України» від 27 квітня 2022 року на ім?я ОСОБА_1 , яким повідомлено, що банк, керуючись нормами абз. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» 26 квітня 2022 року прийняв рішення про відмову від підтримання ділових відносин з ОСОБА_1 в зв`язку з встановленням неприйнятно високого рівня ризику; просив врахувати вищезазначене та протягом 5 робочих днів з дня отримання листа звернутись до відділення банку для закриття рахунків.
		На а. с. 72 знаходиться копія листа АТ «Державний ощадний банк України» від 17 травня 2022 року на ім?я ОСОБА_1 аналогічного змісту.
		На а. с. 74 - 76 знаходиться копія витягу з Програми управління ризиками фінансового моніторингу АТ «Ощадбанк», затвердженої постановою правління АТ «Ощадбанк» від 28 грудня 2020 року № 878 зі змінами та доповненнями.
		На а. с. 77 знаходиться копія витягу з Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, затвердженого постановою правління АТ «Ощаданк» від 05 серпня 2015 року № 694 (з наступними змінами та доповненнями), згідно п. 9.14 якого банк має право відмовляти Клієнту у підтриманні ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції чи відмовити Клієнту в обслуговуванні (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин), що здійснюються на підставі договору (наданні послуг) або зупиняти такі фінансові операції (надання послуг), якщо така відмова/зупинення обґрунтоване здійсненням банком заходів, реалізації повноважень, виконанням обов`язків, встановлених законодавством з питань протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та валютним законодавством. В такому випадку банк не є таким, що порушив договір, не несе відповідальності за відмову/зупинення фінансових операцій (надання послуг) та за збитки, спричинені такою відмовою/зупиненням.
		На а. с. 88 - 95 знаходяться копії доручень для надання безоплатної вторинної правової допомоги, якими призначено адвоката ОСОБА_1. для надання цієї допомоги фізичним особам в червні 2022 року.
		На а. с. 96 знаходиться копія витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», виданого про те, що ОСОБА_1 на території України станом на 31 травня 2022 року до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.
		На а. с. 99 знаходиться копія листа Шевченківського УП ГУНП у м. Києві на ім?я ОСОБА_1 на його адвокатський запит про те, що згідно запиту ОСОБА_1 просить ознайомитися з матеріалами провадження № 12022100100000443 від 05 лютого 2022 року, що фактично є вимогою відповідно до ст. 221 КПК України, однак заявником не надано документів, які підтверджують його процесуальний статус в кримінальному провадженні.
		Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
		 
		Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		 
		Задовольняючи позов в частині визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого АТ «Державний ощадний банк України» щодо припинення ділових відносин з ОСОБА_1 та скасування рішення відповідача про встановлення ОСОБА_1 неприйнятно високого рівня ризику, суд першої інстанції виходив із того, що жодних доказів, які б давали підстави вважати ОСОБА_1 винним у скоєнні будь-якого злочину, відповідачем не надано, як не надано інформації та не надано суду будь-яких доказів того, що відносини із позивачем створюють небезпеку (загрозу, уразливі місця) в діяльності банку бути використаним з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Суд дійшов висновку, що відповідач фактично відмовився в односторонньому порядку від виконання укладених з відповідачем договорів, що суперечить нормам ст. 525 ЦК України та умовам договору.
		 
		Апеляційний суд не може погодитися з такими висновками, виходячи з наступного.
		 
		Згідно п. 1 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою НБУ від 19 травня 2020 року № 65 (далі - Положення), це Положення розроблене відповідно до законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", з метою запобігання використанню банківської системи для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Цим Положенням установлюються загальні вимоги Національного банку України (далі - Національний банк) щодо виконання банками законодавства України з питань фінансового моніторингу.  Вимоги цього Положення поширюються на банки, відокремлені підрозділи банків, філії іноземних банків (далі - банки).
		 
		Пунктом 61 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою НБУ від 19 травня 2020 року № 65 передбачено, що банк установлює неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у випадках, визначених частиною шостою статті 7 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", в інших випадках, визначених банком самостійно у внутрішніх документах банку з питань запобігання та протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також щодо клієнтів (осіб), щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ними операцій по легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, інших злочинів.
		Суд першої інстанції наведені вимоги закону безпідставно залишив поза увагою та дійшов передчасного і помилкового висновку про відсутність доказів, які б давали підстави вважати ОСОБА_1 винним в скоєнні будь-якого злочину, та в зв`язку з цим про обґрунтованість позовних вимог.
		 
		Вирішуючи даний спір по суті, суд першої інстанції керувався положеннями ч. 1 ст. 10, п. 11 ч. 1 ст. 1, п. 1 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII.
		Разом із тим, судом першої інстанції залишено поза увагою, що станом на час виникнення спірних правовідносин даний Закон втратив свою чинність в зв`язку з набранням чинності Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06 грудня 2019 року № 361-IX.
		 
		Відтак відповідність дій банку вимогам чинних норм матеріального права судом першої інстанції не перевірено.
		 
		Також, застосовуючи до спірних правовідносин, які виникли в 2022 році, ст. 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність», суд першої інстанції залишив поза увагою, що зазначена стаття була виключена на підставі Закону № 361-IX від 06 грудня 2019 року.
		 
		Таким чином, судом першої інстанції було застосовано закон, який не підлягав застосуванню, а закон, який підлягав застосуванню, застосовано не було.
		 
		Викладаючи заперечення відповідача, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивачу встановлено високий рівень ризику в зв`язку з поданням відповідачем заяви про злочин відносно ОСОБА_1 , який не відповідає обставинам справи та наданим відповідачем доказам, оскільки АТ «Державний ощадний банк України» в запереченнях пояснював, що неприйнятно високий ризик ділових відносин позивачу встановлений внаслідок наявності обґрунтованих підозр про здійснення клієнтом злочину за результатами вивчення його підозрілої діяльності та неможливістю мінімізувати пов`язані з цим ризики.
		 
		Судом першої інстанції не надано належної правової оцінки Програмі управління ризиками фінансового моніторингу АТ «Ощадбанк», затвердженої постановою правління АТ «Ощадбанк» від 28 грудня 2020 року, витяг з якої наданий відповідачем, як внутрішньому документу з питань фінансового моніторингу, розробленого відповідно до п. 39 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», і  яким визначено показники критеріїв ризику та максимально високий ризик, що не може бути прийнятий суб`єктом первинного фінансового моніторингу.
		 
		Крім того, апеляційний суд бере до уваги доводи відповідача в апеляційній скарзі, що суд першої інстанції не врахував аргументи відповідача, викладені в запереченні на відповідь на відзив, поданих засобами Електронного суду 20 червня 2022 року, і не надав їм належної правової оцінки.
		 
		Відповідно до п. 1 ч. 3, п. 3 ч. 4 ст. 265 ЦПК України в описовій частині рішення зазначаються стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача; у мотивувальній частині рішення зазначаються: мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, 20 червня 2022 року АТ «Ощадбанк» засобами Електронного суду подано заперечення на відповідь на відзив, в якому викладено аргументи відповідача щодо залежності наявної судимості, притягнення до кримінальної відповідальності на критерії встановлення неприйнятно високого ризику, щодо права банку на односторонню відмову від договору з посиланням на правові висновки Верховного Суду по справі № 910/18504/20.
		 
		Всупереч наведеним положенням п. 1 ч. 3, п. 3 ч. 4 ст. 265 ЦПК України судом першої інстанції не зазначено про подання відповідачем заперечення на відповідь на відзив і стислого викладення цих заперечень, а також відсутня мотивована оцінка даних аргументів відповідача.
		 
		У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною у практиці ЄСПЛ (рішення у справах «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		 
		Виходячи з вищевикладеного, рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого АТ «Державний ощадний банк України» щодо припинення ділових відносин з ОСОБА_1 та скасування рішення відповідача про встановлення ОСОБА_1 неприйнятно високого рівня ризику ухвалене в результаті неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права (неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, а також незастосування закону, який підлягав застосуванню), відтак судове рішення в зазначеній частині не може вважатися законним і обґрунтованим, не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.
		 
		Разом із тим, апеляційний суд відхиляє посилання відповідача в апеляційній скарзі на правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 року в справі № 522/24607/16-ц,  оскільки вони сформульовані щодо застосування норм права, які втратили чинність (ст. 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).
		 
		Вирішуючи по суті позов ОСОБА_1 , апеляційний суд виходить із наступного.
		 
		Відповідно до ст. 1, 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції та обслуговування, звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.
		 
		За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		 
		Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		 
		Згідно зі ст. 1066, 1068 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунку), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
		 
		Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		 
		Згідно із ч. 1, 3 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
		 
		Відповідно до ч. 2, 3 ст. 1075 ЦК України банк має право вимагати розірвання договору банківського рахунка у випадках, передбачених законодавством, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою чи в порядку, встановленому законом, перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.
		 
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон № 361-IX) суб`єктами первинного фінансового моніторингу є  банки, страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери, кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи.
		Як суб?єкт первинного фінансового моніторингу АТ «Державний ощадний банк України» на підставі п. 4 ч. 2 ст. 8 Закону № 361-IX зобов`язаний здійснювати належну перевірку нових клієнтів, а також існуючих клієнтів.
		 
		Питання відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин, проведення фінансової операції врегульовано абз. 3 ч. 1 ст. 15 Закону № 361-IX, відповідно до якого суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей.
		 
		Верховним Судом в постанові від 20 січня 2022 року в справі № 910/18504/20 викладено правовий висновок, згідно якого приписи статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» наділяють банк правом відмовитися в односторонньому порядку від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, в тому числі шляхом розірвання договорів, а тому у спірних правовідносинах, пов`язаних з фінансовим моніторингом, пріоритетним є застосування норм спеціального закону, до чого власне і відсилає пункт 3 частини другої статті 1075 Цивільного кодексу України.
		 
		Відтак в силу вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації доходів банк наділений правом відмовитися від подальших ділових відносин з клієнтом та розірвати відповідний договір в односторонньому порядку у випадку встановлення клієнту неприйнятно високого ризику внаслідок проведення внутрішньої перевірки.
		 
		Однак, право банку відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахунка з підстав встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику не є абсолютним, а умовним, таким, що залежить від настання певних визначених законом обставин, тобто лише за умови встановлення клієнту неприйнятно високого ризику внаслідок проведення внутрішньої перевірки.
		 
		Право банку як суб`єкта первинного фінансового моніторингу відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору не є необмеженим, судам необхідно в кожному випадку, виходячи з встановлених обставин справи, досліджувати підстави та обґрунтованість встановлення клієнту такої категорії ризику.
		 
		Пунктом 1 ч. 1 ст. 39 Закону № 361-IX визначено, що неприйнятно високий ризик - максимально високий ризик, що не може бути прийнятий суб`єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу.
		В АТ «Державний ощадний банк України» таким внутрішнім документом є Програма управління ризиками фінансового моніторингу АТ «Ощадбанк», затверджена постановою правління АТ «Ощадбанк» від 28 грудня 2020 року № 878.
		Пунктом 5.15 встановлено шкалу визначення рівнів ризику, згідно якої неприйнятно високим вважається рівень ризику з сумою балів від 101.
		Згідно п. 6.4 Програми показниками ризик-апетиту, які вважаються неприйнятними для банку, є: 1) відкриття рахунків/обслуговування клієнтів з неприйнятно високим ризиком ВК/ФТ; 2) будь-яка злочинна діяльність, прояви, факти, припущення, що ґрунтуються на результатах аналізу наявної інформації та можуть свідчити про те, що фінансова операція або її учасники, їх діяльність чи походження активів пов`язані з ВК/ФТ, або із вчиненням іншого кримінального правопорушення або діяння, за яке передбачені міжнародні санкції; 3) підтримання ділових відносин/проведення фінансових операцій клієнтів та/або контрагентів клієнтів, стосовно яких встановлено належність до переліків заборон (обмежень), визначених Політикою про ПВК/ФТ; 4) банк залишає за собою право з урахуванням ризик-орієнтованого підходу відмовити клієнту (особі) у встановленні/підтриманні ділових відносин, проведенні фінансової операції, якщо така фінансова операція або діяльність клієнта та/або контрагента клієнта підвищує ризик банку бути використаним з протиправною метою, має індикатори підозрілості, визначені банком. Банк відмовляється від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовляє особі (клієнту) у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовляється від проведення фінансової операції (у тому числі проведеної без встановлення ділових відносин) у випадках, передбачених ст. 15 Закону про ПВК/ФТ.
		Згідно додатку 1 «Показники критеріїв ризику» до Програми управління ризиками фінансового моніторингу АТ «Ощадбанк», критерієм ризику вважається: клієнти (особи), щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ними операцій ВК/ФТ, інших злочинів (рівень ризику неприйнятно високий, 101 бал); неможливість виконувати визначені Законом про ПВК/ФТ обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з таким клієнтом або фінансовою операцією (рівень ризику неприйнятно високий, 101 бал) (а. с. 76).
		 
		Крім того, встановлення банком неприйнятно високого ризику ділових відносин клієнтам (особам), щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ними злочинів, прямо передбачено п.п. 1 п. 61 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу № 65.
		 
		В заяві до Київської міської прокуратури про вчинення кримінального правопорушення № 100.27/01-1528/20220-26вих від 12 січня 2022 року Філія-Головне управління по м. Києва та Київській області АТ «Ощадбанк» повідомляла, що в жовтні 2021 року виявлено факт підробки Заяви про виплату пенсії або грошової допомоги на ім?я клієнта з числа внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_2 та можливого протиправного використання при цьому печатки ТВБВ № 10026/0128. В заяві зазначено, що внаслідок зафіксованих дій ОСОБА_1 було вчинено діяння, що має ознаки складу злочину, передбаченого ч. 1, 3 ст. 358 КК України. Додатком до заяви є копія висновку спеціаліста від 24 грудня 2021 року № 8, згідно якого згідно якого рукописні записи, а саме у графах: «_» ___ 20_р.», «(прізвище, ім я, по батькові, посада уповноваженого працівника банку)», «(прізвище та ініціали)» на Заяві про виплату пенсії або грошової допомоги від імені ОСОБА_2 від 02 вересня 2021 року - виконані ОСОБА_1 ; підписи у графах: «(підпис одержувача)», «Уповноважений працівник банку ___ (підпис)» на Заяві виплату пенсії або грошової допомоги від імені ОСОБА_2 від 02 вересня 2021 року - виконані не ОСОБА_4 , а іншою особою, ймовірно виконані ОСОБА_1 (а. с. 65 - 68).
		На а. с. 69 знаходиться копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 12022100100000443, зареєстрованого 05 лютого 2022 року, правова кваліфікація - ч. 3 ст. 358 КК України, короткий виклад обставин - 05 лютого 2022 року до слідчого відділу Шевченківського УП ГУНП у м. Києві надійшов рапорт про те, що у жовтні 2021 року ОСОБА_1 спільно з невстановленою особою підробили підпис від імені ОСОБА_2 , заповнили заяву на виплату пенсії або грошової допомоги внутрішньо переміщеній особі.
		 
		Таким чином, із сукупності даних доказів, наявних в матеріалах справи, вбачається, що у відповідача виникла підозра щодо вчинення позивачем ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, в зв`язку з чим відповідачем було проведено внутрішню перевірку, а саме замовлено проведення почеркознавчої експертизи, висновками якої підтверджено обґрунтованість цієї підозри, після отримання висновків експертизи відповідачем повідомлено уповноважений орган (Київську міську прокуратуру) і на даний час триває досудове розслідування в кримінальному провадженні 12022100100000443 за фактом підроблення документів.
		 
		Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що АТ «Ощадбанк» на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», п. 61 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, а також на виконання вимог «Програми управління ризиками фінансового моніторингу АТ «ОЩАДБАНК» від 28 грудня 2020 року № 878 (зі змінами) за наявності обґрунтованої підозри про здійснення клієнтом злочину з використанням підробленого документу, за результатами вивчення його підозрілої діяльності, враховуючи неможливість мінімізувати виявлені ризики, визначив такі ризики як неприйнятно високі та відповідно відмовився від підтримання ділових відносин з позивачем.
		 
		Докази, надані позивачем ОСОБА_1 на підтвердження відсутності у нього судимості і процесуального статусу в кримінальному провадженні № 12022100100000443 не є підставою для скасування рішення банку про встановлення неприйнятно високих ризиків відносно нього, оскільки не спростовують обґрунтованої підозри банку як суб`єкта фінансового моніторингу щодо скоєння позивачем злочину, що є належною підставою для встановлення таких ризиків, а не судимість чи притягнення до кримінальної відповідальності за такий злочин.
		 
		Апеляційний суд враховує, що відповідь Шевченківського УП ГУНП у м. Києві на адвокатський запит про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження від 08 червня 2022 року лише підтверджує наявність кримінального провадження № 12022100100000443 за повідомленням щодо підробленням ОСОБА_1 спільно з невстановленою особою в жовтні 2021 року підпису від імені ОСОБА_2 та заповнення заяви на виплату пенсії або грошової допомоги внутрішньо переміщеній особі за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України та відповідно наявність підозр щодо причетності ОСОБА_1 до скоєння злочину.
		 
		Крім того, відсутність у позивача процесуального статусу в даному кримінальному провадженні, яке триває, може свідчити лише про відсутність стадії притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності.
		 
		Наявність доручень для надання безоплатної вторинної правової допомоги позивачем, копії яких додані до відповіді на відзив, свідчить лише про здійснення ним адвокатської діяльності і надання правової допомоги, опосередковано підтверджує відсутність судимості та притягнення до кримінальної відповідальності, що не виключає оцінку рівня ризику для банку як неприйнятно високого.
		 
		Апеляційний суд враховує, що в позові ОСОБА_1 посилався на ст. 1074 ЦК України, відповідно до якої обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, замороження активів, що пов`язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.
		Разом із тим, із доказів, наявних в матеріалах справи, не вбачається, що банком було допущено таке обмеження, оскільки листами від 27 квітня 2022 року та 17 травня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про необхідність протягом 5 робочих днів з дня отримання листа звернутись до відділення банку для закриття рахунків (а. с. 71 - 72), що узгоджується з вимогами ч. 3 ст. 1075 ЦК України.
		 
		Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що під час апеляційного перегляду відповідачем підтверджено існування правових підстав для встановлення позивачу неприйнятно високого ризику внаслідок проведення внутрішньої перевірки та реалізації права відмови від подальших ділових відносин з клієнтом в односторонньому порядку, а доводи ОСОБА_1 щодо безпідставного встановлення відповідачем неприйнятно високого ризику, протиправної відмови в односторонньому порядку від договірних зобов`язань та порушення вимог ст. 525 ЦК України не знайшли свого підтвердження, в зв`язку з чим позов є необґрунтованим, недоведеним та не підлягає задоволенню.
		 
		Доводи відзиву ОСОБА_1 на апеляційну скаргу апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки вони зводяться до погодження з помилковими висновками суду першої інстанції, а доводи про неможливість отримання позивачем пенсії батька за довіреністю та щодо заборони банку для позивача представляти інтереси інших осіб у відносинах з АТ «Ощадбанк» не є самі по собі підставою для задоволення позовних вимог.
		 
		З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову та в частині стягнення судових витрат ухвалене за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України є підставами для його скасування в цій частині із прийняттям нової постанови про відмову в позові.
		 
		В частині відмови в позові про відшкодування моральної шкоди рішення суду першої інстанції ніким не оскаржене і не є предметом апеляційного перегляду.
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України апеляційний суд здійснює перерозподіл судових витрат та оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, витрати, понесені АТ «Ощадбанк» за подання апеляційної скарги в розмірі 1488,60 грн. відповідно до ставок судового збору та часткового оскарження рішення, підлягають компенсації відповідачу за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		 
		Керуючись ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити.
		Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 липня 2022 року в частині задоволення позову та розподілу судових витрат скасувати та прийняти в цій частині нову постанову.
		Відмовити ОСОБА_1 в позові до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України`щодо припинення ділових відносин з ОСОБА_1 та скасування рішення відповідача про встановлення ОСОБА_1 неприйнятно високого рівня ризику.
		Судові витрати в розмірі 1488,60 грн. компенсувати Акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» за рахунок держави.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
		 
		Повний текст постанови складено 27 жовтня 2022 року.
		 
		 
		Головуючий:                                                                                      Кашперська Т.Ц.
		 
		Судді:                                                                                                  Фінагеєв В.О.
		 
		                                                                                                                        Яворський М.А.
		 
		?

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...